Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Синенька-Іваницька Іванна (24 липня 1897, с. Великі Чорнокінці — 28 серпня 1988, Мюнхен) — українська співачка, лірико-драматичне сопрано. Дружина командира сотні УСС Сократа Іваницького.
| Іванна Синенька-Іваницька | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 липня 1897 |
| Місце народження | с. Великі Чорнокінці на Галицькому Поділлі (Тернопільщина) |
| Дата смерті | 28 серпня 1988 (91 рік) |
| Місце смерті | м. Мюнхен,  Німеччина |
| Поховання | Вальдфрідгоф |
| Громадянство | Австро-Угорщина, ЗУНР і УНР |
| Національність | українка |
| Професія | співачка |
| Освіта | Празька консерваторія |
| Співацький голос | лірико-драматичне сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
Родина
Народилася Іванна Синенька в селі Великі Чорнокінці біля Чорткова на Галицькому Поділлі.
ЇЇ батько Олексій був директором чотирикласної народної школи.
Мати співачки — Феліція (з дому Генчел) була дочкою естрадного співака і теж учителювала. Дітей у родині було восьмеро. Брат відомої співачки — Петро Синенький відомий лікар в 30-ті роки у Чортківській окрузі.
Життєпис
Навчалася Іванна спочатку в учительській семінарії сестер-василіянок у Станіславі, де співала в хорі.
У 1919 р. виїхала разом з батьком до Східної України, де займалася педагогічною діяльністю — навчала дітей у селі Бахматівці біля Проскурова (тепер м. Хмельницький), а також працювала у державному банку УНР.
Наступного року повернулася до Станіслава, де була арештована і з поїздом «петлюрівців» потрапила до Варшави.
У 1921 році в Судетах, у Райхенбергу, Синенька склала іспит зрілості (учительську матуру). 23 квітня цього ж року повінчалася з молодим доктором права Сократом Іваницьким — згодом довголітнім проректором Українського технічно-господарського інституту.
Закінчила Празьку Консерваторію (1927).
Деякий час молоде подружжя проживало в Ужгороді, де співачка вступила до Українського театру, яким керували Микола Садовський та Микола Аркас.
З осені на кошт стипендії, призначеній Митрополитом Андреєм Шептицьким, спеціалізувалася у Мілані (у професора ).
Концертувала у Празі, Бухаресті, Відні, Берліні, Мюнхені, у містах Галичини і Буковини (Львів, Чернівці, Дрогобич, Вижниця, Бучач, Стрий, Підгайці). З успіхом пройшло концертне турне співачки по українських селах Чехословаччини.
У 1934—1938 рр. Синенька була піонером популяризації української пісні по радіо Праги, Львова, Відня.
15 червня 1938 року у залі Бейштайна «Українська громада в Німеччині» влаштувала шевченківський вечір. Стараннями Українського національного об'єднання відбувся ще один вечір, приурочений пам'яті Т. Шевченка 15 квітня 1939 року в берлінському Шуман-залі.
Померла 28 серпня 1988 р. та похована в Мюнхені на кладовищі Вальдфрідроф. Поряд — могили археолога Петра Курінного, літературознавця Павла Зайцева та інщі.
Через все життя пронесла тугу за Україною.
Ролі
Перший публічний виступ І. Синенької відбувся на сцені у Копичинцях, коли мала десять років. Популярна, на той часі, в Галичині пісня «Веснівка» В. Матюка на слова М. Шашкевича у виконанні майбутньої співачки мала великий успіх.
Партії в операх:
- Катерини («Катерина» М. Аркаса);
- Наталки («Наталка Полтавка» М. Лисенка);
- Русалки («Русалка» А. Дворжака);
- Батерфляй («Мадам Батерфляй» Дж. Пуччіні);
- Марженки («Продана наречена» Б. Сметана);
- Недди («Паяци» Р. Леонковалло);
- Мікаели («Кармен» Ж. Бізе);
- Юлії («Ромео і Юлія» В. Белліні);
- Оксани («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського).
Вокальна спадщина І. Синенької — 23 пісні та романси, записані на дві грамофонні платівки.
У своєму репертуарі, крім класичних оперних арій, мала народні пісні, думи, колядки та твори українських композиторів, які виконувала з особливим чуттям, сердечністю й культурою, серед них:
- «Вечірня пісня» К. Стеценка,
- «Засумуй трембіто» Н. Нижанківського,
- «Жита» Н. Нижанківського,
- «Ой, не світи, місяченьку» в обробці В. Барвінського,
- «Ой, у полі тихий вітер віє…» в обробці Б. Лятошинського,
- «Ой, співаночки мої» лемківська пісня в обробці С. Людкевича, «Ой, ходить сон», «Половина саду цвіте», «Минули літа молодії», «Діброво зелена» та ін.
За оцінкою Станіслава Людкевича, співачка — власниця «мягкого, шовкового тембра, а при тім звінкий голосовий матеріал, вирівнаний у всіх регістрах, природна шляхотна лінія у динамиці і модуляції, дискретна, а проте інтензивна і виразова, майже сценічна інтерпретація, непорочна дикція і фразовання — усе те разом із симпатичною апарицією складалося на рідко подибувану цілість».
Примітки
- Чорпіта Я, Чорпіта О. Літературно-мистецька та наукова Чортківщина / Я. Чорпіта, О. Чорпіта . — Чортків: ВАТ «Поліграфіст», 2007. — С. 69-72
- Білокінь С. ..І збільшила славу божу Іванна Синенька / С. Білокінь //Тернопілля'97:регіональний річник. — Тернопіль: Збруч, 1997. — С. 413—415
Джерела
- Білокінь С. // Іванна Синенька-Іваницька. — Київ: Медекол, 1997. — 42 с.
- Білокінь С. ..І збільшила славу божу Іванна Синенька / С. Білокінь //Тернопілля'97:регіональний річник. — Тернопіль: Збруч, 1997. — С. 413—415
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Чорпіта Я, Чорпіта О. Літературно-мистецька та наукова Чортківщина / Я. Чорпіта, О. Чорпіта . — Чортків: ВАТ «Поліграфіст», 2007. — С. 69-72
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.309
Посилання
- Синенька-Іваницька Іванна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 761.
- Сергій Білокінь. Іванна Синенька-Іваницька [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivanicka Sinenka Ivanicka Ivanna 24 lipnya 1897 s Veliki Chornokinci 28 serpnya 1988 Myunhen ukrayinska spivachka liriko dramatichne soprano Druzhina komandira sotni USS Sokrata Ivanickogo Ivanna Sinenka IvanickaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya24 lipnya 1897 1897 07 24 Misce narodzhennyas Veliki Chornokinci na Galickomu Podilli Ternopilshina Data smerti28 serpnya 1988 1988 08 28 91 rik Misce smertim Myunhen NimechchinaPohovannyaValdfridgofGromadyanstvoAvstro Ugorshina ZUNR i UNRNacionalnistukrayinkaProfesiyaspivachkaOsvitaPrazka konservatoriyaSpivackij golosliriko dramatichne sopranoInstrumentivokal d Nadgrobok mogili Ivanni Sinenkoyi Ivanickoyi v Myunheni cvintar WaldfriedhofRodinaNarodilasya Ivanna Sinenka v seli Veliki Chornokinci bilya Chortkova na Galickomu Podilli YiYi batko Oleksij buv direktorom chotiriklasnoyi narodnoyi shkoli Mati spivachki Feliciya z domu Genchel bula dochkoyu estradnogo spivaka i tezh uchitelyuvala Ditej u rodini bulo vosmero Brat vidomoyi spivachki Petro Sinenkij vidomij likar v 30 ti roki u Chortkivskij okruzi ZhittyepisNavchalasya Ivanna spochatku v uchitelskij seminariyi sester vasiliyanok u Stanislavi de spivala v hori U 1919 r viyihala razom z batkom do Shidnoyi Ukrayini de zajmalasya pedagogichnoyu diyalnistyu navchala ditej u seli Bahmativci bilya Proskurova teper m Hmelnickij a takozh pracyuvala u derzhavnomu banku UNR Nastupnogo roku povernulasya do Stanislava de bula areshtovana i z poyizdom petlyurivciv potrapila do Varshavi U 1921 roci v Sudetah u Rajhenbergu Sinenka sklala ispit zrilosti uchitelsku maturu 23 kvitnya cogo zh roku povinchalasya z molodim doktorom prava Sokratom Ivanickim zgodom dovgolitnim prorektorom Ukrayinskogo tehnichno gospodarskogo institutu Zakinchila Prazku Konservatoriyu 1927 Deyakij chas molode podruzhzhya prozhivalo v Uzhgorodi de spivachka vstupila do Ukrayinskogo teatru yakim keruvali Mikola Sadovskij ta Mikola Arkas Z oseni na kosht stipendiyi priznachenij Mitropolitom Andreyem Sheptickim specializuvalasya u Milani u profesora Koncertuvala u Prazi Buharesti Vidni Berlini Myunheni u mistah Galichini i Bukovini Lviv Chernivci Drogobich Vizhnicya Buchach Strij Pidgajci Z uspihom projshlo koncertne turne spivachki po ukrayinskih selah Chehoslovachchini U 1934 1938 rr Sinenka bula pionerom populyarizaciyi ukrayinskoyi pisni po radio Pragi Lvova Vidnya 15 chervnya 1938 roku u zali Bejshtajna Ukrayinska gromada v Nimechchini vlashtuvala shevchenkivskij vechir Starannyami Ukrayinskogo nacionalnogo ob yednannya vidbuvsya she odin vechir priurochenij pam yati T Shevchenka 15 kvitnya 1939 roku v berlinskomu Shuman zali Pomerla 28 serpnya 1988 r ta pohovana v Myunheni na kladovishi Valdfridrof Poryad mogili arheologa Petra Kurinnogo literaturoznavcya Pavla Zajceva ta inshi Cherez vse zhittya pronesla tugu za Ukrayinoyu RoliPershij publichnij vistup I Sinenkoyi vidbuvsya na sceni u Kopichincyah koli mala desyat rokiv Populyarna na toj chasi v Galichini pisnya Vesnivka V Matyuka na slova M Shashkevicha u vikonanni majbutnoyi spivachki mala velikij uspih Partiyi v operah Katerini Katerina M Arkasa Natalki Natalka Poltavka M Lisenka Rusalki Rusalka A Dvorzhaka Baterflyaj Madam Baterflyaj Dzh Puchchini Marzhenki Prodana narechena B Smetana Neddi Payaci R Leonkovallo Mikaeli Karmen Zh Bize Yuliyi Romeo i Yuliya V Bellini Oksani Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo Vokalna spadshina I Sinenkoyi 23 pisni ta romansi zapisani na dvi gramofonni plativki U svoyemu repertuari krim klasichnih opernih arij mala narodni pisni dumi kolyadki ta tvori ukrayinskih kompozitoriv yaki vikonuvala z osoblivim chuttyam serdechnistyu j kulturoyu sered nih Vechirnya pisnya K Stecenka Zasumuj trembito N Nizhankivskogo Zhita N Nizhankivskogo Oj ne sviti misyachenku v obrobci V Barvinskogo Oj u poli tihij viter viye v obrobci B Lyatoshinskogo Oj spivanochki moyi lemkivska pisnya v obrobci S Lyudkevicha Oj hodit son Polovina sadu cvite Minuli lita molodiyi Dibrovo zelena ta in Za ocinkoyu Stanislava Lyudkevicha spivachka vlasnicya myagkogo shovkovogo tembra a pri tim zvinkij golosovij material virivnanij u vsih registrah prirodna shlyahotna liniya u dinamici i modulyaciyi diskretna a prote intenzivna i virazova majzhe scenichna interpretaciya neporochna dikciya i frazovannya use te razom iz simpatichnoyu apariciyeyu skladalosya na ridko podibuvanu cilist PrimitkiChorpita Ya Chorpita O Literaturno mistecka ta naukova Chortkivshina Ya Chorpita O Chorpita Chortkiv VAT Poligrafist 2007 S 69 72 Bilokin S I zbilshila slavu bozhu Ivanna Sinenka S Bilokin Ternopillya 97 regionalnij richnik Ternopil Zbruch 1997 S 413 415DzherelaBilokin S Ivanna Sinenka Ivanicka Kiyiv Medekol 1997 42 s Bilokin S I zbilshila slavu bozhu Ivanna Sinenka S Bilokin Ternopillya 97 regionalnij richnik Ternopil Zbruch 1997 S 413 415 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Chorpita Ya Chorpita O Literaturno mistecka ta naukova Chortkivshina Ya Chorpita O Chorpita Chortkiv VAT Poligrafist 2007 S 69 72LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 309PosilannyaSinenka Ivanicka Ivanna Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 761 Sergij Bilokin Ivanna Sinenka Ivanicka 2 bereznya 2018 u Wayback Machine