Мен-цзи(孟子), або Менцій (лат. Mencius), 372 до н. е. — 289 до н. е.) — китайський філософ, другий після Конфуція творець конфуціанства і предтеча неоконфуціанства, автор однойменного класичного трактату «Мен-цзи».
Мен-цзи | |
---|---|
кит. 孟子[1] | |
Ім'я при народженні | Мен Ке (孟 轲) |
Псевдо | Цзи-юй |
Народився | 372 до н. е. царство Лу |
Помер | 289 до н. е. царство Лу |
Країна | d |
Національність | китаєць |
Діяльність | філософ |
Галузь | філософія |
Вчителі | d |
Відомі учні | Q17012673? |
Знання мов | d |
Конфесія | конфуціанство |
Батько | d |
Мати | d[2] |
|
Життєпис
При народженні отримав ім'я Мен Ке. Народився у володінні Цзоу (сучасний Цзоучен, Шаньдун), історично і культурно пов'язаному з державою Лу (на півострові Шаньдун), звідки походив Конфуцій, і вчився у його внука , від якого безпосередньо сприйняв заповіти творця конфуціанства в його цитаделі Цзоу-лу. Лю Сян помістив розповідь про матір Мен-цзи — удову, що двічі міняла місце проживання, щоб син опинився в доброчинному середовищі (від кладовища переїхала до ринку, а звідти до школи), і продовжувала його виховувати навіть після одруження, але у підсумку пішла «шляхом жінки» — після смерті чоловіка слухатися сина. Коли ж вона померла, Мен-цзи звинуватили у тому, що поховав її пишніше, ніж батька. Мен-цзи, подібно Конфуцію, відвідав низку держав центрального Китаю, зокрема Ці, Тен, Сун, Лян.
Деякий час перебував в столиці Ці, поступивши до академії Цзіся. У 335 році стає радником Сюань-вана, володаря Ці, намагався впливати на їх правителів, але без успіху. Після цього повертається до царства Лу. Тут за допомогою свого учня Гуньсунь Чоу намагався знову потрапити на державну службу, проте марно. Приблизно в 70 років, можливо знову за завітом Конфуція, який в такому віці став «слідувати бажанням свого серця», Мен-цзи залишив ці спроби, повернувся до приватного життя і цілком віддався теоретичній діяльності. Помер у 289 році.
Філософія
Вчення Мен-цзи представлене у творі «Мен-цзи», що складається з 7 двухчасних глав і 261 параграфа і побудовано за зразком «Лунь юй» Конфуція, але на відміну від останнього містить складнішу систему аргументації, що відображає розвиток протологічного і нумерологічного методу.
Найважливішим внеском Мен-цзи у китайську філософію стало вчення про «добру природу» людини. У конфуціанському осмисленні основних характеристик «природи» людини вчення самого Конфуція слід вважати свого роду «нульовим циклом». У ньому були дані передумови для відстоювання різних, навіть суперечливих один одному точок зору з цієї проблеми, що потім і реалізувалося насамперед у протистоянні теорії Мен-цзи й іншим найбільшим конфуціанцем давнини — Сюнь-цзи та його вченням про «злу природу» людини.
Мен-цзи, розвиваючи ідею Конфуція про спільність природи всіх людей, що найбільш яскраво виразилося в його тезі «досконаломудрий і я (ми) — однорідні», визначив цю сутність як початкову доброту: «Людська природа добра», і це притаманне їй, так само як воді — властивість текти вниз.
Під початковою добротою Мен-цзи розумів чотири природжені специфічні якості людини, які своїм джерелом мають безпосереднє спонтанне почуття, а завершенням — свідому поведінку.
Витлумачуючи «доброту» як початкову властивість людської природи, Мен-цзи не тільки розвивав, але і ревізував погляди Конфуція, який пов'язував поняття доброти з вищою категорією людини. Мен-цзи ж гранично посилив тезу про природжену доброту кожної людини, виразивши його за допомогою корелятивної сін [категорії цин — «природні властивості, почуття, чуттєвість»: «Що стосується їх людей природних властивостей (цин), то такі можна вважати добрими».
На думку Мен-цзи, шлях-дао досконаломудрих правителів давнини зводиться лише до синової шанобливості та братерської любові, а в цілому він являє собою з'єднання людини та гуманності. Якщо Конфуцій оцінював «середину шляху-дао» як недостатність, то Мен-цзи бачив в цьому гармонійний стан. Небесний шлях-дао зумовлений, але де в чому залежить і від індивідуальної природи.
Слідуючи за Конфуцієм, Мен-цзи підтвердив можливість пізнання приречення і відповідного вибору «правильної» лінії поведінки, що дозволило йому, приймаючи висхідну до «Шу-цзин» і «Ши-цзин» концепцію «небесного приречення» і визнаючи всевладдя Неба, уникнути крайнощів фаталізму: «Немає нічого, що не було б визначено, але слід сприймати тільки правильне приречення. Тому що знає приречення не стане під навислою і готової звалитися стіною. Померти, вичерпавши свій шлях-дао, — це правильне приречення. Померти ж в колодках і оковах злочинця не є правильне приречення». Виходячи з подібної диференціації, Мен-цзи обґрунтував легальність зміни державної, зокрема династичної, влади як природного переходу «небесного приречення» до гідного правителя від негідного.
Універсальним субстратом як діяльного, так і пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом у Мен-цзи виступає повітроподібна «пневма», що являє собою єдину духовно-тілесну динамічну субстанцію всієї світобудови і людини як цілісної психофізичної істоти. Пневма — це і животворне для природи «рівне ранкове повітря», і «наповнювач тіла», і підкоряється волі, що зростає від «накопичення належної справедливості» та відповідності шляху-дао «неосяжний дух», що простягається між небом і землею.
У Мен-цзи гуманність стала не тільки обов'язком правителя, але й універсальним початком людської особистості і відносин між людьми. Мен-цзи сформулював омонімічності максими «Гуманність — це людина», деталізовану у дефініціях: «Набуття людини для Піднебесної називається гуманністю» і «Гуманність — це серце людини».
«Гуманне правління», відповідне заснованому на благодаті «шляху істинного володаря» (ван дао) і протилежне заснованому на силі «шляху гегемона» (ба дао), означало пом'якшення покарань, зменшення податків, поліпшення сільськогосподарських робіт, збереження природних багатств, вдосконалення людей у синівській шанобливості, братерській любові, вірності та благонадійності для служіння старшим родичам і начальникам. Метою всіх цих заходів оголошувалося «заощадження народу», оскільки у встановленій Мен-цзи шкалі пріоритетів «народ є найціннішим, духи землі й злаків йдуть за ним, а правитель є найменш цінним».
Виступаючи проти легістської моделі управління, Мен-цзи не тільки бачив в ній «сплутування народу» (ван мінь), але і взагалі стверджував вищість виховання над управлінням: «Добре управління поступається доброму вихованню в досягненні народу. Добре управління народ боязко почитає, а добре виховання — любить. Добре управління досягає народного багатства, а добре виховання — народного серця».
Для традиції китайського народолюбства Мен-цзи створив теоретичну базу, проголосивши «однорідність» всіх людей, кожен з яких може стати досконало мудрим, що своєю чергою стимулювало виникнення такого фундаментального інституту китайської державності, як екзаменаційна система відбору чиновників, яка почала складатися під впливом послідовника Мен-цзи Дун Чжун-шу. Проте, не відриваючись від реальності, Мен-цзи визнавав, що на практиці люди можуть значно відрізнятися один від одного завдяки зовнішнім впливам і «нездатності вичерпно розкрити свій талант».
Мен-цзи прямо вказував на значущість матеріального чинника в житті народу. При правильному суспільному устрої народ володіє «постійним майном» і достатнім добробутом, найважливішим засобом досягнення чого Мен-цзи вважав систему «криничних полів» (цзин тянь).
З визнання присутньої у внутрішньому світі суб'єкта «повноти всіх речей» Мен-цзи виводив, що «вичерпно своє серце пізнає свою природу, а пізнання своєї природи означає пізнання Неба». Подібне «вичерпання», що перетворює самопізнання в пізнання світу, здійснено завдяки природженому знанню і вмінню. Першим в конфуціанстві Мен-цзи провів чітке розмежування між «мислячим органом — серцем», або «великим тілом», що осягає речі, і «немислячими органами — вухами та очима», або «малими тілами», які захоплюються речами і вводяться ними в оману. Звідси випливала рекомендація «пестувати серце» за допомогою "применшення бажань.
Текстологія
Редакцію трактату «Мен-цзи» та коментар до нього виконав Чжао Ці (помер 201), [en].
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #11915581g // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- China Biographical Database
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мен-цзи |
- Nivison D.S. The Ways of Confucianism. Investigations in Chinese Philosophy. Chic.; La Salle, 1997
- Schumacher J. Über den Begriff des Nützlichen bei Menzi. Bern, 1993
- Мен-цзи [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Men czi 孟子 abo Mencij lat Mencius 372 do n e 289 do n e kitajskij filosof drugij pislya Konfuciya tvorec konfucianstva i predtecha neokonfucianstva avtor odnojmennogo klasichnogo traktatu Men czi Men czikit 孟子 1 Im ya pri narodzhenniMen Ke 孟 轲 PsevdoCzi yujNarodivsya372 do n e 372 carstvo LuPomer289 do n e 289 carstvo LuKrayinadNacionalnistkitayecDiyalnistfilosofGaluzfilosofiyaVchitelidVidomi uchniQ17012673 Znannya movdKonfesiyakonfucianstvoBatkodMatid 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPri narodzhenni otrimav im ya Men Ke Narodivsya u volodinni Czou suchasnij Czouchen Shandun istorichno i kulturno pov yazanomu z derzhavoyu Lu na pivostrovi Shandun zvidki pohodiv Konfucij i vchivsya u jogo vnuka vid yakogo bezposeredno sprijnyav zapoviti tvorcya konfucianstva v jogo citadeli Czou lu Lyu Syan pomistiv rozpovid pro matir Men czi udovu sho dvichi minyala misce prozhivannya shob sin opinivsya v dobrochinnomu seredovishi vid kladovisha pereyihala do rinku a zvidti do shkoli i prodovzhuvala jogo vihovuvati navit pislya odruzhennya ale u pidsumku pishla shlyahom zhinki pislya smerti cholovika sluhatisya sina Koli zh vona pomerla Men czi zvinuvatili u tomu sho pohovav yiyi pishnishe nizh batka Men czi podibno Konfuciyu vidvidav nizku derzhav centralnogo Kitayu zokrema Ci Ten Sun Lyan Deyakij chas perebuvav v stolici Ci postupivshi do akademiyi Czisya U 335 roci staye radnikom Syuan vana volodarya Ci namagavsya vplivati na yih praviteliv ale bez uspihu Pislya cogo povertayetsya do carstva Lu Tut za dopomogoyu svogo uchnya Gunsun Chou namagavsya znovu potrapiti na derzhavnu sluzhbu prote marno Priblizno v 70 rokiv mozhlivo znovu za zavitom Konfuciya yakij v takomu vici stav sliduvati bazhannyam svogo sercya Men czi zalishiv ci sprobi povernuvsya do privatnogo zhittya i cilkom viddavsya teoretichnij diyalnosti Pomer u 289 roci FilosofiyaVchennya Men czi predstavlene u tvori Men czi sho skladayetsya z 7 dvuhchasnih glav i 261 paragrafa i pobudovano za zrazkom Lun yuj Konfuciya ale na vidminu vid ostannogo mistit skladnishu sistemu argumentaciyi sho vidobrazhaye rozvitok protologichnogo i numerologichnogo metodu Najvazhlivishim vneskom Men czi u kitajsku filosofiyu stalo vchennya pro dobru prirodu lyudini U konfucianskomu osmislenni osnovnih harakteristik prirodi lyudini vchennya samogo Konfuciya slid vvazhati svogo rodu nulovim ciklom U nomu buli dani peredumovi dlya vidstoyuvannya riznih navit superechlivih odin odnomu tochok zoru z ciyeyi problemi sho potim i realizuvalosya nasampered u protistoyanni teoriyi Men czi j inshim najbilshim konfuciancem davnini Syun czi ta jogo vchennyam pro zlu prirodu lyudini Men czi rozvivayuchi ideyu Konfuciya pro spilnist prirodi vsih lyudej sho najbilsh yaskravo virazilosya v jogo tezi doskonalomudrij i ya mi odnoridni viznachiv cyu sutnist yak pochatkovu dobrotu Lyudska priroda dobra i ce pritamanne yij tak samo yak vodi vlastivist tekti vniz Pid pochatkovoyu dobrotoyu Men czi rozumiv chotiri prirodzheni specifichni yakosti lyudini yaki svoyim dzherelom mayut bezposerednye spontanne pochuttya a zavershennyam svidomu povedinku Vitlumachuyuchi dobrotu yak pochatkovu vlastivist lyudskoyi prirodi Men czi ne tilki rozvivav ale i revizuvav poglyadi Konfuciya yakij pov yazuvav ponyattya dobroti z vishoyu kategoriyeyu lyudini Men czi zh granichno posiliv tezu pro prirodzhenu dobrotu kozhnoyi lyudini virazivshi jogo za dopomogoyu korelyativnoyi sin kategoriyi cin prirodni vlastivosti pochuttya chuttyevist Sho stosuyetsya yih lyudej prirodnih vlastivostej cin to taki mozhna vvazhati dobrimi Na dumku Men czi shlyah dao doskonalomudrih praviteliv davnini zvoditsya lishe do sinovoyi shanoblivosti ta braterskoyi lyubovi a v cilomu vin yavlyaye soboyu z yednannya lyudini ta gumannosti Yaksho Konfucij ocinyuvav seredinu shlyahu dao yak nedostatnist to Men czi bachiv v comu garmonijnij stan Nebesnij shlyah dao zumovlenij ale de v chomu zalezhit i vid individualnoyi prirodi Sliduyuchi za Konfuciyem Men czi pidtverdiv mozhlivist piznannya prirechennya i vidpovidnogo viboru pravilnoyi liniyi povedinki sho dozvolilo jomu prijmayuchi vishidnu do Shu czin i Shi czin koncepciyu nebesnogo prirechennya i viznayuchi vsevladdya Neba uniknuti krajnoshiv fatalizmu Nemaye nichogo sho ne bulo b viznacheno ale slid sprijmati tilki pravilne prirechennya Tomu sho znaye prirechennya ne stane pid navisloyu i gotovoyi zvalitisya stinoyu Pomerti vicherpavshi svij shlyah dao ce pravilne prirechennya Pomerti zh v kolodkah i okovah zlochincya ne ye pravilne prirechennya Vihodyachi z podibnoyi diferenciaciyi Men czi obgruntuvav legalnist zmini derzhavnoyi zokrema dinastichnoyi vladi yak prirodnogo perehodu nebesnogo prirechennya do gidnogo pravitelya vid negidnogo Universalnim substratom yak diyalnogo tak i piznavalnoyi vzayemodiyi sub yekta z ob yektom u Men czi vistupaye povitropodibna pnevma sho yavlyaye soboyu yedinu duhovno tilesnu dinamichnu substanciyu vsiyeyi svitobudovi i lyudini yak cilisnoyi psihofizichnoyi istoti Pnevma ce i zhivotvorne dlya prirodi rivne rankove povitrya i napovnyuvach tila i pidkoryayetsya voli sho zrostaye vid nakopichennya nalezhnoyi spravedlivosti ta vidpovidnosti shlyahu dao neosyazhnij duh sho prostyagayetsya mizh nebom i zemleyu U Men czi gumannist stala ne tilki obov yazkom pravitelya ale j universalnim pochatkom lyudskoyi osobistosti i vidnosin mizh lyudmi Men czi sformulyuvav omonimichnosti maksimi Gumannist ce lyudina detalizovanu u definiciyah Nabuttya lyudini dlya Pidnebesnoyi nazivayetsya gumannistyu i Gumannist ce serce lyudini Gumanne pravlinnya vidpovidne zasnovanomu na blagodati shlyahu istinnogo volodarya van dao i protilezhne zasnovanomu na sili shlyahu gegemona ba dao oznachalo pom yakshennya pokaran zmenshennya podatkiv polipshennya silskogospodarskih robit zberezhennya prirodnih bagatstv vdoskonalennya lyudej u sinivskij shanoblivosti braterskij lyubovi virnosti ta blagonadijnosti dlya sluzhinnya starshim rodicham i nachalnikam Metoyu vsih cih zahodiv ogoloshuvalosya zaoshadzhennya narodu oskilki u vstanovlenij Men czi shkali prioritetiv narod ye najcinnishim duhi zemli j zlakiv jdut za nim a pravitel ye najmensh cinnim Vistupayuchi proti legistskoyi modeli upravlinnya Men czi ne tilki bachiv v nij splutuvannya narodu van min ale i vzagali stverdzhuvav vishist vihovannya nad upravlinnyam Dobre upravlinnya postupayetsya dobromu vihovannyu v dosyagnenni narodu Dobre upravlinnya narod boyazko pochitaye a dobre vihovannya lyubit Dobre upravlinnya dosyagaye narodnogo bagatstva a dobre vihovannya narodnogo sercya Dlya tradiciyi kitajskogo narodolyubstva Men czi stvoriv teoretichnu bazu progolosivshi odnoridnist vsih lyudej kozhen z yakih mozhe stati doskonalo mudrim sho svoyeyu chergoyu stimulyuvalo viniknennya takogo fundamentalnogo institutu kitajskoyi derzhavnosti yak ekzamenacijna sistema vidboru chinovnikiv yaka pochala skladatisya pid vplivom poslidovnika Men czi Dun Chzhun shu Prote ne vidrivayuchis vid realnosti Men czi viznavav sho na praktici lyudi mozhut znachno vidriznyatisya odin vid odnogo zavdyaki zovnishnim vplivam i nezdatnosti vicherpno rozkriti svij talant Men czi pryamo vkazuvav na znachushist materialnogo chinnika v zhitti narodu Pri pravilnomu suspilnomu ustroyi narod volodiye postijnim majnom i dostatnim dobrobutom najvazhlivishim zasobom dosyagnennya chogo Men czi vvazhav sistemu krinichnih poliv czin tyan Z viznannya prisutnoyi u vnutrishnomu sviti sub yekta povnoti vsih rechej Men czi vivodiv sho vicherpno svoye serce piznaye svoyu prirodu a piznannya svoyeyi prirodi oznachaye piznannya Neba Podibne vicherpannya sho peretvoryuye samopiznannya v piznannya svitu zdijsneno zavdyaki prirodzhenomu znannyu i vminnyu Pershim v konfucianstvi Men czi proviv chitke rozmezhuvannya mizh mislyachim organom sercem abo velikim tilom sho osyagaye rechi i nemislyachimi organami vuhami ta ochima abo malimi tilami yaki zahoplyuyutsya rechami i vvodyatsya nimi v omanu Zvidsi viplivala rekomendaciya pestuvati serce za dopomogoyu primenshennya bazhan TekstologiyaRedakciyu traktatu Men czi ta komentar do nogo vikonav Chzhao Ci pomer 201 en PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 11915581g BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 China Biographical Database d Track Q13407958DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Men czi Nivison D S The Ways of Confucianism Investigations in Chinese Philosophy Chic La Salle 1997 Schumacher J Uber den Begriff des Nutzlichen bei Menzi Bern 1993 Men czi 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2