Сім'я Гаумеа — група транснептунових об'єктів з близькими параметрами орбіти і практично однаковими спектрами, які відповідають майже чистому льоду. Обчислення показують, що ця група є транснептуновою сімʼєю малих тіл. Передбачається, що всі члени сімʼї є фрагментами одного батьківського тіла, що розпалось в результаті зіткнення з іншим великим об'єктом.
Характеристики
Сімʼя названа на честь карликової планети Гаумеа, яка є найбільшим членом сімʼї і одним з основних фрагментів батьківського тіла. Крім неї, в сімʼю входить ще кілька досить великих об'єктів поясу Койпера, дисперсія орбітальних швидкостей яких не перевищує 150 м/с. Всі члени сімєї складаються в основному з льоду і, як наслідок, мають досить велике альбедо. Найбільші з них — з діаметрами 400—700 км — можуть бути вже не просто малими тілами, а карликовими планетами. Хоча, якщо з'ясується, що альбедо тіл сильно занижене, то і їхні розміри виявляться значно меншими, і тіла можуть позбутися можливості претендувати статус карликових планет.
Дисперсія власних орбітальних елементів між членами сімʼї відносно невеликий і складає близько 5 % для великої піввісі, приблизно 1,4° для нахилу орбіти і 0,08 для ексцентриситету.
Для членів сімʼї характерний нейтральний показник кольору з глибокими смугами поглинання в інфрачервоній області спектра на довжині 1,5 і 2,0 мкм, характерні для водяного льоду.
Еволюція
Передбачається, що батьківський астероїд, з якого утворилася сімʼя, мав діаметр близько 1600 км, а густину — близько 2 г/см³. Ймовірно, він був схожий на такі карликові планети, як Плутон або Ерида. В результаті зіткнення Гаумеа втратила близько 20 % своєї початкової маси, в основному лід, і за рахунок цього стала щільнішою.
Нинішні параметри орбіт членів сімʼї не можуть бути пояснені одним тільки зіткненням. Щоб пояснити розподіл їх орбітальних елементів, необхідно припустити, що дисперсія швидкостей фрагментів батьківського тіла відразу після удару перевищувала 400 м/с, але тоді розкид цих фрагментів був би набагато більшим, ніж спостерігається. Ця проблема стосується тільки Гаумеа; орбіти всіх інших членів сімʼї можуть бути пояснені припущенням, що дисперсія початкових швидкостей становила всього 140 м/с. Можливо, причина в тому, що Гаумеа (і тільки вона) іноді входить в орбітальний резонанс 12:7 з Нептуном. Це призводить до збільшення ексцентриситету цієї карликової планети при кожному зближенні з Нептуном. Ймовірно, саме цей механізм призвів до збільшення ексцентриситету орбіти Гаумеа до його поточного значення, хоча спочатку він був близьким до ексцентриситетів орбіт інших членів сімʼї.
Друга гіпотеза передбачає складніший спосіб утворення сімʼї: матеріал, викинутий з батьківського тіла при первинному зіткненні, не розсіюється в навколишньому просторі, а залишається на орбіті Гаумеа і поступово злипається в більший місяць, який поступово віддаляється від карликової планети під дією припливних сил і в якийсь момент руйнується в результаті вторинного зіткнення. При цьому його фрагменти розсіюються в навколишньому просторі, утворюючи сімʼю астероїдів. Ця теорія передбачає, що дисперсія швидкостей астероїдів сімʼї не буде перевищувати 190 м/с, що вже набагато ближче до спостережуваної дисперсії швидкостей, що становить 140 м/с. Вона також дозволяє пояснити дуже маленьке значення цієї дисперсії в порівнянні з ІІ космічною швидкістю для Гаумеа (близько 900 м/с).
Гаумеа може бути далеко не єдиним великим об'єктом еліптичної форми зі швидким осьовим обертанням в поясі Койпера. У 2002 році Джевітт і Шеппард запропонували, що інша карликова планета (20000) Варуна внаслідок свого швидкого обертання теж може мати подовжену сильно витягнуту форму. На ранніх етапах історії в транснептуновій області Сонячної системи знаходилося набагато більше об'єктів, ніж зараз, що створювало високу ймовірність зіткнення між ними. Але під впливом гравітаційної взаємодії з Нептуном багато з них були викинуті в більш віддалену область розсіяного диска.
На сьогоднішній день Пояс Койпера є досить малонаселеною областю, де ймовірність зіткнень між об'єктами вкрай низька і становить менше 0,1 % за час існування Сонячної системи. Але сімʼя не могла утворитися в Поясі Койпера в більш ранній час, коли його щільність була для цього ще досить висока, тому що за час з моменту свого утворення і до наших днів така щільна група була б неминуче розсіяна гравітаційним впливом Нептуна. Наявність же в поясі Койпера такої щільної астероїдної сімʼї, яка виникла якраз в результаті зіткнення, говорить про її порівняно невеликий вік і може означати, що сімʼя виникла в області розсіяного диска, де ймовірність таких зіткнень залишається ще досить високою, і лише потім перемістилося в Пояс Койпера.
Результати математичного моделювання показують, що ймовірність появи одної такої астероїдної сімʼї в Сонячній системі за час її існування становить близько 50 %, так що цілком можливо, що сімʼя Гаумеа є єдиною у своєму роді транснептуновою сімʼєю. За розрахунками, вона могла досягти сьогоднішнього ступеня розсіяння не менше ніж за мільярд років. Отже, це досить стара сімʼя, вік якої можна порівняти з віком Сонячної системи. Але це погано узгоджується з високою яскравістю цих об'єктів, яка вказує на невеликий (не більше 100 млн років) вік їх поверхні. Це досить дивно, адже протягом мільярдів років під дією сонячного випромінювання лід повинен був частково набути червоного відтінку й потемніти. Високе альбедо свідчить або про молодість цих об'єктів, або, що більш імовірно, про недавнє оновлення льоду на їх поверхні. Можливо, це відбувається в результаті зіткнень з дрібнішими об'єктами.
Більш детальні дослідження у видимому і ближньому інфрачервоному спектрі підтверджують цю версію. За цими даними, поверхня Гаумеа складається в рівній пропорції з аморфного і кристалічного льоду, а також найпростіших органічних сполук (не більше 8 %). Така велика кількість аморфного льоду підтверджує, що зіткнення сталося понад 100 млн років тому. Це добре узгоджується з результатами динамічних досліджень і робить неспроможною версію про молодість астероїдів даної сімʼї. А відсутність слідів метану й аміаку або їх з'єднань дозволяє виключити можливість наявності кріовулканізму на поверхні.
Див. також
Примітки
- Harold F. Levison, Alessandro Morbidelli, David Vokrouhlický and William F. Bottke (2008).
- Brown, Michael E.; Barkume, Kristina M.; Ragozzine, Darin; Schaller, Emily L. (2007).
- Schlichting, Hilke E.; Re'em Sari (2009).
- Pinilla-Alonso N., Licandro J., Gil-Hutton R., Brunetto R. (2007).
- Pinilla-Alonso N.; Licandro J.; Lorenzi V. (2008).
- D. Ragozzine; M. E. Brown (2007).
- David L. Rabinowitz, Bradley E. Schaefer, Martha W. Schaefer, Suzanne W. Tourtellotte (2008).
- N. Pinilla-Alonso; R. Brunetto; J. Licandro; R. Gil-Hutton; T. L. Roush; G. Strazzulla (March 2009). Study of the Surface of 2003 EL61, the largest carbon-depleted object in the trans-neptunian belt. Astronomy and Astrophysics. 496 (2): 547. arXiv:0803.1080. Bibcode:2009A&A...496..547P. doi:10.1051/0004-6361/200809733. S2CID 15139257.
Посилання
- New Body Parts from Kuiper Belt's Haumea [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sim ya Gaumea grupa transneptunovih ob yektiv z blizkimi parametrami orbiti i praktichno odnakovimi spektrami yaki vidpovidayut majzhe chistomu lodu Obchislennya pokazuyut sho cya grupa ye transneptunovoyu simʼyeyu malih til Peredbachayetsya sho vsi chleni simʼyi ye fragmentami odnogo batkivskogo tila sho rozpalos v rezultati zitknennya z inshim velikim ob yektom Diagrama de pokazani velika pivvis i nahil orbiti dlya riznih ob yektiv zovnishnoyi Sonyachnoyi sistemi Simʼya Gaumea pokazana zelenim inshi ob yekti poyasu Kojpera blakitnim plutino j inshi rezonansni transneptunovi ob yekti chervonim rozsiyanij disk sirimHarakteristikiSimʼya nazvana na chest karlikovoyi planeti Gaumea yaka ye najbilshim chlenom simʼyi i odnim z osnovnih fragmentiv batkivskogo tila Krim neyi v simʼyu vhodit she kilka dosit velikih ob yektiv poyasu Kojpera dispersiya orbitalnih shvidkostej yakih ne perevishuye 150 m s Vsi chleni simyeyi skladayutsya v osnovnomu z lodu i yak naslidok mayut dosit velike albedo Najbilshi z nih z diametrami 400 700 km mozhut buti vzhe ne prosto malimi tilami a karlikovimi planetami Hocha yaksho z yasuyetsya sho albedo til silno zanizhene to i yihni rozmiri viyavlyatsya znachno menshimi i tila mozhut pozbutisya mozhlivosti pretenduvati status karlikovih planet Dispersiya vlasnih orbitalnih elementiv mizh chlenami simʼyi vidnosno nevelikij i skladaye blizko 5 dlya velikoyi pivvisi priblizno 1 4 dlya nahilu orbiti i 0 08 dlya ekscentrisitetu Dlya chleniv simʼyi harakternij nejtralnij pokaznik koloru z glibokimi smugami poglinannya v infrachervonij oblasti spektra na dovzhini 1 5 i 2 0 mkm harakterni dlya vodyanogo lodu EvolyuciyaPeredbachayetsya sho batkivskij asteroyid z yakogo utvorilasya simʼya mav diametr blizko 1600 km a gustinu blizko 2 g sm Jmovirno vin buv shozhij na taki karlikovi planeti yak Pluton abo Erida V rezultati zitknennya Gaumea vtratila blizko 20 svoyeyi pochatkovoyi masi v osnovnomu lid i za rahunok cogo stala shilnishoyu Ninishni parametri orbit chleniv simʼyi ne mozhut buti poyasneni odnim tilki zitknennyam Shob poyasniti rozpodil yih orbitalnih elementiv neobhidno pripustiti sho dispersiya shvidkostej fragmentiv batkivskogo tila vidrazu pislya udaru perevishuvala 400 m s ale todi rozkid cih fragmentiv buv bi nabagato bilshim nizh sposterigayetsya Cya problema stosuyetsya tilki Gaumea orbiti vsih inshih chleniv simʼyi mozhut buti poyasneni pripushennyam sho dispersiya pochatkovih shvidkostej stanovila vsogo 140 m s Mozhlivo prichina v tomu sho Gaumea i tilki vona inodi vhodit v orbitalnij rezonans 12 7 z Neptunom Ce prizvodit do zbilshennya ekscentrisitetu ciyeyi karlikovoyi planeti pri kozhnomu zblizhenni z Neptunom Jmovirno same cej mehanizm prizviv do zbilshennya ekscentrisitetu orbiti Gaumea do jogo potochnogo znachennya hocha spochatku vin buv blizkim do ekscentrisitetiv orbit inshih chleniv simʼyi Druga gipoteza peredbachaye skladnishij sposib utvorennya simʼyi material vikinutij z batkivskogo tila pri pervinnomu zitknenni ne rozsiyuyetsya v navkolishnomu prostori a zalishayetsya na orbiti Gaumea i postupovo zlipayetsya v bilshij misyac yakij postupovo viddalyayetsya vid karlikovoyi planeti pid diyeyu priplivnih sil i v yakijs moment rujnuyetsya v rezultati vtorinnogo zitknennya Pri comu jogo fragmenti rozsiyuyutsya v navkolishnomu prostori utvoryuyuchi simʼyu asteroyidiv Cya teoriya peredbachaye sho dispersiya shvidkostej asteroyidiv simʼyi ne bude perevishuvati 190 m s sho vzhe nabagato blizhche do sposterezhuvanoyi dispersiyi shvidkostej sho stanovit 140 m s Vona takozh dozvolyaye poyasniti duzhe malenke znachennya ciyeyi dispersiyi v porivnyanni z II kosmichnoyu shvidkistyu dlya Gaumea blizko 900 m s Transneptunovi ob yekti na diagrami z pokaznikami koloru po osyah Znakom plyusa vidznachenij najchervonishij chlen simʼyi Gaumea asteroyid 145453 2005 RR43 pokazniki koloru B V 0 77m V R 0 41m Reshta predstavnikiv simʼyi mayut she bilsh nejtralni kolori i vidpovidno znahodyatsya livishe i nizhche Gaumea mozhe buti daleko ne yedinim velikim ob yektom eliptichnoyi formi zi shvidkim osovim obertannyam v poyasi Kojpera U 2002 roci Dzhevitt i Sheppard zaproponuvali sho insha karlikova planeta 20000 Varuna vnaslidok svogo shvidkogo obertannya tezh mozhe mati podovzhenu silno vityagnutu formu Na rannih etapah istoriyi v transneptunovij oblasti Sonyachnoyi sistemi znahodilosya nabagato bilshe ob yektiv nizh zaraz sho stvoryuvalo visoku jmovirnist zitknennya mizh nimi Ale pid vplivom gravitacijnoyi vzayemodiyi z Neptunom bagato z nih buli vikinuti v bilsh viddalenu oblast rozsiyanogo diska Na sogodnishnij den Poyas Kojpera ye dosit malonaselenoyu oblastyu de jmovirnist zitknen mizh ob yektami vkraj nizka i stanovit menshe 0 1 za chas isnuvannya Sonyachnoyi sistemi Ale simʼya ne mogla utvoritisya v Poyasi Kojpera v bilsh rannij chas koli jogo shilnist bula dlya cogo she dosit visoka tomu sho za chas z momentu svogo utvorennya i do nashih dniv taka shilna grupa bula b neminuche rozsiyana gravitacijnim vplivom Neptuna Nayavnist zhe v poyasi Kojpera takoyi shilnoyi asteroyidnoyi simʼyi yaka vinikla yakraz v rezultati zitknennya govorit pro yiyi porivnyano nevelikij vik i mozhe oznachati sho simʼya vinikla v oblasti rozsiyanogo diska de jmovirnist takih zitknen zalishayetsya she dosit visokoyu i lishe potim peremistilosya v Poyas Kojpera Rezultati matematichnogo modelyuvannya pokazuyut sho jmovirnist poyavi odnoyi takoyi asteroyidnoyi simʼyi v Sonyachnij sistemi za chas yiyi isnuvannya stanovit blizko 50 tak sho cilkom mozhlivo sho simʼya Gaumea ye yedinoyu u svoyemu rodi transneptunovoyu simʼyeyu Za rozrahunkami vona mogla dosyagti sogodnishnogo stupenya rozsiyannya ne menshe nizh za milyard rokiv Otzhe ce dosit stara simʼya vik yakoyi mozhna porivnyati z vikom Sonyachnoyi sistemi Ale ce pogano uzgodzhuyetsya z visokoyu yaskravistyu cih ob yektiv yaka vkazuye na nevelikij ne bilshe 100 mln rokiv vik yih poverhni Ce dosit divno adzhe protyagom milyardiv rokiv pid diyeyu sonyachnogo viprominyuvannya lid povinen buv chastkovo nabuti chervonogo vidtinku j potemniti Visoke albedo svidchit abo pro molodist cih ob yektiv abo sho bilsh imovirno pro nedavnye onovlennya lodu na yih poverhni Mozhlivo ce vidbuvayetsya v rezultati zitknen z dribnishimi ob yektami Bilsh detalni doslidzhennya u vidimomu i blizhnomu infrachervonomu spektri pidtverdzhuyut cyu versiyu Za cimi danimi poverhnya Gaumea skladayetsya v rivnij proporciyi z amorfnogo i kristalichnogo lodu a takozh najprostishih organichnih spoluk ne bilshe 8 Taka velika kilkist amorfnogo lodu pidtverdzhuye sho zitknennya stalosya ponad 100 mln rokiv tomu Ce dobre uzgodzhuyetsya z rezultatami dinamichnih doslidzhen i robit nespromozhnoyu versiyu pro molodist asteroyidiv danoyi simʼyi A vidsutnist slidiv metanu j amiaku abo yih z yednan dozvolyaye viklyuchiti mozhlivist nayavnosti kriovulkanizmu na poverhni Div takozhSimʼya asteroyidiv Gaumea Suputniki GaumeaPrimitkiHarold F Levison Alessandro Morbidelli David Vokrouhlicky and William F Bottke 2008 Brown Michael E Barkume Kristina M Ragozzine Darin Schaller Emily L 2007 Schlichting Hilke E Re em Sari 2009 Pinilla Alonso N Licandro J Gil Hutton R Brunetto R 2007 Pinilla Alonso N Licandro J Lorenzi V 2008 D Ragozzine M E Brown 2007 David L Rabinowitz Bradley E Schaefer Martha W Schaefer Suzanne W Tourtellotte 2008 N Pinilla Alonso R Brunetto J Licandro R Gil Hutton T L Roush G Strazzulla March 2009 Study of the Surface of 2003 EL61 the largest carbon depleted object in the trans neptunian belt Astronomy and Astrophysics 496 2 547 arXiv 0803 1080 Bibcode 2009A amp A 496 547P doi 10 1051 0004 6361 200809733 S2CID 15139257 PosilannyaNew Body Parts from Kuiper Belt s Haumea 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl angl