Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сачковичі (рос. Сачковичи) — село в Росії, у Климівському районі Брянської області. Центр . Населення становить 1090 осіб (2010).
| село Сачковичі | |
|---|---|
| рос. Сачковичи | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область |
| Муніципальний район | Климівський район |
| Поселення | |
| Код ЗКАТУ: | 15228860001 |
| Код ЗКТМО: | 15628460101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1090 осіб (2010) |
| Поштовий індекс | 243057 |
| Географічні координати: | 52°20′45″ пн. ш. 32°13′29″ сх. д. / 52.34583333336077260° пн. ш. 32.22472222224977401° сх. д.Координати: 52°20′45″ пн. ш. 32°13′29″ сх. д. / 52.34583333336077260° пн. ш. 32.22472222224977401° сх. д. |
| Водойма | р. Ірпа |
| Мапа | |
  Сачковичі | |
|
| |
Положення
Лежить над річкою Ірпою, між містом Климів і селом Старий Ропськ, за 4 км від села Могилівці і за 10 км від Тимоновичів та російсько-українського кордону.
Історія
У Гетьманщині та Російській імперії
Вперше згадується в 1620 році. Після створення держави Війська Запорозького (України), належало до Топальської сотні Стародубського полку Гетьманщини. У 1665 році гетьман Іван Брюховецький надав власницьку Ропську волость, до якої серед іншого належало й село Сачковичі, у володіння землевласнику , право власності на яку було підтверджено в універсалі 1670 року гетьмана Дем'яна Многогрішного. 1679 року, після того, як син Михайла Рубця Іван був засуджений за підробку документів, гетьман Іван Самойлович відібрав у Рубців волость та приєднав її до гетьманських володінь. Наприкінці XVII століття в селі була община старообрядців на чолі з Ісааком.
За переписом Малоросії 1723 року, Сачковичі були селом Ропської волості, мали 43 козацьких дворів, 12 дворів «ґрунтових» посполитих і 13 хат «бобилів». Після смерті гетьмана Данила Апостола у 1734 році волость перейшла у державне володіння. 1741 року Ропська волость була подарована Іванові Неплюєву, але у серпні 1742 року її було передано від Неплюєва до Олексія Розумовського, від якого волость успадкував його брат і колишній гетьман Кирило Розумовський. Згідно зі статистичним описом Малоросії 1781 року, село належало графові Розумовському, тут налічувалося разом 159 дворів і 222 хати, з них козацьких: 44 дворів, 63 хат; козацьких підсусідських: 9 дворів, 12 хат і 13 бездвірних хат; селянських: 77 дворів, 98 хат; різночинських підсусідських: 29 дворів, 33 хат і 3 бездвірних хат. Російський граф Рум'янцев переселив у Сачковичі декілька родин державних селян з Батурина, яких й пізніше називали «батурами».
З другої половини XIX століття село належало до Новоропської волості Новозибківського повіту Чернігівської губернії Російської імперії. Станом на 1859 рік Сачковичі були державним, козацьким і власницьким селом, у якому налічувалося 313 дворів і 1874 мешканців (901 чоловік і 973 жінок), діяло дві православні церкви, сільське училище, волосне правління і сільська розправа. Село тоді лежало в 1-му стані повіту, на поштовому тракті з Новозибкова в Чернігів. Відстань до Новозибкова становила 27 верст. У 1885 році у селі було 250 дворів і 1742 жителів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини, маслобійний і цегельний заводи. За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 2070 осіб (922 чоловіків та 1148 жінок), з них 1995 православних. У 1901 році в селі налічувалося 2093 жителів (1038 чоловіків і 1055 жінок).
Українська державність у 1917—1919 роках
Після того, як у 1917 році було повалено російське самодержавство, Українська Центральна Рада 10 (23) червня 1917 року у Першому Універсалі проголосила про автономію України у складі Росії. У Тимчасовій інструкції, яку Тимчасовий уряд Росії надіслав Генеральному секретаріатові УЦР, повноваження українського уряду поширювалися серед інших й на Чернігівську губернію, але без Новозибківського повіту. Проте Третім Універсалом Української Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 проголошувалося про створення автономної Української Народної Республіки, до якої серед іншого повністю увійшла Чернігівська губернія. Четвертий Універсал Української Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 року проголосив незалежність Української Народної Республіки. Після російської радянської окупації України Стародубщина формально залишалася у складі маріонеткової Радянської України до 1919 року.
Радянські часи
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1859 | 1874 | — |
| 1885 | 1742 | −7.0% |
| 1897 | 2070 | +18.8% |
| 1901 | 2093 | +1.1% |
| 2002 | 1044 | −50.1% |
| 2010 | 1090 | +4.4% |
| Динаміка населення | ||
Згідно з договором про кордон між РСФРР і УСРР у травні 1919 року, Стародубщину було передано до складу РСФРР і приєднано до Гомельської губернії. З 1926 року — у складі Брянської губернії, з 1929 року — Західної області, з 1937 року — Орловської області. З 1944 року в Брянській області.
Населення
За переписом 2002 року чисельність населення села становило 1044 осіб. За переписом 2010 року в Новому Ропську проживало 1090 осіб.
Пам'ятки
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1846—1864 років. Кам'яний храм, зведений зусиллями місцевих жителів, освячений в 1864 році.
- Колишня дерев'яна церква, згоріла в XIX столітті. Колишня церква була фундована паном Яковом Дружиною за часів гетьмана Івана Скоропадського (1708—1722), про що свідчив напис на олов'яній дощечці, знайденій на попелищі: «Сооружась церковь сія во имя Царици Богородицы Маріи Дѣвы пречестного покрова въ правленіе архіепископа Іоанна и запорожскихъ войскъ гетмана Іоанна Скоропадскаго, стараніемъ пана Якова Дружины». У 1770 році кількість парафіян становило 922 осіб, у 1790 році — 1450, у 1810 році — 1527, у 1830 році — 1648, у 1850 році — 1766, у 1860 році — 1926.
Особистості
Народилися
- Костянтин Московченко (1914—2004) — український живописець, графік.
Примітки
- Лазаревскій А. Описаніе Старой Малороссіи: Матеріалы для исторіи заселенія, землевладѣнія и управленія / Тип. К. Н. Милевскаго. — Кіевъ, 1888. — Т. I. Полк Стародубскій. — С. 395, 398, 434. (рос. дореф.)
- Сачковичи // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Кн. 2. — Черниговъ : Губернская тип, 1873. — С. 268-269. (рос. дореф.)
- Список населенных мест Черниговской Губернии, имеющих не менее 10 жителей по данным 1901 года. — Чернигов : Тип. Губ. Правления, 1902. — С. 148. (рос. дореф.)
- Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. Т. XLVIII: Черниговская губерния / Обработан Н. Штиглицом. Издан Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. — СПб., 1866. — С. 121. (рос. дореф.)
- Saczkowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 194. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 118. (рос. дореф.)
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / [ru]. — СПб, 1905. — С. 266. (рос. дореф.)
- Універсал Украінськоі Центральноі Ради до украінського народу, на Украіні й по-за Украіною сущого. Украінська Центральна Рада. У Київі. Року 1917, місяца червня (іюня) числа 10.
- Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні. Петроград, 4 (17) серпня 1917 р.
- Універсал Украінськоі Центральноі Ради. Украінська Центральна Рада. У Киіві 7 листопаду (ноября) 1917 року.
- Четвертий Універсал Української Центральної Ради. Київ: 1917.
- Стародубщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
- 2002 census. Russia (Брянская область). pop-stat.mashke.org. Процитовано 1 березня 2023. (англ.)
- 2010 census. Russia (Брянская область). pop-stat.mashke.org. Процитовано 1 березня 2023. (англ.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sachkovichi ros Sachkovichi selo v Rosiyi u Klimivskomu rajoni Bryanskoyi oblasti Centr Naselennya stanovit 1090 osib 2010 selo Sachkovichiros SachkovichiKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Bryanska oblastMunicipalnij rajon Klimivskij rajonPoselennyaKod ZKATU 15228860001Kod ZKTMO 15628460101Osnovni daniNaselennya 1090 osib 2010 Poshtovij indeks 243057Geografichni koordinati 52 20 45 pn sh 32 13 29 sh d 52 34583333336077260 pn sh 32 22472222224977401 sh d 52 34583333336077260 32 22472222224977401 Koordinati 52 20 45 pn sh 32 13 29 sh d 52 34583333336077260 pn sh 32 22472222224977401 sh d 52 34583333336077260 32 22472222224977401Vodojma r IrpaMapaSachkovichiPolozhennyaLezhit nad richkoyu Irpoyu mizh mistom Klimiv i selom Starij Ropsk za 4 km vid sela Mogilivci i za 10 km vid Timonovichiv ta rosijsko ukrayinskogo kordonu IstoriyaU Getmanshini ta Rosijskij imperiyi Vpershe zgaduyetsya v 1620 roci Pislya stvorennya derzhavi Vijska Zaporozkogo Ukrayini nalezhalo do Topalskoyi sotni Starodubskogo polku Getmanshini U 1665 roci getman Ivan Bryuhoveckij nadav vlasnicku Ropsku volost do yakoyi sered inshogo nalezhalo j selo Sachkovichi u volodinnya zemlevlasniku pravo vlasnosti na yaku bulo pidtverdzheno v universali 1670 roku getmana Dem yana Mnogogrishnogo 1679 roku pislya togo yak sin Mihajla Rubcya Ivan buv zasudzhenij za pidrobku dokumentiv getman Ivan Samojlovich vidibrav u Rubciv volost ta priyednav yiyi do getmanskih volodin Naprikinci XVII stolittya v seli bula obshina staroobryadciv na choli z Isaakom Za perepisom Malorosiyi 1723 roku Sachkovichi buli selom Ropskoyi volosti mali 43 kozackih dvoriv 12 dvoriv gruntovih pospolitih i 13 hat bobiliv Pislya smerti getmana Danila Apostola u 1734 roci volost perejshla u derzhavne volodinnya 1741 roku Ropska volost bula podarovana Ivanovi Neplyuyevu ale u serpni 1742 roku yiyi bulo peredano vid Neplyuyeva do Oleksiya Rozumovskogo vid yakogo volost uspadkuvav jogo brat i kolishnij getman Kirilo Rozumovskij Zgidno zi statistichnim opisom Malorosiyi 1781 roku selo nalezhalo grafovi Rozumovskomu tut nalichuvalosya razom 159 dvoriv i 222 hati z nih kozackih 44 dvoriv 63 hat kozackih pidsusidskih 9 dvoriv 12 hat i 13 bezdvirnih hat selyanskih 77 dvoriv 98 hat riznochinskih pidsusidskih 29 dvoriv 33 hat i 3 bezdvirnih hat Rosijskij graf Rum yancev pereseliv u Sachkovichi dekilka rodin derzhavnih selyan z Baturina yakih j piznishe nazivali baturami Z drugoyi polovini XIX stolittya selo nalezhalo do Novoropskoyi volosti Novozibkivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Stanom na 1859 rik Sachkovichi buli derzhavnim kozackim i vlasnickim selom u yakomu nalichuvalosya 313 dvoriv i 1874 meshkanciv 901 cholovik i 973 zhinok diyalo dvi pravoslavni cerkvi silske uchilishe volosne pravlinnya i silska rozprava Selo todi lezhalo v 1 mu stani povitu na poshtovomu trakti z Novozibkova v Chernigiv Vidstan do Novozibkova stanovila 27 verst U 1885 roci u seli bulo 250 dvoriv i 1742 zhiteliv pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih budinki 3 vitryanih mlini maslobijnij i cegelnij zavodi Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v seli meshkalo 2070 osib 922 cholovikiv ta 1148 zhinok z nih 1995 pravoslavnih U 1901 roci v seli nalichuvalosya 2093 zhiteliv 1038 cholovikiv i 1055 zhinok Ukrayinska derzhavnist u 1917 1919 rokah Pislya togo yak u 1917 roci bulo povaleno rosijske samoderzhavstvo Ukrayinska Centralna Rada 10 23 chervnya 1917 roku u Pershomu Universali progolosila pro avtonomiyu Ukrayini u skladi Rosiyi U Timchasovij instrukciyi yaku Timchasovij uryad Rosiyi nadislav Generalnomu sekretariatovi UCR povnovazhennya ukrayinskogo uryadu poshiryuvalisya sered inshih j na Chernigivsku guberniyu ale bez Novozibkivskogo povitu Prote Tretim Universalom Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid 7 20 listopada 1917 progoloshuvalosya pro stvorennya avtonomnoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki do yakoyi sered inshogo povnistyu uvijshla Chernigivska guberniya Chetvertij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid 9 22 sichnya 1918 roku progolosiv nezalezhnist Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya rosijskoyi radyanskoyi okupaciyi Ukrayini Starodubshina formalno zalishalasya u skladi marionetkovoyi Radyanskoyi Ukrayini do 1919 roku Radyanski chasi Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1859 1874 1885 1742 7 0 1897 2070 18 8 1901 2093 1 1 2002 1044 50 1 2010 1090 4 4 Dinamika naselennya Zgidno z dogovorom pro kordon mizh RSFRR i USRR u travni 1919 roku Starodubshinu bulo peredano do skladu RSFRR i priyednano do Gomelskoyi guberniyi Z 1926 roku u skladi Bryanskoyi guberniyi z 1929 roku Zahidnoyi oblasti z 1937 roku Orlovskoyi oblasti Z 1944 roku v Bryanskij oblasti NaselennyaZa perepisom 2002 roku chiselnist naselennya sela stanovilo 1044 osib Za perepisom 2010 roku v Novomu Ropsku prozhivalo 1090 osib Pam yatkiCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1846 1864 rokiv Kam yanij hram zvedenij zusillyami miscevih zhiteliv osvyachenij v 1864 roci Kolishnya derev yana cerkva zgorila v XIX stolitti Kolishnya cerkva bula fundovana panom Yakovom Druzhinoyu za chasiv getmana Ivana Skoropadskogo 1708 1722 pro sho svidchiv napis na olov yanij doshechci znajdenij na popelishi Sooruzhas cerkov siya vo imya Carici Bogorodicy Marii Dѣvy prechestnogo pokrova v pravlenie arhiepiskopa Ioanna i zaporozhskih vojsk getmana Ioanna Skoropadskago staraniem pana Yakova Druzhiny U 1770 roci kilkist parafiyan stanovilo 922 osib u 1790 roci 1450 u 1810 roci 1527 u 1830 roci 1648 u 1850 roci 1766 u 1860 roci 1926 OsobistostiNarodilisya Kostyantin Moskovchenko 1914 2004 ukrayinskij zhivopisec grafik PrimitkiLazarevskij A Opisanie Staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemlevladѣniya i upravleniya Tip K N Milevskago Kiev 1888 T I Polk Starodubskij S 395 398 434 ros doref Sachkovichi Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kn 2 Chernigov Gubernskaya tip 1873 S 268 269 ros doref Spisok naselennyh mest Chernigovskoj Gubernii imeyushih ne menee 10 zhitelej po dannym 1901 goda Chernigov Tip Gub Pravleniya 1902 S 148 ros doref Spisok naselennyh mest Rossijskoj Imperii po svedeniyam 1859 goda T XLVIII Chernigovskaya guberniya Obrabotan N Shtiglicom Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del SPb 1866 S 121 ros doref Saczkowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 194 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 118 ros doref Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g ru SPb 1905 S 266 ros doref Universal Ukrainskoi Centralnoi Radi do ukrainskogo narodu na Ukraini j po za Ukrainoyu sushogo Ukrainska Centralna Rada U Kiyivi Roku 1917 misyaca chervnya iyunya chisla 10 Timchasova instrukciya Generalnomu Sekretariatovi Timchasovogo uryadu na Ukrayini Petrograd 4 17 serpnya 1917 r Universal Ukrainskoi Centralnoi Radi Ukrainska Centralna Rada U Kiivi 7 listopadu noyabrya 1917 roku Chetvertij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Kiyiv 1917 Starodubshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 2002 census Russia Bryanskaya oblast pop stat mashke org Procitovano 1 bereznya 2023 angl 2010 census Russia Bryanskaya oblast pop stat mashke org Procitovano 1 bereznya 2023 angl Posilannya