Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Синагога Дура-Европос — синагога в античному місті Дура-Европос на річці Євфраті (поблизу сучасного Калат-ес-Саліх в Сирії). Відкрита під час розкопок 1932—1935 років під керівництвом двох науковців — американця Джеймса Генрі Брестеда та уродженця Житомира Михайла Івановича Ростовцева. Знаменита своїми добре збереженими фресками на біблійні сюжети, які свідчать про те, що старозавітньої заборони на зображення людей в III столітті дотримувалися не всі єврейські громади.
| Синагога Дура-Европос | |
|---|---|
 | |
| 34°44′50″ пн. ш. 40°43′37″ сх. д. / 34.74748640002777478° пн. ш. 40.72709880002777538° сх. д.Координати: 34°44′50″ пн. ш. 40°43′37″ сх. д. / 34.74748640002777478° пн. ш. 40.72709880002777538° сх. д. | |
| Країна |  Сирія |
| Розташування | м. Дура-Европос |
| Конфесія | юдаїзм |
| Тип | d |
| Засновник | Шмуель бен Іді |
| Дата заснування | 244-245 |
| Стан | руїни |
  Синагога Дура-Европос Синагога Дура-Европос (Сирія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Фрески зберігаються в Національному музеї Дамаска, де відновлено інтер'єр синагоги.
Будівля
Будівлю синагоги була споруджено 244-245 роки, про що свідчить знайдений під час розкопок напис арамейською мовою. Інший напис на грецькою повідомляє, що її засновником був «старійшина євреїв» Шмуель бен Іді. Синагога розташовувалася поряд з міським муром. 256 року при будівництві укріплень проти військ Сасанідів з неї було знято дах, а будівлю було засипано піском. Це й сприяло збереженню її фресок у часи запустіння, коли місто після захоплення Сасінідами було покинуте.
Будівля мала висоту близько 7 метрів, головний зал синагоги мав розміри 7,68 м х 13,35 м. Уздовж його стін розташовувалися лави. У західній стіні, зверненій до Єрусалиму, розташовувалася напівкругла ніша для зберігання сувоїв Тори. Перед нішею знаходилося підвищення. У ході розкопок під будівлею були знайдені залишки давнішої споруди, що датується кінцем II — початком III століть. Вона мала розміри 4,6 м х 10,85 м і була прикрашена рослинним та геометричним орнаментом.
Фрески
На стінах у три яруси розташовані фрески на біблійні сюжети, в яких трапляються і язичницькі символи та образи. Кожна фреска укладена в прямокутну рамку та відділена від інших бордюром з рослинним орнаментом. На фресках представлені: чотири сцени з життя Мойсея, сцени з життя Аарона, Самуїла, Давида, Соломона, Якова, Ілії, Єзекіїля, Вихід євреїв з Єгипту, Перехід через , Агасфера з Есфір, історія Ковчега Завіту. На деяких фресках присутні грецькі або арамейські написи.
Відкриття фресок Дури-Европос дозволило дослідникам зробити висновок, що в III столітті єврейські громади трактували старозавітню заборону на зображення людей лише щодо об'ємних зображень і прикрашали синагоги біблійними сценами та фігурами пророків. Стиль виконання фресок М. І. Ростовцев охарактеризував як «месопотамський», що походить з сирійських традицій і не пов'язаний з елліністичним мистецтвом.
Примітивний, суто східний стиль розписів можна сміливо розглядати як один з найбільш «варварських» варіантів східнохристиянського мистецтва: позбавлені об'єму фігури, розташовані в ряд або один над одним, виконані в жорсткому лінійному стилі, вони дані зазвичай в нерухомих фронтальних позах і в зовсім довільних масштабах, їхні обличчя одноманітні та схематичні; головні персонажі часто-густо повторюються в межах однієї сцени по кілька разів.
Науковці зазначають, що на фресках постаті головних біблійних героїв (Мойсей, Яків, Йосип) зображені у грецьких одежах, ізраїльські вояки одягнені в римські обладунки, а в сценах битв євреїв з филистимлянами або на зображеннях цариць (Естер, дочка фараона) герої одягнені в парфянський одяг. У деяких випадках художники точно слідували за біблійним описом предметів (наприклад, зображення Ковчега Завіту, одягу первосвященика Аарона), а також зображували єврейські релігійні атрибути (менора, Лула, цитрон).
Галерея
 |  |  | |||
| Знайдення царівною немовляти Мойсея | Синагогальний ковчег | Поклоніння золотому тельцю |
 |  |  | |||
| Тріумф Мордехая | Видіння Єзекіїля | Давид помазаний Самуїлом |
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Синагога Дура-Европос |
- Joseph Gutmann (Hrsg.): The Dura-Europos Synagogue: a re-evaluation (1932—1992). Atlanta 1992.
- Arne Effenberger: Frühchristliche Kunst und Kultur. Leipzig 1986, S. 89-91
- C. H. Kraeling: The excavations at Dura-Europos: conducted by Yale University and the French Academy of Inscriptions and Letters, Final report 8 Part 1, The synagogue, New Haven: Yale University Press, 1956
- Kurt Weitzmann, Herbert L. Kessler: The Frescoes of the Dura Synagogue and Christian Art. Dumbarton Oaks Research Library and Collection, Washington (DC) 1990,
Посилання
- Лазарев В. Н. Позднеантичное искусство и истоки христианского спиритуализма // История византийской живописи. — М. : Искусство, 1986.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinagoga Dura Evropos sinagoga v antichnomu misti Dura Evropos na richci Yevfrati poblizu suchasnogo Kalat es Salih v Siriyi Vidkrita pid chas rozkopok 1932 1935 rokiv pid kerivnictvom dvoh naukovciv amerikancya Dzhejmsa Genri Bresteda ta urodzhencya Zhitomira Mihajla Ivanovicha Rostovceva Znamenita svoyimi dobre zberezhenimi freskami na biblijni syuzheti yaki svidchat pro te sho starozavitnoyi zaboroni na zobrazhennya lyudej v III stolitti dotrimuvalisya ne vsi yevrejski gromadi Sinagoga Dura Evroposruyini stin sinagogiruyini stin sinagogi34 44 50 pn sh 40 43 37 sh d 34 74748640002777478 pn sh 40 72709880002777538 sh d 34 74748640002777478 40 72709880002777538 Koordinati 34 44 50 pn sh 40 43 37 sh d 34 74748640002777478 pn sh 40 72709880002777538 sh d 34 74748640002777478 40 72709880002777538Krayina SiriyaRoztashuvannya m Dura EvroposKonfesiya yudayizmTip dZasnovnik Shmuel ben IdiData zasnuvannya 244 245Stan ruyiniSinagoga Dura EvroposSinagoga Dura Evropos Siriya Mediafajli u Vikishovishi Freski zberigayutsya v Nacionalnomu muzeyi Damaska de vidnovleno inter yer sinagogi BudivlyaBudivlyu sinagogi bula sporudzheno 244 245 roki pro sho svidchit znajdenij pid chas rozkopok napis aramejskoyu movoyu Inshij napis na greckoyu povidomlyaye sho yiyi zasnovnikom buv starijshina yevreyiv Shmuel ben Idi Sinagoga roztashovuvalasya poryad z miskim murom 256 roku pri budivnictvi ukriplen proti vijsk Sasanidiv z neyi bulo znyato dah a budivlyu bulo zasipano piskom Ce j spriyalo zberezhennyu yiyi fresok u chasi zapustinnya koli misto pislya zahoplennya Sasinidami bulo pokinute Budivlya mala visotu blizko 7 metriv golovnij zal sinagogi mav rozmiri 7 68 m h 13 35 m Uzdovzh jogo stin roztashovuvalisya lavi U zahidnij stini zvernenij do Yerusalimu roztashovuvalasya napivkrugla nisha dlya zberigannya suvoyiv Tori Pered nisheyu znahodilosya pidvishennya U hodi rozkopok pid budivleyu buli znajdeni zalishki davnishoyi sporudi sho datuyetsya kincem II pochatkom III stolit Vona mala rozmiri 4 6 m h 10 85 m i bula prikrashena roslinnim ta geometrichnim ornamentom Rozkopki sinagogi 1933 rikFreskiNa stinah u tri yarusi roztashovani freski na biblijni syuzheti v yakih traplyayutsya i yazichnicki simvoli ta obrazi Kozhna freska ukladena v pryamokutnu ramku ta viddilena vid inshih bordyurom z roslinnim ornamentom Na freskah predstavleni chotiri sceni z zhittya Mojseya sceni z zhittya Aarona Samuyila Davida Solomona Yakova Iliyi Yezekiyilya Vihid yevreyiv z Yegiptu Perehid cherez Agasfera z Esfir istoriya Kovchega Zavitu Na deyakih freskah prisutni grecki abo aramejski napisi Vidkrittya fresok Duri Evropos dozvolilo doslidnikam zrobiti visnovok sho v III stolitti yevrejski gromadi traktuvali starozavitnyu zaboronu na zobrazhennya lyudej lishe shodo ob yemnih zobrazhen i prikrashali sinagogi biblijnimi scenami ta figurami prorokiv Stil vikonannya fresok M I Rostovcev oharakterizuvav yak mesopotamskij sho pohodit z sirijskih tradicij i ne pov yazanij z ellinistichnim mistectvom Primitivnij suto shidnij stil rozpisiv mozhna smilivo rozglyadati yak odin z najbilsh varvarskih variantiv shidnohristiyanskogo mistectva pozbavleni ob yemu figuri roztashovani v ryad abo odin nad odnim vikonani v zhorstkomu linijnomu stili voni dani zazvichaj v neruhomih frontalnih pozah i v zovsim dovilnih masshtabah yihni oblichchya odnomanitni ta shematichni golovni personazhi chasto gusto povtoryuyutsya v mezhah odniyeyi sceni po kilka raziv Naukovci zaznachayut sho na freskah postati golovnih biblijnih geroyiv Mojsej Yakiv Josip zobrazheni u greckih odezhah izrayilski voyaki odyagneni v rimski obladunki a v scenah bitv yevreyiv z filistimlyanami abo na zobrazhennyah caric Ester dochka faraona geroyi odyagneni v parfyanskij odyag U deyakih vipadkah hudozhniki tochno sliduvali za biblijnim opisom predmetiv napriklad zobrazhennya Kovchega Zavitu odyagu pervosvyashenika Aarona a takozh zobrazhuvali yevrejski religijni atributi menora Lula citron GalereyaZnajdennya carivnoyu nemovlyati Mojseya Sinagogalnij kovcheg Pokloninnya zolotomu telcyuTriumf Mordehaya Vidinnya Yezekiyilya David pomazanij SamuyilomLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sinagoga Dura EvroposJoseph Gutmann Hrsg The Dura Europos Synagogue a re evaluation 1932 1992 Atlanta 1992 Arne Effenberger Fruhchristliche Kunst und Kultur Leipzig 1986 S 89 91 ISBN 3 7338 0010 9 C H Kraeling The excavations at Dura Europos conducted by Yale University and the French Academy of Inscriptions and Letters Final report 8 Part 1 The synagogue New Haven Yale University Press 1956 Kurt Weitzmann Herbert L Kessler The Frescoes of the Dura Synagogue and Christian Art Dumbarton Oaks Research Library and Collection Washington DC 1990 ISBN 0 88402 182 3PosilannyaLazarev V N Pozdneantichnoe iskusstvo i istoki hristianskogo spiritualizma Istoriya vizantijskoj zhivopisi M Iskusstvo 1986