Армі йське до 1948 року Куреме с Кореме з крим Köremez село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим Входить до

Армі́йське (до 1948 року — Куреме́с, Кореме́з, крим. Köremez) — село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Входить до складу Зарічненської сільської ради. Населення — 189 осіб за переписом 2001 року.

село Армійське

Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Джанкойський
Рада	Зарічненська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01060110020054068
Облікова картка	Армійське
Основні дані
Населення	189
Поштовий індекс	96160
Телефонний код	+380 6564
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}


Місцева влада
Адреса ради	96160, АРК, Джанкойський район, с. Зарічне, вул. Калиніна, 24а
Карта
Армійське
Армійське
Мапа

Армійське у Вікісховищі

Географія

Армійське — село в центральній частині району, у степовому Криму на правому березі заболоченого гирла річки Побєдна, яка впадає в Сиваш. Висота над рівнем моря — 5 м. Сусідні села: Низинне (1 км на схід), Зарічне (2 км на південь) і Придорожне (3 км на північний захід, на іншому боці гирла річки). Відстань до райцентру — близько 8 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.

Історія

Вперше село згадується у Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Горямес входив до Дип-Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства.

Після анексії Кримського ханства Російською імперією, у 1784 році село було приписане до Перекопського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1792 по 1802 рік входило до Перекопського повіту Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Куремес був включений до складу Перекопського повіту.

Судячи з документів, певний час селища Куремес і Месит обліковувалися як одне поселення: згідно з Відомістю про усі селища, що в Перекопському повіті перебувають… від 21 жовтня 1805 року числиться одне селище Месит на 13 дворів в якому мешкали 99 кримських татар, один ясир і дев'ять циган. На військовій топографічній карті Кримського півострова, складеній у 1817 році генерал-майором позначені поряд два селища Месит і Керемес з дванадцятьма дворами кожне.

Пізніше, після Кримської війни, коли кримські татари масово почали емігрувати в Туреччину, опустіли і Керемес з Меситом: на топографічній карті півострова Крим полковника Бєтєва і підполковника Оберга, виданій Військово-топографічним депо у 1842 році Куремес-Месит позначений позначкою «мале село», тобто село у якому менше п'яти дворів.

У Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року, складеному за результатами VIII-ї ревізії 1864 року, Куремес, який після земської реформи Олександра II був приписаний до — власницьке татарське село на 5 дворів з тринадцятьма мешканцями. Пізніше село, ймовірно, повністю опустіло — на трьохверстовій карті Криму 1865–1876 селище відсутнє. Згідно з Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1867 ріксело стояло пустим.

Ким і коли була відроджений Куремес, достеменно невідомо, однак після земської реформи 1890 року воно було віднесене до . Згідно з Календарем і Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік в селі Куремес числилося вже 118 жителів у 10 дворах. У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шеіхській волості Перекопського повіту значиться село Куремес.

Згідно зі Списком населеннх пунктів Кримської АРСР до Всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року село Куремес входило до складу Камаджинської сільради Джанкойського району.

18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Куремес був перейменований на село Армійське.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 188 осіб, з яких 89 чоловіків та 99 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 189 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
кримськотатарська	51,85 %
російська	25,40 %
українська	22,22 %
інші	0,53 %

Примітки

Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Армійське (Крим) [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Камеральное описание Крыма, 1784 года // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Том 6. 1888. Електронний доступ: Камеральное Описание Крыма, 1784 года. Л. А. № 22 [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
Іменний указ від 12 грудня 1796 року, даний Сенату «Про нове розділення Держави на Губернії». Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 122. (рос.)
З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 124. (рос.)
Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения. ИТУАК. т. 26, стр.119. Електронний ресурс: library.chersonesos.org [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2012.
Эльдар Сейдаметов. Эмиграция крымских татар. Конец XIX-начало XX веков. Голос Крыма. — 2006. — 13 октября. — С. 7. Електронний доступ: на сайті nbuv.gov.ua [ 30 липня 2013 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2012.
Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. (рос.)
. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2012.
Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. 1900. 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. (рос.)
Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. (рос.)
Переименования населенных пунктов Крыма [ 13 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Армійське на сайті Верховної ради України
Погода в селі Армійське [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 4 вересня 2012)
Армійське на картах (Перевірено 4 вересня 2012)

[1] Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Армійське (Крим) [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[2] Камеральное описание Крыма, 1784 года // Известия Таврической ученой архивной комиссии. Том 6. 1888. Електронний доступ: Камеральное Описание Крыма, 1784 года. Л. А. № 22 [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.]

[3] Іменний указ від 12 грудня 1796 року, даний Сенату «Про нове розділення Держави на Губернії». Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 122. (рос.)

[4] З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 124. (рос.)

[5] Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории Крымско-татарского змлевладения. ИТУАК. т. 26, стр.119. Електронний ресурс: library.chersonesos.org [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

[6] . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2012.

[7] Эльдар Сейдаметов. Эмиграция крымских татар. Конец XIX-начало XX веков. Голос Крыма. — 2006. — 13 октября. — С. 7. Електронний доступ: на сайті nbuv.gov.ua [ 30 липня 2013 у Wayback Machine.]

[8] . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2012.

[9] Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. (рос.)

[10] . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2012.

[11] Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. 1900. 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.]

[12] Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. (рос.)

[13] Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783—1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. (рос.)

[14] Переименования населенных пунктов Крыма [ 13 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

[населення_1989-15] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-16] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-17] Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.