Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сіньцзянська астрономічна обсерваторія кит 中国科学院新疆天文台 англ Xinjiang Astronomical Observatory астрономічний дослідницький

Сінджанська астрономічна обсерваторія

Сінджанська астрономічна обсерваторія

Сіньцзянська астрономічна обсерваторія (кит.: 中国科学院新疆天文台, англ. Xinjiang Astronomical Observatory) — астрономічний дослідницький заклад Китайської академії наук. Обсерваторія була заснована в 1957 році як Станція спостереження супутників Урумчі Китайської академії наук.

Сіньцзянська астрономічна обсерваторія
кит.: 中国科学院新疆天文台
image
Штаб-квартира в Урумчі
Штаб-квартира в Урумчі
43°28′16″ пн. ш. 87°10′40″ сх. д. / 43.4712° пн. ш. 87.1778° сх. д. / 43.4712; 87.1778 image
Країнаimage КНР image
РозташуванняУрумчі image
Відкрито1957[1] image
Сайт:english.xao.ac.cn image
image
image
Сіньцзянська астрономічна обсерваторія
Сіньцзянська астрономічна обсерваторія (Китайська Народна Республіка)
image Сіньцзянська астрономічна обсерваторія у Вікісховищі image

Історія

4 жовтня 1957 року СРСР запустив перший штучний супутник Землі «Супутник-1». Через одинадцять днів, 15 жовтня, віцепрем'єр-міністр Китаю [en] і заступник голови Ради міністрів СРСР Михайло Первухін підписали в Москві «Угоду між урядом Китаю і урядом СРСР про виробництво новітнього озброєння і військової техніки та розвиток комплексної ядерної промисловості в Китаї». На основі цієї угоди 11 грудня 1957 року в Китаї була створена Супутникова спостережна мережа Академії наук Китаю, яка спочатку складалася з 12 станцій оптичного спостереження, одна з яких була в Урумчі. З жовтня 1958 року спостереженням орбіт радянських супутників займались викладачі факультету фізики Сільськогосподарського інституту Китайської армії (新疆八一农学院), єдиного на той час університету в Сіньцзяні.

Коли в 1960 році стосунки між Китаєм і СРСР зіпсувались, дані супутникової орбіти, звичайно, більше не надсилалися на Байконур, і на станції почалися справжні астрономічні спостереження. Вони особливо активізувались під керівництвом Ян Рупу (杨汝朴), директорки та секретарки партії станції супутникового спостереження Урумчі з лютого 1980 по липень 1987. У вересні 1982 року був встановлений бінокулярний сонячний телескоп з діаметром об'єктива 18 см для спостереження хромосфери й фотосфери. Після цього в серпні 1983 року був створений радіотелескоп з діаметром антени 2 м, який використовувався для безперервного спостереження електромагнітного випромінювання Сонця на довжині хвилі 3,2 см. Це був перший радіотелескоп у Сіньцзяні.

26 жовтня 1987 року, з урахуванням зміни напряму роботи, супутникову спостережну станцію перейменували на Астрономічну станцію Урумчі Китайської академії наук (中国科学院乌鲁木齐天文站). 21 квітня 2001 року Юньнаньська астрономічна обсерваторія, Науково-дослідний інститут астрономічної оптики та технології в Нанкіні, станція супутникового спостереження Чанчунь і астрономічна станція Урумчі були об'єднані в Національні астрономічні обсерваторії Китайської академії наук у Пекіні (Шанхайська астрономічна обсерваторія та Обсерваторія Пурпурової гори також увійшли до цієї нової організації, але зберегли свій статус окремих установ).

22 листопада 1993 року астрономічна станція в громаді Гангоу, що за 75 км на південь від Урумчі, запустила радіотелескоп з 25-метровою параболічною антеною. Крім того, у 2010 році в Баянбулаку й Уластаї, на південній стороні Тянь-Шаню, встановили опорні станції для навігаційних супутників, які використовуються Китайською мережею тектонічних спостережень (中国大陆构造环境监测网络). Таким чином, мережа телескопів вийшла далеко за межі Урумчі. Тож у січні 2011 року статус астрономічної станції підвищили до обсерваторії, і вона дістала свою нинішню назву Сіньцзянська астрономічна обсерваторія (新疆天文台, піньїнь Xīnjiāng Tiānwéntái). 27 серпня 2011 року відбулося урочисте відкриття нової вивіски.

Спостережні станції

Наньшань

image
Радіотелескоп Наньшань

Будівництво бази Наньшань (南山基地, букв. «База в південних горах», код обсерваторії N87) почалося 30 серпня 1991 року з урочистої закладки першого каменю для 25-метрового радіотелескопа. Назва об'єкта походить від його розташування в передгір'ях Тянь-Шаню, за 75 км на південь від Урумчі й не має нічого спільного з горами Наньшань на кордоні Цинхаю й Ганьсу. Розташований на висоті 2080 м над рівнем моря і від самого початку розроблений як частина китайської РНДБ-мережі, радіотелескоп ввели в експлуатацію в грудні 1993 року. Телескоп працює на довжинах хвиль 18, 13, 6, 3,6 і 1,3 см, тобто в діапазонах частот L, C, X, K, і може бути наведений на об'єкт з точністю до 15 кутових секунд. Телескоп використовують майже цілий рік, наприклад, 349 днів у 2010 році, з яких 6453 години були чистим спостережним часом. Того року на обслуговування телескопа витрачено 813 годин.

Наньшаньський радіотелескоп був частиною місячної програми Китаю з 2005 року, тобто з перших наземних випробувань. Також він брав участь у космічній місії Чан'е-1 2007 року, утворюючи з радіообсерваторіями в поблизу Пекіна, Куньміні та Шанхаї спільну РНДБ-мережу для спостереження орбіт місячних зондів. У 2013—2014 роках телескоп реконструювали під керівництвом Айлі Юсупа, головного інженера бази Наньшань, у межах підготовки до місії Чан'е-4, а також до майбутніх місій повернення зразків місячного ґрунту, збільшивши діаметр антени до 26 м і встановивши двочастотний приймач для S і X діапазонів.

У 2009 році база вже охоплювала площу 21 га, мала гуртожиток, їдальню, електро- та водопостачання. 2015 року об'єкт перейменовано на спостережну станцію Наньшань (南山观测站). На додачу до 26-метрового радіотелескопа (який досі за традицією називають 25-метровим), тут є високоточний оптико-електронний 40-сантиметровий телескоп, 80-сантиметровий телескоп і кілька 30-сантиметрових оптичних телескопів, які використовуються для спостереження космічного сміття. У 2005 році встановили 1,2-метровий телескоп. З 2016 року його використовували для проведення численних квантово-фізичних експериментів із супутником Micius.

Також на території спостережної станції Наньшань є три наземні станції для навігаційних супутників:

Кашгар

image
Карта дрейфу літосферних плит, створена за допомогою супутникових даних

Кашгарська супутникова наземна станція Сіньцзянської астрономічної обсерваторії (喀什卫星地面站, Pinyin Kāshí Wèixīng Dìmiànzhàn) — наземна станція, створена спеціально для навігаційних супутників Китайської регіональної системи позиціонування (中国区域定位系统, піньїнь Zhōnggúo Qūyù Dìngwèi Xìtǒng, Chinese Area Positioning System, CAPS), а також супутників навігаційної системи Бейдоу.

Станція розташована на сході гори Музтаг-Ата. На ній працюють 5 науковців та інженерів і 4 адміністративних співробітники, які разом виконують запис і розповсюдження даних, необхідних для досліджень у галузі геодезії, геодинаміки, тектоніки плит, неоднорідності обертання Землі. Для цього на східній стороні будівлі станції є велика параболічна антена, а на південній — 8 менших параболічних антен.

Баянбулак

У жовтні 2006 року [en], Китайська академія наук, тодішнє Бюро топографії та картографії при Генеральному штабі (тепер Бюро супутникової навігації Об'єднаного генерального штабу при [en]), Державне бюро геодезії, картографії та геоінформації, [en] та Міністерство освіти спільно створили Китайську тектонічну спостережну мережу. У грудні 2007 року почалося будівництво 260 опорних станцій для навігаційних супутників, однією з яких у 2010 році стала опорна станція супутникової навігації Баянбулак Сіньцзянської астрономічної обсерваторії (巴音布鲁克GNSS基准站, піньїнь Bāyīn Bùlǔkè GNSS Jīzhǔnzàn) в окрузі Хецзін монгольської автономної префектури Байнголін на південній стороні Тянь-Шаню. Дані, зібрані з Баянбулака та інших опорних станцій, в основному використовують для фундаментальних досліджень тектоніки плит, прогнозування землетрусів та оцінки масштабів землетрусів.

Уластай

image
Перші групи антен системи 21CMA в грудні 2004 року

Спостережна станція Уластай (乌拉斯台观测站, піньїнь Wūlāsītái Guāncezhàn) розміщена в окрузі Хецзін, за 440 км на схід від Баянбулака, в районі села Уластай-Чаган (乌拉斯台查汗村) волості Алгу (阿拉沟乡). Вона побудована на плато висотою 2650 м над рівнем моря, далекому від цивілізації (194 км від районного центру) і тому майже вільному від радіозавад. З 2004 по липень 2006 року на станції був побудований радіоінтерферометр. Він складається з 81 групи, кожна з яких містить 127 [en] (тобто загалом 10 287 антен). Антени розташовані у двох L-подібних структурах, перпендикулярних одна до одної, довжиною 4 км і 3 км. За допомогою цих стаціонарно встановлених нерухомих антен цілодобово спостерігають за областю неба 10° × 10° навколо Північного полюса світу. Спостереження ведуть у діапазоні частот від 50 МГц до 200 МГц з роздільною здатністю 24 кГц, що дозволяє виявляти випромінювання радіолінії водню 21 см, реєструючи наднові та чорні діри з епохи реіонізації Всесвіту. Насправді довжина хвилі 21 см відповідає частоті 1420 МГц, але оскільки сигнали мають великий червоний зсув через розширення Всесвіту за останні 12 мільярдів років, Уластай проводить спостереження на 50—200 МГц. Система має міжнародну абревіатуру PaST через англійську назву «Primeval Structure Telescope», і часто її також називають «21 Centimeter Array» або 21CMA. Він використовується як свого роду прототип для запланованого Square Kilometer Array в Австралії та Південній Африці.

Оскільки система 21CMA вже мала інфраструктуру та доступний персонал, а також через низький рівень радіозавад від цивілізації вище 20 МГц, там провели Тянь-Шаньський радіоексперимент для виявлення нейтрино (Tian Shan Radio Experiment for Neutrino Detection, TREND). З 2008 року спільний проєкт Академії наук Китаю з Французьким національним центром наукових досліджень. На першому етапі цього експерименту атмосферні зливи, створювані космічними променями, виявляють за допомогою антенної системи, що реєструє радіовипромінювання від заряджених частинок у зливі. Навесні 2010 року уздовж осей 21CMA в Уластаї встановили 15 логперіодичних антен і 3 сцинтиляційні лічильники. Влітку та восени того ж року система була розширена на 250 м на схід зі збільшенням загальної кількості антен до 50. З березня 2011 року проводяться регулярні вимірювальні роботи розширеною системою.

За 500 м на схід від центру збору даних спостережної станції в 2010 році була створена Уластайська опорна станція супутникової навігації (乌拉斯台GNSS基准站, піньїнь Wūlāsītái GNSS Jīzhǔnzhàn) для Китайської тектонічної спостережної мережі. Розташована на гравійних, піщаних і глинистих відкладеннях голоцену і пізнього плейстоцену, за 1 км на південь від тектонічного розлому, вона, як і одночасно з нею створена її сестринська станція в Баянбулаку, використовується не тільки для фундаментальних досліджень тектоніки плит, геодинаміки тощо, але й для передбачення землетрусів. Обидві опорні станції перебувають під наглядом Чжана Алі (张阿丽) з Дослідницької лабораторії прикладної астрономії (应用天文研究室) в штаб-квартирі обсерваторії в Урумчі.

Цітай

У березні 2010 року Чжань Веньлун (詹文龙, *1955), віцепрезидент Академії наук, Ян Ган (杨刚, *1953), віцеголова Постійного комітету уряду Сіньцзяна, та інші посадовці провели симпозіум з будівництва радіотелескопа великого діаметра в Сіньцзяні. На симпозіумі вирішили розмістити радіотелескоп у долині на північному схилі Тянь-Шаню, яка тепер зветься Астрономічною долиною (天文谷, піньїнь Tiānwén Gǔ), у муніципалітеті Банцзієгоу (半截沟镇) в повіті Цітай, за 202 км на схід від тодішньої бази Наньшань. Астрономічна долина має розміри приблизно 1,5 км зі сходу на захід і 2 км з півночі на південь і лежить на висоті 1730—1830 м над рівнем моря. 15 липня 2012 року в присутності багатьох науковців і політиків відбулася церемонія закладення першого каменя нового повністю рухомого 100-метрового радіотелескопа.

Поки будівельна техніка в Цітаї прокладала під'їзні дороги та будувала фундамент, 26 квітня 2015 року розпочали підготовчий проєкт у межах [en], щоб сприяти дослідженням технологій, необхідних для виготовлення такої великої параболічної антени. У листопаді 2018 року почали набирати інженерів для широкосмугового приймача (150 МГц-115 ГГц) і обробки даних для антени. Програма 973 була завершена 16 лютого 2016 року, і підготовчі роботи для радіотелескопа продовжили отримувати фінансування від [en]. Будівництво телескопа розпочали 21 вересня 2022 року. У серпні 2023 року завершився тендер на активну поверхню антени з актуаторами.

Окрім 100-метрового радіотелескопа, що будується, у вересні 2023 року в Астрономічній долині працювали два оптичних телескопи та радіотелескоп для спостереження за Сонячною системою в низькочастотному діапазоні. Територія спостережної станції площею 94 га містить офіси та гуртожитки загальною площею 7216 м². До того моменту, коли великий телескоп буде введений в експлуатацію, ці площі мають зрости до 15 000 м².

Напрями досліджень

На кінець 2022 року в Сіньцзянській астрономічній обсерваторії працювали 32 професори, 13 інженерів, 7 керівників лабораторій, а також їхні аспіранти й постдоки. Сіньцзянська обсерваторія є кампусом Університету Китайської академії наук. Вона проводить дослідження в чотирьох галузях:

  • Пульсари. Дослідницька група «Пульсари» спостерігає за 300 пульсарами за допомогою 25-метрового радіотелескопа в Наньшані, включаючи близько 10 мілісекундних пульсарів, які є дуже точними таймерами. Група також бере участь у спостереженнях [en], у спостереженнях магнетарів та у пошуку нових пульсарів. З моменту спостереження чотирьох пульсарів у січні 1996 року — першого спостереження пульсарів у Китаї — дослідницька група зробила понад 100 публікацій на такі теми, як магнітне поле та спалахи випромінювання магнетарів, модель обертання та теплова еволюція нейтроні зорі тощо.
    image
    Молекулярна хмара Оріона
    .
  • Утворення та еволюція зір. Дослідницька група з утворення та еволюції зір в основному займається гігантськими молекулярними хмарами, їх структурою і фізичними властивостями. Група вивчає початкові умови утворення масивних зір, так звані зони H-II, тобто газові хмари з великою кількістю іонізованого атомарного водню, а також тригери для початку зореутворення. Крім того, наразі ведуться цілеспрямовані пошуки природних водних мазерів у зонах утворення масивних зір. У 2013 році спектрометр, встановлений на 25-метровому радіотелескопі в Наньшані, почав спостерігати лінію поглинання аміаку в гігантських молекулярних хмарах: спочатку в молекулярній хмарі Тельця, а потім і в молекулярній хмарі Оріон-А.
  • Приймальні пристрої. Група мікрохвильових приймачів відповідає за технічне обслуговування, вдосконалення та нову розробку приймачів. Спільно з Інститутом радіоастрономії імені Макса Планка в Бонні вона розробила й побудувала охолоджуваний подвійний поляризаційний приймач для діапазону 6 см (C-діапазон) і встановила його на телескопі Наньшань, де його зараз використовує дослідницька група галактик і космології для спостереження змінності випромінювання активних ядер галактик. Також група виготовила охолоджуваний приймач для діапазону 1,3 см, встановлений у телескопі Наньшань, який використовує дослідницька група з утворення та еволюції зір для систематичного пошуку ліній поглинання аміаку в площині галактики. Група мікрохвильових приймачів також працює над розробкою широкосмугового приймача (150 МГц — 115 ГГц) для 100-метрового радіотелескопа, який будується в Цітаї.

Примітки

  1. ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
    d:Track:Q116976023
  2. 历史沿革. cho.cas.cn (кит.). Процитовано 4 травня 2021.
  3. 中国科学院人造卫星观测办公室及其下属机构. jssdfz.jiangsu.gov.cn (кит.). Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 19 листопада 2020.
  4. 学校概况. xjau.edu.cn (кит.). 25 квітня 2018. Процитовано 25 березня 2019.
  5. Stephen Uhalley Jr.: A History of the Chinese Communist Party. Hoover Institution Press, Stanford 1988, S. 120 und 124–127.
  6. 历任领导. xao.cas.cn (кит.). Процитовано 25 березня 2019.
  7. 吕卫东 (30 червня 2016). 新疆分院领导“七一”前夕开展走访慰问老党员活动. xjb.cas.cn (кит.). Процитовано 6 жовтня 2022.
  8. Monitoring the Radio Sun. spaceacademy.net.au (англ.). Процитовано 25 березня 2019.
  9. History. english.xao.ac.cn/ (англ.). Процитовано 24 березня 2019.
  10. Introduction. /english.nao.cas.cn (англ.). Процитовано 26 березня 2019.
  11. 单位简介. nao.cas.cn (кит.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 26 березня 2019.
  12. 历史沿革. nao.cas.cn (кит.). Процитовано 12 липня 2019.
  13. 乌拉斯台GNSS基准站. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 26 березня 2019.
  14. 历任领导. xao.cas.cn (кит.). Процитовано 26 березня 2019.
  15. 王石 (29 серпня 2011). 新疆天文台更名揭牌仪式隆重举行. xao.cas.cn (кит.). Процитовано 26 березня 2019.
  16. Nanshan Observatory. english.xao.ac.cn (англ.). Процитовано 27 березня 2019. Das Foto zeigt den Blick von Norden, aus Richtung Ürümqi, auf den Tian Shan.
  17. 钱志瀚 (8 жовтня 2019). VLBI技术在我国的发展历程及其在航天工程中的应用. shao.ac.cn (кит.). Процитовано 12 грудня 2023.
  18. 天线系统. xao.cas.cn (кит.). Процитовано 13 грудня 2023.
  19. Aili Yusup та ін. Nanshan VLBI Station Report for 2005 (PDF). mpifr-bonn.mpg.de (англ.). Процитовано 27 березня 2019.
  20. 张华 (10 січня 2011). 南山25米射电望远镜2010年工作情况. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 27 березня 2019.
  21. 南山观测站简介. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 27 березня 2019.
  22. 25米射电望远镜. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 28 березня 2019.
  23. NanShan 25-m Radio Telescope (NSRT). xao.ac.cn (англ.). Процитовано 28 березня 2019.
  24. 导师： 艾力·玉苏甫. xao.cas.cn (кит.). 25 жовтня 2017. Процитовано 27 березня 2019.
  25. Herbert J. Kramer. QUESS (Quantum Experiments at Space Scale). eoportal.org (англ.). Процитовано 15 червня 2022.
  26. 南山观测站简介. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 6 травня 2021.
  27. 孙希延. guet.edu.cn (кит.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
  28. Kashi satellite-ground stations. english.xao.ac.cn (англ.). Процитовано 29 березня 2019.
  29. 喀什卫星地面站. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 29 березня 2019.
  30. Bainbuluke GNSS Station. english.xao.ac.cn (англ.). Процитовано 31 березня 2019.
  31. 巴音布鲁克GNSS基准站. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 31 березня 2019.
  32. Olivier Martineau-Huynh: The Tianshan Radio Experiment for Neutrino Detection. Powerpoint-Präsentation in Shenzhen, Sept. 2012, Folie 7.
  33. Ulastai 21 Centimeter Array. english.nao.cas.cn (англ.). Процитовано 26 березня 2019.
  34. Jeffrey B. Peterson та ін. (8 лютого 2004). The Primeval Structure Telescope (PDF). web.phys.cmu.edu (англ.). Процитовано 1 квітня 2019.
  35. Ue-Li Pen та ін. (5 квітня 2004). Forecast for Epoch-of-Reionization as viewable by the PrimevAl Structure Telescope (PAST) (PDF). web.phys.cmu.edu (англ.). Процитовано 1 квітня 2019.
  36. Olivier Martineau-Huynh: The Tianshan Radio Experiment for Neutrino Detection. Powerpoint-Präsentation in Shenzhen, Sept. 2012.
  37. Ulastay GNSS Station. english.xao.ac.cn (англ.). Процитовано 2 квітня 2019.
  38. 乌拉斯台GNSS基准站. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 2 квітня 2019.
  39. 新疆天文台科研骨干. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 2 квітня 2019.
  40. Zhang ALi. ir.xao.ac.cn (англ.). Процитовано 2 квітня 2019.
  41. 新疆天文台组织机构图. xao.cas.cn (кит.). Процитовано 4 квітня 2019.
  42. Wenlong Zhan. imp.cas.cn (англ.). 30 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2019.
  43. 詹文龙. imp.cas.cn (кит.). 27 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2019.
  44. 原新疆副书记、常务副主席杨刚被查. news.ifeng.com (кит.). 27 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2019.
  45. Qitai Observatory. xao.ac.cn (англ.). Процитовано 1 травня 2022.
  46. History. xao.ac.cn (англ.). Процитовано 3 квітня 2019.
  47. 110米大口径全可动射电望远镜关键技术研究 (PDF; 919 kB). xao.ac.cn (кит.). Процитовано 19 грудня 2022.
  48. 全球最大“110米口径全向可动射电望远镜”项目招聘启事. qtt.xao.cas.cn (кит.). 6 листопада 2018. Процитовано 3 квітня 2019.
  49. Wang Na (18 травня 2014). Plans for QTT — Overall Introduction (PDF). science.nrao.edu (англ.). Процитовано 3 квітня 2019.
  50. 科技部关于发布国家重点基础研究发展计划（含重大科学研究计划）2019年结题项目验收结果的通知. most.gov.cn (кит.). 19 червня 2020. Процитовано 19 грудня 2022.
  51. Ding Zhen (22 вересня 2022). Construction begins for the World’s largest fully steerable 110-m aperture radio telescope. xao.ac.cn (англ.). Процитовано 23 листопада 2022.
  52. 马应秀、刘奇 (21 серпня 2023). 奇台射电望远镜：于无声处听宇宙. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 18 вересня 2023.
  53. 奇台观测站简介. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 18 вересня 2023.
  54. 新疆天文台科研骨干. xao.ac.cn (кит.). Процитовано 19 грудня 2022.
  55. Research Progress. xao.cas.cn (англ.). 10 лютого 2013. Процитовано 19 грудня 2022.
  56. Wu Xinji, Wang Na та ін. Observations of four pulsars at 327 MHz. ir.xao.ac.cn (кит.). Процитовано 5 квітня 2019.
  57. Pulsars. xao.cas.cn (англ.). 24 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2022.
  58. Star Formation and Evolution. english.xao.cas.cn (англ.). 24 січня 2013. Процитовано 5 квітня 2019.
  59. Wu Gang, Jarken Esimbek, Christian Henkel та ін. (27 серпня 2018). Extended ammonia observations towards the integral-shaped filament. ir.xao.ac.cn (кит.). Процитовано 5 квітня 2019.
  60. Organisation. evlbi.org (англ.). Процитовано 6 квітня 2019.
  61. J. Dennett-Thorpe, A.G. de Bruyn (4 січня 2002). Interstellar scintillation as the origin of rapid radio variability in the quasar J1819+3845. arxiv.org (англ.). Процитовано 6 квітня 2019.
  62. Active Galactic Nuclei. english.xao.cas.cn (англ.). 24 січня 2013. Процитовано 6 квітня 2019.
  63. Receivers. english.xao.cas.cn (англ.). 10 лютого 2013. Процитовано 7 квітня 2019.
  64. 全球最大“110米口径全向可动射电望远镜”项目招聘启事. qtt.xao.cas.cn (кит.). 6 листопада 2018. Процитовано 3 квітня 2019.

Посилання

  • Офіційний сайт (англ.)
  • Офіційний веб-сайт Науково-дослідного інституту астрономічної оптики та технологій, Нанкін (англ.)
  • Офіційний веб-сайт Чанчуньської станції супутникового спостереження (китайська)
  • Офіційний веб-сайт Державного бюро землеустрою, картографії та геоінформації (китайська)
  • Офіційний сайт Китайської тектонічної спостережної мережі (китайська)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sinczyanska astronomichna observatoriya kit 中国科学院新疆天文台 angl Xinjiang Astronomical Observatory astronomichnij doslidnickij zaklad Kitajskoyi akademiyi nauk Observatoriya bula zasnovana v 1957 roci yak Stanciya sposterezhennya suputnikiv Urumchi Kitajskoyi akademiyi nauk Sinczyanska astronomichna observatoriyakit 中国科学院新疆天文台Shtab kvartira v Urumchi Shtab kvartira v Urumchi43 28 16 pn sh 87 10 40 sh d 43 4712 pn sh 87 1778 sh d 43 4712 87 1778 Krayina KNR RoztashuvannyaUrumchi Vidkrito1957 1 Sajt english xao ac cn Sinczyanska astronomichna observatoriyaSinczyanska astronomichna observatoriya Kitajska Narodna Respublika Sinczyanska astronomichna observatoriya u Vikishovishi Istoriya4 zhovtnya 1957 roku SRSR zapustiv pershij shtuchnij suputnik Zemli Suputnik 1 Cherez odinadcyat dniv 15 zhovtnya viceprem yer ministr Kitayu en i zastupnik golovi Radi ministriv SRSR Mihajlo Pervuhin pidpisali v Moskvi Ugodu mizh uryadom Kitayu i uryadom SRSR pro virobnictvo novitnogo ozbroyennya i vijskovoyi tehniki ta rozvitok kompleksnoyi yadernoyi promislovosti v Kitayi Na osnovi ciyeyi ugodi 11 grudnya 1957 roku v Kitayi bula stvorena Suputnikova sposterezhna merezha Akademiyi nauk Kitayu yaka spochatku skladalasya z 12 stancij optichnogo sposterezhennya odna z yakih bula v Urumchi Z zhovtnya 1958 roku sposterezhennyam orbit radyanskih suputnikiv zajmalis vikladachi fakultetu fiziki Silskogospodarskogo institutu Kitajskoyi armiyi 新疆八一农学院 yedinogo na toj chas universitetu v Sinczyani Koli v 1960 roci stosunki mizh Kitayem i SRSR zipsuvalis dani suputnikovoyi orbiti zvichajno bilshe ne nadsilalisya na Bajkonur i na stanciyi pochalisya spravzhni astronomichni sposterezhennya Voni osoblivo aktivizuvalis pid kerivnictvom Yan Rupu 杨汝朴 direktorki ta sekretarki partiyi stanciyi suputnikovogo sposterezhennya Urumchi z lyutogo 1980 po lipen 1987 U veresni 1982 roku buv vstanovlenij binokulyarnij sonyachnij teleskop z diametrom ob yektiva 18 sm dlya sposterezhennya hromosferi j fotosferi Pislya cogo v serpni 1983 roku buv stvorenij radioteleskop z diametrom anteni 2 m yakij vikoristovuvavsya dlya bezperervnogo sposterezhennya elektromagnitnogo viprominyuvannya Soncya na dovzhini hvili 3 2 sm Ce buv pershij radioteleskop u Sinczyani 26 zhovtnya 1987 roku z urahuvannyam zmini napryamu roboti suputnikovu sposterezhnu stanciyu perejmenuvali na Astronomichnu stanciyu Urumchi Kitajskoyi akademiyi nauk 中国科学院乌鲁木齐天文站 21 kvitnya 2001 roku Yunnanska astronomichna observatoriya Naukovo doslidnij institut astronomichnoyi optiki ta tehnologiyi v Nankini stanciya suputnikovogo sposterezhennya Chanchun i astronomichna stanciya Urumchi buli ob yednani v Nacionalni astronomichni observatoriyi Kitajskoyi akademiyi nauk u Pekini Shanhajska astronomichna observatoriya ta Observatoriya Purpurovoyi gori takozh uvijshli do ciyeyi novoyi organizaciyi ale zberegli svij status okremih ustanov 22 listopada 1993 roku astronomichna stanciya v gromadi Gangou sho za 75 km na pivden vid Urumchi zapustila radioteleskop z 25 metrovoyu parabolichnoyu antenoyu Krim togo u 2010 roci v Bayanbulaku j Ulastayi na pivdennij storoni Tyan Shanyu vstanovili oporni stanciyi dlya navigacijnih suputnikiv yaki vikoristovuyutsya Kitajskoyu merezheyu tektonichnih sposterezhen 中国大陆构造环境监测网络 Takim chinom merezha teleskopiv vijshla daleko za mezhi Urumchi Tozh u sichni 2011 roku status astronomichnoyi stanciyi pidvishili do observatoriyi i vona distala svoyu ninishnyu nazvu Sinczyanska astronomichna observatoriya 新疆天文台 pinyin Xinjiang Tianwentai 27 serpnya 2011 roku vidbulosya urochiste vidkrittya novoyi viviski Sposterezhni stanciyiNanshan Radioteleskop Nanshan Budivnictvo bazi Nanshan 南山基地 bukv Baza v pivdennih gorah kod observatoriyi N87 pochalosya 30 serpnya 1991 roku z urochistoyi zakladki pershogo kamenyu dlya 25 metrovogo radioteleskopa Nazva ob yekta pohodit vid jogo roztashuvannya v peredgir yah Tyan Shanyu za 75 km na pivden vid Urumchi j ne maye nichogo spilnogo z gorami Nanshan na kordoni Cinhayu j Gansu Roztashovanij na visoti 2080 m nad rivnem morya i vid samogo pochatku rozroblenij yak chastina kitajskoyi RNDB merezhi radioteleskop vveli v ekspluataciyu v grudni 1993 roku Teleskop pracyuye na dovzhinah hvil 18 13 6 3 6 i 1 3 sm tobto v diapazonah chastot L C X K i mozhe buti navedenij na ob yekt z tochnistyu do 15 kutovih sekund Teleskop vikoristovuyut majzhe cilij rik napriklad 349 dniv u 2010 roci z yakih 6453 godini buli chistim sposterezhnim chasom Togo roku na obslugovuvannya teleskopa vitracheno 813 godin Nanshanskij radioteleskop buv chastinoyu misyachnoyi programi Kitayu z 2005 roku tobto z pershih nazemnih viprobuvan Takozh vin brav uchast u kosmichnij misiyi Chan e 1 2007 roku utvoryuyuchi z radioobservatoriyami v poblizu Pekina Kunmini ta Shanhayi spilnu RNDB merezhu dlya sposterezhennya orbit misyachnih zondiv U 2013 2014 rokah teleskop rekonstruyuvali pid kerivnictvom Ajli Yusupa golovnogo inzhenera bazi Nanshan u mezhah pidgotovki do misiyi Chan e 4 a takozh do majbutnih misij povernennya zrazkiv misyachnogo gruntu zbilshivshi diametr anteni do 26 m i vstanovivshi dvochastotnij prijmach dlya S i X diapazoniv U 2009 roci baza vzhe ohoplyuvala ploshu 21 ga mala gurtozhitok yidalnyu elektro ta vodopostachannya 2015 roku ob yekt perejmenovano na sposterezhnu stanciyu Nanshan 南山观测站 Na dodachu do 26 metrovogo radioteleskopa yakij dosi za tradiciyeyu nazivayut 25 metrovim tut ye visokotochnij optiko elektronnij 40 santimetrovij teleskop 80 santimetrovij teleskop i kilka 30 santimetrovih optichnih teleskopiv yaki vikoristovuyutsya dlya sposterezhennya kosmichnogo smittya U 2005 roci vstanovili 1 2 metrovij teleskop Z 2016 roku jogo vikoristovuvali dlya provedennya chislennih kvantovo fizichnih eksperimentiv iz suputnikom Micius Takozh na teritoriyi sposterezhnoyi stanciyi Nanshan ye tri nazemni stanciyi dlya navigacijnih suputnikiv Oporna stanciya zh Mizhnarodnoyi asociaciyi geodeziyi Nazemna stanciya dlya navigacijnih suputnikiv yaki vikoristovuyutsya kitajskoyu misyachnoyu programoyu Stanciya opornoyi tochki dlya navigacijnih suputnikiv sho vikoristovuyetsya Kitajskoyu tektonichnoyu sposterezhnoyu merezheyu Kashgar Karta drejfu litosfernih plit stvorena za dopomogoyu suputnikovih danih Kashgarska suputnikova nazemna stanciya Sinczyanskoyi astronomichnoyi observatoriyi 喀什卫星地面站 Pinyin Kashi Weixing Dimianzhan nazemna stanciya stvorena specialno dlya navigacijnih suputnikiv Kitajskoyi regionalnoyi sistemi pozicionuvannya 中国区域定位系统 pinyin Zhōngguo Quyu Dingwei Xitǒng Chinese Area Positioning System CAPS a takozh suputnikiv navigacijnoyi sistemi Bejdou Stanciya roztashovana na shodi gori Muztag Ata Na nij pracyuyut 5 naukovciv ta inzheneriv i 4 administrativnih spivrobitniki yaki razom vikonuyut zapis i rozpovsyudzhennya danih neobhidnih dlya doslidzhen u galuzi geodeziyi geodinamiki tektoniki plit neodnoridnosti obertannya Zemli Dlya cogo na shidnij storoni budivli stanciyi ye velika parabolichna antena a na pivdennij 8 menshih parabolichnih anten Bayanbulak U zhovtni 2006 roku en Kitajska akademiya nauk todishnye Byuro topografiyi ta kartografiyi pri Generalnomu shtabi teper Byuro suputnikovoyi navigaciyi Ob yednanogo generalnogo shtabu pri en Derzhavne byuro geodeziyi kartografiyi ta geoinformaciyi en ta Ministerstvo osviti spilno stvorili Kitajsku tektonichnu sposterezhnu merezhu U grudni 2007 roku pochalosya budivnictvo 260 opornih stancij dlya navigacijnih suputnikiv odniyeyu z yakih u 2010 roci stala oporna stanciya suputnikovoyi navigaciyi Bayanbulak Sinczyanskoyi astronomichnoyi observatoriyi 巴音布鲁克GNSS基准站 pinyin Bayin Bulǔke GNSS Jizhǔnzan v okruzi Heczin mongolskoyi avtonomnoyi prefekturi Bajngolin na pivdennij storoni Tyan Shanyu Dani zibrani z Bayanbulaka ta inshih opornih stancij v osnovnomu vikoristovuyut dlya fundamentalnih doslidzhen tektoniki plit prognozuvannya zemletrusiv ta ocinki masshtabiv zemletrusiv Ulastaj Pershi grupi anten sistemi 21CMA v grudni 2004 roku Sposterezhna stanciya Ulastaj 乌拉斯台观测站 pinyin Wulasitai Guancezhan rozmishena v okruzi Heczin za 440 km na shid vid Bayanbulaka v rajoni sela Ulastaj Chagan 乌拉斯台查汗村 volosti Algu 阿拉沟乡 Vona pobudovana na plato visotoyu 2650 m nad rivnem morya dalekomu vid civilizaciyi 194 km vid rajonnogo centru i tomu majzhe vilnomu vid radiozavad Z 2004 po lipen 2006 roku na stanciyi buv pobudovanij radiointerferometr Vin skladayetsya z 81 grupi kozhna z yakih mistit 127 en tobto zagalom 10 287 anten Anteni roztashovani u dvoh L podibnih strukturah perpendikulyarnih odna do odnoyi dovzhinoyu 4 km i 3 km Za dopomogoyu cih stacionarno vstanovlenih neruhomih anten cilodobovo sposterigayut za oblastyu neba 10 10 navkolo Pivnichnogo polyusa svitu Sposterezhennya vedut u diapazoni chastot vid 50 MGc do 200 MGc z rozdilnoyu zdatnistyu 24 kGc sho dozvolyaye viyavlyati viprominyuvannya radioliniyi vodnyu 21 sm reyestruyuchi nadnovi ta chorni diri z epohi reionizaciyi Vsesvitu Naspravdi dovzhina hvili 21 sm vidpovidaye chastoti 1420 MGc ale oskilki signali mayut velikij chervonij zsuv cherez rozshirennya Vsesvitu za ostanni 12 milyardiv rokiv Ulastaj provodit sposterezhennya na 50 200 MGc Sistema maye mizhnarodnu abreviaturu PaST cherez anglijsku nazvu Primeval Structure Telescope i chasto yiyi takozh nazivayut 21 Centimeter Array abo 21CMA Vin vikoristovuyetsya yak svogo rodu prototip dlya zaplanovanogo Square Kilometer Array v Avstraliyi ta Pivdennij Africi Oskilki sistema 21CMA vzhe mala infrastrukturu ta dostupnij personal a takozh cherez nizkij riven radiozavad vid civilizaciyi vishe 20 MGc tam proveli Tyan Shanskij radioeksperiment dlya viyavlennya nejtrino Tian Shan Radio Experiment for Neutrino Detection TREND Z 2008 roku spilnij proyekt Akademiyi nauk Kitayu z Francuzkim nacionalnim centrom naukovih doslidzhen Na pershomu etapi cogo eksperimentu atmosferni zlivi stvoryuvani kosmichnimi promenyami viyavlyayut za dopomogoyu antennoyi sistemi sho reyestruye radioviprominyuvannya vid zaryadzhenih chastinok u zlivi Navesni 2010 roku uzdovzh osej 21CMA v Ulastayi vstanovili 15 logperiodichnih anten i 3 scintilyacijni lichilniki Vlitku ta voseni togo zh roku sistema bula rozshirena na 250 m na shid zi zbilshennyam zagalnoyi kilkosti anten do 50 Z bereznya 2011 roku provodyatsya regulyarni vimiryuvalni roboti rozshirenoyu sistemoyu Za 500 m na shid vid centru zboru danih sposterezhnoyi stanciyi v 2010 roci bula stvorena Ulastajska oporna stanciya suputnikovoyi navigaciyi 乌拉斯台GNSS基准站 pinyin Wulasitai GNSS Jizhǔnzhan dlya Kitajskoyi tektonichnoyi sposterezhnoyi merezhi Roztashovana na gravijnih pishanih i glinistih vidkladennyah golocenu i piznogo plejstocenu za 1 km na pivden vid tektonichnogo rozlomu vona yak i odnochasno z neyu stvorena yiyi sestrinska stanciya v Bayanbulaku vikoristovuyetsya ne tilki dlya fundamentalnih doslidzhen tektoniki plit geodinamiki tosho ale j dlya peredbachennya zemletrusiv Obidvi oporni stanciyi perebuvayut pid naglyadom Chzhana Ali 张阿丽 z Doslidnickoyi laboratoriyi prikladnoyi astronomiyi 应用天文研究室 v shtab kvartiri observatoriyi v Urumchi Citaj U berezni 2010 roku Chzhan Venlun 詹文龙 1955 viceprezident Akademiyi nauk Yan Gan 杨刚 1953 vicegolova Postijnogo komitetu uryadu Sinczyana ta inshi posadovci proveli simpozium z budivnictva radioteleskopa velikogo diametra v Sinczyani Na simpoziumi virishili rozmistiti radioteleskop u dolini na pivnichnomu shili Tyan Shanyu yaka teper zvetsya Astronomichnoyu dolinoyu 天文谷 pinyin Tianwen Gǔ u municipaliteti Bancziyegou 半截沟镇 v poviti Citaj za 202 km na shid vid todishnoyi bazi Nanshan Astronomichna dolina maye rozmiri priblizno 1 5 km zi shodu na zahid i 2 km z pivnochi na pivden i lezhit na visoti 1730 1830 m nad rivnem morya 15 lipnya 2012 roku v prisutnosti bagatoh naukovciv i politikiv vidbulasya ceremoniya zakladennya pershogo kamenya novogo povnistyu ruhomogo 100 metrovogo radioteleskopa Poki budivelna tehnika v Citayi prokladala pid yizni dorogi ta buduvala fundament 26 kvitnya 2015 roku rozpochali pidgotovchij proyekt u mezhah en shob spriyati doslidzhennyam tehnologij neobhidnih dlya vigotovlennya takoyi velikoyi parabolichnoyi anteni U listopadi 2018 roku pochali nabirati inzheneriv dlya shirokosmugovogo prijmacha 150 MGc 115 GGc i obrobki danih dlya anteni Programa 973 bula zavershena 16 lyutogo 2016 roku i pidgotovchi roboti dlya radioteleskopa prodovzhili otrimuvati finansuvannya vid en Budivnictvo teleskopa rozpochali 21 veresnya 2022 roku U serpni 2023 roku zavershivsya tender na aktivnu poverhnyu anteni z aktuatorami Okrim 100 metrovogo radioteleskopa sho buduyetsya u veresni 2023 roku v Astronomichnij dolini pracyuvali dva optichnih teleskopi ta radioteleskop dlya sposterezhennya za Sonyachnoyu sistemoyu v nizkochastotnomu diapazoni Teritoriya sposterezhnoyi stanciyi plosheyu 94 ga mistit ofisi ta gurtozhitki zagalnoyu plosheyu 7216 m Do togo momentu koli velikij teleskop bude vvedenij v ekspluataciyu ci ploshi mayut zrosti do 15 000 m Napryami doslidzhenNa kinec 2022 roku v Sinczyanskij astronomichnij observatoriyi pracyuvali 32 profesori 13 inzheneriv 7 kerivnikiv laboratorij a takozh yihni aspiranti j postdoki Sinczyanska observatoriya ye kampusom Universitetu Kitajskoyi akademiyi nauk Vona provodit doslidzhennya v chotiroh galuzyah Pulsari Doslidnicka grupa Pulsari sposterigaye za 300 pulsarami za dopomogoyu 25 metrovogo radioteleskopa v Nanshani vklyuchayuchi blizko 10 milisekundnih pulsariv yaki ye duzhe tochnimi tajmerami Grupa takozh bere uchast u sposterezhennyah en u sposterezhennyah magnetariv ta u poshuku novih pulsariv Z momentu sposterezhennya chotiroh pulsariv u sichni 1996 roku pershogo sposterezhennya pulsariv u Kitayi doslidnicka grupa zrobila ponad 100 publikacij na taki temi yak magnitne pole ta spalahi viprominyuvannya magnetariv model obertannya ta teplova evolyuciya nejtroni zori tosho Molekulyarna hmara Oriona Utvorennya ta evolyuciya zir Doslidnicka grupa z utvorennya ta evolyuciyi zir v osnovnomu zajmayetsya gigantskimi molekulyarnimi hmarami yih strukturoyu i fizichnimi vlastivostyami Grupa vivchaye pochatkovi umovi utvorennya masivnih zir tak zvani zoni H II tobto gazovi hmari z velikoyu kilkistyu ionizovanogo atomarnogo vodnyu a takozh trigeri dlya pochatku zoreutvorennya Krim togo narazi vedutsya cilespryamovani poshuki prirodnih vodnih mazeriv u zonah utvorennya masivnih zir U 2013 roci spektrometr vstanovlenij na 25 metrovomu radioteleskopi v Nanshani pochav sposterigati liniyu poglinannya amiaku v gigantskih molekulyarnih hmarah spochatku v molekulyarnij hmari Telcya a potim i v molekulyarnij hmari Orion A Aktivni yadra galaktik Doslidnicka grupa galaktik i kosmologiyi zajmayetsya vivchennyam aktivnih yader galaktik za dopomogoyu 25 metrovogo radioteleskopa v Nanshani Vona bere uchast u mizhnarodnih RNDB merezhah takih yak Yevropejska RNDB merezha Chleniv grupi osoblivo cikavlyat zmini u viprominyuvanni yader galaktik Voni zmogli pidtverditi sho silni ta shvidki zmini viprominyuvannya v osnovnomu viklikani mizhzoryanimi scintilyaciyami tobto vidhilennyam viprominyuvannya v mizhzoryanomu seredovishi analogichno merehtinnyu zir na nichnomu nebi Prijmalni pristroyi Grupa mikrohvilovih prijmachiv vidpovidaye za tehnichne obslugovuvannya vdoskonalennya ta novu rozrobku prijmachiv Spilno z Institutom radioastronomiyi imeni Maksa Planka v Bonni vona rozrobila j pobuduvala oholodzhuvanij podvijnij polyarizacijnij prijmach dlya diapazonu 6 sm C diapazon i vstanovila jogo na teleskopi Nanshan de jogo zaraz vikoristovuye doslidnicka grupa galaktik i kosmologiyi dlya sposterezhennya zminnosti viprominyuvannya aktivnih yader galaktik Takozh grupa vigotovila oholodzhuvanij prijmach dlya diapazonu 1 3 sm vstanovlenij u teleskopi Nanshan yakij vikoristovuye doslidnicka grupa z utvorennya ta evolyuciyi zir dlya sistematichnogo poshuku linij poglinannya amiaku v ploshini galaktiki Grupa mikrohvilovih prijmachiv takozh pracyuye nad rozrobkoyu shirokosmugovogo prijmacha 150 MGc 115 GGc dlya 100 metrovogo radioteleskopa yakij buduyetsya v Citayi PrimitkiROR Data v1 19 2023 doi 10 5281 ZENODO 7644942 d Track Q116976023 历史沿革 cho cas cn kit Procitovano 4 travnya 2021 中国科学院人造卫星观测办公室及其下属机构 jssdfz jiangsu gov cn kit Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 19 listopada 2020 学校概况 xjau edu cn kit 25 kvitnya 2018 Procitovano 25 bereznya 2019 Stephen Uhalley Jr A History of the Chinese Communist Party Hoover Institution Press Stanford 1988 S 120 und 124 127 历任领导 xao cas cn kit Procitovano 25 bereznya 2019 吕卫东 30 chervnya 2016 新疆分院领导 七一 前夕开展走访慰问老党员活动 xjb cas cn kit Procitovano 6 zhovtnya 2022 Monitoring the Radio Sun spaceacademy net au angl Procitovano 25 bereznya 2019 History english xao ac cn angl Procitovano 24 bereznya 2019 Introduction english nao cas cn angl Procitovano 26 bereznya 2019 单位简介 nao cas cn kit Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2019 历史沿革 nao cas cn kit Procitovano 12 lipnya 2019 乌拉斯台GNSS基准站 xao ac cn kit Procitovano 26 bereznya 2019 历任领导 xao cas cn kit Procitovano 26 bereznya 2019 王石 29 serpnya 2011 新疆天文台更名揭牌仪式隆重举行 xao cas cn kit Procitovano 26 bereznya 2019 Nanshan Observatory english xao ac cn angl Procitovano 27 bereznya 2019 Das Foto zeigt den Blick von Norden aus Richtung Urumqi auf den Tian Shan 钱志瀚 8 zhovtnya 2019 VLBI技术在我国的发展历程及其在航天工程中的应用 shao ac cn kit Procitovano 12 grudnya 2023 天线系统 xao cas cn kit Procitovano 13 grudnya 2023 Aili Yusup ta in Nanshan VLBI Station Report for 2005 PDF mpifr bonn mpg de angl Procitovano 27 bereznya 2019 张华 10 sichnya 2011 南山25米射电望远镜2010年工作情况 xao ac cn kit Procitovano 27 bereznya 2019 南山观测站简介 xao ac cn kit Procitovano 27 bereznya 2019 25米射电望远镜 xao ac cn kit Procitovano 28 bereznya 2019 NanShan 25 m Radio Telescope NSRT xao ac cn angl Procitovano 28 bereznya 2019 导师 艾力 玉苏甫 xao cas cn kit 25 zhovtnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2019 Herbert J Kramer QUESS Quantum Experiments at Space Scale eoportal org angl Procitovano 15 chervnya 2022 南山观测站简介 xao ac cn kit Procitovano 6 travnya 2021 孙希延 guet edu cn kit Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2022 Procitovano 6 zhovtnya 2022 Kashi satellite ground stations english xao ac cn angl Procitovano 29 bereznya 2019 喀什卫星地面站 xao ac cn kit Procitovano 29 bereznya 2019 Bainbuluke GNSS Station english xao ac cn angl Procitovano 31 bereznya 2019 巴音布鲁克GNSS基准站 xao ac cn kit Procitovano 31 bereznya 2019 Olivier Martineau Huynh The Tianshan Radio Experiment for Neutrino Detection Powerpoint Prasentation in Shenzhen Sept 2012 Folie 7 Ulastai 21 Centimeter Array english nao cas cn angl Procitovano 26 bereznya 2019 Jeffrey B Peterson ta in 8 lyutogo 2004 The Primeval Structure Telescope PDF web phys cmu edu angl Procitovano 1 kvitnya 2019 Ue Li Pen ta in 5 kvitnya 2004 Forecast for Epoch of Reionization as viewable by the PrimevAl Structure Telescope PAST PDF web phys cmu edu angl Procitovano 1 kvitnya 2019 Olivier Martineau Huynh The Tianshan Radio Experiment for Neutrino Detection Powerpoint Prasentation in Shenzhen Sept 2012 Ulastay GNSS Station english xao ac cn angl Procitovano 2 kvitnya 2019 乌拉斯台GNSS基准站 xao ac cn kit Procitovano 2 kvitnya 2019 新疆天文台科研骨干 xao ac cn kit Procitovano 2 kvitnya 2019 Zhang ALi ir xao ac cn angl Procitovano 2 kvitnya 2019 新疆天文台组织机构图 xao cas cn kit Procitovano 4 kvitnya 2019 Wenlong Zhan imp cas cn angl 30 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2019 詹文龙 imp cas cn kit 27 kvitnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2019 原新疆副书记 常务副主席杨刚被查 news ifeng com kit 27 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2019 Qitai Observatory xao ac cn angl Procitovano 1 travnya 2022 History xao ac cn angl Procitovano 3 kvitnya 2019 110米大口径全可动射电望远镜关键技术研究 PDF 919 kB xao ac cn kit Procitovano 19 grudnya 2022 全球最大 110米口径全向可动射电望远镜 项目招聘启事 qtt xao cas cn kit 6 listopada 2018 Procitovano 3 kvitnya 2019 Wang Na 18 travnya 2014 Plans for QTT Overall Introduction PDF science nrao edu angl Procitovano 3 kvitnya 2019 科技部关于发布国家重点基础研究发展计划 含重大科学研究计划 2019年结题项目验收结果的通知 most gov cn kit 19 chervnya 2020 Procitovano 19 grudnya 2022 Ding Zhen 22 veresnya 2022 Construction begins for the World s largest fully steerable 110 m aperture radio telescope xao ac cn angl Procitovano 23 listopada 2022 马应秀 刘奇 21 serpnya 2023 奇台射电望远镜 于无声处听宇宙 xao ac cn kit Procitovano 18 veresnya 2023 奇台观测站简介 xao ac cn kit Procitovano 18 veresnya 2023 新疆天文台科研骨干 xao ac cn kit Procitovano 19 grudnya 2022 Research Progress xao cas cn angl 10 lyutogo 2013 Procitovano 19 grudnya 2022 Wu Xinji Wang Na ta in Observations of four pulsars at 327 MHz ir xao ac cn kit Procitovano 5 kvitnya 2019 Pulsars xao cas cn angl 24 sichnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2022 Star Formation and Evolution english xao cas cn angl 24 sichnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2019 Wu Gang Jarken Esimbek Christian Henkel ta in 27 serpnya 2018 Extended ammonia observations towards the integral shaped filament ir xao ac cn kit Procitovano 5 kvitnya 2019 Organisation evlbi org angl Procitovano 6 kvitnya 2019 J Dennett Thorpe A G de Bruyn 4 sichnya 2002 Interstellar scintillation as the origin of rapid radio variability in the quasar J1819 3845 arxiv org angl Procitovano 6 kvitnya 2019 Active Galactic Nuclei english xao cas cn angl 24 sichnya 2013 Procitovano 6 kvitnya 2019 Receivers english xao cas cn angl 10 lyutogo 2013 Procitovano 7 kvitnya 2019 全球最大 110米口径全向可动射电望远镜 项目招聘启事 qtt xao cas cn kit 6 listopada 2018 Procitovano 3 kvitnya 2019 PosilannyaOficijnij sajt angl Oficijnij veb sajt Naukovo doslidnogo institutu astronomichnoyi optiki ta tehnologij Nankin angl Oficijnij veb sajt Chanchunskoyi stanciyi suputnikovogo sposterezhennya kitajska Oficijnij veb sajt Derzhavnogo byuro zemleustroyu kartografiyi ta geoinformaciyi kitajska Oficijnij sajt Kitajskoyi tektonichnoyi sposterezhnoyi merezhi kitajska

Дата публікації:
Топ