Ватиканський телескоп передових технологій англ Vatican Advanced Technology Telescope VATT телескоп побудований Ватиканс

Ватиканський телескоп передових технологій (англ. Vatican Advanced Technology Telescope, VATT) — телескоп, побудований Ватиканською обсерваторією на горі Грем, на південному сході Аризони в США. Телескоп спостерігає у видимому та інфрачервоному діапазонах. Має головне дзеркало діаметром 1,83 м, а вторинне — 0,38 м. Працює з 1993 року.

Ватиканський телескоп передових технологій

Частина від	^d
Розташування	Ґрем
Координати	32°42′04″ пн. ш. 109°53′31″ зх. д. / 32.701300000027778481° пн. ш. 109.89200000002777813° зх. д.
Організація	Ватиканська обсерваторія
Код обсерваторії	290
Висота	3178 м
Стиль телескопа	оптичний телескоп і грегоріанський телескоп
Кількість телескопів	монтування телескопа
Фокусна відстань	16,48 м
Монтування	монтування телескопа
Вебсайт	vovatt.org(англ.)

Ватиканський телескоп передових технологій у Вікісховищі

Телескоп також називають Телескоп Еліс П. Леннон, а прилегла лабораторія називається Астрофізичним закладом Томаса Дж. Беннена (англ. Thomas J. Bannan Astrophysics Facility) за прізвищами головних жертводавців. Комплекс є частиною ^[en], побудованої в 1989 році.

Історія

Ватиканська обсерваторія заснована в кінці XVI століття за наказом папи Григорія XIII, який у ті часи хотів реформувати юліанський календар на основі точних астрономічних спостережень. Лише в 1891 році у Ватиканській обсерваторії за куполом базиліки Святого Петра був встановлений перший телескоп. Приблизно в 1930-х роках навколишнє освітлення міста стало занадто сильним для належних спостережень, що призвело до того, що папа Пій XI пожертвував папські сади своєї літньої резиденції в Кастель-Гандольфо, щоб перенести туди телескоп. Однак у 1980-ті роки світлове забруднення стало занадто сильним і в околицях Рима, і знову потрібно було знайти місце в місці з темнішим небом.

Дослідницька група Ватиканської обсерваторії була заснована в 1981 році в Тусоні, штат Аризона, як частина консорціуму ^[en], і базується в ^[en] в Університеті Аризони. Співпраця між двома групами призвела до створення Ватиканського телескопа передових технологій. Його встановлення на горі Грем спочатку наштовхнулося на сильний спротив з боку екологів через близькість місця проживання червоної білки. Телескоп урочисто відкрили 13 вересня 1993 року, і того ж року він отримав своє перше світло.

У 2010 році у співпраці з Центром астрономії Ірландського національного університету в Голвеї на телескоп встановили надшвидку камеру Galway Ultra Fast Imager (GUFI). У 2012 році підписано трирічну угоду між Ватиканською обсерваторією та факультетом фізики Університету Нотр-Дам у штаті Індіана про використання телескопа протягом 20 ночей на рік.

Особливості

Ватиканський телескоп передових технологій — це телескоп григоріанського типу. Принцип григоріанського телескопа полягає в тому, що головне дзеркало збирає зоряне світло і фокусує його в точці перед вторинним дзеркалом, яке направляє світло в окуляр через отвір у центрі головного дзеркала.

Первинне дзеркало являє собою параболічне дзеркало з боросилікатного скла діаметром 1,83 м. Дзеркало виготовили в Університеті Аризони в 1985 році в спеціальній обертовій печі, що стало першим випадком застосування техніки обертового відливу (spin-casting) і так званої техніки полірування stressed-lap polishing, які пізніше використовували для дзеркал інших телескопів, таких як дзеркала обсерваторії MMT (діаметр 6,5 м), Магелланові телескопи і два дзеркала Великого бінокулярного телескопа (діаметр 8,4 м). Головне дзеркало має дуже коротку фокусну відстань, рівну діаметру (діафрагма f/1). Грегоріанська конструкція була обрана через її нижчу вартість, ніж конструкція з опуклим вторинним дзеркалом, як для телескопів Кассегрена.

Вторинне дзеркало є увігнутим параболічним дзеркалом діаметром 0,38 м. Воно має діафрагму f/0,9 і виготовлене Space Optics Research Laboratory в Челмсфорді, штат Массачусетс.

Інтерферометричний аналіз двох дзеркал дозволяє відзначити їх якість і регулярність, що характеризується ^[en] 90 % для головного дзеркала (середньоквадратичні дефекти 17 нм) і 98,5 % для вторинного дзеркала (середньоквадратичні дефекти 13 нм). Крім того, небо над горою Грем є одним з найстабільніших на північноамериканському континенті. Видимість регулярно становить менше однієї кутової секунди навіть без адаптивної оптики. Небо гори Грем є одним з найтемніших у світі, на рівні з Гаваями й Чилі.

Крабоподібна туманність, знята за допомогою Ватиканського телескопа передових технологій

На телескопі встановлено спектрограф середньої роздільної здатності. У березні 2011 він отримав своє перше світло.

Характеристика Ватиканського телескопа передових технологій
Параметр	Значення
Оптична система	Григоріанська апланетична f/9
Фокусна відстань	16,48 м
Первинне дзеркало	Діафрагма f/1,0, діаметр 1,83 м
Вторинне дзеркало	Діафрагма f/0,9 Діаметр 37,7 см
Поле зору	72 мм або 15'
Роздільна здатність	12,52''/мм
Монтування	Альт-азимутальне + деротатор

Використання

Зважаючи на високі оптичні якості, телескоп використовувався в основному для отримання зображень і задач фотометрії.

Деякі з помітних результатів телескопа:

спостереження ^[en] в галактиці Андромеди;
перевірка фотометричної системи фільтра Стромвіля;
дослідження того, як форма і розміри галактик змінювалися протягом віку Всесвіту;
відкриття першого подвійного астероїда сімейства Вести;
характеристика та класифікація за видимими кольорами приблизно 100 транснептунових об'єктів.

Ватиканський телескоп передових технологій також налаштований для виконання дистанційних спостережень (наприклад, з Ватиканської обсерваторії в Кастель-Гандольфо в Італії).

Ефективність Ватиканського телескопа передових технологій перевірена в 1998 році обсерваторією MMT.

Функціонування

Ватикан фінансує персонал обсерваторії та регулярні витрати на дослідження, але витрати на будівництво та підтримку Ватиканського телескопа передових технологій забезпечують приватні меценати. Основними спонсорами будівництва телескопа були Фред і Еліс П. Леннон, а також Томас Дж. Баннан, на честь яких телескоп тепер називають телескопом Еліс П. Леннон, а пов'язану з ним установу — астрофізичним закладом Томаса Дж. Беннана. Благодійники Фонду Ватиканської обсерваторії продовжують фінансувати експлуатаційні витрати телескопа та астрофізичної установи.

Ватиканський телескоп передових технологій також отримує фінансову підтримку від Kresge Grant і пожертвування комп'ютерного обладнання від Hewlett Packard Grant.

Інші об'єкти міжнародної обсерваторії Маунт-Грем

У культурі

На його честь телескопа названо астероїд ^[fr].

Примітки

West, S. C. (1997). . Proceedings of SPIE conference on Optical Telescopes of Today and Tomorrow (англ.) (2871): 74-83. Архів оригіналу за 19 лютого 1998. Процитовано 25 juin 202.
Observatoire astronomique du Vatican. Site officiel de l'état du Vatican. Процитовано 27 juin 2012.
Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 241—242.
The Vatican Observatory Foundation Blog
(англ.). Steward Observatory Mirror Lab. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 27 juin 2012.
Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 34, 43.
Taylor, Violet A.; Jansen, Rolf A.; Windhorst, Rogier A. (2004). (PDF). Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.). the Astronomical Society of the Pacific (116): 762–777. Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2018. Процитовано 27 juin 2012.
(англ.)Caractéristiques du système optique — Site de l'observatoire du Vatican
Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 50.
West, S. C.; Fischer, D.; Nelson, M. (2000). (PDF). MMTO internal technical memo (англ.). MMT Observatory. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 27 juin 2012.
Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 245.

Література

Maffeo, Sabino (2001). The Vatican Observatory (англ.). Vatican: Vatican Observatory Publications. ISBN .

Посилання

Офіційний сайт
Eastern Arizona College's Discovery Park Campus

[confSPIE-1] West, S. C. (1997). . Proceedings of SPIE conference on Optical Telescopes of Today and Tomorrow (англ.) (2871): 74-83. Архів оригіналу за 19 лютого 1998. Процитовано 25 juin 202.

[2] Observatoire astronomique du Vatican. Site officiel de l'état du Vatican. Процитовано 27 juin 2012.

[ecology242-3] Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 241—242.

[4] The Vatican Observatory Foundation Blog

[5] (англ.). Steward Observatory Mirror Lab. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 27 juin 2012.

[ecology-6] Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 34, 43.

[7] Taylor, Violet A.; Jansen, Rolf A.; Windhorst, Rogier A. (2004). (PDF). Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.). the Astronomical Society of the Pacific (116): 762–777. Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2018. Процитовано 27 juin 2012.

[optical-8] (англ.)Caractéristiques du système optique — Site de l'observatoire du Vatican

[ecology50-9] Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 50.

[10] West, S. C.; Fischer, D.; Nelson, M. (2000). (PDF). MMTO internal technical memo (англ.). MMT Observatory. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 27 juin 2012.

[11] Sanderson, H. Reed; Koprowski, John L. (avril 2009). The Last Refuge of the Mt. Graham Red Squirrel (англ.). University of Arizona Press. с. 245.