Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сойми́ — село в Україні, в Міжгірській селищній громаді Закарпатської області. Населення — 1068 осіб (на 2001 рік).
| село Сойми | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Міжгірська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA21120190170049148 |
| Облікова картка | Сайт Верховної Ради України |
| Основні дані | |
| Засноване | 1410 |
| Населення | 1068 чоловік (на 2001 рік). |
| Поштовий індекс | 90033 |
| Телефонний код | +380 3146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 496 м |
| Водойми | річки Ріка, Репинка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Сойми |
| Карта | |
  Сойми | |
 Сойми | |
| Мапа | |
| | |
Село є бальнеологічним курортом, який відомий з кінця XVIII століття. На вершині 600 м над рівнем моря, між Верховинським і Полонинським хребтами, з 1950 року діє на 500 місць.
Сойми відомі своєю мінеральною водою, яка не має аналогів у світі і в міжнародній класифікації зареєстрована під власною назвою — «Сойминська». Лікувальні властивості води як при зовнішньому використанні в купальнях, так і питному застосуванні були відомі населенню ще з XVIII століття.
В Соймах також є дерев'яна церква початку ХХ століття, одягнена в бляху.
Назва
- Назва походить від розташування села в місці, де «соїмилися» дві ріки.
- Також припускається, що назва Сойми походить від засновника села, який мав прізвище Сойма.
Географія
У селі сходяться два шляхи до Міжгір'я (через Торунський перевал і з Воловця), а річка Репинка вливається в Ріку.
Історія
Село відоме з 1410 року. Сойми було розбудоване поселенцями з родин Білкей, Липчеїв, Білкей Горзо та Урмезеї у XV столітті із сіл Репинне та Келечин.
У 1457 році за це село судилися сім'ї Білкеїв та Урмезеїв, а потім село розділили між собою на рівні частини.
Наприкінці XIX ст. поблизу поселення Міжгір'я (Волове) в с. Сойми приватні підприємці на джерелах мінеральних вод на лівому березі р. Репинки відкрили водолікарню, де відпускали вуглекислі ванни, а на початку XX століття тут були споруджені невеликі помешкання для житла. В 1876 році сойминські джерела «межи бродами і під клівами» (г. Кліва) на берегах Репинки наводяться у списку 234 відомих мінеральних вод Закарпаття в монографії Sziladyi І.
У 1900 році після визначення хімічного складу сойминських мінеральних джерел цей район був визнаний курортною місцевістю. Свого розквіту курорт Сойми набув у 1910—1914 рр., проте в період Першої світової війни він був повністю знищений. Приватні підприємці на місці попередньої споруди відкрили невеличку водолікарню, яка ще існувала у 1935 році.
Після окупації Карпатської України угорськими військами 1939 р. окупанти стратили в селі полонених патріотів, серед яких був Федір Тацинець.
Санаторій «Верховина» на курорті Сойми, розташованому в низькогір'ї на висоті 600 м, було відкрито у 1950 році на базі свердловин мінеральних вод, пробурених на лівому березі р. Ріки. Збереглось також одне з джерел мінеральної води Сойми.
Туризм
У Соймах працює санаторій «Верховина», який приймає відвідувачів для відпочинку та лікування захворювань опорно-рухового апарату, органів травлення, кістково-м'язової та нервової системи. Рейтинг санаторію невисокийчерез низьку якість умов проживання та обслуговування. Деякі приміщення знаходяться в аварійному стані, тому відпочиваючі часто поселяються в приватному секторі, а процедури проходять за призначенням.
Поряд розміщений недобудований десятиповерховий корпус санаторію «Джерела Міжгір'я». Його почали споруджувати ще в 1976 році. За планом в проекті були спальні та лікувальні корпуси на 500 відпочиваючих, 3 басейни, 2 спортзали, лазні і сауни, профілакторій, їдальня, ресторани, магазин, відділення банку.
У 2008 році будівництво відновили за ініціативи інвесторів з Волині, компанії ПРАТ «Джерела Міжгір'я». За словами начальника будівництва, було витрачено 40 мільйонів гривень та планували вкласти ще 20 мільйонів, але будівництво так і не завершили, а підприємство оголосило банкрутство.
Станом на 2020 рік, комплекс знаходиться в стані консервації.
В 2024 р. місцева меценатка Вайдич Вікторія заявила шо добудує комплекс "Джерела Міжгір'я" і відкриє в ньому готель , ресторан , казино і кальянну і заявила шо зробить з с.Сойми – закарпатський Лас-Вегас.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1340 осіб, з яких 665 чоловіків та 675 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1131 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,44 % |
| російська | 0,56 % |
Туристичні місця
- У селі працює аматорський музей «Сільська хата».
- храм св. Василя Великого. 1898.
- село Кужбеї
- храм св. Василя Великого. 1924.
- храм св. Василя Великого. 1934.
- джерело мінеральної води Сойми
Релігія
- Церква св. Василя Великого. 1898.
Найдавніша дерев'яна церква в Соймах була присвячена св. Василю Великому в 1698 р. Ця церква згоріла дотла в 1885 р. Рівно через 200 років після освячення першої церкви в січні 1898 р. було освячено нову дерев'яну церкву св. Василя, яка згоріла 1920 р. через недогляд церковника.
- Церква св. Василя Великого. 1924.
Наступну дерев'яну церкву св. Василя (площею 50 кв. м) збудували 1924 р. відомі майстри Дмитро Фічоряк, Михайло Маньо, Ілько Бряник, Дмитро Болехан та Андрій Граб. Цю церкву спалили 30 липня 1960 р. за вказівкою Міжгірського комітету КПРС, а виконавців дібрали з сусіднього Репинного. Нині у селі стоїть гарна православна церква, збудована 1934 р. в стилі міжгірської готики. У давнину в Соймах на березі Ріки був монастир ЧСВВ.
- Церква св. Василя Великого. 1934.
Дерев'яна граційна церква стоїть у ідеальному місці. Майстри вибрали останній виступ височенної гори, що плавно збігає в долину. На цьому ж місці річка Репинка впадає в Ріку, а також сходяться дороги. Церкву видно з усіх боків, вона домінувала в краєвиді вишуканим архітектурним акцентом, аж поки якісь горе-архітектори поряд не спорудили гігантський корпус санаторію, що оптично просто розчавив церкву. Санаторій не добудували і він височіє бетонною пірамідою як пам'ятник радянської епохи.
Церкву будували ті ж майстри, що працювали в Кужбиях, — Михайло Маньо та Петро Глеба, а Ілько Бряник вирізьбив іконостас. Вони ж, очолювані Дмитром Фічоряком, споруджували в 1922 р. і соймівську греко-католицьку церкву, яку спалили за вказівкою місцевої влади в 1960 р. Православна церква збудована повністю в традиційному руслі. На жаль, дахи вже вкриті бляхою, що лишилася від спаленої церкви, ґанок з вишукано різьбленими стовпчиками нині засклено.
Всередині зберігаються вироби місцевих різьбярів — рами, свічники, царські двері, бічний вівтар роботи Ілька Бряника, рами, зроблені Михайлом Трушем, а також різьблені речі роботи Федора Глеби, перенесені з Кужбиїв.
Див. також
Примітки
- Погода в селі
- Замки та храми України
- Санаторій «Верховина» Закарпаття.
- Санаторій Верховина Сойми Закарпаття, Ціни 2021 — VseSanatorii. Svit Mandriv (ua) . 2 липня 2020. Процитовано 20 січня 2021.
- Google Maps. Google Maps (uk-US) . Процитовано 19 січня 2021.
- Отзывы об отеле Санаторий Верховина 3* (Межгорье). www.turpravda.com. Процитовано 19 січня 2021.
- FEER, YAROSLAV (19 червня 2019). Бардак і Хаос в Санаторій Верховина в Сойми. Міжгір'я. https://www.youtube.com/watch?v=bkLF6cSxL-Y (Українська) . Youtube. Процитовано 20 січня 2021.
- Відео дня: готель на Міжгірщині, який будують 44 роки. MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 19 січня 2021.
- Zaxid.net. На Закарпатті будують другий за величиною санаторій в Україні. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 19 січня 2021.
- ПРАТ "ДЖЕРЕЛА МІЖГІР'Я", Код ЄДРПОУ 32672559, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДЖЕРЕЛА МІЖГІР'Я". odnodata.com. Процитовано 19 січня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sojmi selo v Ukrayini v Mizhgirskij selishnij gromadi Zakarpatskoyi oblasti Naselennya 1068 osib na 2001 rik selo Sojmi Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Mizhgirska selishna gromada Kod KATOTTG UA21120190170049148 Oblikova kartka Sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Osnovni dani Zasnovane 1410 Naselennya 1068 cholovik na 2001 rik Poshtovij indeks 90033 Telefonnij kod 380 3146 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 34 20 pn sh 23 27 39 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 496 m Vodojmi richki Rika Repinka Misceva vlada Adresa radi s Sojmi Karta Sojmi Sojmi Mapa Sojmi u Vikishovishi Selo ye balneologichnim kurortom yakij vidomij z kincya XVIII stolittya Na vershini 600 m nad rivnem morya mizh Verhovinskim i Poloninskim hrebtami z 1950 roku diye na 500 misc Sojmi vidomi svoyeyu mineralnoyu vodoyu yaka ne maye analogiv u sviti i v mizhnarodnij klasifikaciyi zareyestrovana pid vlasnoyu nazvoyu Sojminska Likuvalni vlastivosti vodi yak pri zovnishnomu vikoristanni v kupalnyah tak i pitnomu zastosuvanni buli vidomi naselennyu she z XVIII stolittya V Sojmah takozh ye derev yana cerkva pochatku HH stolittya odyagnena v blyahu Nazva Nazva pohodit vid roztashuvannya sela v misci de soyimilisya dvi riki Takozh pripuskayetsya sho nazva Sojmi pohodit vid zasnovnika sela yakij mav prizvishe Sojma GeografiyaU seli shodyatsya dva shlyahi do Mizhgir ya cherez Torunskij pereval i z Volovcya a richka Repinka vlivayetsya v Riku IstoriyaSelo vidome z 1410 roku Sojmi bulo rozbudovane poselencyami z rodin Bilkej Lipcheyiv Bilkej Gorzo ta Urmezeyi u XV stolitti iz sil Repinne ta Kelechin U 1457 roci za ce selo sudilisya sim yi Bilkeyiv ta Urmezeyiv a potim selo rozdilili mizh soboyu na rivni chastini Dzherelo Sojminskoyi mineralnoyi vodi Byuvet sanatoriyu nad sverdlovinoyu z mineralnoyu vodoyu Naprikinci XIX st poblizu poselennya Mizhgir ya Volove v s Sojmi privatni pidpriyemci na dzherelah mineralnih vod na livomu berezi r Repinki vidkrili vodolikarnyu de vidpuskali vuglekisli vanni a na pochatku XX stolittya tut buli sporudzheni neveliki pomeshkannya dlya zhitla V 1876 roci sojminski dzherela mezhi brodami i pid klivami g Kliva na beregah Repinki navodyatsya u spisku 234 vidomih mineralnih vod Zakarpattya v monografiyi Sziladyi I U 1900 roci pislya viznachennya himichnogo skladu sojminskih mineralnih dzherel cej rajon buv viznanij kurortnoyu miscevistyu Svogo rozkvitu kurort Sojmi nabuv u 1910 1914 rr prote v period Pershoyi svitovoyi vijni vin buv povnistyu znishenij Privatni pidpriyemci na misci poperednoyi sporudi vidkrili nevelichku vodolikarnyu yaka she isnuvala u 1935 roci Pislya okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini ugorskimi vijskami 1939 r okupanti stratili v seli polonenih patriotiv sered yakih buv Fedir Tacinec Sanatorij Verhovina na kurorti Sojmi roztashovanomu v nizkogir yi na visoti 600 m bulo vidkrito u 1950 roci na bazi sverdlovin mineralnih vod proburenih na livomu berezi r Riki Zbereglos takozh odne z dzherel mineralnoyi vodi Sojmi TurizmU Sojmah pracyuye sanatorij Verhovina yakij prijmaye vidviduvachiv dlya vidpochinku ta likuvannya zahvoryuvan oporno ruhovogo aparatu organiv travlennya kistkovo m yazovoyi ta nervovoyi sistemi Rejting sanatoriyu nevisokijcherez nizku yakist umov prozhivannya ta obslugovuvannya Deyaki primishennya znahodyatsya v avarijnomu stani tomu vidpochivayuchi chasto poselyayutsya v privatnomu sektori a proceduri prohodyat za priznachennyam Poryad rozmishenij nedobudovanij desyatipoverhovij korpus sanatoriyu Dzherela Mizhgir ya Jogo pochali sporudzhuvati she v 1976 roci Za planom v proekti buli spalni ta likuvalni korpusi na 500 vidpochivayuchih 3 basejni 2 sportzali lazni i sauni profilaktorij yidalnya restorani magazin viddilennya banku U 2008 roci budivnictvo vidnovili za iniciativi investoriv z Volini kompaniyi PRAT Dzherela Mizhgir ya Za slovami nachalnika budivnictva bulo vitracheno 40 miljoniv griven ta planuvali vklasti she 20 miljoniv ale budivnictvo tak i ne zavershili a pidpriyemstvo ogolosilo bankrutstvo Stanom na 2020 rik kompleks znahoditsya v stani konservaciyi V 2024 r misceva mecenatka Vajdich Viktoriya zayavila sho dobuduye kompleks Dzherela Mizhgir ya i vidkriye v nomu gotel restoran kazino i kalyannu i zayavila sho zrobit z s Sojmi zakarpatskij Las Vegas NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1340 osib z yakih 665 cholovikiv ta 675 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1131 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 44 rosijska 0 56 Turistichni miscya U seli pracyuye amatorskij muzej Silska hata hram sv Vasilya Velikogo 1898 selo Kuzhbeyi hram sv Vasilya Velikogo 1924 hram sv Vasilya Velikogo 1934 dzherelo mineralnoyi vodi SojmiReligiyaCerkva sv Vasilya Velikogo 1898 Najdavnisha derev yana cerkva v Sojmah bula prisvyachena sv Vasilyu Velikomu v 1698 r Cya cerkva zgorila dotla v 1885 r Rivno cherez 200 rokiv pislya osvyachennya pershoyi cerkvi v sichni 1898 r bulo osvyacheno novu derev yanu cerkvu sv Vasilya yaka zgorila 1920 r cherez nedoglyad cerkovnika Cerkva sv Vasilya Velikogo 1924 Nastupnu derev yanu cerkvu sv Vasilya plosheyu 50 kv m zbuduvali 1924 r vidomi majstri Dmitro Fichoryak Mihajlo Mano Ilko Bryanik Dmitro Bolehan ta Andrij Grab Cyu cerkvu spalili 30 lipnya 1960 r za vkazivkoyu Mizhgirskogo komitetu KPRS a vikonavciv dibrali z susidnogo Repinnogo Nini u seli stoyit garna pravoslavna cerkva zbudovana 1934 r v stili mizhgirskoyi gotiki U davninu v Sojmah na berezi Riki buv monastir ChSVV Cerkva sv Vasilya Velikogo 1934 Derev yana gracijna cerkva stoyit u idealnomu misci Majstri vibrali ostannij vistup visochennoyi gori sho plavno zbigaye v dolinu Na comu zh misci richka Repinka vpadaye v Riku a takozh shodyatsya dorogi Cerkvu vidno z usih bokiv vona dominuvala v krayevidi vishukanim arhitekturnim akcentom azh poki yakis gore arhitektori poryad ne sporudili gigantskij korpus sanatoriyu sho optichno prosto rozchaviv cerkvu Sanatorij ne dobuduvali i vin visochiye betonnoyu piramidoyu yak pam yatnik radyanskoyi epohi Cerkvu buduvali ti zh majstri sho pracyuvali v Kuzhbiyah Mihajlo Mano ta Petro Gleba a Ilko Bryanik virizbiv ikonostas Voni zh ocholyuvani Dmitrom Fichoryakom sporudzhuvali v 1922 r i sojmivsku greko katolicku cerkvu yaku spalili za vkazivkoyu miscevoyi vladi v 1960 r Pravoslavna cerkva zbudovana povnistyu v tradicijnomu rusli Na zhal dahi vzhe vkriti blyahoyu sho lishilasya vid spalenoyi cerkvi ganok z vishukano rizblenimi stovpchikami nini zaskleno Vseredini zberigayutsya virobi miscevih rizbyariv rami svichniki carski dveri bichnij vivtar roboti Ilka Bryanika rami zrobleni Mihajlom Trushem a takozh rizbleni rechi roboti Fedora Glebi pereneseni z Kuzhbiyiv Div takozhKuzhbeyiPrimitkiSojmi u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Sojmi u Vikishovishi Pogoda v seli Zamki ta hrami Ukrayini Sanatorij Verhovina Zakarpattya Sanatorij Verhovina Sojmi Zakarpattya Cini 2021 VseSanatorii Svit Mandriv ua 2 lipnya 2020 Procitovano 20 sichnya 2021 Google Maps Google Maps uk US Procitovano 19 sichnya 2021 Otzyvy ob otele Sanatorij Verhovina 3 Mezhgore www turpravda com Procitovano 19 sichnya 2021 FEER YAROSLAV 19 chervnya 2019 Bardak i Haos v Sanatorij Verhovina v Sojmi Mizhgir ya https www youtube com watch v bkLF6cSxL Y Ukrayinska Youtube Procitovano 20 sichnya 2021 Video dnya gotel na Mizhgirshini yakij buduyut 44 roki MUKACHEVO NET ukr Procitovano 19 sichnya 2021 Zaxid net Na Zakarpatti buduyut drugij za velichinoyu sanatorij v Ukrayini ZAXID NET ukr Procitovano 19 sichnya 2021 PRAT DZhERELA MIZhGIR Ya Kod YeDRPOU 32672559 PRIVATNE AKCIONERNE TOVARISTVO DZhERELA MIZhGIR Ya odnodata com Procitovano 19 sichnya 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019