Potamochoerus porcus | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Свиня з поросям | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Potamochoerus porcus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||
Поширення виду | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Sus porcus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Potamochoerus porcus (Китицевуха свиня або річкова свиня) — вид парнокопитних ссавців родини Свиневі (Suidae). Цей вид належить до роду річкових свиней і мешкає в тропічних лісах західної Африки, біля річок і боліт.
Опис
Китицевухі свині вважаються найбільш пістрявими серед свиней. Колір їх шерсті віріюється від яскраво-оранжевого до червонувато-коричневого, з чорними ногами і білою смугою вздовж хребта. Дорослі свині мають білі плями навколо очей, на щоках і щелепах, решта морди чорного кольору. На відміну від інших видів свиней, що живуть в тропічній Африці, і яким часто притаманна гола шкіра, у китицевухих свиней все тіло покрите шерстю.
Дорослі свині важать від 45 до 115 кг, зростом від 55 до 80 см і важать від 45 до 120 кг. Тонкий хвіст довжиною від 30 до 45 см закінчується чорною китицею. Вуха довгі і тонкі, закінчуються китицями з довгих чорних або білих волосин, кожне довжиною до 12 см. Кнури більші за свиноматок, їм притаманні конічні виступи на вилицях і виразні гострі ікла. Виличні виступи костяні і, ймовірно, захищають сухожилля кабана під час битв з іншими самцями.
Поширення та середовище проживання
Китицевуха свиня мешкає в тропічних лісах, на вологих ділянках саван з густою рослинність і в лісистих долинах, а також біля річок, озер та боліт. Вид поширений від Гамбії на заході до річок Касаї і Конго на сході. В деяких місцях ареал проживання китицевухої свині може перетинатися з ареалом проживання свині чагарникової. Були повідомлення про випадки схрещення цих споріднених видів, хоча інші дослідники заперечують таку можливість. В минулому були спроби виділити підвиди, але на сьогоднішній час жодного офіційно не визнано.
Поведінка
Китицевухі свині часто активні протягом дня, але переважно ведуть нічний або сутінковий спосіб життя. Вони живуть невеликими групами від шести до десяти тварин, що складаються з одного дорослого самця і дорослих самок з дитинчатами. Однак в особливо сприятливих місцях проживання були помічені набагато більші групи (до 30 свиней). Кабан агресивно захищатиме свій гарем від хижаків, серед яких найбільною загрозою є леопард. Китицевухі свині майже безперервно спілкуються за допомогою бурчання і різних писків, що можуть сигналізувати про тривогу, небезпеку чи соціальний конфлікт.
Вид всеїдний, ість переважно корінці і бульби, доповнюючи раціон фруктами, травами, яйцями, падаллю, комахами і малими хребетними (наприклад, ящірками). Китицевуха свиня використовує своє велике рило, щоб перегортати ґрунт в пошуках їжі, а також риють землю ратицями і іклами. Можуть завдавати великої шкоди посівам сільськогосподарських культур, таких як маніок і ямс.
Розмноження
Розмножуються сезонно; поросята народжуются в проміжку між кінцем сухого сезону в лютому і серединою сезону дощів у липні. Цикл еструса триває від 34 до 37 днів, вагітність триває 120 днів.
Свиноматка будує гніздо з палого листя і сухої трави, перед тим як народити до шести поросят (зазвичай трьох-чотирьох). Поросята важать від 650 до 900 г при нарожденні, і спочатку темно-коричневі з жовтуватими смугами та плямами. Приблизно через чотири місяці їх відлучають від молока, а за півроку їх шерсть набуває дорослого кольору; темні мітки на обличчі з’являються лише при досягнені ними повноліття приблизно у дворічному віці. У природі китицевухі свині живуть до п'ятнадцяти років.
Збереження виду
Через витіснення людиною таких природних ворогів, як леопарди, цей вид значно розмножився. в деяких регіонах китицевухих свиней вважають шкідниками посівів, а в деяких тримають як напівсвійських тварин. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливого нагляду. Присутній в експозиції багатьох зоопарків світу, де активно розмножується.
Посилання
- Querouil, S.; Leus, K. (2008). . Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 5 квітня 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern.
- Kingdon, J. (1997). The Kingdon Guide to African Mammals. Academic Press Limited, London.
- Leslie, D.M.; Huffman, B.A. (July 2015). Potamochoerus porcus (Artiodactyla: Suidae). Mammalian Species. 47 (919): 15—31. doi:10.1093/mspecies/sev002.
- Ghiglieri, M.P. та ін. (December 1982). Bush pig (Potamochoerus porcus) polychromatism and ecology in Kibale Forest, Uganda. African Journal of Ecology. 20 (4): 231—236. doi:10.1111/j.1365-2028.1982.tb00298.x.
- Gessner, J.; Buchwald, R.; Wittermyer, G. (March 2014). Assessing species occurrence and species-specific use patterns of bais (forest clearings) in Central Africa with camera traps. African Journal of Ecology. 52 (1): 59—68. doi:10.1111/aje.12084.
- White, L.J.T. (July 1994). Biomass of rain forest mammals in the Lopé Reserve, Gabon. Animal Ecology. 63 (3): 499—512. doi:10.2307/5217. JSTOR 5217.
- Hayward, M.W. та ін. (October 2006). Prey preferences of the leopard (Panthera pardus). Journal of Zoology. 270 (2): 298—313. doi:10.1111/j.1469-7998.2006.00139.x.
- Berger, E.M. та ін. (January 2006). Faecal steroid metabolites for non-invasive assessment of reproduction in common warthogs (Phacochoerus africanus), red river hogs (Potamochoerus porcus) and babirusa (Babyrousa babyrussa). Animal Reproduction Science. 91 (1–2): 155—171. doi:10.1016/j.anireprosci.2005.03.009. PMID 15876499.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Potamochoerus porcus |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potamochoerus porcusKabanchik v zooparku Gellabrunn Myunhen Nimechchina Svinya z porosyamOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Nadryad Ungulyati Ungulata Ryad Olenepodibni Cerviformes Pidryad Svinovidi Suimorpha Rodina Svinevi Suidae Rid PotamochoerusVid Potamochoerus porcusBinomialna nazvaPotamochoerus porcus Linnaeus 1758Poshirennya viduSinonimiSus porcus Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Potamochoerus porcusEOL 328335ITIS 625011MSOP 41771NCBI 273791Fossilworks 149372 Potamochoerus porcus Kiticevuha svinya abo richkova svinya vid parnokopitnih ssavciv rodini Svinevi Suidae Cej vid nalezhit do rodu richkovih svinej i meshkaye v tropichnih lisah zahidnoyi Afriki bilya richok i bolit OpisCherepGolova samcya dobre vidno kostyani vistupi Kiticevuhi svini vvazhayutsya najbilsh pistryavimi sered svinej Kolir yih shersti viriyuyetsya vid yaskravo oranzhevogo do chervonuvato korichnevogo z chornimi nogami i biloyu smugoyu vzdovzh hrebta Dorosli svini mayut bili plyami navkolo ochej na shokah i shelepah reshta mordi chornogo koloru Na vidminu vid inshih vidiv svinej sho zhivut v tropichnij Africi i yakim chasto pritamanna gola shkira u kiticevuhih svinej vse tilo pokrite sherstyu Dorosli svini vazhat vid 45 do 115 kg zrostom vid 55 do 80 sm i vazhat vid 45 do 120 kg Tonkij hvist dovzhinoyu vid 30 do 45 sm zakinchuyetsya chornoyu kiticeyu Vuha dovgi i tonki zakinchuyutsya kiticyami z dovgih chornih abo bilih volosin kozhne dovzhinoyu do 12 sm Knuri bilshi za svinomatok yim pritamanni konichni vistupi na vilicyah i virazni gostri ikla Vilichni vistupi kostyani i jmovirno zahishayut suhozhillya kabana pid chas bitv z inshimi samcyami Poshirennya ta seredovishe prozhivannyaKiticevuha svinya meshkaye v tropichnih lisah na vologih dilyankah savan z gustoyu roslinnist i v lisistih dolinah a takozh bilya richok ozer ta bolit Vid poshirenij vid Gambiyi na zahodi do richok Kasayi i Kongo na shodi V deyakih miscyah areal prozhivannya kiticevuhoyi svini mozhe peretinatisya z arealom prozhivannya svini chagarnikovoyi Buli povidomlennya pro vipadki shreshennya cih sporidnenih vidiv hocha inshi doslidniki zaperechuyut taku mozhlivist V minulomu buli sprobi vidiliti pidvidi ale na sogodnishnij chas zhodnogo oficijno ne viznano PovedinkaKiticevuha svinya v Dzhersijskomu zooparku Kiticevuhi svini chasto aktivni protyagom dnya ale perevazhno vedut nichnij abo sutinkovij sposib zhittya Voni zhivut nevelikimi grupami vid shesti do desyati tvarin sho skladayutsya z odnogo doroslogo samcya i doroslih samok z ditinchatami Odnak v osoblivo spriyatlivih miscyah prozhivannya buli pomicheni nabagato bilshi grupi do 30 svinej Kaban agresivno zahishatime svij garem vid hizhakiv sered yakih najbilnoyu zagrozoyu ye leopard Kiticevuhi svini majzhe bezperervno spilkuyutsya za dopomogoyu burchannya i riznih piskiv sho mozhut signalizuvati pro trivogu nebezpeku chi socialnij konflikt Vid vseyidnij ist perevazhno korinci i bulbi dopovnyuyuchi racion fruktami travami yajcyami padallyu komahami i malimi hrebetnimi napriklad yashirkami Kiticevuha svinya vikoristovuye svoye velike rilo shob peregortati grunt v poshukah yizhi a takozh riyut zemlyu raticyami i iklami Mozhut zavdavati velikoyi shkodi posivam silskogospodarskih kultur takih yak maniok i yams RozmnozhennyaPorosyata Rozmnozhuyutsya sezonno porosyata narodzhuyutsya v promizhku mizh kincem suhogo sezonu v lyutomu i seredinoyu sezonu doshiv u lipni Cikl estrusa trivaye vid 34 do 37 dniv vagitnist trivaye 120 dniv Svinomatka buduye gnizdo z palogo listya i suhoyi travi pered tim yak naroditi do shesti porosyat zazvichaj troh chotiroh Porosyata vazhat vid 650 do 900 g pri narozhdenni i spochatku temno korichnevi z zhovtuvatimi smugami ta plyamami Priblizno cherez chotiri misyaci yih vidluchayut vid moloka a za pivroku yih sherst nabuvaye doroslogo koloru temni mitki na oblichchi z yavlyayutsya lishe pri dosyagneni nimi povnolittya priblizno u dvorichnomu vici U prirodi kiticevuhi svini zhivut do p yatnadcyati rokiv Zberezhennya viduCherez vitisnennya lyudinoyu takih prirodnih vorogiv yak leopardi cej vid znachno rozmnozhivsya v deyakih regionah kiticevuhih svinej vvazhayut shkidnikami posiviv a v deyakih trimayut yak napivsvijskih tvarin MSOP vvazhaye cej vid takim sho ne potrebuye osoblivogo naglyadu Prisutnij v ekspoziciyi bagatoh zooparkiv svitu de aktivno rozmnozhuyetsya PosilannyaQuerouil S Leus K 2008 Arhiv originalu za 11 listopada 2012 Procitovano 5 kvitnya 2009 Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern Kingdon J 1997 The Kingdon Guide to African Mammals Academic Press Limited London ISBN 0 12 408355 2 Leslie D M Huffman B A July 2015 Potamochoerus porcus Artiodactyla Suidae Mammalian Species 47 919 15 31 doi 10 1093 mspecies sev002 Ghiglieri M P ta in December 1982 Bush pig Potamochoerus porcus polychromatism and ecology in Kibale Forest Uganda African Journal of Ecology 20 4 231 236 doi 10 1111 j 1365 2028 1982 tb00298 x Gessner J Buchwald R Wittermyer G March 2014 Assessing species occurrence and species specific use patterns of bais forest clearings in Central Africa with camera traps African Journal of Ecology 52 1 59 68 doi 10 1111 aje 12084 White L J T July 1994 Biomass of rain forest mammals in the Lope Reserve Gabon Animal Ecology 63 3 499 512 doi 10 2307 5217 JSTOR 5217 Hayward M W ta in October 2006 Prey preferences of the leopard Panthera pardus Journal of Zoology 270 2 298 313 doi 10 1111 j 1469 7998 2006 00139 x Berger E M ta in January 2006 Faecal steroid metabolites for non invasive assessment of reproduction in common warthogs Phacochoerus africanus red river hogs Potamochoerus porcus and babirusa Babyrousa babyrussa Animal Reproduction Science 91 1 2 155 171 doi 10 1016 j anireprosci 2005 03 009 PMID 15876499 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Potamochoerus porcus