Ся (кит.: 夏; піньїнь: xià) — найстаріша династія і держава в Китаї. Існувала протягом — років до н. е. Вперше згадується в «Історичних записах» (109 — 91 до н. е.) та «Бамбукових анналах» (300). Разом із пізнішими династіями Інь та Чжоу входить до так званих «трьох епох», які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії.
Ся | ||||
| ||||
Гіпотетична локалізація династії Ся | ||||
Столиця | ||||
Мови | китайська | |||
Форма правління | монархія | |||
Тяньцзи | Юй (1-й) | |||
Цзе (17-й) | ||||
Історія | ||||
- засновано | 2070 до н. е. | |||
- інтронація Ці | 2146 до н. е. | |||
- знищено | 1600 до н. е. | |||
|
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган в місті Денфен провінції Хенань, КНР. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези.
Стародавні літературні джерела
Згідно з хронікою Ся, розміщеною в «Історичних записах», династія Ся була заснована легендарним князем Юєм. За заслуги в розробці іригаційної системи річки Хуанхе, правитель Шунь передав йому престол Сина Неба. На старості Юй так само збирався передати монаршу владу комусь з талановитих підлеглих, але князі запропонували йому посадити на трон свого сина Ці. Таким чином утворилася династія, яка правила країною впродовж 17-и поколінь. Останній правитель династії Цзє був тираном. Він втратив довіру народу і загинув від рук підлеглого вана Тана, який заснував нову династію Інь (інша назва — Шан).
та згадують твір за назвою «Ся чжень» 夏箴 (Повчання Ся). «Менцзи» та використовують назву «Ся янь» 夏諺 (Прислів'я Ся). Творів за подібною назвою не збереглося. Оскільки Ся, окрім історичного періоду, позначало «територію розповсюдження китайської культури» (конотація що збереглася у сучасному хуася 华夏), існування літератури із подібною назвою не може вважатися доказом існування історичної династії Ся.
Культурна вага
Ся належить один з кількох китайських календарів, якому надавав перевагу Конфуцій (Аналекти 15:11, 行夏之時).
Спадкоємцем культури Ся стала держава (Qǐ 杞), куди володарі Шан поселили нащадків поваленої династії. Конфуцій стверджував, що володіє знанням ритуалу Ся краще, ніж мешканці цього регіону, незважаючи на їх порідненість до Ся (夏禮,吾能言之,杞不足徵也 - Аналекти 3:9).
Примітки
Джерела та література
Династія Ся // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Ся |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sya kit 夏 pinyin xia najstarisha dinastiya i derzhava v Kitayi Isnuvala protyagom rokiv do n e Vpershe zgaduyetsya v Istorichnih zapisah 109 91 do n e ta Bambukovih annalah 300 Razom iz piznishimi dinastiyami In ta Chzhou vhodit do tak zvanih troh epoh yaki idealizuyutsya v tradicijnij kitajskij istoriografiyi Sya2070 do n e 1600 do n e Sya istorichni kordoni na kartiGipotetichna lokalizaciya dinastiyi SyaStolicyaMovi kitajskaForma pravlinnya monarhiyaTyanczi Yuj 1 j Cze 17 j Istoriya zasnovano 2070 do n e intronaciya Ci 2146 do n e znisheno 1600 do n e Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya SyaIstoriya KitayuIstoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatorivDinastiya SyaDinastiya ShanDinastiya Chzhou Zahidna ChzhouShidna Chzhou Period ChuncyuPeriod ChzhangoDinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chasDinastiya Han Zahidna HanDinastiya Sin Van ManShidna HanEpoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya UCzin Zahidna CzinShistnadcyat varvarskih derzhav Shidna CzinPivdenni ta Pivnichni dinastiyiDinastiya SujDinastiya TanDinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstvPivnichna Sun Dinastiya SunDinastiya Czin Si Sya Pivdenna SunDinastiya YuanDinastiya MinDinastiya CinRespublika KitajKitajska Narodna Respublika Respublika KitajU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sya Bilshist istorikiv za mezhami Kitayu vvazhayut dinastiyu Sya legendarnoyu Prichinoyu cogo ye vidsutnist pryamih pismovih i arheologichnih svidchen chasiv isnuvannya ciyeyi dinastiyi Nevidomo takozh de znahodilas yiyi stolicya Yanchen Kitajski vcheni pripuskayut sho centralnim mistom mogla buti stoyanka Vanchengan v misti Denfen provinciyi Henan KNR Odnak naukovci svitu ne viznayut ciyeyi gipotezi Starodavni literaturni dzherelaZgidno z hronikoyu Sya rozmishenoyu v Istorichnih zapisah dinastiya Sya bula zasnovana legendarnim knyazem Yuyem Za zaslugi v rozrobci irigacijnoyi sistemi richki Huanhe pravitel Shun peredav jomu prestol Sina Neba Na starosti Yuj tak samo zbiravsya peredati monarshu vladu komus z talanovitih pidleglih ale knyazi zaproponuvali jomu posaditi na tron svogo sina Ci Takim chinom utvorilasya dinastiya yaka pravila krayinoyu vprodovzh 17 i pokolin Ostannij pravitel dinastiyi Czye buv tiranom Vin vtrativ doviru narodu i zaginuv vid ruk pidleglogo vana Tana yakij zasnuvav novu dinastiyu In insha nazva Shan ta zgaduyut tvir za nazvoyu Sya chzhen 夏箴 Povchannya Sya Menczi ta vikoristovuyut nazvu Sya yan 夏諺 Prisliv ya Sya Tvoriv za podibnoyu nazvoyu ne zbereglosya Oskilki Sya okrim istorichnogo periodu poznachalo teritoriyu rozpovsyudzhennya kitajskoyi kulturi konotaciya sho zbereglasya u suchasnomu huasya 华夏 isnuvannya literaturi iz podibnoyu nazvoyu ne mozhe vvazhatisya dokazom isnuvannya istorichnoyi dinastiyi Sya Kulturna vagaSya nalezhit odin z kilkoh kitajskih kalendariv yakomu nadavav perevagu Konfucij Analekti 15 11 行夏之時 Spadkoyemcem kulturi Sya stala derzhava Qǐ 杞 kudi volodari Shan poselili nashadkiv povalenoyi dinastiyi Konfucij stverdzhuvav sho volodiye znannyam ritualu Sya krashe nizh meshkanci cogo regionu nezvazhayuchi na yih poridnenist do Sya 夏禮 吾能言之 杞不足徵也 Analekti 3 9 Primitkikit 三代 pinyin sandai kit 陽城 pinyin yangcheng svitlij grad kit 王城崗 pinyin wangchenggǎng kit 夏本紀 pinyin xiabenji syabenciDzherela ta literaturaDinastiya Sya 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Kurs lekcij K Libid 1996 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2000 2002 2006 592 s ISBN 966 06 0245 6 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Sya