Ак Шейхська волость адміністративно територіальна одиниця у складі Перекопського повіту Таврійської губернії Утворена в

Ак-Шейхська волость — адміністративно-територіальна одиниця у складі Перекопського повіту Таврійської губернії. Утворена в результаті 1890 року, при реорганізації Байгончецької волості.

Ак-Шейхська волость
Губернія	Таврійська губернія
Повіт	Перекопський повіт
Центр	Ак-Шейх
Утворено	1890
Населення	6 126 чол. осіб (1900)

Географія

Розташовувалася в північно-східній частині повіту, від верхів'їв Салгиру по лівому березі на сході, до гирла річки на заході. Із півночі — берег Сивашу, на півдні кордон — приблизно по лінії сучасного шосе E97 Джанкой — Керч. Рельєф — плаский степ. Займала північний захід сучасного Нижньогірського і північний схід Джанкойського районів.

У «…Памятной книжке Таврической губернии на 1892 год» у волості, з невідомої причини, записано всього 10 сіл із населенням 1099 осіб.

Аджи-Ахмат — 36 жит.
Ак-Шейх — 493 жит.
Дулат — 178 жит.
— 38 жит.
— 21 жит.
Комаджи — 3 жит.

Колтамак — 77 жит.
Моллалар — 6 жит.
Терекли-Абаш — 133 жит.
— 21 жит.
Чуча — 96 жит.

Стан на 1900 рік

У Памятной книжке Таврической губернии на 1900 год зафіксовано вже 55 населених пунктів із 6 126 жителями. У волості було одне село — Аджи-Ахмат із 172 жителями, також відомо, що було кілька німецьких колоній і сильно зросла частка нетатарського населення.

Села Ак-Шейхської волості і їх населення
станом на 1900 рік

	6		171
Ак-ШеЙх	602	Алача	46
Олександрівка (Таганашмін)	507		58
Ауз-Кенегез	41	Баботай	99
	287	Барін	229
Бейгази	167	Джага-Кипчак	132
	82	Дулат	172
	243	Аджи-Ахмат	172
	50		39
Каранг	38		26
	23		40
Колтомак	38	Комаджі	9
Конек	19	Куремес	118
	19	Макут	68
Мангут	2	Моллалар	7
	54	Ново-Якимівка	81
Нагайчі-Ахмат	292	Ногайли-Кірк	25
	18	Сейтлер	139
Сирткі-Ахмат	50	Тархан	28
Тарханлар	130	Терекли-Абаш	262
Томак-Киргиз	30		130
	36		417
	96	Чокракли-Кірк	54
Чучи	169	Шибань	461
Ширін німецький	34	Ширін Слов'янський	59
	58

Також у волості значилося 5 хуторів: Джага-Кипчак — 6 жителів, Карпівка — 16, Каракаш Єгора — 6, Каракаш Лазаря — 9 і Тархан — 28 жителів.

Стан на 1915 рік

За Статистическим справочником Таврической губернии. Ч.II-я. Статистический очерк, выпуск пятый Перекопский уезд, 1915 год, в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значилося 107 різних поселень, із них 17 населених пунктів мали статус сіл, у яких проживало 8023 людини приписних жителів і 2593 — «сторонніх». У волості було 3 села: Ак-Шейх, Аджи-Ахмат (німецький) і Тарханлар і 48 сіл.

Якимівка (Казанки) — 65/25 чол.
— 255/0 чол.
Антонинівка — 210/9 чол.
Баботай — 96/0 чол.
— 38/15 чол.
Байгончик Новий — 30/60 чол.
Барин німецький — 60/73 чол.
Барин татарський — 137/0 чол.
Баш-Киргиз — 50/0 чол.
Бійгази — 53/18 чол.
— 219/13 чол.
Володимирівка — 227/10 чол.
Джага-Кипчак — 55/28 чол.
Джанкой Північний — 419/5 чол.
— 135/85 чол.
— 38/22 чол.
Дулат — 69/66 чол.

— 190/12 чол.
— 25/27 чол.
— 37/3 чол.
Камаджи — 256/10 чол.
Камбар (вакуф) — 27/0 чол.
— 26/4 чол.
Карангіт — 181/50 чол.
— 72/22 чол.
— 15/0 чол.
Култамак — 213/0 чол.
Куремес — 136/0 чол.
— 70/0 чол.
— 81/8 чол.
Моллалар — 101/0 чол.
Макут — 21/75 чол.
Мангіт — 74/9 чол.

Ново-Олександрівка, або Таганашмін — 658/93 чол.
Ногайчі-Ахмат — 226/40 чол.
— 50/0 чол.
Сейтлер — 65/3 чол.
— 211/10 чол.
Стефанівка — 229/11 чол.
Тереклі-Абаш — 88/9 чол.
— 284/16 чол.
— 20/0 чол.
— 50/0 чол.
Чуча — 171/140 чол.
Шейхлар — 49/52 чол.
Шибань — 297/64 чол.
Ширин Слов'янський — 121/58 чол.
— 49/15 чол.
Ельгери-Чуча — 117/55 чол.

Крім того у волості значилися 2 селища — Колай і Тезі, 29 хуторів, інші з котрих з часом стали селами: Акчора (воно ж Байди), Акчора (Третьяченко), Алчін, , , Каранг, Костянтинівка, Каракаш Єгора, , , , Відрада, , 2 хутора Сертке-Аджи-Ахмат, , Сальцино, Сейтлер (Щасливцеве), 2 хутора Тюп-Кангіл, 2 хутора , , 3 хутора Тархан, , Чокракли-Кірк, Ширін німецький і . Також було 12 економій — Алач, Ауз-Кенегез, Бай Онлар, Єні-Кипчак, , Коник, Карпівка (К. Каракаш), Кіблерівка, Лазарівка, Томак-Кіргіз, Тархан, Тюп-Тархан, 2 залізничні казарми і 5 залізничних будок.

Волость існувала до скасування, згідно з постановою Кримревкому від 8 січня 1921 року.

Примітки

Борис Веселовский. [1] — Санкт-Петербург : Издательство О. Н. Поповой, 1911. з джерела 10 березня 2016
Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
Записан в Памятной книжке как посёлок
Селение не идентифицировано.
Первая цифра — приписное население, вторая — временные.
Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.

Література

[2] / Под ред. . — Симферополь : Таврия-Плюс, 1999. — 464 с. — . з джерела 4 березня 2016
: энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)

[1] Борис Веселовский. [1] — Санкт-Петербург : Издательство О. Н. Поповой, 1911. з джерела 10 березня 2016

[2] Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)

[3] Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.

[Записан-4] Записан в Памятной книжке как посёлок

[5] Селение не идентифицировано.

[6] Первая цифра — приписное население, вторая — временные.

[7] Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.