Капська санделія | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Sandelia capensis (Cuvier, 1829) | ||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Капська санделія (Sandelia capensis) — субтропічний прісноводний вид риб родини анабасових (Anabantidae).
Це перший описаний вид африканських лабіринтових риб (оригінальна назва Spirobranchus capensis). Жорж Леопольд Кюв'є фактично двічі описав його: 1829 року від дав лише короткий опис, а 1831 року навів більш детальну інформацію. Це стало причиною, що ряд авторів використовував хибну дату опису виду — 1831 рік.
Назва виду стосується області його поширення — Капська провінція Південно-Африканської Республіки.
Опис
Капська санделія може сягати 20 см стандартної (без хвостового плавця) довжини, але більшість дорослих особин має менші розміри.
Зовні вид нагадує рибу-повзуна. Форма видовжена, тіло веретеноподібне, стиснуте з боків, профілі спини та черева легко випуклі. Висота тіла є найбільшою на рівні початку спинного плавця (27,7–37,8 % стандартної довжини), далі вона трохи зменшується. Висота хвостового стебла становить 11,7-16,8 % стандартної довжини, його верхній та нижній профілі прямі або трохи випуклі. Довжина хвостового стебла в 1,7-2 рази менше за його висоту. Довжина голови становить 33,2-40,4 % стандартної довжини.
Голова товста, за формою близька до трикутника, кут нахилу її верхнього та нижнього профілів становить 25–35°. Нижній профіль трохи випуклий, верхній легко випуклий або прямий. Висота голови на рівні заднього краю зябрових кришок становить 73,8-95,2 % її довжини. Очі великі, діаметр орбіт становить 15,9-32,9 % довжини голови.
Рило коротке, 16,5-39,0 % довжини голови, округле, в менших особин дещо загострене. Рот кінцевий, великий, його розріз йде під кутом 40-45° донизу від горизонтальної лінії. Передня частина рота розташована на одному рівні з нижнім краєм ока, а верхня щелепа поширюється до вертикалі, опущеної від передньої третини або середини ока. Рот наповнений дрібними голчастими зубами, розташованими на щелепах та піднебінні й організованими в 3-6 рядів. Передні зуби найбільші.
Зяброві кришки мають виріз між двома короткими шипами. Сам виріз заповнений тонкою чорною мембраною. 7-11 коротких зябрових тичинок у нижній частині передньої дуги. 4 зябрових промені.
26-29 хребців, в тому числі 10-11 на тулубі й 16-18 на хвості. Бічна лінія розділена, складається з верхньої та нижньої частин, між якими може бути 1-3 ряди лусок. Верхня бічна лінія починається над зябровою кришкою й продовжується до рівня кінця твердопроменевої частини спинного плавця. Нижня бічна лінія попереду трохи перекривається з верхньою (до 4-х рядів лусок), а позаду сягає основи хвостового плавця. Луски складчасті, частково циклоїдні, частково ктеноїдні, відносно великі, дрібнішими стають лише біля основи хвостового, спинного та черевних плавців. У поздовжньому ряду 25-29 лусок, 15-19 лусок у верхній бічній лінії, 7-13 лусок у нижній бічній лінії.
Печінка розташована ліворуч від шлунка, складається з однієї подовженої трикутної камери, жовтувата. Стравохід досить великий, помірно довгий, складений уздовж, з товстими стінками. Є дві сліпі кишки, розташовані досить далеко позаду шлунка. Кишківник складається у дві петлі й закінчується заднім проходом. Плавального міхура немає. Лабіринт сильно редукований. На відміну від S. bainsii та представників роду Ctenopoma, капська санделія не має контактних органів.
Спинний плавець починається приблизно на рівні середини грудних та початку черевних плавців. Він складається з твердопроменевої (попереду) та м'якопроменевої (позаду) частин. Предорсальна (до початку спинного плавця) довжина становить 40,5-51,1 %, довжина основи спинного плавця 45,1-57,6 %, довжина основи його твердопроменевої частини — 26,8-38,5 % стандартної довжини. У спинному плавці 13-14 твердих і 7-10 м'яких променів. Тверді промені зазвичай трохи вигнуті, особливо біля основи, перший твердий промінь помітно коротший за другий, наступні промені зовсім потроху поступово стають довшими, максимум сягають 25 % довжини голови. Більшість м'яких променів довша за тверді, їхня довжина становить 20-50 % довжини голови, м'якопроменева частина спинного плавця утворює округлий виступ. Довжина спинного плавця становить 49,9-66,9 % стандартної довжини.
Анальний плавець починається відразу за анальним отвором, значно далі за спинний (33,5-46,7 % стандартної довжини), але закінчуються вони обидва на одному рівні, майже сягаючи хвостового плавця. Преанальна довжина становить 60,6-68,9 %, довжина основи анального плавця 24,3-33,1 %, довжина основи його твердопроменевої частини — 8,5-17,7 % стандартної довжини. В анальному плавці 6-9 твердих і 8-10 м'яких променів. Тверді промені анального плавця трохи вигнуті, їхня довжина збільшується від переднього до заднього. Більшість м'яких променів довша за тверді. М'якопроменева частина спинного плавця утворює округлий виступ. Довжина спинного плавця становить 32,7-43,0 % стандартної довжини.
Хвостовий плавець має прямий або трохи закруглений задній край, 14-17 сегментованих променів, довжина плавця становить 20,9-30,4 % стандартної довжини. Грудні плавці округлі, мають по 11-14 м'яких променів, їхня довжина становить 16,3-26,7 % стандартної довжини, найдовшим є шостий згори промінь. Черевні плавці починаються під серединою грудних й не доходять до анального. Довжина до початку черевних плавців становить 42,2-53,2 %, а відстань від основи черевних плавців до початку анального плавця 16,0-23,3 % стандартної довжини. Черевні плавці мають по 1 твердому та по 4-6 м'яких променів, їхня довжина становить 12,9-19,8 % стандартної довжини. Найдовшим є перший промінь, довжина наступних поступово зменшується.
Забарвлення капської санделії дуже мінливе. В основі воно має жовтуваті, жовтогарячі, оливкові, коричневі, сріблясто-білі кольори, черево світліше (блідо-жовте, блідо-оранжево-коричневе, білувате). Область горла та верхня частина грудей білуваті, з оливковим, жовтогарячим, коричнюватим або зеленкуватим відтінком. Спина темніша. Верхня частина голови від оливкової до темно-оливково-зеленої, нерідко з оранжевим відтінком. Чорні цятки на передньому краї лусок мають форму коротких вертикальних смужок або овалів різної товщини, вони можуть бути й розміром майже на всю луску. Разом ці цятки утворюють на боках рівномірний малюнок із розірваних неправильної форми вертикальних смужок. Плямистість зменшується в напрямку черева. Чорна вертикальна смужка відходить угору від основи грудного плавця.
Характерною деталлю забарвлення виду є 4 прямі чорні лінії на голові, що радіально променями йдуть назад від ока до краю зябрових кришок. Верхня з цих ліній-променів часто буває розірвана та з'єднується з окремими цятками у верхній частині голови, утворюючи сітчастий візерунок, який може поширюватись до основи спинного плавця. Ще дві лінії тягнуться від ока в напрямку рила. На цьому тлі контрастує бліда або яскраво-біла смужка між орбітою очей та верхньою щелепою. Окремі сріблясті або мідно-зелені плями можуть бути присутні за очима, рідше на зябрових кришках. Нижня щелепа від коричного до темно-оливкового кольору. Зіниця очей чорна, райдужна оболонка від жовтогарячого до темного з блідим краєм кольору. Мембрани в межах вирізу в зябрових кришках чорні з металево-зеленого кольору цятками вздовж переднього краю або й по всій мембрані.
Хвостовий плавець і м'які промені спинного та анального плавців від оранжево-коричневого до жовтувато-оранжевого, навіть блідо-жовтого кольору, але часто вони бувають коричневими або темними, зовнішня ж їхня частина лишається блідою або білуватою. На спинному та анальному плавцях присутні паралельні чорні смужки, прилеглі ззаду до кожного твердого променя. Основа грудних плавців чорна, інша їхня частина жовтувато-коричнева або жовтувата. Черевні плавці часто з темною пігментацією, особливо на зовнішній частині, але можуть бути й повністю блідими.
Капська санделія виявляє сильну морфологічну варіативність по всьому ареалу свого поширення. Існують суттєві відмінності як за формою тіла, так і за розмірами та забарвленням. Наприклад, для особин з річок з непрозорою водою характерним є сріблясто-зелений відтінок. Окремі екземпляри мають рожеве забарвлення навколо основи грудних плавців. Також були задокументовані майже чорні екземпляри.
Статеві відмінності нечіткі. Загалом самці трохи більші, стрункіші за самок, відрізняються більшою й міцнішою головою. Самки повнотілі й за формою трохи нагадують вагітних самок живородних коропозубих. Ці відмінності добре помітні навіть у молодих риб. Дорослі самці відрізняються агресивною поведінкою та темним шлюбним забарвленням. Смуги на тілі та голові при збудженні стають у них густо-чорними, чорними стають також горло та плавці. Самки помітно темнішають лише безпосередньо під час спаровування.
Поширення
Капська санделія поширена в прісних водоймах на південному заході Південно-Африканської Республіки, мешкає в Західнокапській та на заході Східнокапської провінції. Вид має великий ареал і зустрічається в більшості річкових систем Капського прісноводного екорегіону (англ. Cape Fold Freshwater Ecoregion), що відповідає території Капського флористичного регіону (англ. Cape Floristic Region, CFR). Ендемік цієї області. Капська санделія зустрічається в районах, розташованих ближче до морського узбережжя, на схід та на північ від мису Доброї Надії. На сході сягає річки Куга (афр. Coegarivier), що впадає до затоки Алгоа (англ. Algoa Bay) поблизу міста Порт-Елізабет, а на півночі — річок Ферлорефлей (афр. Verlorevlei) та Лангфлей (афр. Langvlei).
Була штучно інтродукована в басейні річки Уліфантс (афр. Olifantsrivier). Відомі також інші випадки транслокації в межах Капського прісноводного екорегіону.
Водиться як у гірських, так і в низинних водоймах, зустрічається на висотах від 0 до понад 450 м над рівнем моря. Населяє різноманітні біотопи: від кам'янистих гірських струмків з помірною течією та чистою прохолодною водою до застійних ставків з каламутною, бідною на кисень водою. Проте зазвичай воліє стоячих або з повільною течією водойм, тримається серед каміння або в гущавині прибережної рослинності чи зануреного коріння.
В межах ареалу поширення капської санделії є кілька великих і безпечних у плані збереження популяцій. Однак деякі інші популяції виду були знищені, а ще багатьом також загрожує подібна небезпека, їхня чисельність зменшується з різних причин. Першу основну загрозу становить руйнування середовищ існування через будівництво дамб, водовідведення та господарську діяльність людини. До специфічних загроз належать погана якість води та втрата генетичної цілісності. Другу серйозну загрозу існуванню виду по всій території його поширення несе навмисна інтродукція немісцевих риб-хижаків та риб-конкурентів. Основна загроза виходить від немісцевих окунів (малоротий окунь Micropterus dolomieu, великоротоий окунь M. salmoides, крапчастий окунь M. punctulatus, сонячний окунь Lepomis macrochirus), форелі (Oncorhynchus mykiss, Salmo trutta) та тиляпії (Tilapia sparrmanii).
У минулому Sandelia capensis населяла всю течію річки Берг (англ. Berg River). Проте обстеження, проведене 2009 року, виявило тут лише невеликі ізольовані популяції виду. Вони збереглися лише там, куди через гідрологічні бар'єри (водоспади, греблі, загати) не змогли поширитись немісцеві хижі риби. Подібне скорочення популяцій капської санделії ймовірно мало місце й у басейнах річок Лангфлей, Ферлорефлей, Діп (англ. Diep River) та Клейн (англ. Klein River). За винятком дуже вузької прибережної зони, майже вся природна рослинність тут була замінена сільськогосподарськими культурами. Також щезло або скоротилось багато популяцій капської санделії Південного узбережжя.
Спеціальних заходів, спрямованих на збереження цього виду, не планується. Багато залишкових популяцій мешкає за межами заповідних територій.
Еволюційна історія та криптичні види
Таксономічний огляд Sandelia capensis поки не завершений. Хоча на сьогодні вид вважається цільним, проведені молекулярні дослідження свідчать про те, що він об'єднує кілька генетично відмінних ліній, які можуть виявитись досі неописаними видами. Протягом 2012—2016 рр. було проведене масштабне дослідження 768 зразків Sandelia capensis, взятих з 31 місця з усього ареалу поширення виду. Було ідентифіковано 33 гаплотипи, кожен з яких пов'язаний виключно з ізольованою популяцією, що історично населяла певну прибережну річкову систему; лише 3 з них включають популяції із двох сусідніх річок, решта обмежується басейном однієї річки. Виявилось також, що кожен гаплотип пов'язаний з однією з трьох географічно й генетично розділених ліній (клад): Західного узбережжя (11 гаплотипів), Південного узбережжя (21 гаплотип) та річки Клейн (англ. Klein River, 1 гаплотип). Кладу Західного узбережжя утворюють популяції з річок, розташованих на північ від Кейптауна (Лангфлей, Ферлорефлей, Берг (англ. Berg River), Діп (англ. Diep River)), вони течуть на захід, до Атлантичного океану. Ареал клади Південного узбережжя простягається від річки Скастерс (англ. Schusters River) на західному боці Капського півострова до річки Куга. Ці річки несуть свої води на південь. Окремо стоїть популяція з річки Клейн, що впадає в затоку Вокер (англ. Walker Bay) на південному заході Капського флористичного регіону. Вона населяє своєрідний анклав у західній частині території поширення клади Південного узбережжя.
Ізольований розвиток популяцій капської санделії пояснюється геологією регіону. Прибережні річкові системи Капського флористичного регіону — це складна система значною мірою ізольованих басейнів, відокремлених горами або морем, які утворюють перешкоди для поширення прісноводних риб. Сучасний рельєф й основні дренажні системи регіону по суті були встановлені ще на початку кайнозою (66 млн років тому). Факти розселення капської санделії в басейни інших річок протягом усієї історії існування виду були рідкісним явищем. S. capensis зустрічається на ділянках річок з незначним перепадом висот і не може або не схильна мігрувати між основними притоками. Коливання рівня моря, викликані змінами в кліматі, дуже мало стимулювали розселення виду. Гіпотеза ізоляції підкріплюється глибокими розбіжностями молекулярних послідовностей між популяціями капської санделії окремих прибережних річкових систем. Більшість популяцій виду відповідає басейну лише однієї річки.
Об'єднання геологічних та генетичних даних дозволяє певною мірою відтворити еволюційну історію S. capensis. Проте, на жаль, історична біогеографія має лише гіпотетичний характер. Відсутність викопних матеріалів, а також точно датованих біогеографічних подій, не дозволяє належним чином калібрувати молекулярний годинник для капської санделії. Припускають, що розділення видів Sandelia capensis та S. bainsii відбулося в добу пізнього олігоцену або на початку міоцену, приблизно 13,1-35,9 млн років тому. Близько 7,9 млн років тому (в пізньому міоцені) під час трансгресії моря сталася рідкісна подія захоплення річки, внаслідок якої капська санделія перетнула Капські гори й розселилася в річках Західного узбережжя. Близько 4,2 млн років тому (в ранньому пліоцені) почалася інша дивергенція популяцій S. capensis, пов'язана з колонізацією крихітного ізольованого басейну річки Клейн, довжина якого становить лише 80 км, а площа — 980 км², це менше 2 % від усього географічного ареалу виду. Молекулярний годинник датує поділ між кладами Західного та Південною узбережжя добою пліоцену (2-4 млн років тому).
Гірські хребти Капських гір та дуже крутий і дуже вузький континентальний шельф Капського півострова утворюють непереборний геологічний бар'єр, що розділяє популяції Південного та Західного узбережжя. Будь-які зв'язки між річковими системами регіонів є неможливими. Вузько ендемічна популяція в басейні річки Клейн також виявилася ізольованою від лінії Південного узбережжя з великим ареалом поширення вузьким континентальним шельфом, що складається в цьому регіоні зі скельних порід. Підняття рівня моря в добу раннього пліоцену могло прискорити дивергенцію, примусивши клади Західного узбережжя та річки Клейн концентруватися в невеликих притулках у межах гірської частини ареалу поширення. Довготривала ізоляція популяцій підтримувалась стійкими екологічними та гідрологічними бар'єрами. При цьому фрагментація мала місце й на рівні окремих клад. Розрахунковий час поділу для всіх ліній в межах клад Південного та Західного узбережжя охоплює всю добу плейстоцену (0,01-2 млн років тому).
Популяції з річок Західного узбережжя демонструють високий рівень структурування. В межах цієї гілки було ідентифіковано 3 лінії, які алопатрично населяють річки Лангфлей/Ферлорефлей, Берг і Діп. Найбільш відмінною й унікальною серед них є популяція з річки Діп. Вона відділилася від сусідньої популяції з річки Берг приблизно 2,1 млн років тому. Популяції з річок Ферлорефлей і Берг розділилися близько 1,15 млн років тому. У межах клади Південного узбережжя розділення популяцій різних прибережних річок відбувалися в різний час у період 1,91-0,39 млн років тому. Найдавніші лінії розділилися понад 1 млн років тому. На схід від мису Голковий піщаний континентальний шельф значно розширюється, створюючи кращі можливості для розповсюдження риб, однак дослідження виявили, що вісім основних ліній Південного узбережжя були обмежені своєю прибережною річковою системою й навіть наймолодші з них залишалися ізольованими протягом чотирьох останніх морських регресій.
Довгострокова ізоляція прибережних басейнів річок найкраще пояснює генерацію та розподіл генетичних ліній всередині виду. Стійкі морські та наземні бар'єри унеможливлювали потік генів. Філогенетичний аналіз, проведений з використанням мітохондріальних та ядерних маркерів, підтвердив існування в складі капської санделії трьох взаємно монофілетичних алопатричних клад з глибокими генетичними розбіжностями. Найвищими є розбіжності між кладами Західного та Південного узбережжя. Цитохромний аналіз дав їм високу підтримку (82 %). Середній відсоток розбіжностей послідовностей мітохондріальної ДНК між кладами Західного узбережжя та річки Клейн становить 6,7 %, Західного та Південного узбережжя — 6,5 %, Південного узбережжя та річки Клейн — 4,0 %. Ці значення в 2-3 рази перевищують відповідні показники для більшості визнаних на даний момент споріднених видів риб. Аналіз результатів молекулярної дисперсії засвідчив істотні відмінності між основними кладами, тоді як відмінності між окремими популяціями всередині клад виявилися невеликими. Було також встановлено, що клади річки Клейн і Південного узбережжя є сестринськими таксонами.
В складі кожної головної філогенетичної групи були виявлені свої відмінні лінії. В межах клади Західного узбережжя певну спорідненість виявляють популяції з річок Лангфлей і Ферлорефлей з одного боку, та Берг і Діп — з іншого. У складі клади Південного узбережжя було засвідчене існування чотирьох філогенетичних груп: Бріде (англ. Breede) і Гаукоу (англ. Goukou); Ґамтус (англ. Gamtoos), Бакенс (англ. Baakens) і Майтлендс (англ. Maitlands); Гаурітс (англ. Gourits); Каратара (англ. Karatara), Грут-Брак (англ. Groot Brak), Тоус (англ. Touws) і Малгас (англ. Malgas).
Отримані генетичні дані дозволяють говорити про існування в складі Sandelia capensis трьох криптичних видів. Три основні клади капської санделії були визначені за результатами молекулярних досліджень, але для ідентифікації та опису можливих нових видів потрібні ще відповідні результати аналізу морфологічних даних. Такий аналіз виявив деякі статистичні відмінності у формі тіла та алометрії окремих популяцій, при цьому діагностичні відмінності для трьох клад були сформульовані лише в комбінаціях меристичних та морфометричних ознак. Дослідження також не виявило помітних остеологічних відмінностей між криптичними видами, усі три потенційні види демонстрували й схожі малюнки забарвлення. Результати досліджень показують, що морфології трьох передбачуваних видів майже не розрізняються, але в той же час існує багато внутрішніх морфологічних варіацій усередині кожного з криптичних видів, і вони є сильнішими, ніж між криптичними видами. Популяції з різних річкових систем можна розрізнити незалежно від того, чи належать вони до одного або різних криптичних видів.
Через таксономічну невизначеність капська санделія в Червоному списку МСОП занесена до категорії «Даних недостатньо». Можливе підтвердження існування декількох видів призведе до перегляду природоохоронного статусу, адже деякі з ліній Sandelia capensis перебувають під загрозою зникнення.
Біологія
Міцний і витривалий вид. Капська санделія здатна жити в широкому діапазоні умов середовищ існування. Вона населяє водойми як із кислою, так і з лужною, як з прохолодною, так і з теплою, як з добре насиченою киснем, так і з бідною на кисень, як із прозорою, так і з каламутною водою. Температура зазвичай буває в межах 18-22 °C, але може підійматися й до 32 °C. Допоміжний орган дихання, хоч він і редукований, дозволяє капській санделії певною мірою використовувати кисень з атмосфери. Завдяки цьому риба може виживати у воді з низьким вмістом кисню, а протягом декількох годин — й поза межами води.
Вид всеїдний, харчується комахами, ракоподібними, іншими безхребетними та дрібною рибою. Цей хижак ховається під камінням або серед рослин і чатує на свою здобич.
Самці та самки визрівають на першому році життя. Найменші досліджені зрілі самки мали довжину лише 5 см.
Сезон розмноження припадає на літо. Риби нерестяться на мілководді, в місцях де немає течії. Самець займає невелику нерестову територію й агресивно захищає її. Його забарвлення темнішає, горло та плавці стають густо-чорними, з'являються характерні чорні смужки, особливо на голові.
Самець здійснює прості залицяння, нерест відбувається без типових для лабіринтових риб обіймів. Самка відкладає ікру на ґрунт, самець при цьому стоїть позаду неї, а коли та закінчить свою справу — запліднює . Ікра в капської санделії демерсальна (тоне), адгезивна (липка). Розмір ікринок 1,28 мм в перетині, розмір жовтка 1,10 мм, діаметр жирової глобули 0,62 мм (48 % ікринки). Ікринки прилипають до ґрунту й тримаються там, утворюючи кладку. Самець охороняє ікру, а також личинок, що вилуплюються з неї. Личинки так само прилипають до ґрунту в місці нересту.
У неволі вид розводили в музеї Олбані (англ. Albany Museum) в Південній Африці.
Утримання в акваріумі
Капську санделію тримають в акваріумах, але вона не отримала суттєвого поширення. Вперше вид був завезений до Німеччини 1973 р. Через політику збереження тепер суворо заборонено вивозити Sandelia capensis з Південної Африки. В акваріумах лишилися тільки риби, виведені в неволі, вони передаються між акваріумістами з рук у руки.
Невибаглива хижа риба. Через її агресивний характер, капську санделію слід тримати лише з рибами такого самого розміру, а краще у видовому акваріумі. Це може бути посудина місткістю від 250 літрів, яку гарно засаджують рослинами, додають окремі розгалужені корчі, гілки, шар плавучої рослинності. Як альтернативний варіант, використовують піщаний ґрунт, на якому розкладають камінці різних розмірів. Таким чином намагаються відтворити природний біотоп виду.
В неволі капська санделія пристосовується до звичайних акваріумних кормів. Рекомендується різноманітний раціон, що містить переважно корми тваринного походження: мотиль, креветки, мідії, дощові черв'яки тощо.
Рекомендовані параметри води: показник рН 6,5-7,2, твердість 5-15 °dH, температура 18-22 °C.
Вид розводили в умовах акваріуму.
Примітки
- J. Schmidt. Observations regarding gender characteristics of Dwarf Bushfish, Bushfish and Kurper bushfish. . pp. 66-71 (англ.)
- Whitcomb Meade Bronaugh. Phylogenetics, Biogeography, Morphological Variation, and Taxonomic Revision of Sandelia capensis (Cuvier 1829) (Anabantiformes: Anabantidae), a Freshwater Fish fromthe Coastal Streams of the Cape Region, South Africa. Oregon State University. September 28, 2016 (англ.)
- Heidi Roos. Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S. bainsii: A phylogeographic and phylogenetic investigation. University of Pretoria, 2005 (англ.)
- Chakona, A. (2018) Sandelia capensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021-3) (англ.) 06.05.2022
- Hans-Joachim Richter. Das Buch der Labyrinthfische. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1983, S. 131-132. (нім.)
- Jim A. Cambray. The spawning behaviour of the endangered Eastern Cape rocky, Sandelia bainsii (Anabantidae), in South Africa[недоступне посилання]. Environmental Biology of Fishes, Volume 49, Issue 3, July 1997, pp. 293–306 (англ.)
- Sandelia capensis. Cape kurper. Seriously Fish (англ.)
Джерела
- Whitcomb Meade Bronaugh. Phylogenetics, Biogeography, Morphological Variation, and Taxonomic Revision of Sandelia capensis (Cuvier 1829) (Anabantiformes: Anabantidae), a Freshwater Fish fromthe Coastal Streams of the Cape Region, South Africa. Oregon State University. September 28, 2016 PDF (англ.)
- Heidi Roos. Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S. bainsii: A phylogeographic and phylogenetic investigation. University of Pretoria, 2005 (англ.)
- M. le B.on Cuvier et M. Valenciennes. Histoire naturelle des poissons. Tome septième. F. G. Levrault, Paris, 1831, pp. 392-394: Le Spirobranche du Cap (Spirobranchus capensis, nob.) (фр.)
- George Albert Boulenger. Catalogue of the fresh-water fishes of Africa in the British Museum (Natural History). Volume IV. London, 1916, pp. 51-52: Anabas vicinus, sp. n. (англ.)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2022). Sandelia capensis на FishBase. Версія за лютий 2022 року. (англ.)
- Sandelia capensis. Cape kurper. Seriously Fish (англ.)
Відео
- The Cape kurper на YouTube by Matthew Stevens
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapska sandeliya Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi ribi Anabantiformes Rodina Anabasovi Anabantidae Rid Sandeliya Sandelia Vid Kapska sandeliya Binomialna nazva Sandelia capensis Cuvier 1829 Sinonimi Spirobranchus capensis Cuvier 1829 Anabas capensis Cuvier 1829 Diacopoma typicus Smith 1832 Diacopoma typicoides Smith 1832 Anabas vicinus Boulenger 1916 Sandelia vicina Boulenger 1916 Sandelia vicinus Boulenger 1916 Posilannya Vikishovishe Sandelia capensis Vikividi Sandelia capensis EOL 205588 ITIS 638777 MSOP 19890 NCBI 313173 Kapska sandeliya Sandelia capensis subtropichnij prisnovodnij vid rib rodini anabasovih Anabantidae Ce pershij opisanij vid afrikanskih labirintovih rib originalna nazva Spirobranchus capensis Zhorzh Leopold Kyuv ye faktichno dvichi opisav jogo 1829 roku vid dav lishe korotkij opis a 1831 roku naviv bilsh detalnu informaciyu Ce stalo prichinoyu sho ryad avtoriv vikoristovuvav hibnu datu opisu vidu 1831 rik Nazva vidu stosuyetsya oblasti jogo poshirennya Kapska provinciya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki OpisKapska sandeliya mozhe syagati 20 sm standartnoyi bez hvostovogo plavcya dovzhini ale bilshist doroslih osobin maye menshi rozmiri Zovni vid nagaduye ribu povzuna Forma vidovzhena tilo veretenopodibne stisnute z bokiv profili spini ta chereva legko vipukli Visota tila ye najbilshoyu na rivni pochatku spinnogo plavcya 27 7 37 8 standartnoyi dovzhini dali vona trohi zmenshuyetsya Visota hvostovogo stebla stanovit 11 7 16 8 standartnoyi dovzhini jogo verhnij ta nizhnij profili pryami abo trohi vipukli Dovzhina hvostovogo stebla v 1 7 2 razi menshe za jogo visotu Dovzhina golovi stanovit 33 2 40 4 standartnoyi dovzhini Golova tovsta za formoyu blizka do trikutnika kut nahilu yiyi verhnogo ta nizhnogo profiliv stanovit 25 35 Nizhnij profil trohi vipuklij verhnij legko vipuklij abo pryamij Visota golovi na rivni zadnogo krayu zyabrovih krishok stanovit 73 8 95 2 yiyi dovzhini Ochi veliki diametr orbit stanovit 15 9 32 9 dovzhini golovi Rilo korotke 16 5 39 0 dovzhini golovi okrugle v menshih osobin desho zagostrene Rot kincevij velikij jogo rozriz jde pid kutom 40 45 donizu vid gorizontalnoyi liniyi Perednya chastina rota roztashovana na odnomu rivni z nizhnim krayem oka a verhnya shelepa poshiryuyetsya do vertikali opushenoyi vid perednoyi tretini abo seredini oka Rot napovnenij dribnimi golchastimi zubami roztashovanimi na shelepah ta pidnebinni j organizovanimi v 3 6 ryadiv Peredni zubi najbilshi Zyabrovi krishki mayut viriz mizh dvoma korotkimi shipami Sam viriz zapovnenij tonkoyu chornoyu membranoyu 7 11 korotkih zyabrovih tichinok u nizhnij chastini perednoyi dugi 4 zyabrovih promeni 26 29 hrebciv v tomu chisli 10 11 na tulubi j 16 18 na hvosti Bichna liniya rozdilena skladayetsya z verhnoyi ta nizhnoyi chastin mizh yakimi mozhe buti 1 3 ryadi lusok Verhnya bichna liniya pochinayetsya nad zyabrovoyu krishkoyu j prodovzhuyetsya do rivnya kincya tverdopromenevoyi chastini spinnogo plavcya Nizhnya bichna liniya poperedu trohi perekrivayetsya z verhnoyu do 4 h ryadiv lusok a pozadu syagaye osnovi hvostovogo plavcya Luski skladchasti chastkovo cikloyidni chastkovo ktenoyidni vidnosno veliki dribnishimi stayut lishe bilya osnovi hvostovogo spinnogo ta cherevnih plavciv U pozdovzhnomu ryadu 25 29 lusok 15 19 lusok u verhnij bichnij liniyi 7 13 lusok u nizhnij bichnij liniyi Pechinka roztashovana livoruch vid shlunka skladayetsya z odniyeyi podovzhenoyi trikutnoyi kameri zhovtuvata Stravohid dosit velikij pomirno dovgij skladenij uzdovzh z tovstimi stinkami Ye dvi slipi kishki roztashovani dosit daleko pozadu shlunka Kishkivnik skladayetsya u dvi petli j zakinchuyetsya zadnim prohodom Plavalnogo mihura nemaye Labirint silno redukovanij Na vidminu vid S bainsii ta predstavnikiv rodu Ctenopoma kapska sandeliya ne maye kontaktnih organiv Spinnij plavec pochinayetsya priblizno na rivni seredini grudnih ta pochatku cherevnih plavciv Vin skladayetsya z tverdopromenevoyi poperedu ta m yakopromenevoyi pozadu chastin Predorsalna do pochatku spinnogo plavcya dovzhina stanovit 40 5 51 1 dovzhina osnovi spinnogo plavcya 45 1 57 6 dovzhina osnovi jogo tverdopromenevoyi chastini 26 8 38 5 standartnoyi dovzhini U spinnomu plavci 13 14 tverdih i 7 10 m yakih promeniv Tverdi promeni zazvichaj trohi vignuti osoblivo bilya osnovi pershij tverdij promin pomitno korotshij za drugij nastupni promeni zovsim potrohu postupovo stayut dovshimi maksimum syagayut 25 dovzhini golovi Bilshist m yakih promeniv dovsha za tverdi yihnya dovzhina stanovit 20 50 dovzhini golovi m yakopromeneva chastina spinnogo plavcya utvoryuye okruglij vistup Dovzhina spinnogo plavcya stanovit 49 9 66 9 standartnoyi dovzhini Analnij plavec pochinayetsya vidrazu za analnim otvorom znachno dali za spinnij 33 5 46 7 standartnoyi dovzhini ale zakinchuyutsya voni obidva na odnomu rivni majzhe syagayuchi hvostovogo plavcya Preanalna dovzhina stanovit 60 6 68 9 dovzhina osnovi analnogo plavcya 24 3 33 1 dovzhina osnovi jogo tverdopromenevoyi chastini 8 5 17 7 standartnoyi dovzhini V analnomu plavci 6 9 tverdih i 8 10 m yakih promeniv Tverdi promeni analnogo plavcya trohi vignuti yihnya dovzhina zbilshuyetsya vid perednogo do zadnogo Bilshist m yakih promeniv dovsha za tverdi M yakopromeneva chastina spinnogo plavcya utvoryuye okruglij vistup Dovzhina spinnogo plavcya stanovit 32 7 43 0 standartnoyi dovzhini Hvostovij plavec maye pryamij abo trohi zakruglenij zadnij kraj 14 17 segmentovanih promeniv dovzhina plavcya stanovit 20 9 30 4 standartnoyi dovzhini Grudni plavci okrugli mayut po 11 14 m yakih promeniv yihnya dovzhina stanovit 16 3 26 7 standartnoyi dovzhini najdovshim ye shostij zgori promin Cherevni plavci pochinayutsya pid seredinoyu grudnih j ne dohodyat do analnogo Dovzhina do pochatku cherevnih plavciv stanovit 42 2 53 2 a vidstan vid osnovi cherevnih plavciv do pochatku analnogo plavcya 16 0 23 3 standartnoyi dovzhini Cherevni plavci mayut po 1 tverdomu ta po 4 6 m yakih promeniv yihnya dovzhina stanovit 12 9 19 8 standartnoyi dovzhini Najdovshim ye pershij promin dovzhina nastupnih postupovo zmenshuyetsya Zabarvlennya kapskoyi sandeliyi duzhe minlive V osnovi vono maye zhovtuvati zhovtogaryachi olivkovi korichnevi sriblyasto bili kolori cherevo svitlishe blido zhovte blido oranzhevo korichneve biluvate Oblast gorla ta verhnya chastina grudej biluvati z olivkovim zhovtogaryachim korichnyuvatim abo zelenkuvatim vidtinkom Spina temnisha Verhnya chastina golovi vid olivkovoyi do temno olivkovo zelenoyi neridko z oranzhevim vidtinkom Chorni cyatki na perednomu krayi lusok mayut formu korotkih vertikalnih smuzhok abo ovaliv riznoyi tovshini voni mozhut buti j rozmirom majzhe na vsyu lusku Razom ci cyatki utvoryuyut na bokah rivnomirnij malyunok iz rozirvanih nepravilnoyi formi vertikalnih smuzhok Plyamistist zmenshuyetsya v napryamku chereva Chorna vertikalna smuzhka vidhodit ugoru vid osnovi grudnogo plavcya Harakternoyu detallyu zabarvlennya vidu ye 4 pryami chorni liniyi na golovi sho radialno promenyami jdut nazad vid oka do krayu zyabrovih krishok Verhnya z cih linij promeniv chasto buvaye rozirvana ta z yednuyetsya z okremimi cyatkami u verhnij chastini golovi utvoryuyuchi sitchastij vizerunok yakij mozhe poshiryuvatis do osnovi spinnogo plavcya She dvi liniyi tyagnutsya vid oka v napryamku rila Na comu tli kontrastuye blida abo yaskravo bila smuzhka mizh orbitoyu ochej ta verhnoyu shelepoyu Okremi sriblyasti abo midno zeleni plyami mozhut buti prisutni za ochima ridshe na zyabrovih krishkah Nizhnya shelepa vid korichnogo do temno olivkovogo koloru Zinicya ochej chorna rajduzhna obolonka vid zhovtogaryachogo do temnogo z blidim krayem koloru Membrani v mezhah virizu v zyabrovih krishkah chorni z metalevo zelenogo koloru cyatkami vzdovzh perednogo krayu abo j po vsij membrani Hvostovij plavec i m yaki promeni spinnogo ta analnogo plavciv vid oranzhevo korichnevogo do zhovtuvato oranzhevogo navit blido zhovtogo koloru ale chasto voni buvayut korichnevimi abo temnimi zovnishnya zh yihnya chastina lishayetsya blidoyu abo biluvatoyu Na spinnomu ta analnomu plavcyah prisutni paralelni chorni smuzhki prilegli zzadu do kozhnogo tverdogo promenya Osnova grudnih plavciv chorna insha yihnya chastina zhovtuvato korichneva abo zhovtuvata Cherevni plavci chasto z temnoyu pigmentaciyeyu osoblivo na zovnishnij chastini ale mozhut buti j povnistyu blidimi Kapska sandeliya viyavlyaye silnu morfologichnu variativnist po vsomu arealu svogo poshirennya Isnuyut suttyevi vidminnosti yak za formoyu tila tak i za rozmirami ta zabarvlennyam Napriklad dlya osobin z richok z neprozoroyu vodoyu harakternim ye sriblyasto zelenij vidtinok Okremi ekzemplyari mayut rozheve zabarvlennya navkolo osnovi grudnih plavciv Takozh buli zadokumentovani majzhe chorni ekzemplyari Statevi vidminnosti nechitki Zagalom samci trohi bilshi strunkishi za samok vidriznyayutsya bilshoyu j micnishoyu golovoyu Samki povnotili j za formoyu trohi nagaduyut vagitnih samok zhivorodnih koropozubih Ci vidminnosti dobre pomitni navit u molodih rib Dorosli samci vidriznyayutsya agresivnoyu povedinkoyu ta temnim shlyubnim zabarvlennyam Smugi na tili ta golovi pri zbudzhenni stayut u nih gusto chornimi chornimi stayut takozh gorlo ta plavci Samki pomitno temnishayut lishe bezposeredno pid chas sparovuvannya PoshirennyaKapska sandeliya poshirena v prisnih vodojmah na pivdennomu zahodi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki meshkaye v Zahidnokapskij ta na zahodi Shidnokapskoyi provinciyi Vid maye velikij areal i zustrichayetsya v bilshosti richkovih sistem Kapskogo prisnovodnogo ekoregionu angl Cape Fold Freshwater Ecoregion sho vidpovidaye teritoriyi Kapskogo floristichnogo regionu angl Cape Floristic Region CFR Endemik ciyeyi oblasti Kapska sandeliya zustrichayetsya v rajonah roztashovanih blizhche do morskogo uzberezhzhya na shid ta na pivnich vid misu Dobroyi Nadiyi Na shodi syagaye richki Kuga afr Coegarivier sho vpadaye do zatoki Algoa angl Algoa Bay poblizu mista Port Elizabet a na pivnochi richok Ferloreflej afr Verlorevlei ta Langflej afr Langvlei Bula shtuchno introdukovana v basejni richki Ulifants afr Olifantsrivier Vidomi takozh inshi vipadki translokaciyi v mezhah Kapskogo prisnovodnogo ekoregionu Voditsya yak u girskih tak i v nizinnih vodojmah zustrichayetsya na visotah vid 0 do ponad 450 m nad rivnem morya Naselyaye riznomanitni biotopi vid kam yanistih girskih strumkiv z pomirnoyu techiyeyu ta chistoyu proholodnoyu vodoyu do zastijnih stavkiv z kalamutnoyu bidnoyu na kisen vodoyu Prote zazvichaj voliye stoyachih abo z povilnoyu techiyeyu vodojm trimayetsya sered kaminnya abo v gushavini priberezhnoyi roslinnosti chi zanurenogo korinnya V mezhah arealu poshirennya kapskoyi sandeliyi ye kilka velikih i bezpechnih u plani zberezhennya populyacij Odnak deyaki inshi populyaciyi vidu buli znisheni a she bagatom takozh zagrozhuye podibna nebezpeka yihnya chiselnist zmenshuyetsya z riznih prichin Pershu osnovnu zagrozu stanovit rujnuvannya seredovish isnuvannya cherez budivnictvo damb vodovidvedennya ta gospodarsku diyalnist lyudini Do specifichnih zagroz nalezhat pogana yakist vodi ta vtrata genetichnoyi cilisnosti Drugu serjoznu zagrozu isnuvannyu vidu po vsij teritoriyi jogo poshirennya nese navmisna introdukciya nemiscevih rib hizhakiv ta rib konkurentiv Osnovna zagroza vihodit vid nemiscevih okuniv malorotij okun Micropterus dolomieu velikorotoij okun M salmoides krapchastij okun M punctulatus sonyachnij okun Lepomis macrochirus foreli Oncorhynchus mykiss Salmo trutta ta tilyapiyi Tilapia sparrmanii U minulomu Sandelia capensis naselyala vsyu techiyu richki Berg angl Berg River Prote obstezhennya provedene 2009 roku viyavilo tut lishe neveliki izolovani populyaciyi vidu Voni zbereglisya lishe tam kudi cherez gidrologichni bar yeri vodospadi grebli zagati ne zmogli poshiritis nemiscevi hizhi ribi Podibne skorochennya populyacij kapskoyi sandeliyi jmovirno malo misce j u basejnah richok Langflej Ferloreflej Dip angl Diep River ta Klejn angl Klein River Za vinyatkom duzhe vuzkoyi priberezhnoyi zoni majzhe vsya prirodna roslinnist tut bula zaminena silskogospodarskimi kulturami Takozh shezlo abo skorotilos bagato populyacij kapskoyi sandeliyi Pivdennogo uzberezhzhya Specialnih zahodiv spryamovanih na zberezhennya cogo vidu ne planuyetsya Bagato zalishkovih populyacij meshkaye za mezhami zapovidnih teritorij Evolyucijna istoriya ta kriptichni vidiTaksonomichnij oglyad Sandelia capensis poki ne zavershenij Hocha na sogodni vid vvazhayetsya cilnim provedeni molekulyarni doslidzhennya svidchat pro te sho vin ob yednuye kilka genetichno vidminnih linij yaki mozhut viyavitis dosi neopisanimi vidami Protyagom 2012 2016 rr bulo provedene masshtabne doslidzhennya 768 zrazkiv Sandelia capensis vzyatih z 31 miscya z usogo arealu poshirennya vidu Bulo identifikovano 33 gaplotipi kozhen z yakih pov yazanij viklyuchno z izolovanoyu populyaciyeyu sho istorichno naselyala pevnu priberezhnu richkovu sistemu lishe 3 z nih vklyuchayut populyaciyi iz dvoh susidnih richok reshta obmezhuyetsya basejnom odniyeyi richki Viyavilos takozh sho kozhen gaplotip pov yazanij z odniyeyu z troh geografichno j genetichno rozdilenih linij klad Zahidnogo uzberezhzhya 11 gaplotipiv Pivdennogo uzberezhzhya 21 gaplotip ta richki Klejn angl Klein River 1 gaplotip Kladu Zahidnogo uzberezhzhya utvoryuyut populyaciyi z richok roztashovanih na pivnich vid Kejptauna Langflej Ferloreflej Berg angl Berg River Dip angl Diep River voni techut na zahid do Atlantichnogo okeanu Areal kladi Pivdennogo uzberezhzhya prostyagayetsya vid richki Skasters angl Schusters River na zahidnomu boci Kapskogo pivostrova do richki Kuga Ci richki nesut svoyi vodi na pivden Okremo stoyit populyaciya z richki Klejn sho vpadaye v zatoku Voker angl Walker Bay na pivdennomu zahodi Kapskogo floristichnogo regionu Vona naselyaye svoyeridnij anklav u zahidnij chastini teritoriyi poshirennya kladi Pivdennogo uzberezhzhya Izolovanij rozvitok populyacij kapskoyi sandeliyi poyasnyuyetsya geologiyeyu regionu Priberezhni richkovi sistemi Kapskogo floristichnogo regionu ce skladna sistema znachnoyu miroyu izolovanih basejniv vidokremlenih gorami abo morem yaki utvoryuyut pereshkodi dlya poshirennya prisnovodnih rib Suchasnij relyef j osnovni drenazhni sistemi regionu po suti buli vstanovleni she na pochatku kajnozoyu 66 mln rokiv tomu Fakti rozselennya kapskoyi sandeliyi v basejni inshih richok protyagom usiyeyi istoriyi isnuvannya vidu buli ridkisnim yavishem S capensis zustrichayetsya na dilyankah richok z neznachnim perepadom visot i ne mozhe abo ne shilna migruvati mizh osnovnimi pritokami Kolivannya rivnya morya viklikani zminami v klimati duzhe malo stimulyuvali rozselennya vidu Gipoteza izolyaciyi pidkriplyuyetsya glibokimi rozbizhnostyami molekulyarnih poslidovnostej mizh populyaciyami kapskoyi sandeliyi okremih priberezhnih richkovih sistem Bilshist populyacij vidu vidpovidaye basejnu lishe odniyeyi richki Ob yednannya geologichnih ta genetichnih danih dozvolyaye pevnoyu miroyu vidtvoriti evolyucijnu istoriyu S capensis Prote na zhal istorichna biogeografiya maye lishe gipotetichnij harakter Vidsutnist vikopnih materialiv a takozh tochno datovanih biogeografichnih podij ne dozvolyaye nalezhnim chinom kalibruvati molekulyarnij godinnik dlya kapskoyi sandeliyi Pripuskayut sho rozdilennya vidiv Sandelia capensis ta S bainsii vidbulosya v dobu piznogo oligocenu abo na pochatku miocenu priblizno 13 1 35 9 mln rokiv tomu Blizko 7 9 mln rokiv tomu v piznomu mioceni pid chas transgresiyi morya stalasya ridkisna podiya zahoplennya richki vnaslidok yakoyi kapska sandeliya peretnula Kapski gori j rozselilasya v richkah Zahidnogo uzberezhzhya Blizko 4 2 mln rokiv tomu v rannomu plioceni pochalasya insha divergenciya populyacij S capensis pov yazana z kolonizaciyeyu krihitnogo izolovanogo basejnu richki Klejn dovzhina yakogo stanovit lishe 80 km a plosha 980 km ce menshe 2 vid usogo geografichnogo arealu vidu Molekulyarnij godinnik datuye podil mizh kladami Zahidnogo ta Pivdennoyu uzberezhzhya doboyu pliocenu 2 4 mln rokiv tomu Girski hrebti Kapskih gir ta duzhe krutij i duzhe vuzkij kontinentalnij shelf Kapskogo pivostrova utvoryuyut neperebornij geologichnij bar yer sho rozdilyaye populyaciyi Pivdennogo ta Zahidnogo uzberezhzhya Bud yaki zv yazki mizh richkovimi sistemami regioniv ye nemozhlivimi Vuzko endemichna populyaciya v basejni richki Klejn takozh viyavilasya izolovanoyu vid liniyi Pivdennogo uzberezhzhya z velikim arealom poshirennya vuzkim kontinentalnim shelfom sho skladayetsya v comu regioni zi skelnih porid Pidnyattya rivnya morya v dobu rannogo pliocenu moglo priskoriti divergenciyu primusivshi kladi Zahidnogo uzberezhzhya ta richki Klejn koncentruvatisya v nevelikih pritulkah u mezhah girskoyi chastini arealu poshirennya Dovgotrivala izolyaciya populyacij pidtrimuvalas stijkimi ekologichnimi ta gidrologichnimi bar yerami Pri comu fragmentaciya mala misce j na rivni okremih klad Rozrahunkovij chas podilu dlya vsih linij v mezhah klad Pivdennogo ta Zahidnogo uzberezhzhya ohoplyuye vsyu dobu plejstocenu 0 01 2 mln rokiv tomu Populyaciyi z richok Zahidnogo uzberezhzhya demonstruyut visokij riven strukturuvannya V mezhah ciyeyi gilki bulo identifikovano 3 liniyi yaki alopatrichno naselyayut richki Langflej Ferloreflej Berg i Dip Najbilsh vidminnoyu j unikalnoyu sered nih ye populyaciya z richki Dip Vona viddililasya vid susidnoyi populyaciyi z richki Berg priblizno 2 1 mln rokiv tomu Populyaciyi z richok Ferloreflej i Berg rozdililisya blizko 1 15 mln rokiv tomu U mezhah kladi Pivdennogo uzberezhzhya rozdilennya populyacij riznih priberezhnih richok vidbuvalisya v riznij chas u period 1 91 0 39 mln rokiv tomu Najdavnishi liniyi rozdililisya ponad 1 mln rokiv tomu Na shid vid misu Golkovij pishanij kontinentalnij shelf znachno rozshiryuyetsya stvoryuyuchi krashi mozhlivosti dlya rozpovsyudzhennya rib odnak doslidzhennya viyavili sho visim osnovnih linij Pivdennogo uzberezhzhya buli obmezheni svoyeyu priberezhnoyu richkovoyu sistemoyu j navit najmolodshi z nih zalishalisya izolovanimi protyagom chotiroh ostannih morskih regresij Dovgostrokova izolyaciya priberezhnih basejniv richok najkrashe poyasnyuye generaciyu ta rozpodil genetichnih linij vseredini vidu Stijki morski ta nazemni bar yeri unemozhlivlyuvali potik geniv Filogenetichnij analiz provedenij z vikoristannyam mitohondrialnih ta yadernih markeriv pidtverdiv isnuvannya v skladi kapskoyi sandeliyi troh vzayemno monofiletichnih alopatrichnih klad z glibokimi genetichnimi rozbizhnostyami Najvishimi ye rozbizhnosti mizh kladami Zahidnogo ta Pivdennogo uzberezhzhya Citohromnij analiz dav yim visoku pidtrimku 82 Serednij vidsotok rozbizhnostej poslidovnostej mitohondrialnoyi DNK mizh kladami Zahidnogo uzberezhzhya ta richki Klejn stanovit 6 7 Zahidnogo ta Pivdennogo uzberezhzhya 6 5 Pivdennogo uzberezhzhya ta richki Klejn 4 0 Ci znachennya v 2 3 razi perevishuyut vidpovidni pokazniki dlya bilshosti viznanih na danij moment sporidnenih vidiv rib Analiz rezultativ molekulyarnoyi dispersiyi zasvidchiv istotni vidminnosti mizh osnovnimi kladami todi yak vidminnosti mizh okremimi populyaciyami vseredini klad viyavilisya nevelikimi Bulo takozh vstanovleno sho kladi richki Klejn i Pivdennogo uzberezhzhya ye sestrinskimi taksonami V skladi kozhnoyi golovnoyi filogenetichnoyi grupi buli viyavleni svoyi vidminni liniyi V mezhah kladi Zahidnogo uzberezhzhya pevnu sporidnenist viyavlyayut populyaciyi z richok Langflej i Ferloreflej z odnogo boku ta Berg i Dip z inshogo U skladi kladi Pivdennogo uzberezhzhya bulo zasvidchene isnuvannya chotiroh filogenetichnih grup Bride angl Breede i Gaukou angl Goukou Gamtus angl Gamtoos Bakens angl Baakens i Majtlends angl Maitlands Gaurits angl Gourits Karatara angl Karatara Grut Brak angl Groot Brak Tous angl Touws i Malgas angl Malgas Otrimani genetichni dani dozvolyayut govoriti pro isnuvannya v skladi Sandelia capensis troh kriptichnih vidiv Tri osnovni kladi kapskoyi sandeliyi buli viznacheni za rezultatami molekulyarnih doslidzhen ale dlya identifikaciyi ta opisu mozhlivih novih vidiv potribni she vidpovidni rezultati analizu morfologichnih danih Takij analiz viyaviv deyaki statistichni vidminnosti u formi tila ta alometriyi okremih populyacij pri comu diagnostichni vidminnosti dlya troh klad buli sformulovani lishe v kombinaciyah meristichnih ta morfometrichnih oznak Doslidzhennya takozh ne viyavilo pomitnih osteologichnih vidminnostej mizh kriptichnimi vidami usi tri potencijni vidi demonstruvali j shozhi malyunki zabarvlennya Rezultati doslidzhen pokazuyut sho morfologiyi troh peredbachuvanih vidiv majzhe ne rozriznyayutsya ale v toj zhe chas isnuye bagato vnutrishnih morfologichnih variacij useredini kozhnogo z kriptichnih vidiv i voni ye silnishimi nizh mizh kriptichnimi vidami Populyaciyi z riznih richkovih sistem mozhna rozrizniti nezalezhno vid togo chi nalezhat voni do odnogo abo riznih kriptichnih vidiv Cherez taksonomichnu neviznachenist kapska sandeliya v Chervonomu spisku MSOP zanesena do kategoriyi Danih nedostatno Mozhlive pidtverdzhennya isnuvannya dekilkoh vidiv prizvede do pereglyadu prirodoohoronnogo statusu adzhe deyaki z linij Sandelia capensis perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya BiologiyaMicnij i vitrivalij vid Kapska sandeliya zdatna zhiti v shirokomu diapazoni umov seredovish isnuvannya Vona naselyaye vodojmi yak iz kisloyu tak i z luzhnoyu yak z proholodnoyu tak i z teployu yak z dobre nasichenoyu kisnem tak i z bidnoyu na kisen yak iz prozoroyu tak i z kalamutnoyu vodoyu Temperatura zazvichaj buvaye v mezhah 18 22 C ale mozhe pidijmatisya j do 32 C Dopomizhnij organ dihannya hoch vin i redukovanij dozvolyaye kapskij sandeliyi pevnoyu miroyu vikoristovuvati kisen z atmosferi Zavdyaki comu riba mozhe vizhivati u vodi z nizkim vmistom kisnyu a protyagom dekilkoh godin j poza mezhami vodi Vid vseyidnij harchuyetsya komahami rakopodibnimi inshimi bezhrebetnimi ta dribnoyu riboyu Cej hizhak hovayetsya pid kaminnyam abo sered roslin i chatuye na svoyu zdobich Samci ta samki vizrivayut na pershomu roci zhittya Najmenshi doslidzheni zrili samki mali dovzhinu lishe 5 sm Sezon rozmnozhennya pripadaye na lito Ribi nerestyatsya na milkovoddi v miscyah de nemaye techiyi Samec zajmaye neveliku nerestovu teritoriyu j agresivno zahishaye yiyi Jogo zabarvlennya temnishaye gorlo ta plavci stayut gusto chornimi z yavlyayutsya harakterni chorni smuzhki osoblivo na golovi Samec zdijsnyuye prosti zalicyannya nerest vidbuvayetsya bez tipovih dlya labirintovih rib obijmiv Samka vidkladaye ikru na grunt samec pri comu stoyit pozadu neyi a koli ta zakinchit svoyu spravu zaplidnyuye Ikra v kapskoyi sandeliyi demersalna tone adgezivna lipka Rozmir ikrinok 1 28 mm v peretini rozmir zhovtka 1 10 mm diametr zhirovoyi globuli 0 62 mm 48 ikrinki Ikrinki prilipayut do gruntu j trimayutsya tam utvoryuyuchi kladku Samec ohoronyaye ikru a takozh lichinok sho viluplyuyutsya z neyi Lichinki tak samo prilipayut do gruntu v misci nerestu U nevoli vid rozvodili v muzeyi Olbani angl Albany Museum v Pivdennij Africi Utrimannya v akvariumiKapsku sandeliyu trimayut v akvariumah ale vona ne otrimala suttyevogo poshirennya Vpershe vid buv zavezenij do Nimechchini 1973 r Cherez politiku zberezhennya teper suvoro zaboroneno vivoziti Sandelia capensis z Pivdennoyi Afriki V akvariumah lishilisya tilki ribi vivedeni v nevoli voni peredayutsya mizh akvariumistami z ruk u ruki Nevibagliva hizha riba Cherez yiyi agresivnij harakter kapsku sandeliyu slid trimati lishe z ribami takogo samogo rozmiru a krashe u vidovomu akvariumi Ce mozhe buti posudina mistkistyu vid 250 litriv yaku garno zasadzhuyut roslinami dodayut okremi rozgaluzheni korchi gilki shar plavuchoyi roslinnosti Yak alternativnij variant vikoristovuyut pishanij grunt na yakomu rozkladayut kaminci riznih rozmiriv Takim chinom namagayutsya vidtvoriti prirodnij biotop vidu V nevoli kapska sandeliya pristosovuyetsya do zvichajnih akvariumnih kormiv Rekomenduyetsya riznomanitnij racion sho mistit perevazhno kormi tvarinnogo pohodzhennya motil krevetki midiyi doshovi cherv yaki tosho Rekomendovani parametri vodi pokaznik rN 6 5 7 2 tverdist 5 15 dH temperatura 18 22 C Vid rozvodili v umovah akvariumu PrimitkiJ Schmidt Observations regarding gender characteristics of Dwarf Bushfish Bushfish and Kurper bushfish pp 66 71 angl Whitcomb Meade Bronaugh Phylogenetics Biogeography Morphological Variation and Taxonomic Revision of Sandelia capensis Cuvier 1829 Anabantiformes Anabantidae a Freshwater Fish fromthe Coastal Streams of the Cape Region South Africa Oregon State University September 28 2016 angl Heidi Roos Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S bainsii A phylogeographic and phylogenetic investigation University of Pretoria 2005 angl Chakona A 2018 Sandelia capensis informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 06 05 2022 Hans Joachim Richter Das Buch der Labyrinthfische Melsungen u a Verlag J Neumann Neudamm 1983 S 131 132 ISBN 3 7888 0292 8 nim Jim A Cambray The spawning behaviour of the endangered Eastern Cape rocky Sandelia bainsii Anabantidae in South Africa nedostupne posilannya Environmental Biology of Fishes Volume 49 Issue 3 July 1997 pp 293 306 angl Sandelia capensis Cape kurper Seriously Fish angl DzherelaWhitcomb Meade Bronaugh Phylogenetics Biogeography Morphological Variation and Taxonomic Revision of Sandelia capensis Cuvier 1829 Anabantiformes Anabantidae a Freshwater Fish fromthe Coastal Streams of the Cape Region South Africa Oregon State University September 28 2016 PDF angl Heidi Roos Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S bainsii A phylogeographic and phylogenetic investigation University of Pretoria 2005 angl M le B on Cuvier et M Valenciennes Histoire naturelle des poissons Tome septieme F G Levrault Paris 1831 pp 392 394 Le Spirobranche du Cap Spirobranchus capensis nob fr George Albert Boulenger Catalogue of the fresh water fishes of Africa in the British Museum Natural History Volume IV London 1916 pp 51 52 Anabas vicinus sp n angl Froese R Pauly D eds 2022 Sandelia capensis na FishBase Versiya za lyutij 2022 roku angl Sandelia capensis Cape kurper Seriously Fish angl Video The Cape kurper na YouTube by Matthew Stevens