Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Георгійович Шаумян (13 жовтня 1878, місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — 20 вересня 1918, між станціями Перевал та Ахча-Куйма Закаспійської залізниці, тепер Туркменістан) — вірменський більшовицький громадський діяч, один з керівників революційного руху на Кавказі, журналіст, літературний критик. Відомий як один із «бакинських комісарів», на честь нього було названо міста Степанакерт і Шаумянівськ Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджанської РСР (нині Ханкенді й Ашаги-Агджакенд відповідно) та Степанаван в Вірменії.
| Шаумян Степан Георгійович | |
|---|---|
| вірм. Ստեփան Գևորգի Շահումյան рос. Степан Георгиевич Шаумян | |
 | |
| Народився | 1 (13) жовтня 1878[2] Тифліс, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1][2] |
| Помер | 20 вересня 1918[1][2](39 років) d, Закаспійська область, Туркестанська АРСР, Російська СФРР[2] ·вогнепальне поранення[2] |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | парторг, державний діяч, соціолог, журналіст, публіцист |
| Галузь | політика[3], літературна критика[3], журналістика[3] і перекладацтво[d][3] |
| Alma mater | HU Berlin |
| Знання мов | вірменська[3], російська[3] і німецька[3] |
| Членство | Бакинські комісари[2] |
| Посада | Член Всеросійської ради[d] |
| Партія | РСДРП(б) |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d, d і d |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Народився в родині вірменського прикажчика Георгія Лазаровича Шаумяна. У 1898 році закінчив Тифліське реальне училище.
У 1899 році організував перший у Вірменії марксистський гурток у селі Джалал-Огли (місто Степанаван). У 1902 році став одним із організаторів Союзу вірменських соціал-демократів, який увійшов до складу РСДРП. Мав партійні псевдоніми Сурен, Суренін, Аякс та інші.
У 1900 році вступив до Ризького політехнічного інституту, звідки був виключений в 1902 році за участь у революційному русі. Наприкінці 1902 року емігрував до Німеччини. На стипендію нафтопромисловця Манташева продовжив навчання на філософському відділенні факультету державного права Берлінського університету. У 1903 році познайомився з Леніним в Женеві. У 1905 році закінчив філософський факультет Берлінського університету.
У 1905 році повернувся до Тифлісу. Один із керівників та один із творців Бакинської більшовицької організації. Засновник та редактор багатьох більшовицьких газет та журналів. У 1911 році був членом Російської організації комісії зі скликання 6-ї (Празької) Всеросійської конференції РСДРП (1912). На конференції в 1912 році кооптований кандидатом у член ЦК РСДРП.
З 1914 року очолював Бакинську організацію більшовиків. У 1915 році — член Кавказького бюро РСДРП. Перебував на засланні.
Після Лютневої революції 1917 року, з березня травень 1917 року — голова Бакинської ради. Делегат 1-го Всеросійського з'їзду рад, обраний членом ВЦВК. На 6-му з'їзді РСДРП(б) 16 серпня 1917 року обраний членом ЦК РСДРП(б).
У жовтні 1917 керував 1-м з'їздом більшовицьких організацій Кавказу, який відбувався нелегально. З 13 (26) жовтня по 2 (15) листопада 1917 року — голова тимчасового виконавчого комітету Бакинської ради робітничих і військових депутатів. 2 (15) листопада — 12 (25) грудня 1917 року — голова виконавчого комітету Бакинської ради робітничих і солдатських депутатів.
У грудні 1917 року РНК РРФСР призначив Шаумяна надзвичайним комісаром у справах Кавказу. У березні 1918 року очолив придушення антирадянського заколоту у Баку, з 25 квітня по 31 липня 1918 року — голова Бакинської Ради народних комісарів та комісар із зовнішніх справ.
Автор праць з питань марксистсько-ленінської теорії, філософії, мистецтва та літератури
Розстріляний серед 26 бакінських комісарів англійськими інтервентами та есерами 20 вересня 1918 року між станціями Перевал та Ахча-Куйма Закаспійської залізниці. За історичними даними був похований в Баку, де був встановлений меморіал 26 комісарам.
Примітки
- Шаумян Степан Георгиевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 431–434.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Шаумян Степан Георгиевич (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Georgijovich Shaumyan 13 zhovtnya 1878 18781013 misto Tiflis teper Tbilisi Gruziya 20 veresnya 1918 mizh stanciyami Pereval ta Ahcha Kujma Zakaspijskoyi zaliznici teper Turkmenistan virmenskij bilshovickij gromadskij diyach odin z kerivnikiv revolyucijnogo ruhu na Kavkazi zhurnalist literaturnij kritik Vidomij yak odin iz bakinskih komisariv na chest nogo bulo nazvano mista Stepanakert i Shaumyanivsk Nagirno Karabaskoyi avtonomnoyi oblasti Azerbajdzhanskoyi RSR nini Hankendi j Ashagi Agdzhakend vidpovidno ta Stepanavan v Virmeniyi Shaumyan Stepan Georgijovichvirm Ստեփան Գևորգի Շահումյան ros Stepan Georgievich ShaumyanNarodivsya1 13 zhovtnya 1878 2 Tiflis Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 2 Pomer20 veresnya 1918 1918 09 20 1 2 39 rokiv d Zakaspijska oblast Turkestanska ARSR Rosijska SFRR 2 vognepalne poranennya 2 Krayina Rosijska imperiyaNacionalnistvirmeninDiyalnistpartorg derzhavnij diyach sociolog zhurnalist publicistGaluzpolitika 3 literaturna kritika 3 zhurnalistika 3 i perekladactvo d 3 Alma materHU BerlinZnannya movvirmenska 3 rosijska 3 i nimecka 3 ChlenstvoBakinski komisari 2 PosadaChlen Vserosijskoyi radi d PartiyaRSDRP b U shlyubi zdDitid d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shaumyan BiografiyaNarodivsya v rodini virmenskogo prikazhchika Georgiya Lazarovicha Shaumyana U 1898 roci zakinchiv Tifliske realne uchilishe U 1899 roci organizuvav pershij u Virmeniyi marksistskij gurtok u seli Dzhalal Ogli misto Stepanavan U 1902 roci stav odnim iz organizatoriv Soyuzu virmenskih social demokrativ yakij uvijshov do skladu RSDRP Mav partijni psevdonimi Suren Surenin Ayaks ta inshi U 1900 roci vstupiv do Rizkogo politehnichnogo institutu zvidki buv viklyuchenij v 1902 roci za uchast u revolyucijnomu rusi Naprikinci 1902 roku emigruvav do Nimechchini Na stipendiyu naftopromislovcya Mantasheva prodovzhiv navchannya na filosofskomu viddilenni fakultetu derzhavnogo prava Berlinskogo universitetu U 1903 roci poznajomivsya z Leninim v Zhenevi U 1905 roci zakinchiv filosofskij fakultet Berlinskogo universitetu U 1905 roci povernuvsya do Tiflisu Odin iz kerivnikiv ta odin iz tvorciv Bakinskoyi bilshovickoyi organizaciyi Zasnovnik ta redaktor bagatoh bilshovickih gazet ta zhurnaliv U 1911 roci buv chlenom Rosijskoyi organizaciyi komisiyi zi sklikannya 6 yi Prazkoyi Vserosijskoyi konferenciyi RSDRP 1912 Na konferenciyi v 1912 roci kooptovanij kandidatom u chlen CK RSDRP Z 1914 roku ocholyuvav Bakinsku organizaciyu bilshovikiv U 1915 roci chlen Kavkazkogo byuro RSDRP Perebuvav na zaslanni Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku z bereznya traven 1917 roku golova Bakinskoyi radi Delegat 1 go Vserosijskogo z yizdu rad obranij chlenom VCVK Na 6 mu z yizdi RSDRP b 16 serpnya 1917 roku obranij chlenom CK RSDRP b U zhovtni 1917 keruvav 1 m z yizdom bilshovickih organizacij Kavkazu yakij vidbuvavsya nelegalno Z 13 26 zhovtnya po 2 15 listopada 1917 roku golova timchasovogo vikonavchogo komitetu Bakinskoyi radi robitnichih i vijskovih deputativ 2 15 listopada 12 25 grudnya 1917 roku golova vikonavchogo komitetu Bakinskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ U grudni 1917 roku RNK RRFSR priznachiv Shaumyana nadzvichajnim komisarom u spravah Kavkazu U berezni 1918 roku ocholiv pridushennya antiradyanskogo zakolotu u Baku z 25 kvitnya po 31 lipnya 1918 roku golova Bakinskoyi Radi narodnih komisariv ta komisar iz zovnishnih sprav Avtor prac z pitan marksistsko leninskoyi teoriyi filosofiyi mistectva ta literaturi Rozstrilyanij sered 26 bakinskih komisariv anglijskimi interventami ta eserami 20 veresnya 1918 roku mizh stanciyami Pereval ta Ahcha Kujma Zakaspijskoyi zaliznici Za istorichnimi danimi buv pohovanij v Baku de buv vstanovlenij memorial 26 komisaram PrimitkiShaumyan Stepan Georgievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Armenian Soviet Encyclopedia vol 8 T 8 S 431 434 d Track Q2657718d Track Q124737635 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaShaumyan Stepan Georgievich ros