Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Славонська Військова границя (хорв. Slavonska vojna granica, нім. Slawonische Militärgrenze, угор. Szlavón határőrvidék), або Славонська Країна (хорв. Slavonska vojna krajina, серб. Славонска војна крајина) — частина Військової границі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії. Була сформована з територій, відвойованих у Османської імперії, — з південних частин Славонії та Срему. Нині вони розташовані здебільшого у східній частині Хорватії; найбільш східні ділянки припадають на північ Сербії (Воєводина).
| Славонська Військова границя Slawonische Militärgrenze Szlavón határőrvidék Slavonska vojna granica Slavonska vojna krajina Славонска војна крајина | ||||
| Адміністративна одиниця Австро-Угорщини | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Вінковці, Нова Градишка, Петроварадин | |||
| Форма правління | Військова адміністрація | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1745 | |||
| - Ліквідовано | 1881 | |||
| Населення | ||||
| - 1870 | 246 901 осіб | |||
Поділ
Славонська Військова границя була поділена між трьома полками: Полком №7 (розташованим у Вінковцях), Полком №8 (розташованим у місті Нова Градишка) та Полком №9 (базувався у Петроварадині). Іншими важливими містами границі були Сремські Карловці, Стара Пазова, Земун та Сремська Митровиця.
Історія
Протягом різних періодів історії назва Славонська Військова границя застосовувалася до різних територій. Початково вона розташовувалася в центральній частині нинішньої Хорватії та була відома як Вараждинський генералітет. Була сформована з територій, що раніше входили до складу середньовічної Славонської бановини. У XVI столітті границя межувала з Османською імперією на сході, Хорватським королівством на заході, Хорватською Військовою границею на південному заході та Угорським королівством на півночі.
Після завершення у 1699 Карловицького конгресу імперія Габсбургів розширила свої володіння у східному напрямку, внаслідок чого Військова границя простягнулася вздовж Сави, Дунаю, Тиси та Муреша. Нові ділянки границі були поділені на два генералітети: перший включав у себе території від Градишки до ріки Тиса, а другий — території уздовж річок Тиса та Муреш. До середини XVIII століття Славонія повністю знаходилася під управлінням військової адміністрації. У 1745 північні райони Славонії перейшли під управління цивільної адміністрації та були організовані у Королівство Славонія. Південні райони Славонії, що залишилися під управлінням військових, були організовані у Славонську Військову границю, тоді як колишні землі границі було приєднано до Хорватської Військової границі.
У другій половині XVIII століття Славонська Військова границя межувала з Королівством Хорватія та Хорватською Військовою границею на заході, Королівством Славонія та Королівством Угорщина на півночі, Банатською Військовою границею на сході та Боснійським еялетом і Белградським пашаликом на півдні. У 1783 границю було віддано під контроль Хорватського генерального штабу (нім. Kroatisches General-Commando) з центром у Загребі. До моменту інтеграції до складу Королівства Хорватії і Славонії у 1881 кордони Славонської Військової границі змінювалися двічі: у 1848—49, коли східні райони границі увійшли до складу [en], та протягом 1849—60 під час існування на північному сході від неї [en]. На південному сході границя межувала зі створеним у 1815 Князівством Сербія.
Населення
1776
Станом на 1776 загальна чисельність населення Славонської Військової границі становила 188 565 чоловік; серед них чисельність сільського населення дорівнювала 177 212 чоловік, міського — 11 353. Серед загальної кількості населення 43 635 належали до римо-католицької конфесії, трохи менше — 33 970 — сповідували православ'я.
1820
У 1820 загальна чисельність римо-католиків та православних християн на території Славонської Військової границі була майже однаковою — 117 933 та 117 274 відповідно.
1870
У 1870 населення границі становило 246 901 чоловік. Серед них католики становили 143 873, православні (що мешкали здебільшого у східній частині Срему) — 92 991 чоловік.
Див. також
Примітки
- Gunther Erich Rothenberg: The Military Border in Croatia, 1740–1881: a study of an imperial institution, University of Chicago Press, 1966, с. 63
- Dr Tomislav Bogavac, Nestajanje Srba, Niš, 1994, стор. 196.
- Mladen Lorković, Narod i zemlja Hrvata, 1939., стор. 94
Джерела
- Mladen Lorković, Narod i zemlja Hrvata, reprint, Split, 2005
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 1. Leipzig.
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 2. Leipzig.
- Taube, Friedrich Wilhelm von (1778). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 3. Leipzig.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slavonska Vijskova granicya horv Slavonska vojna granica nim Slawonische Militargrenze ugor Szlavon hatarorvidek abo Slavonska Krayina horv Slavonska vojna krajina serb Slavonska voјna kraјina chastina Vijskovoyi granici Avstrijskoyi zgodom Avstro Ugorskoyi imperiyi Bula sformovana z teritorij vidvojovanih u Osmanskoyi imperiyi z pivdennih chastin Slavoniyi ta Sremu Nini voni roztashovani zdebilshogo u shidnij chastini Horvatiyi najbilsh shidni dilyanki pripadayut na pivnich Serbiyi Voyevodina Slavonska Vijskova granicya Slawonische Militargrenze Szlavon hatarorvidek Slavonska vojna granica Slavonska vojna krajina Slavonska voјna kraјina Administrativna odinicya Avstro Ugorshini 1745 1881 Slavonska Vijskova granicya istorichni kordoni na kartiSlavonska Vijskova granicya 1751 Stolicya Vinkovci Nova Gradishka Petrovaradin Forma pravlinnya Vijskova administraciya Istoriya Zasnovano 1745 Likvidovano 1881 Naselennya 1870 246 901 osib Slavonska Vijskova granicya 1849 Budivlya Generalnogo shtabu Slavoniyi v OsiyekuPodilSlavonska Vijskova granicya bula podilena mizh troma polkami Polkom 7 roztashovanim u Vinkovcyah Polkom 8 roztashovanim u misti Nova Gradishka ta Polkom 9 bazuvavsya u Petrovaradini Inshimi vazhlivimi mistami granici buli Sremski Karlovci Stara Pazova Zemun ta Sremska Mitrovicya IstoriyaProtyagom riznih periodiv istoriyi nazva Slavonska Vijskova granicya zastosovuvalasya do riznih teritorij Pochatkovo vona roztashovuvalasya v centralnij chastini ninishnoyi Horvatiyi ta bula vidoma yak Varazhdinskij generalitet Bula sformovana z teritorij sho ranishe vhodili do skladu serednovichnoyi Slavonskoyi banovini U XVI stolitti granicya mezhuvala z Osmanskoyu imperiyeyu na shodi Horvatskim korolivstvom na zahodi Horvatskoyu Vijskovoyu graniceyu na pivdennomu zahodi ta Ugorskim korolivstvom na pivnochi Pislya zavershennya u 1699 Karlovickogo kongresu imperiya Gabsburgiv rozshirila svoyi volodinnya u shidnomu napryamku vnaslidok chogo Vijskova granicya prostyagnulasya vzdovzh Savi Dunayu Tisi ta Muresha Novi dilyanki granici buli podileni na dva generaliteti pershij vklyuchav u sebe teritoriyi vid Gradishki do riki Tisa a drugij teritoriyi uzdovzh richok Tisa ta Muresh Do seredini XVIII stolittya Slavoniya povnistyu znahodilasya pid upravlinnyam vijskovoyi administraciyi U 1745 pivnichni rajoni Slavoniyi perejshli pid upravlinnya civilnoyi administraciyi ta buli organizovani u Korolivstvo Slavoniya Pivdenni rajoni Slavoniyi sho zalishilisya pid upravlinnyam vijskovih buli organizovani u Slavonsku Vijskovu granicyu todi yak kolishni zemli granici bulo priyednano do Horvatskoyi Vijskovoyi granici U drugij polovini XVIII stolittya Slavonska Vijskova granicya mezhuvala z Korolivstvom Horvatiya ta Horvatskoyu Vijskovoyu graniceyu na zahodi Korolivstvom Slavoniya ta Korolivstvom Ugorshina na pivnochi Banatskoyu Vijskovoyu graniceyu na shodi ta Bosnijskim eyaletom i Belgradskim pashalikom na pivdni U 1783 granicyu bulo viddano pid kontrol Horvatskogo generalnogo shtabu nim Kroatisches General Commando z centrom u Zagrebi Do momentu integraciyi do skladu Korolivstva Horvatiyi i Slavoniyi u 1881 kordoni Slavonskoyi Vijskovoyi granici zminyuvalisya dvichi u 1848 49 koli shidni rajoni granici uvijshli do skladu en ta protyagom 1849 60 pid chas isnuvannya na pivnichnomu shodi vid neyi en Na pivdennomu shodi granicya mezhuvala zi stvorenim u 1815 Knyazivstvom Serbiya Naselennya1776 Stanom na 1776 zagalna chiselnist naselennya Slavonskoyi Vijskovoyi granici stanovila 188 565 cholovik sered nih chiselnist silskogo naselennya dorivnyuvala 177 212 cholovik miskogo 11 353 Sered zagalnoyi kilkosti naselennya 43 635 nalezhali do rimo katolickoyi konfesiyi trohi menshe 33 970 spoviduvali pravoslav ya 1820 U 1820 zagalna chiselnist rimo katolikiv ta pravoslavnih hristiyan na teritoriyi Slavonskoyi Vijskovoyi granici bula majzhe odnakovoyu 117 933 ta 117 274 vidpovidno 1870 U 1870 naselennya granici stanovilo 246 901 cholovik Sered nih katoliki stanovili 143 873 pravoslavni sho meshkali zdebilshogo u shidnij chastini Sremu 92 991 cholovik Div takozhHorvatska Vijskova granicyaPrimitkiGunther Erich Rothenberg The Military Border in Croatia 1740 1881 a study of an imperial institution University of Chicago Press 1966 s 63 Dr Tomislav Bogavac Nestajanje Srba Nis 1994 stor 196 Mladen Lorkovic Narod i zemlja Hrvata 1939 stor 94DzherelaMladen Lorkovic Narod i zemlja Hrvata reprint Split 2005 Taube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 1 Leipzig Taube Friedrich Wilhelm von 1777 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 2 Leipzig Taube Friedrich Wilhelm von 1778 Historische und geographische Beschreibung des Konigreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien T 3 Leipzig