У 1798–1801 роках за ініціативою та під безпосереднім керівництвом Наполеона було зроблено спробу завоювання Єгипту
Єгипетський похід Бонапарта | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна Другої коаліції | |||||||
. Битва біля пірамід, 21 липня 1798 року | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Османська імперія Велика Британія | Французька республіка | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо | 40 тис. солдатів 10 тис. моряків |
Передумови Єгипетської кампанії
Після підписання миру з Австрійською монархією і Російською імперією у стані війни з Французькою республікою знаходилася тільки Велика Британія. Готуючись до бойових дій на континенті, Директорія одночасно запланувала провести допоміжну військову кампанію проти Великої Британії. Відносна слабкість французького флоту не дозволяла безпечно перевезти значну армію до Ост- або Вест-Індії, тож вибір був між висадкою в Ірландії (де місцеве населення охоче підтримало би антибританські дії) та в володіннях Османської імперії з, можливо, майбутнім просуванням до Індії на з'єднання з силами союзних Французькій республіці магараджів. Врешті, було зроблено вибір на користь Єгипту. Єгипет юридично підпорядковувався Османській Імперії, але фактично здійснював незалежну політику. Османська імперія по дипломатичних каналах дала Французькій республіці зрозуміти, що вона поблажливо поставиться до будь-яких французьких дій проти Єгипту. До того ж, із захопленням Французькою республікою острова Корфу та укладенням Французькою республікою вигідних угод з Неаполітанським королівством, Велика Британія втратила всі свої постійні морські бази у Середземному морі. На початку 1798 року Наполеон провів рекогносцировку північного та західного французького узбережжя. Демонстраційні дії пройшли вдало: Велика Британія була переконана, що готується висадка в Ірландії, тож британський флот заблокував Гібралтар та північні французькі порти, закривши французам відкритий шлях через Середземне море.
Початок експедиції та захоплення Мальти
Призначені для експедиції війська були таємно зосереджені в Тулоні, Генуї, Аяччо та . 19 травня 1798 вони полишили ці порти та об'єднавшись рушили на південь. Першою ціллю Наполеон призначив Мальту — місце розташування Мальтійського ордену. Заснований колись для боротьби з алжирськими піратами та мусульманським флотом взагалі, Орден переживав період занепаду. Лицарі підтримували дружні стосунки з ворожими Французькій республіці Великою Британією та Російською імперією, британський флот часом використовував Мальту як тимчасову базу для своїх дій. 11 червня біля Мальти, несподівано для лицарів, з'явився потужний французький флот та запитав дозволу набрати питної води. Мальтійці дозволили щоб одночасно набирав воду тільки один корабель: оскільки кораблів у флоті було більше чотирьохсот, така заправка зайняла би чимало часу. Французи висунули ультиматум, мальтійці почали готуватись до оборони. Французький флот висадив кілька десантів, які в короткий час зайняли всі острови — лицарі виявились небоєздатні, найманці, з яких складалось орденське військо, швидко склали зброю або перейшли на бік французів, а місцеве населення не виявило бажання воювати за привілеї лицарів Ордена.
Наполеон залишив на острові двохтисячний гарнізон та вирушив з флотом далі до Єгипту.
Отримавши від британської розвідки повідомлення про вихід французького флоту з південних портів, Нельсон терміново вирушив зі своїми ескадрами у Середземне море. Вже там він дістав нове повідомлення: французи захопили Мальту та зникли у невідомому напрямку. Справедливо розцінюючи Єгипет як найімовірнішу ціль експедиції, Нельсон у першу чергу вирушив до Александрії. Не обтяжений транспортними кораблями британський флот обігнав французів розминувшись із ними. Прибувши до Александрії, Нельсон не знайшов там французів і вирушив до наступної можливої цілі французької експедиції — Стамбула. Не знайшовши французів і там, він прикривав Дарданелли аж поки прибулий із Єгипту торговельний корабель не повідомив про те, що Наполеон таки висадився в Єгипті та захопив Александрію.
Вторгнення
Ввечері 1 липня війська Наполеона почали висадку біля Александрії і вже наступного дня місто було здобуто. Після цього Огюстен Бельяр завдав поразки мамлюкам при . Французький флот під керівництвом адмірала де Брюеса залишився біля Александрії з розпорядженням знайти достатньо глибокий для лінійних кораблів прохід у гавань міста, де вони були б у безпеці від можливого нападу британців. Було створена Нільська флотилія на чолі з Жаном Перре. Армія тим часом рушила на Каїр. 21 липня французькі війська зустрілись із зібраним ватажками мамелюків Мурад-беєм та Ібрагім-беєм військом, відбулась Битва біля пірамід. Завдяки приголомшливій перевазі у тактиці та військовому вишколі, французи із незначними втратами вщент розгромили війська мамелюків. Організований опір французьким військам у Нижньому Єгипті було припинено, Ібрагім-бей та Мурад-бей були змушені покинути Каїр та переховуватись.
Після захоплення Каїра Наполеон відрядив одну дивізію під керівництвом генерала Даву на завоювання Верхнього Єгипту, а сам тим часом розпочав активні і багато у чому успішні заходи з підпорядкування собі країни та приверненню до себе симпатій впливових верств місцевого населення. Одночасно з тим, французькі науковці розгорнули активну діяльність з вивчення єгипетської старовини.
З приборканням Верхнього Єгипту вся країна була перетворена на французький протекторат, більшість прихильників мамалюків була розбита, кочові племена Східної Сахари приборкано. Французи закріпились в Єгипті.
Командувач французьким флотом не скористався з сприятливих обставин та не забезпечив флоту безпечного базування в Александрії. Кораблі стояли на якорях на рейді, фрегати не проводили розвідку, навчання та бойові чергування на кораблях не проводились, більшість матросів постійно знаходились не на своїх кораблях, а на березі. За таких обставин британський флот підійшов до Александрії і несподівано для французів атакував розташовані біля мису Абукір їхні кораблі. У тривалій і запеклій битві британці завдали французькому флоту нищівної поразки.
Завдяки своїй перемозі, Велика Британія захопила контроль над Середземним морем. І хоча певне сполучення Єгипту з Французькою республікою продовжувалось, для підвезення військових резервів вже не було можливості. Ще важливішим для Британії було моральне значення цієї перемоги. Так супротивники французів у Єгипті значною мірою активізували свої дії. Але найголовнішим було те, що османський султан, який досі нейтрально ставився до французької експедиції, був змушений почати діяти. Вважаючи скору поразку французів у Єгипті невідворотною та не бажаючи його окупації Великою Британією, султан Селім оголосив Французькій республіці війну.
Невдачі в Сирії і повернення Бонапарта до Французької республіки
Османська імперія збирала для дій проти французів армію в Сирії. На острові Крит на базі Дарданельської дивізії розпочалось розгортання ще однієї армії. Підготовку британських та індійських військ до експедиції проти Єгипту почали й британці. Щоб виграти час, Наполеон першим розпочав дії проти сирійської армії Османської Імперії.
У лютому 1799 р. Наполеон почав похід в Сирію. Він успішно захопив важливі прикордонні фортеці на Синайському півострові, узяв штурмом Яффу, та розгромив основні сили сирійської армії у битви біля гори Табор. Наступною ціллю було добре укріплене місто Акра, але завдяки активній взаємодії між османською армією на чолі із та британським флотом Вульяма Сіднея Сміта взяти Акру французам не вдалось. Зважаючи на великі втрати та загрозу епідемії чуми було оголошено відступ, який і почався 20 травня 1799. Сирію не було завойовано, але сирійська армія перестала бути загрозою для Єгипту.
У липні Османська імперія закінчила формування нової армії, яка і була висаджена десантом з британських кораблів на мис Абукір. Спираючись на підготовану систему укріплень, французькі війська повністю розгромили цю армію 25 липня.
Тим часом, у Французькій республіці Директорія, знаходилася на межі банкрутства і поразки у війні проти коаліції Австрійської монархії, Османської імперії і Російської імперії. Отримавши відомості про незадоволення всередині країни і про зовнішні погрози, Наполеон 23 серпня залишив армію генералові і відплив до Французької республіки. Йому вдалося уникнути зустрічі з британським флотом, що крейсерував у Середземному морі і 9 жовтня 1799 р. Наполеон спокійно висадився у Фрежюсі на півдні Французької республіки.
Крах експедиції
Командувати французьким корпусом залишився генерал . Французький уряд залишив експедиційний корпус напризволяще. Попри це 20 березня 1800 році Клеберу вдалося розбити 30-тисячну армію мамлюків, яку підтримували британці, в битві при Геліополісі. Після цього він придушив повстання в Каїрі. 14 червня 1800 року мусульманський фанатик убив Клебера.
Командування над французьким корпусом перебрав генерал Мену.
В серпні 1801 року, під ударами об'єднаних сил британців і Оттоманської імперії, втративши внаслідок хвороб понад 13 500 солдатів, французи капітулювали. За умовами капітуляції французьких солдатів британці повертали в Європу, причому разом з безцінним запасом єгипетської старовини.
Результати експедиції
Спроба Французької республіки захопити Єгипетський еялет при повному домінуванні флоту Великої Британії на Середземному морі була приречена. Завдяки високим бойовим якостям французької армії та офіцерського корпусу на чолі з Наполеоном протягом кількох років експедиція була порівняно вдалою.
Але відрізаність від Французької республіки, боротьба місцевого населення, яке сприймало французів як загарбників, ставила французький корпус у безпорадне становище. Після знищення британцями французького флоту в битві при Абукірі капітуляція французького корпусу в Єгипті була лише питанням часу.
Проте Єгипетська експедиція Наполеона мала наслідком зростання інтересу до стародавньої історії Єгипту. В результаті експедиції була зібрана і вивезена в Європу величезна кількість пам'яток. В 1798 році було створено Інститут Єгипту (фр. L'Institut d'Égypte), що поклав початок науковому вивченню стародавнього Єгипту.
Джерела
- Chandler, David, The Campaigns of Napoleon New York, Macmillan, 1966.
- , Napoleon's Egypt: Invading the Middle East Palgrave Macmillan, 2007. []
- Herold, J. Christopher, Bonaparte in Egypt — London, Hamish Hamilton, 1962.
- Herold, J. Christopher, The Age of Napoleon. New York, American Heritage, 1963.
- Moorehead, Alan, The Blue Nile New York, Harper & Row, 1962.
- Napoleon and Egyptomania in Tennessee [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // An Exhibition. September 6, 2008–January 19, 2009. Frank H. McClung Museum, Elaine A. Evans, curator.
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (травень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U 1798 1801 rokah za iniciativoyu ta pid bezposerednim kerivnictvom Napoleona bulo zrobleno sprobu zavoyuvannya YegiptuYegipetskij pohid Bonaparta Vijna Drugoyi koaliciyi Bitva bilya piramid 21 lipnya 1798 roku Bitva bilya piramid 21 lipnya 1798 roku Data 1798 1801 Misce Yegipetskij eyalet Osmanska Siriya Rezultat peremoga Osmanskoyi imperiyi Storoni Osmanska imperiya Velika Britaniya Francuzka respublika Vijskovi sili Nevidomo 40 tis soldativ 10 tis moryakivPeredumovi Yegipetskoyi kampaniyiPislya pidpisannya miru z Avstrijskoyu monarhiyeyu i Rosijskoyu imperiyeyu u stani vijni z Francuzkoyu respublikoyu znahodilasya tilki Velika Britaniya Gotuyuchis do bojovih dij na kontinenti Direktoriya odnochasno zaplanuvala provesti dopomizhnu vijskovu kampaniyu proti Velikoyi Britaniyi Vidnosna slabkist francuzkogo flotu ne dozvolyala bezpechno perevezti znachnu armiyu do Ost abo Vest Indiyi tozh vibir buv mizh visadkoyu v Irlandiyi de misceve naselennya ohoche pidtrimalo bi antibritanski diyi ta v volodinnyah Osmanskoyi imperiyi z mozhlivo majbutnim prosuvannyam do Indiyi na z yednannya z silami soyuznih Francuzkij respublici magaradzhiv Vreshti bulo zrobleno vibir na korist Yegiptu Yegipet yuridichno pidporyadkovuvavsya Osmanskij Imperiyi ale faktichno zdijsnyuvav nezalezhnu politiku Osmanska imperiya po diplomatichnih kanalah dala Francuzkij respublici zrozumiti sho vona poblazhlivo postavitsya do bud yakih francuzkih dij proti Yegiptu Do togo zh iz zahoplennyam Francuzkoyu respublikoyu ostrova Korfu ta ukladennyam Francuzkoyu respublikoyu vigidnih ugod z Neapolitanskim korolivstvom Velika Britaniya vtratila vsi svoyi postijni morski bazi u Seredzemnomu mori Na pochatku 1798 roku Napoleon proviv rekognoscirovku pivnichnogo ta zahidnogo francuzkogo uzberezhzhya Demonstracijni diyi projshli vdalo Velika Britaniya bula perekonana sho gotuyetsya visadka v Irlandiyi tozh britanskij flot zablokuvav Gibraltar ta pivnichni francuzki porti zakrivshi francuzam vidkritij shlyah cherez Seredzemne more Pochatok ekspediciyi ta zahoplennya MaltiPriznacheni dlya ekspediciyi vijska buli tayemno zoseredzheni v Tuloni Genuyi Ayachcho ta 19 travnya 1798 voni polishili ci porti ta ob yednavshis rushili na pivden Pershoyu cillyu Napoleon priznachiv Maltu misce roztashuvannya Maltijskogo ordenu Zasnovanij kolis dlya borotbi z alzhirskimi piratami ta musulmanskim flotom vzagali Orden perezhivav period zanepadu Licari pidtrimuvali druzhni stosunki z vorozhimi Francuzkij respublici Velikoyu Britaniyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu britanskij flot chasom vikoristovuvav Maltu yak timchasovu bazu dlya svoyih dij 11 chervnya bilya Malti nespodivano dlya licariv z yavivsya potuzhnij francuzkij flot ta zapitav dozvolu nabrati pitnoyi vodi Maltijci dozvolili shob odnochasno nabirav vodu tilki odin korabel oskilki korabliv u floti bulo bilshe chotirohsot taka zapravka zajnyala bi chimalo chasu Francuzi visunuli ultimatum maltijci pochali gotuvatis do oboroni Francuzkij flot visadiv kilka desantiv yaki v korotkij chas zajnyali vsi ostrovi licari viyavilis neboyezdatni najmanci z yakih skladalos ordenske vijsko shvidko sklali zbroyu abo perejshli na bik francuziv a misceve naselennya ne viyavilo bazhannya voyuvati za privileyi licariv Ordena Napoleon zalishiv na ostrovi dvohtisyachnij garnizon ta virushiv z flotom dali do Yegiptu Otrimavshi vid britanskoyi rozvidki povidomlennya pro vihid francuzkogo flotu z pivdennih portiv Nelson terminovo virushiv zi svoyimi eskadrami u Seredzemne more Vzhe tam vin distav nove povidomlennya francuzi zahopili Maltu ta znikli u nevidomomu napryamku Spravedlivo rozcinyuyuchi Yegipet yak najimovirnishu cil ekspediciyi Nelson u pershu chergu virushiv do Aleksandriyi Ne obtyazhenij transportnimi korablyami britanskij flot obignav francuziv rozminuvshis iz nimi Pribuvshi do Aleksandriyi Nelson ne znajshov tam francuziv i virushiv do nastupnoyi mozhlivoyi cili francuzkoyi ekspediciyi Stambula Ne znajshovshi francuziv i tam vin prikrivav Dardanelli azh poki pribulij iz Yegiptu torgovelnij korabel ne povidomiv pro te sho Napoleon taki visadivsya v Yegipti ta zahopiv Aleksandriyu VtorgnennyaGeneral Bonapart u Kayiri Vvecheri 1 lipnya vijska Napoleona pochali visadku bilya Aleksandriyi i vzhe nastupnogo dnya misto bulo zdobuto Pislya cogo Ogyusten Belyar zavdav porazki mamlyukam pri Francuzkij flot pid kerivnictvom admirala de Bryuesa zalishivsya bilya Aleksandriyi z rozporyadzhennyam znajti dostatno glibokij dlya linijnih korabliv prohid u gavan mista de voni buli b u bezpeci vid mozhlivogo napadu britanciv Bulo stvorena Nilska flotiliya na choli z Zhanom Perre Armiya tim chasom rushila na Kayir 21 lipnya francuzki vijska zustrilis iz zibranim vatazhkami mamelyukiv Murad beyem ta Ibragim beyem vijskom vidbulas Bitva bilya piramid Zavdyaki prigolomshlivij perevazi u taktici ta vijskovomu vishkoli francuzi iz neznachnimi vtratami vshent rozgromili vijska mamelyukiv Organizovanij opir francuzkim vijskam u Nizhnomu Yegipti bulo pripineno Ibragim bej ta Murad bej buli zmusheni pokinuti Kayir ta perehovuvatis Pislya zahoplennya Kayira Napoleon vidryadiv odnu diviziyu pid kerivnictvom generala Davu na zavoyuvannya Verhnogo Yegiptu a sam tim chasom rozpochav aktivni i bagato u chomu uspishni zahodi z pidporyadkuvannya sobi krayini ta privernennyu do sebe simpatij vplivovih verstv miscevogo naselennya Odnochasno z tim francuzki naukovci rozgornuli aktivnu diyalnist z vivchennya yegipetskoyi starovini Z priborkannyam Verhnogo Yegiptu vsya krayina bula peretvorena na francuzkij protektorat bilshist prihilnikiv mamalyukiv bula rozbita kochovi plemena Shidnoyi Sahari priborkano Francuzi zakripilis v Yegipti Morska bitva bilya AbukiraKomanduvach francuzkim flotom ne skoristavsya z spriyatlivih obstavin ta ne zabezpechiv flotu bezpechnogo bazuvannya v Aleksandriyi Korabli stoyali na yakoryah na rejdi fregati ne provodili rozvidku navchannya ta bojovi cherguvannya na korablyah ne provodilis bilshist matrosiv postijno znahodilis ne na svoyih korablyah a na berezi Za takih obstavin britanskij flot pidijshov do Aleksandriyi i nespodivano dlya francuziv atakuvav roztashovani bilya misu Abukir yihni korabli U trivalij i zapeklij bitvi britanci zavdali francuzkomu flotu nishivnoyi porazki Zavdyaki svoyij peremozi Velika Britaniya zahopila kontrol nad Seredzemnim morem I hocha pevne spoluchennya Yegiptu z Francuzkoyu respublikoyu prodovzhuvalos dlya pidvezennya vijskovih rezerviv vzhe ne bulo mozhlivosti She vazhlivishim dlya Britaniyi bulo moralne znachennya ciyeyi peremogi Tak suprotivniki francuziv u Yegipti znachnoyu miroyu aktivizuvali svoyi diyi Ale najgolovnishim bulo te sho osmanskij sultan yakij dosi nejtralno stavivsya do francuzkoyi ekspediciyi buv zmushenij pochati diyati Vvazhayuchi skoru porazku francuziv u Yegipti nevidvorotnoyu ta ne bazhayuchi jogo okupaciyi Velikoyu Britaniyeyu sultan Selim ogolosiv Francuzkij respublici vijnu Nevdachi v Siriyi i povernennya Bonaparta do Francuzkoyi respublikiOsmanska imperiya zbirala dlya dij proti francuziv armiyu v Siriyi Na ostrovi Krit na bazi Dardanelskoyi diviziyi rozpochalos rozgortannya she odniyeyi armiyi Pidgotovku britanskih ta indijskih vijsk do ekspediciyi proti Yegiptu pochali j britanci Shob vigrati chas Napoleon pershim rozpochav diyi proti sirijskoyi armiyi Osmanskoyi Imperiyi U lyutomu 1799 r Napoleon pochav pohid v Siriyu Vin uspishno zahopiv vazhlivi prikordonni forteci na Sinajskomu pivostrovi uzyav shturmom Yaffu ta rozgromiv osnovni sili sirijskoyi armiyi u bitvi bilya gori Tabor Nastupnoyu cillyu bulo dobre ukriplene misto Akra ale zavdyaki aktivnij vzayemodiyi mizh osmanskoyu armiyeyu na choli iz ta britanskim flotom Vulyama Sidneya Smita vzyati Akru francuzam ne vdalos Zvazhayuchi na veliki vtrati ta zagrozu epidemiyi chumi bulo ogolosheno vidstup yakij i pochavsya 20 travnya 1799 Siriyu ne bulo zavojovano ale sirijska armiya perestala buti zagrozoyu dlya Yegiptu U lipni Osmanska imperiya zakinchila formuvannya novoyi armiyi yaka i bula visadzhena desantom z britanskih korabliv na mis Abukir Spirayuchis na pidgotovanu sistemu ukriplen francuzki vijska povnistyu rozgromili cyu armiyu 25 lipnya Tim chasom u Francuzkij respublici Direktoriya znahodilasya na mezhi bankrutstva i porazki u vijni proti koaliciyi Avstrijskoyi monarhiyi Osmanskoyi imperiyi i Rosijskoyi imperiyi Otrimavshi vidomosti pro nezadovolennya vseredini krayini i pro zovnishni pogrozi Napoleon 23 serpnya zalishiv armiyu generalovi i vidpliv do Francuzkoyi respubliki Jomu vdalosya uniknuti zustrichi z britanskim flotom sho krejseruvav u Seredzemnomu mori i 9 zhovtnya 1799 r Napoleon spokijno visadivsya u Frezhyusi na pivdni Francuzkoyi respubliki Krah ekspediciyiZhan Batist Kleber Komanduvati francuzkim korpusom zalishivsya general Francuzkij uryad zalishiv ekspedicijnij korpus naprizvolyashe Popri ce 20 bereznya 1800 roci Kleberu vdalosya rozbiti 30 tisyachnu armiyu mamlyukiv yaku pidtrimuvali britanci v bitvi pri Geliopolisi Pislya cogo vin pridushiv povstannya v Kayiri 14 chervnya 1800 roku musulmanskij fanatik ubiv Klebera Komanduvannya nad francuzkim korpusom perebrav general Menu V serpni 1801 roku pid udarami ob yednanih sil britanciv i Ottomanskoyi imperiyi vtrativshi vnaslidok hvorob ponad 13 500 soldativ francuzi kapitulyuvali Za umovami kapitulyaciyi francuzkih soldativ britanci povertali v Yevropu prichomu razom z bezcinnim zapasom yegipetskoyi starovini Rezultati ekspediciyiSproba Francuzkoyi respubliki zahopiti Yegipetskij eyalet pri povnomu dominuvanni flotu Velikoyi Britaniyi na Seredzemnomu mori bula prirechena Zavdyaki visokim bojovim yakostyam francuzkoyi armiyi ta oficerskogo korpusu na choli z Napoleonom protyagom kilkoh rokiv ekspediciya bula porivnyano vdaloyu Ale vidrizanist vid Francuzkoyi respubliki borotba miscevogo naselennya yake sprijmalo francuziv yak zagarbnikiv stavila francuzkij korpus u bezporadne stanovishe Pislya znishennya britancyami francuzkogo flotu v bitvi pri Abukiri kapitulyaciya francuzkogo korpusu v Yegipti bula lishe pitannyam chasu Prote Yegipetska ekspediciya Napoleona mala naslidkom zrostannya interesu do starodavnoyi istoriyi Yegiptu V rezultati ekspediciyi bula zibrana i vivezena v Yevropu velichezna kilkist pam yatok V 1798 roci bulo stvoreno Institut Yegiptu fr L Institut d Egypte sho poklav pochatok naukovomu vivchennyu starodavnogo Yegiptu DzherelaChandler David The Campaigns of Napoleon New York Macmillan 1966 Napoleon s Egypt Invading the Middle East Palgrave Macmillan 2007 ISBN 1 4039 6431 9 Herold J Christopher Bonaparte in Egypt London Hamish Hamilton 1962 Herold J Christopher The Age of Napoleon New York American Heritage 1963 Moorehead Alan The Blue Nile New York Harper amp Row 1962 Napoleon and Egyptomania in Tennessee 9 lipnya 2021 u Wayback Machine An Exhibition September 6 2008 January 19 2009 Frank H McClung Museum Elaine A Evans curator Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2018