Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цей Список найвищих астрономічних обсерваторій світу містить лише астрономічні обсерваторії розміщені на землі на висоті

Список найвищих астрономічних обсерваторій світу

Список найвищих астрономічних обсерваторій світу

Цей Список найвищих астрономічних обсерваторій світу містить лише астрономічні обсерваторії, розміщені на землі на висоті вище 3 000 м.н.м., та впорядкований за висотою над рівнем моря. Основний список статті включає лише постійні обсерваторії, що існують у постійному місці (не пересувні). Додатково також наведений список тимчасових обсерваторій, наприклад, перевізні телескопи або інші інструменти для спостережень.

image
Вид з півдня на декілька найвищих обсерваторій світу — Льяно де Чайнантор та ALMA, з піками Серро Токо (по центру справа) та Серро Чайнантор (справа), які височіють над ними. Чилі
image
Детектор часток в Астрофізичній обсерваторії Чакалтая, найвищій постійній астрономічній обсерваторії в світі в період з 1940-х по 2009 р.
image
Атакамський космологічний телескоп на Черро Токо, на північ від Llano de Chajnantor.
image
Вид з південного заходу на Льяно де Чайнантор та перші з двох антен ALMA наприкінці 2009, з піком Серро Чайнантор справа.
image
Індійська астрономічна обсерваторія на висоті 4 500 м.н.м. на горі Саравсаті, Індія.
image
Виз з повітря на частину обсерваторії Мауна-Кеа, де видно телескопи Subaru, Keck та IRTF (зліва направо).

Для великих обсерваторій, які мають декілька телескопів в одному місці, у списку лише одна позиція, або за основною висотою обсерваторії, або за найвищим інструментом у користуванні (якщо така інформація доступна).

Історія обсерваторій на великих висотах

До кінця 19-го сторіччя майже всі астрономічні обсерваторії в історії були розташовані на невеликих висотах, часто для зручності у безпосередній близькості до міст та навчальних закладів. Коли під час промислової революції суттєво зросли забруднення повітря від індустріалізації та світлове забруднення від штучного освітлення вулиць, астрономи почали шукати місця для обсерваторій у віддалених та ненаселених місцях з чистим та темним небом, що і привело їх у гори. Першою постійною астрономічною обсерваторією на вершині гори стала Лікська обсерваторія, побудована в 1876–1887 рр. на досить невеликій висоті 1 283 м.н.м. на вершині гори в Каліфорнії, США. Першою високогірною обсерваторією стала Міді-Перинейська обсерваторія на вершині висотою 2 877 м.н.м. у французьких Піренеях, будівництво якої розпочалося в 1878, а перший телескоп та купол встановлені в 1904 р. Наприкінці 1880-х років астрономічні спостереження також відбувались з Монблану.

В першій половині 20-го сторіччя були побудовані декілька інших високогірних обсерваторій (наприклад, Ловеллівська обсерваторія в Аризоні, США, та Сфінкс в Швейцарії). Однак дві з найбільш важливих та відомих обсерваторій початку 20-го сторіччя — обсерваторія Маунт-Вілсон та Паломарська обсерваторія, були розташовані на середніх висотах (бл. 1 700 м.н.м.) в південній Каліфорнії. ЇХ вражаючі успіхи та відкриття завдячують використанню найбільших телескопів світу — 100-дюймовому (бл.2,5м) (телескопу Хокера) та 200-дюймовому , і після Другої світової війни до будівництва обсерваторій нового покоління на все вищих висотах та пошуку місць з найкращою по всьому світу.

У другій половині 20-го сторіччя була побудована суттєва кількість високогірних обсерваторій, в тому числі в Аризоні, Гаваях, Чилі та на Канарських островах. Спочатку їх будували переважно на висоті 2 000-2 500 м.н.м., але невдовзі почали шукати ще вищі висоти понад 3 000 м.н.м. Серед найбільших, найкраще облаштованих та найбільш значущих з них — обсерваторія Мауна-Кеа, розташована біля вершини вулкана на Гаваях висотою 4 205 м.н.м. На сьогодні обсерваторія має більше дюжини великих телескопів.

А на початку 21-го сторіччя розпочалася нова хвиля будівництва астрономічних обсерваторій на висотах понад 4 500 м.н.м.; такі обсерваторії були побудовані в Індії, Мексиці та найбільш відомі — в пустелі Атакама у північному Чилі, де тепер розташовані декілька з найвищих обсерваторій світу.

Наукові переваги від такого розташування важать більше ніж численні логістичні та фізіологічні виклики, які слід подолати при будівництві та експлуатації обсерваторій у таких віддалених місцях, як пустелі, полярні території чи віддалені тропічні острови. Розташування на великих висотах є ідеальним для та надає оптимальну видимість, оскільки є вищим від суттєвого прошарку земної атмосфери з її відповідною погодою, турбулентністю та зниженням прозорості. Зокрема, обсерваторії на вершинах гір на відстані до 80 км від океану часто мають найкращі умови для спостережень над стабільним інверсійним шаром протягом більшої частини року. Високогірні обсерваторії також розташовані вище від більшої частини водяної пари в атмосфері, що робить їх ідеальними місцями для інфрачервоної та субміліметрової астрономії, оскільки ці хвилі сильно поглинаються водяною парою. З іншого боку, великі висоти не надають суттєвої переваги для радіоастрономії на довших хвилях, тому на таких висотах розташовано досить мало радіо-телескопів. На далекому кінці спектру, для надзвичайно коротких довжин хвиль рентгенівської та гамма-астрономії, разом з високоенергетичними космічними променями, великі висоти знову надають суттєві переваги, достатньо значні, щоб багато досліджень на цих довжинах хвиль проводились на повітряних кулях (типу метеорологічних зондів) або навіть космічними телескопами, хоча використовувались і декілька наземних високогірних обсерваторій. До них належать в Болівії, яка при висоті 5 230 м.н.м. була найвищою постійною наземною обсерваторією світу з часу будівництва у 1940-ті рр. до 2009 року, коли її перевищила нова , оптичний інфрачервоний телескоп на вершині (5 640 м.н.м.) віддаленої гори в Чилі.

Найвищі постійні обсерваторії

Постійні обсерваторії, розташовані на висоті понад 3 000 м.н.м.:

Назва обсерваторії Висота Місце Розташування Координати Заснована Тип обсерваторії Основні інструменти
Атакамська обсерваторія Токійського університету (TAO) 5 640 м.н.м. Серро Чайнантор Атакама, Чилі 22°59′12″ пд. ш. 67°44′32″ зх. д. / 22.98667° пд. ш. 67.74222° зх. д. / -22.98667; -67.74222 2009 , інфрачервона
Астрофізична обсерваторія Чакалтая 5 230 м.н.м. Чакалтая Анди, Болівія 16°21′12″ пд. ш. 68°07′53″ зх. д. / 16.35333° пд. ш. 68.13139° зх. д. / -16.35333; -68.13139 1946 Космічні промені, гамма-астрономія
Обсерваторія Джеймса Акса 5 200 м.н.м. Серро Токо Атакама, Чилі 22°57′30″ пд. ш. 67°47′10″ зх. д. / 22.95833° пд. ш. 67.78611° зх. д. / -22.95833; -67.78611 2011 Мікрохвильове випромінювання
Атакамський космологічний телескоп 5 190 м.н.м. Серро Токо Атакама, Чилі 22°57′31″ пд. ш. 67°47′16″ зх. д. / 22.95861° пд. ш. 67.78778° зх. д. / -22.95861; -67.78778 2007 Мікрохвильове випромінювання
Обсерваторія плато Чайнантор 5 104 м.н.м. (ісп. Llano de Chajnantor) Атакама, Чилі 23°01′22″ пд. ш. 67°45′17″ зх. д. / 23.02278° пд. ш. 67.75472° зх. д. / -23.02278; -67.75472 1999 міліметрові хвилі, субміліметрова астрономія ALMA, APEX, QUIET
Обсерваторія Шікванхе
(NAOC Ali Observatory)		 5 100 м.н.м. , плато Нґарі Тибетський автономний район, Китай 32°19′ пн. ш. 80°01′ сх. д. / 32.317° пн. ш. 80.017° сх. д. / 32.317; 80.017 2011
Обсерваторія плато Чайнантор 4 800 м.н.м. Пампа Ла Бола Атакама, Чилі 22°58′17″ пд. ш. 67°42′10″ зх. д. / 22.97139° пд. ш. 67.70278° зх. д. / -22.97139; -67.70278 2002 субміліметрова астрономія ,
Альфонсо Серрано 4 580 м.н.м. Пуебла, Мексика 18°59′06″ пн. ш. 97°18′53″ зх. д. / 18.98500° пн. ш. 97.31472° зх. д. / 18.98500; -97.31472 2006 Мікрохвильове випромінювання
Індійська астрономічна обсерваторія 4 500 м.н.м. гора Сарасваті Ханле, Ладакх, Індія 32°46′46″ пн. ш. 78°57′51″ сх. д. / 32.77944° пн. ш. 78.96417° сх. д. / 32.77944; 78.96417 2001 інфрачервона, гамма-астрономія, оптична астрономія Himalayan Chandra Telescope, HAGAR
4 312 м.н.м. Колорадо, США 39°35′12″ пн. ш. 105°38′24″ зх. д. / 39.58667° пн. ш. 105.64000° зх. д. / 39.58667; -105.64000 1996 оптичний та інфрачервоний телескопи
Міжнародна обсерваторія космічних променів Янгпачен 4 300 м.н.м. Тибетський автономний район, Китай 30°05′ пн. ш. 90°33′ сх. д. / 30.083° пн. ш. 90.550° сх. д. / 30.083; 90.550 1990 космічні промені
Обсерваторія Мауна-Кеа 4 190 м.н.м. Мауна-Кеа Гаваї, США 19°49′28″ пн. ш. 155°28′24″ зх. д. / 19.82444° пн. ш. 155.47333° зх. д. / 19.82444; -155.47333 1967 оптичні, інфрачервоні, субміліметрові Обсерваторія ім. В.М. Кека, , Джеміні північ, Субару, JCMT, CSO, , CFHT
Високогірна водяна обсерваторія гамма-випромінювання за методом Черенкова (HAWC) 4 100 м.н.м. Пуебла, Мексика 18°59′40″ пн. ш. 97°18′33″ зх. д. / 18.99444° пн. ш. 97.30917° зх. д. / 18.99444; -97.30917 2013 гамма-випромінювання
3 890 м.н.м. Вайт Маунтейн Пік Каліфорнія, США 37°35′19″ пн. ш. 118°14′31″ зх. д. / 37.58861° пн. ш. 118.24194° зх. д. / 37.58861; -118.24194 1976 інфрачервоні, міліметрові
VLBA, Мауна-Кеа 3 730 м.н.м. Мауна-Кеа Гаваї, США 19°48′05″ пн. ш. 155°27′20″ зх. д. / 19.80139° пн. ш. 155.45556° зх. д. / 19.80139; -155.45556 1986
3 600 м.н.м. селище Льяно дель Хато Анди, Венесуела 8°47′11″ пн. ш. 70°52′19″ зх. д. / 8.78639° пн. ш. 70.87194° зх. д. / 8.78639; -70.87194 1970-ті оптичний телескоп
3 600 м.н.м. гора Ґарґаш Ісфаган, Іран 33°40′27″ пн. ш. 51°19′07″ сх. д. / 33.67417° пн. ш. 51.31861° сх. д. / 33.67417; 51.31861 (Iranian National Observatory) 2010-ті оптичний телескоп будується
Сфінкс (обсерваторія) 3 571 м.н.м. Бернські Альпи, Швейцарія 46°32′51″ пн. ш. 7°59′06″ сх. д. / 46.54750° пн. ш. 7.98500° сх. д. / 46.54750; 7.98500 1937 оптичний телескоп
3 394 м.н.м. Мауна-Лоа Гаваї, США 19°32′10″ пн. ш. 155°34′34″ зх. д. / 19.53611° пн. ш. 155.57611° зх. д. / 19.53611; -155.57611 1957 оптичні, міліметрові хвилі ,
3 230 м.н.м. Нью-Мексико, США 33°58′36″ пн. ш. 107°11′05″ зх. д. / 33.97667° пн. ш. 107.18472° зх. д. / 33.97667; -107.18472 1999 оптичні, інфрачервоні
3 191 м.н.м. Аризона, США 32°42′05″ пн. ш. 109°53′31″ зх. д. / 32.70139° пн. ш. 109.89194° зх. д. / 32.70139; -109.89194 1993 оптичний, субміліметровий , , VATT
Обсерваторія Горнерграт 3 135 м.н.м. Пеннінські Альпи, Швейцарія 45°59′04″ пн. ш. 7°47′09″ сх. д. / 45.98444° пн. ш. 7.78583° сх. д. / 45.98444; 7.78583 1967 іннфрачервоне, субміліметрове Інфрачервоний телескоп Горнерграт, KOSMA
Обсерваторія Халеакала 3 036 м.н.м. Халеакала Гаваї, США 20°42′30″ пн. ш. 156°15′27″ зх. д. / 20.70833° пн. ш. 156.25750° зх. д. / 20.70833; -156.25750 1964 оптичні, міліметрові Pan-STARRS, ,
Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Найвищі тимчасові обсерваторії

Тимчасові обсерваторії, розташовані на висоті понад 3 000 м.н.м.:

Назва обсерваторії Висота Місце Розташування Координати Заснована Тип обсерваторії Основні інструменти
Receiver Lab Telescope 5 525 м.н.м. Атакама, Чилі 22°43′00″ пд. ш. 67°53′30″ зх. д. / 22.71667° пд. ш. 67.89167° зх. д. / -22.71667; -67.89167 2002 субміліметровий, 1-2
PLATO (PLATeau Observatory) 4 091 м.н.м. Купол А Східно-Антарктичний льодовиковий щит, Антарктида 80°22′ пд. ш. 77°21′ сх. д. / 80.367° пд. ш. 77.350° сх. д. / -80.367; 77.350 2008 оптичний, субміліметровий
3 233 м.н.м. Східно-Антарктичний льодовиковий щит, Антарктида 75°06′ пд. ш. 123°20′ сх. д. / 75.100° пд. ш. 123.333° сх. д. / -75.100; 123.333 2005 оптичний, субміліметровий
Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Див. також

Примітки

Зауваження: примітки до більшості висот можна знайти на сторінках відповідних обсерваторій.

Цитування
  1. Krisciunas (1988), see Chapters 1-5.
  2. Krisciunas (1988), see Chapter 6: Harvard, Lick, Yerkes, and the rise of astrophysics.
  3. Brunier (2005), p.20-21.
  4. Richalet, Jean-Paul (2001). The Scientific Observatories on Mont Blanc. High Altitude Medicine & Biology. 2 (1): 57—68. doi:10.1089/152702901750067936. PMID 11252700.
  5. Krisciunas (1988), see Chapter 7: Mt Wilson and Palomar.
  6. Zirker (2005), see Chapter 4: The Rise of the Great Centers.
  7. Krisciunas (1988), see Chapter 8: The Present.
  8. Krisciunas (1988), p. 141.
  9. Zanini, A.; Storini, M.; Saavedra, O. (2009). Cosmic rays at High Mountain Observatories. Advances in Space Research. 44 (10): 1160—5. Bibcode:2009AdSpR..44.1160Z. doi:10.1016/j.asr.2008.10.039.
  10. Yoshii, Yuzuru та ін. (11 серпня 2009). . Press Release. School of Science, the University of Tokyo. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 21 грудня 2009. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author2= ()
  11. Yao, Y. та ін. (2011). (PDF). The 11th Asian-Pacific Regional IAU Meeting. Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author2= ()
  12. Stone, Richard (7 вересня 2012). . Science. 337: 1156—7. doi:10.1126/science.337.6099.1156. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 листопада 2014.; full text also at http://211.144.68.84:9998/91keshi/Public/File/41/337-6099/pdf/1156.full.pdf [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  13. . Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 21 грудня 2009.
  14. . Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 12 листопада 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  15. . Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 21 грудня 2009.
  16. . Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 21 грудня 2009.
  17. . Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 21 грудня 2009.
  18. . Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
  19. . Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 21 грудня 2009.
  20. . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 21 грудня 2009.
  21. Topographic Map of VLBA Mauna Kea Site. Процитовано 21 грудня 2009.
  22. . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 21 грудня 2009.
  23. . Архів оригіналу за 24 грудня 2009. Процитовано 21 грудня 2009.
  24. Marrone; Blundell; Tong; Paine; Loudkov; Kawamura; Luhr; Barrientos (2005). Observations in the 1.3 and 1.5 THz Atmospheric Windows with the Receiver Lab Telescope. arXiv:astro-ph/0505273. {{}}: Проігноровано |class= ()
  25. . Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 21 грудня 2009.
  26. . 100 Hours of Astronomy. Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 24 грудня 2009.
Бібліографія
  • Brunier, Serge; Lagrange, Anne-Marie (2005). Great Observatories of the World. Firefly Books. ISBN .
  • Krisciunas, Kevin (1988). Astronomical Centers of the World. Cambridge University Press. ISBN .
  • Zirker, Jack B. (2005). An Acre of Glass: A History and Forecast of the Telescope. The Johns Hopkins University Press. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cej Spisok najvishih astronomichnih observatorij svitu mistit lishe astronomichni observatoriyi rozmisheni na zemli na visoti vishe 3 000 m n m ta vporyadkovanij za visotoyu nad rivnem morya Osnovnij spisok statti vklyuchaye lishe postijni observatoriyi sho isnuyut u postijnomu misci ne peresuvni Dodatkovo takozh navedenij spisok timchasovih observatorij napriklad perevizni teleskopi abo inshi instrumenti dlya sposterezhen Vid z pivdnya na dekilka najvishih observatorij svitu Lyano de Chajnantor ta ALMA z pikami Serro Toko po centru sprava ta Serro Chajnantor sprava yaki visochiyut nad nimi ChiliDetektor chastok v Astrofizichnij observatoriyi Chakaltaya najvishij postijnij astronomichnij observatoriyi v sviti v period z 1940 h po 2009 r Atakamskij kosmologichnij teleskop na Cherro Toko na pivnich vid Llano de Chajnantor Vid z pivdennogo zahodu na Lyano de Chajnantor ta pershi z dvoh anten ALMA naprikinci 2009 z pikom Serro Chajnantor sprava Indijska astronomichna observatoriya na visoti 4 500 m n m na gori Saravsati Indiya Viz z povitrya na chastinu observatoriyi Mauna Kea de vidno teleskopi Subaru Keck ta IRTF zliva napravo Dlya velikih observatorij yaki mayut dekilka teleskopiv v odnomu misci u spisku lishe odna poziciya abo za osnovnoyu visotoyu observatoriyi abo za najvishim instrumentom u koristuvanni yaksho taka informaciya dostupna Istoriya observatorij na velikih visotahDo kincya 19 go storichchya majzhe vsi astronomichni observatoriyi v istoriyi buli roztashovani na nevelikih visotah chasto dlya zruchnosti u bezposerednij blizkosti do mist ta navchalnih zakladiv Koli pid chas promislovoyi revolyuciyi suttyevo zrosli zabrudnennya povitrya vid industrializaciyi ta svitlove zabrudnennya vid shtuchnogo osvitlennya vulic astronomi pochali shukati miscya dlya observatorij u viddalenih ta nenaselenih miscyah z chistim ta temnim nebom sho i privelo yih u gori Pershoyu postijnoyu astronomichnoyu observatoriyeyu na vershini gori stala Likska observatoriya pobudovana v 1876 1887 rr na dosit nevelikij visoti 1 283 m n m na vershini gori v Kaliforniyi SShA Pershoyu visokogirnoyu observatoriyeyu stala Midi Perinejska observatoriya na vershini visotoyu 2 877 m n m u francuzkih Pireneyah budivnictvo yakoyi rozpochalosya v 1878 a pershij teleskop ta kupol vstanovleni v 1904 r Naprikinci 1880 h rokiv astronomichni sposterezhennya takozh vidbuvalis z Monblanu V pershij polovini 20 go storichchya buli pobudovani dekilka inshih visokogirnih observatorij napriklad Lovellivska observatoriya v Arizoni SShA ta Sfinks v Shvejcariyi Odnak dvi z najbilsh vazhlivih ta vidomih observatorij pochatku 20 go storichchya observatoriya Maunt Vilson ta Palomarska observatoriya buli roztashovani na serednih visotah bl 1 700 m n m v pivdennij Kaliforniyi YiH vrazhayuchi uspihi ta vidkrittya zavdyachuyut vikoristannyu najbilshih teleskopiv svitu 100 dyujmovomu bl 2 5m teleskopu Hokera ta 200 dyujmovomu i pislya Drugoyi svitovoyi vijni do budivnictva observatorij novogo pokolinnya na vse vishih visotah ta poshuku misc z najkrashoyu po vsomu svitu U drugij polovini 20 go storichchya bula pobudovana suttyeva kilkist visokogirnih observatorij v tomu chisli v Arizoni Gavayah Chili ta na Kanarskih ostrovah Spochatku yih buduvali perevazhno na visoti 2 000 2 500 m n m ale nevdovzi pochali shukati she vishi visoti ponad 3 000 m n m Sered najbilshih najkrashe oblashtovanih ta najbilsh znachushih z nih observatoriya Mauna Kea roztashovana bilya vershini vulkana na Gavayah visotoyu 4 205 m n m Na sogodni observatoriya maye bilshe dyuzhini velikih teleskopiv A na pochatku 21 go storichchya rozpochalasya nova hvilya budivnictva astronomichnih observatorij na visotah ponad 4 500 m n m taki observatoriyi buli pobudovani v Indiyi Meksici ta najbilsh vidomi v pusteli Atakama u pivnichnomu Chili de teper roztashovani dekilka z najvishih observatorij svitu Naukovi perevagi vid takogo roztashuvannya vazhat bilshe nizh chislenni logistichni ta fiziologichni vikliki yaki slid podolati pri budivnictvi ta ekspluataciyi observatorij u takih viddalenih miscyah yak pusteli polyarni teritoriyi chi viddaleni tropichni ostrovi Roztashuvannya na velikih visotah ye idealnim dlya ta nadaye optimalnu vidimist oskilki ye vishim vid suttyevogo prosharku zemnoyi atmosferi z yiyi vidpovidnoyu pogodoyu turbulentnistyu ta znizhennyam prozorosti Zokrema observatoriyi na vershinah gir na vidstani do 80 km vid okeanu chasto mayut najkrashi umovi dlya sposterezhen nad stabilnim inversijnim sharom protyagom bilshoyi chastini roku Visokogirni observatoriyi takozh roztashovani vishe vid bilshoyi chastini vodyanoyi pari v atmosferi sho robit yih idealnimi miscyami dlya infrachervonoyi ta submilimetrovoyi astronomiyi oskilki ci hvili silno poglinayutsya vodyanoyu paroyu Z inshogo boku veliki visoti ne nadayut suttyevoyi perevagi dlya radioastronomiyi na dovshih hvilyah tomu na takih visotah roztashovano dosit malo radio teleskopiv Na dalekomu kinci spektru dlya nadzvichajno korotkih dovzhin hvil rentgenivskoyi ta gamma astronomiyi razom z visokoenergetichnimi kosmichnimi promenyami veliki visoti znovu nadayut suttyevi perevagi dostatno znachni shob bagato doslidzhen na cih dovzhinah hvil provodilis na povitryanih kulyah tipu meteorologichnih zondiv abo navit kosmichnimi teleskopami hocha vikoristovuvalis i dekilka nazemnih visokogirnih observatorij Do nih nalezhat v Boliviyi yaka pri visoti 5 230 m n m bula najvishoyu postijnoyu nazemnoyu observatoriyeyu svitu z chasu budivnictva u 1940 ti rr do 2009 roku koli yiyi perevishila nova optichnij infrachervonij teleskop na vershini 5 640 m n m viddalenoyi gori v Chili Najvishi postijni observatoriyiPostijni observatoriyi roztashovani na visoti ponad 3 000 m n m Nazva observatoriyi Visota Misce Roztashuvannya Koordinati Zasnovana Tip observatoriyi Osnovni instrumentiAtakamska observatoriya Tokijskogo universitetu TAO 5 640 m n m Serro Chajnantor Atakama Chili 22 59 12 pd sh 67 44 32 zh d 22 98667 pd sh 67 74222 zh d 22 98667 67 74222 2009 infrachervonaAstrofizichna observatoriya Chakaltaya 5 230 m n m Chakaltaya Andi Boliviya 16 21 12 pd sh 68 07 53 zh d 16 35333 pd sh 68 13139 zh d 16 35333 68 13139 1946 Kosmichni promeni gamma astronomiyaObservatoriya Dzhejmsa Aksa 5 200 m n m Serro Toko Atakama Chili 22 57 30 pd sh 67 47 10 zh d 22 95833 pd sh 67 78611 zh d 22 95833 67 78611 2011 Mikrohvilove viprominyuvannyaAtakamskij kosmologichnij teleskop 5 190 m n m Serro Toko Atakama Chili 22 57 31 pd sh 67 47 16 zh d 22 95861 pd sh 67 78778 zh d 22 95861 67 78778 2007 Mikrohvilove viprominyuvannyaObservatoriya plato Chajnantor 5 104 m n m isp Llano de Chajnantor Atakama Chili 23 01 22 pd sh 67 45 17 zh d 23 02278 pd sh 67 75472 zh d 23 02278 67 75472 1999 milimetrovi hvili submilimetrova astronomiya ALMA APEX QUIETObservatoriya Shikvanhe NAOC Ali Observatory 5 100 m n m plato Ngari Tibetskij avtonomnij rajon Kitaj 32 19 pn sh 80 01 sh d 32 317 pn sh 80 017 sh d 32 317 80 017 2011Observatoriya plato Chajnantor 4 800 m n m Pampa La Bola Atakama Chili 22 58 17 pd sh 67 42 10 zh d 22 97139 pd sh 67 70278 zh d 22 97139 67 70278 2002 submilimetrova astronomiya Alfonso Serrano 4 580 m n m Puebla Meksika 18 59 06 pn sh 97 18 53 zh d 18 98500 pn sh 97 31472 zh d 18 98500 97 31472 2006 Mikrohvilove viprominyuvannyaIndijska astronomichna observatoriya 4 500 m n m gora Sarasvati Hanle Ladakh Indiya 32 46 46 pn sh 78 57 51 sh d 32 77944 pn sh 78 96417 sh d 32 77944 78 96417 2001 infrachervona gamma astronomiya optichna astronomiya Himalayan Chandra Telescope HAGAR4 312 m n m Kolorado SShA 39 35 12 pn sh 105 38 24 zh d 39 58667 pn sh 105 64000 zh d 39 58667 105 64000 1996 optichnij ta infrachervonij teleskopiMizhnarodna observatoriya kosmichnih promeniv Yangpachen 4 300 m n m Tibetskij avtonomnij rajon Kitaj 30 05 pn sh 90 33 sh d 30 083 pn sh 90 550 sh d 30 083 90 550 1990 kosmichni promeniObservatoriya Mauna Kea 4 190 m n m Mauna Kea Gavayi SShA 19 49 28 pn sh 155 28 24 zh d 19 82444 pn sh 155 47333 zh d 19 82444 155 47333 1967 optichni infrachervoni submilimetrovi Observatoriya im V M Keka Dzhemini pivnich Subaru JCMT CSO CFHTVisokogirna vodyana observatoriya gamma viprominyuvannya za metodom Cherenkova HAWC 4 100 m n m Puebla Meksika 18 59 40 pn sh 97 18 33 zh d 18 99444 pn sh 97 30917 zh d 18 99444 97 30917 2013 gamma viprominyuvannya3 890 m n m Vajt Mauntejn Pik Kaliforniya SShA 37 35 19 pn sh 118 14 31 zh d 37 58861 pn sh 118 24194 zh d 37 58861 118 24194 1976 infrachervoni milimetroviVLBA Mauna Kea 3 730 m n m Mauna Kea Gavayi SShA 19 48 05 pn sh 155 27 20 zh d 19 80139 pn sh 155 45556 zh d 19 80139 155 45556 19863 600 m n m selishe Lyano del Hato Andi Venesuela 8 47 11 pn sh 70 52 19 zh d 8 78639 pn sh 70 87194 zh d 8 78639 70 87194 1970 ti optichnij teleskop3 600 m n m gora Gargash Isfagan Iran 33 40 27 pn sh 51 19 07 sh d 33 67417 pn sh 51 31861 sh d 33 67417 51 31861 Iranian National Observatory 2010 ti optichnij teleskop buduyetsyaSfinks observatoriya 3 571 m n m Bernski Alpi Shvejcariya 46 32 51 pn sh 7 59 06 sh d 46 54750 pn sh 7 98500 sh d 46 54750 7 98500 1937 optichnij teleskop3 394 m n m Mauna Loa Gavayi SShA 19 32 10 pn sh 155 34 34 zh d 19 53611 pn sh 155 57611 zh d 19 53611 155 57611 1957 optichni milimetrovi hvili 3 230 m n m Nyu Meksiko SShA 33 58 36 pn sh 107 11 05 zh d 33 97667 pn sh 107 18472 zh d 33 97667 107 18472 1999 optichni infrachervoni3 191 m n m Arizona SShA 32 42 05 pn sh 109 53 31 zh d 32 70139 pn sh 109 89194 zh d 32 70139 109 89194 1993 optichnij submilimetrovij VATTObservatoriya Gornergrat 3 135 m n m Penninski Alpi Shvejcariya 45 59 04 pn sh 7 47 09 sh d 45 98444 pn sh 7 78583 sh d 45 98444 7 78583 1967 innfrachervone submilimetrove Infrachervonij teleskop Gornergrat KOSMAObservatoriya Haleakala 3 036 m n m Haleakala Gavayi SShA 20 42 30 pn sh 156 15 27 zh d 20 70833 pn sh 156 25750 zh d 20 70833 156 25750 1964 optichni milimetrovi Pan STARRS Cej spisok nezavershenij Vi mozhete dopomogti dodati punkti yakih brakuye Najvishi timchasovi observatoriyiTimchasovi observatoriyi roztashovani na visoti ponad 3 000 m n m Nazva observatoriyi Visota Misce Roztashuvannya Koordinati Zasnovana Tip observatoriyi Osnovni instrumentiReceiver Lab Telescope 5 525 m n m Atakama Chili 22 43 00 pd sh 67 53 30 zh d 22 71667 pd sh 67 89167 zh d 22 71667 67 89167 2002 submilimetrovij 1 2PLATO PLATeau Observatory 4 091 m n m Kupol A Shidno Antarktichnij lodovikovij shit Antarktida 80 22 pd sh 77 21 sh d 80 367 pd sh 77 350 sh d 80 367 77 350 2008 optichnij submilimetrovij3 233 m n m Shidno Antarktichnij lodovikovij shit Antarktida 75 06 pd sh 123 20 sh d 75 100 pd sh 123 333 sh d 75 100 123 333 2005 optichnij submilimetrovijCej spisok nezavershenij Vi mozhete dopomogti dodati punkti yakih brakuye Div takozhSpisok astronomichnih observatorij Spisok kodiv observatorij Observatoriya Sposterezhna astronomiyaPrimitkiZauvazhennya primitki do bilshosti visot mozhna znajti na storinkah vidpovidnih observatorij CituvannyaKrisciunas 1988 see Chapters 1 5 Krisciunas 1988 see Chapter 6 Harvard Lick Yerkes and the rise of astrophysics Brunier 2005 p 20 21 Richalet Jean Paul 2001 The Scientific Observatories on Mont Blanc High Altitude Medicine amp Biology 2 1 57 68 doi 10 1089 152702901750067936 PMID 11252700 Krisciunas 1988 see Chapter 7 Mt Wilson and Palomar Zirker 2005 see Chapter 4 The Rise of the Great Centers Krisciunas 1988 see Chapter 8 The Present Krisciunas 1988 p 141 Zanini A Storini M Saavedra O 2009 Cosmic rays at High Mountain Observatories Advances in Space Research 44 10 1160 5 Bibcode 2009AdSpR 44 1160Z doi 10 1016 j asr 2008 10 039 Yoshii Yuzuru ta in 11 serpnya 2009 Press Release School of Science the University of Tokyo Arhiv originalu za 5 lipnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author2 dovidka Yao Y ta in 2011 PDF The 11th Asian Pacific Regional IAU Meeting Arhiv originalu PDF za 12 listopada 2014 Procitovano 12 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author2 dovidka Stone Richard 7 veresnya 2012 Science 337 1156 7 doi 10 1126 science 337 6099 1156 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 12 listopada 2014 full text also at http 211 144 68 84 9998 91keshi Public File 41 337 6099 pdf 1156 full pdf 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 18 sichnya 2010 Procitovano 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2009 Procitovano 12 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 listopada 2012 Procitovano 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 11 sichnya 2010 Procitovano 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 28 sichnya 2010 Procitovano 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 21 grudnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2013 Arhiv originalu za 11 chervnya 2010 Procitovano 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 21 grudnya 2009 Topographic Map of VLBA Mauna Kea Site Procitovano 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 21 grudnya 2009 Arhiv originalu za 24 grudnya 2009 Procitovano 21 grudnya 2009 Marrone Blundell Tong Paine Loudkov Kawamura Luhr Barrientos 2005 Observations in the 1 3 and 1 5 THz Atmospheric Windows with the Receiver Lab Telescope arXiv astro ph 0505273 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite arXiv title Shablon Cite arXiv cite arXiv a Proignorovano class dovidka Arhiv originalu za 16 veresnya 2009 Procitovano 21 grudnya 2009 100 Hours of Astronomy Arhiv originalu za 29 kvitnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2009 BibliografiyaBrunier Serge Lagrange Anne Marie 2005 Great Observatories of the World Firefly Books ISBN 1 55407 055 4 Krisciunas Kevin 1988 Astronomical Centers of the World Cambridge University Press ISBN 0 521 30278 1 Zirker Jack B 2005 An Acre of Glass A History and Forecast of the Telescope The Johns Hopkins University Press ISBN 0 8018 8234 6

Дата публікації:
Топ