Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гвінейські гірські ліси (ідентифікатор WWF: AT0114) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в горах Гвінейського нагір'я у Західній Африці.
 Ландшафт гір [en] | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT0114 |
| Межі | Гвінейська лісосавана Західногвінейські рівнинні ліси |
| Площа, км² | 30 294 |
| Країни | Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот-д'Івуар |
| Охороняється | 8715 км² (27 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон гвінейських гірських лісів охоплює гірські вершини і плато Гвінейського нагір'я, які височіють над горбистими рівнинами. Окремі анклави екорегіону розташовані на території Гвінеї, на півночі Сьєрра-Леоне і Ліберії та на заході Кот-д'Івуару. В передгір'ях гвінейські гірські ліси переходять у гвінейську лісосавану або в західногвінейські рівнинні ліси.
Гори [en] та [en] в Сьєрра-Леоне, а також гори [en] на кордоні Ліберії, Гвінеї та Кот-д'Івуару мають стрімкі схили, тоді як плато Фута-Джаллон в Гвінеї висотою 1100 м має більш пологі схили. Гора Бінтумані в горах Лома висотою 1947 м є найвищою вершиною Західної Африки на захід від гори Камерун. Розташовані південніше гори Тінгі та [en], висота яких становить 1860 м, є другими за висотою після Бінтумані. Висота гір Німба становить 1752 м. Іншими горами екорегіону є масив [en] в Гвінеї, висота якого становить 1650 м, [en] у Гвінеї висотою 1387 м, гора Дутова у Ліберії, масив Ман, гори [en] та гора [en] у Кот-д'Івуарі. За винятком плато Фута-Джаллон з пласкою вершиною, вершини інших гір є заокругленими внаслідок мільйонів років ерозії та вивітрювання.
Основою гірських масивів екорегіону є докембрійські граніти, долерити, гнейси, сланці та кварцити. Найбільш поширеним типом ґрунтів є [en], які, як правило, є малородючими. Гори регіону є багатими на корисні копалини, зокрема в горах Німба та на плато Фута-Джаллон є поклади залізної руди. В горах регіону бере свій початок багато великих західноафриканських річок. Річка Нігер бере свій початок в горах Лома, а річки Сенегал і Гамбія — на плато Фута-Джаллон. Притоки річки [en], що протікає територією Сьєрра-Леоне, беруть свій початок в горах Лома та Тінгі.
Клімат
В межах екорегіону переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена) або саванний клімат (Aw за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від 1600 до 2400 мм. Існують значні відмінності у кількості опадів, що випадають на різних схилах гір. Мусони, що дмуть з Атлантики, проносять дощі, що випадають на південних схилах гір, тоді як північні схили отримують менше опадів внаслідок ефекту дощової тіні. Крім того, ці підвітряні схили також піддаються дії сухих вітрів харматан, що дмуть із Сахари та приносять пилові бурі. Максимальні температури в регіоні становлять 24-33 °C, а мінімальна температура — 10 °C.
Флора
Широкий висотний діапазон екорегіону призвів до формування різних рослинних угруповань. На нижніх висотах поширені вологі рівнинні тропічні ліси або лісосавани, подібні до тих, що зустрічаються в навколишніх екорегіонах. Зі збільшенням висоти та, відповідно, зі збільшенням кількості опадів, вони переходять у вологі гірські ліси. На середніх висотах (понад 1000 м над рівнем моря) ліси часто оповиті хмарами, що призводить до активного росту різноманітних епіфітів. На найвищих гірських вершинах гірські тропічні ліси переходять у гірські луки, де також зустрічаються бамбукові зарості, болота та галерейні ліси. На північних схилах гір ліси є менш вологими, ніж на південних, через різницю у розподіленні опадів.
На плато Фута-Джаллон, оточеному гвінейською лісосаваною, колись росли тропічні ліси, де домінували [en] (Parinari excelsa). Протягом останніх тисячоліть внаслідок активного антропогенного тиску, зокрема через періодичні пожежі, що запалювалися людьми, цей ліс був перетворений на луки, де домінують різні види [en] (Anadelphia spp.), [en] (Loudetia spp.) та [en] (Tristachya spp.). На схилах і вершинах гір Німба також поширені луки. В них домінують різні види [en] (Andropogon spp.) та лудетії (Loudetia spp.), а на більш вологих схилах — [sv] (Hypolytrum cacuminum). Луки гір Німба, на відміну від луків Фута-Джаллонського плато, є давніми і утворилися природним шляхом. На більш низьких висотах в горах Німба поширені вологі тропічні ліси, які переходять у західногвінейські рівнинні ліси. На висоті понад 800 м над рівнем моря, в лісах гір Німба домінують гвінейські сливи (Parinari excelsa), [sv] (Gaertnera paniculata), [vi] (Garcinia smeathmanii) та [en] (Syzygium staudtii). Також в цих лісах зустрічається велика кількість епіфітів. На скелястих відслоненнях ростуть щільні килими [sv] (Afrotrilepis pilosa), а також такі трав'янисті рослини, як [sv], Osbeckia porteresii, [sv] та [sv].
Гори Лома та Тінгі в Сьєрра-Леоне розташовані на північному краю екорегіону західногвінейських рівнинних лісів. На висоті від 460 до 915 м над рівнем моря в цих горах поширені тропічні ліси та савани, на висоті від 915 до 1700 м над рівнем моря — чагарникові савани, а на висоті понад 1700 м над рівнем моря — гірські луки та галерейні ліси. У вологих гірських долинах ростуть [fr] (Uapaca togoensis), [fr] (Cola lateritia var. maclaudii), гвінейські сливи (Parinari excelsa), [en] (Piptadeniastrum africanum) та [en] (Canarium schweinfurthii), а також [en] (Guarea cedrata), [en] (Heritiera utilis) та [en] (Triplochiton scleroxylon). В підліску цих лісів домінують [sv] (Ochna membranacea), [sv] (Caloncoba echinata) та [en] (Afromorus mesozygia). У саванах, де часто трапляються пожежі, домінуючими деревами є [en] (Lophira lanceolata), африканські ріжкові дерева (Parkia biglobosa) та [en] (Pterocarpus erinaceus), а домінуючими травами — [sv] (Anadelphia leptocoma), [sv] (Andropogon tectorum) та різновид гіпарренії [sv].
На більших висотах в горах Лома і Тінгі у гірських чагарникових саванах переважають різні види [en] (Syzygium spp.), [sv] (Kotschya ochreata var ochreata), [vi] (Monechma depauperatum) та [es] (Dissotis elliotii), а також деревоподібні папороті [sv] та [sv]. Ці ж папороті поширені в галерейних лісах. Серед трав'янистих рослин, поширених в цих горах, слід відзначити [sv], [sv], [en] та [sv]. На пологих схилах на висоті понад 1375 м над рівнем моря ростуть чагарники [en] (Syzygium guineense var macrocarpum), [sv] (Tetracera alnifolia) та різновида гібіскуса [sv]. Серед трав, поширених в горах Лома, слід відзначити [vi], [vi] та Hypolytrum cacuminum.
На гірських луках регіону переважають цибулинні, бульбові, корневищні та сукулентні рослини, зокрема різні види косариків (Gladiolus spp.), Solenostemon monostachyus spp. latericola, [sv], [nl] та [sv]. Серед рослин, що ростуть на неглибоких ґрунтах на висоті понад 1650 м над рівнем моря, слід відзначити різні види [en] (Bulbostylis spp.), [en] (Eriocaulon spp.), [en] (Xyris spp.) та пухирника (Utricularia spp.), а також [sv], [sv], [sv] та [sv]. На стрімких скелях ростуть різноманітні мохи та лишайники.
В галерейних лісах в горах Лома та Тінгі переважають гвінейські сливи (Parinari excelsa). Тут ростуть деревоподібні папороті, зокрема [en] (Alsophila camerooniana) та [sv] (Ptisana fraxinea), а також зарості [en] (Oxytenanthera abyssinica). Серед дерев, поширених в галерейних лісах, слід відзначити [en] (Anthonotha macrophylla), [de] (Pseudospondias microcarpa), [de] (Amphimas pterocarpoides), [en] (Terminalia ivorensis), [en] (Allanblackia floribunda) та [en] (Musanga cecropioides). В підліску галерейних лісів ростуть різноманітні трави, кущі, папороті та ліани, зокрема [sv], [sv], [sv], Anisopappus africanum, Lonchitis currovi та Ouratea squamosa.
Флористичне різноманіття екорегіону є наслідком географічної ізоляції, різноманітності форм рельєфу та ґрунтів, кліматичних факторів та людського впливу. В горах Німба зареєстровано понад 2000 видів судинних рослин, а в горах Лома — 1576 видів, з яких 9 є ендемічними. Загалом в регіоні зареєстровано 35 видів ендемічних рослин, з яких 11 видів є палеоендеміками (видами, які раніше були широко поширені, однак наразі зустрічаються лише в цьому екорегіоні), Серед ендеміків регіону слід відзначити [en], єдиний представник родини бромелієвих, що росте поза межами Америки.
Фауна
Екорегіон гвінейських гірських лісів вирізняються фауністичним різноманіттям. В його межах поширені три ендемічні види — [en] (Micropotamogale lamottei), [en] (Crocidura nimbae) та підковоніс Еллена (Hipposideros marisae). Серед інших рідкісних ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити генету Джонстона (Genetta johnstoni) та лісову м'якошерстну мишу (Praomys rostratus). В лісах гір Лома мешкає значна популяція [en] (Pan troglodytes verus). Найбільшим хижаком регіону є африканський леопард (Panthera pardus pardus).
Серед рідкісних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити майже ендемічних білооких приній (Schistolais leontica) та райдужних мерлів (Coccycolius iris). Також в горах регіону мешкають інші лісові птахи, зокрема білоброві акалати (Cossypha polioptera), білощокі голуби (Aplopelia larvata), чорні нікорники (Apalis sharpii) та західні гологолови (Picathartes gymnocephalus).
Близько 10 видів амфібій є ендеміками регіону, зокрема, [en] (Arthroleptis crusculum) та [en] (Ptychadena submascareniensis). Рідкісна живородна ропуха (Nimbaphrynoides occidentalis) зустрічається лише в саванах у горах Німба. Через посушливі кліматичні умови ця жаба розвинула репродуктивну адаптацію, яка не включає личинкову стадію. Натомість самиця народжує повністю розвинених молодих жаб після періоду вагітності, що триває більше восьми місяців. Також в регіоні мешкає 5 видів ендемічних плазунів, зокрема західні гекони (Ancylodactylus occidentalis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 8715 км², або 27 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- Лісовий заповідник Кунункан — Гвінея;
- [en] — Гвінея;
- [en] — Сьєрра-Леоне;
- [en] — Сьєрра-Леоне;
- [en] — Гвінея, Кот-д'Івуар, Ліберія;
- [en] — Кот-д'Івуар.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 серпня 2023.
Посилання
- «Guinean montane forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Guinean Montane Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvinejski girski lisi identifikator WWF AT0114 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v gorah Gvinejskogo nagir ya u Zahidnij Africi Gvinejski girski lisi Landshaft gir en Ekozona AfrotropikaBiom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisiStatus zberezhennya vrazlivij WWF AT0114Mezhi Gvinejska lisosavana Zahidnogvinejski rivninni lisiPlosha km 30 294Krayini Gvineya Syerra Leone Liberiya Kot d IvuarOhoronyayetsya 8715 km 27 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Doshovij lis v gorah en Ridkolissya v gorah en GeografiyaEkoregion gvinejskih girskih lisiv ohoplyuye girski vershini i plato Gvinejskogo nagir ya yaki visochiyut nad gorbistimi rivninami Okremi anklavi ekoregionu roztashovani na teritoriyi Gvineyi na pivnochi Syerra Leone i Liberiyi ta na zahodi Kot d Ivuaru V peredgir yah gvinejski girski lisi perehodyat u gvinejsku lisosavanu abo v zahidnogvinejski rivninni lisi Gori en ta en v Syerra Leone a takozh gori en na kordoni Liberiyi Gvineyi ta Kot d Ivuaru mayut strimki shili todi yak plato Futa Dzhallon v Gvineyi visotoyu 1100 m maye bilsh pologi shili Gora Bintumani v gorah Loma visotoyu 1947 m ye najvishoyu vershinoyu Zahidnoyi Afriki na zahid vid gori Kamerun Roztashovani pivdennishe gori Tingi ta en visota yakih stanovit 1860 m ye drugimi za visotoyu pislya Bintumani Visota gir Nimba stanovit 1752 m Inshimi gorami ekoregionu ye masiv en v Gvineyi visota yakogo stanovit 1650 m en u Gvineyi visotoyu 1387 m gora Dutova u Liberiyi masiv Man gori en ta gora en u Kot d Ivuari Za vinyatkom plato Futa Dzhallon z plaskoyu vershinoyu vershini inshih gir ye zaokruglenimi vnaslidok miljoniv rokiv eroziyi ta vivitryuvannya Osnovoyu girskih masiviv ekoregionu ye dokembrijski graniti doleriti gnejsi slanci ta kvarciti Najbilsh poshirenim tipom gruntiv ye en yaki yak pravilo ye malorodyuchimi Gori regionu ye bagatimi na korisni kopalini zokrema v gorah Nimba ta na plato Futa Dzhallon ye pokladi zaliznoyi rudi V gorah regionu bere svij pochatok bagato velikih zahidnoafrikanskih richok Richka Niger bere svij pochatok v gorah Loma a richki Senegal i Gambiya na plato Futa Dzhallon Pritoki richki en sho protikaye teritoriyeyu Syerra Leone berut svij pochatok v gorah Loma ta Tingi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1600 do 2400 mm Isnuyut znachni vidminnosti u kilkosti opadiv sho vipadayut na riznih shilah gir Musoni sho dmut z Atlantiki pronosyat doshi sho vipadayut na pivdennih shilah gir todi yak pivnichni shili otrimuyut menshe opadiv vnaslidok efektu doshovoyi tini Krim togo ci pidvitryani shili takozh piddayutsya diyi suhih vitriv harmatan sho dmut iz Sahari ta prinosyat pilovi buri Maksimalni temperaturi v regioni stanovlyat 24 33 C a minimalna temperatura 10 C FloraShirokij visotnij diapazon ekoregionu prizviv do formuvannya riznih roslinnih ugrupovan Na nizhnih visotah poshireni vologi rivninni tropichni lisi abo lisosavani podibni do tih sho zustrichayutsya v navkolishnih ekoregionah Zi zbilshennyam visoti ta vidpovidno zi zbilshennyam kilkosti opadiv voni perehodyat u vologi girski lisi Na serednih visotah ponad 1000 m nad rivnem morya lisi chasto opoviti hmarami sho prizvodit do aktivnogo rostu riznomanitnih epifitiv Na najvishih girskih vershinah girski tropichni lisi perehodyat u girski luki de takozh zustrichayutsya bambukovi zarosti bolota ta galerejni lisi Na pivnichnih shilah gir lisi ye mensh vologimi nizh na pivdennih cherez riznicyu u rozpodilenni opadiv Na plato Futa Dzhallon otochenomu gvinejskoyu lisosavanoyu kolis rosli tropichni lisi de dominuvali en Parinari excelsa Protyagom ostannih tisyacholit vnaslidok aktivnogo antropogennogo tisku zokrema cherez periodichni pozhezhi sho zapalyuvalisya lyudmi cej lis buv peretvorenij na luki de dominuyut rizni vidi en Anadelphia spp en Loudetia spp ta en Tristachya spp Na shilah i vershinah gir Nimba takozh poshireni luki V nih dominuyut rizni vidi en Andropogon spp ta ludetiyi Loudetia spp a na bilsh vologih shilah sv Hypolytrum cacuminum Luki gir Nimba na vidminu vid lukiv Futa Dzhallonskogo plato ye davnimi i utvorilisya prirodnim shlyahom Na bilsh nizkih visotah v gorah Nimba poshireni vologi tropichni lisi yaki perehodyat u zahidnogvinejski rivninni lisi Na visoti ponad 800 m nad rivnem morya v lisah gir Nimba dominuyut gvinejski slivi Parinari excelsa sv Gaertnera paniculata vi Garcinia smeathmanii ta en Syzygium staudtii Takozh v cih lisah zustrichayetsya velika kilkist epifitiv Na skelyastih vidslonennyah rostut shilni kilimi sv Afrotrilepis pilosa a takozh taki trav yanisti roslini yak sv Osbeckia porteresii sv ta sv Gori Loma ta Tingi v Syerra Leone roztashovani na pivnichnomu krayu ekoregionu zahidnogvinejskih rivninnih lisiv Na visoti vid 460 do 915 m nad rivnem morya v cih gorah poshireni tropichni lisi ta savani na visoti vid 915 do 1700 m nad rivnem morya chagarnikovi savani a na visoti ponad 1700 m nad rivnem morya girski luki ta galerejni lisi U vologih girskih dolinah rostut fr Uapaca togoensis fr Cola lateritia var maclaudii gvinejski slivi Parinari excelsa en Piptadeniastrum africanum ta en Canarium schweinfurthii a takozh en Guarea cedrata en Heritiera utilis ta en Triplochiton scleroxylon V pidlisku cih lisiv dominuyut sv Ochna membranacea sv Caloncoba echinata ta en Afromorus mesozygia U savanah de chasto traplyayutsya pozhezhi dominuyuchimi derevami ye en Lophira lanceolata afrikanski rizhkovi dereva Parkia biglobosa ta en Pterocarpus erinaceus a dominuyuchimi travami sv Anadelphia leptocoma sv Andropogon tectorum ta riznovid giparreniyi sv Na bilshih visotah v gorah Loma i Tingi u girskih chagarnikovih savanah perevazhayut rizni vidi en Syzygium spp sv Kotschya ochreata var ochreata vi Monechma depauperatum ta es Dissotis elliotii a takozh derevopodibni paporoti sv ta sv Ci zh paporoti poshireni v galerejnih lisah Sered trav yanistih roslin poshirenih v cih gorah slid vidznachiti sv sv en ta sv Na pologih shilah na visoti ponad 1375 m nad rivnem morya rostut chagarniki en Syzygium guineense var macrocarpum sv Tetracera alnifolia ta riznovida gibiskusa sv Sered trav poshirenih v gorah Loma slid vidznachiti vi vi ta Hypolytrum cacuminum Na girskih lukah regionu perevazhayut cibulinni bulbovi kornevishni ta sukulentni roslini zokrema rizni vidi kosarikiv Gladiolus spp Solenostemon monostachyus spp latericola sv nl ta sv Sered roslin sho rostut na neglibokih gruntah na visoti ponad 1650 m nad rivnem morya slid vidznachiti rizni vidi en Bulbostylis spp en Eriocaulon spp en Xyris spp ta puhirnika Utricularia spp a takozh sv sv sv ta sv Na strimkih skelyah rostut riznomanitni mohi ta lishajniki V galerejnih lisah v gorah Loma ta Tingi perevazhayut gvinejski slivi Parinari excelsa Tut rostut derevopodibni paporoti zokrema en Alsophila camerooniana ta sv Ptisana fraxinea a takozh zarosti en Oxytenanthera abyssinica Sered derev poshirenih v galerejnih lisah slid vidznachiti en Anthonotha macrophylla de Pseudospondias microcarpa de Amphimas pterocarpoides en Terminalia ivorensis en Allanblackia floribunda ta en Musanga cecropioides V pidlisku galerejnih lisiv rostut riznomanitni travi kushi paporoti ta liani zokrema sv sv sv Anisopappus africanum Lonchitis currovi ta Ouratea squamosa Floristichne riznomanittya ekoregionu ye naslidkom geografichnoyi izolyaciyi riznomanitnosti form relyefu ta gruntiv klimatichnih faktoriv ta lyudskogo vplivu V gorah Nimba zareyestrovano ponad 2000 vidiv sudinnih roslin a v gorah Loma 1576 vidiv z yakih 9 ye endemichnimi Zagalom v regioni zareyestrovano 35 vidiv endemichnih roslin z yakih 11 vidiv ye paleoendemikami vidami yaki ranishe buli shiroko poshireni odnak narazi zustrichayutsya lishe v comu ekoregioni Sered endemikiv regionu slid vidznachiti en yedinij predstavnik rodini bromeliyevih sho roste poza mezhami Ameriki FaunaEkoregion gvinejskih girskih lisiv viriznyayutsya faunistichnim riznomanittyam V jogo mezhah poshireni tri endemichni vidi en Micropotamogale lamottei en Crocidura nimbae ta pidkovonis Ellena Hipposideros marisae Sered inshih ridkisnih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti genetu Dzhonstona Genetta johnstoni ta lisovu m yakosherstnu mishu Praomys rostratus V lisah gir Loma meshkaye znachna populyaciya en Pan troglodytes verus Najbilshim hizhakom regionu ye afrikanskij leopard Panthera pardus pardus Sered ridkisnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti majzhe endemichnih bilookih prinij Schistolais leontica ta rajduzhnih merliv Coccycolius iris Takozh v gorah regionu meshkayut inshi lisovi ptahi zokrema bilobrovi akalati Cossypha polioptera biloshoki golubi Aplopelia larvata chorni nikorniki Apalis sharpii ta zahidni gologolovi Picathartes gymnocephalus Blizko 10 vidiv amfibij ye endemikami regionu zokrema en Arthroleptis crusculum ta en Ptychadena submascareniensis Ridkisna zhivorodna ropuha Nimbaphrynoides occidentalis zustrichayetsya lishe v savanah u gorah Nimba Cherez posushlivi klimatichni umovi cya zhaba rozvinula reproduktivnu adaptaciyu yaka ne vklyuchaye lichinkovu stadiyu Natomist samicya narodzhuye povnistyu rozvinenih molodih zhab pislya periodu vagitnosti sho trivaye bilshe vosmi misyaciv Takozh v regioni meshkaye 5 vidiv endemichnih plazuniv zokrema zahidni gekoni Ancylodactylus occidentalis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 8715 km abo 27 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Lisovij zapovidnik Kununkan Gvineya en Gvineya en Syerra Leone en Syerra Leone en Gvineya Kot d Ivuar Liberiya en Kot d Ivuar PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 serpnya 2023 Posilannya Guinean montane forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Guinean Montane Forests One Earth