ТЕ3 вантажний магістральний тепловоз масштабно будувався в СРСР з 1956 по 1973 Перша серія однойменного сімейства теплов

ТЕ3
ТЕ3
	ТЕ3 на київській виставці історичного рухомого складу
Основні дані
Рік будування	1956—1973
Країна будування	СРСР
Завод	Харківський завод транспортного машинобудування,; Луганський тепловозобудівний завод,; Коломенський завод,; Електроважмаш (електрообладнання)
Разом побудовано	6808
Країни експлуатації	СРСР, Монголія, Україна
Роки експлуатації	з 1950-их
Ширина колії	1520 мм
Рід служби	вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість	100 км/год
Осьова формула	2(3о—3о)
Робоча маса	2×126 т
Тип дизеля
Потужність дизеля	2×2000 к.с
Тип передачі	електрична постійного струму
Тяговий генератор	МПТ 99/47
Тип ТЕД	ЭД-200
Потужність ТЕД	12×206 кВт
Підвішування ТЕД	опорно-осьове
Діаметр коліс	1050 мм
Сила тяги тривалого режиму	2×20 200 кгс
Швидкість тривалого режиму	20 км/год
ККД	25,8%
Запас пального	2×5440 кг
Запас піску	2×400 кг (2×0,28 м³)
Запас води	2×800 л
Запас мастила	2×1400 кг
	ТЕ3 у Вікісховищі

ТЕ3 — вантажний магістральний тепловоз, масштабно будувався в СРСР з 1956 по 1973. Перша серія однойменного (сімейства тепловозів).

Тепловоз ТЕ3-7643. (**Музей історії та розвитку Донецької залізниці**)

Тепловоз-пам'ятник ТЕ3 в селищі м. Казань

Історія поширення

Перший тепловоз *ТЭ3*-001 Харківського заводу

Тепловози ТЕ3 будували одночасно 3 заводи, тому ці тепловози швидко з'явилися в усіх куточках СРСР. Тепловоз ТЕ3 став наймасовішою серією мережі радянських залізниць. З 1956 по 1973 було побудовано 6808 тепловозів (Харківським заводом побудовано 599 тепловозів, Коломенським — 404, Луганським — 5805). Такі масштаби будівництва дозволили в найкоротші терміни завершити перехід на тепловозну і електровозну тягу на всій мережі радянських залізниць.

Перші тепловози ТЕ3, побудовані Харківським заводом, надійшли на ділянки Оренбурзької і (Омської) залізниць, в локомотивні депо Орська і Петропавловська. Місцевість, якою була прокладена залізниця, була степовою і мала погане водозабезпечення.

1956 тепловози ТЕ3 отримало депо Ртищево Приволзької залізниці. Першим в депо прибув тепловоз ТЕ3-021 виробництва Харківського заводу, потім надійшли тепловози ТЕ3 побудови Коломенського заводу (починаючи з номера 1001).

В депо (Аткарськ) тепловози надійшли 1960, першим був ТЕ3-1250 побудови Коломенського заводу, який надійшов до депо 13 березня.

На Волгоградському напрямку Приволзької залізниці перший ТЕ3 (№ 1034) надійшов 1961.

Перший тепловоз серії ТЕ3 Луганського заводу (№ 2001) направили в депо , де на початку лютого 1956 він здійснив свій перший рейс на ділянці Луганськ — Сентянівка.

Багато тепловозів ТЕ3 перших років виробництва Луганського заводу направлялися на роботу на (Ташкентську залізницю).

В 1957–1958 тепловози ТЕ3 направлялися до депо Південно-Східної і Куйбишевської залізниць.

1961 тепловози ТЕ3 прибули до депо Лянгасово Горківської залізниці.

Конструкційні недоліки

Головним недоліком тепловоза був його дизельний двигун, який був не пристосованим для роботи в умовах змінних навантажень, що призводило до його частого виходу з ладу. Недоліки мала і система охолодження: при перегріві дизельного двигуна це спричиняло викид охолоджувальної води. Особливо відчутним цей конструкторський недолік був в безводних районах СРСР, оскільки машиністи були змушені доливати дизельне пальне в охолоджувальну систему, що підвищувало небезпеку виникнення пожежі. Погіршувало ситуацію і погане технічне обслуговування. Пізніше були спроби замінити двигун 2Д100 двигуном типу Д49, однак ця ідея не набула масового характеру.

Посилання

Фото ТЕ3(рос.)