Ліси Верхньої Гвінеї — регіон сезонних тропічних лісів, розташований у Верхній Гвінеї в Західній Африці. Він простягається від Гвінеї і Сьєрра-Леоне на схід через Ліберію, Кот-д'Івуар і Гану до Того та від узбережжя Атлантичного океану вглиб континенту на кілька сотень кілометрів. Кілька анклавів гірських лісів лежать далі вглиб материка в горах Центральної Гвінеї, Центрального Того та Беніну.
У більш посушливих внутрішніх районах ліси Верхньої Гвінеї переходять у гвінейську лісосавану, мозаїку сухих лісів та саван, що лежать між прибережними лісами на півдні та західносуданськими саванами на півночі. На сході ліси Верхньої Гвінеї обмежені Дагомейським розривом, регіоном в Гані та Беніні, де лісосавани простягається аж до узбережжя Атлантичного океану, відділяючи їх від лісів Нижньої Гвінеї, поширених від Східного Беніну через Нігерію на південь уздовж узбережжя Гвінейської затоки.
Гвінейські вологі ліси страждають від вітрів, що дмуть із спекотних сухих північних регіонів та від прохолодних атлантичних течій. Клімат регіону дуже сезонний, під час сезону дощів випадає понад 2000 мм опадів. В регіоні зареєстровано понад 2000 видів судинних рослин, Серед ссавців, які тут зустрічаються, слід відзначити звичайного шимпанзе (Pan troglodytes), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), карликового бегемота (Choeropsis liberiensis), дуїкера Огілбі (Cephalophus ogilbyi), [en] (Micropotamogale lamottei) та золотого каракала (Caracal aurata). Ендемічними або майже ендемічними представниками регіону є двадцять один вид птахів, зокрема ліберійські мухарки (Melaenornis annamarulae) та жовтоволі малімби (Malimbus ballmanni) .
Екорегіони
Всесвітній фонд дикої природи ділить ліси Верхньої Гвінеї на три окремі екорегіони:
- Західногвінейські рівнинні ліси простягаються від Гвінеї та Сьєрра-Леоне через Ліберію та південний схід Кот-д'Івуару до річки [en].
- Східногвінейські ліси простягаються від річки Сассандра на схід через Кот-д'Івуар і Гану до західного Того, а також включають кілька ізольованих осередків в глибині материка, у високогір'ях Того та Беніну.
- Гвінейські гірські ліси поширені у високогір'ях Гвінейського нагір'я, на території центральної та південно-східної Гвінеї, північного Сьєрра-Леоне та східного Кот-д'Івуару.
Примітки
- Olson, D. M.; Dinerstein, E. (1998). The Global 200: A representation approach to conserving the Earth's most biologically valuable ecoregions (PDF). Conservation Biology. Процитовано 1 November 2016.
- . World Wide Fund for Nature. Архів оригіналу за 3 November 2016. Процитовано 1 November 2016.
- Frans Bongers; Marc P. E. Parren; Dossahua Traoré (2005). Forest Climbing Plants of West Africa: Diversity, Ecology and Management. CABI. с. 5. ISBN .
- Allport, Gary (1991). The status and conservation of threatened birds in the Upper Guinea forest. Bird Conservation International. 1 (1): 53—74. doi:10.1017/S095927090000054X. ISSN 1474-0001.
Посилання
- (PDF file)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi Verhnoyi Gvineyi region sezonnih tropichnih lisiv roztashovanij u Verhnij Gvineyi v Zahidnij Africi Vin prostyagayetsya vid Gvineyi i Syerra Leone na shid cherez Liberiyu Kot d Ivuar i Ganu do Togo ta vid uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu vglib kontinentu na kilka soten kilometriv Kilka anklaviv girskih lisiv lezhat dali vglib materika v gorah Centralnoyi Gvineyi Centralnogo Togo ta Beninu Lisi Liberiyi Poshirennya lisiv Verhnoyi Gvineyi U bilsh posushlivih vnutrishnih rajonah lisi Verhnoyi Gvineyi perehodyat u gvinejsku lisosavanu mozayiku suhih lisiv ta savan sho lezhat mizh priberezhnimi lisami na pivdni ta zahidnosudanskimi savanami na pivnochi Na shodi lisi Verhnoyi Gvineyi obmezheni Dagomejskim rozrivom regionom v Gani ta Benini de lisosavani prostyagayetsya azh do uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu viddilyayuchi yih vid lisiv Nizhnoyi Gvineyi poshirenih vid Shidnogo Beninu cherez Nigeriyu na pivden uzdovzh uzberezhzhya Gvinejskoyi zatoki Gvinejski vologi lisi strazhdayut vid vitriv sho dmut iz spekotnih suhih pivnichnih regioniv ta vid proholodnih atlantichnih techij Klimat regionu duzhe sezonnij pid chas sezonu doshiv vipadaye ponad 2000 mm opadiv V regioni zareyestrovano ponad 2000 vidiv sudinnih roslin Sered ssavciv yaki tut zustrichayutsya slid vidznachiti zvichajnogo shimpanze Pan troglodytes afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus karlikovogo begemota Choeropsis liberiensis duyikera Ogilbi Cephalophus ogilbyi en Micropotamogale lamottei ta zolotogo karakala Caracal aurata Endemichnimi abo majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye dvadcyat odin vid ptahiv zokrema liberijski muharki Melaenornis annamarulae ta zhovtovoli malimbi Malimbus ballmanni EkoregioniVsesvitnij fond dikoyi prirodi dilit lisi Verhnoyi Gvineyi na tri okremi ekoregioni Zahidnogvinejski rivninni lisi prostyagayutsya vid Gvineyi ta Syerra Leone cherez Liberiyu ta pivdennij shid Kot d Ivuaru do richki en Shidnogvinejski lisi prostyagayutsya vid richki Sassandra na shid cherez Kot d Ivuar i Ganu do zahidnogo Togo a takozh vklyuchayut kilka izolovanih oseredkiv v glibini materika u visokogir yah Togo ta Beninu Gvinejski girski lisi poshireni u visokogir yah Gvinejskogo nagir ya na teritoriyi centralnoyi ta pivdenno shidnoyi Gvineyi pivnichnogo Syerra Leone ta shidnogo Kot d Ivuaru PrimitkiOlson D M Dinerstein E 1998 The Global 200 A representation approach to conserving the Earth s most biologically valuable ecoregions PDF Conservation Biology Procitovano 1 November 2016 World Wide Fund for Nature Arhiv originalu za 3 November 2016 Procitovano 1 November 2016 Frans Bongers Marc P E Parren Dossahua Traore 2005 Forest Climbing Plants of West Africa Diversity Ecology and Management CABI s 5 ISBN 978 0 85199 914 2 Allport Gary 1991 The status and conservation of threatened birds in the Upper Guinea forest Bird Conservation International 1 1 53 74 doi 10 1017 S095927090000054X ISSN 1474 0001 Posilannya PDF file