Східногвінейські ліси (ідентифікатор WWF: AT0111) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Західній Африці.
Національний парк [en], Гана | |
Екозона | Афротропіка |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
Статус збереження | вразливий |
WWF | AT0111 |
Межі | Гвінейська лісосавана Гвінейські мангри Західногвінейські рівнинні ліси Західносуданська савана |
Площа, км² | 187 874 |
Країни | Кот-д'Івуар, Гана, Того, Бенін |
Охороняється | 42 299 км² (23 %) |
Розташування екорегіону (зеленим) |
Географія
Екорегіон східногвінейських лісів простягається від східного берега річки [en] на південному заході Кот-д'Івуару до західного берега озера Вольта в Гані. Також регіон охоплює гори Атакора, розташовані переважно на території Того, а також на крайньому сході Гани, в районі міста [en], та в департаменті Атакора на північному заході Беніну. На захід від річки Сассандра поширені західногвінейські рівнинні ліси, найзахідніший масив тропічних лісів в Африці. В прибережних районах на півдні регіону зустрічаються гвінейські мангри. На північ від регіону поширена гвінейська лісосавана, яка на схід від озера Вольта виходить до узбережжя Гвінейської затоки, формуючи Дагомейський розрив, що слугує біогеографічним бар'єром між верхньогвінейськими та нижньогвінейськими лісами. Таким чином, гірська частина екорегіону східногвінейських лісів представляє собою кілька анклавів, оточених на півдні гвінейською лісосаваною, а на півночі — регіоном посушливої західносуданської савани.
Рельєф основної частини екорегіону переважно рівнинний, його висота коливається від 50 до 300 м над рівнем моря. Подекуди в регіоні трапляються інзельберги, висота деяких з яких становить понад 400 м над рівнем моря. В горах Атакора рельєф демонструє значні коливання висоти. Найвищою вершиною цих гір є гора Агу висотою 98 м, а висота гори [en] на заході Беніну становить 658 м. З геологічної точки зору основу регіону складає докембрійський кристалічний щит, на півночі також зустрічаються докрейдові осадові породи. У районах з меншою кількістю опадів поширені [en], а у більш вологих районах — [en]. Загалом ґрунти регіону є малородючими, за винятком деяких районів.
Клімат
На більшій частині регіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), однак на південному сході Кот-д'Івуару, на південному заході Гани та в деяких гірських районах Гани і Того переважає мусонний клімат (Am за класифікацією Кеппена). Температура регіону змінюється залежно від широти. На півдні регіону температура коливається від 22 до 34 °C, тоді як на півночі перепад темпертур більш різкий, максимальна температура там становить 43 °C, а холодними ночами вона може опускатися до 10 °C. Існують чітко виражені вологий і сухий сезони, причому сухий сезон триває довше, ніж в екорегіоні західногвінейських рівнинних лісів. У Беніні і Того середньорічна кількість опадів рідко перевищує 1500 мм, на південному заході Гани вона коливається від 1000 до 2100 мм, а в Кот-д'Івуарі — від 1400 до 2500 мм.
Флора
Екорегіон характеризується вологими вічнозеленими лісами, які на півночі переходять у вологі напіввічнозелені ліси, а ще північніше — у сухі напіввічнозелені ліси. Зазвичай крони дерев знаходяться на висоті не менше 30 м, а у деяких дерев, що ростуть у вологих напіввічнозелених лісах Гани, — на висоті 55-60 м. У вологих вічнозелених лісах домінують представники підродин Мімозові (Mimosoideae) та Цезальпінієві (Caesalpinioideae). Навпіввічнозелені ліси вирізняються більшим флористичним різноманіттям, там також широко поширені представники родин Мелієві (Meliaceae), Хрісобаланові (Chrysobalanaceae) та Маренові (Rubiaceae). У сухих лісах на периферії регіону ростуть деякі види дерев, які скидають листя під час сезону посухи.
В лісах Гани виділяють сім типів лісів і пов'язаних з ними унікальних рослинних асоціацій. У дощових лісах, поширених на південному заході країни, переважають дерева, які також зустрічаються в західногвінейських рівнинних лісах, зокрема різні види [en] (Lophira spp.), [en] (Heritiera spp.) та [en] (Cynometra spp.). Вологі вічнозелені ліси діляться на два типи — північно-західні та південно-східні. В них зустрічаються корисні ентандрофрагми (Entandrophragma utile), [en] (Khaya ivorensis) та [en] (Triplochiton scleroxylon). У більш вологому підтипі сухих напівлистопадних лісів домінують [fr] (Hymenostegia afzelii), а в більш сухому підтипі — [en] (Diospyros mespiliformis) та [en] (Anogeissus leiocarpa). На південному сході основної частини регіону, в околицях Аккри, поширений найбільш сухий тип лісів, де переважають невисокі дерева, зокрема [en] (Millettia thonningii), [en] (Talbotiella gentii) та [ceb] (Drypetes parvifolia).
У Кот-д'Івуарі переважають напівлистопадні та вологі вічнозелені ліси. У напівлистопадних лісах домінують представники родин Мальвові (Malvaceae), В'язові (Ulmaceae) та Шовковицеві (Moraceae). Серед поширених в цих лісах дерев слід відзначити різні види каркасів (Celtis spp.), [en] (Mansonia altissima), [en] (Pterygota macrocarpa), [en] (Nesogordonia papaverifera), [sv] (Sterculia rhinopetala) та [en] (Milicia excelsa). У вологих вічнозелених лісах зустрічаються [en] (Piptadeniastrum africanum), [en] (Parkia bicolor), [en] (Erythrophleum ivorense), різні види [en] (Anthonotha spp.), [en] (Parinari excelsa) та [en] (Klainedoxa gabonensis). Як у вологих вічнозелених лісах, так і у напівлистопадних лісах Кот-д'Івуару також зустрічаються різні види ентандрофрагмових (Entandrophragma spp.) та [en] (Khaya spp.).
Лісовий покрив Того та Беніну представлений напіввічнозеленими або листопадними лісами і є значно фрагментованим. В цих лісах ростуть африканські тикові дерева (Milicia excelsa), твердосмолисті тріплохітони (Triplochiton scleroxylon), африканські анчари (Antiaris toxicaria subsp. africana), африканські ебенові дерева (Diospyros mespiliformis), [en] (Afzelia africana) та бавовняні дерева (Ceiba pentandra var guineensis), а також зустрічаються [en] (Cola acuminata), [fr] (Holoptelea grandis), [en] (Khaya grandifoliola), різні види авраамових дерев (Vitex spp.) та каркасів (Celtis spp.).
Протягом плейстоцену площа лісів Західної Африки скорочувалась під час посушливих льодовикових періодів, формуючи ізьольовані один від одного рефугіуми, та знову збільшувалася під час міжльодовикових періодів, коли фрагментовані ділянки лісів знову об'єднувалися в один великий лісовий масив.
Фауна
Екорегіон східногвінейських лісів вирізняється значним фауністичним та флористичним різноманіттям. Флора і фауна регіону є дуже подібною до флори і фауни західногвінейських рівнинних лісів, однак також між ними існують помітні відмінності. Річка Сассандра, яка слугує бар'єром між двома екорегіонами, є межею поширення різних таксонів. Зокрема, на захід від цієї річки мешкають попелясті мангабі (Cercocebus atys) та мавпи Діани (Cercopithecus diana), а на схід — [en] (Cercocebus lunulatus) та роловейські мавпи (Cercopithecus roloway), ендеміки східногвінейських лісів. Також в лісах на схід від Сассандри мешкають ведмежі колобуси (Colobus vellerosus) та мавпи Лове (Cercopithecus lowei). Іншими поширеними в регіоні приматами є малі білоносі мартишки (Cercopithecus petaurista), оливкові колобуси (Procolobus verus) та рідкісні [en] (Pan troglodytes verus). Ендемічні [en] (Piliocolobus waldronae) вважаються вимерлими, однак, можливо, їх реліктова популяція збереглася в лісі Ехі, поблизу гирла річки [en].
Серед інших поширених в регіоні ссавців слід відзначити північного бушбока (Tragelaphus scriptus), китицевуху свиню (Potamochoerus porcus), великого лісового кабана (Hylochoerus meinertzhageni ivoriensis), водного оленька (Hyemoschus aquaticus), лісового бонго (Tragelaphus eurycerus), карликову антилопу (Neotragus pygmaeus), [en] (Epixerus ebii), [en] (Heliosciurus punctatus) та болотяного щура Кансейла (Malacomys cansdalei). В західній частині екорегіону зустрічаються рідкісні карликові беремоти (Choeropsis liberiensis). Цей вид вважається «живою скам'янілістю», оскільки дуже схожі види зустрічалися в Індії, Середземномор'ї, Східній Африці та на Мадагаскарі у геологічно нещодавній час. У ізьолованих лісових анклавах регіону зустрічаються невеликі популяції африканських лісових слонів (Loxodonta cyclotis). Ці тварини відіграють значну роль у впливі на склад і структуру лісу. Їхнє можливе зникнення в цьому екорегіоні вплине на поширення різних видів рослин, які залежать від поширення свого насіння слонами. Такими рослинами є, зокрема, [en] та [en]. Серед хижих тварин, поширених в регіоні, слід відзначити африканського леопарда (Panthera pardus pardus), африканську цивету (Civettictis civetta) та золотого каракала (Caracal aurata). [en] (Crocidura wimmeri) та тоголезькі миші (Leimacomys buettneri) є ендеміками регіону.
Орнітофауна регіону також є багатою та різноманітною, хоча ендемічні птахи в регіоні відсутні. Натомість тут мешкає низка майже ендемічних видів, які окрім східногвінейських лісів, також поширені у західногвінейських рівнинних лісах. Серед таких видів слід відзначити біловолу цесарку (Agelastes meleagrides), рудочеревого личинкоїда (Lobotos lobatus), кремоводзьобого калао (Bycanistes cylindricus), рудокрилу тимелію (Illadopsis rufescens), золотохвостого мерла (Hylopsar cupreocauda), чорного нікорника (Apalis sharpii), вохристого жалівника (Bathmocercus cerviniventris), схилового гладіатора (Malaconotus lagdeni) та [en] (Scotopelia ussheri).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 42 299 км², або 23 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [fr] та [en] у Кот-д'Івуарі, а також [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Гані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 серпня 2023.
Посилання
- «Eastern Guinean forests». The Encyclopedia of Earth.
- «Eastern Guinean Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnogvinejski lisi identifikator WWF AT0111 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Zahidnij Africi Shidnogvinejski lisi Nacionalnij park en Gana Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0111 Mezhi Gvinejska lisosavana Gvinejski mangri Zahidnogvinejski rivninni lisi Zahidnosudanska savana Plosha km 187 874 Krayini Kot d Ivuar Gana Togo Benin Ohoronyayetsya 42 299 km 23 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Nacionalnij park Kakum Gana GeografiyaEkoregion shidnogvinejskih lisiv prostyagayetsya vid shidnogo berega richki en na pivdennomu zahodi Kot d Ivuaru do zahidnogo berega ozera Volta v Gani Takozh region ohoplyuye gori Atakora roztashovani perevazhno na teritoriyi Togo a takozh na krajnomu shodi Gani v rajoni mista en ta v departamenti Atakora na pivnichnomu zahodi Beninu Na zahid vid richki Sassandra poshireni zahidnogvinejski rivninni lisi najzahidnishij masiv tropichnih lisiv v Africi V priberezhnih rajonah na pivdni regionu zustrichayutsya gvinejski mangri Na pivnich vid regionu poshirena gvinejska lisosavana yaka na shid vid ozera Volta vihodit do uzberezhzhya Gvinejskoyi zatoki formuyuchi Dagomejskij rozriv sho sluguye biogeografichnim bar yerom mizh verhnogvinejskimi ta nizhnogvinejskimi lisami Takim chinom girska chastina ekoregionu shidnogvinejskih lisiv predstavlyaye soboyu kilka anklaviv otochenih na pivdni gvinejskoyu lisosavanoyu a na pivnochi regionom posushlivoyi zahidnosudanskoyi savani Relyef osnovnoyi chastini ekoregionu perevazhno rivninnij jogo visota kolivayetsya vid 50 do 300 m nad rivnem morya Podekudi v regioni traplyayutsya inzelbergi visota deyakih z yakih stanovit ponad 400 m nad rivnem morya V gorah Atakora relyef demonstruye znachni kolivannya visoti Najvishoyu vershinoyu cih gir ye gora Agu visotoyu 98 m a visota gori en na zahodi Beninu stanovit 658 m Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladaye dokembrijskij kristalichnij shit na pivnochi takozh zustrichayutsya dokrejdovi osadovi porodi U rajonah z menshoyu kilkistyu opadiv poshireni en a u bilsh vologih rajonah en Zagalom grunti regionu ye malorodyuchimi za vinyatkom deyakih rajoniv KlimatNa bilshij chastini regionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena odnak na pivdennomu shodi Kot d Ivuaru na pivdennomu zahodi Gani ta v deyakih girskih rajonah Gani i Togo perevazhaye musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu Keppena Temperatura regionu zminyuyetsya zalezhno vid shiroti Na pivdni regionu temperatura kolivayetsya vid 22 do 34 C todi yak na pivnochi perepad tempertur bilsh rizkij maksimalna temperatura tam stanovit 43 C a holodnimi nochami vona mozhe opuskatisya do 10 C Isnuyut chitko virazheni vologij i suhij sezoni prichomu suhij sezon trivaye dovshe nizh v ekoregioni zahidnogvinejskih rivninnih lisiv U Benini i Togo serednorichna kilkist opadiv ridko perevishuye 1500 mm na pivdennomu zahodi Gani vona kolivayetsya vid 1000 do 2100 mm a v Kot d Ivuari vid 1400 do 2500 mm FloraEkoregion harakterizuyetsya vologimi vichnozelenimi lisami yaki na pivnochi perehodyat u vologi napivvichnozeleni lisi a she pivnichnishe u suhi napivvichnozeleni lisi Zazvichaj kroni derev znahodyatsya na visoti ne menshe 30 m a u deyakih derev sho rostut u vologih napivvichnozelenih lisah Gani na visoti 55 60 m U vologih vichnozelenih lisah dominuyut predstavniki pidrodin Mimozovi Mimosoideae ta Cezalpiniyevi Caesalpinioideae Navpivvichnozeleni lisi viriznyayutsya bilshim floristichnim riznomanittyam tam takozh shiroko poshireni predstavniki rodin Meliyevi Meliaceae Hrisobalanovi Chrysobalanaceae ta Marenovi Rubiaceae U suhih lisah na periferiyi regionu rostut deyaki vidi derev yaki skidayut listya pid chas sezonu posuhi V lisah Gani vidilyayut sim tipiv lisiv i pov yazanih z nimi unikalnih roslinnih asociacij U doshovih lisah poshirenih na pivdennomu zahodi krayini perevazhayut dereva yaki takozh zustrichayutsya v zahidnogvinejskih rivninnih lisah zokrema rizni vidi en Lophira spp en Heritiera spp ta en Cynometra spp Vologi vichnozeleni lisi dilyatsya na dva tipi pivnichno zahidni ta pivdenno shidni V nih zustrichayutsya korisni entandrofragmi Entandrophragma utile en Khaya ivorensis ta en Triplochiton scleroxylon U bilsh vologomu pidtipi suhih napivlistopadnih lisiv dominuyut fr Hymenostegia afzelii a v bilsh suhomu pidtipi en Diospyros mespiliformis ta en Anogeissus leiocarpa Na pivdennomu shodi osnovnoyi chastini regionu v okolicyah Akkri poshirenij najbilsh suhij tip lisiv de perevazhayut nevisoki dereva zokrema en Millettia thonningii en Talbotiella gentii ta ceb Drypetes parvifolia U Kot d Ivuari perevazhayut napivlistopadni ta vologi vichnozeleni lisi U napivlistopadnih lisah dominuyut predstavniki rodin Malvovi Malvaceae V yazovi Ulmaceae ta Shovkovicevi Moraceae Sered poshirenih v cih lisah derev slid vidznachiti rizni vidi karkasiv Celtis spp en Mansonia altissima en Pterygota macrocarpa en Nesogordonia papaverifera sv Sterculia rhinopetala ta en Milicia excelsa U vologih vichnozelenih lisah zustrichayutsya en Piptadeniastrum africanum en Parkia bicolor en Erythrophleum ivorense rizni vidi en Anthonotha spp en Parinari excelsa ta en Klainedoxa gabonensis Yak u vologih vichnozelenih lisah tak i u napivlistopadnih lisah Kot d Ivuaru takozh zustrichayutsya rizni vidi entandrofragmovih Entandrophragma spp ta en Khaya spp Lisovij pokriv Togo ta Beninu predstavlenij napivvichnozelenimi abo listopadnimi lisami i ye znachno fragmentovanim V cih lisah rostut afrikanski tikovi dereva Milicia excelsa tverdosmolisti triplohitoni Triplochiton scleroxylon afrikanski anchari Antiaris toxicaria subsp africana afrikanski ebenovi dereva Diospyros mespiliformis en Afzelia africana ta bavovnyani dereva Ceiba pentandra var guineensis a takozh zustrichayutsya en Cola acuminata fr Holoptelea grandis en Khaya grandifoliola rizni vidi avraamovih derev Vitex spp ta karkasiv Celtis spp Protyagom plejstocenu plosha lisiv Zahidnoyi Afriki skorochuvalas pid chas posushlivih lodovikovih periodiv formuyuchi izolovani odin vid odnogo refugiumi ta znovu zbilshuvalasya pid chas mizhlodovikovih periodiv koli fragmentovani dilyanki lisiv znovu ob yednuvalisya v odin velikij lisovij masiv FaunaEkoregion shidnogvinejskih lisiv viriznyayetsya znachnim faunistichnim ta floristichnim riznomanittyam Flora i fauna regionu ye duzhe podibnoyu do flori i fauni zahidnogvinejskih rivninnih lisiv odnak takozh mizh nimi isnuyut pomitni vidminnosti Richka Sassandra yaka sluguye bar yerom mizh dvoma ekoregionami ye mezheyu poshirennya riznih taksoniv Zokrema na zahid vid ciyeyi richki meshkayut popelyasti mangabi Cercocebus atys ta mavpi Diani Cercopithecus diana a na shid en Cercocebus lunulatus ta rolovejski mavpi Cercopithecus roloway endemiki shidnogvinejskih lisiv Takozh v lisah na shid vid Sassandri meshkayut vedmezhi kolobusi Colobus vellerosus ta mavpi Love Cercopithecus lowei Inshimi poshirenimi v regioni primatami ye mali bilonosi martishki Cercopithecus petaurista olivkovi kolobusi Procolobus verus ta ridkisni en Pan troglodytes verus Endemichni en Piliocolobus waldronae vvazhayutsya vimerlimi odnak mozhlivo yih reliktova populyaciya zbereglasya v lisi Ehi poblizu girla richki en Sered inshih poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti pivnichnogo bushboka Tragelaphus scriptus kiticevuhu svinyu Potamochoerus porcus velikogo lisovogo kabana Hylochoerus meinertzhageni ivoriensis vodnogo olenka Hyemoschus aquaticus lisovogo bongo Tragelaphus eurycerus karlikovu antilopu Neotragus pygmaeus en Epixerus ebii en Heliosciurus punctatus ta bolotyanogo shura Kansejla Malacomys cansdalei V zahidnij chastini ekoregionu zustrichayutsya ridkisni karlikovi beremoti Choeropsis liberiensis Cej vid vvazhayetsya zhivoyu skam yanilistyu oskilki duzhe shozhi vidi zustrichalisya v Indiyi Seredzemnomor yi Shidnij Africi ta na Madagaskari u geologichno neshodavnij chas U izolovanih lisovih anklavah regionu zustrichayutsya neveliki populyaciyi afrikanskih lisovih sloniv Loxodonta cyclotis Ci tvarini vidigrayut znachnu rol u vplivi na sklad i strukturu lisu Yihnye mozhlive zniknennya v comu ekoregioni vpline na poshirennya riznih vidiv roslin yaki zalezhat vid poshirennya svogo nasinnya slonami Takimi roslinami ye zokrema en ta en Sered hizhih tvarin poshirenih v regioni slid vidznachiti afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus afrikansku civetu Civettictis civetta ta zolotogo karakala Caracal aurata en Crocidura wimmeri ta togolezki mishi Leimacomys buettneri ye endemikami regionu Ornitofauna regionu takozh ye bagatoyu ta riznomanitnoyu hocha endemichni ptahi v regioni vidsutni Natomist tut meshkaye nizka majzhe endemichnih vidiv yaki okrim shidnogvinejskih lisiv takozh poshireni u zahidnogvinejskih rivninnih lisah Sered takih vidiv slid vidznachiti bilovolu cesarku Agelastes meleagrides rudocherevogo lichinkoyida Lobotos lobatus kremovodzobogo kalao Bycanistes cylindricus rudokrilu timeliyu Illadopsis rufescens zolotohvostogo merla Hylopsar cupreocauda chornogo nikornika Apalis sharpii vohristogo zhalivnika Bathmocercus cerviniventris shilovogo gladiatora Malaconotus lagdeni ta en Scotopelia ussheri ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 42 299 km abo 23 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut fr ta en u Kot d Ivuari a takozh en en en en en ta en v Gani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 serpnya 2023 Posilannya Eastern Guinean forests The Encyclopedia of Earth Eastern Guinean Forests One Earth