Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сприсі́вка — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Сприсівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Новодунаєвецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 140 |
| Площа | 1,183 км² |
| Густота населення | 233,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32432 |
| Телефонний код | +380 3858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′44″ пн. ш. 27°00′36″ сх. д. / 48.96222° пн. ш. 27.01000° сх. д.Координати: 48°57′44″ пн. ш. 27°00′36″ сх. д. / 48.96222° пн. ш. 27.01000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 282 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32432, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с.Маліївці |
| Карта | |
  Сприсівка | |
 Сприсівка | |
| Мапа | |
Походження назви
Згідно спогадів старожилів, назва села Сприсівка походить від зсувних процесів землі, які тут відбувалися. Від слів "посуватись", "зсуватись", "просідати" і пішла назва Сприсівка.
Згідно інших варіантів - в основі назви апелятив сприса, зі значенням підпора, стовпи, які ставилися при будівництві дерев'яних хат.
За час свого існування назва села дещо змінювалася: Присовка, Прісовка, Слобода Присівка, С. Присівка, Сприсовка, Сприсівка.
Інші варіанти назв: Prisowka(пол. 1661), Присовка (укр. 1665), w Sprysuwce (пол. 1765), Przysuwka (пол. 1775), Sprzysowce (пол. 1784), Sprysowka (пол. 1787), Prysowka (пол. 1789), Сприсовка (рос. 1805), Сприсівка (укр. 1926).
На схід від Сприсівки до 50-х років ХХ століття існувало ще одне невеличке село - Сприсовецький Яр, яке існувало ще із XVII століття, як поселення із назвою Яр.
Географія
Сприсівка розташована на правому березі річки Ушка (права притока Ушиці, басейн Дністра) за 5 кілометрів від Маліївців, за 18 кілометрів від містечка Дунаївці, за 55 кілометрів від Кам'янця-Подільського та за 60 кілометрів від Хмельницького.
Через село глибоким яром протікає невеличкий безіменний потічок, котрий ділить село на дві частини. У грунтовому покриві переважають сірі лісові грунти, суглинкові та звичайні чорноземи.
Історія
Річ Посполита
Вперше село Сприсівка згадується в люстрації Барського староства 1615 року. З 1616 року Сприсівку, як і Мукарів Польовий та Мукарів Підлісний орендував каштелян галицький Андрій Гурський. Історія Сприсівки тісно переплетена з історією сусідніх сіл — Польового та Підлісного Мукарева.
У 1629 році такими селами, як Сприсівка, Ярова Слобідка, Мукарів Польовий та Мукарів Підлісний володіли польські шляхтичі Казановські, які пізніше продали Сприсівку барському старості шляхтичу Конєцпольському. Вже у 1638 році село переходить від барського старости Конєцпольського до шляхтича Верховського. У 60-х роках XVII століття нащадки Казановських продали Сприсівку Олександру Гумецькому, котрий передав село своїй дочці— Вероніці, яка вийшла заміж за каштеляна краківського Яна Фонреля. Саме за нього у 1665 році було утворене особливе , до складу якого увійшли Сприсівка, Сприсовецький Яр та Ярова Слобідка.
В період турецького володарювання на Поділлі 1672—1699 років староство занепало, більша частина мешканців змушена була покидати обжиті місця і тікати від турецького поневолення на Волинь та Галичину. Сприсівка тоді обезлюдніла. Після того, як турки залишили Поділля, Мукарівське староство відновило своє існування, повернулося населення і в Сприсівку.
Близько 1728 року старостою Мукарівського староства, як і володарем Сприсівки, став шляхтич Йосип Калиновський, син Валентія Калиновського, одруженого з Анною Лянцкорунською — вдовою Андрія Фонреля. Однак вже з 1730 року Сприсівкою володіє маршал литовський До-Кашпо Сципіон. Близько 1744 року село перейшло до Бернарда Гоздського — кавалера ордену Святого Апостола Андрія Первозванного. Саме за цього господаря дещо піднялася прибутковість Сприсівки.
Російська імперія
Після смерті Бернарда Гоздського Сприсівка перейшла у власність його дочки Кароліни Нассау-Зіген. По її смерті у 1804 році це помістя перейшло до чоловіка — принца Шарля де Нассау-Зігена — німецького князя, іспанського гранда, російського адмірала. Через чотири роки, по смерті принца у 1808 році Сприсівка стала власністю його прийомної дочки Єлизавети, яка вийшла заміж за Степана Бутякіна. У 1818 році син Бутякіна — Павло Бутякін закріпив за собою це помістя.
З 2 січня 1820 року Сприсівка перейшла до Камʼянецького біскупства, а з 1842 року — до казни.
У 1843 році Сприсівку орендує шляхтич Свідерський, а наступні три роки — Левицький. Після ліквідації Мукарівського староства Сприсівка ввійшла до складу Мукарівської волості Ушицького повіту Подільської губернії. У 1906 році у Сприсівці нараховувалося 196 дворів, в яких мешкало 987 селян. Надільної землі 718,5 десятин, землеволодарів — 194, городників — 34. У 1892 році у Сприсівці засновано церковно-приходську школу.
Православна церква Сприсівки
У Сприсівці існувала православна церква Святої Параскеви П'ятниці (святкується 28 жовтня за старим стилем або 10 листопада за новим стилем). Збудована церква була у 1766 році, була дерев'яною і до 1793 року — уніатською. До 1831 року сприсівська церква була самостійним приходом, до якого входило ще і село Ярова Слобідка, пізніше ці села були приписані до мукарівського приходу. Церкву було зруйновано у 50-х роках ХХ століття.
Новий час
З 1991 року в складі незалежної України.
На Всеукраїнському референдумі 1991 року мешканці Сприсівки більшістю голосів підтримали утворення незалежної держави Україна (незалежність України підтримали 251 мешканець з 253, що становить 99,21%).
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Населення
Населення становить 140 осіб.
а чисельністю населення Сприсівка протягом ХХ століття належала до середніх сільських населених пунктів. Чисельність населення тут аж до 70-х років ХХ століття коливалася в межах більше 500 осіб. Протягом ХІХ - першої половини ХХ століття число мешканців Сприсівки постійно зростала і цей процес тривав аж до Другої світової війни. Із середини ХХ століття відбувається процес депопуляції населення, причому до кінця століття він значно посилився.
Згідно Всеукраїнського перепису населення 2001 року у Сприсівці мешкало 229 осіб. Національний склад населення однорідний. Українці становили 96,4% від загальної кількості. З інших національностей у Сприсівці проживали росіяни (2,9%) та молдовани (0,7%). Більшість мешканців села - 96,4% розмовляли та вважали своєю рідною мовою українську мову.
Зміна чисельності начелення села Сприсівка:
У 1859 році в Сприсівці мешкало 664 осіб.
У 1890 році в Сприсівці мешкало 728 осіб.
У 1906 році в Сприсівці мешкало 978 осіб.
У 1926 році в Сприсівці мешкало 1178 осіб.
У 1989 році в Сприсівці мешкало 318 осіб.
У 2001 році в Сприсівці мешкало 229 осіб.
У 2015 році в Сприсівці мешкало 140 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,38 % |
| російська | 2,90 % |
| молдавська | 0,72 % |
Світлини
| Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Sprysowka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 151. (пол.).— S. 151. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Сприсівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sprisi vka selo v Ukrayini v Novodunayeveckij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Sprisivka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Novodunayevecka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 140 Plosha 1 183 km Gustota naselennya 233 31 osib km Poshtovij indeks 32432 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 57 44 pn sh 27 00 36 sh d 48 96222 pn sh 27 01000 sh d 48 96222 27 01000 Koordinati 48 57 44 pn sh 27 00 36 sh d 48 96222 pn sh 27 01000 sh d 48 96222 27 01000 Serednya visota nad rivnem morya 282 m Misceva vlada Adresa radi 32432 Hmelnicka obl Dunayeveckij r n s Maliyivci Karta Sprisivka Sprisivka MapaPohodzhennya nazviZgidno spogadiv starozhiliv nazva sela Sprisivka pohodit vid zsuvnih procesiv zemli yaki tut vidbuvalisya Vid sliv posuvatis zsuvatis prosidati i pishla nazva Sprisivka Zgidno inshih variantiv v osnovi nazvi apelyativ sprisa zi znachennyam pidpora stovpi yaki stavilisya pri budivnictvi derev yanih hat Za chas svogo isnuvannya nazva sela desho zminyuvalasya Prisovka Prisovka Sloboda Prisivka S Prisivka Sprisovka Sprisivka Inshi varianti nazv Prisowka pol 1661 Prisovka ukr 1665 w Sprysuwce pol 1765 Przysuwka pol 1775 Sprzysowce pol 1784 Sprysowka pol 1787 Prysowka pol 1789 Sprisovka ros 1805 Sprisivka ukr 1926 Na shid vid Sprisivki do 50 h rokiv HH stolittya isnuvalo she odne nevelichke selo Sprisoveckij Yar yake isnuvalo she iz XVII stolittya yak poselennya iz nazvoyu Yar GeografiyaSprisivka roztashovana na pravomu berezi richki Ushka prava pritoka Ushici basejn Dnistra za 5 kilometriv vid Maliyivciv za 18 kilometriv vid mistechka Dunayivci za 55 kilometriv vid Kam yancya Podilskogo ta za 60 kilometriv vid Hmelnickogo Cherez selo glibokim yarom protikaye nevelichkij bezimennij potichok kotrij dilit selo na dvi chastini U gruntovomu pokrivi perevazhayut siri lisovi grunti suglinkovi ta zvichajni chornozemi IstoriyaRich Pospolita Vpershe selo Sprisivka zgaduyetsya v lyustraciyi Barskogo starostva 1615 roku Z 1616 roku Sprisivku yak i Mukariv Polovij ta Mukariv Pidlisnij orenduvav kashtelyan galickij Andrij Gurskij Istoriya Sprisivki tisno perepletena z istoriyeyu susidnih sil Polovogo ta Pidlisnogo Mukareva U 1629 roci takimi selami yak Sprisivka Yarova Slobidka Mukariv Polovij ta Mukariv Pidlisnij volodili polski shlyahtichi Kazanovski yaki piznishe prodali Sprisivku barskomu starosti shlyahtichu Konyecpolskomu Vzhe u 1638 roci selo perehodit vid barskogo starosti Konyecpolskogo do shlyahticha Verhovskogo U 60 h rokah XVII stolittya nashadki Kazanovskih prodali Sprisivku Oleksandru Gumeckomu kotrij peredav selo svoyij dochci Veronici yaka vijshla zamizh za kashtelyana krakivskogo Yana Fonrelya Same za nogo u 1665 roci bulo utvorene osoblive do skladu yakogo uvijshli Sprisivka Sprisoveckij Yar ta Yarova Slobidka V period tureckogo volodaryuvannya na Podilli 1672 1699 rokiv starostvo zanepalo bilsha chastina meshkanciv zmushena bula pokidati obzhiti miscya i tikati vid tureckogo ponevolennya na Volin ta Galichinu Sprisivka todi obezlyudnila Pislya togo yak turki zalishili Podillya Mukarivske starostvo vidnovilo svoye isnuvannya povernulosya naselennya i v Sprisivku Blizko 1728 roku starostoyu Mukarivskogo starostva yak i volodarem Sprisivki stav shlyahtich Josip Kalinovskij sin Valentiya Kalinovskogo odruzhenogo z Annoyu Lyanckorunskoyu vdovoyu Andriya Fonrelya Odnak vzhe z 1730 roku Sprisivkoyu volodiye marshal litovskij Do Kashpo Scipion Blizko 1744 roku selo perejshlo do Bernarda Gozdskogo kavalera ordenu Svyatogo Apostola Andriya Pervozvannogo Same za cogo gospodarya desho pidnyalasya pributkovist Sprisivki Rosijska imperiya Pislya smerti Bernarda Gozdskogo Sprisivka perejshla u vlasnist jogo dochki Karolini Nassau Zigen Po yiyi smerti u 1804 roci ce pomistya perejshlo do cholovika princa Sharlya de Nassau Zigena nimeckogo knyazya ispanskogo granda rosijskogo admirala Cherez chotiri roki po smerti princa u 1808 roci Sprisivka stala vlasnistyu jogo prijomnoyi dochki Yelizaveti yaka vijshla zamizh za Stepana Butyakina U 1818 roci sin Butyakina Pavlo Butyakin zakripiv za soboyu ce pomistya Z 2 sichnya 1820 roku Sprisivka perejshla do Kamʼyaneckogo biskupstva a z 1842 roku do kazni U 1843 roci Sprisivku orenduye shlyahtich Sviderskij a nastupni tri roki Levickij Pislya likvidaciyi Mukarivskogo starostva Sprisivka vvijshla do skladu Mukarivskoyi volosti Ushickogo povitu Podilskoyi guberniyi U 1906 roci u Sprisivci narahovuvalosya 196 dvoriv v yakih meshkalo 987 selyan Nadilnoyi zemli 718 5 desyatin zemlevolodariv 194 gorodnikiv 34 U 1892 roci u Sprisivci zasnovano cerkovno prihodsku shkolu Pravoslavna cerkva Sprisivki U Sprisivci isnuvala pravoslavna cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici svyatkuyetsya 28 zhovtnya za starim stilem abo 10 listopada za novim stilem Zbudovana cerkva bula u 1766 roci bula derev yanoyu i do 1793 roku uniatskoyu Do 1831 roku sprisivska cerkva bula samostijnim prihodom do yakogo vhodilo she i selo Yarova Slobidka piznishe ci sela buli pripisani do mukarivskogo prihodu Cerkvu bulo zrujnovano u 50 h rokah HH stolittya Novij chas Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Na Vseukrayinskomu referendumi 1991 roku meshkanci Sprisivki bilshistyu golosiv pidtrimali utvorennya nezalezhnoyi derzhavi Ukrayina nezalezhnist Ukrayini pidtrimali 251 meshkanec z 253 sho stanovit 99 21 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Novodunayeveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu NaselennyaNaselennya stanovit 140 osib a chiselnistyu naselennya Sprisivka protyagom HH stolittya nalezhala do serednih silskih naselenih punktiv Chiselnist naselennya tut azh do 70 h rokiv HH stolittya kolivalasya v mezhah bilshe 500 osib Protyagom HIH pershoyi polovini HH stolittya chislo meshkanciv Sprisivki postijno zrostala i cej proces trivav azh do Drugoyi svitovoyi vijni Iz seredini HH stolittya vidbuvayetsya proces depopulyaciyi naselennya prichomu do kincya stolittya vin znachno posilivsya Zgidno Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u Sprisivci meshkalo 229 osib Nacionalnij sklad naselennya odnoridnij Ukrayinci stanovili 96 4 vid zagalnoyi kilkosti Z inshih nacionalnostej u Sprisivci prozhivali rosiyani 2 9 ta moldovani 0 7 Bilshist meshkanciv sela 96 4 rozmovlyali ta vvazhali svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Zmina chiselnosti nachelennya sela Sprisivka U 1859 roci v Sprisivci meshkalo 664 osib U 1890 roci v Sprisivci meshkalo 728 osib U 1906 roci v Sprisivci meshkalo 978 osib U 1926 roci v Sprisivci meshkalo 1178 osib U 1989 roci v Sprisivci meshkalo 318 osib U 2001 roci v Sprisivci meshkalo 229 osib U 2015 roci v Sprisivci meshkalo 140 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 38 rosijska 2 90 moldavska 0 72 SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2016 6 stor 46 47 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaSprysowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 151 pol S 151 pol PosilannyaPogoda v seli Sprisivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi