Сімейство тепловозів ТЕ10 тепловози створені на базі серії ТЕ10 Виготовлялися в СРСР а згодом в Україні з 1958 по 1996 Л

Сімейство тепловозів ТЕ10 — тепловози, створені на базі серії ТЕ10. Виготовлялися в СРСР, а згодом в Україні, з 1958 по 1996 Луганським і Харківським тепловозобудівними заводами. Було побудовано понад 8500 локомотивів у одно-, дво-, три- і чотирисекційному варіантах.

Характеристики тепловозів серії ТЕ10:

Роки будування — 1958—1996
Країна побудови — СРСР→ Україна
Заводи — Харківський завод транспортного машинобудування, Луганський тепловозобудівний завод
Країни експлуатації — СРСР, Україна, Росія, Білорусь, Латвія
Всього побудовано — понад 8500 шт. 1-, 2-, 3- і 4-секційних
Тип передачі — Електрична
Осьова формула — 3₀−3₀
Потужність двигуна — 3000 к. с.
Потужність ТЕД — 6×(305—340) кВт залежно від модифікації
Швидкість тривалого режиму — 23,5—36 км/год залежно від модифікації
Конструкційна швидкість — 100—140 км/год залежно від модифікації

Випуск модифікацій


Назва	Роки виробництва	Кількість
ТЕ10	1958-1961	26
2ТЕ10 (ТЭ12)	1960—1963	19
2ТЕ10Л	1961—1977	3192
2ТЕ10В	1975—1981	1898
2ТЕ10М	1981—1990	3646
2ТЕ10МК	1981	20
2ТЕ10Г	1988	2
2ТЕ10С	1988	3
2ТЕ10У	1989—1996	549—555
2ТЕ10У^Т	1989—1995	99
2ТЕ10УП	1991	1-2

Технічні характеристики деяких модифікацій


Тепловози	2ТЕ10Л	2ТЕ10М	2ТЕ10У
Рід служби	Вантажний	Вантажний	Вантажний
Роки виробництва	1961—1977	1981—1990	1989—1996
Двигун	10Д100	10Д100	10Д100М
Максимальна потужність двигунів, кВт	2×2200	2×2200	2×2200
Тип передачі	Електрична постійного струму	Електрична постійного струму	Електрична постійного струму
Зчіпна маса, т	256—260	276	276
Конструкційна швидкість, км/год	100	100	100
Підвішування ТЕД	Опорно-осьове	Опорно-осьове	Опорно-осьове
Швидкість тривалого режиму, км/год	24	23,4	23,5
Сила тяги тривалого режиму, кгс	52 000	49 920	52 000
Дотична потужність тривалого режиму, к. с.	4500	4600	4500

ТЕ10

В 1957—1958 харківський завод «Електроважмаш» і Харківський завод транспортного машинобудування спроектували новий односекційний тепловоз, що був потужнішим на 50 % ніж секції тепловоза ТЕ3, і був трохи важчим (138 т проти 126). Найбільші труднощі виникли під час розробки нового дванадцятициліндрового дизельного двигуна 9Д100 підвищеної економічності на основі дизельного двигуна 2Д100, а також при створенні ходової частини тепловоза з малою масою і покращеними гальмівними і динамічними характеристиками. Також конструктори прагнули вдосконалити схеми електропередачі і електричних машин для нового тепловоза.

Перший тепловоз нової конструкції отримав позначення ТЕ10-001 («Харків») і був випущений в листопаді 1958.

З 1958 по 1961 Харківський завод виготовив 26 локомотивів серії.

Тепловози цієї серії спочатку працювали на Куйбишевській залізниці, а потім на Північно-Кавказькій залізниці. На 1 січня 1976 всі локомотиви цієї серії, крім одного, перебували на Південній залізниці, виконуючи переважно маневрову роботу. Списання тепловозів серії ТЕ10 з інвентарного парку відбувалося в 1980-их. В 1990 було списано три тепловози ТЕ10.

2ТЕ10

1960 Харківський завод транспортного машинобудування побудував двосекційний тепловоз на базі ТЕ10. Перший дослідний двосекційний тепловоз отримав позначення серії ТЕ12 «Україна», однак Міністерство шляхів сполучення СРСР рекомендувало для серії позначення 2ТЕ10 «Україна»(рос. 2ТЭ10 «Украина»), у зв'язку з незначними конструкційними відмінностями від серійного односекційного тепловоза ТЕ10 «Харків».

Тепловоз складався з двох постійно зчеплених секцій ТЕ10, в яких кабіни машиніста з боку холодильника перетворили в перехідний тамбур між секціями. Тепловоз був оснащений тяговими двигунами ЕДТ-340Г, передатне число редуктора — 68:15.

Всі параметри нового локомотива збільшилися удвічі порівняно з односекційним ТЕ10 (потужність і сила тяги при всіх режимах, запаси палива, піску, води та мастила).

Після проведених випробувань Харківський завод в 1961—1963 побудував ще 18 тепловозів серії 2ТЕ10 з ТЕД ЕД-140 і передатним числом редукторів 69:14.

Перші 5 локомотивів серії працювали до 1964 в депо Кандалакша Жовтневої залізниці, під час експлуатації залізничники помітили, що нові 2ТЕ10, маючи однакову потужність порівняно з тепловозами серії 3ТЕ3, були значно зручніші в експлуатації.

Інші локомотиви серії, а пізніше і перші п'ять, працювали на Південній залізниці. Списувати тепловози цієї серії почали в 1980-их, до 1990 в інвентарному парку Міністерства шляхів сполучення СРСР налічувався лише один локомотив серії 2ТЕ10 — 2ТЕ10-008.

ТЕП10

Див. також: ТЕП10

З 1960 по 1968 Харківський завод побудував 335 тепловозів пасажирської серії ТЕП10 («Стрела») (спочатку ТЕ11) на базі тепловоза ТЕ10.

Частина тепловозів серії ТЕП10 випускалася в різноманітних модифікаціях тягового електродвигуна ЕД-140, а пізніше тепловози оснащувались уніфікованими ТЕД ЕД-107, які також призначалися для встановлення на маневрові тепловози ТЕМ2 та інші тепловози серії ТЕ10. Маса тепловоза становила 129 т.

Спочатку тепловози серії ТЕП10 експлуатувались на Жовтневій залізниці, однак надалі їх замінили ТЕП60.

Станом на 1 січня 1976 тепловози серії ТЕП10 експлуатувались на Горьківській, Приволзькій, Середньоазійській Південній залізницях.

Списували тепловози в 1980-их — на початку 1990-их.

2ТЕ10Л

З жовтня 1961 Луганський тепловозобудівний завод розпочав масштабне виробництво тепловозів серії 2ТЕ10Л, при цьому було внесено зміни в конструкцію 2ТЕ10 Харківського заводу.

Основною відмінністю тепловозів 2ТЕ10Л був перехід від конструкції з несним кузовом до кузова з несною рамою. На тепловозі встановили автоматичний запуск дизеля і реалізували можливість переходу машиніста між кабінами без зупинки дизеля.

Тягові параметри залишились незмінними порівняно з тепловозами серії 2ТЕ10. Запаси палива і піску збільшилися до 2×6300 кг і 2×1000 кг відповідно. Службова маса становила 2×127,8 т. Швидкість тривалого режиму — 24 км/год, конструкційна швидкість — 100 км/год.

Під час виготовлення в конструкцію вносилися зміни, пов'язані з електричними схемами, з переходом із ТЕД ЕД-104А на ЕД-107, а потім на ЕД-118А (також виробництва Харківського заводу «Електроважмаш»), зі змінами конструкції коліс, кабіни тощо.

Тепловози серії 2ТЕ10Л виготовлялись по 1977 включно. Всього було побудовано 3192 тепловози серії. Експлуатувалися локомотиви більш ніж на 10-ти залізницях СРСР, при цьому вони успішно замінювали тепловози ТЕ3.

2ТЕ10У

Подальшим логічним розвитком тепловозів серії ТЕ10 був тепловоз 2ТЕ10У. Основним напрямком в розвитку конструкції тепловоза 2ТЕ10У були електричні кола. На 2ТЕ10У встановлювали двигун 10Д100М2, що відрізнявся від 10Д100:

зниженням частоти обертів в холостому режимі до 270 об/хв;
застосуванням регулятора з коректором пуску, регулюванням потужності на 6 положень контролера;
застосуванням дворежимних форсунок.

2ТЕ10У^Т

Серійний випуск тепловоза 2ТЕ10У^Т виробниче об'єднання «Луганськтепловоз» почало 1989. Він створений на базі тепловоза ТЕ10М і є двосекційним локомотивом, розрахованим на конструкційну швидкість 120 км/год. Тепловоз призначений для ведення вантажних, поштово-вантажних й інших потягів.

Джерела

Раков В. А. Тепловозы серии ТЭ10 и их разновидности // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — М. : Транспорт, 1999. — С. 144—155. — .(рос.)

Раков В. А. Тепловозы серии ТЭ10 и их разновидности // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — М. : Транспорт, 1990. — С. 62—69. — .(рос.)