Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борис Ізмаїлович Срезневський (19 (31) березня 1857, Санкт-Петербург — 24 березня 1934, Київ) — російський і український метеоролог і кліматолог, професор, дійсний член АН УРСР (з 19 квітня 1920 року), організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії (1919—1934), засновник геофізичної комісії (згодом кафедра геофізики) АН УРСР, кафедри сільськогосподарської метеорології при Народному комісаріаті освіти УРСР, ряду періодичних українських метеорологічних наукових видань.
| Борис Ізмаїлович Срезневський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 (31) березня 1857 Санкт-Петербург,  Російська імперія |
| Помер | 24 березня 1934 (76 років) Київ,  УРСР |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | викладач університету, метеоролог |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | метеорологія |
| Заклад | Київський університет |
| Членство | НАН України |
| Батько | Срезневський Ізмаїл Іванович |
Біографія
Народився 31 березня 1857 року в Санкт-Петербурзі у родині філолога-славіста Ізмаїла Срезневського. З-поміж восьми дітей тільки Борис обрав природознавчий напрям своєї діяльності, інші зробили свій внесок до світової культурної скарбниці як гуманітарії. У 1879 році він закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету і обрав метеорологію та кліматологію.
Науково-педагогічний стаж академіка Бориса Ізмаїловича Срезневського становить понад 54 роки: викладання метеорології та загальної фізики у Московському (1892—1893), Петербурзькому (1888—1891) та Воронезькому університетах; 10 років наукової праці у (Головна геофізична обсерваторія імені О. І. Воєйкова, Санкт-Петербург, Росія); 25 років (1894—1918) — у Дерптському університеті (Естонія), з 1899 року декан фізико-математичного факультету; один рік у Київському політехнічному інституті та 14 років у Київському інституті народної освіти (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Брав участь 1890 року у заснуванні при Російському географічному товаристві, з 1899 редактор журналу. Водночас з 1900 року керував Прибалтійською метеорологічною службою. Срезневський щомісячно видавав «Метеорологические наблюдения», спочатку у Москві, потім у Юр'єві. У Київському університеті з 1919 року і до кінця свого життя очолював Метеорологічну обсерваторію. Читав лекції з метеорології і геофізики у Київському інституті народної освіти. Тоді ж його обрано академіком кафедри прикладної фізики II (природничого) відділу Української академії наук.
Академік Б. І. Срезневський — один з активних засновників Української метеорологічної служби (УкрМету) та перший науковий керівник відділу Служби погоди. Срезневський видний організатор метеорологічної служби в Україні, у 1920 році організував евапорометричні та поновив куле-пілотні (у тому числі й базисні) спостереження. У 1922 році розпочав роботи з вимірювання сонячної радіації, згодом — з атмосферної оптики, а з 1928 року — з атмосферної електрики. Науковий керівник бюро погоди з 1921 року. 1926 року організував при Укрнауці науково-дослідну кафедру геофізики та сільськогосподарської метеорології. Біля вченого постійно гуртується молодь та прибічники його наукових поглядів. Запровадив використання фронтологічного методу в оперативній роботі Укрмету. Зробив вагомий внесок у вивчення синоптичної і агрометеорології, , гідрографії. Розробив теорію ознак посушливості клімату, а також одну з перших схем . Вивчав розподіл тиску над європейською частиною Росії, шляхи циклонів, хуртовини, вплив погоди на людину. Винахідник метеорологічних та геофізичних приладів: , пластинчасті випарники, радіоінтегратори, , полегшений випарник, сумарний зливомір, , стереофотограмметри та інші. Ім'я Бориса Ізмаїловича стоїть у списку 107 осіб засновників та корифеїв російської метеорології.
Тільки за 4 роки (1920—1923) в Українській академії наук ним на засіданнях II Природничого відділу було зроблено 32 наукові доповіді.
Після створення з 1931 року Б. І. Срезневський водночас завідував секцією загальної метеорології інституту і керував обсерваторією.
Колом основних наукових інтересів для академіка Б. І. Срезневського було питання посух та злив, особливо важливих для південного сходу України. На основі обробки багаторічних метеорологічних даних Придніпровської сітки станцій для Києва ним була напрацьована теорія «ознак посухи».
У своїх спогадах Борис Ізмаїлович писав, що отримані досягнення примусили УкрНауку розімкнути рамки університетської обсерваторії і надати їй самостійності, тому згодом з'являється назва магнітно-метеорологічна, потім геофізична обсерваторія (лише у 1996 році вдалося відновити цю назву). У складі обсерваторії діяла перша в Україні радіологічна лабораторія, проводилися електрометеорологічні вимірювання, дослідження верхніх шарів атмосфери, йде підготовка до визначення елементів земного магнетизму.
Зруйнування буревієм мосту через річку Прип'ять влітку 1929 року привертає увагу вченого, і за дорученням Народного комісаріату шляхів та інспекції праці Борис Ізмаїлович розробляє питання виникнення і передбачення ураганів і смерчів в Україні.
У 30-і роки XX століття він написав важливу працю про водний баланс Донбасу, зокрема про випаровування з замкнених водоймищ. Учений детально і глибоко розробив це питання, власноруч створив карту природного випаровування на території Європейської частини колишнього Радянського Союзу та склав Звід спостережень випаровування.
Крім редакційних обов'язків у різних часописах та посад голів різних товариств, Б. І. Срезневський виступає з доповідями про життя і діяльність Бера, Гельмгольца, Гоголя, Пушкіна, Жуковського, Верді, Гріга, про причини і наслідки місцевої малярії. У Києві вчений намагався ввести у коло інтересів Червоного Хреста. Тобто академік Б. І. Срезневський був компетентним у різних галузях знань.
У Київській обсерваторії Б. І. Срезневський зібрав колектив молодих науковців, створив наукову школу київських учених-метеорологів на чолі з Іваном Кириловичем Половком. Його учень, багаторічний декан географічного факультету Київського університету Михайло Ілліч Щербань на науково-педагогічній ниві продовжував найкращі традиції метеорологічної обсерваторії Київського університету.
Помер 24 березня 1934 року. Похований у Києві, на 17-й дільниці Лук'янівського кладовища. Його могила з 2005 року перебуває під охороною держави. Допомагає її доглядати колектив гідрометслужби.
Нагороди
Удостоєний малої золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства за наукову працю («Обзоры погоды в Европейской России 1891—1892 років»), від Російської академії наук за наукову працю («О бурях на Черном и Азовском морях»), премії імені М. В. Ломоносова за синоптичні огляди погоди.
Твори
Серед головних праць:
- Барометрическое определение высот в Европейской России на основании новых изобар
- О путях циклонов
- Обзоры погоды в Европейской России 1891—892 гг.
- Снежные заносы на железных дорогах России
- Синоптична аналіза термічної аномалії південного заходу СРСР у зв'язку з атмосферними збуреннями центру і сходу 1-3 листопада 1926 р. (назва подається за тогочасним правописом).
- (рос.) О бурях на Черном и Азовском морях. — СПб., 1889.
- (рос.) Признаки засушливости и сырости для Киева. — К., 1922.
- Аерологічні спостереження Київської метеорологічної обсерваторії Укрнауки. Пілоти 1918—1930 рр. — К., 1930.
Вшанування пам'яті
- 31 березня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 160 років з дня народження Бориса Срезневського (1857—1934), метеоролога і кліматолога, організатора метеорологічної служби в Україні.
- Центральна геофізична обсерваторія з 2017 року носить назву «імені Бориса Срезневського».
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Олександр Косовець. Борис Срезневський — перший академік-метеоролог в Україні. Журнал «Географія та основи економіки в школі», № 11/2009, с. 39-40.
- Географи Київського університету. — К., 2003.
- (рос.) Савинов С. Борис Измайлович Срезневский. // , 1934. № 8-9
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — .
Джерела
- 150 років з дня народження академіка-метеоролога Б. І. Срезневського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sreznevskij Boris Izmayilovich Sreznevskij 19 31 bereznya 1857 18570331 Sankt Peterburg 24 bereznya 1934 Kiyiv rosijskij i ukrayinskij meteorolog i klimatolog profesor dijsnij chlen AN URSR z 19 kvitnya 1920 roku organizator meteorologichnoyi sluzhbi v Ukrayini direktor Kiyivskoyi meteorologichnoyi observatoriyi 1919 1934 zasnovnik geofizichnoyi komisiyi zgodom kafedra geofiziki AN URSR kafedri silskogospodarskoyi meteorologiyi pri Narodnomu komisariati osviti URSR ryadu periodichnih ukrayinskih meteorologichnih naukovih vidan Boris Izmayilovich SreznevskijNarodivsya 19 31 bereznya 1857 1857 03 31 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer 24 bereznya 1934 1934 03 24 76 rokiv Kiyiv URSRPohovannya Derzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist vikladach universitetu meteorologAlma mater Peterburzkij universitetGaluz meteorologiyaZaklad Kiyivskij universitetChlenstvo NAN UkrayiniBatko Sreznevskij Izmayil IvanovichBiografiyaNarodivsya 31 bereznya 1857 roku v Sankt Peterburzi u rodini filologa slavista Izmayila Sreznevskogo Z pomizh vosmi ditej tilki Boris obrav prirodoznavchij napryam svoyeyi diyalnosti inshi zrobili svij vnesok do svitovoyi kulturnoyi skarbnici yak gumanitariyi U 1879 roci vin zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Peterburzkogo universitetu i obrav meteorologiyu ta klimatologiyu Naukovo pedagogichnij stazh akademika Borisa Izmayilovicha Sreznevskogo stanovit ponad 54 roki vikladannya meteorologiyi ta zagalnoyi fiziki u Moskovskomu 1892 1893 Peterburzkomu 1888 1891 ta Voronezkomu universitetah 10 rokiv naukovoyi praci u Golovna geofizichna observatoriya imeni O I Voyejkova Sankt Peterburg Rosiya 25 rokiv 1894 1918 u Derptskomu universiteti Estoniya z 1899 roku dekan fiziko matematichnogo fakultetu odin rik u Kiyivskomu politehnichnomu instituti ta 14 rokiv u Kiyivskomu instituti narodnoyi osviti nini Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Brav uchast 1890 roku u zasnuvanni pri Rosijskomu geografichnomu tovaristvi z 1899 redaktor zhurnalu Vodnochas z 1900 roku keruvav Pribaltijskoyu meteorologichnoyu sluzhboyu Sreznevskij shomisyachno vidavav Meteorologicheskie nablyudeniya spochatku u Moskvi potim u Yur yevi U Kiyivskomu universiteti z 1919 roku i do kincya svogo zhittya ocholyuvav Meteorologichnu observatoriyu Chitav lekciyi z meteorologiyi i geofiziki u Kiyivskomu instituti narodnoyi osviti Todi zh jogo obrano akademikom kafedri prikladnoyi fiziki II prirodnichogo viddilu Ukrayinskoyi akademiyi nauk Akademik B I Sreznevskij odin z aktivnih zasnovnikiv Ukrayinskoyi meteorologichnoyi sluzhbi UkrMetu ta pershij naukovij kerivnik viddilu Sluzhbi pogodi Sreznevskij vidnij organizator meteorologichnoyi sluzhbi v Ukrayini u 1920 roci organizuvav evaporometrichni ta ponoviv kule pilotni u tomu chisli j bazisni sposterezhennya U 1922 roci rozpochav roboti z vimiryuvannya sonyachnoyi radiaciyi zgodom z atmosfernoyi optiki a z 1928 roku z atmosfernoyi elektriki Naukovij kerivnik byuro pogodi z 1921 roku 1926 roku organizuvav pri Ukrnauci naukovo doslidnu kafedru geofiziki ta silskogospodarskoyi meteorologiyi Bilya vchenogo postijno gurtuyetsya molod ta pribichniki jogo naukovih poglyadiv Zaprovadiv vikoristannya frontologichnogo metodu v operativnij roboti Ukrmetu Zrobiv vagomij vnesok u vivchennya sinoptichnoyi i agrometeorologiyi gidrografiyi Rozrobiv teoriyu oznak posushlivosti klimatu a takozh odnu z pershih shem Vivchav rozpodil tisku nad yevropejskoyu chastinoyu Rosiyi shlyahi cikloniv hurtovini vpliv pogodi na lyudinu Vinahidnik meteorologichnih ta geofizichnih priladiv plastinchasti viparniki radiointegratori polegshenij viparnik sumarnij zlivomir stereofotogrammetri ta inshi Im ya Borisa Izmayilovicha stoyit u spisku 107 osib zasnovnikiv ta korifeyiv rosijskoyi meteorologiyi Tilki za 4 roki 1920 1923 v Ukrayinskij akademiyi nauk nim na zasidannyah II Prirodnichogo viddilu bulo zrobleno 32 naukovi dopovidi Pislya stvorennya z 1931 roku B I Sreznevskij vodnochas zaviduvav sekciyeyu zagalnoyi meteorologiyi institutu i keruvav observatoriyeyu Kolom osnovnih naukovih interesiv dlya akademika B I Sreznevskogo bulo pitannya posuh ta zliv osoblivo vazhlivih dlya pivdennogo shodu Ukrayini Na osnovi obrobki bagatorichnih meteorologichnih danih Pridniprovskoyi sitki stancij dlya Kiyeva nim bula napracovana teoriya oznak posuhi U svoyih spogadah Boris Izmayilovich pisav sho otrimani dosyagnennya primusili UkrNauku rozimknuti ramki universitetskoyi observatoriyi i nadati yij samostijnosti tomu zgodom z yavlyayetsya nazva magnitno meteorologichna potim geofizichna observatoriya lishe u 1996 roci vdalosya vidnoviti cyu nazvu U skladi observatoriyi diyala persha v Ukrayini radiologichna laboratoriya provodilisya elektrometeorologichni vimiryuvannya doslidzhennya verhnih shariv atmosferi jde pidgotovka do viznachennya elementiv zemnogo magnetizmu Zrujnuvannya bureviyem mostu cherez richku Prip yat vlitku 1929 roku privertaye uvagu vchenogo i za doruchennyam Narodnogo komisariatu shlyahiv ta inspekciyi praci Boris Izmayilovich rozroblyaye pitannya viniknennya i peredbachennya uraganiv i smerchiv v Ukrayini U 30 i roki XX stolittya vin napisav vazhlivu pracyu pro vodnij balans Donbasu zokrema pro viparovuvannya z zamknenih vodojmish Uchenij detalno i gliboko rozrobiv ce pitannya vlasnoruch stvoriv kartu prirodnogo viparovuvannya na teritoriyi Yevropejskoyi chastini kolishnogo Radyanskogo Soyuzu ta sklav Zvid sposterezhen viparovuvannya Krim redakcijnih obov yazkiv u riznih chasopisah ta posad goliv riznih tovaristv B I Sreznevskij vistupaye z dopovidyami pro zhittya i diyalnist Bera Gelmgolca Gogolya Pushkina Zhukovskogo Verdi Griga pro prichini i naslidki miscevoyi malyariyi U Kiyevi vchenij namagavsya vvesti u kolo interesiv Chervonogo Hresta Tobto akademik B I Sreznevskij buv kompetentnim u riznih galuzyah znan U Kiyivskij observatoriyi B I Sreznevskij zibrav kolektiv molodih naukovciv stvoriv naukovu shkolu kiyivskih uchenih meteorologiv na choli z Ivanom Kirilovichem Polovkom Jogo uchen bagatorichnij dekan geografichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Mihajlo Illich Sherban na naukovo pedagogichnij nivi prodovzhuvav najkrashi tradiciyi meteorologichnoyi observatoriyi Kiyivskogo universitetu Mogila Borisa Sreznevskogo Pomer 24 bereznya 1934 roku Pohovanij u Kiyevi na 17 j dilnici Luk yanivskogo kladovisha Jogo mogila z 2005 roku perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi Dopomagaye yiyi doglyadati kolektiv gidrometsluzhbi NagorodiUdostoyenij maloyi zolotoyi medali Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva za naukovu pracyu Obzory pogody v Evropejskoj Rossii 1891 1892 rokiv vid Rosijskoyi akademiyi nauk za naukovu pracyu O buryah na Chernom i Azovskom moryah premiyi imeni M V Lomonosova za sinoptichni oglyadi pogodi TvoriSered golovnih prac Barometricheskoe opredelenie vysot v Evropejskoj Rossii na osnovanii novyh izobar O putyah ciklonov Obzory pogody v Evropejskoj Rossii 1891 892 gg Snezhnye zanosy na zheleznyh dorogah Rossii Sinoptichna analiza termichnoyi anomaliyi pivdennogo zahodu SRSR u zv yazku z atmosfernimi zburennyami centru i shodu 1 3 listopada 1926 r nazva podayetsya za togochasnim pravopisom ros O buryah na Chernom i Azovskom moryah SPb 1889 ros Priznaki zasushlivosti i syrosti dlya Kieva K 1922 Aerologichni sposterezhennya Kiyivskoyi meteorologichnoyi observatoriyi Ukrnauki Piloti 1918 1930 rr K 1930 Vshanuvannya pam yati31 bereznya 2017 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachalas pam yatna data 160 rokiv z dnya narodzhennya Borisa Sreznevskogo 1857 1934 meteorologa i klimatologa organizatora meteorologichnoyi sluzhbi v Ukrayini Centralna geofizichna observatoriya z 2017 roku nosit nazvu imeni Borisa Sreznevskogo Primitki Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 6 lyutogo 2018 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Oleksandr Kosovec Boris Sreznevskij pershij akademik meteorolog v Ukrayini Zhurnal Geografiya ta osnovi ekonomiki v shkoli 11 2009 s 39 40 Geografi Kiyivskogo universitetu K 2003 ros Savinov S Boris Izmajlovich Sreznevskij 1934 8 9 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K DP Vseukrayinske derzhavne specializovane vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 1993 T 3 P Ya 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 020 4 Dzherela150 rokiv z dnya narodzhennya akademika meteorologa B I Sreznevskogo