Слайфер Весто Мелвін

Весто Мелвін Слайфер (англ. Vesto Melvin Slipher; 11 листопада 1875(18751111) — 8 листопада 1969) — американський астроном, член Національної АН США (1921).

Весто Мелвін Слайфер
англ. Vesto Melvin Slipher
Народився	11 листопада 1875(1875-11-11) Малберрі, Клінтон, Індіана, США
Помер	8 листопада 1969(1969-11-08) (93 роки)  США:  Аризона: Флегстафф
Поховання	на громадському кладовищі Флегстаффа
Громадянство	США
Місце проживання	США
Діяльність	астроном
Галузь	астрономія
Відомий завдяки	відкрив розлітання галактик
Alma mater	Університет Індіани і ^d
Науковий ступінь	доктор наук
Знання мов	англійська
Заклад	Ловеллівська обсерваторія
Членство	Американська академія мистецтв і наук, AAAS^[1] і Національна академія наук США
Magnum opus	червоний зсув
Родичі	брат (нар.1883 — †1964)
Брати, сестри	^d
Нагороди	медаль Генрі Дрейпера (1932) премія Лаланда (1919) медаль Кетрін Брюс (1935)
Медіафайли у Вікісховищі

Наукова біографія

Родився в Малберрі (Індіана). У 1901 закінчив і з цього часу працював в Ловеллівській обсерваторії (з 1916 — директор).

Наукові роботи відносяться до астроспектроскопії. Методами спектроскопії визначив швидкості і періоди осьового обертання Марса, Юпітера, Сатурна, Урана; показав, що Венера обертається дуже повільно. Вперше отримав фотографії спектрів великих планет з досить високою дисперсією, що виявили структуру молекулярних смуг поглинання, які згодом були ототожнені Рупертом Вільдтом з смугами аміаку і метану. Отримав підтвердження присутності міжзоряних ліній кальцію в спектрах великої кількості зірок в сузір'ях Персея, Скорпіона і Оріона; відкрив міжзоряний натрій. Виявив, що деякі дифузні туманності, наприклад туманність навколо в Плеядах, мають спектр, подібний до спектру зірок, що є свідченням пилової природи цих туманностей, які світяться відбитим світлом прилеглих зірок. Вперше спостерігав спектр туманності. Першим виміряв високі променеві швидкості кулястих скупчень і спіральних туманностей; у 1913 отримав для туманності Андромеди значення променевої швидкості, рівне 300 км/с. Одним з перших прийшов до висновку, що спіральні туманності є дуже далекими зоряними системами. Відкриття Слайфером величезних просторових швидкостей галактик послужило наглядовою основою теорій розширюваного Всесвіту. Вперше отримав докази обертання галактик і виміряв його швидкість для галактики NGC 4594 в сузір'ї Діви (1913—1914) і для туманності Андромеди (1915). Вивчив спектри випромінювання нічного неба, полярних сяйв, великої кількості зірок і комет. Керував пошуками передвіщеної Персівалем Ловеллом транснептунової планети, які в 1930 привели до відкриття Клайдом Томбо Плутона.

Член багатьох академій наук і наукових товариств.

Відзнаки

• 1919 — Премія Ж.Ж.Ф.Лаланда Паризької АН.
• 1932 — медаль Генрі Дрейпера Національної АН США.
• 1933 — Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства.
• 1935 — медаль Кетрін Брюс .

Вшанування

На честь Весто Слайфера та його брата (1883—1964), теж астронома, названі кратер Слайфер на Місяці, кратер Слайфер на Марсі та астероїд 1766 Слайфер, відкритий 7 вересня 1962, за Астероїдною програмою штату Індіана.

Примітки

1. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513

Джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Слайфер Весто Мелвин. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)