Роберт Робертович Стуруа (груз. რობერტ რობერტის ძე სტურუა; нар.. 31 липня 1938, Тбілісі, СРСР) — радянський, грузинський і російський театральний режисер, актор. Народний артист СРСР (1982). Лауреат Державної премії СРСР (1979) і Державної премії РФ (1999).
Стуруа Роберт Робертович | |
---|---|
груз. რობერტ სტურუა | |
Ім'я при народженні | груз. რობერტ სტურუა |
Народився | 31 липня 1938 (85 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Грузія |
Діяльність | актор, театральний режисер, директор театру, кінорежисер, театральні професії, театральний діяч, театральна трупа |
Alma mater | Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі |
Вчителі | Михайло Туманішвілі[1] |
Заклад | , |
Роки активності | 1962 — тепер. час |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
IMDb | ID 0836453 |
|
Біографія
Роберт Стуруа народився в сім'ї грузинського художника Роберта Івановича Стуруа.
З 1956 по 1961 рік навчався на режисерському факультеті Тбіліського театрального інституту.
З 1962 року — в Тбіліському театрі імені Шота Руставелі, учень Михайла Туманішвілі. Перший справжній успіх молодому режисерові принесла поставлена в 1965 році вистава «Сейлемський процес» за п'єсою Артура Міллера [en].
З 1979 року — головний режисер Театру імені Шота Руставелі, з 1980 року — його художній керівник.
В цьому театрі, разом зі своїми постійними співавторами — художник Георгій Алексі-Месхішвілі і композитором Гією Канчелі, здійснив ряд видатних постановок, які отримали визнання далеко за межами Грузії, в їх числі «Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта і «Річард III» В. Шекспіра.
З кінця 1990-х років багато працював у Росії — ставив спектаклі в театрах «Сатирикон» та «Et Cetera».
Ставив також вистави в містах: Дюссельдорф (1977), Саарбрюкен (1978), Афіни (1986, 1989), Москва, Театр імені Вахтангова (1987), Буенос-Айрес (1988, 1999, 2005), Лондон (1990, 1992, 1995), Болонья (1990), Гельсінкі (1991, 1995), Стамбул (1994), Тель-Авів (1995), Софія (2001), Москва (2002, 2004), Київ (2003), Анкара (2004), Єрусалим (2007). Здійснив багато постановок п'єс В. Шекспіра, Софокла, Мольєра, А. Чехова, Б. Брехта, А. Островського, М. Шатрова.
Наказом міністра культури і захисту пам'ятників Грузії від 9 серпня 2011 року був звільнений з посади художнього керівника Театру імені Шота Руставелі з 15 серпня 2011 року; офіційна причина звільнення — його ксенофобські висловлювання. «Ми не будемо фінансувати ксенофобію», — заявив міністр культури Грузії Ніка Руруа. На своєму творчому вечорі режисер допустив ряд різких висловлювань на адресу Михайла Саакашвілі і заявив, що на чолі країни хотів би бачити грузина, в той час як Саакашвілі, за його словами, вірменин. При цьому підкреслив, що любить вірмен, що у нього близькі родичі вірмени, — це не завадило ряду представників урядового оточення звинуватити його в ксенофобії.
Після звільнення отримав запрошення в театр «Et Cetera» (Москва), головним режисером якого є з 2011 року і по даний час.
У листопаді 2012 року наказом міністра культури Грузії Гурама Одішарія був відновлений на посаді художнього керівника Театру ім. Ш. Руставелі. Проте режисер заявив, що не вступить на посаду до тих пір, поки вона не буде сформульована так: художній керівник — керуючий театром.
В червні 2013 року відкрив у Тбілісі власний театр «Фабрика», який йому подарував прем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі. Першою прем'єрою на новому майданчику став спектакль «Марія Каллас. Урок» за п'єсою Терренса Макнеллі «Майстер-клас».
Був членом редакційної ради журналу «Детектив і політика».
Родина
Звання та нагороди
- Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1976)
- Народний артист Грузинської РСР (1980)
- Народний артист СРСР (1982)
- Народний артист Абхазької Автономної Республіки (1996)
- Державна премія СРСР (1979)
- Державна премія Російської Федерації в галузі просвітницької діяльності (2000) — за міжнародні різдвяні фестивалі мистецтв, програми «Весь світ — наш дім», «Театр „Глобус“ — дітям-сиротам»
- Державна премія Грузинської РСР імені Коте Марджанішвілі (1976)
- Державна премія Грузинської РСР ім. Шота Руставелі (1981)
- Державна премія Грузії (1996)
- Орден Честі (1998)
- Орден Дружби (2008, Росія) — за великий внесок у розвиток російської культури і мистецтва, зміцнення російсько-грузинських культурних зв'язків
- Премія імені Михайла Туманішвілі (1997)
- Премія імені Олександра Казбегі (1999)
- Міжнародна Премія Станіславського (Міжнародний Фонд К. С. Станіславського, 2002)
- Премія імені Георгія Товстоногова (2009)
- Премія Чаплін-клубу (1998)
- Міжнародні премії: імені Альберта Швейцера (1975), премія Англійської критики (1980), премія Італійської критики (1981), премія Державного університету Аргентини (Буенос-Айрес, 1988).
- Постановка «Гамлета» на сцені театру «Ріверсайд Стьюдіоз» (Лондон) у 1992 році була внесена Міжнародним Шекспірівським суспільством в число 10 найкращих світових постановок «Гамлета» за 50 років
- Театральна премія «Чайка» — за найоригінальнішу режисерську інтерпретацію (Москва, 1998)
- Спеціальний приз Руставського міжнародного театрального фестивалю 1998 року — «Золота медаль президента»
- Гран-прі фестивалю «Балтійський дім» (1998)
- Президентська золота медаль за видатні заслуги у справі розвитку грузинської театральної культури (2000)
- Театральна премія «Золота маска» — за видатний внесок у розвиток театрального мистецтва (Москва, 2013)
- Почесний громадянин Тбілісі (1996).
Творчість
Театральные постановки
- Студентські роботи
- «Пан Леонардо перед обличчям реакції»
- «Де тонко, там і рветься» І. С. Тургенєва
- «Скарб» А. Міллера (дипломна робота)
- — «Сейлемський процес» за А. Міллером
- — (разом з )
- — «Кваркаре Тутабері»
- — Б. Брехта. Музика Гії Канчелі
- — « Річард III» У. Шекспіра
- — «Роль для актриси»
- — «Сині коні на червоній траві» М. Шатрова
- — «Варіації на сучасну тему» Р. Стуруа, Л. Попхадзе,
- — «Похорон в Каліфорнії»
- — «Король Лір» В. Шекспіра
- — « Макбет» В. Шекспіра
- 1992 — П. Кальдерона
- — Б. Брехта
- — «Євангеліє від Якова» за букварем Я. Гогебашвілі «Грузинська азбука» (1865)
- — «Ламара» (разом З Д. Хінікадзе)
- — «Що ж з того, що мокрий бузок»
- — «Жінка-Змія» К. Гоцці (спільно з Д. Сакварелідзе)
- — «Чи людина він?» І. Чавчавадзе
- — « Дванадцята ніч» В. Шекспіра
- — «Гамлет» В. Шекспіра
- — С. Беккета
- — «Стікс», музична містерія, на музику Г. Канчелі
- — «Солдат, любов, хлопчик з охорони та … президент» Л. Бугадзе
- — «Негаразди Даріспана» (разом з З. Папуашвілі)
- — «Дванадцять розгніваних чоловіків» (разом з Р. Чхаїдзе)
- 2011 — «Сезон полювання»
- «Початок» О. Гельмана
- — « Шейлок» В. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
- — «Останній запис Креппа» С. Беккета (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі. Премія «Цвях сезону» 2003 роки)
- — « Буря» У. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
- 2012 — «Нічого собі містечко для годування собак» Т. Нуї (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
- 2012 — «Зоряний хлопчик» О. Вайльда (художник Анна Нінуа)
- 2013 — В. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
- 2017 — «Ревізор. Версія» М. Гоголя (художник по костюмам А. Нінуа)
- — «Гамлет» В. Шекспіра (художник Г. Алексі-Месхишвілі, композитор Г. Канчелі)
- — К. Гольдоні (художник Г. Алексі-Месхішвілі, композитор Г. Канчелі)
- Інші театри
- 1992 — «Гамлет» В. Шекспіра (театр «Ріверсайд Стьюдіоз», Лондон)
- — «Цар Едіп» Софокла (, Київ)
- — «Гамлет» В. Шекспіра (Державний театр, Анкара)
- — «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра ( Театр імені О. С. Пушкіна, Москва)
- — Б. Брехта (Театр «Сан Мартін», Буенос-Айрес)
Оперні постановки
- — «Мучеництво Шушашік»
- — «Музика для живих» Г. Канчелі
- — (в інтерпретації )
- — С. Прокоф'єва
- — « Отелло»
- — « Кармен» Ж. Бізе
- — «Видіння Івана Грозного» С. Слонімського ()
- — «Музика для живих» Г. Канчелі (Німеччина)
- — « Мазепа» П. Чайковського (Большой театр, Москва)
- І. Стравінського (Большой театр, Москва)
Фільмографія
- Ролі в кіно
- Режисер
- 1979 — Річард III (фільм-спектакль)
- 1987 — Король Лір (фільм-спектакль)
- 1989 — Брестський мир (фільм-спектакль)
- 1996 — Макбет (фільм-спектакль)
- 2004 — Кавказьке крейдяне коло (фільм-спектакль)
- 2007 — Синьйор Тодеро — господар (фільм-спектакль)
- Сценарист
- 2004 — Кавказьке крейдяне коло (фільм-спектакль) (сценічна редакція п'єси Б. Брехта)
- Участь у фільмах
- 1987 — Хто? Що? Як? Розповідь про третій всесоюзному фестивалі молодіжних вистав (документальний)
- 1988 — Нічого більше не вмію (документальний)
- 2009 — Олександр Філіппенко. Невгамовний (документальний)
- 2011 — Гія Канчелі. Життя в звуках (документальний)
- 2012 — Здрастуйте, я ваш Калягін! (документальний)
Літературні праці
П'єси «Звинувачення», «Варіації на сучасну тему», «Концерт для двох скрипок у супроводі східних інструментів».
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004. — Т. 31.
- . Театр «Et Cetera» (официальный сайт). Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 1 листопада 2012.
- . Театр «Сатирикон» (официальный сайт). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2020.
- Georgia sacks theatre legend for 'xenophobia', AFP, August 2011
- Роберт Стуруа: Саакашвили — армянин. Вокруг России (рос.). . 8 серпня 2011. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 3 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 31 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- Артур Соломонов Как скучно ждать Годо [ 25 лютого 2008 у Wayback Machine.] Театральный смотритель
- . Театр «Сатирикон» (официальный сайт). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2012.
Посилання
- Роберт Стуруа не витримав режим [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Роберт Стуруа: Саакашвілі — вірменин [Архівовано 2 грудня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sturua Robert Robertovich Sturua gruz რობერტ რობერტის ძე სტურუა nar 31 lipnya 1938 Tbilisi SRSR radyanskij gruzinskij i rosijskij teatralnij rezhiser aktor Narodnij artist SRSR 1982 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1979 i Derzhavnoyi premiyi RF 1999 Sturua Robert Robertovichgruz რობერტ სტურუაIm ya pri narodzhennigruz რობერტ სტურუაNarodivsya31 lipnya 1938 1938 07 31 85 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSRKrayina SRSR GruziyaDiyalnistaktor teatralnij rezhiser direktor teatru kinorezhiser teatralni profesiyi teatralnij diyach teatralna trupaAlma materTbiliskij teatralnij institut im Shota RustaveliVchiteliMihajlo Tumanishvili 1 Zaklad Roki aktivnosti1962 teper chasPartiyaKPRSNagorodinarodnij artist Gruzinskoyi RSR d 1976 d 1981 IMDbID 0836453 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRobert Sturua narodivsya v sim yi gruzinskogo hudozhnika Roberta Ivanovicha Sturua Z 1956 po 1961 rik navchavsya na rezhiserskomu fakulteti Tbiliskogo teatralnogo institutu Z 1962 roku v Tbiliskomu teatri imeni Shota Rustaveli uchen Mihajla Tumanishvili Pershij spravzhnij uspih molodomu rezhiserovi prinesla postavlena v 1965 roci vistava Sejlemskij proces za p yesoyu Artura Millera en Z 1979 roku golovnij rezhiser Teatru imeni Shota Rustaveli z 1980 roku jogo hudozhnij kerivnik V comu teatri razom zi svoyimi postijnimi spivavtorami hudozhnik Georgij Aleksi Meshishvili i kompozitorom Giyeyu Kancheli zdijsniv ryad vidatnih postanovok yaki otrimali viznannya daleko za mezhami Gruziyi v yih chisli Kavkazke krejdyane kolo B Brehta i Richard III V Shekspira Z kincya 1990 h rokiv bagato pracyuvav u Rosiyi staviv spektakli v teatrah Satirikon ta Et Cetera Staviv takozh vistavi v mistah Dyusseldorf 1977 Saarbryuken 1978 Afini 1986 1989 Moskva Teatr imeni Vahtangova 1987 Buenos Ajres 1988 1999 2005 London 1990 1992 1995 Bolonya 1990 Gelsinki 1991 1995 Stambul 1994 Tel Aviv 1995 Sofiya 2001 Moskva 2002 2004 Kiyiv 2003 Ankara 2004 Yerusalim 2007 Zdijsniv bagato postanovok p yes V Shekspira Sofokla Molyera A Chehova B Brehta A Ostrovskogo M Shatrova Nakazom ministra kulturi i zahistu pam yatnikiv Gruziyi vid 9 serpnya 2011 roku buv zvilnenij z posadi hudozhnogo kerivnika Teatru imeni Shota Rustaveli z 15 serpnya 2011 roku oficijna prichina zvilnennya jogo ksenofobski vislovlyuvannya Mi ne budemo finansuvati ksenofobiyu zayaviv ministr kulturi Gruziyi Nika Rurua Na svoyemu tvorchomu vechori rezhiser dopustiv ryad rizkih vislovlyuvan na adresu Mihajla Saakashvili i zayaviv sho na choli krayini hotiv bi bachiti gruzina v toj chas yak Saakashvili za jogo slovami virmenin Pri comu pidkresliv sho lyubit virmen sho u nogo blizki rodichi virmeni ce ne zavadilo ryadu predstavnikiv uryadovogo otochennya zvinuvatiti jogo v ksenofobiyi Pislya zvilnennya otrimav zaproshennya v teatr Et Cetera Moskva golovnim rezhiserom yakogo ye z 2011 roku i po danij chas U listopadi 2012 roku nakazom ministra kulturi Gruziyi Gurama Odishariya buv vidnovlenij na posadi hudozhnogo kerivnika Teatru im Sh Rustaveli Prote rezhiser zayaviv sho ne vstupit na posadu do tih pir poki vona ne bude sformulovana tak hudozhnij kerivnik keruyuchij teatrom V chervni 2013 roku vidkriv u Tbilisi vlasnij teatr Fabrika yakij jomu podaruvav prem yer ministr Gruziyi Bidzina Ivanishvili Pershoyu prem yeroyu na novomu majdanchiku stav spektakl Mariya Kallas Urok za p yesoyu Terrensa Maknelli Majster klas Buv chlenom redakcijnoyi radi zhurnalu Detektiv i politika Rodina Batko Robert Sturua 1918 1982 hudozhnik Mati Cuca Makvala Bolkvadze Druzhina Dudana Mihajlivna Kveselava nar 1939 fahivec z anglijskoyi movi mistectvoznavec Sini Georgij Gaga nar 1968 istorik Mihajlo Miho nar 1973 kinooperator Zvannya ta nagorodi13 09 2015 r Oleksandr Kalyagin Robert Sturua razom z kilkoma aktorami v Teatri avtorskoyi pisni Yevgena Kravlya Zasluzhenij diyach mistectv Gruzinskoyi RSR 1976 Narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1980 Narodnij artist SRSR 1982 Narodnij artist Abhazkoyi Avtonomnoyi Respubliki 1996 Derzhavna premiya SRSR 1979 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi v galuzi prosvitnickoyi diyalnosti 2000 za mizhnarodni rizdvyani festivali mistectv programi Ves svit nash dim Teatr Globus dityam sirotam Derzhavna premiya Gruzinskoyi RSR imeni Kote Mardzhanishvili 1976 Derzhavna premiya Gruzinskoyi RSR im Shota Rustaveli 1981 Derzhavna premiya Gruziyi 1996 Orden Chesti 1998 Orden Druzhbi 2008 Rosiya za velikij vnesok u rozvitok rosijskoyi kulturi i mistectva zmicnennya rosijsko gruzinskih kulturnih zv yazkiv Premiya imeni Mihajla Tumanishvili 1997 Premiya imeni Oleksandra Kazbegi 1999 Mizhnarodna Premiya Stanislavskogo Mizhnarodnij Fond K S Stanislavskogo 2002 Premiya imeni Georgiya Tovstonogova 2009 Premiya Chaplin klubu 1998 Mizhnarodni premiyi imeni Alberta Shvejcera 1975 premiya Anglijskoyi kritiki 1980 premiya Italijskoyi kritiki 1981 premiya Derzhavnogo universitetu Argentini Buenos Ajres 1988 Postanovka Gamleta na sceni teatru Riversajd Styudioz London u 1992 roci bula vnesena Mizhnarodnim Shekspirivskim suspilstvom v chislo 10 najkrashih svitovih postanovok Gamleta za 50 rokiv Teatralna premiya Chajka za najoriginalnishu rezhisersku interpretaciyu Moskva 1998 Specialnij priz Rustavskogo mizhnarodnogo teatralnogo festivalyu 1998 roku Zolota medal prezidenta Gran pri festivalyu Baltijskij dim 1998 Prezidentska zolota medal za vidatni zaslugi u spravi rozvitku gruzinskoyi teatralnoyi kulturi 2000 Teatralna premiya Zolota maska za vidatnij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva Moskva 2013 Pochesnij gromadyanin Tbilisi 1996 TvorchistTeatralnye postanovki Studentski roboti Pan Leonardo pered oblichchyam reakciyi De tonko tam i rvetsya I S Turgenyeva Skarb A Millera diplomna robota Sejlemskij proces za A Millerom razom z Kvarkare Tutaberi B Brehta Muzika Giyi Kancheli Richard III U Shekspira Rol dlya aktrisi Sini koni na chervonij travi M Shatrova Variaciyi na suchasnu temu R Sturua L Pophadze Pohoron v Kaliforniyi Korol Lir V Shekspira Makbet V Shekspira 1992 P Kalderona B Brehta Yevangeliye vid Yakova za bukvarem Ya Gogebashvili Gruzinska azbuka 1865 Lamara razom Z D Hinikadze Sho zh z togo sho mokrij buzok 1998 Zhinka Zmiya K Gocci spilno z D Sakvarelidze Chi lyudina vin I Chavchavadze Dvanadcyata nich V Shekspira Gamlet V Shekspira S Bekketa Stiks muzichna misteriya na muziku G Kancheli Soldat lyubov hlopchik z ohoroni ta prezident L Bugadze Negarazdi Darispana razom z Z Papuashvili Dvanadcyat rozgnivanih cholovikiv razom z R Chhayidze 2011 Sezon polyuvannya Pochatok O Gelmana Shejlok V Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli Ostannij zapis Kreppa S Bekketa hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli Premiya Cvyah sezonu 2003 roki Burya U Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 2012 Nichogo sobi mistechko dlya goduvannya sobak T Nuyi hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 2012 Zoryanij hlopchik O Vajlda hudozhnik Anna Ninua 2013 V Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli 2017 Revizor Versiya M Gogolya hudozhnik po kostyumam A Ninua 1998 Gamlet V Shekspira hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli K Goldoni hudozhnik G Aleksi Meshishvili kompozitor G Kancheli Inshi teatri1992 Gamlet V Shekspira teatr Riversajd Styudioz London Car Edip Sofokla Kiyiv Gamlet V Shekspira Derzhavnij teatr Ankara Romeo i Dzhulyetta V Shekspira Teatr imeni O S Pushkina Moskva B Brehta Teatr San Martin Buenos Ajres Operni postanovki Muchenictvo Shushashik Muzika dlya zhivih G Kancheli v interpretaciyi S Prokof yeva Otello 1999 Karmen Zh Bize 1999 Vidinnya Ivana Groznogo S Slonimskogo 1999 Muzika dlya zhivih G Kancheli Nimechchina Mazepa P Chajkovskogo Bolshoj teatr Moskva I Stravinskogo Bolshoj teatr Moskva Filmografiya Roli v kino1970 Soso 1992 prodavec 2005 Ilo NebieridzeRezhiser1979 Richard III film spektakl 1987 Korol Lir film spektakl 1989 Brestskij mir film spektakl 1996 Makbet film spektakl 2004 Kavkazke krejdyane kolo film spektakl 2007 Sinjor Todero gospodar film spektakl Scenarist2004 Kavkazke krejdyane kolo film spektakl scenichna redakciya p yesi B Brehta Uchast u filmah1987 Hto Sho Yak Rozpovid pro tretij vsesoyuznomu festivali molodizhnih vistav dokumentalnij 1988 Nichogo bilshe ne vmiyu dokumentalnij 2009 Oleksandr Filippenko Nevgamovnij dokumentalnij 2011 Giya Kancheli Zhittya v zvukah dokumentalnij 2012 Zdrastujte ya vash Kalyagin dokumentalnij Literaturni praci P yesi Zvinuvachennya Variaciyi na suchasnu temu Koncert dlya dvoh skripok u suprovodi shidnih instrumentiv PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 T 31 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Teatr Et Cetera oficialnyj sajt Arhiv originalu za 19 lyutogo 2013 Procitovano 1 listopada 2012 Teatr Satirikon oficialnyj sajt Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2012 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Georgia sacks theatre legend for xenophobia AFP August 2011 Robert Sturua Saakashvili armyanin Vokrug Rossii ros 8 serpnya 2011 Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 3 chervnya 2014 Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 31 bereznya 2022 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2017 Artur Solomonov Kak skuchno zhdat Godo 25 lyutogo 2008 u Wayback Machine Teatralnyj smotritel Teatr Satirikon oficialnyj sajt Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2012 PosilannyaRobert Sturua ne vitrimav rezhim 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Robert Sturua Saakashvili virmenin Arhivovano 2 grudnya 2012 u WebCite