Гладіатор схиловий

Гладіатор схиловий
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Гладіаторові (Malaconotidae) Рід: Гладіатор (Malaconotus) Вид: Гладіатор схиловий
Біноміальна назва
Malaconotus lagdeni (Sharpe, 1884)
Підвиди
M. c. speculigerus (Brandt, JF, 1841) M. c. merzbacheri Schalow, 1908
Посилання
Вікісховище: Malaconotus lagdeni Віківиди: Malaconotus lagdeni ITIS: 560947 МСОП: 22707722

Гладіатор схиловий (Malaconotus lagdeni) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae). Мешкає в Африці. Вид був названий на честь британського дипломата сера Годфрі Лагдена.

Опис

Довжина птаха становить 23 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла, крила і хвіст оливково-зелені, голова темно-сіра. Нижня частина тіла жовта, У представників підвиду M. l. lagdeni груди мають оранжевий відтінок. Края хвоста жовті. Лапи сизі. Дзьоб великий, чорний.

Молоді птахи мають порівняно тьмяніше забарвлення, верхня частина тіла у них коричнювата, нижня частина тіла жовтувата або біла, іноді поцяткована невеликими смужками, дзьоб сіро-коричневий.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

• M. l. lagdeni (Sharpe, 1884) — західноафриканська популяція;
• M. l. centralis Neumann, 1920 — центральноафриканська популяція.

Поширення і екологія

Схилові гладіатори представлені двома окремими популяціями, кожну з яких вважають окремим підвидом. Одна популяція мешкає в Західній Африці, на заході Сьєрра-Леоне, в Ліберії, Кот д'Івуарі, на півдні Гани і на заході Того. Інша популяція мешкає в гірських лісах Альбертінського рифту в Уганді, Руанді і ДР Конго . Вони живуть в середньому ярусі і кронах вологих рівнинних тропічних лісв на висоті до 700 м над рівнем моря (на заході Африки) і в тропічних вологих і хмарних гірських лісах на висоті від 2100 до 2800 м над рівнем моря (в Альбертинському рифті).

Поведінка

Схилові гладіатори харчуються великими комахами і дрібними хребетними. Вони ловлять їх в кронах дерев, на висоті 10-30 м над землею.

Збереження

МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. Йому загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Beolens, Watkins та Grayson, 2014, с. 715.
4. Harris, 2010, с. 212.
5. Stevenson та Fanshawe, 2004, с. 476.
6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 03 August 2021.
7. Westoll, 1998, с. 464.
8. Briggs та Roberts, 2013, с. 68–69, 273, 287, 322.

Джерела

• Harris and Franklin, Shrikes & Bush Shrikes (Christopher Helm, 2000)
• Briggs, Philip; Roberts, Andrew (2013). . с. 68—69, 273, 287, 322. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. {{}}: Проігноровано |work= ()
• Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2014). . London, UK: Bloomsbury Publishing. с. 715. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 8 лютого 2017.
• ; Demey, Ron (2013). . с. 274. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. Various melodious hoots and whistles, most distinctive are far carrying, slow hoot, hoot-hoot, followed after pause, by two whistles, hweet-huuu
• Conley, Craig (18 січня 2009). (Paperback). CreateSpace. с. 42—43. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. Chrrrr The “harsh and raucous” call of the Lagden’s Bushshrike as described in Shrikes and Bushshrikes by Tony Harris
• del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi (October 2009). . Т. 14. Barcelona: Buteo Books, Lynx Edicions. с. 68, 83. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
• Harris, Tony (2010). . London: Bloomsbury Publishing, . с. 212—13. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
• Stevenson, Terry; Fanshawe, John (January 2004). (Paperback Edition) (вид. 1st, Imprint). London, UK: Christopher Helm. с. 476. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
• van Perlo, Ber (January 2009). Birds of Eastern Africa. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 180. ISBN .
• (1998). . Glinger Publications. с. 464. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
• Williams, John George; Arlott, Norman (June 1988). . Lexington, Mass. New York, NY, U.S.A.: S. Greene Press distributed by Viking Penguin. с. 283. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
• Gosler, Andrew; Perrins, Christopher M. (19 січня 2007). (вид. 1st, 1st Printing). Mallard Press, Firefly Books. с. 352. ISBN . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.

Посилання

• Sucaet, Ryan. . Uganda: , Ruhija Gate (−1.07, 29.758): Avian Vocalizations Center, Michigan State University. Архів оригіналу (Audio) за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
• Sinclair, Ian (1990). . Ivory Coast: Cornell Lab of Ornithology Cornell University. Архів оригіналу (Audio) за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.