Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мошон (угор. Moson; нім. Wieselburg — Візельбурзький комітат) — історичний комітат у західній частині Угорського королівства, розташований між озером Нойзідлер та південним берегом Дунаю. Нині цю територію розділена між трьома державами: східна частина відноситься до мєдьє Дьєр-Мошон-Шопрон Угорщини, західна — до федеральної землі Бургенланд Австрії, а невелика область на південь від сучасної Братислави — до Братиславського краю Словаччини. Адміністративним центром комітату спочатку було місто Мошон, проте ще в середньовіччі офіційні органи переведено до міста Мадяровар. Від 1939 року обидва ці міста утворюють одне — Мошонмадяровар.
| Мошон | |||
|---|---|---|---|
| | |||
 | |||
| Герб комітату Мошон | |||
| Адм. центр | Мошонмадяровар | ||
| Країна |  Угорське королівство | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| |||
Географія
Мошон лежав у північно-західній частині Кішальфельду — Малої Угорської низовини і більша частина території комітату була плоскою рівниною. Лише на крайньому північному заході місцевість підвищувалася, переходячи в — сполучну ланку між Карпатською та Альпійською гірськими системами. Північну і північно-східну межу комітату утворював Дунай зі своїми численними рукавами та протоками (найбільша з яких — Мошонський Дунай). Уздовж південної межі Мошону протікала річка Раба, причому значна територія на обох її берегах була дуже заболоченою. На заході територія комітату впиралася у велике озеро Нойзідлер (Фертьйо), нині частково розташоване на території Австрійської республіки. На північному заході кордон зі спадковими австрійськими володіннями проходив річкою Лейта, яка в нижній течії повертала на південний схід і, протікаючи територією комітату, впадала біля Мадяровара в Мошонський Дунай. Загальна площа комітату становила 2 013 км (станом на 1910 рік). Мошон межував із угорськими комітатами , Дьєр і , а також із австрійською коронною землею Нижня Австрія.
У сільському господарстві комітату головну роль відігравало вирощування пшениці та виноградарство. Велика кількість річок і озер створювала сприятливі можливості для рибальства. Промислові підприємства Мошону займалися, переважно, виробництвом селітри та переробкою продукції сільського господарства.
Історія
Мошон був одним із перших угорських комітатів, які утворив на початку XI століття король Іштван I Святий. Мошонський комітат був одним із найважливіших у системі оборони ранньосередньовічної Угорщини від німецьких вторгнень. Однак німці почали розселятися на цій території ще в X столітті, засновуючи міста та торговельні містечка. У XIII столітті Мошон уперше було закладено австрійському герцогу, при цьому він залишився у складі Угорського королівства. У XV столітті цей регіон захопили австрійці і знову домоглися передання їм частини Мошону на правах застави. Навіть після повернення під управління угорських королів німецька колонізація цих земель не припинилася. У XVI столітті сюди почали стікатися німецькі протестанти, рятуючись від Контрреформації, що почалася в австрійських землях.
Після поразки Австро-Угорщини у Першій світовій війні та її розпаду 1918 року німецькомовна більшість населення комітату Мошон виступила за приєднання цієї території до Австрії. За умовами Сен-Жерменського договору 1919 року та Тріанонського договору 1920 року західна третина комітату з містами Брук-ан-дер-Лайта, Нойзідл-ам-Зее (Нежидер), Фрауенкірхен (Болдогашсонь) та Парндорф, передана Австрійській республіці, увійшла до складу федеральної землі Бургенланд. Схід та центр комітату залишилися у складі Угорщини та були включені до складу медьє Дьєр-Мошон-Пожонь. 1950 року цю адміністративну одиницю об'єднано з угорською територією колишнього комітату , утворено медьє Дьєр-Шопрон. На початку 1990-х це медьє перейменовано і нині воно має назву Дьєр-Мошон-Шопрон.
Крім поділу в 1918—1920 роках території Мошону між Австрією та Угорщиною, ще одна невелика частина колишнього комітату — лише кілька десятків квадратних кілометрів — на лівому березі Дунаю зі селом Бака відійшла до Чехословаччини. Цю область було включено до складу жупи Чехословацької республіки, а 1923 року передано Братиславській жупі (пізніше — Братиславський край). Після Другої світової війни 1947 року Угорщина передала Чехословаччині додатково ще кілька сіл, тепер уже на правому березі Дунаю, трохи південніше Братислави: Яровце (Хрватський Яндроф), Русовце (Оросвар) та Чуново (Дуначунь), населені переважно хорватами. Це сталося на прохання чехословацької сторони, яка споруджувала братиславський порт. Нині ці три населені пункти входять до складу округу Братислава V Братиславського краю Словацької республіки.
Населення
Відповідно до перепису 1910 року на території комітату Мошон проживало 94 479 жителів із таким етнічним розподілом:
Відносно велика хорватська діаспора в комітаті виникла в XVI столітті, коли в північну і північно-західну частини Мошона переселилися кілька тисяч хорватів, які втекли від турецьких вторгнень. Мошонські хорвати протягом століть зберігали свою культуру та мову, а після Першої світової війни виступили проти передання їхніх земель Австрійській республіці.
Чисельність словаків у комітаті була вкрай незначною і не перевищувала 800 осіб (близько 0,8 % жителів Мошону). У релігійному відношенні населення комітату належало, переважно, до Римської католицької церкви (87,5 %). Крім того серед німецьких жителів існував досить помітний прошарок лютеран (трохи більше 10 % населення комітату). Близько 2 % жителів у Мошоні становили Євреї.
Адміністративний поділ
На початку XX століття до складу комітату входили такі округи:
| Округи | |
|---|---|
| Округ | Адм. центр |
| Мадяровар | Мадяровар |
| Нежидер | Нежидер (Нойзідль-ам-Зее) |
| Райка | |
Див. також
Література
- Історія Угорщини. — М., 1971.
Посилання
- Визельбург // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Карта комітату Мошон на 1912 рік
- Територіальний поділ Угорщини за Тріанонським договором
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moshon ugor Moson nim Wieselburg Vizelburzkij komitat istorichnij komitat u zahidnij chastini Ugorskogo korolivstva roztashovanij mizh ozerom Nojzidler ta pivdennim beregom Dunayu Nini cyu teritoriyu rozdilena mizh troma derzhavami shidna chastina vidnositsya do myedye Dyer Moshon Shopron Ugorshini zahidna do federalnoyi zemli Burgenland Avstriyi a nevelika oblast na pivden vid suchasnoyi Bratislavi do Bratislavskogo krayu Slovachchini Administrativnim centrom komitatu spochatku bulo misto Moshon prote she v serednovichchi oficijni organi perevedeno do mista Madyarovar Vid 1939 roku obidva ci mista utvoryuyut odne Moshonmadyarovar Moshon Gerb komitatu Moshon Gerb komitatu Moshon Adm centr Moshonmadyarovar Krayina Ugorske korolivstvo Naselennya povne Plosha povna Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MoshonGeografiyaMoshon lezhav u pivnichno zahidnij chastini Kishalfeldu Maloyi Ugorskoyi nizovini i bilsha chastina teritoriyi komitatu bula ploskoyu rivninoyu Lishe na krajnomu pivnichnomu zahodi miscevist pidvishuvalasya perehodyachi v spoluchnu lanku mizh Karpatskoyu ta Alpijskoyu girskimi sistemami Pivnichnu i pivnichno shidnu mezhu komitatu utvoryuvav Dunaj zi svoyimi chislennimi rukavami ta protokami najbilsha z yakih Moshonskij Dunaj Uzdovzh pivdennoyi mezhi Moshonu protikala richka Raba prichomu znachna teritoriya na oboh yiyi beregah bula duzhe zabolochenoyu Na zahodi teritoriya komitatu vpiralasya u velike ozero Nojzidler Fertjo nini chastkovo roztashovane na teritoriyi Avstrijskoyi respubliki Na pivnichnomu zahodi kordon zi spadkovimi avstrijskimi volodinnyami prohodiv richkoyu Lejta yaka v nizhnij techiyi povertala na pivdennij shid i protikayuchi teritoriyeyu komitatu vpadala bilya Madyarovara v Moshonskij Dunaj Zagalna plosha komitatu stanovila 2 013 km stanom na 1910 rik Moshon mezhuvav iz ugorskimi komitatami Dyer i a takozh iz avstrijskoyu koronnoyu zemleyu Nizhnya Avstriya U silskomu gospodarstvi komitatu golovnu rol vidigravalo viroshuvannya pshenici ta vinogradarstvo Velika kilkist richok i ozer stvoryuvala spriyatlivi mozhlivosti dlya ribalstva Promislovi pidpriyemstva Moshonu zajmalisya perevazhno virobnictvom selitri ta pererobkoyu produkciyi silskogo gospodarstva IstoriyaMoshon buv odnim iz pershih ugorskih komitativ yaki utvoriv na pochatku XI stolittya korol Ishtvan I Svyatij Moshonskij komitat buv odnim iz najvazhlivishih u sistemi oboroni rannoserednovichnoyi Ugorshini vid nimeckih vtorgnen Odnak nimci pochali rozselyatisya na cij teritoriyi she v X stolitti zasnovuyuchi mista ta torgovelni mistechka U XIII stolitti Moshon upershe bulo zakladeno avstrijskomu gercogu pri comu vin zalishivsya u skladi Ugorskogo korolivstva U XV stolitti cej region zahopili avstrijci i znovu domoglisya peredannya yim chastini Moshonu na pravah zastavi Navit pislya povernennya pid upravlinnya ugorskih koroliv nimecka kolonizaciya cih zemel ne pripinilasya U XVI stolitti syudi pochali stikatisya nimecki protestanti ryatuyuchis vid Kontrreformaciyi sho pochalasya v avstrijskih zemlyah Pislya porazki Avstro Ugorshini u Pershij svitovij vijni ta yiyi rozpadu 1918 roku nimeckomovna bilshist naselennya komitatu Moshon vistupila za priyednannya ciyeyi teritoriyi do Avstriyi Za umovami Sen Zhermenskogo dogovoru 1919 roku ta Trianonskogo dogovoru 1920 roku zahidna tretina komitatu z mistami Bruk an der Lajta Nojzidl am Zee Nezhider Frauenkirhen Boldogashson ta Parndorf peredana Avstrijskij respublici uvijshla do skladu federalnoyi zemli Burgenland Shid ta centr komitatu zalishilisya u skladi Ugorshini ta buli vklyucheni do skladu medye Dyer Moshon Pozhon 1950 roku cyu administrativnu odinicyu ob yednano z ugorskoyu teritoriyeyu kolishnogo komitatu utvoreno medye Dyer Shopron Na pochatku 1990 h ce medye perejmenovano i nini vono maye nazvu Dyer Moshon Shopron Slovacka chastina komitatu Moshon na karti Slovachchini Krim podilu v 1918 1920 rokah teritoriyi Moshonu mizh Avstriyeyu ta Ugorshinoyu she odna nevelika chastina kolishnogo komitatu lishe kilka desyatkiv kvadratnih kilometriv na livomu berezi Dunayu zi selom Baka vidijshla do Chehoslovachchini Cyu oblast bulo vklyucheno do skladu zhupi Chehoslovackoyi respubliki a 1923 roku peredano Bratislavskij zhupi piznishe Bratislavskij kraj Pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1947 roku Ugorshina peredala Chehoslovachchini dodatkovo she kilka sil teper uzhe na pravomu berezi Dunayu trohi pivdennishe Bratislavi Yarovce Hrvatskij Yandrof Rusovce Orosvar ta Chunovo Dunachun naseleni perevazhno horvatami Ce stalosya na prohannya chehoslovackoyi storoni yaka sporudzhuvala bratislavskij port Nini ci tri naseleni punkti vhodyat do skladu okrugu Bratislava V Bratislavskogo krayu Slovackoyi respubliki NaselennyaVidpovidno do perepisu 1910 roku na teritoriyi komitatu Moshon prozhivalo 94 479 zhiteliv iz takim etnichnim rozpodilom nimci 51 997 osib 55 ugorci 33 006 osib 35 horvati 8 123 osib 8 6 Vidnosno velika horvatska diaspora v komitati vinikla v XVI stolitti koli v pivnichnu i pivnichno zahidnu chastini Moshona pereselilisya kilka tisyach horvativ yaki vtekli vid tureckih vtorgnen Moshonski horvati protyagom stolit zberigali svoyu kulturu ta movu a pislya Pershoyi svitovoyi vijni vistupili proti peredannya yihnih zemel Avstrijskij respublici Chiselnist slovakiv u komitati bula vkraj neznachnoyu i ne perevishuvala 800 osib blizko 0 8 zhiteliv Moshonu U religijnomu vidnoshenni naselennya komitatu nalezhalo perevazhno do Rimskoyi katolickoyi cerkvi 87 5 Krim togo sered nimeckih zhiteliv isnuvav dosit pomitnij prosharok lyuteran trohi bilshe 10 naselennya komitatu Blizko 2 zhiteliv u Moshoni stanovili Yevreyi Administrativnij podilMoshonskij zamok Na pochatku XX stolittya do skladu komitatu vhodili taki okrugi Okrugi Okrug Adm centr Madyarovar Madyarovar Nezhider Nezhider Nojzidl am Zee RajkaDiv takozhDyer Moshon ShopronLiteraturaIstoriya Ugorshini M 1971 PosilannyaVizelburg Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Karta komitatu Moshon na 1912 rik Teritorialnij podil Ugorshini za Trianonskim dogovorom