Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Французька академія наук (фр. Académie des sciences) — наукове товариство, засноване в 1666 королем Франції Людовиком XIV за пропозицією Жана-Батиста Кольбера для заохочення й захисту духу французьких наукових досліджень. Одна з перших в Європі академій наук, Французька академія наук була з часу свого заснування одним із лідерів наукових пошуків на континенті.
| Французька академія наук | |
|---|---|
 | |
| Тип | академія наук d архів |
| Засновник | Жан-Батист Кольбер |
| Засновано | 22 грудня 1666 |
| Правовий статус | d[2] |
| Галузь | d[2] |
| Країна |  Франція |
| Штаб-квартира | Париж |
| 48°51′26″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.85740000002777350° пн. ш. 2.33700000002777797° сх. д.Координати: 48°51′26″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.85740000002777350° пн. ш. 2.33700000002777797° сх. д. | |
| Членство | d[3] d[4] d[5] |
| Офіційні мови | французька |
| Генеральний секретар | d і d |
| Керівник | d (1989), d (2001), d (2003), Жуль Альфонс Гоффман (2007), d (2009), d (2011), Філіп Таке (2013), d (2015), d (2017), d (2019), d (2021) і d (2023)[6] |
| Вебсайт: academie-sciences.fr | |
| | |
 Французька академія наук у Вікісховищі | |
Наразі Французька академія наук є одним із п'яти товариств, які входять до Інституту Франції.
Назва
У французькій назві фр. Académie des sciences слова Франція або французька не згадуються. Ці слова додають, щоб відрізнити цю Академію від інших. Часто вживається словосполучення Паризька академія наук на зразок Берлінської чи Петербурзької.
Історія
Своїм виникненням в епоху правління Людовика XIV Академі де сьянс завдячує плану французького державного діяча Жана Батиста Кольбера організувати в країні загальну академію. До 60-х років 17 ст. вже існувала організована кардиналом Рішельє Академі франсез, перед якою стояло завдання піклуватися про стан французької мови. Кольбер уперше зібрав 22 грудня 1666 в королівській бібліотеці невелику групу науковців, а потім проводив такі засідання кожних два тижні. У перші 30 років свого існування Академія наук не мала офіційного статусу. На відміну від Лондонського королівського товариства Академі де сьянс була утворена як урядовий орган. Від неї вимагалося стояти осторонь від політики й уникати дискусій на релігійні та соціальні теми. 20 січня 1699 Людовик XIV офіційно затвердив правила Академії та її першу назву — Королівська академія наук. Академія базувалася в паризькому Луврі.
8 серпня 1793 Академія наук була розпущена Національним конвентом — законодавчим органом Французької революції. Водночас були ліквідовані всі інші академії, а замість них утворений Національний інститут наук та мистецтв, куди одразу ж були переобрані всі члени колишніх академій, за винятком графа де Кассіні, правнука Джованні Доменіко Кассіні, який відмовився. В 1798 членом Інституту став Наполеон I Бонапарт, як визнання цінності наукової частини Єгипетського походу. Королівська академія наук була відновлена як автономний державний орган в 1816, водночас залишаючись складовою частиною Інституту Франції.
Під час Другої республіки Академія втратила в своїй назві слово «королівська». Тоді вона була підпорядкована міністерству громадського навчання.
Склад
Члени Академії обираються довічно. У ній 150 повних членів, 150 членів-кореспондентів та 120 іноземних членів. Вони розділені на дві групи: математичних і фізичних наук та хімічних, біологічних, геологічних та медичних наук. Кожну групу очолює постійний секретар.
Наукові періодичні видання
До 1835 Академія публікувала «Mémoires de l'Académie des Sciences», З 1835 по 1965 «Comptes rendus de l'Académie des sciences». Починаючи з 1965 «Comptes rendus» розділені на кілька секцій, в наш час[] на сім: Biologies, Chimie, Geoscience, Mathématique, Mécanique, Palevol, Physique.
Наукові нагороди від Паризької академії наук
Преміальна та нагороджувальна система Паризької академії почала формуватися від 1721 року. Щороку Академією наук присуджувалось декілька десятків наукових нагород, значна кількість яких було об'єднано у 1997 році в одну Велику медаль Французької академії наук (фр. La Grande médaille de l'Académie des sciences). Це нагорода присуджується за значний внесок у розвиток науки. Має статус найвищої нагороди Академії. У 1997—2014 роках вручалась щорічно, з 2014 року вручається раз на 2 роки. Фонд премії створено в результаті злиття фондів премії Лаланда (1802) і Премії [en] (1874) у 1970 році, а потім у 1997 році ще з 142 фундаціями наукових нагород.
Інші нагроди:
- [en] (фр. Prix Richard Lounsbery) — присуджується американським і французьким науковцям віком до 45 років на знак визнання «надзвичайних наукових досягнень у біології та медицині».
- [en] (фр. Prix Louis-Bachelier) — наукова премія в галузі прикладної математики, що вручається p 2007-го раз на два роки. До 2016 року присуджувалась за участі Французької академії наук, з 2016 року премію присуджує Лондонське математичне товариство.
- [en] (фр. Prix Leconte) — премія, що вручається з 1886 року на знак визнання важливих відкриттів у математиці, фізиці, хімії, природничій історії чи медицині.
- Медаль Жансена (фр. Médaille Janssen) — наукова нагорода у вигляді золотої медалі, яка вручається науковцю, який зробив вагомий внесок у розвиток астрофізики.
Колишні нагороди:
- Премія Лаланда (фр. Prix Lalande), вручалася з 1802 по 1970 рік за внесок у розвиток астрономії.
- [en] (фр. Prix Valz), вручалась з 1877 по 1970 рік за досягнення в астрономії.
- Премія Понселе (фр. Prix Poncelet) — нагорода, що вручалась з 1868 до 1995 року за значний внесок у розвиток науки.
Див. також
- Французька академія — на відміну від Академії наук ця установа піклується про стан французької мови.
- Інститут Франції
- Премії Паризької Академії Наук
- Клод Пойє
Примітки
- Les archives de l'Académie des sciences
- SIRENE
- https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
- https://www.academie-sciences.fr/fr/Nous-connaitre/gouvernance-et-instances.html
- . Institut de France Académie des sciences. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 13 вересня 2015.
- Liste des 143 fondations [ 6 листопада 2020 у Wayback Machine.].
- Richard Lounsbery Award. National Academy of Sciences. Процитовано 14 квітня 2015.
- (French) . Centre International de Recherche Scientifique. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 червня 2012.
- Les Prix Thematiques en Sciences de l'Univers [ 24 листопада 2009 у Wayback Machine.], French Academy of Sciences website, accessed 23 January 2011
Посилання
- Сайт академії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Francuzkoyu akademiyeyu Francuzka akademiya nauk fr Academie des sciences naukove tovaristvo zasnovane v 1666 korolem Franciyi Lyudovikom XIV za propoziciyeyu Zhana Batista Kolbera dlya zaohochennya j zahistu duhu francuzkih naukovih doslidzhen Odna z pershih v Yevropi akademij nauk Francuzka akademiya nauk bula z chasu svogo zasnuvannya odnim iz lideriv naukovih poshukiv na kontinenti Francuzka akademiya naukTip akademiya nauk d arhivZasnovnik Zhan Batist KolberZasnovano 22 grudnya 1666Pravovij status d 2 Galuz d 2 Krayina FranciyaShtab kvartira Parizh48 51 26 pn sh 2 20 13 sh d 48 85740000002777350 pn sh 2 33700000002777797 sh d 48 85740000002777350 2 33700000002777797 Koordinati 48 51 26 pn sh 2 20 13 sh d 48 85740000002777350 pn sh 2 33700000002777797 sh d 48 85740000002777350 2 33700000002777797Chlenstvo d 3 d 4 d 5 Oficijni movi francuzkaGeneralnij sekretar d i dKerivnik d 1989 d 2001 d 2003 Zhul Alfons Goffman 2007 d 2009 d 2011 Filip Take 2013 d 2015 d 2017 d 2019 d 2021 i d 2023 6 Vebsajt academie sciences fr Francuzka akademiya nauk u VikishovishiKorol Franciyi Lyudovik XIV vidviduye Akademiyu nauk Narazi Francuzka akademiya nauk ye odnim iz p yati tovaristv yaki vhodyat do Institutu Franciyi NazvaU francuzkij nazvi fr Academie des sciences slova Franciya abo francuzka ne zgaduyutsya Ci slova dodayut shob vidrizniti cyu Akademiyu vid inshih Chasto vzhivayetsya slovospoluchennya Parizka akademiya nauk na zrazok Berlinskoyi chi Peterburzkoyi IstoriyaSvoyim viniknennyam v epohu pravlinnya Lyudovika XIV Akademi de syans zavdyachuye planu francuzkogo derzhavnogo diyacha Zhana Batista Kolbera organizuvati v krayini zagalnu akademiyu Do 60 h rokiv 17 st vzhe isnuvala organizovana kardinalom Rishelye Akademi fransez pered yakoyu stoyalo zavdannya pikluvatisya pro stan francuzkoyi movi Kolber upershe zibrav 22 grudnya 1666 v korolivskij biblioteci neveliku grupu naukovciv a potim provodiv taki zasidannya kozhnih dva tizhni U pershi 30 rokiv svogo isnuvannya Akademiya nauk ne mala oficijnogo statusu Na vidminu vid Londonskogo korolivskogo tovaristva Akademi de syans bula utvorena yak uryadovij organ Vid neyi vimagalosya stoyati ostoron vid politiki j unikati diskusij na religijni ta socialni temi 20 sichnya 1699 Lyudovik XIV oficijno zatverdiv pravila Akademiyi ta yiyi pershu nazvu Korolivska akademiya nauk Akademiya bazuvalasya v parizkomu Luvri 8 serpnya 1793 Akademiya nauk bula rozpushena Nacionalnim konventom zakonodavchim organom Francuzkoyi revolyuciyi Vodnochas buli likvidovani vsi inshi akademiyi a zamist nih utvorenij Nacionalnij institut nauk ta mistectv kudi odrazu zh buli pereobrani vsi chleni kolishnih akademij za vinyatkom grafa de Kassini pravnuka Dzhovanni Domeniko Kassini yakij vidmovivsya V 1798 chlenom Institutu stav Napoleon I Bonapart yak viznannya cinnosti naukovoyi chastini Yegipetskogo pohodu Korolivska akademiya nauk bula vidnovlena yak avtonomnij derzhavnij organ v 1816 vodnochas zalishayuchis skladovoyu chastinoyu Institutu Franciyi Pid chas Drugoyi respubliki Akademiya vtratila v svoyij nazvi slovo korolivska Todi vona bula pidporyadkovana ministerstvu gromadskogo navchannya SkladChleni Akademiyi obirayutsya dovichno U nij 150 povnih chleniv 150 chleniv korespondentiv ta 120 inozemnih chleniv Voni rozdileni na dvi grupi matematichnih i fizichnih nauk ta himichnih biologichnih geologichnih ta medichnih nauk Kozhnu grupu ocholyuye postijnij sekretar Naukovi periodichni vidannyaDo 1835 Akademiya publikuvala Memoires de l Academie des Sciences Z 1835 po 1965 Comptes rendus de l Academie des sciences Pochinayuchi z 1965 Comptes rendus rozdileni na kilka sekcij v nash chas koli na sim Biologies Chimie Geoscience Mathematique Mecanique Palevol Physique Naukovi nagorodi vid Parizkoyi akademiyi naukPremialna ta nagorodzhuvalna sistema Parizkoyi akademiyi pochala formuvatisya vid 1721 roku Shoroku Akademiyeyu nauk prisudzhuvalos dekilka desyatkiv naukovih nagorod znachna kilkist yakih bulo ob yednano u 1997 roci v odnu Veliku medal Francuzkoyi akademiyi nauk fr La Grande medaille de l Academie des sciences Ce nagoroda prisudzhuyetsya za znachnij vnesok u rozvitok nauki Maye status najvishoyi nagorodi Akademiyi U 1997 2014 rokah vruchalas shorichno z 2014 roku vruchayetsya raz na 2 roki Fond premiyi stvoreno v rezultati zlittya fondiv premiyi Lalanda 1802 i Premiyi en 1874 u 1970 roci a potim u 1997 roci she z 142 fundaciyami naukovih nagorod Inshi nagrodi en fr Prix Richard Lounsbery prisudzhuyetsya amerikanskim i francuzkim naukovcyam vikom do 45 rokiv na znak viznannya nadzvichajnih naukovih dosyagnen u biologiyi ta medicini en fr Prix Louis Bachelier naukova premiya v galuzi prikladnoyi matematiki sho vruchayetsya p 2007 go raz na dva roki Do 2016 roku prisudzhuvalas za uchasti Francuzkoyi akademiyi nauk z 2016 roku premiyu prisudzhuye Londonske matematichne tovaristvo en fr Prix Leconte premiya sho vruchayetsya z 1886 roku na znak viznannya vazhlivih vidkrittiv u matematici fizici himiyi prirodnichij istoriyi chi medicini Medal Zhansena fr Medaille Janssen naukova nagoroda u viglyadi zolotoyi medali yaka vruchayetsya naukovcyu yakij zrobiv vagomij vnesok u rozvitok astrofiziki Kolishni nagorodi Premiya Lalanda fr Prix Lalande vruchalasya z 1802 po 1970 rik za vnesok u rozvitok astronomiyi en fr Prix Valz vruchalas z 1877 po 1970 rik za dosyagnennya v astronomiyi Premiya Ponsele fr Prix Poncelet nagoroda sho vruchalas z 1868 do 1995 roku za znachnij vnesok u rozvitok nauki Div takozhFrancuzka akademiya na vidminu vid Akademiyi nauk cya ustanova pikluyetsya pro stan francuzkoyi movi Institut Franciyi Premiyi Parizkoyi Akademiyi Nauk Klod PojyePrimitkiLes archives de l Academie des sciences SIRENE d Track Q3509449 https cosparhq cnes fr about members national scientific institutions https www academie sciences fr fr Nous connaitre gouvernance et instances html Institut de France Academie des sciences Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 13 veresnya 2015 Liste des 143 fondations 6 listopada 2020 u Wayback Machine Richard Lounsbery Award National Academy of Sciences Procitovano 14 kvitnya 2015 French Centre International de Recherche Scientifique Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 2 chervnya 2012 Les Prix Thematiques en Sciences de l Univers 24 listopada 2009 u Wayback Machine French Academy of Sciences website accessed 23 January 2011PosilannyaSajt akademiyi