Щербань Михайло Ілліч | |
---|---|
Народився | 23 лютого 1921 Лянцкорунь, Чемеровецький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР |
Помер | 21 серпня 2000 (79 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Діяльність | кліматолог, викладач університету |
Alma mater | Географічний факультет Київського університету (1945) |
Галузь | Кліматологія |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор географічних наук (1974) |
Науковий керівник | Половко Іван Кирилович |
Нагороди |
Михайло Ілліч Щербань (23 лютого 1921, Зарічанка — 21 серпня 2000, Київ) — український географ-кліматолог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Біографія
Народився 23 лютого 1921 року в селі Зарічанці (тепер Чемеровецького району Хмельницької області). Учасник війни, боєць винищувального батальйону Першого зведеного полку Київського військового округу у 1941 році. Доброволець Третього Партизанського загону Південно-західного фронту. Партизанський загін імені Чапаєва на Поділлі, розвідник. У 1944—1945 роках — розвідник стрілецького полку, Перший Український фронт. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Слави 3-го ступеня та медалями «За відвагу» (1944), «За оборону Києва».
У 1945 році закінчив географічний факультет Київського університету. У 1946—1949 роках працював у (1947—1949 — завідувач відділу актинометрії). У 1950 — 1952 роках — аспірант Київського університету, науковий керівник І. К. Половко, кандидатська дисертація про клімат Києва.
У 1952 — 1991 роках працював у Київському університеті: старшим викладачем, доцентом, професором, в 1968 — 1980 рр. — декан географічного факультету, 1974 — 1991 роках — завідувач кафедри метеорології та кліматології. Докторську дисертацію на тему «Мікроклімат природних та перетворених ландшафтів рівнинної частини Української РСР (теорія та експеримент)» захистив у 1974 році. Викладав курси: «Клімати земної кулі», «Аерологію», «Мікрокліматологію». Протягом 1958 — 1960 років працював у , КНР.
Помер на 80-му році життя 21 серпня 2000 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′01″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4171111° пн. ш. 30.5014722° сх. д.).
Родина
Дружина — (17 грудня 1926 року, Чечельник Вінницької області). Впродовж 1960—2002 років працювала в Дитячій спеціалізованій лікарні № 14 міста Києва (теперішня назва — «Охматдит») педіатром, з них 26 років — на посаді заступника головного лікаря по медичній частині. Лікарня була для неї рідною домівкою та сенсом життя. Вона вчила більшість сучасних київських начмедів.
З перших днів аварії на Чорнобильській АЕС Варварі Яківні було доручено відкрити два відділення на 90 ліжок для надання медичної допомоги дітям та матерям із постраждалих районів. Протягом двох годин Варвара Яківна організувала відкриття цих відділень для прийому постраждалих та забезпечила надання спеціалізованої медичної допомоги дітям та матерям. Тоді ж, в 1986 році отримала почесне звання Заслуженого лікаря України.
Останні роки життя Варвара Яківна присвятила увічненню пам'яті свого покійного чоловіка, підготувавши про нього низку публікацій та матеріали для музею Київського університету.
Науковий доробок
Основні праці професора Щербаня М. І. присвячені сучасним проблемам метеорології, кліматології, географії. Він досліджував альбедо (відбивну здатність) різних видів діяльних поверхонь, радіаційний та тепловий режим земної поверхні і атмосфери. Визначав кількісні показники розподілу рідких атмосферних опадів на схилах височин різної експозиції та крутизни. Розробляв теорію, механізми та закономірності формування і кількісні показники мікрокліматичних контрастів природних зон, враховуючи складові величини радіаційного балансу земної поверхні. Окремо виділяв питання . Приділяв багато уваги вивченню кліматів земної кулі, теоретичним та історичним питанням науки. Обґрунтував необхідність вивчення термічного режиму та кількості опадів окремо протягом дня і ночі з точки зору їх різного впливу на вегетацію сільськогосподарських культур. Цікавився охороною довкілля, проблеми природокористування, історія географії. Один з перших в Україні показав роль мікрокліматичних умов у формуванні і розвитку ландшафтів та фізико-географічних процесів у них. Учасник Міжнародних географічних конгресів у Монреалі в 1971 році, Москві в 1976 році.
Свої ідеї та розробки він виклав у 230 наукових працях, серед яких особливе місце займають 9 монографій та підручників. Основні з них:
- Фізична географія УРСР. — К., 1982 (у співавторстві).
- (рос.) Природа Украинской ССР. Климат. — К., 1984 (у співавторстві).
- (рос.) Микроклиматология. — К., 1968, 1985.
- Клімати земної кулі. — К., 1986.
Близько двох десятків років був деканом і науковим керівником науково-дослідної тематики факультету з питань формування природного середовища, охорони та раціонального використання природних ресурсів.
Будучи деканом географічного факультету, Михайло Ілліч багато часу та енергії витрачав на організацію навчального процесу та виховання студентів.
Одночасно професор М. І. Щербань вів велику громадську роботу. Протягом багатьох років був членом (та головою) Вчених рад із захисту докторських дисертацій, офіційним опонентом більше 30 дисертаційних робіт. Підготував 12 кандидатів наук, 1 доктора. Був членом редакційної колегії 6 географічних періодичних наукових видань, головою секції географії та геології Науково-технічної ради Міністерства освіти.
Багато сил та уваги приділяв роботі Географічного товариства України, тривалий час виконував обов'язки віце-президента цього товариства. Був також членом Вченої ради Географічного товариства СРСР, йому присвоєно звання «Почесний член Географічного товариства СРСР».
Нагороди
У складі колективу авторів професор Щербань М. І. одержав Державну премію у 1993 році за цикл монографій «Теоретичні основи регіонального природокористування в Україні». Щербаню було призначено Президентом України довічну державну стипендію за п'ять місяців до смерті, у березні 2000 року.
Література
- Географи Київського університету. — К., 2003.
- Михайло Ілліч Щербань. Серія: Видатні географи України. — К., 2003.
- Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.
Примітки
- . Gazeta.ua (укр.). 11 січня 2007. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Sherban Mihajlo IllichNarodivsya 23 lyutogo 1921 1921 02 23 Lyanckorun Chemeroveckij rajon Kam yanec Podilska oblast SRSRPomer 21 serpnya 2000 2000 08 21 79 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheDiyalnist klimatolog vikladach universitetuAlma mater Geografichnij fakultet Kiyivskogo universitetu 1945 Galuz KlimatologiyaZaklad KNU imeni Tarasa ShevchenkaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor geografichnih nauk 1974 Naukovij kerivnik Polovko Ivan KirilovichNagorodi Medal Za oboronu Kiyeva U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sherban Mihajlo Illich Sherban 23 lyutogo 1921 Zarichanka 21 serpnya 2000 Kiyiv ukrayinskij geograf klimatolog doktor geografichnih nauk profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka BiografiyaNarodivsya 23 lyutogo 1921 roku v seli Zarichanci teper Chemeroveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Uchasnik vijni boyec vinishuvalnogo bataljonu Pershogo zvedenogo polku Kiyivskogo vijskovogo okrugu u 1941 roci Dobrovolec Tretogo Partizanskogo zagonu Pivdenno zahidnogo frontu Partizanskij zagin imeni Chapayeva na Podilli rozvidnik U 1944 1945 rokah rozvidnik strileckogo polku Pershij Ukrayinskij front Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go ta 2 go stupeniv Slavi 3 go stupenya ta medalyami Za vidvagu 1944 Za oboronu Kiyeva U 1945 roci zakinchiv geografichnij fakultet Kiyivskogo universitetu U 1946 1949 rokah pracyuvav u 1947 1949 zaviduvach viddilu aktinometriyi U 1950 1952 rokah aspirant Kiyivskogo universitetu naukovij kerivnik I K Polovko kandidatska disertaciya pro klimat Kiyeva U 1952 1991 rokah pracyuvav u Kiyivskomu universiteti starshim vikladachem docentom profesorom v 1968 1980 rr dekan geografichnogo fakultetu 1974 1991 rokah zaviduvach kafedri meteorologiyi ta klimatologiyi Doktorsku disertaciyu na temu Mikroklimat prirodnih ta peretvorenih landshaftiv rivninnoyi chastini Ukrayinskoyi RSR teoriya ta eksperiment zahistiv u 1974 roci Vikladav kursi Klimati zemnoyi kuli Aerologiyu Mikroklimatologiyu Protyagom 1958 1960 rokiv pracyuvav u KNR Pomer na 80 mu roci zhittya 21 serpnya 2000 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 25 01 pn sh 30 30 05 sh d 50 4171111 pn sh 30 5014722 sh d 50 4171111 30 5014722 Rodina Mogila Mihajla Sherbanya ta jogo druzhini Druzhina 17 grudnya 1926 roku Chechelnik Vinnickoyi oblasti Vprodovzh 1960 2002 rokiv pracyuvala v Dityachij specializovanij likarni 14 mista Kiyeva teperishnya nazva Ohmatdit pediatrom z nih 26 rokiv na posadi zastupnika golovnogo likarya po medichnij chastini Likarnya bula dlya neyi ridnoyu domivkoyu ta sensom zhittya Vona vchila bilshist suchasnih kiyivskih nachmediv Z pershih dniv avariyi na Chornobilskij AES Varvari Yakivni bulo dorucheno vidkriti dva viddilennya na 90 lizhok dlya nadannya medichnoyi dopomogi dityam ta materyam iz postrazhdalih rajoniv Protyagom dvoh godin Varvara Yakivna organizuvala vidkrittya cih viddilen dlya prijomu postrazhdalih ta zabezpechila nadannya specializovanoyi medichnoyi dopomogi dityam ta materyam Todi zh v 1986 roci otrimala pochesne zvannya Zasluzhenogo likarya Ukrayini Ostanni roki zhittya Varvara Yakivna prisvyatila uvichnennyu pam yati svogo pokijnogo cholovika pidgotuvavshi pro nogo nizku publikacij ta materiali dlya muzeyu Kiyivskogo universitetu Naukovij dorobokOsnovni praci profesora Sherbanya M I prisvyacheni suchasnim problemam meteorologiyi klimatologiyi geografiyi Vin doslidzhuvav albedo vidbivnu zdatnist riznih vidiv diyalnih poverhon radiacijnij ta teplovij rezhim zemnoyi poverhni i atmosferi Viznachav kilkisni pokazniki rozpodilu ridkih atmosfernih opadiv na shilah visochin riznoyi ekspoziciyi ta krutizni Rozroblyav teoriyu mehanizmi ta zakonomirnosti formuvannya i kilkisni pokazniki mikroklimatichnih kontrastiv prirodnih zon vrahovuyuchi skladovi velichini radiacijnogo balansu zemnoyi poverhni Okremo vidilyav pitannya Pridilyav bagato uvagi vivchennyu klimativ zemnoyi kuli teoretichnim ta istorichnim pitannyam nauki Obgruntuvav neobhidnist vivchennya termichnogo rezhimu ta kilkosti opadiv okremo protyagom dnya i nochi z tochki zoru yih riznogo vplivu na vegetaciyu silskogospodarskih kultur Cikavivsya ohoronoyu dovkillya problemi prirodokoristuvannya istoriya geografiyi Odin z pershih v Ukrayini pokazav rol mikroklimatichnih umov u formuvanni i rozvitku landshaftiv ta fiziko geografichnih procesiv u nih Uchasnik Mizhnarodnih geografichnih kongresiv u Monreali v 1971 roci Moskvi v 1976 roci Svoyi ideyi ta rozrobki vin viklav u 230 naukovih pracyah sered yakih osoblive misce zajmayut 9 monografij ta pidruchnikiv Osnovni z nih Fizichna geografiya URSR K 1982 u spivavtorstvi ros Priroda Ukrainskoj SSR Klimat K 1984 u spivavtorstvi ros Mikroklimatologiya K 1968 1985 Klimati zemnoyi kuli K 1986 Blizko dvoh desyatkiv rokiv buv dekanom i naukovim kerivnikom naukovo doslidnoyi tematiki fakultetu z pitan formuvannya prirodnogo seredovisha ohoroni ta racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv Buduchi dekanom geografichnogo fakultetu Mihajlo Illich bagato chasu ta energiyi vitrachav na organizaciyu navchalnogo procesu ta vihovannya studentiv Odnochasno profesor M I Sherban viv veliku gromadsku robotu Protyagom bagatoh rokiv buv chlenom ta golovoyu Vchenih rad iz zahistu doktorskih disertacij oficijnim oponentom bilshe 30 disertacijnih robit Pidgotuvav 12 kandidativ nauk 1 doktora Buv chlenom redakcijnoyi kolegiyi 6 geografichnih periodichnih naukovih vidan golovoyu sekciyi geografiyi ta geologiyi Naukovo tehnichnoyi radi Ministerstva osviti Bagato sil ta uvagi pridilyav roboti Geografichnogo tovaristva Ukrayini trivalij chas vikonuvav obov yazki vice prezidenta cogo tovaristva Buv takozh chlenom Vchenoyi radi Geografichnogo tovaristva SRSR jomu prisvoyeno zvannya Pochesnij chlen Geografichnogo tovaristva SRSR NagorodiU skladi kolektivu avtoriv profesor Sherban M I oderzhav Derzhavnu premiyu u 1993 roci za cikl monografij Teoretichni osnovi regionalnogo prirodokoristuvannya v Ukrayini Sherbanyu bulo priznacheno Prezidentom Ukrayini dovichnu derzhavnu stipendiyu za p yat misyaciv do smerti u berezni 2000 roku LiteraturaGeografi Kiyivskogo universitetu K 2003 Mihajlo Illich Sherban Seriya Vidatni geografi Ukrayini K 2003 Geografichnij fakultet u personaliyah Olijnik Ya B Bortnik S Yu Grodzinskij M D Dmitruk O Yu ta inshi K VGL Obriyi 2008 Primitki Gazeta ua ukr 11 sichnya 2007 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021