Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розсі яний диск англ scattered disk disc термін вжитий Ма ртіном Да нканом і Ге ролдом Ле вінсоном 1997 віддалений регіо

Розсіяний диск

Розсіяний диск

Розсі́яний диск (англ. scattered disk/disc, термін вжитий Ма́ртіном Да́нканом і Ге́ролдом Ле́вінсоном, 1997) — віддалений регіон нашої Сонячної системи, слабко заселений малими тілами, що складаються здебільшого з криги. Такі тіла називають об'єктами розсіяного диску (SDO, scattered disk object), вони належать до родини транснептунових об'єктів (ТНО). Внутрішня область розсіяного диска перекривається з поясом Койпера, а його зовнішня межа простягається значно далі від Сонця й набагато вище і нижче екліптики, ніж це характерно для інших тіл Сонячної системи.

image
Розсіяний диск і об'єкти поясу Койпера.

Формування

Походження розсіяного диска залишається досі нез'ясованим, хоча серед астрономів переважає думка, що він сформувався, коли об'єкти поясу Койпера були «розпорошені» шляхом гравітаційної взаємодії із зовнішніми планетами, головним чином Нептуном, придбавши великі ексцентриситети і нахили орбіт. У той час як пояс Койпера — круглий і плоский «бублик», що розташовується на ділянці від 30 до 44 а. о. з своїми об'єктами, що знаходяться на автономних колових орбітах (кьюбівано) або злегка еліптичних резонансних орбітах (2: 3 — плутіно, і 1: 2), розсіяний диск в порівнянні з ним — набагато більш непостійне середовище. Об'єкти розсіяного диска часто можуть, як у випадку з Еридою, подорожувати «по вертикалі» майже на такі ж відстані, як і «по горизонталі». Моделювання показує, що орбіти об'єктів розсіяного диска можуть бути блукаючими й нестабільними, що подальша доля цих об'єктів — постійно викидатися з середини Сонячної системи в хмару Оорта або ще далі.

В межах Розсіяного диска сформувались Відокремлені транснептунові об'єкти (Detached SDO), що мають орбіти, які не могли утворитися через вплив Нептуна. Натомість пропонується велика кількість пояснень, включаючи близький прохід іншої зірки, або віддаленого об'єкта розміру планети.

Орбіти

Зазвичай розсіяні об'єкти характеризуються орбітами із середнім і високим ексцентриситетом, але їх перигелій становить не менше 35 а. о., не відчуваючи прямого впливу Нептуна (червоні відрізки). Плутино (сірі відрізки для Плутона і Орка) так само, як резонансні об'єкти з резонансом 2:5 (зелені), можуть проходити ближче до Нептуна, оскільки їх орбіти захищені резонансом. Умова перигелій > 35 а. о. — одна з визначальних характеристик об'єктів розсіяного диска. В розсіяному диску екстремальний ексцентриситет і великий нахил орбіти є нормою, а колові орбіти, навпаки, є винятком.

image
Об'єкти розсіяного диска в порівнянні з класичними об'єктами.

Резонансні об'єкти (показані зеленим) не вважаються членами розсіяного диска. Однак, менші резонанси теж заселені і комп'ютерне моделювання показує, що багато об'єктів можуть бути насправді в слабкому резонансі з великим порядком (6:11, 4:9, 3:7, 5:12, 3:8, 2:7, 1:4).

Графіки орбіт

image
Проєкції орбіт.

Графіки в більш традиційному вигляді представляють види з полюса і екліптики (спрямлених) орбіт об'єктів розсіяного диска (чорні) на тлі кьюбівано (сині) і резонансних (2:5) об'єктів (зелені). Як ще не класифіковані, об'єкти в діапазоні 50-100 а. о. намальовані сірим.

Питання існування розширеного розсіяного диска

image
Розподіл розсіяних і відокремлених об'єктів. Розташування на діаграмі представляє велику піввісь орбіти (середня відстань до Сонця), а не поточний стан об'єкта. Седна зараз насправді ближче, ніж Ерида.

Відкриті об'єкти (148209) 2000 CR 105 і 2004 VN112 з перигелієм, занадто далеким від Нептуна, щоб він міг здійснювати на них вплив, привели до дискусії серед астрономів про нову підмножину малих планет, названу «Розширений розсіяний диск» (англ. extended scattered disc, E-SDO). Згодом ці об'єкти стали називати відокремленими об'єктами (англ. detached objects або distant detached objects, DDO). Класифікація, запропонована командою Deep Ecliptic Survey, вносить формальне розмежування між ближніми розсіяними об'єктами (які були розсіяні шляхом взаємодії з Нептуном) і розширеними розсіяними об'єктами (таких, як Седна), використовуючи значення критерію Тіссерана, рівного 3.

Примітки

  1. Martin J. Duncan, Harold F. Levison (1997). «A Disk of Scattered Icy Objects and the Origin of Jupiter-Family Comets». Science 276 (5319): 1670—1672. doi:10.1126/science.276.5319.1670. PMID 9180070.
  2. Alessandro Morbidelli and Harold F. Levison Scenarios for the Origin of the Orbits of the Trans-Neptunian Objects 2000 CR105 and 2003 VB12 The Astronomical Journal, (2004) 128, pp 2564—2576. Preprint [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Rodney S. Gomes, John J. Matese, and Jack J. Lissauer A Distant Planetary-Mass Solar Companion May Have Produced Distant Detached Objects To appear in Icarus (2006).
  4. Для класифікації орбіт був використаний Minor Planet Circular 2005-X77 Distant Minor planets [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Більш нові дані можуть бути знайдені в MPC 2006-D28 [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.].
  5. Приблизно половина відомих орбіт точно не відома з точністю, достатньою для класифікації (це досить делікатне завдання для резонансних об'єктів).
  6. Evidence for an Extended Scattered Disk? [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] at Observatoire de la Cote d'Azur [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
  7. Jewitt, David C.; A. Delsanti (2006). The Solar System Beyond The Planets. Solar System Update: Topical and Timely Reviews in Solar System Sciences. Springer-Praxis Ed. . ()
  8. J. L. Elliot, S. D. Kern, K. B. Clancy, A. A. S. Gulbis, R. L. Millis, Марк В. Буйе, L. H. Wasserman, E. I. Chiang, A. B. Jordan, D. E. Trilling, and K. J. Meech The Deep Ecliptic Survey: A Search for Kuiper Belt Objects and Centaurs. II. Dynamical Classification, the Kuiper Belt Plane, and the Core Population. The Astronomical Journal, 129 (2006), pp. preprint [ 23 серпня 2006 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rozsi yanij disk angl scattered disk disc termin vzhitij Ma rtinom Da nkanom i Ge roldom Le vinsonom 1997 viddalenij region nashoyi Sonyachnoyi sistemi slabko zaselenij malimi tilami sho skladayutsya zdebilshogo z krigi Taki tila nazivayut ob yektami rozsiyanogo disku SDO scattered disk object voni nalezhat do rodini transneptunovih ob yektiv TNO Vnutrishnya oblast rozsiyanogo diska perekrivayetsya z poyasom Kojpera a jogo zovnishnya mezha prostyagayetsya znachno dali vid Soncya j nabagato vishe i nizhche ekliptiki nizh ce harakterno dlya inshih til Sonyachnoyi sistemi Rozsiyanij disk i ob yekti poyasu Kojpera FormuvannyaPohodzhennya rozsiyanogo diska zalishayetsya dosi nez yasovanim hocha sered astronomiv perevazhaye dumka sho vin sformuvavsya koli ob yekti poyasu Kojpera buli rozporosheni shlyahom gravitacijnoyi vzayemodiyi iz zovnishnimi planetami golovnim chinom Neptunom pridbavshi veliki ekscentrisiteti i nahili orbit U toj chas yak poyas Kojpera kruglij i ploskij bublik sho roztashovuyetsya na dilyanci vid 30 do 44 a o z svoyimi ob yektami sho znahodyatsya na avtonomnih kolovih orbitah kyubivano abo zlegka eliptichnih rezonansnih orbitah 2 3 plutino i 1 2 rozsiyanij disk v porivnyanni z nim nabagato bilsh nepostijne seredovishe Ob yekti rozsiyanogo diska chasto mozhut yak u vipadku z Eridoyu podorozhuvati po vertikali majzhe na taki zh vidstani yak i po gorizontali Modelyuvannya pokazuye sho orbiti ob yektiv rozsiyanogo diska mozhut buti blukayuchimi j nestabilnimi sho podalsha dolya cih ob yektiv postijno vikidatisya z seredini Sonyachnoyi sistemi v hmaru Oorta abo she dali V mezhah Rozsiyanogo diska sformuvalis Vidokremleni transneptunovi ob yekti Detached SDO sho mayut orbiti yaki ne mogli utvoritisya cherez vpliv Neptuna Natomist proponuyetsya velika kilkist poyasnen vklyuchayuchi blizkij prohid inshoyi zirki abo viddalenogo ob yekta rozmiru planeti OrbitiZazvichaj rozsiyani ob yekti harakterizuyutsya orbitami iz serednim i visokim ekscentrisitetom ale yih perigelij stanovit ne menshe 35 a o ne vidchuvayuchi pryamogo vplivu Neptuna chervoni vidrizki Plutino siri vidrizki dlya Plutona i Orka tak samo yak rezonansni ob yekti z rezonansom 2 5 zeleni mozhut prohoditi blizhche do Neptuna oskilki yih orbiti zahisheni rezonansom Umova perigelij gt 35 a o odna z viznachalnih harakteristik ob yektiv rozsiyanogo diska V rozsiyanomu disku ekstremalnij ekscentrisitet i velikij nahil orbiti ye normoyu a kolovi orbiti navpaki ye vinyatkom Ob yekti rozsiyanogo diska v porivnyanni z klasichnimi ob yektami Rezonansni ob yekti pokazani zelenim ne vvazhayutsya chlenami rozsiyanogo diska Odnak menshi rezonansi tezh zaseleni i komp yuterne modelyuvannya pokazuye sho bagato ob yektiv mozhut buti naspravdi v slabkomu rezonansi z velikim poryadkom 6 11 4 9 3 7 5 12 3 8 2 7 1 4 Grafiki orbit Proyekciyi orbit Grafiki v bilsh tradicijnomu viglyadi predstavlyayut vidi z polyusa i ekliptiki spryamlenih orbit ob yektiv rozsiyanogo diska chorni na tli kyubivano sini i rezonansnih 2 5 ob yektiv zeleni Yak she ne klasifikovani ob yekti v diapazoni 50 100 a o namalovani sirim Pitannya isnuvannya rozshirenogo rozsiyanogo diskaRozpodil rozsiyanih i vidokremlenih ob yektiv Roztashuvannya na diagrami predstavlyaye veliku pivvis orbiti serednya vidstan do Soncya a ne potochnij stan ob yekta Sedna zaraz naspravdi blizhche nizh Erida Vidkriti ob yekti 148209 2000 CR 105 i 2004 VN112 z perigeliyem zanadto dalekim vid Neptuna shob vin mig zdijsnyuvati na nih vpliv priveli do diskusiyi sered astronomiv pro novu pidmnozhinu malih planet nazvanu Rozshirenij rozsiyanij disk angl extended scattered disc E SDO Zgodom ci ob yekti stali nazivati vidokremlenimi ob yektami angl detached objects abo distant detached objects DDO Klasifikaciya zaproponovana komandoyu Deep Ecliptic Survey vnosit formalne rozmezhuvannya mizh blizhnimi rozsiyanimi ob yektami yaki buli rozsiyani shlyahom vzayemodiyi z Neptunom i rozshirenimi rozsiyanimi ob yektami takih yak Sedna vikoristovuyuchi znachennya kriteriyu Tisserana rivnogo 3 PrimitkiMartin J Duncan Harold F Levison 1997 A Disk of Scattered Icy Objects and the Origin of Jupiter Family Comets Science 276 5319 1670 1672 doi 10 1126 science 276 5319 1670 PMID 9180070 Alessandro Morbidelli and Harold F Levison Scenarios for the Origin of the Orbits of the Trans Neptunian Objects 2000 CR105 and 2003 VB12 The Astronomical Journal 2004 128 pp 2564 2576 Preprint 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Rodney S Gomes John J Matese and Jack J Lissauer A Distant Planetary Mass Solar Companion May Have Produced Distant Detached Objects To appear in Icarus 2006 Dlya klasifikaciyi orbit buv vikoristanij Minor Planet Circular 2005 X77 Distant Minor planets 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Bilsh novi dani mozhut buti znajdeni v MPC 2006 D28 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Priblizno polovina vidomih orbit tochno ne vidoma z tochnistyu dostatnoyu dlya klasifikaciyi ce dosit delikatne zavdannya dlya rezonansnih ob yektiv Evidence for an Extended Scattered Disk 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine at Observatoire de la Cote d Azur 19 sichnya 2012 u Wayback Machine Jewitt David C A Delsanti 2006 The Solar System Beyond The Planets Solar System Update Topical and Timely Reviews in Solar System Sciences Springer Praxis Ed ISBN 3 540 26056 0 J L Elliot S D Kern K B Clancy A A S Gulbis R L Millis Mark V Buje L H Wasserman E I Chiang A B Jordan D E Trilling and K J Meech The Deep Ecliptic Survey A Search for Kuiper Belt Objects and Centaurs II Dynamical Classification the Kuiper Belt Plane and the Core Population The Astronomical Journal 129 2006 pp preprint 23 serpnya 2006 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ