Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Служиві люди — в Росії XIV—XVIII сторіч загальна назва осіб, зобов'язаних нести військову або адміністративну службу на користь держави.
У літературі зустрічаються й інші назви:
- вільні слуги,
- государеві люди,
- послуживці,
- ратники,
- ратні люди.
Історія
Московське військо (Рать) у кінці XV — першій половині XVII сторіч комплектувалося усіма служивими людьми держави, що несли військову службу особисто, безстроково й становили помісну дворянську кінноту ().
Вони поділялися на:
- московських служивих людей, так в джерелах кінця XVI сторіччя повідомляють про розрядні (українські) служби московських служивих людей: «А українським воєводам у всіх українських містах государ велів стояти за своїм місцем за колишньою розпису і в схід їм бути за колишнього розпису за полком; а як буде прихід військових людей на государеві україни, і государ велів бути в в »;
- міських (городових) служивих людей (міська шляхта і , записувалися на військову службу в містах (калужани, володимирці, єпіфанці та інші), становили міські шляхетські (городові дворянські) кінні сотні зі своїми головами та іншими начальниками).
Служиві люди в Московському царстві ділилися на категорії:
- служиві «за вітчизною» (за обов'язком), до них відносилися , міська шляхта й боярські діти, що несли особистий поземельний обов'язок й служили за свій кошт (найвидатні й найзабезпечені), або за платню в «рейтарському ладі», найбільш родовиті люди з числа рейтарів виокремлювалися у гусари (тільки у ) та списоборці (рос. копейщики);
- служиві «за прибором» (вибір, ), до них належали стрільці, козаки, гармаші (пушкарі), затинщики, пищальники та інші, що несли постійну службу за платню грішми, хлібом, сіллю, тканиною та іншим;
- служиві «за призовом», тимчасові службовці у воєнний час за наказом (призовом), до яких відносилися селяни за певною пропорцією — так званих «;
- церковних служивих людей;
- або послуживців.
Служиві люди «за вітчизною»
Служба в основному передавалася від батька до сина. До цієї категорії належали бояри, окольничі, стольники, , мурзи й служиві татари, литва дворова, , , марійці й удмурти, , сіврюки, дворяни, , мешканці, городові козаки та інші.
Вони вважалися привілейованим станом, володіли землею (за вотчинним, «четвертним» або помісним правом) та селянами. За службу отримували грошову або помісну платню, титули та інші винагороди.
Служиві люди «за прибором»
Набиралися з представників податних станів, особисто з вільних. Насамперед це стрільці, що підпорядковувалися .
Стрілецькому приказу підпорядковувалася й велика частина городових козаків. Це можна пояснити відсутністю чіткої різниці в службі городових козаків й стрільців. Вони були озброєні пищалями, але коней для служби не мали. Частина козаків підпорядковувалася Таких козаків з отаманами й осавулами було небагато.
Згодом служба «за прибором» також перетворилася на спадкову. Діти стрільців ставали стрільцями, діти козаків — козаками. Специфічною групою населення були стрілецькі та козацькі діти, племінники й . Ця група утворилася поступово, коли всі місця в належному числі городових козаків або стрільців були вже зайняті, але походження зобов'язувало цих людей служити в "приборових людях". Держава не вважала їх за повноцінне військо, але в кошторисні списки за місцями вони записувалися. Стрілецькі та козацькі діти, племінники й бобилі мали на озброєнні рогатини й «слугували пішки».
Існували й більш дрібні служиві одиниці: гармаші, затинщики, ямщики, жолдаки, воротники, казенні ковалі, , (гінці), тесляри, містники, й . Кожна з категорій мала свої функції, але в цілому вони вважалися нижче стрільців або козаків. Містники й сторожи згадуються далеко не у всіх містах. У Коротояці й Сургуті серед місцевих служивих людей були й місцеві кати.
Служиві люди «за прибором» рідко залучалися до полкової службі. Вони займалися городництвом, ремеслом, торгівлею, промислами. Всі служиві люди «за прибором» платили до городової скарбниці хлібні податі на випадок осадного часу.
У XVII сторіччі в розряд служивих людей «по прибору» були додані рядові військовослужбовці полків «нового ладу» — мушкетери, рейтари, драгуни, солдати, а також й драгуни.
Служиві люди «за призовом»
У воєнний час за наказом (призовом) царя, в критичні моменти для держави, тимчасово призовалися для служби селяни згідно певній пропорції — так звані «даточні люди».
 | При утворенні централізованої держави народне ополчення було ліквідовано великокнязівської владою. Князь залучав народні маси до військової служби лише у випадку серйозної військової небезпеки, регулюючи розміри й характер цієї служби на свій розсуд (). |  |
«Ясачні люди» несли також й військову службу. Під час воєн від трьох ясаків призовали до армії одного воїна. У походах підрозділи ясачних воїнів сотні очолювали князі (сотники) й тархани.
Церковні служиві люди
Четверту, особливу й досить численну категорію, становили церковні служиві люди (патріарші дворяни, боярські діти, стрільці, розсильні та інші), що прийняли послух або постриг (чернецтво), утримувалися й озброювалися за рахунок церкви й підпорядковувалися Московському патріарху й вищим ієрархам (митрополитам, архієпископам, архимандритам) Московської православної церкви.
За свідченням сучасників, патріарх Никон, «за потребою» міг «виставити на поле» до 10 тисяч осіб. Патріарші стрільці, наприклад, охороняли патріарха й були особливою внутрішньоцерковною «поліцією нравів», що стежила за поведінкою священнослужителів. «Патріарші стрільці постійно обходять місто, — писав архідиякон Антіохійської Православної церкви Павло Алепський, що побував у Москві, — і як тільки зустрінуть священика або ченця нетверезого, негайно беруть його у в'язницю й піддають всякій нарузі...».
Патріарші стрільці були подобою церковної інквізиції — вони займалися розшуком й арештами людей, запідозрених у єресі, або , а після церковної реформи 1666 року й старообрядців, в тому числі протопопа Авакума й . «Патріарші стрільці схопили бояриню за ланцюг, збили на підлогу й поволокли геть з палати униз по сходах, перелічуючи головою нещасної дерев'яні сходи...». Патріарші стрільці ходили московськими церквами та домівками, й вилучивши «неправильні» ікони, приносили їх патріарху Никону, що прилюдно ламав їх, кидаючи на землю.
Церковні служиві люди залучалися і до державної служби. У кінці XVI й на початку XVII сторіч сторожову службу охорони південного прикордоння Московського царства разом з козаками несли й «люди рязанського володаря».
Численні монастирі-фортеці — Новодівочий монастир, Донський монастир, , , Новоєрусалимський монастир, Ніколо-Пешношський монастир, , , , , Іпатіївський монастир, , , , , Кирило-Білозерський монастир, Соловецький монастир, , Псково-Печерський монастир, Савино-Сторожевський монастир, , Троїце-Сергієва лавра та інші мали потужну артилерію, високі стіни з вежами й численні залоги з ченців-воїнів, були здатні витримати тривалу облогу й грали ключову роль в обороні Московського царства. , одна з найпотужніших фортець Білгородської лінії, було засновано в 1615 році донськими козаками, та будувалися саме для отаманів й козаків, «котрі з них постригаються й, котрі з них поранені й каліки у тому монастирі будуть».
Бойові холопи (послуживці)
П'яту категорію складали бойові холопи (послуживці) — озброєні слуги, що належали до розряду невільного населення. Існували у Московському царстві у XVI—XVIII сторіччях, становили озброєну свиту й особисту охорону великих й середніх землевласників й несли військову службу в разом з дворянами й «боярськими дітьми».
Послуживці займали проміжне соціальне становище між дворянством й селянами. У порівнянні з абсолютно безправними орними й дворовими холопами цей прошарок користувався значними привілеями. Починаючи з другої половини XVI сторіччя серед бойових холопів все частіше почали з'являтися розорені «боярські діти» й забраковані за царського верстання «новики», для яких вступ на службу в боярську свиту, навіть ціною волі, було єдиною можливістю зберегти свою належність до військового стану. У різні роки чисельність бойових холопів коливалася від 15 до 25 тисяч чоловік, що становило від 30 до 55 % загальної чисельності всього помісного війська.
У XIX сторіччі слово зберігалося у формі «служивий» як звернення до солдатів або до інших нижчих військових чинів.
Опричники
Опричники по суті також були особливим різновидом "служивих людей".
Опричники були особистим військом Івана IV, термін «опричний» має значення «особливий» й з'явився набагато пізніше. У часи Івана IV їх називали «государевими людьми». Набиралися переважно з відданих бояр, дворян й князів, присягали особисто царю й жили на окремих землях. Винятково дворянський склад опричнини (як титулованої, так й нетитулованої) й принесення особистої присяги голові конгрегації дозволяє говорити про опричнину як про орденське утворення — військово-чернечий або військово-політичний "Орден Опричників".
Див. також
Примітки
- Илл. 92. Ратники в тегиляях и шапках железных // : в 30 т., в 60 кн / Под ред. . — Т. 1. (рос.)
- {{{Заголовок}}}. — Т. 7. — .
- Чернов А. В. Збройні сили Російської держави в XV-XVII ст. - Москва: «Воениздат», 1954. - С. 27-28.
- Бєляєв І. Д. Про сторожовий, станичну і польової служби на Польській Украйні Московської держави, до царя Олексія Михайловича — М., 1846.
- Середонин О. М. Известия иностранцев о русских вооружённых силах. — СПб., 1891.
- Боярські списки останньої чверті XVI-початку XVII ст. і розпис російського війська 1604 р. / Упоряд. С. П. Мордовина, А. Л. Станіславський. Ч. 1. — М., 1979.
- Хеллі Річард. Холопство в Росії 1450-1725. — М, 1998.
Література
- Служилые люди // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Бродників А. А. Про захисному озброєнні служилих людей Сибіру в XVII столітті // «Вісник НГУ». Серія: «Історія, філологія». — 2007. — T. 6, № 1.
- Бєляєв І. Д. Про російському війську в царювання Михайла Федоровича і після його до перетворень, зроблених Петром Великим. Історичне дослідження дії. чл. Імператорського Товариства Історії і Старожитностей Російських В. Бєляєва. — М., 1846.
- Павлов-Сильванський Н. В. Государеві служиві люди. Походження російського дворянства. — Ленанд, 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sluzhivi lyudi v Rosiyi XIV XVIII storich zagalna nazva osib zobov yazanih nesti vijskovu abo administrativnu sluzhbu na korist derzhavi Pravoruch voyin pomisnoyi kinnoti Rekonstrukciya Fedira Solnceva na osnovi predmetiv iz zibrannya Zbrojovoyi palati 1869Rosijske ozbroyennya XVI storichchya Malyunok F G Solnceva 1869Ratniki v tegilyayah j zaliznih shapkah Oglyad sluzhivih lyudej Kartina Sergiya Ivanova ne piznishe 1907 U literaturi zustrichayutsya j inshi nazvi vilni slugi gosudarevi lyudi posluzhivci ratniki ratni lyudi IstoriyaMoskovske vijsko Rat u kinci XV pershij polovini XVII storich komplektuvalosya usima sluzhivimi lyudmi derzhavi sho nesli vijskovu sluzhbu osobisto bezstrokovo j stanovili pomisnu dvoryansku kinnotu Voni podilyalisya na moskovskih sluzhivih lyudej tak v dzherelah kincya XVI storichchya povidomlyayut pro rozryadni ukrayinski sluzhbi moskovskih sluzhivih lyudej A ukrayinskim voyevodam u vsih ukrayinskih mistah gosudar veliv stoyati za svoyim miscem za kolishnoyu rozpisu i v shid yim buti za kolishnogo rozpisu za polkom a yak bude prihid vijskovih lyudej na gosudarevi ukrayini i gosudar veliv buti v v miskih gorodovih sluzhivih lyudej miska shlyahta i zapisuvalisya na vijskovu sluzhbu v mistah kaluzhani volodimirci yepifanci ta inshi stanovili miski shlyahetski gorodovi dvoryanski kinni sotni zi svoyimi golovami ta inshimi nachalnikami Sluzhivi lyudi v Moskovskomu carstvi dililisya na kategoriyi sluzhivi za vitchiznoyu za obov yazkom do nih vidnosilisya miska shlyahta j boyarski diti sho nesli osobistij pozemelnij obov yazok j sluzhili za svij kosht najvidatni j najzabezpecheni abo za platnyu v rejtarskomu ladi najbilsh rodoviti lyudi z chisla rejtariv viokremlyuvalisya u gusari tilki u ta spisoborci ros kopejshiki sluzhivi za priborom vibir do nih nalezhali strilci kozaki garmashi pushkari zatinshiki pishalniki ta inshi sho nesli postijnu sluzhbu za platnyu grishmi hlibom sillyu tkaninoyu ta inshim sluzhivi za prizovom timchasovi sluzhbovci u voyennij chas za nakazom prizovom do yakih vidnosilisya selyani za pevnoyu proporciyeyu tak zvanih cerkovnih sluzhivih lyudej abo posluzhivciv Sluzhivi lyudi za vitchiznoyu Sluzhba v osnovnomu peredavalasya vid batka do sina Do ciyeyi kategoriyi nalezhali boyari okolnichi stolniki murzi j sluzhivi tatari litva dvorova marijci j udmurti sivryuki dvoryani meshkanci gorodovi kozaki ta inshi Voni vvazhalisya privilejovanim stanom volodili zemleyu za votchinnim chetvertnim abo pomisnim pravom ta selyanami Za sluzhbu otrimuvali groshovu abo pomisnu platnyu tituli ta inshi vinagorodi Sluzhivi lyudi za priborom Nabiralisya z predstavnikiv podatnih staniv osobisto z vilnih Nasampered ce strilci sho pidporyadkovuvalisya Strileckomu prikazu pidporyadkovuvalasya j velika chastina gorodovih kozakiv Ce mozhna poyasniti vidsutnistyu chitkoyi riznici v sluzhbi gorodovih kozakiv j strilciv Voni buli ozbroyeni pishalyami ale konej dlya sluzhbi ne mali Chastina kozakiv pidporyadkovuvalasya Takih kozakiv z otamanami j osavulami bulo nebagato Zgodom sluzhba za priborom takozh peretvorilasya na spadkovu Diti strilciv stavali strilcyami diti kozakiv kozakami Specifichnoyu grupoyu naselennya buli strilecki ta kozacki diti pleminniki j Cya grupa utvorilasya postupovo koli vsi miscya v nalezhnomu chisli gorodovih kozakiv abo strilciv buli vzhe zajnyati ale pohodzhennya zobov yazuvalo cih lyudej sluzhiti v priborovih lyudyah Derzhava ne vvazhala yih za povnocinne vijsko ale v koshtorisni spiski za miscyami voni zapisuvalisya Strilecki ta kozacki diti pleminniki j bobili mali na ozbroyenni rogatini j sluguvali pishki Isnuvali j bilsh dribni sluzhivi odinici garmashi zatinshiki yamshiki zholdaki vorotniki kazenni kovali ginci teslyari mistniki j Kozhna z kategorij mala svoyi funkciyi ale v cilomu voni vvazhalisya nizhche strilciv abo kozakiv Mistniki j storozhi zgaduyutsya daleko ne u vsih mistah U Korotoyaci j Surguti sered miscevih sluzhivih lyudej buli j miscevi kati Sluzhivi lyudi za priborom ridko zaluchalisya do polkovoyi sluzhbi Voni zajmalisya gorodnictvom remeslom torgivleyu promislami Vsi sluzhivi lyudi za priborom platili do gorodovoyi skarbnici hlibni podati na vipadok osadnogo chasu U XVII storichchi v rozryad sluzhivih lyudej po priboru buli dodani ryadovi vijskovosluzhbovci polkiv novogo ladu mushketeri rejtari draguni soldati a takozh j draguni Sluzhivi lyudi za prizovom U voyennij chas za nakazom prizovom carya v kritichni momenti dlya derzhavi timchasovo prizovalisya dlya sluzhbi selyani zgidno pevnij proporciyi tak zvani datochni lyudi Pri utvorenni centralizovanoyi derzhavi narodne opolchennya bulo likvidovano velikoknyazivskoyi vladoyu Knyaz zaluchav narodni masi do vijskovoyi sluzhbi lishe u vipadku serjoznoyi vijskovoyi nebezpeki regulyuyuchi rozmiri j harakter ciyeyi sluzhbi na svij rozsud Yasachni lyudi nesli takozh j vijskovu sluzhbu Pid chas voyen vid troh yasakiv prizovali do armiyi odnogo voyina U pohodah pidrozdili yasachnih voyiniv sotni ocholyuvali knyazi sotniki j tarhani Cerkovni sluzhivi lyudi Chetvertu osoblivu j dosit chislennu kategoriyu stanovili cerkovni sluzhivi lyudi patriarshi dvoryani boyarski diti strilci rozsilni ta inshi sho prijnyali posluh abo postrig chernectvo utrimuvalisya j ozbroyuvalisya za rahunok cerkvi j pidporyadkovuvalisya Moskovskomu patriarhu j vishim iyerarham mitropolitam arhiyepiskopam arhimandritam Moskovskoyi pravoslavnoyi cerkvi Za svidchennyam suchasnikiv patriarh Nikon za potreboyu mig vistaviti na pole do 10 tisyach osib Patriarshi strilci napriklad ohoronyali patriarha j buli osoblivoyu vnutrishnocerkovnoyu policiyeyu nraviv sho stezhila za povedinkoyu svyashennosluzhiteliv Patriarshi strilci postijno obhodyat misto pisav arhidiyakon Antiohijskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Pavlo Alepskij sho pobuvav u Moskvi i yak tilki zustrinut svyashenika abo chencya netverezogo negajno berut jogo u v yaznicyu j piddayut vsyakij naruzi Patriarshi strilci buli podoboyu cerkovnoyi inkviziciyi voni zajmalisya rozshukom j areshtami lyudej zapidozrenih u yeresi abo a pislya cerkovnoyi reformi 1666 roku j staroobryadciv v tomu chisli protopopa Avakuma j Patriarshi strilci shopili boyarinyu za lancyug zbili na pidlogu j povolokli get z palati uniz po shodah perelichuyuchi golovoyu neshasnoyi derev yani shodi Patriarshi strilci hodili moskovskimi cerkvami ta domivkami j viluchivshi nepravilni ikoni prinosili yih patriarhu Nikonu sho prilyudno lamav yih kidayuchi na zemlyu Cerkovni sluzhivi lyudi zaluchalisya i do derzhavnoyi sluzhbi U kinci XVI j na pochatku XVII storich storozhovu sluzhbu ohoroni pivdennogo prikordonnya Moskovskogo carstva razom z kozakami nesli j lyudi ryazanskogo volodarya Chislenni monastiri forteci Novodivochij monastir Donskij monastir Novoyerusalimskij monastir Nikolo Peshnoshskij monastir Ipatiyivskij monastir Kirilo Bilozerskij monastir Soloveckij monastir Pskovo Pecherskij monastir Savino Storozhevskij monastir Troyice Sergiyeva lavra ta inshi mali potuzhnu artileriyu visoki stini z vezhami j chislenni zalogi z chenciv voyiniv buli zdatni vitrimati trivalu oblogu j grali klyuchovu rol v oboroni Moskovskogo carstva odna z najpotuzhnishih fortec Bilgorodskoyi liniyi bulo zasnovano v 1615 roci donskimi kozakami ta buduvalisya same dlya otamaniv j kozakiv kotri z nih postrigayutsya j kotri z nih poraneni j kaliki u tomu monastiri budut Bojovi holopi posluzhivci P yatu kategoriyu skladali bojovi holopi posluzhivci ozbroyeni slugi sho nalezhali do rozryadu nevilnogo naselennya Isnuvali u Moskovskomu carstvi u XVI XVIII storichchyah stanovili ozbroyenu svitu j osobistu ohoronu velikih j serednih zemlevlasnikiv j nesli vijskovu sluzhbu v razom z dvoryanami j boyarskimi ditmi Posluzhivci zajmali promizhne socialne stanovishe mizh dvoryanstvom j selyanami U porivnyanni z absolyutno bezpravnimi ornimi j dvorovimi holopami cej prosharok koristuvavsya znachnimi privileyami Pochinayuchi z drugoyi polovini XVI storichchya sered bojovih holopiv vse chastishe pochali z yavlyatisya rozoreni boyarski diti j zabrakovani za carskogo verstannya noviki dlya yakih vstup na sluzhbu v boyarsku svitu navit cinoyu voli bulo yedinoyu mozhlivistyu zberegti svoyu nalezhnist do vijskovogo stanu U rizni roki chiselnist bojovih holopiv kolivalasya vid 15 do 25 tisyach cholovik sho stanovilo vid 30 do 55 zagalnoyi chiselnosti vsogo pomisnogo vijska U XIX storichchi slovo zberigalosya u formi sluzhivij yak zvernennya do soldativ abo do inshih nizhchih vijskovih chiniv Oprichniki Oprichniki po suti takozh buli osoblivim riznovidom sluzhivih lyudej Oprichniki buli osobistim vijskom Ivana IV termin oprichnij maye znachennya osoblivij j z yavivsya nabagato piznishe U chasi Ivana IV yih nazivali gosudarevimi lyudmi Nabiralisya perevazhno z viddanih boyar dvoryan j knyaziv prisyagali osobisto caryu j zhili na okremih zemlyah Vinyatkovo dvoryanskij sklad oprichnini yak titulovanoyi tak j netitulovanoyi j prinesennya osobistoyi prisyagi golovi kongregaciyi dozvolyaye govoriti pro oprichninu yak pro ordenske utvorennya vijskovo chernechij abo vijskovo politichnij Orden Oprichnikiv Div takozh Vijskovosluzhbovec Dobrovolec Najmanec Ratnik Soldat Gusar Gorodovi kozaki Sluzhivi tatari Kozaki Strilci KozakiPrimitkiIll 92 Ratniki v tegilyayah i shapkah zheleznyh v 30 t v 60 kn Pod red T 1 ros Zagolovok T 7 ISBN 5 203 01874 X Chernov A V Zbrojni sili Rosijskoyi derzhavi v XV XVII st Moskva Voenizdat 1954 S 27 28 Byelyayev I D Pro storozhovij stanichnu i polovoyi sluzhbi na Polskij Ukrajni Moskovskoyi derzhavi do carya Oleksiya Mihajlovicha M 1846 Seredonin O M Izvestiya inostrancev o russkih vooruzhyonnyh silah SPb 1891 Boyarski spiski ostannoyi chverti XVI pochatku XVII st i rozpis rosijskogo vijska 1604 r Uporyad S P Mordovina A L Stanislavskij Ch 1 M 1979 Helli Richard Holopstvo v Rosiyi 1450 1725 M 1998 LiteraturaSluzhilye lyudi Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Brodnikiv A A Pro zahisnomu ozbroyenni sluzhilih lyudej Sibiru v XVII stolitti Visnik NGU Seriya Istoriya filologiya 2007 T 6 1 Byelyayev I D Pro rosijskomu vijsku v caryuvannya Mihajla Fedorovicha i pislya jogo do peretvoren zroblenih Petrom Velikim Istorichne doslidzhennya diyi chl Imperatorskogo Tovaristva Istoriyi i Starozhitnostej Rosijskih V Byelyayeva M 1846 Pavlov Silvanskij N V Gosudarevi sluzhivi lyudi Pohodzhennya rosijskogo dvoryanstva Lenand 2015