Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
На Дніпро припадає половина всіх річкових шляхів України і основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів і пасажирів.
Дніпро є типовою рівнинною річкою з повільною і спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км².
Довжина Дніпра становить 2 201 км, з яких 981 км в межах України. Площа басейну — 504 тис.км², з них в межах України — 291,4 тис. км².
Історія і сучасність
До середини XIX століття річкою плавали переважно на плотах (в тому числі сплавляли ліс) і на дерев'яних суднах (перевозили зерно).
У другій половині XIX століття в басейні Дніпра діяло 50 постійних суднобудівельних пункта (нижче порогів — 6, вище — 14, на р. Десна з її притоками — 12, на Прип'яті і притоках — 8, на р. Сож — 8 і на Березині — 2) і багато тимчасових верфей.
Тільки за десятиліття — 1879—1888 — в усіх суднобудівельних пунктах Дніпровського басейну побудували 2 456 непарових суден на суму 3 780 756 рублів. Але, як видно з таблиці, кількість замовлень з кожним роком падала.
| Частина Дніпра | 1879-1883 | 1884-1888 | ||
|---|---|---|---|---|
| Кількість суден | Вартість в рублях | Кількість суден | Вартість в рублях | |
| На Дніпрі нижче порогів | 134 | 587 450 | 123 | 586 555 |
| На Дніпрі вище порогів | 340 | 523 140 | 269 | 325 794 |
| На притоках Дніпра (вище порогів) | 861 | 851 220 | 729 | 906 597 |
| Весь басейн Дніпра | 1 335 | 1 961 810 | 1 121 | 1 818 946 |
| В басейні Дніпра вище порогів | 1 201 | 1 374 360 | 998 | 1 232 391 |
Непарові судна для Дніпровського басейну будувалися різних типів і більше 15 найменувань, в тому числі баржі, бриги, дуби, , шхуни, барки, галери.
Пароплави
З 1857 року бере початок регулярне пароплавство на всій течії Дніпра: і вище, і нижче порогів. Хоча пароплави на річці були і раніше. Найперший належав графу Михайлу Семеновичу Воронцову і був побудований кріпаками-умільцями в 1823 році в його маєтку в селі Мошни Київської губернії — для буксирування . Місцевий досвідчений коваль Вернигора встановив на «Пчелке» (так називався пароплав) парову машину на 6,5 кінських сил. Через два роки пароплав перевезли через пороги в Херсон, звідки він здійснював рейси до Миколаєва.
В 1835 році утворилася перша пароплавна компанія, два пароплави якої ходили Дніпром до 1846 року. Ними перевозили каміння для будівництва Київської фортеці.
З 1846 року почали плавати пароплави Мальцева, а з 1850 — пароплав «Вісла» поміщика Пусловського, між Кременчуком і Пінськом.
В 1857 році нижче порогів почало працювати «Русское общество пароходства и торговли», яке мало чимало товарних, товарно-пасажирських і пасажирських пароходів та здійснювало термінові рейси між Запоріжжям і Херсоном.
Нижче порогів парові судна будували на заводах братів Вадон в Херсоні, а вище — на Десні і Болві, а також на заводі «Робітник» в Києві і заводі Яхненка — в селі Городище (тепер — місто в Черкаській області). Частина парових суден для Дніпра будувалася за кордоном.
Більша частина пароплавів, які плавали і вище, і нижче порогів, належали приватним особам і різним торговим домам. Плата за перевезення пасажирів Дніпром і його притоками була порівняно невеликою, але до порогів судна зустрічали безліч перешкод і в деяких частинах верхнього Дніпра, за низької води, судноплавство зовсім зупинялися.
За переписом 1890 року, паровий флот Дніпровського басейну складався:
- нижче порогів — з 103 пароплавів, які могли перевозити 917 950 пудів і обійшлися в 7 174 125 рублів;
- вище порогів — з 131 пароплава, які могли перевозити 360 225 пудів і коштували 3 876 559 рублів.
З них:
- нижче порогів — 16 пасажирських, 9 товарно-пасажирських, 11 товарних, 14 буксиро-пасажирських, 38 буксирних, 15 службових (державних і приватних);
- вище порогів — 74 пасажирських, 2 товарно-пасажирських, 39 буксирно-пасажирських, 7 буксирних і 9 службових.
На Дніпрі нижче порогів переважали буксирні пароплави, а вище — пасажирські.
Вантажоперевезення
Середня річна вартість вантажів, які транспортували річкою, зросла із 162 000 000 рублів в 1888—1892 роках до 270 000 000 в 1908—1912-х. В 1912 році Дніпром перевезено 2 260 000 т вантажів, а це 5 % всеросійських річкових перевезень і менше 2 % від всього вантажообігу України; пасажирів перевезено 2 400 000.
Автор невідомий. 1917 рік
До революції у вантажному русі вище порогів головне місце займало дерево, що йшло в степ (його перевантажували на залізниці в Черкасах, Кременчуці, а найбільше — в Дніпропетровську), а нижче порогів — збіжжя. У вантажообігу всього Дніпра в 1913 році дерево становило 55 %, зерно — 27 %. В 1940 на ці вантажі припадало вже лише 32 % і 14 % відповідно.
З 1917 року, через громадянську війну, рух на Дніпрі сильно спав: кількість пароплавів зменшилася в 1924 до 76, непарових суден — до 131, перевезення вантажів — до 300 000 т, пасажирів — до 1 700 000. Пристані були знищені, русло Дніпра, не чищене роками, замулилося.
Рух вантажів збільшився лише згодом: до 752 000 т — в 1928 році, 2 018 000 — в 1930, 2 960 000 — в 1932, 5 800 000 — в 1935 і близько 10 000 000 — в 1940 або 2,5 % всього вантажообігу УССР. В 1935 перевезено також 4 800 000 пасажирів (3 % всього пасажирського руху в УССР). В 40-х роках найважливішим портом Дніпра був Київ (1/2 вантажообігу басейну) — вузол водних шляхів (вгору і вниз по Дніпру і його великих притоках — Прип'яті, Десні, Сожі) і важливий перевантажувальний вузол. Другим за значенням, одночасно річковим і морським портом, був Херсон, де перевантажували нафтопродукти з моря на Дніпро, а дерево, марганцеву руду, хліб і метали — з Дніпра на море. Дніпропетровський порт був важливим для Донбасу — там перевантажували ліс з Дніпра залізницями на Донбас і приймали донецьке вугілля. В Черкасах теж перевантажували ліс — для Одеси, в Кременчуці — для Харкова і Миколаєва. В Запоріжжі вантажили дерево з верхнього Дніпра, нафтопродукти — з нижнього, з Кривого Рогу — залізну руду, а відправляли вугілля, метали і сіль, які надходили з Донбасу. Серед інших портів значну перевалку мали також Дніпродзержинськ, Нікополь (марганцева руда), Каховка та інші.
В 90-х роках питома вага перевезень вантажів річковим шляхом (а це переважно перевезення Дніпром) в Україні становила трохи більше 1 % від перевезень усіма видами транспорту. В абсолютних цифрах це — від 66 млн тонн у 1990 році і до 80 млн тонн у 1999.
В таблиці наведений відсотковий склад вантажів, які перевозили Дніпром:
Вид вантажу | Частина від перевезень на 1990 рік, % | Частина від перевезень на 1999 рік, % |
| Будівельні матеріали | 76,2 | 47,3 |
| Руда | 9,9 | 14,1 |
| Вугілля і кокс | 5 | 5,7 |
| Хліб | 1,1 | 5,7 |
| Метали (включаючи брухт) | н. д. | 18 |
| Інші вантажі | 6,2 | 9,2 |
Примітка: н.д — немає даних
Експлуатаційна довжина річкових судноплавних шляхів загального користування в 1999 році становила 2 400 км (у 1985 — 4 900 і в 1990 — 4 000 км). Це близько 10 % довжини залізничних колій.
Нині Дніпро судноплавний упродовж 1990 км від гирла, системою каналів сполучений з річками стоку Балтійського моря (Західною Двіною, Німаном, Західним Бугом).
Після побудови каскаду водосховищ утворився судноплавний річковий шлях, яким могли плавати судна типу «річка-море» з осадкою до 3,65 м. Він проходить Київським водосховищем від кордону з Республікою Білорусь до міста Херсон і завдовжки 997 км. Судноплавний шлях по р. Прип'ять — з глибинами 1,60-2,65 м, протяжністю 63 км (від кордону до гирла Прип'яті). Але якщо в радянські часи Дніпром регулярно виконувались як вантажні перевезення, так і пасажирські рейси приміського та дальнього сполучення, то в незалежній Україні рейси річкою вважаються нерентабельними — виконуються в основному лише прогулянкові та туристичні.
Дніпро дуже важливий для транспорту і економіки України: всі водосховища обладнані великими шлюзами, що дозволяють суднам розмірами до 270×18 метрів мати доступ до порту Києва. Річка також використовується пасажирськими суднами: популярність круїзів Дунаєм і Дніпром росте з кожним роком.
Шлюзи
По течії Дніпра Україною є шість шлюзів (Київський, Канівський, Кременчуцький, Кам'янський, Запорізький, Каховський). За їх проходження стягується плата, розмір якої залежить від (куб. метрів) та виду плавання — закордонне чи каботажне.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
«Лід на Дніпрі»
Іван Айвазовський, 1872
Примітки
- Яцик А. В. Яковлєв Є. О. Осадчук В. О. До питання щодо спуску Київського водосховища / За ред. А. В. Яцика. — К.: Оріяни, 2002. — С. 6 — 12, 22 — 27.
- Днепр // Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург, 1893. — Т. 10А. — С. 402.
- Дніпро // Енциклопедія Українознавства — Т. 2./ Гол. ред. В.Кубійович. — Париж–Нью-Йорк: Молоде життя, 1957. — С.573-574.
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до розмірів плати за проходження суден шлюзами Дніпровського каскаду» від 16.10.2014 № 553
Джерела
- Яцик А. В. Яковлєв Є. О. Осадчук В. О. До питання щодо спуску Київського водосховища / За ред. А. В. Яцика. — К.: Оріяни, 2002. — С. 6 — 12, 22 — 27.
- Днепр // Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург, 1893. — Т. 10А. — С. 402.
- Дніпро // Енциклопедія Українознавства — Т. 2./ Гол. ред. В.Кубійович. — Париж–Нью-Йорк: Молоде життя, 1957. — С.573-574.
- По Дніпру, по Бугу: проблеми і перспективи розвитку водного транспорту // agravery.com червень 2016
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na Dnipro pripadaye polovina vsih richkovih shlyahiv Ukrayini i osnovna chastina blizko 60 richkovih perevezen vantazhiv i pasazhiriv Dnipro ye tipovoyu rivninnoyu richkoyu z povilnoyu i spokijnoyu techiyeyu Maye zviviste richishe utvoryuye rukavi bagato perekativ ostroviv protok milin Shirina dolini richki do 18 km Shirina zaplavi do 12 km Plosha delti 350 km Dovzhina Dnipra stanovit 2 201 km z yakih 981 km v mezhah Ukrayini Plosha basejnu 504 tis km z nih v mezhah Ukrayini 291 4 tis km Istoriya i suchasnistDo seredini XIX stolittya richkoyu plavali perevazhno na plotah v tomu chisli splavlyali lis i na derev yanih sudnah perevozili zerno U drugij polovini XIX stolittya v basejni Dnipra diyalo 50 postijnih sudnobudivelnih punkta nizhche porogiv 6 vishe 14 na r Desna z yiyi pritokami 12 na Prip yati i pritokah 8 na r Sozh 8 i na Berezini 2 i bagato timchasovih verfej Tilki za desyatilittya 1879 1888 v usih sudnobudivelnih punktah Dniprovskogo basejnu pobuduvali 2 456 neparovih suden na sumu 3 780 756 rubliv Ale yak vidno z tablici kilkist zamovlen z kozhnim rokom padala Chastina Dnipra 1879 1883 1884 1888 Kilkist suden Vartist v rublyah Kilkist suden Vartist v rublyah Na Dnipri nizhche porogiv 134 587 450 123 586 555 Na Dnipri vishe porogiv 340 523 140 269 325 794 Na pritokah Dnipra vishe porogiv 861 851 220 729 906 597 Ves basejn Dnipra 1 335 1 961 810 1 121 1 818 946 V basejni Dnipra vishe porogiv 1 201 1 374 360 998 1 232 391 Neparovi sudna dlya Dniprovskogo basejnu buduvalisya riznih tipiv i bilshe 15 najmenuvan v tomu chisli barzhi brigi dubi shhuni barki galeri Paroplavi Graf Mihajlo Semenovich Voroncov vlasnik i zamovnik pershogo paroplava na Dnipri Portret roboti Tomasa Lourensa 1821 rik Z 1857 roku bere pochatok regulyarne paroplavstvo na vsij techiyi Dnipra i vishe i nizhche porogiv Hocha paroplavi na richci buli i ranishe Najpershij nalezhav grafu Mihajlu Semenovichu Voroncovu i buv pobudovanij kripakami umilcyami v 1823 roci v jogo mayetku v seli Moshni Kiyivskoyi guberniyi dlya buksiruvannya Miscevij dosvidchenij koval Vernigora vstanoviv na Pchelke tak nazivavsya paroplav parovu mashinu na 6 5 kinskih sil Cherez dva roki paroplav perevezli cherez porogi v Herson zvidki vin zdijsnyuvav rejsi do Mikolayeva V 1835 roci utvorilasya persha paroplavna kompaniya dva paroplavi yakoyi hodili Dniprom do 1846 roku Nimi perevozili kaminnya dlya budivnictva Kiyivskoyi forteci Z 1846 roku pochali plavati paroplavi Malceva a z 1850 paroplav Visla pomishika Puslovskogo mizh Kremenchukom i Pinskom V 1857 roci nizhche porogiv pochalo pracyuvati Russkoe obshestvo parohodstva i torgovli yake malo chimalo tovarnih tovarno pasazhirskih i pasazhirskih parohodiv ta zdijsnyuvalo terminovi rejsi mizh Zaporizhzhyam i Hersonom Nizhche porogiv parovi sudna buduvali na zavodah brativ Vadon v Hersoni a vishe na Desni i Bolvi a takozh na zavodi Robitnik v Kiyevi i zavodi Yahnenka v seli Gorodishe teper misto v Cherkaskij oblasti Chastina parovih suden dlya Dnipra buduvalasya za kordonom Bilsha chastina paroplaviv yaki plavali i vishe i nizhche porogiv nalezhali privatnim osobam i riznim torgovim domam Plata za perevezennya pasazhiriv Dniprom i jogo pritokami bula porivnyano nevelikoyu ale do porogiv sudna zustrichali bezlich pereshkod i v deyakih chastinah verhnogo Dnipra za nizkoyi vodi sudnoplavstvo zovsim zupinyalisya Za perepisom 1890 roku parovij flot Dniprovskogo basejnu skladavsya nizhche porogiv z 103 paroplaviv yaki mogli perevoziti 917 950 pudiv i obijshlisya v 7 174 125 rubliv vishe porogiv z 131 paroplava yaki mogli perevoziti 360 225 pudiv i koshtuvali 3 876 559 rubliv Z nih nizhche porogiv 16 pasazhirskih 9 tovarno pasazhirskih 11 tovarnih 14 buksiro pasazhirskih 38 buksirnih 15 sluzhbovih derzhavnih i privatnih vishe porogiv 74 pasazhirskih 2 tovarno pasazhirskih 39 buksirno pasazhirskih 7 buksirnih i 9 sluzhbovih Na Dnipri nizhche porogiv perevazhali buksirni paroplavi a vishe pasazhirski Vantazhoperevezennya Serednya richna vartist vantazhiv yaki transportuvali richkoyu zrosla iz 162 000 000 rubliv v 1888 1892 rokah do 270 000 000 v 1908 1912 h V 1912 roci Dniprom perevezeno 2 260 000 t vantazhiv a ce 5 vserosijskih richkovih perevezen i menshe 2 vid vsogo vantazhoobigu Ukrayini pasazhiriv perevezeno 2 400 000 Vid na Dnipro bilya Dorogobuzha Rosiya Avtor nevidomij 1917 rik Do revolyuciyi u vantazhnomu rusi vishe porogiv golovne misce zajmalo derevo sho jshlo v step jogo perevantazhuvali na zaliznici v Cherkasah Kremenchuci a najbilshe v Dnipropetrovsku a nizhche porogiv zbizhzhya U vantazhoobigu vsogo Dnipra v 1913 roci derevo stanovilo 55 zerno 27 V 1940 na ci vantazhi pripadalo vzhe lishe 32 i 14 vidpovidno Z 1917 roku cherez gromadyansku vijnu ruh na Dnipri silno spav kilkist paroplaviv zmenshilasya v 1924 do 76 neparovih suden do 131 perevezennya vantazhiv do 300 000 t pasazhiriv do 1 700 000 Pristani buli znisheni ruslo Dnipra ne chishene rokami zamulilosya Boni ribackogo prichalu na Dnipri bilya mostu Patona u Kiyevi 1960 rik Dnipro u Kiyevi bilya mostu Patona 2018 rik Ruh vantazhiv zbilshivsya lishe zgodom do 752 000 t v 1928 roci 2 018 000 v 1930 2 960 000 v 1932 5 800 000 v 1935 i blizko 10 000 000 v 1940 abo 2 5 vsogo vantazhoobigu USSR V 1935 perevezeno takozh 4 800 000 pasazhiriv 3 vsogo pasazhirskogo ruhu v USSR V 40 h rokah najvazhlivishim portom Dnipra buv Kiyiv 1 2 vantazhoobigu basejnu vuzol vodnih shlyahiv vgoru i vniz po Dnipru i jogo velikih pritokah Prip yati Desni Sozhi i vazhlivij perevantazhuvalnij vuzol Drugim za znachennyam odnochasno richkovim i morskim portom buv Herson de perevantazhuvali naftoprodukti z morya na Dnipro a derevo margancevu rudu hlib i metali z Dnipra na more Dnipropetrovskij port buv vazhlivim dlya Donbasu tam perevantazhuvali lis z Dnipra zaliznicyami na Donbas i prijmali donecke vugillya V Cherkasah tezh perevantazhuvali lis dlya Odesi v Kremenchuci dlya Harkova i Mikolayeva V Zaporizhzhi vantazhili derevo z verhnogo Dnipra naftoprodukti z nizhnogo z Krivogo Rogu zaliznu rudu a vidpravlyali vugillya metali i sil yaki nadhodili z Donbasu Sered inshih portiv znachnu perevalku mali takozh Dniprodzerzhinsk Nikopol marganceva ruda Kahovka ta inshi V 90 h rokah pitoma vaga perevezen vantazhiv richkovim shlyahom a ce perevazhno perevezennya Dniprom v Ukrayini stanovila trohi bilshe 1 vid perevezen usima vidami transportu V absolyutnih cifrah ce vid 66 mln tonn u 1990 roci i do 80 mln tonn u 1999 V tablici navedenij vidsotkovij sklad vantazhiv yaki perevozili Dniprom Vid vantazhu Chastina vid perevezen na 1990 rik Chastina vid perevezen na 1999 rik Budivelni materiali 76 2 47 3 Ruda 9 9 14 1 Vugillya i koks 5 5 7 Hlib 1 1 5 7 Metali vklyuchayuchi bruht n d 18 Inshi vantazhi 6 2 9 2 Primitka n d nemaye danih Shvidkisnij teplohid Hvilya bilya kiyivskogo prichalu Dvopalubni pasazhirski richkovi teplohodi bilya kiyivskogo prichalu Ekspluatacijna dovzhina richkovih sudnoplavnih shlyahiv zagalnogo koristuvannya v 1999 roci stanovila 2 400 km u 1985 4 900 i v 1990 4 000 km Ce blizko 10 dovzhini zaliznichnih kolij Nini Dnipro sudnoplavnij uprodovzh 1990 km vid girla sistemoyu kanaliv spoluchenij z richkami stoku Baltijskogo morya Zahidnoyu Dvinoyu Nimanom Zahidnim Bugom Pislya pobudovi kaskadu vodoshovish utvorivsya sudnoplavnij richkovij shlyah yakim mogli plavati sudna tipu richka more z osadkoyu do 3 65 m Vin prohodit Kiyivskim vodoshovishem vid kordonu z Respublikoyu Bilorus do mista Herson i zavdovzhki 997 km Sudnoplavnij shlyah po r Prip yat z glibinami 1 60 2 65 m protyazhnistyu 63 km vid kordonu do girla Prip yati Ale yaksho v radyanski chasi Dniprom regulyarno vikonuvalis yak vantazhni perevezennya tak i pasazhirski rejsi primiskogo ta dalnogo spoluchennya to v nezalezhnij Ukrayini rejsi richkoyu vvazhayutsya nerentabelnimi vikonuyutsya v osnovnomu lishe progulyankovi ta turistichni Dnipro duzhe vazhlivij dlya transportu i ekonomiki Ukrayini vsi vodoshovisha obladnani velikimi shlyuzami sho dozvolyayut sudnam rozmirami do 270 18 metriv mati dostup do portu Kiyeva Richka takozh vikoristovuyetsya pasazhirskimi sudnami populyarnist kruyiziv Dunayem i Dniprom roste z kozhnim rokom ShlyuziPo techiyi Dnipra Ukrayinoyu ye shist shlyuziv Kiyivskij Kanivskij Kremenchuckij Kam yanskij Zaporizkij Kahovskij Za yih prohodzhennya styaguyetsya plata rozmir yakoyi zalezhit vid kub metriv ta vidu plavannya zakordonne chi kabotazhne Galereya Vid yizd Katerini II z Kaneva v 1787 roci Yan Bogumil Plersh mizh 1787 1812 Pereprava Mikoli Gogolya cherez Dnipro Anton Ivanov 1845 Ochereti na Dnipri poblizu mistechka Oleshki Ivan Ajvazovskij 1857 Lid na Dnipri Ivan Ajvazovskij 1872PrimitkiYacik A V Yakovlyev Ye O Osadchuk V O Do pitannya shodo spusku Kiyivskogo vodoshovisha Za red A V Yacika K Oriyani 2002 S 6 12 22 27 Dnepr Brokgauz F Efron I Enciklopedicheskij slovar v 86 knigah j 4 dopolneniyah Peterburg 1893 T 10A S 402 Dnipro Enciklopediya Ukrayinoznavstva T 2 Gol red V Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 S 573 574 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro vnesennya zmin do rozmiriv plati za prohodzhennya suden shlyuzami Dniprovskogo kaskadu vid 16 10 2014 553DzherelaYacik A V Yakovlyev Ye O Osadchuk V O Do pitannya shodo spusku Kiyivskogo vodoshovisha Za red A V Yacika K Oriyani 2002 S 6 12 22 27 Dnepr Brokgauz F Efron I Enciklopedicheskij slovar v 86 knigah j 4 dopolneniyah Peterburg 1893 T 10A S 402 Dnipro Enciklopediya Ukrayinoznavstva T 2 Gol red V Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 S 573 574 Po Dnipru po Bugu problemi i perspektivi rozvitku vodnogo transportu agravery com cherven 2016Div takozhSpisok richok Ukrayini Najdovshi richki Ukrayini