Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Могилівці (рос. Могилевцы) — село в Росії, у Климівському районі Брянської області. Входить до . Населення становить 447 осіб (2010). У селі міститься пам'ятка української архітектури XVIII століття — Миколаївська церква 1761 року.
| село Могилівці | |
|---|---|
| рос. Могилевцы | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область |
| Муніципальний район | Климівський район |
| Поселення | |
| Код ЗКАТУ: | 15228850001 |
| Код ЗКТМО: | 15628460151 |
| Основні дані | |
| Населення | 447 осіб (2010) |
| Поштовий індекс | 243074 |
| Географічні координати: | 52°22′45″ пн. ш. 32°17′03″ сх. д. / 52.379166666667° пн. ш. 32.284166666667° сх. д. |
| Водойма | струмок |
| Мапа | |
  Могилівці | |
|
| |
Положення
Лежить над струмком Овечка (або Горбач, Чадинка).
Історія
У Гетьманщині та Російській імперії
Вперше згадується як село в акті Стравинського 1620 року. Після створення держави Війська Запорозького (України), належало до Топальської сотні Стародубського полку Гетьманщини. У 1665 році гетьман Іван Брюховецький надав власницьку Ропську волость, до якої серед іншого належала слобідка Могилівці, у володіння землевласнику , право власності на яку було підтверджено в універсалі 1670 року гетьмана Дем'яна Многогрішного. Як зазначав історик Олександр Лазаревський, те, що Могилівці в 1665 році згадувалися вже як слобідка, вказувало на те, що попереднє село було розорене й наново поселене власником Михайлом Рубцем. 1679 року, після того, як син Михайла Рубця Іван був засуджений за підробку документів, гетьман Іван Самойлович відібрав у Рубців волость та приєднав її до гетьманських володінь.
За переписом Малоросії 1723 року, Могилівці були селом Ропської волості, мали 20 козацьких дворів, 27 дворів «ґрунтових» посполитих і 14 хат «бобилів». Після смерті гетьмана Данила Апостола у 1734 році волость перейшла у державне володіння. 1741 року Ропська волость була подарована Іванові Неплюєву, але у серпні 1742 року її було передано від Неплюєва до Олексія Розумовського, від якого волость успадкував його брат і колишній гетьман Кирило Розумовський. Згідно зі статистичним описом Малоросії 1781 року, село належало графові Розумовському, тут налічувалося разом 86 дворів і 113 хат, з них козацьких: 28 дворів, 39 хат; козацьких підсусідських: 4 дворів і 5 хат; селянських: 44 дворів, 52 хати, 3 бездвірних хат; різночинських підсусідських: 10 дворів і 14 хат.
З другої половини XIX століття село належало до Новоропської волості Новозибківського повіту Чернігівської губернії Російської імперії. Станом на 1859 рік Могилівці були державним, козацьким і власницьким селом, у якому налічувалося 161 двір і 983 мешканців (479 чоловіків і 504 жінок), діяла одна православна церква. Село тоді лежало в 1-му стані повіту, на поштовому тракті з Новозибкова в Чернігів. Відстань до Новозибкова становила 28 верст. У 1885 році у селі було 116 дворів і 1088 жителів, православна церква та 4 вітряні млини. За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 1050 осіб (464 чоловіків та 586 жінок), з них 1040 православних. У 1901 році в селі налічувалося 1204 жителів (641 чоловік і 563 жінок).
Українська державність у 1917—1919 роках
Після того, як у 1917 році було повалено російське самодержавство, Українська Центральна Рада 10 (23) червня 1917 року у Першому Універсалі проголосила про автономію України у складі Росії. У Тимчасовій інструкції, яку Тимчасовий уряд Росії надіслав Генеральному секретаріатові УЦР, повноваження українського уряду поширювалися серед інших й на Чернігівську губернію, але без Новозибківського повіту. Проте Третім Універсалом Української Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 проголошувалося про створення автономної Української Народної Республіки, до якої серед іншого повністю увійшла Чернігівська губернія. Четвертий Універсал Української Центральної Ради від 9 (22) січня 1918 року проголосив незалежність Української Народної Республіки. Після російської радянської окупації України Стародубщина формально залишалася у складі маріонеткової Радянської України до 1919 року.
Радянські часи
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1859 | 983 | — |
| 1885 | 1088 | +10.7% |
| 1897 | 1050 | −3.5% |
| 1901 | 1204 | +14.7% |
| 2002 | 507 | −57.9% |
| 2010 | 447 | −11.8% |
| Динаміка населення | ||
Згідно з договором про кордон між РСФРР і УСРР у травні 1919 року, Стародубщину було передано до складу РСФРР і приєднано до Гомельської губернії. З 1926 року — у складі Брянської губернії, з 1929 року — Західної області, з 1937 року — Орловської області. З 1944 року в Брянській області.
Населення
За переписом 2002 року чисельність населення села становило 507 осіб. За переписом 2010 року в Новому Ропську проживало 447 осіб.
Пам'ятки
- Дерев'яна церква святого Миколи Чудотворця 1761 року. Пам'ятка українського церковного будівництва XVIII століття. У середині ХІХ року перебудована, добудовано дзвіницю та бічні приділи. На початку XXI століття здійснено нову реконструкцію храму, розібрано стару та наново зведено дзвіницю.
Див. також
Примітки
- Стецюк К. І. Народні рухи на Лівобережній і Слобідській Україні в 50-70-х роках XVII ст. — Київ : Вид-во Академії наук Укр. РСР,, 1960. — С. 119.
- Список населенных мест Черниговской Губернии, имеющих не менее 10 жителей по данным 1901 года. — Чернигов : Тип. Губ. Правления, 1902. — С. 105. (рос. дореф.)
- Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. Т. XLVIII: Черниговская губерния / Обработан Н. Штиглицом. Издан Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. — СПб., 1866. — С. 122. (рос. дореф.)
- Лазаревскій А. Описаніе Старой Малороссіи: Матеріалы для исторіи заселенія, землевладѣнія и управленія / Тип. К. Н. Милевскаго. — Кіевъ, 1888. — Т. I. Полк Стародубскій. — С. 395, 426. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 118. (рос. дореф.)
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / [ru]. — СПб, 1905. — С. 265. (рос. дореф.)
- Універсал Украінськоі Центральноі Ради до украінського народу, на Украіні й по-за Украіною сущого. Украінська Центральна Рада. У Київі. Року 1917, місяца червня (іюня) числа 10.
- Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні. Петроград, 4 (17) серпня 1917 р.
- Універсал Украінськоі Центральноі Ради. Украінська Центральна Рада. У Киіві 7 листопаду (ноября) 1917 року.
- Четвертий Універсал Української Центральної Ради. Київ: 1917.
- Стародубщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
- 2002 census. Russia (Брянская область). pop-stat.mashke.org. Процитовано 1 березня 2023. (англ.)
- 2010 census. Russia (Брянская область). pop-stat.mashke.org. Процитовано 1 березня 2023. (англ.)
- Миколаївська церква (перебудована сер. ХІХ ст.) 1761 рік. Російська Федерація, Брянська область, Климівський р-н, с. Могилівці. «Наша Парафія» | Українська Церковна Архітектура.
Посилання
- Миколаївська церква (перебудована сер. ХІХ ст.) 1761 рік. Російська Федерація, Брянська область, Климівський р-н, с. Могилівці. «Наша Парафія» | Українська Церковна Архітектура.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mogilivci 1 ros Mogilevcy selo v Rosiyi u Klimivskomu rajoni Bryanskoyi oblasti Vhodit do Sachkovickogo silskogo poselennya Naselennya stanovit 447 osib 2010 U seli mistitsya pam yatka ukrayinskoyi arhitekturi XVIII stolittya Mikolayivska cerkva 1761 roku selo Mogilivci ros Mogilevcy Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Bryanska oblast Municipalnij rajon Klimivskij rajon Poselennya Sachkovicke silske poselennya Kod ZKATU 15228850001 Kod ZKTMO 15628460151 Osnovni dani Naselennya 447 osib 2010 Poshtovij indeks 243074 Geografichni koordinati 52 22 45 pn sh 32 17 03 sh d 52 379166666667 pn sh 32 284166666667 sh d 52 379166666667 32 284166666667 Vodojma strumok Mapa Mogilivci Zmist 1 Polozhennya 2 Istoriya 2 1 U Getmanshini ta Rosijskij imperiyi 2 2 Ukrayinska derzhavnist u 1917 1919 rokah 2 3 Radyanski chasi 3 Naselennya 4 Pam yatki 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaPolozhennyared Lezhit nad strumkom Ovechka 2 abo Gorbach 3 Chadinka 4 Istoriyared U Getmanshini ta Rosijskij imperiyired Vpershe zgaduyetsya yak selo v akti Stravinskogo 1620 roku 4 Pislya stvorennya derzhavi Vijska Zaporozkogo Ukrayini nalezhalo do Topalskoyi sotni Starodubskogo polku Getmanshini 4 U 1665 roci getman Ivan Bryuhoveckij nadav vlasnicku Ropsku volost do yakoyi sered inshogo nalezhala slobidka Mogilivci u volodinnya zemlevlasniku Mihajlovi Rubcyu pravo vlasnosti na yaku bulo pidtverdzheno v universali 1670 roku getmana Dem yana Mnogogrishnogo 4 Yak zaznachav istorik Oleksandr Lazarevskij te sho Mogilivci v 1665 roci zgaduvalisya vzhe yak slobidka vkazuvalo na te sho poperednye selo bulo rozorene j nanovo poselene vlasnikom Mihajlom Rubcem 4 1679 roku pislya togo yak sin Mihajla Rubcya Ivan buv zasudzhenij za pidrobku dokumentiv getman Ivan Samojlovich vidibrav u Rubciv volost ta priyednav yiyi do getmanskih volodin 4 Za perepisom Malorosiyi 1723 roku Mogilivci buli selom Ropskoyi volosti mali 20 kozackih dvoriv 27 dvoriv gruntovih pospolitih i 14 hat bobiliv 4 Pislya smerti getmana Danila Apostola u 1734 roci volost perejshla u derzhavne volodinnya 4 1741 roku Ropska volost bula podarovana Ivanovi Neplyuyevu ale u serpni 1742 roku yiyi bulo peredano vid Neplyuyeva do Oleksiya Rozumovskogo vid yakogo volost uspadkuvav jogo brat i kolishnij getman Kirilo Rozumovskij 4 Zgidno zi statistichnim opisom Malorosiyi 1781 roku selo nalezhalo grafovi Rozumovskomu tut nalichuvalosya razom 86 dvoriv i 113 hat z nih kozackih 28 dvoriv 39 hat kozackih pidsusidskih 4 dvoriv i 5 hat selyanskih 44 dvoriv 52 hati 3 bezdvirnih hat riznochinskih pidsusidskih 10 dvoriv i 14 hat 4 Z drugoyi polovini XIX stolittya selo nalezhalo do Novoropskoyi volosti Novozibkivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi 2 Stanom na 1859 rik Mogilivci buli derzhavnim kozackim i vlasnickim selom u yakomu nalichuvalosya 161 dvir i 983 meshkanciv 479 cholovikiv i 504 zhinok diyala odna pravoslavna cerkva 3 Selo todi lezhalo v 1 mu stani povitu na poshtovomu trakti z Novozibkova v Chernigiv 3 Vidstan do Novozibkova stanovila 28 verst 3 U 1885 roci u seli bulo 116 dvoriv i 1088 zhiteliv pravoslavna cerkva ta 4 vitryani mlini 5 Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v seli meshkalo 1050 osib 464 cholovikiv ta 586 zhinok z nih 1040 pravoslavnih 6 U 1901 roci v seli nalichuvalosya 1204 zhiteliv 641 cholovik i 563 zhinok 2 Ukrayinska derzhavnist u 1917 1919 rokahred Pislya togo yak u 1917 roci bulo povaleno rosijske samoderzhavstvo Ukrayinska Centralna Rada 10 23 chervnya 1917 roku u Pershomu Universali progolosila pro avtonomiyu Ukrayini u skladi Rosiyi 7 U Timchasovij instrukciyi yaku Timchasovij uryad Rosiyi nadislav Generalnomu sekretariatovi UCR povnovazhennya ukrayinskogo uryadu poshiryuvalisya sered inshih j na Chernigivsku guberniyu ale bez Novozibkivskogo povitu 8 Prote Tretim Universalom Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid 7 20 listopada 1917 progoloshuvalosya pro stvorennya avtonomnoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki do yakoyi sered inshogo povnistyu uvijshla Chernigivska guberniya 9 Chetvertij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid 9 22 sichnya 1918 roku progolosiv nezalezhnist Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 10 Pislya rosijskoyi radyanskoyi okupaciyi Ukrayini Starodubshina formalno zalishalasya u skladi marionetkovoyi Radyanskoyi Ukrayini do 1919 roku 11 Radyanski chasired Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1859 3 983 1885 5 1088 10 7 1897 6 1050 3 5 1901 2 1204 14 7 2002 12 507 57 9 2010 13 447 11 8 Dinamika naselennya Zgidno z dogovorom pro kordon mizh RSFRR i USRR u travni 1919 roku Starodubshinu bulo peredano do skladu RSFRR i priyednano do Gomelskoyi guberniyi 11 Z 1926 roku u skladi Bryanskoyi guberniyi 11 z 1929 roku Zahidnoyi oblasti z 1937 roku Orlovskoyi oblasti 11 Z 1944 roku v Bryanskij oblasti 11 Naselennyared Za perepisom 2002 roku chiselnist naselennya sela stanovilo 507 osib 12 Za perepisom 2010 roku v Novomu Ropsku prozhivalo 447 osib 13 Pam yatkired Derev yana cerkva svyatogo Mikoli Chudotvorcya 1761 roku 14 Pam yatka ukrayinskogo cerkovnogo budivnictva XVIII stolittya 14 U seredini HIH roku perebudovana dobudovano dzvinicyu ta bichni pridili 14 Na pochatku XXI stolittya zdijsneno novu rekonstrukciyu hramu rozibrano staru ta nanovo zvedeno dzvinicyu 14 Div takozhred Istorichni pam yatki ukrayinskoyi Starodubshini i BryanshiniPrimitkired Stecyuk K I Narodni ruhi na Livoberezhnij i Slobidskij Ukrayini v 50 70 h rokah XVII st Kiyiv Vid vo Akademiyi nauk Ukr RSR 1960 S 119 a b v g Spisok naselennyh mest Chernigovskoj Gubernii imeyushih ne menee 10 zhitelej po dannym 1901 goda Chernigov Tip Gub Pravleniya 1902 S 105 ros doref a b v g d Spisok naselennyh mest Rossijskoj Imperii po svedeniyam 1859 goda T XLVIII Chernigovskaya guberniya Obrabotan N Shtiglicom Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del SPb 1866 S 122 ros doref a b v g d e zh i k l Lazarevskij A Opisanie Staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemlevladѣniya i upravleniya Tip K N Milevskago Kiev 1888 T I Polk Starodubskij S 395 426 ros doref a b Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 118 ros doref a b Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Trojnickij N A ru SPb 1905 S 265 ros doref Universal Ukrainskoi Centralnoi Radi do ukrainskogo narodu na Ukraini j po za Ukrainoyu sushogo Ukrainska Centralna Rada U Kiyivi Roku 1917 misyaca chervnya iyunya chisla 10 Timchasova instrukciya Generalnomu Sekretariatovi Timchasovogo uryadu na Ukrayini Petrograd 4 17 serpnya 1917 r Universal Ukrainskoi Centralnoi Radi Ukrainska Centralna Rada U Kiivi 7 listopadu noyabrya 1917 roku Chetvertij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Kiyiv 1917 a b v g d Vortman D Ya Starodubshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 a b 2002 census Russia Bryanskaya oblast pop stat mashke org Procitovano 1 bereznya 2023 angl a b 2010 census Russia Bryanskaya oblast pop stat mashke org Procitovano 1 bereznya 2023 angl a b v g Mikolayivska cerkva perebudovana ser HIH st 1761 rik Rosijska Federaciya Bryanska oblast Klimivskij r n s Mogilivci Nasha Parafiya Ukrayinska Cerkovna Arhitektura Posilannyared Mikolayivska cerkva perebudovana ser HIH st 1761 rik Rosijska Federaciya Bryanska oblast Klimivskij r n s Mogilivci Nasha Parafiya Ukrayinska Cerkovna Arhitektura Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mogilivci Bryanska oblast amp oldid 38662686