|
Соціалістична Радянська Республіка Білорусь (РСРБ; біл. Сацыялістычная Савецкая Рэспубліка Беларусь, ССРБ) — державне утворення, що існувало на частині території сучасної Білорусі з 1 січня до 27 лютого 1919 року; з 31 січня 1919 року офіційно називалась Соціалістична Радянська Республіка Білорусь (біл. Сацыялістычная Савецкая Рэспубліка Беларусь), також використовувався варіант назви Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (біл. Беларуская Сацыялістычная Савецкая Рэспубліка). РСРБ вважалась радянськими істориками та продовжує розглядатись в білоруській історіографії як частина історії Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки (БРСР), при цьому проголошення РСРБ вважається першим проголошенням БРСР і початком білоруської державності у новітній час.
Історія
Передумови виникнення
25 жовтня (7 листопада) 1917 року Мінська Рада робітничих і солдатських депутатів узяла владу в місті. 26 листопада (6 грудня) того ж року Виконавчий комітет Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів Західної області злився з Виконкомом солдатських депутатів Західного фронту в єдиний Облвиконкомзах, було започатковано Раду народних комісарів (РНК) Західної області. До Облвиконкомзаху перейшла влада на всій території Західної області, неокупованої німецькими військами. Після окупації Мінська німецькими військами Облвиконкомзах евакуювався до Смоленська, який став центром Західної області, до складу якої у квітні 1918 року була передана Смоленська губернія Московської області.
З 1918 року головою Надзвичайної комісії Західної області у Смоленську був (з січня 1919 року — голова , одночасно голова Мінської міської Ради).
25 березня 1918 року представники кількох національних рухів за умов німецької окупації проголосили незалежність Білоруської Народної Республіки (БНР). Після уходу німців територія була зайнята Червоною Армією, уряд БНР був змушений емігрувати на Захід.
Комісія ВЦВК РРФСР запропонувала створити Західну область (Західну комуну) в складі Смоленської, Вітебської, Могильовської, Чернігівської, Мінської, Віленської та Ковенської губерній з обласним центром у Мінську. На таких позиціях стояло й керівництво Північно-Західного обкому РКП(б), облвиконкому й РНК Західної області та фронту. Вони вважали Білорусь територіальною одиницею РРФСР. Їхні погляди формувались під впливом ідей світової соціалістичної революції, та в самовизначенні народів, утворенні національних держав, кордонах вони вбачали перешкоду на шляху до неї. Вони аргументували це тим, що білоруси не є самостійною нацією, тому принцип самовизначення їм не підходить.
Іншу позицію зайняв Білоруський національний комісаріат (Білнацком), створений 31 січня 1918 року при . Керівники Білнацкому Олександр Червяков, Дмитро Жилунович та інші вважали необхідним створення Білоруської Радянської Республіки. Цю позицію підтримували , організовані з числа біженців-білорусів у Петрограді, Москві, Саратові й інших містах. Білнацком розгорнув широку роботу зі створення національної державності, організував у Москві два з'їзди біженців-білорусів. 21—23 грудня 1918 року Конференція білоруських секцій РКП (б) у Москві ухвалила рішення про створення на території Західної області Білоруської радянської республіки.
Створення Радянської Соціалістичної Республіки Білорусі
30—31 грудня 1918 року на VI конференції організацій РКП(б) Західної області, що проходила у Смоленську, була створена Комуністична партія (більшовиків) Білорусі (КП(б)Б). Конференція проголосила себе першим та установчим з'їздом нової партії, який ухвалив рішення про створення Радянської Соціалістичної Республіки Білорусь та обрав Тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд під головуванням Дмитра Жилуновича. Там же, у Смоленську, в ніч з 1 на 2 січня 1919 року було оголошено Маніфест про утворення Радянської Соціалістичної Республіки Білорусь у складі РРФСР. До складу новоутвореної республіки увійшли Вітебська, Гродненська, Могильовська, Мінська та Смоленська губернії.
8 січня 1919 року уряд РСРБ переїхав зі Смоленська до Мінська.
31 січня 1919 року РСРБ вийшла зі складу РРФСР і була перейменована на Соціалістичну Радянську Республіку Білорусь. Того ж дня уряд Радянської Росії (Президія ВЦВК) прийняв постанову «Про визнання незалежності Соціалістичної Радянської Республіки Білорусь».
2 лютого 1919 року в Мінську зібрався I Всебілоруський з'їзд Рад робітничих, солдатських і червоноармійських депутатів, який прийняв 3 лютого Конституцію СРРБ.
Ліквідація РСРБ
27 лютого 1919 року РСРБ була розформована: Смоленська, Вітебська й Могильовська губернії були включені до складу РРФСР, а решта територій Радянської Білорусі об'єднались із Литовською Радянською Республікою в Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку (Литбел).
Адміністративно-територіальний поділ
7 районів:
- Барановицький (центр Барановичі)
- Вітебський (центр Вітебськ)
- Гомельський (центр Гомель)
- Гродненський (центр Гродно)
- Мінський (центр Мінськ)
- Могильовський (центр Могильов)
- Смоленський (центр Смоленськ)
Органи виконавчої та законодавчої влади РСРБ
Главою Радянської Соціалістичної Республіки Білорусі був голова Центрального Виконавчого Комітету.
Главою уряду — голова тимчасового робітничо-селянського уряду, пізніше — голова Ради народних комісарів (РНК).
Законодавчим органом РСРБ був Всебілоруський з'їзд Рад робітничих, солдатських і червоноармійських депутатів.
Керівництво
- Дмитро Жилунович — голова тимчасового робітничо-селянського уряду (31 грудня 1918 — 4 лютого 1919)
- Олександр М'ясников (Мяснікян) — голова Центрального Виконавчого Комітету (4—27 лютого 1919)
- — народний комісар фінансів
Символіка Республіки
Конституція РСРБ у статті 31 описувала герб республіки: золоті серп і молот на червоному тлі в променях сонця, що сходить, навколо — вінець з колосів та напису: «Сацыялістычная Савецкая Рэспубліка Беларусь» та «Пролетарыі ўсіх краёў, злучайцеся!». Зображення цього герба не збереглось, на відомих документах використовувався герб, аналогічний до гербу РРФСР з девізом російською мовою.
Джерела
- Велика радянська енциклопедія
- Гісторыя Беларусі. Курс лекцый. Ч.1. Минск, 2000.
- Гісторыя Беларусі. Курс лекцый. Ч.2. Минск, 2002.
- История Беларуси. Учебно-информационное пособие. Минск, 2001.
- П. Г. Чигринов. Очерки исторії Беларуси. Минск, 2002.
- Гісторыя Беларусі. Ч. 1,2. Мн., 2000.
Примітки
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika Socialistichna Radyanska Respublika Bilorus Sacyyalistychnaya Saveckaya Respublika Belarus 1 sichnya 1919 1922 Prapor Gerb Stolicya Smolensk 1 7 sichnya 1919 Minsk z 8 sichnya 1919 Mova i Biloruska rosijska Forma pravlinnya Socialistichna radyanska respublika Golova timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu 31 grudnya 1918 4 lyutogo 1919 Dmitro Zhilunovich Golova Centralnogo Vikonavchogo Komitetu 4 27 lyutogo 1919 Oleksandr M yasnikov Poperednik Nastupnik Biloruska Narodna Respublika Ukrayinska Narodna Respublika Korolivstvo Litva 1918 Litovsko Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika Radyanskij soyuz RRFSR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Socialistichna Radyanska Respublika Bilorusi RSRB zi stoliceyu v Minsku na karti Radyansko polskoyi vijni Socialistichna Radyanska Respublika Bilorus RSRB bil Sacyyalistychnaya Saveckaya Respublika Belarus SSRB derzhavne utvorennya sho isnuvalo na chastini teritoriyi suchasnoyi Bilorusi z 1 sichnya do 27 lyutogo 1919 roku z 31 sichnya 1919 roku oficijno nazivalas Socialistichna Radyanska Respublika Bilorus bil Sacyyalistychnaya Saveckaya Respublika Belarus takozh vikoristovuvavsya variant nazvi Biloruska Socialistichna Radyanska Respublika bil Belaruskaya Sacyyalistychnaya Saveckaya Respublika RSRB vvazhalas radyanskimi istorikami ta prodovzhuye rozglyadatis v biloruskij istoriografiyi yak chastina istoriyi Biloruskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki BRSR pri comu progoloshennya RSRB vvazhayetsya pershim progoloshennyam BRSR i pochatkom biloruskoyi derzhavnosti u novitnij chas IstoriyaPeredumovi viniknennya 25 zhovtnya 7 listopada 1917 roku Minska Rada robitnichih i soldatskih deputativ uzyala vladu v misti 26 listopada 6 grudnya togo zh roku Vikonavchij komitet Rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ Zahidnoyi oblasti zlivsya z Vikonkomom soldatskih deputativ Zahidnogo frontu v yedinij Oblvikonkomzah bulo zapochatkovano Radu narodnih komisariv RNK Zahidnoyi oblasti Do Oblvikonkomzahu perejshla vlada na vsij teritoriyi Zahidnoyi oblasti neokupovanoyi nimeckimi vijskami Pislya okupaciyi Minska nimeckimi vijskami Oblvikonkomzah evakuyuvavsya do Smolenska yakij stav centrom Zahidnoyi oblasti do skladu yakoyi u kvitni 1918 roku bula peredana Smolenska guberniya Moskovskoyi oblasti Z 1918 roku golovoyu Nadzvichajnoyi komisiyi Zahidnoyi oblasti u Smolensku buv z sichnya 1919 roku golova odnochasno golova Minskoyi miskoyi Radi 25 bereznya 1918 roku predstavniki kilkoh nacionalnih ruhiv za umov nimeckoyi okupaciyi progolosili nezalezhnist Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki BNR Pislya uhodu nimciv teritoriya bula zajnyata Chervonoyu Armiyeyu uryad BNR buv zmushenij emigruvati na Zahid Komisiya VCVK RRFSR zaproponuvala stvoriti Zahidnu oblast Zahidnu komunu v skladi Smolenskoyi Vitebskoyi Mogilovskoyi Chernigivskoyi Minskoyi Vilenskoyi ta Kovenskoyi gubernij z oblasnim centrom u Minsku Na takih poziciyah stoyalo j kerivnictvo Pivnichno Zahidnogo obkomu RKP b oblvikonkomu j RNK Zahidnoyi oblasti ta frontu Voni vvazhali Bilorus teritorialnoyu odiniceyu RRFSR Yihni poglyadi formuvalis pid vplivom idej svitovoyi socialistichnoyi revolyuciyi ta v samoviznachenni narodiv utvorenni nacionalnih derzhav kordonah voni vbachali pereshkodu na shlyahu do neyi Voni argumentuvali ce tim sho bilorusi ne ye samostijnoyu naciyeyu tomu princip samoviznachennya yim ne pidhodit Inshu poziciyu zajnyav Biloruskij nacionalnij komisariat Bilnackom stvorenij 31 sichnya 1918 roku pri Kerivniki Bilnackomu Oleksandr Chervyakov Dmitro Zhilunovich ta inshi vvazhali neobhidnim stvorennya Biloruskoyi Radyanskoyi Respubliki Cyu poziciyu pidtrimuvali organizovani z chisla bizhenciv bilorusiv u Petrogradi Moskvi Saratovi j inshih mistah Bilnackom rozgornuv shiroku robotu zi stvorennya nacionalnoyi derzhavnosti organizuvav u Moskvi dva z yizdi bizhenciv bilorusiv 21 23 grudnya 1918 roku Konferenciya biloruskih sekcij RKP b u Moskvi uhvalila rishennya pro stvorennya na teritoriyi Zahidnoyi oblasti Biloruskoyi radyanskoyi respubliki Stvorennya Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Bilorusi 30 31 grudnya 1918 roku na VI konferenciyi organizacij RKP b Zahidnoyi oblasti sho prohodila u Smolensku bula stvorena Komunistichna partiya bilshovikiv Bilorusi KP b B Konferenciya progolosila sebe pershim ta ustanovchim z yizdom novoyi partiyi yakij uhvaliv rishennya pro stvorennya Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Bilorus ta obrav Timchasovij revolyucijnij robitnicho selyanskij uryad pid golovuvannyam Dmitra Zhilunovicha Tam zhe u Smolensku v nich z 1 na 2 sichnya 1919 roku bulo ogolosheno Manifest pro utvorennya Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Bilorus u skladi RRFSR Do skladu novoutvorenoyi respubliki uvijshli Vitebska Grodnenska Mogilovska Minska ta Smolenska guberniyi 8 sichnya 1919 roku uryad RSRB pereyihav zi Smolenska do Minska 31 sichnya 1919 roku RSRB vijshla zi skladu RRFSR i bula perejmenovana na Socialistichnu Radyansku Respubliku Bilorus Togo zh dnya uryad Radyanskoyi Rosiyi Prezidiya VCVK prijnyav postanovu Pro viznannya nezalezhnosti Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Bilorus 2 lyutogo 1919 roku v Minsku zibravsya I Vsebiloruskij z yizd Rad robitnichih soldatskih i chervonoarmijskih deputativ yakij prijnyav 3 lyutogo Konstituciyu SRRB Likvidaciya RSRB 27 lyutogo 1919 roku RSRB bula rozformovana Smolenska Vitebska j Mogilovska guberniyi buli vklyucheni do skladu RRFSR a reshta teritorij Radyanskoyi Bilorusi ob yednalis iz Litovskoyu Radyanskoyu Respublikoyu v Litovsko Bilorusku Radyansku Socialistichnu Respubliku Litbel Administrativno teritorialnij podil7 rajoniv Baranovickij centr Baranovichi Vitebskij centr Vitebsk Gomelskij centr Gomel Grodnenskij centr Grodno Minskij centr Minsk Mogilovskij centr Mogilov Smolenskij centr Smolensk Organi vikonavchoyi ta zakonodavchoyi vladi RSRBGlavoyu Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Bilorusi buv golova Centralnogo Vikonavchogo Komitetu Glavoyu uryadu golova timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu piznishe golova Radi narodnih komisariv RNK Zakonodavchim organom RSRB buv Vsebiloruskij z yizd Rad robitnichih soldatskih i chervonoarmijskih deputativ Kerivnictvo Dmitro Zhilunovich golova timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu 31 grudnya 1918 4 lyutogo 1919 Oleksandr M yasnikov Myasnikyan golova Centralnogo Vikonavchogo Komitetu 4 27 lyutogo 1919 narodnij komisar finansivSimvolika RespublikiDokladnishe Gerb Biloruskoyi RSR ta Prapor Biloruskoyi RSR Konstituciya RSRB u statti 31 opisuvala gerb respubliki zoloti serp i molot na chervonomu tli v promenyah soncya sho shodit navkolo vinec z kolosiv ta napisu Sacyyalistychnaya Saveckaya Respublika Belarus ta Proletaryi ysih krayoy zluchajcesya Zobrazhennya cogo gerba ne zbereglos na vidomih dokumentah vikoristovuvavsya gerb analogichnij do gerbu RRFSR z devizom rosijskoyu movoyu DzherelaVelika radyanska enciklopediya Gistoryya Belarusi Kurs lekcyj Ch 1 Minsk 2000 Gistoryya Belarusi Kurs lekcyj Ch 2 Minsk 2002 Istoriya Belarusi Uchebno informacionnoe posobie Minsk 2001 P G Chigrinov Ocherki istoriyi Belarusi Minsk 2002 Gistoryya Belarusi Ch 1 2 Mn 2000 PrimitkiPosilannya