Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Бати ст Кольбе р фр Jean Baptiste Colbert 29 серпня 1619 6 вересня 1683 французький державний діяч На початку держав

Жан Батист Кольбер

Жан Батист Кольбер

Жан-Бати́ст Кольбе́р (фр. Jean-Baptiste Colbert; 29 серпня 1619 — 6 вересня 1683) — французький державний діяч. На початку державної служби був протеже кардинала Мазаріні, який призначив його своєю довіреною особою. Молодий король Людовік XIV призначив Кольбера інтендантом фінансів. На цій посаді відзначився наполегливою працею та впровадженням багатьох реформ.

Жан-Батист Кольбер
фр. Jean-Baptiste Colbert
image
Портрет Кольбера у 1685 році (посмертний)
Ім'я при народженні Jean-Baptiste Colbert
Псевдо Jean-Baptiste Colbert
Народився 29 серпня 1619(1619-08-29)
Реймс,
Помер 6 вересня 1683(1683-09-06) (64 роки)
Париж
Поховання Церква Сент-Есташ
Підданство image Франція
Національність француз
Місце проживання Реймс, Париж
Діяльність міністр фінансів
Alma mater Паризький університет
Знання мов французька[1]
Членство Французька академія (6 вересня 1683)[2] і Академія надписів та красного письменства
Роки активності 1665 — 1683[3]
Посада генеральний прокурор фінансів
Конфесія католицька церква
Батько d[4]
Мати d[4]
Брати, сестри Шарль Кольбер і d
Діти d[4], d[5], d, d[4], d і d
Автограф image
Нагороди
image image
image

Державна служба

image
Жан-Батист Кольбер, 1655 р.

На посаді інтенданта фінансів Кольбер викрив ряд зловживань головного інтенданта Ніколя Фуке і став у 1661 р. його фактичним, хоч і не номінальним наступником; лише вісім років опісля він став державним міністром. Водночас Кольбер був головним інтендантом королівських споруд і фабрик. На цій посаді він відзначився своєю довгою і наполегливою працею та увагою до вимог короля.

Боротьба зі зловживаннями

Не знаючи захоплень, Кольбер, проте, мав широкий кругозір, звик ставити собі високі цілі, але водночас був упертий, суворий, часом жорстокий. Він був першим, хто звернув увагу на зловживання у фінансових справах. Під його керівництвом особлива судова палата зайнялася розслідуванням зловживаннями та поступала з винними без щонайменшої поблажливості. Відкупники податків, фіскальні чиновники були обкладені величезними штрафами; злочинці часто засуджувалися до смерті. У 1662 і 1663 рр. у цих фінансистів було відібрано понад 70 млн ліврів; коли в 1669 р. згадана судова палата була скасована, вона встигла повернути державній казні від 500 осіб — 110 млн ліврів, тобто близько 650 млн сучасних франків.

Жорстокість Кольбера деякою мірою врівноважувалася зменшенням прямого податку (фр. taille), що лежав на нижчих класах населення. Іншим нововведенням було зменшення державного боргу. Деякі позики, під приводом, того, що король при їх укладанні був ошуканий, просто перестали виплачуватися. Водночас державні землі, які іноді століттями до того були продані або роздаровані тепер були примусово повернені — за тогочасною купівельною їх ціною, без уваги до зміни їх вартості.

Володарі дворянських титулів мали у Франції значні фінансові цінності, оскільки їх власники не сплачували податків, — ті з них, що були придбані за останніх 30 років, були просто скасовані. Правилом Кольбера було — коштом багатих полегшувати повинності бідних. Дотримуючись цього правила, він підтримував непрямі податки, що їх платили всі піддані, тоді як пряме обкладення стосувалося лише непривілейованих підданих. У 1664 р. Кольберові вдалося провести скасовування внутрішніх митниць між північними та південними провінціями країни, що пожвавило торгівлю і дотично зменшувало ознаки феодалізму в країні — але при одночасному зміцненні центральної влади короля.

Реформи у промисловості

У промисловості і торгівлі він з самого початку був протекціоністом, прихильником системи заступництва і контролю за промисловістю і торгівлею з боку держави. Кольбер не винайшов системи, згодом названої його іменем — кольбертизм (див. Меркантилізм), але він її послідовно проводив у всіх своїх починаннях. Його головною метою було збільшення вивозу, зменшення ввезення, і внаслідок цього — збільшення притоку грошей в країну. Всі види промисловості були організовані в корпорації, в яких спосіб виготовлення товарів встановлювався суворими регламентами. До країни запрошували іноземних фабрикантів і це призводило до росту промисловості.

Внесок в оборону країни

Кольбер був також творцем французького військового флоту, оскільки він з одного боку запропонував матроську повинність, а з іншого — збільшив число військових кораблів до 300. Нарешті, видав зразкову на той час інструкцію для флоту. Набір людей до флоту проводився, проте, вельми жорсткими заходами, такими, що часто сприяли зростанню незадоволення Кольбером серед населення. Для того, щоб набирати екіпажі для галер, певний час усі злочинці каралися засланням на галери. Жорсткі, але послідовні нововведення Кольбера у сфері фінансів, значною мірою завдячували частим та часто збитковим війнам короля Людовика.

Заради цих війн Людовику довелося брати позики на суму до 260 млн ліврів, і, лише завдяки мистецтву Кольбера і частим конверсіям, на кінець його кар'єри сума відсотків, що сплачувалися державним кредиторам, була не більшою, ніж при початку воєн. Також значно були підвищені непрямі податки, при тому їхні умови стали менш вигідними для відкупників. Великі суми знадобилися державі для премій підприємцям для заохочення вітчизняної промисловості.

Колонізація

Колонізація Мадагаскару була одним з головних завдань Кольбера. Одночасно були засновані інші колонії на півночі, у Леванті, Сенегалі на Піренеях. Невміле керівництво з метрополії призвело до невдачі багатьох з цих починів, але все ж до кінця кар'єри Кольбера Франції належала велика кількість європейських колоній. За Кольбера Франції належали: Канада, Луїзіана, тобто басейн Міссісіпі, з Вест-Індських островів: Св. Хреста, Св. Варфоломея, Гваделупа, Санто-Домінго, також острів Тобаго і частина Гаїті; у Південній Америці — Гвіана, частина берега у північно-західній Африці, в Індії: Пондішері та Чандернагор. Усі ці володіння експлуатувалися виключно на користь метрополії.

Розбудова інфраструктури

Для покращення шляхів сполучення Кольбер зробив надзвичайно багато. За його сприяння було завершено будівництво величезного лангедокського каналу, розпочате ще 1681 р. Шосейним дорогам щорічно виділялося 650 000 ліврів. Прекрасний стан цих доріг був одним з наймогутніших засобів повної державної централізації. Для досягнення цього Кольбер передав основну адміністративну владу інтендантам, залишивши колишнім губернаторам з вищої знаті лише представництво. Влада місцевих парламентів також була значно обмежена. 24 лютого 1673 р. було видано ордонанс, що остаточно заборонив парламентам впроваджувати будь-які зміни й обмеження під час запису розпоряджень короля. Одночасно все законодавство та оподаткування перейшло цілковито до рук короля і Кольбера. Педантична регламентація та втручання уряду в усі сфери життя принесли Кольберові велику непопулярність. У Голландії друкували памфлети проти нього, але вони були не у змозі зашкодити його напрямку політики. Діючи від імені короля Кольбер, попри своє плебейське походження, без зусиль міг зломити протидію аристократії при реалізації власних планів.

Кольбер прагнув сприяти розвитку мистецтва та науки. Він заснував Академію наук і в 1667, 1671 і 1672 роках академія пластичних мистецтв і музики. Він збільшив королівську бібліотеку, ботанічний сад, влаштував і забезпечив засобами обсерваторію, ввів розмежування землі й влаштовував експедиції учених, особливо натуралістів. Руйнівні війни знищили плоди його довголітніх праць і йому довелося під кінець життя пересвідчитися про несумісність його економічної системи із зовнішньою політикою амбітного короля Людовика XIV.

Помер 6 вересня 1683, майже в немилості у короля. Під час похорону, його непопулярність була такою, що його труну мусили охороняти від помсти населення.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  5. http://genealogy.euweb.cz/french/albert2.html

Джерела

(фр.)

  • Clément, «Histoire de Colbert et de son administration» (П., 1874);
  • Jourbleau, «Etude sur Colbert» (П., 1856);
  • Neymarck, «Colbert et son temps» (П., 1877);
  • Farnam, «Die innere franz. Gewerbepolitik von Colbert bis Turgot» (Лейпциг, 1879);
  • Dussièux, «Étude biographique sur Colbert» (П., 1886);
  • De Cosnac, «Mazarin et Colbert» (П., 1892);
  • Pigeonneau, «La Politique coloniale de Colbert» («Annales de l'École des sciences politiques», 1866);
  • Pauliat, «La politique coloniale de l'ancien régime» (1887).

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Bati st Kolbe r fr Jean Baptiste Colbert 29 serpnya 1619 6 veresnya 1683 francuzkij derzhavnij diyach Na pochatku derzhavnoyi sluzhbi buv protezhe kardinala Mazarini yakij priznachiv jogo svoyeyu dovirenoyu osoboyu Molodij korol Lyudovik XIV priznachiv Kolbera intendantom finansiv Na cij posadi vidznachivsya napoleglivoyu praceyu ta vprovadzhennyam bagatoh reform Zhan Batist Kolberfr Jean Baptiste ColbertPortret Kolbera u 1685 roci posmertnij Im ya pri narodzhenni Jean Baptiste ColbertPsevdo Jean Baptiste ColbertNarodivsya 29 serpnya 1619 1619 08 29 Rejms Pomer 6 veresnya 1683 1683 09 06 64 roki ParizhPohovannya Cerkva Sent EstashPiddanstvo FranciyaNacionalnist francuzMisce prozhivannya Rejms ParizhDiyalnist ministr finansivAlma mater Parizkij universitetZnannya mov francuzka 1 Chlenstvo Francuzka akademiya 6 veresnya 1683 2 i Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstvaRoki aktivnosti 1665 1683 3 Posada generalnij prokuror finansivKonfesiya katolicka cerkvaBatko d 4 Mati d 4 Brati sestri Sharl Kolber i dDiti d 4 d 5 d d 4 d i dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiDerzhavna sluzhbaZhan Batist Kolber 1655 r Na posadi intendanta finansiv Kolber vikriv ryad zlovzhivan golovnogo intendanta Nikolya Fuke i stav u 1661 r jogo faktichnim hoch i ne nominalnim nastupnikom lishe visim rokiv opislya vin stav derzhavnim ministrom Vodnochas Kolber buv golovnim intendantom korolivskih sporud i fabrik Na cij posadi vin vidznachivsya svoyeyu dovgoyu i napoleglivoyu praceyu ta uvagoyu do vimog korolya Borotba zi zlovzhivannyami Ne znayuchi zahoplen Kolber prote mav shirokij krugozir zvik staviti sobi visoki cili ale vodnochas buv upertij suvorij chasom zhorstokij Vin buv pershim hto zvernuv uvagu na zlovzhivannya u finansovih spravah Pid jogo kerivnictvom osobliva sudova palata zajnyalasya rozsliduvannyam zlovzhivannyami ta postupala z vinnimi bez shonajmenshoyi poblazhlivosti Vidkupniki podatkiv fiskalni chinovniki buli obkladeni velicheznimi shtrafami zlochinci chasto zasudzhuvalisya do smerti U 1662 i 1663 rr u cih finansistiv bulo vidibrano ponad 70 mln livriv koli v 1669 r zgadana sudova palata bula skasovana vona vstigla povernuti derzhavnij kazni vid 500 osib 110 mln livriv tobto blizko 650 mln suchasnih frankiv Zhorstokist Kolbera deyakoyu miroyu vrivnovazhuvalasya zmenshennyam pryamogo podatku fr taille sho lezhav na nizhchih klasah naselennya Inshim novovvedennyam bulo zmenshennya derzhavnogo borgu Deyaki poziki pid privodom togo sho korol pri yih ukladanni buv oshukanij prosto perestali viplachuvatisya Vodnochas derzhavni zemli yaki inodi stolittyami do togo buli prodani abo rozdarovani teper buli primusovo poverneni za togochasnoyu kupivelnoyu yih cinoyu bez uvagi do zmini yih vartosti Volodari dvoryanskih tituliv mali u Franciyi znachni finansovi cinnosti oskilki yih vlasniki ne splachuvali podatkiv ti z nih sho buli pridbani za ostannih 30 rokiv buli prosto skasovani Pravilom Kolbera bulo koshtom bagatih polegshuvati povinnosti bidnih Dotrimuyuchis cogo pravila vin pidtrimuvav nepryami podatki sho yih platili vsi piddani todi yak pryame obkladennya stosuvalosya lishe neprivilejovanih piddanih U 1664 r Kolberovi vdalosya provesti skasovuvannya vnutrishnih mitnic mizh pivnichnimi ta pivdennimi provinciyami krayini sho pozhvavilo torgivlyu i dotichno zmenshuvalo oznaki feodalizmu v krayini ale pri odnochasnomu zmicnenni centralnoyi vladi korolya Reformi u promislovosti U promislovosti i torgivli vin z samogo pochatku buv protekcionistom prihilnikom sistemi zastupnictva i kontrolyu za promislovistyu i torgivleyu z boku derzhavi Kolber ne vinajshov sistemi zgodom nazvanoyi jogo imenem kolbertizm div Merkantilizm ale vin yiyi poslidovno provodiv u vsih svoyih pochinannyah Jogo golovnoyu metoyu bulo zbilshennya vivozu zmenshennya vvezennya i vnaslidok cogo zbilshennya pritoku groshej v krayinu Vsi vidi promislovosti buli organizovani v korporaciyi v yakih sposib vigotovlennya tovariv vstanovlyuvavsya suvorimi reglamentami Do krayini zaproshuvali inozemnih fabrikantiv i ce prizvodilo do rostu promislovosti Vnesok v oboronu krayini Kolber buv takozh tvorcem francuzkogo vijskovogo flotu oskilki vin z odnogo boku zaproponuvav matrosku povinnist a z inshogo zbilshiv chislo vijskovih korabliv do 300 Nareshti vidav zrazkovu na toj chas instrukciyu dlya flotu Nabir lyudej do flotu provodivsya prote velmi zhorstkimi zahodami takimi sho chasto spriyali zrostannyu nezadovolennya Kolberom sered naselennya Dlya togo shob nabirati ekipazhi dlya galer pevnij chas usi zlochinci karalisya zaslannyam na galeri Zhorstki ale poslidovni novovvedennya Kolbera u sferi finansiv znachnoyu miroyu zavdyachuvali chastim ta chasto zbitkovim vijnam korolya Lyudovika Zaradi cih vijn Lyudoviku dovelosya brati poziki na sumu do 260 mln livriv i lishe zavdyaki mistectvu Kolbera i chastim konversiyam na kinec jogo kar yeri suma vidsotkiv sho splachuvalisya derzhavnim kreditoram bula ne bilshoyu nizh pri pochatku voyen Takozh znachno buli pidvisheni nepryami podatki pri tomu yihni umovi stali mensh vigidnimi dlya vidkupnikiv Veliki sumi znadobilisya derzhavi dlya premij pidpriyemcyam dlya zaohochennya vitchiznyanoyi promislovosti Kolonizaciya Kolonizaciya Madagaskaru bula odnim z golovnih zavdan Kolbera Odnochasno buli zasnovani inshi koloniyi na pivnochi u Levanti Senegali na Pireneyah Nevmile kerivnictvo z metropoliyi prizvelo do nevdachi bagatoh z cih pochiniv ale vse zh do kincya kar yeri Kolbera Franciyi nalezhala velika kilkist yevropejskih kolonij Za Kolbera Franciyi nalezhali Kanada Luyiziana tobto basejn Missisipi z Vest Indskih ostroviv Sv Hresta Sv Varfolomeya Gvadelupa Santo Domingo takozh ostriv Tobago i chastina Gayiti u Pivdennij Americi Gviana chastina berega u pivnichno zahidnij Africi v Indiyi Pondisheri ta Chandernagor Usi ci volodinnya ekspluatuvalisya viklyuchno na korist metropoliyi Rozbudova infrastrukturi Dlya pokrashennya shlyahiv spoluchennya Kolber zrobiv nadzvichajno bagato Za jogo spriyannya bulo zaversheno budivnictvo velicheznogo langedokskogo kanalu rozpochate she 1681 r Shosejnim dorogam shorichno vidilyalosya 650 000 livriv Prekrasnij stan cih dorig buv odnim z najmogutnishih zasobiv povnoyi derzhavnoyi centralizaciyi Dlya dosyagnennya cogo Kolber peredav osnovnu administrativnu vladu intendantam zalishivshi kolishnim gubernatoram z vishoyi znati lishe predstavnictvo Vlada miscevih parlamentiv takozh bula znachno obmezhena 24 lyutogo 1673 r bulo vidano ordonans sho ostatochno zaboroniv parlamentam vprovadzhuvati bud yaki zmini j obmezhennya pid chas zapisu rozporyadzhen korolya Odnochasno vse zakonodavstvo ta opodatkuvannya perejshlo cilkovito do ruk korolya i Kolbera Pedantichna reglamentaciya ta vtruchannya uryadu v usi sferi zhittya prinesli Kolberovi veliku nepopulyarnist U Gollandiyi drukuvali pamfleti proti nogo ale voni buli ne u zmozi zashkoditi jogo napryamku politiki Diyuchi vid imeni korolya Kolber popri svoye plebejske pohodzhennya bez zusil mig zlomiti protidiyu aristokratiyi pri realizaciyi vlasnih planiv Kolber pragnuv spriyati rozvitku mistectva ta nauki Vin zasnuvav Akademiyu nauk i v 1667 1671 i 1672 rokah akademiya plastichnih mistectv i muziki Vin zbilshiv korolivsku biblioteku botanichnij sad vlashtuvav i zabezpechiv zasobami observatoriyu vviv rozmezhuvannya zemli j vlashtovuvav ekspediciyi uchenih osoblivo naturalistiv Rujnivni vijni znishili plodi jogo dovgolitnih prac i jomu dovelosya pid kinec zhittya peresvidchitisya pro nesumisnist jogo ekonomichnoyi sistemi iz zovnishnoyu politikoyu ambitnogo korolya Lyudovika XIV Pomer 6 veresnya 1683 majzhe v nemilosti u korolya Pid chas pohoronu jogo nepopulyarnist bula takoyu sho jogo trunu musili ohoronyati vid pomsti naselennya Div takozhFrancuzke baroko Sharl Perro Klod Perro Nikolya Pussen Nikolya Fuke Vo le Vikont Intriga Dzhulio Mazarini Paradnij portretPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 RKDartists d Track Q17299517 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 http genealogy euweb cz french albert2 htmlDzherela fr Clement Histoire de Colbert et de son administration P 1874 Jourbleau Etude sur Colbert P 1856 Neymarck Colbert et son temps P 1877 Farnam Die innere franz Gewerbepolitik von Colbert bis Turgot Lejpcig 1879 Dussieux Etude biographique sur Colbert P 1886 De Cosnac Mazarin et Colbert P 1892 Pigeonneau La Politique coloniale de Colbert Annales de l Ecole des sciences politiques 1866 Pauliat La politique coloniale de l ancien regime 1887 PosilannyaMaron 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 921 922 1000 ekz

Дата публікації:
Топ