Огюстен Бельяр (*Augustin-Daniel Belliard, 25 травня 1769 —†28 січня 1832) — французький генерал Першої імперії, граф, пер Франції, дипломат.
Огюстен Бельяр | |
---|---|
фр. Augustin-Daniel Belliard | |
Псевдо | Даніель |
Народився | 25 травня 1769 Фонтене-ле-Конт |
Помер | 28 січня 1822 (52 роки) Брюссель |
Поховання | Пер-Лашез |
Країна | Франція |
Діяльність | військовий очільник |
Знання мов | французька[2] |
Учасник | Наполеонівські війни |
Титул | граф |
Посада | посол, пер Франції[d], d і пер Франції[d] |
Військове звання | генерал |
Батько | Огюстен Бельяр |
Мати | Анжеліка Робер-Моріньє |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 1769 року у м.Фонтене-ле-Конт. Був сином Огюстена Бельяра, графа Фонтено, королівського прокурора, та Анжеліки Робер-Моріньє з купецької родини. Дитинство провів у рідному місті. Згодом навчався у невеликому містечку в Пуату. З початком Французької революції Бельяр перейшов на бік повсталих. У 1790 році стає членом федерації Фонтене-ле-Конт. У 1797 році обирається капітаном 1-ї роти батальйону добровольців Фонтене. Того ж року стає довбровольцем Північної амрії на чолі із Дюмур'є, незабаром стає ад'ютантом останнього. Бельяр відзначився у битвах при Гран-Пре, Вальми, Жеммапе, Неєвіндені.
Після втечі генерала Дюмур'є у 1793 році був заарештований, позбавлений усіх звань та посад. Втім через деякий час звільнився з-за ґрат. Поступає добрвольцем до 3-го єгерського полку, служить простим солдатом. Незабаром переведений до армії на чолі із генералом Луї Гошем.
У 1796–1797 роках бере участь в Італійському поході Наполеона Бонапарта. Відзначився при Кастільйоні, Вероні, Арколе. За це отримав звання бригадного генерала. Після цього займає значну частину Тіролю. Хгодом воює у центральній Італії, зокрема захоплює фортецю Чивітавекк'ю та Рим. під час наступу неаполітанського короля Фердинанда VI на Рим Огюстен бельяр зберіг це місто за французами.
У 1798–1799 роках бере участь в Єгипетському поході у складі корпусу генерала Дезе. Відзначився при захоплені о. Мальта 10 червня 1798 року. Згодом звитяжив у битвах при Ельгаті, Пірамідах, Геліополісі. Згодом Бельяр захопив фортецю Дамієтту. Після цього зіграв важливу роль у взятті Каїра.
По поверненню до Франції у 1800 році стає дивізійним генералом. З 1801 до 1804 року очолює 24-ту дивізію в Брюсселі. У 1805 році призначається начальником штабу маршала Мюрата. Бере участь у військових кампаніях 1805 та 1806 років. За героїзм убитві під Аустерліцем отримує від Наполеона I знаки кавалера Ордена Почесного легіону. також добре проявив себе у битвах під Єною, Пресіш-Елау, Фрідландом.
У 1808 році був серед учасників вторгнення до Іспанії. Того ж року стає військовим губернатором Мадриду. У 1809 році стає таємним радником іспанського короля Жозефа Бонапарта. Захищав Мадрид від іспанців та англійців до 181 року, коли був відкликаний до Великої армії. Того ж року стає графом імперії.
У військовій кампанії 1812 року проти рсоії бельяр був начальником штаба маршала Мюрата. Відзначився у битвах при Островно, Вітебську, Смоленську, Дорогобужі, Бородіно. після відступу з Росії бельяр отримує звання генерал-полковника кірасир. Він займається реорганізацією кінноти. Був тяжко поранений у битві при Лейпцигу у 1813 році. Втім зумів відзначився у битві при Ханау й відвести залишки армії до Майнца.
Під час військової кампанії у званні генерал-майора очолює гарнізон Меца. Бельяр зумів відбити усі спроти військ антифранцузької коаліції захопити місто. Після цього, командуючи кавалерійським корпусом, відзначився у битвах при Лаоні, Реймсі, Монміралі, Шато-Тьєррі, Ла-Фершампенуаз.
Після першої реставрації Бурбонів Бельяр стає пером Франції та начальником штабу військ на чолі із герцогом Беррійським. Втім під час Ста днів Наполеона перейшов на його бік. Спочатку прибув до Мюрата, якому спробував допомогти зберегти неаполітанську корону, але після поразки у битві при Толентіно повертається до Франції. У битві при Ватерлоо у 1815 році командував 3-ю й 4-ю дивізіями. після поразки Бонапарта та відновлення на троні короля Людовика XVIII О.Бельяр був позбавлений звання пера Франції й запроторений до в'язниці. Але через декілька місяців був звільнений. У 1819 році відновлений у Палаті перів. також працював у військовому міністерстві, зокрема розробив план захоплення Алжиру.
Огюстен Бельяр підтримав Липневу революцію, стає наближеним до короля Луї-Філіпа I. Після оголошення у 1830 році незалежності Бельгії отримав посаду посла Франції у Бельгії. Багато зробив для визнання Бельгії незалежною державою (на честь нього встановлено статую у Брюсселі, названо вулицю в Антверпені). У 1832 році призначається послом до Іспанії. Проте 28 січня 1832 року помирає у Брюсселі від апоплексичного удару. Похований на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.
Примітки
- A. Henry Le Père Lachaise historique, monumental et biographique — Paris: chez l'auteur, 1852. — P. 56. — 116 с.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Charles Mullié, Biographie des célébrités militaires des armées de terre et de mer de 1789 à 1850, 1852
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Огюстен Бельяр |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ogyusten Belyar Augustin Daniel Belliard 25 travnya 1769 28 sichnya 1832 francuzkij general Pershoyi imperiyi graf per Franciyi diplomat Ogyusten Belyarfr Augustin Daniel BelliardPsevdoDanielNarodivsya25 travnya 1769 1769 05 25 Fontene le KontPomer28 sichnya 1822 1822 01 28 52 roki BryusselPohovannyaPer LashezKrayina FranciyaDiyalnistvijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 2 UchasnikNapoleonivski vijniTitulgrafPosadaposol per Franciyi d d i per Franciyi d Vijskove zvannyageneralBatkoOgyusten BelyarMatiAnzhelika Rober MorinyeNagorodiimena naneseni na Triumfalnu arkuGerbRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1769 roku u m Fontene le Kont Buv sinom Ogyustena Belyara grafa Fonteno korolivskogo prokurora ta Anzheliki Rober Morinye z kupeckoyi rodini Ditinstvo proviv u ridnomu misti Zgodom navchavsya u nevelikomu mistechku v Puatu Z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi Belyar perejshov na bik povstalih U 1790 roci staye chlenom federaciyi Fontene le Kont U 1797 roci obirayetsya kapitanom 1 yi roti bataljonu dobrovolciv Fontene Togo zh roku staye dovbrovolcem Pivnichnoyi amriyi na choli iz Dyumur ye nezabarom staye ad yutantom ostannogo Belyar vidznachivsya u bitvah pri Gran Pre Valmi Zhemmape Neyevindeni Pislya vtechi generala Dyumur ye u 1793 roci buv zaareshtovanij pozbavlenij usih zvan ta posad Vtim cherez deyakij chas zvilnivsya z za grat Postupaye dobrvolcem do 3 go yegerskogo polku sluzhit prostim soldatom Nezabarom perevedenij do armiyi na choli iz generalom Luyi Goshem U 1796 1797 rokah bere uchast v Italijskomu pohodi Napoleona Bonaparta Vidznachivsya pri Kastiljoni Veroni Arkole Za ce otrimav zvannya brigadnogo generala Pislya cogo zajmaye znachnu chastinu Tirolyu Hgodom voyuye u centralnij Italiyi zokrema zahoplyuye fortecyu Chivitavekk yu ta Rim pid chas nastupu neapolitanskogo korolya Ferdinanda VI na Rim Ogyusten belyar zberig ce misto za francuzami U 1798 1799 rokah bere uchast v Yegipetskomu pohodi u skladi korpusu generala Deze Vidznachivsya pri zahopleni o Malta 10 chervnya 1798 roku Zgodom zvityazhiv u bitvah pri Elgati Piramidah Geliopolisi Zgodom Belyar zahopiv fortecyu Damiyettu Pislya cogo zigrav vazhlivu rol u vzyatti Kayira Po povernennyu do Franciyi u 1800 roci staye divizijnim generalom Z 1801 do 1804 roku ocholyuye 24 tu diviziyu v Bryusseli U 1805 roci priznachayetsya nachalnikom shtabu marshala Myurata Bere uchast u vijskovih kampaniyah 1805 ta 1806 rokiv Za geroyizm ubitvi pid Austerlicem otrimuye vid Napoleona I znaki kavalera Ordena Pochesnogo legionu takozh dobre proyaviv sebe u bitvah pid Yenoyu Presish Elau Fridlandom U 1808 roci buv sered uchasnikiv vtorgnennya do Ispaniyi Togo zh roku staye vijskovim gubernatorom Madridu U 1809 roci staye tayemnim radnikom ispanskogo korolya Zhozefa Bonaparta Zahishav Madrid vid ispanciv ta anglijciv do 181 roku koli buv vidklikanij do Velikoyi armiyi Togo zh roku staye grafom imperiyi U vijskovij kampaniyi 1812 roku proti rsoiyi belyar buv nachalnikom shtaba marshala Myurata Vidznachivsya u bitvah pri Ostrovno Vitebsku Smolensku Dorogobuzhi Borodino pislya vidstupu z Rosiyi belyar otrimuye zvannya general polkovnika kirasir Vin zajmayetsya reorganizaciyeyu kinnoti Buv tyazhko poranenij u bitvi pri Lejpcigu u 1813 roci Vtim zumiv vidznachivsya u bitvi pri Hanau j vidvesti zalishki armiyi do Majnca Pid chas vijskovoyi kampaniyi u zvanni general majora ocholyuye garnizon Meca Belyar zumiv vidbiti usi sproti vijsk antifrancuzkoyi koaliciyi zahopiti misto Pislya cogo komanduyuchi kavalerijskim korpusom vidznachivsya u bitvah pri Laoni Rejmsi Monmirali Shato Tyerri La Fershampenuaz Pislya pershoyi restavraciyi Burboniv Belyar staye perom Franciyi ta nachalnikom shtabu vijsk na choli iz gercogom Berrijskim Vtim pid chas Sta dniv Napoleona perejshov na jogo bik Spochatku pribuv do Myurata yakomu sprobuvav dopomogti zberegti neapolitansku koronu ale pislya porazki u bitvi pri Tolentino povertayetsya do Franciyi U bitvi pri Vaterloo u 1815 roci komanduvav 3 yu j 4 yu diviziyami pislya porazki Bonaparta ta vidnovlennya na troni korolya Lyudovika XVIII O Belyar buv pozbavlenij zvannya pera Franciyi j zaprotorenij do v yaznici Ale cherez dekilka misyaciv buv zvilnenij U 1819 roci vidnovlenij u Palati periv takozh pracyuvav u vijskovomu ministerstvi zokrema rozrobiv plan zahoplennya Alzhiru Ogyusten Belyar pidtrimav Lipnevu revolyuciyu staye nablizhenim do korolya Luyi Filipa I Pislya ogoloshennya u 1830 roci nezalezhnosti Belgiyi otrimav posadu posla Franciyi u Belgiyi Bagato zrobiv dlya viznannya Belgiyi nezalezhnoyu derzhavoyu na chest nogo vstanovleno statuyu u Bryusseli nazvano vulicyu v Antverpeni U 1832 roci priznachayetsya poslom do Ispaniyi Prote 28 sichnya 1832 roku pomiraye u Bryusseli vid apopleksichnogo udaru Pohovanij na cvintari Per Lashez u Parizhi PrimitkiA Henry Le Pere Lachaise historique monumental et biographique Paris chez l auteur 1852 P 56 116 s d Track Q90d Track Q15717686d Track Q15717671 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaCharles Mullie Biographie des celebrites militaires des armees de terre et de mer de 1789 a 1850 1852 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ogyusten Belyar