Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́чний жид (лат. Iudaeus Vagans, «блукаючий юдей»; з пол. Żyd Wieczny Tułacz) — жид (юдей), який зневажив Ісуса Христа на його дорозі на Голгофу, за що був проклятий на безсмертя і блукання світом аж до Другого пришестя. Персонаж християнської легенди. У різних версіях постає шевцем, купцем, або сторожем маєтку Понтія Пилата. Структурним принципом легенди є парадокс: безсмертя стає для нього прокляттям, проте це прокляття дає надію на спокуту.. Образ широко використовувався у світовій літературі (Гете, Шеллі, Еженом Сю, Василем Жуковським, Чарльзом Діккенсом тощо) і християнському фольклорі, зокрема вертепі.
Ім'я
Ранній манускрипт, що містить легенду про Вічного жида — Флорес Гісторіарум авторства Роджера з Вендоверу, де персонаж з'являється в розділі, присвяченому 1228 року, під назвою "Про Жида Йозефа, що досі живий і чекає на друге пришестя Христа". Головного героя звати Картафіл, потім хрещений під ім'ям Йозеф.
Принаймні з XVII ст. Вічний жид отримує ім'я Агасфер (івр. אֲחַשְׁוֵרוֹשׁ, трансліт. Aẖashverosh, латиніз. ʼĂḥašwērôš; грец. Ασουηρος в Септуагінті; лат. Xerxes чи Assuerus). Це ім'я вперше використовується в «Короткому описові й розповіді про деякого єврея на ймення Агасфер», 1602 р. Агасфер, перський цар із Книги Есфірі - не ідентичний довгожителю Агасферу; адже він не був юдеєм і його зв'язок з юдейством обмежувався наявністю єврейської коханої - Есфірі, і чиє ім'я серед гебреїв Середньовіччя стало загальною назвою для дурня.
З того часу чимало інших імен також асоціювалися з Вічним жидом, зокрема: Matathias, Buttadeus («той, хто вдарив бога»), Paul Marrane, Isaac Laquedem (ім'я, яким його називали у Франції та так званих Низинних країнах — як у популярних легендах, так і в романах Дюма).
Історія
Біблійні джерела
Походження легенди до кінця неясне, можливо, один з її елементів було взято з оповіді про Каїна, якого було покарано подібним чином — блукати світом, позбавлено можливості зібрати колись урожай, приреченого лише прибирати сміття. Як стверджує Єгошуа Джілбоа (Jehoshua Gilboa), багато дослідників вказують на книгу пророка Осії (9:17), де вперше з'являється поняття (ідея) про «вічного жида». Згідно з іншими джерелами, легенда бере свій початок зі слів Ісуса Христа, які вказані у Євангелії від Матвія:
«Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм».
— Матвія 16:28, переклад І.Огієнка
У ранньо-християнській культурі, ймовірно, досить поширеним було вірування, що до Другого пришестя не помре саме один з близьких послідовників Христа, про це, зокрема, повідомляється в Євангелії від Івана:
«Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе? 21. Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що? 22. Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною! 23. І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?»''
— Івана 21:20-23, переклад І.Огієнка
В іншому уривку з Іванового Євангелія йдеться про слугу первосвященика, який дає ляпаса Ісусові (Івана 18:19-23). Дещо раніше Євангеліє від Івана розповідає також про Симона Петра, який відрубує вухо слузі первосвященика на ім'я (слуга) Малх (Івана 18:10). Хоча, ймовірно, у цих випадках за участю слуг йдеться про різних осіб, проте Малх — це одне з тих імен, яким згодом у легендах називали Вічного жида.
Раннє християнство
З часів Тертуліана деякі проповідники називали представників єврейського народу «новими Каїнами», стверджуючи, що вони будуть «вигнанцями й блукатимуть по землі». Ауреліус Прудентіус Клеменс пише у своїх «Апофеозах»: «З часу як він заплямував свої руки кров'ю Христа, якого він відрікся, і порвав з батьківською оселею, покутуючи за вбивство, бездомний єврей блукає у вічному вигнанні із місця у місце, платячи ціну за гріх».
Середньовіччя
Деякі дослідники виявили елементи легенди про Вічного жида в тевтонській легенді про Вічного мисливця, декотрі з яких перегукуються з міфами про Одіна.
У XIII ст. легенда увійшла до «Великої хроніки» Матвія Паризького.
У мистецтві
- Marcus Eli Ravage - Revelation from Rotschild biographer (укр.)(англ.)
Легендарному персонажу присвятили свої твори Й. Г. Гете «Вічний жид», 1774, Х. Ф. Д. Шубарт «Вічний жид», 1787, В. Жуковський «Агасфер. Вічний жид», Е. Кіне «Агасфер», 1833, Е.Сю «Вічний жид», 1844–1845.
В українській культурі
В українській культурі найвідомішим образом вічного мадрівника є Марко Пекельний — популярний герой українських легенд, на основі яких виникла й приповідка: «Товчеться, як Марко в пеклі».
Згадка про Агасфера є в поемі Миколи Бажана «Гетто в Умані».
Примітки
- Anderson, G. K. The Beginnings of the Legend // The Legend of the Wandering Jew, Brown UP, 1965, pp. 11-37.
- Аверинцев 2001, С. 21—22.
- David Daube, «Ahasver» The Jewish Quarterly Review New Series 45.3 (January 1955), pp 243–244.
- . Т. Book 3, Letter I. 1644.
- Sweeney, Marvin Alan; Cotter, David W.; Walsh, Jerome T.; Franke, Chris (October 2000). . Liturgical Press. с. 102. ISBN . Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 13 грудня 2011.
- This verse is quoted in the German pamphlet Kurtze Beschreibung und Erzählung von einem Juden mit Namen Ahasverus, 1602.
- Thomas Frederick Crane (1885). Italian Popular Tales. page 197: Macmillan. Процитовано 21 грудня 2011.
- A social and religious history of the Jews: Citizen or alien conjurer. Columbia University Press. 1967. с. 177. ISBN . Процитовано 13 грудня 2011.
- Aurelius Prudentius Clemens (400). Apotheosis. Процитовано 22 грудня 2011.
- . Т. 11. Columbia University Press. 1967. с. 178. ISBN . Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 13 грудня 2011.
Бібліографія
- Аверинцев, С.С. София-Логос. Словарь. Второе, исправленное издание. Київ.:Дух і Літера, 2001. С. 21—22.
- Аґасфер [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 15. — 1000 екз.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вічний жид
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Vichnij zhid znachennya Zhid ta Agasfer Vi chnij zhid lat Iudaeus Vagans blukayuchij yudej z pol Zyd Wieczny Tulacz zhid yudej yakij znevazhiv Isusa Hrista na jogo dorozi na Golgofu za sho buv proklyatij na bezsmertya i blukannya svitom azh do Drugogo prishestya Personazh hristiyanskoyi legendi U riznih versiyah postaye shevcem kupcem abo storozhem mayetku Pontiya Pilata Strukturnim principom legendi ye paradoks bezsmertya staye dlya nogo proklyattyam prote ce proklyattya daye nadiyu na spokutu Obraz shiroko vikoristovuvavsya u svitovij literaturi Gete Shelli Ezhenom Syu Vasilem Zhukovskim Charlzom Dikkensom tosho i hristiyanskomu folklori zokrema vertepi Vichnij zhid iz Velikoyi hroniki Matviya Parizkogo 1259 Odne iz pershih zobrazhen personazha v zahidno yevropejskomu mistectvi Im yaVichnij zhid ilyustraciya Gyustava Dore Rannij manuskript sho mistit legendu pro Vichnogo zhida Flores Gistoriarum avtorstva Rodzhera z Vendoveru de personazh z yavlyayetsya v rozdili prisvyachenomu 1228 roku pid nazvoyu Pro Zhida Jozefa sho dosi zhivij i chekaye na druge prishestya Hrista Golovnogo geroya zvati Kartafil potim hreshenij pid im yam Jozef Prinajmni z XVII st Vichnij zhid otrimuye im ya Agasfer ivr א ח ש ו רו ש translit Aẖashverosh latiniz ʼĂḥasweros grec Asoyhros v Septuaginti lat Xerxes chi Assuerus Ce im ya vpershe vikoristovuyetsya v Korotkomu opisovi j rozpovidi pro deyakogo yevreya na jmennya Agasfer 1602 r Agasfer perskij car iz Knigi Esfiri ne identichnij dovgozhitelyu Agasferu adzhe vin ne buv yudeyem i jogo zv yazok z yudejstvom obmezhuvavsya nayavnistyu yevrejskoyi kohanoyi Esfiri i chiye im ya sered gebreyiv Serednovichchya stalo zagalnoyu nazvoyu dlya durnya Z togo chasu chimalo inshih imen takozh asociyuvalisya z Vichnim zhidom zokrema Matathias Buttadeus toj hto vdariv boga Paul Marrane Isaac Laquedem im ya yakim jogo nazivali u Franciyi ta tak zvanih Nizinnih krayinah yak u populyarnih legendah tak i v romanah Dyuma IstoriyaBiblijni dzherela Pohodzhennya legendi do kincya neyasne mozhlivo odin z yiyi elementiv bulo vzyato z opovidi pro Kayina yakogo bulo pokarano podibnim chinom blukati svitom pozbavleno mozhlivosti zibrati kolis urozhaj prirechenogo lishe pribirati smittya Yak stverdzhuye Yegoshua Dzhilboa Jehoshua Gilboa bagato doslidnikiv vkazuyut na knigu proroka Osiyi 9 17 de vpershe z yavlyayetsya ponyattya ideya pro vichnogo zhida Zgidno z inshimi dzherelami legenda bere svij pochatok zi sliv Isusa Hrista yaki vkazani u Yevangeliyi vid Matviya Popravdi kazhu vam sho deyaki z tut o priyavnih ne skushtuyut smerti azh poki ne pobachat Sina Lyudskogo sho jde v Carstvi Svoyim Matviya 16 28 pereklad I Ogiyenka U ranno hristiyanskij kulturi jmovirno dosit poshirenim bulo viruvannya sho do Drugogo prishestya ne pomre same odin z blizkih poslidovnikiv Hrista pro ce zokrema povidomlyayetsya v Yevangeliyi vid Ivana Obernuvsya Petro ta j os bachit sho za nim slidkoma jde toj uchen yakogo lyubiv Isus yakij na vecheri do lonya Jomu buv shilivsya j spitav Hto Gospodi vidast Tebe 21 Petro yak pobachiv togo govorit Isusovi Gospodi cej zhe sho 22 Promovlyaye do nogo Isus Yaksho Ya shotiv shob vin pozostavsya azh poki prijdu sho do togo tobi Ti jdi za Mnoyu 23 I ce slovo rozneslos bulo mizh bratami sho toj uchen ne vmre Prote Isus ne skazav jomu sho ne vmre a Yaksho Ya shotiv shob vin pozostavsya azh poki prijdu sho do togo tobi Ivana 21 20 23 pereklad I Ogiyenka V inshomu urivku z Ivanovogo Yevangeliya jdetsya pro slugu pervosvyashenika yakij daye lyapasa Isusovi Ivana 18 19 23 Desho ranishe Yevangeliye vid Ivana rozpovidaye takozh pro Simona Petra yakij vidrubuye vuho sluzi pervosvyashenika na im ya sluga Malh Ivana 18 10 Hocha jmovirno u cih vipadkah za uchastyu slug jdetsya pro riznih osib prote Malh ce odne z tih imen yakim zgodom u legendah nazivali Vichnogo zhida Rannye hristiyanstvo Z chasiv Tertuliana deyaki propovidniki nazivali predstavnikiv yevrejskogo narodu novimi Kayinami stverdzhuyuchi sho voni budut vignancyami j blukatimut po zemli Aurelius Prudentius Klemens pishe u svoyih Apofeozah Z chasu yak vin zaplyamuvav svoyi ruki krov yu Hrista yakogo vin vidriksya i porvav z batkivskoyu oseleyu pokutuyuchi za vbivstvo bezdomnij yevrej blukaye u vichnomu vignanni iz miscya u misce platyachi cinu za grih Serednovichchya Deyaki doslidniki viyavili elementi legendi pro Vichnogo zhida v tevtonskij legendi pro Vichnogo mislivcya dekotri z yakih peregukuyutsya z mifami pro Odina U XIII st legenda uvijshla do Velikoyi hroniki Matviya Parizkogo U mistectvi Agasfer Mauricius Gotlib 1876 rik Krakivskij nacionalnij muzej Marcus Eli Ravage Revelation from Rotschild biographer ukr angl Legendarnomu personazhu prisvyatili svoyi tvori J G Gete Vichnij zhid 1774 H F D Shubart Vichnij zhid 1787 V Zhukovskij Agasfer Vichnij zhid E Kine Agasfer 1833 E Syu Vichnij zhid 1844 1845 V ukrayinskij kulturiDokladnishe Marko Pekelnij V ukrayinskij kulturi najvidomishim obrazom vichnogo madrivnika ye Marko Pekelnij populyarnij geroj ukrayinskih legend na osnovi yakih vinikla j pripovidka Tovchetsya yak Marko v pekli Zgadka pro Agasfera ye v poemi Mikoli Bazhana Getto v Umani PrimitkiAnderson G K The Beginnings of the Legend The Legend of the Wandering Jew Brown UP 1965 pp 11 37 Averincev 2001 S 21 22 David Daube Ahasver The Jewish Quarterly Review New Series 45 3 January 1955 pp 243 244 T Book 3 Letter I 1644 Sweeney Marvin Alan Cotter David W Walsh Jerome T Franke Chris October 2000 Liturgical Press s 102 ISBN 978 0 8146 5095 0 Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 13 grudnya 2011 This verse is quoted in the German pamphlet Kurtze Beschreibung und Erzahlung von einem Juden mit Namen Ahasverus 1602 Thomas Frederick Crane 1885 Italian Popular Tales page 197 Macmillan Procitovano 21 grudnya 2011 A social and religious history of the Jews Citizen or alien conjurer Columbia University Press 1967 s 177 ISBN 978 0 231 08847 3 Procitovano 13 grudnya 2011 Aurelius Prudentius Clemens 400 Apotheosis Procitovano 22 grudnya 2011 T 11 Columbia University Press 1967 s 178 ISBN 978 0 231 08847 3 Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 13 grudnya 2011 BibliografiyaAverincev S S Sofiya Logos Slovar Vtoroe ispravlennoe izdanie Kiyiv Duh i Litera 2001 S 21 22 Agasfer 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 15 1000 ekz PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vichnij zhid