Самі́йло Макси́мович Підгі́рський (нар. 20 серпня 1888 (1 вересня 1888) , Любитів, Ковельський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — пом. 1945, Київ, Українська РСР, СРСР) — адвокат, політик, український громадський активіст. Член двох скликань Української Центральної Ради та двох скликань Польського Сейму.
Підгірський Самійло Максимович | |
---|---|
депутат Української Центральної ради | |
7 квітня 1917 — 31 березня 1918 | |
депутат Польського Сейму | |
1922 — 1930 | |
Народився | 1 вересня 1888 Російська імперія: Волинська губернія: Ковельський повіт: село Любитів |
Помер | 1945 УРСР: Київ: 1-а в'язниця |
Відомий як | журналіст, адвокат |
Громадянство | Російська імперія УНР II Польська Республіка |
Національність | українець |
Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
Політична партія | |
У шлюбі з | Олександра († 1943) |
Діти | Нона († 1943) |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Самійло народився в місті Ковель Волинської губернії 20 серпня 1888 року. Батьки були заможними селянами, які володіли землями в селі Любитів Ковельського повіту.
Напередодні Великої війни на території Волині релігійна служба і освіта провадили русифікаційну пропаганду. Проте місцями виникали окремі про-українські осередки. Зокрема в Любитові подібний осередок тісно пов'язаний із сім'єю Підгірських. Молоді любитівчани проводили різноманітні культурні заходи, часто зустрічаючись в оселі Підгірських. Відмічалися роковини смерті Тараса Шевченка. Так зокрема 9 березня 1914 (25 лютого за старим стилем) відмічалося 100-річчя від дня народження поета, без дозволу влади.
Ймовірно, що родина Підгірських зналася із родиною Косачів, які мешкали на початку століття за п'ять кілометрів — у сусідньому селі Колодяжне. Є згадки, що Косачі, зокрема й Леся часто бували в Любитові.
Молодість
1914 закінчив Санкт-Петербурзький університет за правничою спеціальністю. По закінченню ВНЗ працював у Києві, де організував Товариство Українських Адвокатів. В подальшому в Житомирі Самійло став одним з активних організаторів осередків громадянських освітянських організацій — «Просвіти» та «Рідної Хати». В 1917 став редактором першої української газети Волині — «Громадянин». У подальшому був редактором газет «Волинська газета» (1918-19), «Громада» (1920) та «Наше Життя».
7 квітня 1917 року молодого Самійла Максимовича обрано членом 2-го скликання Центральної Ради (до 7 серпня 1917), та 3-го скликання (7 серпня 1917—30 березня 1918).
Дорослість
За польської влади замешкує в Ковелі. У 1922-30 роках Підгірський був депутатом Сейму (пол. poseł na Sejm) 2-ї Речі Посполитої, першого та другого скликання. До парламенту проходив тричі, всі рази за списками Блоку Національних Меншин Польської Республіки від Волинського воєводства. Перший раз від міста Луцьк. Виграв також треті парламентські вибори 13 липня 1930-го року — від міста Крем'янець, проте не вступив на посаду депутата.
В Сеймі очолював Українську Парляментарну Репрезентацію. Був членом Центрального комітету Блоку Національних Меншин.
В 1924 року очолив Українську Партію Національної Роботи, яка виникла того ж року відгалуженням від Української трудової партії.
В листопаді 1927 року, по закінченню першої депутатської каденції Підгірського арештовують, за звинуваченням у переховуванні пропагандистських матеріалів. В його помешканні, у Варшаві в готельному номері, що надавався йому як члену Сейму була знайдена валіза з комуністичними листівками. Сам Самійло заперечував свою причетність до листівок. Проте в 1930 він був засуджений до двох років ув'язнення, процес проходив у Варшаві. Було подано апеляцію і 30 квітня 1931 виправдав Самійла Максимовича та визнав невинним.
1939 після встановлення радянської влади Самійло Підгірський переходить на нелегальне становище, а згодом виїжджає з Ковеля. Після встановлення влади Рейху став керівником Ковельського повіту, що входив до генерального округу Волинь і Поділля Рейхскомісаріату Україна. У 1943-му році його дружина Олександра, а також, за деякими даними, донька Нана, були розстріляні німецькою владою за зв'язки з УПА.
Загибель
В першій половині 1944 року СРСР повторно захопив Ковельський район. Значна частина колабораціоністів з німцями на той момент вже виїхала з міста на захід, проте Самійло чи то не встиг, чи то не схотів і залишився в Ковелі. Наталя Яхненко так описує це у своїх спогадах:
Бог так дав, що з нашої родини при повороті большевиків ніхто не загинув. Інакше було в родині Самійла Підгірського: в останніх тижнях у нашому місті, його жінку Лесю, сестру пані Донцової, розстріляло Ґестапо за зв'язок з УПА, а тоді її доньку Нану з першого шлюбу з М. Голубцем та її чоловіка. Самійло втратив голову й спізнився до виїзду, хоч вагонів до Варшави давалося скільки хто хотів. Його не просто забили, а замучили, як кажуть, місцеві комуністи.
15 квітня 1944 Підгірський був арештований ковельським районним відділком НКВД у Волинській області, йому інкримінували порушення статей 54-1а, 54-2, 54-11 Кримінального Кодексу СРСР. За місяць — 15 травня 1944 був етапований до Києва до 1-ї в'язниці, де й помер 1945 року, хоча достеменно дата смерті невідома.
Примітки
- То коли ж народився Самійло Підгірський?.
- картка "Podhirski Samuel 1888-1945". Парламентарі Сейму (пол.). . Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 23 серпня 2011.
- Підгірський Самійло Максимович. "Історична Волинь". 3 червня 2008. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2011.
- То коли ж народився Самійло Підгірський?.
- Матеріали до канонізації: Повернення Праведника. "Українська Автокефалія". 5 лютого 2009. Процитовано 22 серпня 2011.
{{}}
: Недійсний|deadurl=unknown-host
()[недоступне посилання з червня 2019] - том 3 — Волинська область, розділ Ковельський район, стаття Любитів. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.. 1970.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Яхненко Н. Від бюра до Бригідок. Трохи спогадів з 1939—1941 рр. — Львів. — Бераля — Мюнхен: Накладом авторки, 1986. — 260 с. Сторінка 246.
Джерела та література
- Осташко Т. С. Підгірський Самійло Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 232. — .
Посилання
- Підгірський Самійло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1376. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sami jlo Maksi movich Pidgi rskij nar 20 serpnya 1888 1 veresnya 1888 18880901 Lyubitiv Kovelskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya pom 1945 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR advokat politik ukrayinskij gromadskij aktivist Chlen dvoh sklikan Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta dvoh sklikan Polskogo Sejmu Pidgirskij Samijlo MaksimovichPidgirskij Samijlo Maksimovichdeputat Ukrayinskoyi Centralnoyi radi7 kvitnya 1917 31 bereznya 1918deputat Polskogo Sejmu1922 1930Narodivsya1 veresnya 1888 1888 09 01 Rosijska imperiya Volinska guberniya Kovelskij povit selo LyubitivPomer1945 1945 URSR Kiyiv 1 a v yaznicyaVidomij yakzhurnalist advokatGromadyanstvoRosijska imperiya UNR II Polska RespublikaNacionalnistukrayinecAlma materyuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetuPolitichna partiyaUTP Vid 1924 UPNR golova U shlyubi zOleksandra 1943 DitiNona 1943 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pidgirskij BiografiyaSamijlo narodivsya v misti Kovel Volinskoyi guberniyi 20 serpnya 1888 roku Batki buli zamozhnimi selyanami yaki volodili zemlyami v seli Lyubitiv Kovelskogo povitu Naperedodni Velikoyi vijni na teritoriyi Volini religijna sluzhba i osvita provadili rusifikacijnu propagandu Prote miscyami vinikali okremi pro ukrayinski oseredki Zokrema v Lyubitovi podibnij oseredok tisno pov yazanij iz sim yeyu Pidgirskih Molodi lyubitivchani provodili riznomanitni kulturni zahodi chasto zustrichayuchis v oseli Pidgirskih Vidmichalisya rokovini smerti Tarasa Shevchenka Tak zokrema 9 bereznya 1914 25 lyutogo za starim stilem vidmichalosya 100 richchya vid dnya narodzhennya poeta bez dozvolu vladi Jmovirno sho rodina Pidgirskih znalasya iz rodinoyu Kosachiv yaki meshkali na pochatku stolittya za p yat kilometriv u susidnomu seli Kolodyazhne Ye zgadki sho Kosachi zokrema j Lesya chasto buvali v Lyubitovi Molodist 1914 zakinchiv Sankt Peterburzkij universitet za pravnichoyu specialnistyu Po zakinchennyu VNZ pracyuvav u Kiyevi de organizuvav Tovaristvo Ukrayinskih Advokativ V podalshomu v Zhitomiri Samijlo stav odnim z aktivnih organizatoriv oseredkiv gromadyanskih osvityanskih organizacij Prosviti ta Ridnoyi Hati V 1917 stav redaktorom pershoyi ukrayinskoyi gazeti Volini Gromadyanin U podalshomu buv redaktorom gazet Volinska gazeta 1918 19 Gromada 1920 ta Nashe Zhittya 7 kvitnya 1917 roku molodogo Samijla Maksimovicha obrano chlenom 2 go sklikannya Centralnoyi Radi do 7 serpnya 1917 ta 3 go sklikannya 7 serpnya 1917 30 bereznya 1918 Doroslist Za polskoyi vladi zameshkuye v Koveli U 1922 30 rokah Pidgirskij buv deputatom Sejmu pol posel na Sejm 2 yi Rechi Pospolitoyi pershogo ta drugogo sklikannya Do parlamentu prohodiv trichi vsi razi za spiskami Bloku Nacionalnih Menshin Polskoyi Respubliki vid Volinskogo voyevodstva Pershij raz vid mista Luck Vigrav takozh treti parlamentski vibori 13 lipnya 1930 go roku vid mista Krem yanec prote ne vstupiv na posadu deputata V Sejmi ocholyuvav Ukrayinsku Parlyamentarnu Reprezentaciyu Buv chlenom Centralnogo komitetu Bloku Nacionalnih Menshin V 1924 roku ocholiv Ukrayinsku Partiyu Nacionalnoyi Roboti yaka vinikla togo zh roku vidgaluzhennyam vid Ukrayinskoyi trudovoyi partiyi V listopadi 1927 roku po zakinchennyu pershoyi deputatskoyi kadenciyi Pidgirskogo areshtovuyut za zvinuvachennyam u perehovuvanni propagandistskih materialiv V jogo pomeshkanni u Varshavi v gotelnomu nomeri sho nadavavsya jomu yak chlenu Sejmu bula znajdena valiza z komunistichnimi listivkami Sam Samijlo zaperechuvav svoyu prichetnist do listivok Prote v 1930 vin buv zasudzhenij do dvoh rokiv uv yaznennya proces prohodiv u Varshavi Bulo podano apelyaciyu i 30 kvitnya 1931 vipravdav Samijla Maksimovicha ta viznav nevinnim 1939 pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi Samijlo Pidgirskij perehodit na nelegalne stanovishe a zgodom viyizhdzhaye z Kovelya Pislya vstanovlennya vladi Rejhu stav kerivnikom Kovelskogo povitu sho vhodiv do generalnogo okrugu Volin i Podillya Rejhskomisariatu Ukrayina U 1943 mu roci jogo druzhina Oleksandra a takozh za deyakimi danimi donka Nana buli rozstrilyani nimeckoyu vladoyu za zv yazki z UPA Zagibel V pershij polovini 1944 roku SRSR povtorno zahopiv Kovelskij rajon Znachna chastina kolaboracionistiv z nimcyami na toj moment vzhe viyihala z mista na zahid prote Samijlo chi to ne vstig chi to ne shotiv i zalishivsya v Koveli Natalya Yahnenko tak opisuye ce u svoyih spogadah Bog tak dav sho z nashoyi rodini pri povoroti bolshevikiv nihto ne zaginuv Inakshe bulo v rodini Samijla Pidgirskogo v ostannih tizhnyah u nashomu misti jogo zhinku Lesyu sestru pani Doncovoyi rozstrilyalo Gestapo za zv yazok z UPA a todi yiyi donku Nanu z pershogo shlyubu z M Golubcem ta yiyi cholovika Samijlo vtrativ golovu j spiznivsya do viyizdu hoch vagoniv do Varshavi davalosya skilki hto hotiv Jogo ne prosto zabili a zamuchili yak kazhut miscevi komunisti 15 kvitnya 1944 Pidgirskij buv areshtovanij kovelskim rajonnim viddilkom NKVD u Volinskij oblasti jomu inkriminuvali porushennya statej 54 1a 54 2 54 11 Kriminalnogo Kodeksu SRSR Za misyac 15 travnya 1944 buv etapovanij do Kiyeva do 1 yi v yaznici de j pomer 1945 roku hocha dostemenno data smerti nevidoma PrimitkiTo koli zh narodivsya Samijlo Pidgirskij kartka Podhirski Samuel 1888 1945 Parlamentari Sejmu pol Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2011 Pidgirskij Samijlo Maksimovich Istorichna Volin 3 chervnya 2008 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2011 To koli zh narodivsya Samijlo Pidgirskij Materiali do kanonizaciyi Povernennya Pravednika Ukrayinska Avtokefaliya 5 lyutogo 2009 Procitovano 22 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka nedostupne posilannya z chervnya 2019 tom 3 Volinska oblast rozdil Kovelskij rajon stattya Lyubitiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim 1970 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yahnenko N Vid byura do Brigidok Trohi spogadiv z 1939 1941 rr Lviv Beralya Myunhen Nakladom avtorki 1986 260 s Storinka 246 Dzherela ta literaturaOstashko T S Pidgirskij Samijlo Maksimovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 232 ISBN 978 966 00 1142 7 PosilannyaPidgirskij Samijlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1376 1000 ekz