Солониці́вка (в минулому — Сінолицівка) — селище Харківського району Харківської області. З 2020 року центр Солоницівської селищної громади.
селище Солоницівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Висота маршала Конєва | |||
Країна | Україна | ||
Область | Харківська область | ||
Район | Харківський район | ||
Громада | Солоницівська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA63120250010071938 | ||
Облікова картка | Солоницівка | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1662 | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 5,66 км² | ||
Населення | ▲ 13 753 (01.01.2017) | ||
Густота | 2 323 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 62370 | ||
Телефонний код | +380 5763 | ||
Географічні координати | 49°59′28″ пн. ш. 36°03′17″ сх. д. / 49.99111° пн. ш. 36.05472° сх. д.Координати: 49°59′28″ пн. ш. 36°03′17″ сх. д. / 49.99111° пн. ш. 36.05472° сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 113 м | ||
Водойма | р. Уди
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Куряж | ||
До станції: | 3 км | ||
До райцентру: | |||
- автошляхами: | 27,1 км | ||
До обл. центру: | |||
- залізницею: | 15 км | ||
- автошляхами: | 17,7 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 62370, смт Солоницівка, вул. Визволителів, 6 | ||
Голова селищної ради | Шабатько Василь Іванович | ||
Карта | |||
Солоницівка | |||
Солоницівка Солоницівка | |||
Солоницівка у Вікісховищі |
Населення становить 15 670 осіб (6 500 мешканців (1965), частина яких працює у сусідньому Харкові.
Працює меблева фабрика та завод силікатної цегли. У селищі розташована Дергачівська виправна колонія № 109.
Географічне розташування
Селище міського типу Солоницівка знаходиться на річці Уда (переважно лівий берег), вище за течією на відстані 1 км розташований смт Пересічне, нижче за течією на відстані менше 1 км — села Подвірки і Надточії. Через східну частину селища протікає річка Куряж (притока Уди).
Відстань до колишнього райцентру становить 27 км і проходить автошляхом Р46 та дорогою місцевого значення.
Через селище проходить автомобільна дорога Т 2106. Поряд з селищем проходить залізниця, станції Шпаківка, Подвірки, Куряж.
Північно-західна частина селища, яка знаходиться на правому березі річки Уди — колишнє село Баси. Північна частина селища — колишні населені пункти і Гаврилівка.
Історичні відомості
На території поблизу селища знаходяться сліди поселень скіфського часу (V—III століття до н. е.), а також Черняхівської (II—IV століття до н. е.) та салтівської (VIII—X століття) культур. Селище розташоване в козацькому краї — Слобожанщині. У давньоруських літописах і документах XVI—XVII століть цю місцевість називали «Диким полем», південною околицею степових земель. Активне заселення цих територій припадає на добу Богдана Хмельницького.
У XVII столітті виник хутір Сінолицівка. Тоді тут жило кілька сімей переселенців з Правобережжя. А пізніше серед мешканців слободи з'являються козаки.
1662 рік - дата першої згадки цього поселення
У селі курили вино (виготовляли самогон), лицювали сіно перед продажем в Харкові.
У 2-й половині XVIII століття в Солоницівці (тоді — слободі Сінолицівка Харківського повіту) парафіяни збудували дерев'яну Миколаївську церкву.
У 1750—1760 роки в Пересечанську сотню була зарахована слобода Сінолицівка.
В основу правління було покладене самоврядування. Сільський староста обирався шляхом голосування. Усі питання стосовно життя села вирішувались на зборах мешканців, які мали право голосу, а рішення сільських зборів записувались у спеціальну книгу.
На території сучасної Солоницівки 28 квітня 1663 року Григорієм Єрофійовичом Донець-Захаржевським заснований Курязький монастир (в 8 верстах від Харкова, на височині, який був оточений в ті часи дрімучими лісами).
У 1678 р. Харківський полковник Г. Донець відібрав землі у двох мельників Льва Жигалко та Омеляна біля річки Люботинка в дачах слободи Люботин, запідозрених у повстанні проти влади, і передав ці земельні ділянки Курязькому монастирю. 4 квітня 1687 грамотою на ім'я харківського воєводи Василя Івановича Сухотина закріплені угіддя за Курязьким монастирем. Так в околицях Люботина з'явилося монастирське землеволодіння, яке зберігалося і в XVIII столітті. Лише в XIX столітті ці землі були Курязьким монастирем продані.
У першій половині XIX століття в селі з'являються перші підприємства (цегельний завод, винокурня, млин).
За даними на 1864 рік у казенному селі Синьолицівка Пересічнянської волості Харківського повіту мешкало 718 осіб (360 чоловічої статі та 358 — жіночої), налічувалось 106 дворових господарств, існувала православна церква.
У казенному селі Гаврилівка мешкало 764 особи (378 чоловічої статі та 386 — жіночої), налічувалось 285 дворових господарств, існувала православна церква. .
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1237 осіб (572 чоловічої статі та 665 — жіночої), з яких 1232 — православної віри.
Станом на 1914 рік кількість мешканців Синьолицівки зросла до 1782 осіб, Гаврилівки — 2687 осіб.
На початку XX на території селища працювала броварня (залізнична станція Куряж, Харківське товариство завод «Малоросія», марки пива «Імперіал», «Столове», «Чеське»).
У трудовій колонії ім. М. Горького (з 1926 — на території селища Солоницівка в Куряжі в приміщенні колишнього Курязького монастиря) Антон Семенович Макаренко здійснив безприкладний в педагогічній практиці досвід масового перевиховання дітей-правопорушників і в дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського (1927-35, в передмісті Харкова). 9 травня 1926 Антон Семенович виїхав в Куряж. 15 травня 1926 колектив колонії імені Горького прибув в Куряж у повному складі. 26 березня 1927 в Куряжі, де за 10 місяців сформувався новий, дружний колектив, святкували річницю народження М.Горького. Спочатку в Куряжі розташовувалася дитяча колонія, в якій було чотириста хлопців.
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Солоницівці, Куряжанці та Подвірках — 166 людей.
В історії Німецько-радянської війни Харківська визвольна операція серпня 1943 року мала особливе значення. Історики розглядають її як складову частину Курської битви, але в новітній історії України її значення куди більше. Є всі підстави вважати, що саме визволення Харкова поклало початок процесу безперервного звільнення України від окупантів.
22 серпня 1943 року частини 53-ї армії захопили вигідні позиції для завдавання ударів по західних та північно-західних околицях Харкова. З висоти 208,6 м відкривався вид на місто. На висоті 197,3 м біля селища Солоницівка знаходився командний пункт генерал-полковника І. С. Конєва. Треба відзначити, що до 22 серпня німецьке командування практично повністю відвело свої війська з міста: у руках окупантів залишалися Нова Баварія і Основа. Евакуація німецьких військ і майна проходила через залізничну станцію «Нова Баварія», оскільки Південний вокзал як транспортний вузол був до цього часу знищений. Станом на ранок 23 серпня війська Вермахту і СС (39 пд, 106 пд, 167 пд, 168 пд, 198 пд, 282 пд, 320 пд, 355 пд, 6 тд, частини АК «Раус», 3 тк, а також 2 тк СС) були розміщені на позиціях лінії Люботин-Коротич-Нова Баварія-Бабаї-Основа-Безлюдівка. Щоб врятувати місто від остаточного руйнування, командуючий Степовим фронтом І. С. Конєв віддав наказ військам 53-ї (ком. генерал-майор І. М. Манагаров), 57-ї (ком. генерал-лейтенант Н. А. Гаген), 69-ї (ком. генерал-лейтенант В. Д. Крючонкін) і 7-ї Гвардійської (кім. генерал-лейтенант М. С. Шумілов) арміям про нічний штурм Харкова. За спогадами командувача 53-й армією Івана Мефодійовича Манагарова, ввірені йому війська просувалися по місту не зустрічаючи будь-якого серйозного опору. Тобто, як такого штурму міста 23 серпня не було, за винятком важких боїв в південно-західних передмістях Харкова (смуга настання 57-ї загальновійськової і 5 Гвардійської танкової армій), де був створений ланцюг укріплених пунктів, призначених для оборони Мереф'янського шосе (Жихор, Високий, , Васищеве, Покотилівка, Бабаї, Основа).
Зараз меморіальний комплекс «Висота маршала Конєва» в селищі Солоницівка (в 1943 році — Сінолицівка) став центром не лише районних, а й обласних заходів, присвячених пам'ятним датам німецько-радянської війни. Саме тут збираються ветерани 53-ї та 57-ї армій.
1980 року село Гаврилівка було приєднане до селища Солоницівка.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 9612 | 73.08% |
російська | 3464 | 26.34% |
білоруська | 28 | 0.21% |
вірменська | 8 | 0.06% |
румунська | 3 | 0.02% |
грецька | 1 | 0.01% |
інші/не вказали | 37 | 0.28% |
Усього | 13153 | 100% |
Транспорт
По території селища проходить магістральна залізнична лінія, що зв'язує Харків з Полтавою і Золочевим. На території селища знаходиться великі залізничні вузли (товарні перевезення) — залізничні станції Куряж і Шпаківка.
Селище пов'язане автобусним сполученням з Харковом. Час і дозі — близько 15 хвилин, очікування автобуса 10-15 хвилин, також зупиняються автобуси на: Вільшани, Бермінводи.
Економіка
Підприємства
- Дергачівський м'ясокомбінат
- Харківська ТЕЦ-5
- Бітумно-руберойдовий завод Акваізол
- Курязький цегельний завод
- Солоницівський комбінат з виробництва деревно-стружкових плит
- Лікеро-горілчаний завод «АРГО»
- Миловарна фабрика «Слобожанський миловар»
- Курязький комбінат будівельних матеріалів (Курязький ДБК)
- Українська гірничо-металургійна компанія
- Логістичний центр корпорації «Бісквіт-Шоколад» (м. Харків)
- Дистрибуційний центр компанії ПІІ «Книжковий клуб „Клуб Сімейного Дозвілля“»
- Фабрика з виробництва матраців ТОВ «Ком-Фор»
Культура
- Телекомпанія «Елітон»
- Дитячий театр
- Дитячий клуб «Орлятко»
- Спорткомплекс і стадіон футбольного клубу «Енергетик»
- Фотостудія «Бліц»
- Лінгвістичний клуб «Бівер»
Релігія
- Українська Православна Церква;
- Українська Автокефальна Православна Церква;
- Євангеліївських християн-баптистів;
- Свідків Єгови;
Уродженці і жителі
- Рудько Микола Порфирович (1925-1973) - дослідник, публіцист і викладач шкіл Київської Академії (Київський Університет) радянської епохи;
- Грінченко Микола Володимирович — футболіст.
- Дикань Андрій Олександрович — футболіст, гравець національної збірної України.
- — диякон, священномученик.
- Скольченков Олександр Кузьмич — радянський військовик, учасник афганської війни.
- Мірошник Микола Вікторович — український військовик.
- Шищенко Сергій Юрійович — футболіст, гравець національної збірної України.
Пам'ятки
- Танк Т-70
- Пам'ятник Т-34-85
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці
-
-
- Одна з найяскравіших пам'яток Солоницівки — меморіальний комплекс «Висота маршала Конєва» — є центром районних та обласних заходів, присвячених пам'ятним датам Німецько-радянської війни. На території комплексу знаходиться музей «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
- Танк Т-34-85
- Танк Т-70
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Цікаві факти
- Дергачівський м'ясокомбінат знаходиться не в Дергачах, а в Солоницівці. У Солоницівці також знаходиться ще один м'ясокомбінат — Солоницівський.
- На сучасному гербі Солоницівки зображена ТЕЦ-5 (машинний корпус і труба), насправді перебуває в Подвірках, але в межах Солоницівської селищної ради.
Також
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- «История городов и сел Украинской ССР», Том «Харьковская область», стор. 339 (рос.)[недоступне посилання з травня 2019]
- Прогноз погоди в смт. Солоницівка [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 161.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 29 листопада 2015.
Посилання
- Солоницівська селищна рада [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solonici vka v minulomu Sinolicivka selishe Harkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Z 2020 roku centr Solonicivskoyi selishnoyi gromadi selishe Solonicivka Visota marshala KonyevaVisota marshala Konyeva Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Harkivskij rajon Gromada Solonicivska selishna gromada Kod KATOTTG UA63120250010071938 Oblikova kartka Solonicivka Osnovni dani Zasnovano 1662 Status iz 2024 roku Plosha 5 66 km Naselennya 13 753 01 01 2017 Gustota 2 323 osib km Poshtovij indeks 62370 Telefonnij kod 380 5763 Geografichni koordinati 49 59 28 pn sh 36 03 17 sh d 49 99111 pn sh 36 05472 sh d 49 99111 36 05472 Koordinati 49 59 28 pn sh 36 03 17 sh d 49 99111 pn sh 36 05472 sh d 49 99111 36 05472 Visota nad rivnem morya 113 m Vodojma r Udi Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kuryazh Do stanciyi 3 km Do rajcentru avtoshlyahami 27 1 km Do obl centru zalizniceyu 15 km avtoshlyahami 17 7 km Selishna vlada Adresa 62370 smt Solonicivka vul Vizvoliteliv 6 Golova selishnoyi radi Shabatko Vasil Ivanovich Karta Solonicivka Solonicivka Solonicivka Solonicivka u Vikishovishi Naselennya stanovit 15 670 osib 6 500 meshkanciv 1965 chastina yakih pracyuye u susidnomu Harkovi Pracyuye mebleva fabrika ta zavod silikatnoyi cegli U selishi roztashovana Dergachivska vipravna koloniya 109 Geografichne roztashuvannyaSelishe miskogo tipu Solonicivka znahoditsya na richci Uda perevazhno livij bereg vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovanij smt Peresichne nizhche za techiyeyu na vidstani menshe 1 km sela Podvirki i Nadtochiyi Cherez shidnu chastinu selisha protikaye richka Kuryazh pritoka Udi Vidstan do kolishnogo rajcentru stanovit 27 km i prohodit avtoshlyahom R46 ta dorogoyu miscevogo znachennya Cherez selishe prohodit avtomobilna doroga T 2106 Poryad z selishem prohodit zaliznicya stanciyi Shpakivka Podvirki Kuryazh Pivnichno zahidna chastina selisha yaka znahoditsya na pravomu berezi richki Udi kolishnye selo Basi Pivnichna chastina selisha kolishni naseleni punkti i Gavrilivka Istorichni vidomostiSinolicivka na mapi 1783 roku Na teritoriyi poblizu selisha znahodyatsya slidi poselen skifskogo chasu V III stolittya do n e a takozh Chernyahivskoyi II IV stolittya do n e ta saltivskoyi VIII X stolittya kultur Selishe roztashovane v kozackomu krayi Slobozhanshini U davnoruskih litopisah i dokumentah XVI XVII stolit cyu miscevist nazivali Dikim polem pivdennoyu okoliceyu stepovih zemel Aktivne zaselennya cih teritorij pripadaye na dobu Bogdana Hmelnickogo U XVII stolitti vinik hutir Sinolicivka Todi tut zhilo kilka simej pereselenciv z Pravoberezhzhya A piznishe sered meshkanciv slobodi z yavlyayutsya kozaki 1662 rik data pershoyi zgadki cogo poselennya U seli kurili vino vigotovlyali samogon licyuvali sino pered prodazhem v Harkovi U 2 j polovini XVIII stolittya v Solonicivci todi slobodi Sinolicivka Harkivskogo povitu parafiyani zbuduvali derev yanu Mikolayivsku cerkvu U 1750 1760 roki v Peresechansku sotnyu bula zarahovana sloboda Sinolicivka V osnovu pravlinnya bulo pokladene samovryaduvannya Silskij starosta obiravsya shlyahom golosuvannya Usi pitannya stosovno zhittya sela virishuvalis na zborah meshkanciv yaki mali pravo golosu a rishennya silskih zboriv zapisuvalis u specialnu knigu Na teritoriyi suchasnoyi Solonicivki 28 kvitnya 1663 roku Grigoriyem Yerofijovichom Donec Zaharzhevskim zasnovanij Kuryazkij monastir v 8 verstah vid Harkova na visochini yakij buv otochenij v ti chasi drimuchimi lisami U 1678 r Harkivskij polkovnik G Donec vidibrav zemli u dvoh melnikiv Lva Zhigalko ta Omelyana bilya richki Lyubotinka v dachah slobodi Lyubotin zapidozrenih u povstanni proti vladi i peredav ci zemelni dilyanki Kuryazkomu monastiryu 4 kvitnya 1687 gramotoyu na im ya harkivskogo voyevodi Vasilya Ivanovicha Suhotina zakripleni ugiddya za Kuryazkim monastirem Tak v okolicyah Lyubotina z yavilosya monastirske zemlevolodinnya yake zberigalosya i v XVIII stolitti Lishe v XIX stolitti ci zemli buli Kuryazkim monastirem prodani U pershij polovini XIX stolittya v seli z yavlyayutsya pershi pidpriyemstva cegelnij zavod vinokurnya mlin Za danimi na 1864 rik u kazennomu seli Sinolicivka Peresichnyanskoyi volosti Harkivskogo povitu meshkalo 718 osib 360 cholovichoyi stati ta 358 zhinochoyi nalichuvalos 106 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva U kazennomu seli Gavrilivka meshkalo 764 osobi 378 cholovichoyi stati ta 386 zhinochoyi nalichuvalos 285 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1237 osib 572 cholovichoyi stati ta 665 zhinochoyi z yakih 1232 pravoslavnoyi viri Stanom na 1914 rik kilkist meshkanciv Sinolicivki zrosla do 1782 osib Gavrilivki 2687 osib Na pochatku XX na teritoriyi selisha pracyuvala brovarnya zaliznichna stanciya Kuryazh Harkivske tovaristvo zavod Malorosiya marki piva Imperial Stolove Cheske U trudovij koloniyi im M Gorkogo z 1926 na teritoriyi selisha Solonicivka v Kuryazhi v primishenni kolishnogo Kuryazkogo monastirya Anton Semenovich Makarenko zdijsniv bezprikladnij v pedagogichnij praktici dosvid masovogo perevihovannya ditej pravoporushnikiv i v dityachij komuni im F E Dzerzhinskogo 1927 35 v peredmisti Harkova 9 travnya 1926 Anton Semenovich viyihav v Kuryazh 15 travnya 1926 kolektiv koloniyi imeni Gorkogo pribuv v Kuryazh u povnomu skladi 26 bereznya 1927 v Kuryazhi de za 10 misyaciv sformuvavsya novij druzhnij kolektiv svyatkuvali richnicyu narodzhennya M Gorkogo Spochatku v Kuryazhi roztashovuvalasya dityacha koloniya v yakij bulo chotirista hlopciv Selishe postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR v 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv v Solonicivci Kuryazhanci ta Podvirkah 166 lyudej V istoriyi Nimecko radyanskoyi vijni Harkivska vizvolna operaciya serpnya 1943 roku mala osoblive znachennya Istoriki rozglyadayut yiyi yak skladovu chastinu Kurskoyi bitvi ale v novitnij istoriyi Ukrayini yiyi znachennya kudi bilshe Ye vsi pidstavi vvazhati sho same vizvolennya Harkova poklalo pochatok procesu bezperervnogo zvilnennya Ukrayini vid okupantiv Bratska mogila radyans kih voyiniv 22 serpnya 1943 roku chastini 53 yi armiyi zahopili vigidni poziciyi dlya zavdavannya udariv po zahidnih ta pivnichno zahidnih okolicyah Harkova Z visoti 208 6 m vidkrivavsya vid na misto Na visoti 197 3 m bilya selisha Solonicivka znahodivsya komandnij punkt general polkovnika I S Konyeva Treba vidznachiti sho do 22 serpnya nimecke komanduvannya praktichno povnistyu vidvelo svoyi vijska z mista u rukah okupantiv zalishalisya Nova Bavariya i Osnova Evakuaciya nimeckih vijsk i majna prohodila cherez zaliznichnu stanciyu Nova Bavariya oskilki Pivdennij vokzal yak transportnij vuzol buv do cogo chasu znishenij Stanom na ranok 23 serpnya vijska Vermahtu i SS 39 pd 106 pd 167 pd 168 pd 198 pd 282 pd 320 pd 355 pd 6 td chastini AK Raus 3 tk a takozh 2 tk SS buli rozmisheni na poziciyah liniyi Lyubotin Korotich Nova Bavariya Babayi Osnova Bezlyudivka Shob vryatuvati misto vid ostatochnogo rujnuvannya komanduyuchij Stepovim frontom I S Konyev viddav nakaz vijskam 53 yi kom general major I M Managarov 57 yi kom general lejtenant N A Gagen 69 yi kom general lejtenant V D Kryuchonkin i 7 yi Gvardijskoyi kim general lejtenant M S Shumilov armiyam pro nichnij shturm Harkova Za spogadami komanduvacha 53 j armiyeyu Ivana Mefodijovicha Managarova vvireni jomu vijska prosuvalisya po mistu ne zustrichayuchi bud yakogo serjoznogo oporu Tobto yak takogo shturmu mista 23 serpnya ne bulo za vinyatkom vazhkih boyiv v pivdenno zahidnih peredmistyah Harkova smuga nastannya 57 yi zagalnovijskovoyi i 5 Gvardijskoyi tankovoyi armij de buv stvorenij lancyug ukriplenih punktiv priznachenih dlya oboroni Meref yanskogo shose Zhihor Visokij Vasisheve Pokotilivka Babayi Osnova Zaraz memorialnij kompleks Visota marshala Konyeva v selishi Solonicivka v 1943 roci Sinolicivka stav centrom ne lishe rajonnih a j oblasnih zahodiv prisvyachenih pam yatnim datam nimecko radyanskoyi vijni Same tut zbirayutsya veterani 53 yi ta 57 yi armij 1980 roku selo Gavrilivka bulo priyednane do selisha Solonicivka NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 9612 73 08 rosijska 3464 26 34 biloruska 28 0 21 virmenska 8 0 06 rumunska 3 0 02 grecka 1 0 01 inshi ne vkazali 37 0 28 Usogo 13153 100 TransportPo teritoriyi selisha prohodit magistralna zaliznichna liniya sho zv yazuye Harkiv z Poltavoyu i Zolochevim Na teritoriyi selisha znahoditsya veliki zaliznichni vuzli tovarni perevezennya zaliznichni stanciyi Kuryazh i Shpakivka Selishe pov yazane avtobusnim spoluchennyam z Harkovom Chas i dozi blizko 15 hvilin ochikuvannya avtobusa 10 15 hvilin takozh zupinyayutsya avtobusi na Vilshani Berminvodi EkonomikaPidpriyemstva Dergachivskij m yasokombinat Harkivska TEC 5 Bitumno ruberojdovij zavod Akvaizol Kuryazkij cegelnij zavod Solonicivskij kombinat z virobnictva derevno struzhkovih plit Likero gorilchanij zavod ARGO Milovarna fabrika Slobozhanskij milovar Kuryazkij kombinat budivelnih materialiv Kuryazkij DBK Ukrayinska girnicho metalurgijna kompaniya Logistichnij centr korporaciyi Biskvit Shokolad m Harkiv Distribucijnij centr kompaniyi PII Knizhkovij klub Klub Simejnogo Dozvillya Fabrika z virobnictva matraciv TOV Kom For KulturaTelekompaniya Eliton Dityachij teatr Dityachij klub Orlyatko Sportkompleks i stadion futbolnogo klubu Energetik Fotostudiya Blic Lingvistichnij klub Biver ReligiyaUkrayinska Pravoslavna Cerkva Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva Yevangeliyivskih hristiyan baptistiv Svidkiv Yegovi Urodzhenci i zhiteliRudko Mikola Porfirovich 1925 1973 doslidnik publicist i vikladach shkil Kiyivskoyi Akademiyi Kiyivskij Universitet radyanskoyi epohi Grinchenko Mikola Volodimirovich futbolist Dikan Andrij Oleksandrovich futbolist gravec nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini diyakon svyashennomuchenik Skolchenkov Oleksandr Kuzmich radyanskij vijskovik uchasnik afganskoyi vijni Miroshnik Mikola Viktorovich ukrayinskij vijskovik Shishenko Sergij Yurijovich futbolist gravec nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini Pam yatkiTank T 70 Pam yatnik T 34 85 Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Odna z najyaskravishih pam yatok Solonicivki memorialnij kompleks Visota marshala Konyeva ye centrom rajonnih ta oblasnih zahodiv prisvyachenih pam yatnim datam Nimecko radyanskoyi vijni Na teritoriyi kompleksu znahoditsya muzej Harkivshina u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv Tank T 34 85 Tank T 70 Cerkva Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciCikavi faktiDergachivskij m yasokombinat znahoditsya ne v Dergachah a v Solonicivci U Solonicivci takozh znahoditsya she odin m yasokombinat Solonicivskij Na suchasnomu gerbi Solonicivki zobrazhena TEC 5 mashinnij korpus i truba naspravdi perebuvaye v Podvirkah ale v mezhah Solonicivskoyi selishnoyi radi TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblastDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR Tom Harkovskaya oblast stor 339 ros nedostupne posilannya z travnya 2019 Prognoz pogodi v smt Solonicivka 6 grudnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiIstoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii v 2 h tomah H Izdatelstvo Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2011 g T 1 s 161 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 252 X 270 120 s ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref PDF Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 29 listopada 2015 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaSolonicivska selishna rada 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi