Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сигеткьоз (угор. Szigetköz), також (Малий) Житній острів (Kis-Csallóköz, словац. Malý Žitný ostrov), Малий Шютт (нім. Kleine Schüttinsel) — річковий острів у Північно-Західній Угорщині, на низовині Кішальфельд. Розтягнутий більш ніж на 50 км уздовж кордону зі Словаччиною, навпроти середини словацького Великого Житнього острова. Обмежений Дунаєм та його правобережним рукавом Мошоні-Дуна (Мошонський Дунай), який відгалужується в Чуново та [en] і впадає біля села [en]. У Мошоні-Дуна біля міста Мошонмадяровар впадає Лейта, а біля міста Дьєр — Раба. Острів наносний, виник з алювію річок Дунай і Раба. Площа — 375 км2. Найбільший острів Угорщини. Адміністративно належить до медьє Дьєр-Мошон-Шопрон. У минулому належав до комітатів Мошон і Дьєр Угорського королівства.
| Сигеткьоз | |
|---|---|
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 47°52′25″ пн. ш. 17°24′25″ сх. д. / 47.873849000028° пн. ш. 17.40719600002777767° сх. д.Координати: 47°52′25″ пн. ш. 17°24′25″ сх. д. / 47.873849000028° пн. ш. 17.40719600002777767° сх. д. | |
| Акваторія | Дунай |
| Група островів | Q56388493? |
| Площа | 375 км² |
| Країна | |
 Угорщина | |
| (Адм. одиниця) | Дьєр-Мошон-Шопрон |
| Населення | |
  Сигеткьоз Сигеткьоз (Hungary) | |
 Сигеткьоз у Вікісховищі | |
Популярне місце пішохідного та велосипедного туризму, а Мошоні-Дуна — водного туризму (сплаву на байдарках та каное).
Етимологія
Складне слово Сигеткьоз складається з угорських слів «сигет» (sziget) — «острів» і «кез» (köz) — «міжріччя». У староугорській мові складне слово з останньою частиною «кез» типологічно входить у дві групи: 1) загальна назва зі значенням «вода» (víz), «річка» (folyó) і «міжріччя», наприклад, Токьоз (Tóköz), Візкьоз (Vízköz), 2) загальна назва цієї води та член «кьоз». Це слово зазвичай застосовують для позначення досить великих просторів, обмежених однією великою і однією маленькою річками, і цей географічний простір носить завжди назву меншої річки, що впадає у велику. До таких слів відноситься Чаллокьоз (Csallóköz), Вагкьоз (Vágköz), [hu] (Temesköz). Назва Сигеткьоз буквально означає «острів між».
Флора
Являє собою типову заплаву з невеликими піщаними пасмами. У Середньовіччі тут переважали . Нині — переважно сільськогосподарський ландшафт. Відрізняється родючим алювіальним ґрунтом. Однорідні луково-чорноземні ґрунти формуються тут на дренованих піщано-галькових відкладах Дунаю та його правих приток. Особливо сприятливий для землеробства від посівів жита (пшениці). Овочівництво спеціалізується на вирощуванні капусти та перцю.
Залишки початкової рослинності представлені переважно чагарниками та вербовими лісами (вербняками) у тимчасово затоплюваній частині вздовж Дунаю та листяними лісами у високій частині вздовж Мошоні-Дуна та в районі села [en]. Для листяних лісів характерні дуб звичайний, ясен звичайний, рідше зустрічається вільха сіра. На луках ростуть рослини з триби орхідних підродини орхідних, таких родів як зозулинець, комашник, булатка, а також вужачка. На піщаних пасмах часто зустрічаються невеликі [hu], наприклад, біля поселень , [en], [en], [en], [en]. В лісах ростуть купина, чистець лісовий, фіалка запашна і горобейниця пурпурово-синя. Тільки в лісі біля [en] підлісок у стані, близькому до природного.
Реліктові заплавні ліси трапляються невеликими ділянками. До них відносяться вербняки біля сіл [en], [en], [en], [en]. Рідше трапляється .
Водні рослини, болотна та болотно-лукова рослинність поширена в затонах. Серед аерогідатофітів — Ranunculus fluitans, який в Угорщині зустрічається тільки на Сигеткьозі, навпроти Мошонмадяровара на березі Мошоні-Дуна, глечики жовті, плавун щитолистий.
Великі очеретяні болота і пов'язані з ними високотравні луки. Реліктові осокові луки рідкісні.
Тваринний світ
Район Сигеткьозу є важливим нерестовищем на угорській ділянці Дунаю.
На Сигеткьозі мешкають 206 видів птахів, що становить 57 % пташиної фауни Угорщини. З них 166 видів перебувають під охороною. Гніздяться 134 види.
На Сигеткьозі мешкає полівка економка — релікт льодовикового періоду. Зустрічається олень благородний, рідше — козулі, у великій кількості — кабан.
Ландшафтний заповідник Сигеткьоз
1987 року рада медьє Дьєр-Мошон-Шопрон створила [hu] (Szigetközi Tájvédelmi Körzet) площею 9681,7 га, з яких охороняється 1426,6 га.
Охорона була викликана також будівництвом гребель Габчиково — Надьмарош. 1989 року Угорщина призупинила будівництво. Чехословаччина в односторонньому порядку вирішила продовжити будівництво. 1991 року Угорщина заявила про денонсацію договору 1977 року. 1993 року Словаччина та Угорщина звернулися до Міжнародного суду ООН. У ході судового процесу Угорщина заявила, що проєкт призвів би до значного падіння рівня підземних вод у районі Сигеткьоз.
Належить до національного парку Фертьйо-Ханшаг.
Примітки
- Шютт, острова // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Кишальфёльд // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Дьёр // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Раба // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- L-33-Б.
- (Большая советская энциклопедия) : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1949—1958. (рос.)
- Сигеткёз — царство дикой природы и подарок Дуная. Visit Hungary. Hungarian Tourism Agency. Процитовано 31 січня 2023.
- Зимоньи, Иштван. Волжская Болгария и волжский путь // Великий Волжский путь: Материалы круглого стола и Междунар. науч. семинара, 28- 29 авг. 2000 г / отв. ред. Хузин Фаяз Шарипович, НАН Украины. Институт социологии. — Казань : Мастер Лайн, 2001. — С. 125-126.
- Экономическая география : Топонимика : Сборник статей / Моск. гос. пед. ин-т им. В. И. Ленина. Геогр.-биол. фак. ; П. М. Алампиев, В. А. Витязева, Ф. М. Листенгурт и др. — Москва, 1960. — С. 141.
- Szigetközi Tájvédelmi Körzet (угор.). Fertő–Hanság Nemzeti Park. Процитовано 27 січня 2023.
- Колесниченко С. Г. Международное экологическое право. Спецкурс: учебно-научное пособи. — Бишкек : КРСУ, 2012. — С. 48.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigetkoz ugor Szigetkoz takozh Malij Zhitnij ostriv Kis Csallokoz slovac Maly Zitny ostrov Malij Shyutt nim Kleine Schuttinsel richkovij ostriv u Pivnichno Zahidnij Ugorshini na nizovini Kishalfeld Roztyagnutij bilsh nizh na 50 km uzdovzh kordonu zi Slovachchinoyu navproti seredini slovackogo Velikogo Zhitnogo ostrova Obmezhenij Dunayem ta jogo pravoberezhnim rukavom Moshoni Duna Moshonskij Dunaj yakij vidgaluzhuyetsya v Chunovo ta en i vpadaye bilya sela en U Moshoni Duna bilya mista Moshonmadyarovar vpadaye Lejta a bilya mista Dyer Raba Ostriv nanosnij vinik z alyuviyu richok Dunaj i Raba Plosha 375 km2 Najbilshij ostriv Ugorshini Administrativno nalezhit do medye Dyer Moshon Shopron U minulomu nalezhav do komitativ Moshon i Dyer Ugorskogo korolivstva SigetkozKartaGeografiya47 52 25 pn sh 17 24 25 sh d 47 873849000028 pn sh 17 40719600002777767 sh d 47 873849000028 17 40719600002777767 Koordinati 47 52 25 pn sh 17 24 25 sh d 47 873849000028 pn sh 17 40719600002777767 sh d 47 873849000028 17 40719600002777767AkvatoriyaDunajGrupa ostrovivQ56388493 Plosha375 km Krayina UgorshinaAdm odinicyaDyer Moshon ShopronNaselennyaSigetkozSigetkoz Hungary Sigetkoz u Vikishovishi Populyarne misce pishohidnogo ta velosipednogo turizmu a Moshoni Duna vodnogo turizmu splavu na bajdarkah ta kanoe EtimologiyaSkladne slovo Sigetkoz skladayetsya z ugorskih sliv siget sziget ostriv i kez koz mizhrichchya U starougorskij movi skladne slovo z ostannoyu chastinoyu kez tipologichno vhodit u dvi grupi 1 zagalna nazva zi znachennyam voda viz richka folyo i mizhrichchya napriklad Tokoz Tokoz Vizkoz Vizkoz 2 zagalna nazva ciyeyi vodi ta chlen koz Ce slovo zazvichaj zastosovuyut dlya poznachennya dosit velikih prostoriv obmezhenih odniyeyu velikoyu i odniyeyu malenkoyu richkami i cej geografichnij prostir nosit zavzhdi nazvu menshoyi richki sho vpadaye u veliku Do takih sliv vidnositsya Challokoz Csallokoz Vagkoz Vagkoz hu Temeskoz Nazva Sigetkoz bukvalno oznachaye ostriv mizh FloraYavlyaye soboyu tipovu zaplavu z nevelikimi pishanimi pasmami U Serednovichchi tut perevazhali Nini perevazhno silskogospodarskij landshaft Vidriznyayetsya rodyuchim alyuvialnim gruntom Odnoridni lukovo chornozemni grunti formuyutsya tut na drenovanih pishano galkovih vidkladah Dunayu ta jogo pravih pritok Osoblivo spriyatlivij dlya zemlerobstva vid posiviv zhita pshenici Ovochivnictvo specializuyetsya na viroshuvanni kapusti ta percyu Zalishki pochatkovoyi roslinnosti predstavleni perevazhno chagarnikami ta verbovimi lisami verbnyakami u timchasovo zatoplyuvanij chastini vzdovzh Dunayu ta listyanimi lisami u visokij chastini vzdovzh Moshoni Duna ta v rajoni sela en Dlya listyanih lisiv harakterni dub zvichajnij yasen zvichajnij ridshe zustrichayetsya vilha sira Na lukah rostut roslini z tribi orhidnih pidrodini orhidnih takih rodiv yak zozulinec komashnik bulatka a takozh vuzhachka Na pishanih pasmah chasto zustrichayutsya neveliki hu napriklad bilya poselen en en en en V lisah rostut kupina chistec lisovij fialka zapashna i gorobejnicya purpurovo sinya Tilki v lisi bilya en pidlisok u stani blizkomu do prirodnogo Reliktovi zaplavni lisi traplyayutsya nevelikimi dilyankami Do nih vidnosyatsya verbnyaki bilya sil en en en en Ridshe traplyayetsya Vodni roslini bolotna ta bolotno lukova roslinnist poshirena v zatonah Sered aerogidatofitiv Ranunculus fluitans yakij v Ugorshini zustrichayetsya tilki na Sigetkozi navproti Moshonmadyarovara na berezi Moshoni Duna glechiki zhovti plavun shitolistij Veliki ocheretyani bolota i pov yazani z nimi visokotravni luki Reliktovi osokovi luki ridkisni Tvarinnij svitRajon Sigetkozu ye vazhlivim nerestovishem na ugorskij dilyanci Dunayu Na Sigetkozi meshkayut 206 vidiv ptahiv sho stanovit 57 ptashinoyi fauni Ugorshini Z nih 166 vidiv perebuvayut pid ohoronoyu Gnizdyatsya 134 vidi Na Sigetkozi meshkaye polivka ekonomka relikt lodovikovogo periodu Zustrichayetsya olen blagorodnij ridshe kozuli u velikij kilkosti kaban Landshaftnij zapovidnik Sigetkoz1987 roku rada medye Dyer Moshon Shopron stvorila hu Szigetkozi Tajvedelmi Korzet plosheyu 9681 7 ga z yakih ohoronyayetsya 1426 6 ga Ohorona bula viklikana takozh budivnictvom grebel Gabchikovo Nadmarosh 1989 roku Ugorshina prizupinila budivnictvo Chehoslovachchina v odnostoronnomu poryadku virishila prodovzhiti budivnictvo 1991 roku Ugorshina zayavila pro denonsaciyu dogovoru 1977 roku 1993 roku Slovachchina ta Ugorshina zvernulisya do Mizhnarodnogo sudu OON U hodi sudovogo procesu Ugorshina zayavila sho proyekt prizviv bi do znachnogo padinnya rivnya pidzemnih vod u rajoni Sigetkoz Nalezhit do nacionalnogo parku Fertjo Hanshag PrimitkiShyutt ostrova Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kishalfyold Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Dyor Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Raba Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Arkush karti L 33 B Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 51 t gl red B A Vvedenskij 2 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1949 1958 ros Sigetkyoz carstvo dikoj prirody i podarok Dunaya Visit Hungary Hungarian Tourism Agency Procitovano 31 sichnya 2023 Zimoni Ishtvan Volzhskaya Bolgariya i volzhskij put Velikij Volzhskij put Materialy kruglogo stola i Mezhdunar nauch seminara 28 29 avg 2000 g otv red Huzin Fayaz Sharipovich NAN Ukrainy Institut sociologii Kazan Master Lajn 2001 S 125 126 Ekonomicheskaya geografiya Toponimika Sbornik statej Mosk gos ped in t im V I Lenina Geogr biol fak P M Alampiev V A Vityazeva F M Listengurt i dr Moskva 1960 S 141 Szigetkozi Tajvedelmi Korzet ugor Ferto Hansag Nemzeti Park Procitovano 27 sichnya 2023 Kolesnichenko S G Mezhdunarodnoe ekologicheskoe pravo Speckurs uchebno nauchnoe posobi Bishkek KRSU 2012 S 48