Самедбек Мехмандаров або Самед-Бек Садих-Бек огли Мехмандаров (також відомий як Самед-бек Садик-бек Мехмандаров, азерб. Səməd bəy Sadıx bəy oğlu Mehmandarov; нар. 16 жовтня 1856, Ленкорань — пом. 12 лютого 1931, Баку) — азербайджанський генерал від артилерії Російської імператорської армії, військовий міністр Азербайджанської Демократичної Республіки, військовий діяч Радянської Росії, Радянського Азербайджану і Радянського Союзу.
Самедбек Мехмандаров азерб. Səməd bəy Mehmandarov | |||
| |||
---|---|---|---|
25 грудня 1918 — 28 квітня 1920 | |||
Попередник: | Фаталі Хан Хойський | ||
Наступник: | посаду скасовано | ||
Народження: | 16 жовтня 1856 Ленкорань, d, Шамахинська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: | 12 лютого 1931 (74 роки) Баку, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР | ||
Країна: | СРСР і Російська імперія | ||
Батько: | Садик-бек Мехмандаров | ||
Мати: | Беюкняня ханум | ||
Діти: | Ігор Мехмандаров | ||
Військова служба | |||
Роки служби: | 1873–1917 1918–1920 1920–1922 1922–1928 | ||
Приналежність: | Російська імперія АДР РРФСР СРСР | ||
Рід військ: | артилерія | ||
Звання: | генерал від артилерії | ||
Командував: | * 7-й Східно-Сибірський стрілецький артилерійський дивізіон, * 75-та артилерійська бригада, * 21-а піхотна дивізія 3-го Кавказького армійського корпусу, * 2-й Кавказький армійський корпус, * Збройні сили Азербайджану | ||
Битви: | Туркестанські походи Китайський похід 1900—1901 Російсько-японська війна
| ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Учасник російсько-японської війни. У 1904—1905 роках командував дивізіоном у фортеці Порт-Артур. Під час Першої світової війни спочатку командував дивізією, а потім корпусом. За службу в царській армії був нагороджений різними орденами і медалями, включаючи бойові ордени Святого Георгія 3-го і 4-го ступенів і Золоту зброю «За хоробрість». Лицар Великого Хреста британського Ордена Святого Михайла і Георгія.
Після проголошення Азербайджанської Демократичної Республіки в 1918 році він був запрошений на службу в уряд республіки. У третьому, четвертому і п'ятому кабінетах уряду Азербайджану був військовим міністром. Після встановлення Радянської влади в Азербайджані в 1920 році Мехмандаров викладав у військових училищах, був радником з особливих доручень в Народному комісаріаті з військових і морських справ Азербайджану. У 1928 році вийшов у відставку.
Біографія
Початок військової кар'єри
Самед-Бек Мехмандаров походив зі знатного карабахського бейського роду. Батько Самедбека — Мірза Садихбек Мехмандарів — за родом служби на початку 1840-х років переїхав з Шуші в Ленкорань, де обіймав посаду Муганського пристава Ленкоранського повітового управління і мав чин титулярного радника.
Самедбек Мехмандаров народився 16 жовтня 1855 року в Ленкорані. Загальну освіту здобув у Бакинській гімназії. Військову службу розпочав 1 вересня 1873 року юнкером 2-го Костянтинівського військового училища в Санкт-Петербурзі. Після закінчення училища в 1875 році в чині прапорщика був направлений в 1-у Туркестанську артилерійську бригаду, в якій командував гірським взводом 3-ї батареї. З листопада 1875 по лютий 1876 року брав участь у поході в Кокандське ханство. 12 жовтня 1876 року «за труди і позбавлення понесені в поході проти Матчинських горців» нагороджений був орденом Св. Станіслава 3-го ступеня. Мав медаль «За підкорення Ханства Кокандського». У грудні 1876 року проведений в підпоручники, а в грудні 1877 року в поручники.
Восени 1879 року Самедбек був прикомандирований до 2-ї артилерійської бригади, дислокованої в Санкт-Петербурзі. 13 березня 1881 року нагороджений орденом Св. Анни 3-го ступеня, 25 жовтня переведений у 2-у артилерійську бригаду. 29 листопада 1882 року проведений був у штабс-капітани.
17 червня 1885 був переведений на Кавказ в 38-у артилерійську бригаду, де прослужив дев'ять років. З 8 липня по 8 листопада 1887 року — член Кавказького військово-окружного суду. З 31 серпня 1889 року командир 2-ї напівбатареї і завідувач господарством 4-ї батареї. 16 грудня 1890 року Мехмандаров був проведений в капітани. 21 травня 1891 року нагороджений орденом Св. Станіслава 2-го ступеня.
30 вересня 1894 року 38-та артилерійська бригада була переміщена до Варшавського військового округу. З 12 листопада 1894 року по 25 лютого 1895 року — член бригадного суду. З 25 лютого 1895 по 22 березня 1896 року — голова бригадного суду. З 22 січня по 1 червня 1896 року — тимчасовий член Варшавського військово-окружного суду. 14 травня 1896 року капітан Мехмандаров був удостоєний ордена Св. Анни 2-го ступеня. 22 липня «для користі служби» прикомандирований до 6-ї батареї, 11 листопада переведений в 3-ю батарею з призначенням на посаду завідувача батарейним господарством. Тимчасово командував 3-ю батареєю з 22 квітня по 26 вересня 1897 року. 1 січня 1898 Самедбек був проведений в підполковники і призначений командиром 2-ї батареї 3-го стрілецького артилерійського дивізіону.
Зважаючи на переміщення 1-ї батареї в Забайкаллі і перейменування її в 2-у батарею Забайкальського артилерійського дивізіону 17 квітня 1898 року був прикомандирований з батареєю до Забайкальського артилерійського дивізіону. 23 серпня 1898 року прибув з батареєю до місця служби в місто Нерчинськ, Забайкальської області. 24 вересня 1899 року був нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня.
Китайський похід 1900—1901 років
З 2 липня 1900 року по 26 березня 1901 року батарея Мехмандарова у складі Забайкальського артилерійського дивізіону, приданого загону під загальним командуванням генерал-майора П. Ренненкампфа, брала участь у так званому «китайському поході» з метою придушення боксерського повстання. За спогадами А. Шихлінського, в ході цієї кампанії Мехмандаров отримав від Ренненкампфа наказ встати зі своєю батареєю біля південних воріт обложеного міста Ціцікара і знищувати війська, які будуть намагатися вийти з нього. Однак китайські війська виходили без зброї.
Повз Мехмандарова дефілювали колони китайських військ, але без зброї. Отримавши наказ Ренненкампфа стріляти по них, Мехмандаров заперечив, що по беззбройних стріляти він не може. Однак послідував новий наказ із загрозою притягнення до суду, якщо він буде порушений. Мехмандаров зробив кілька пострілів, але через голови беззбройних людей. Китайці тут же повернулися в місто… |
За відмінності в справах проти китайців 31 січня 1901 року найвищим наказом Самедбек Мехмандаров був проведений в полковники. 18 серпня того ж року розпорядженням командувача військами Приамурського військового округу він був відряджений до міста Хуланчен для командування частинами Засунгарійського відділу. З 14 травня по 17 липня 1902 року тимчасово командував Забайкальським артилерійським дивізіоном. 1 лютого 1903 року був зарахований до змінного складу Офіцерської артилерійської школи в Царському Селі. Під час його відсутності батареєю тимчасово командував капітан Алі-Ага Шихлінський. Завершивши з відзнакою курс Офіцерської артилерійської школи, С. Мехмандаров 1 жовтня 1903 року повернувся до Забайкалля і знову вступив у командування 2-ю батареєю. 14 жовтня «за відмінності в справах проти китайців» був нагороджений золотою зброєю з написом «За хоробрість».
Російсько-японська війна
Після початку російсько-японської війни 18 лютого 1904 року найвищим наказом призначений командиром 7-го Східно-Сибірського стрілецького артилерійського дивізіону. Особливе місце в біографії С. Мехмандарова займає героїчна оборона Порт-Артура. Сухопутна лінія оборони ділилася на три фронти. З метою вдосконалення управління вогнем артилерії для кожного фронту були призначені начальники артилерії і при них були створені штаби. Полковник Мехмандаров був призначений начальником артилерії Східного фронту. Протягом усього періоду оборони Порт-Артура Самедбек перебував на передових позиціях.
З щоденника співробітника порт-артурської газети «Новий край» П. М. Ларенко:
Полковник Мехмандаров (команд, всією артилерією правого флангу) і підполковник Стольников ставляться з дивним презирством до особистої небезпеки, ходять по батареях під час бомбардувань, ніби не помічаючи рвуться снарядів, підбадьорюють цим інших. Перший з них лицарськи хоробрий як кавказець, другий же, як би спокійно, беззавітно підкорений долі як людина релігійна. |
13 жовтня 1904 року під час чергового штурму японців знаходився в третьому форті полковник Мехмандаров був контужений. З щоденника П. М. Лавренко:
З бесіди з пораненими офіцерами дізнався ще дещо про полковника Мехмандарова. Він людина самолюбний, хоробрий і строго вимогливий по відношенню до своїх підлеглих, ставить їм в обов'язок показувати приклади особистої мужності. Будучи людиною гарячого темпераменту, висловлюється досить різко. Каже, що цінує лише людей розумно самолюбних, які здатні на подвиги і що головна мрія офіцерів-кар'єристів — зберегти своє життя і отримати ордени без заслуги. Терпіти не може людей, що прикривають своє боягузтво нібито схилянням перед ідеями Л. М. Толстого про непротивлення злу, про те, що не слід вбивати, обурюється тим, що такі люди лізуть у військову службу. |
22 жовтня за відзнаки у справах проти японців Мехмандаров був проведений в генерал-майори. 24 жовтня 1904 року С. Мехмандаров був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня, як сказано в нагородних документах, «у відплату відмінної мужності і хоробрості, наданих у справах проти японців в період бомбардувань і блокади Порт-Артура». На військовій раді 16 грудня 1904 року Мехмандаров висловився за продовження оборони фортеці будь-що. Після капітуляції, 20 грудня, весь російський гарнізон фортеці опинився в полоні. Генералам, адміралам і офіцерам японцями було запропоновано повернення в Росію за умови надання підписки про неучасть у війні. У той час як багато, давши підписку, повернулися на батьківщину, частина генералів і офіцерів, в числі яких був і Самед-Бек Мехмандаров, відмовилися від подібної підписки, вважаючи за краще розділити долю своїх солдатів. З щоденника П. М. Лавренко:
вчора прибув до фортеці начальник японської артилерії зі штабом і розшукав полковника (виробленого під час облоги в генерал-майори) Мехмандарова, начальника артилерії правого флангу фортеці, фактично керував там артилерією з половини серпня місяця. Той було обмовився, що почесні гості помилилися, що вони, напевно, бажають бачити начальника фортечної артилерії генерала білого; але ті відповіли йому, що їм цікаво познайомитися саме зі своїм поважним противником, з яким їм довелося так важко боротися. Сказали масу дуже втішних компліментів. Зізналися, що втрати японської артилерії під Артуром великі — до 25 тисяч осіб, що багато японських гармат було підбито і що їх завдання було полегшене лише недоліком в Артурі снарядів. Генерал Мехмандаров поїхав у полон; він один з затятих супротивників здачі і відходу «додому» під чесним словом. |
З 23 грудня 1904 року по 18 листопада 1905 року генерал-майор Мехмандаров перебував у полоні в Японії, в місті Нагоя. 4 січня 1905 за відмінності в справах проти японців був удостоєний ордена Св. Станіслава 1-й ст. з мечами. Повернувся з японського полону до Владивостока 20 листопада 1905 року ешелоном на пароплаві «Тамбов». Час перебування в полоні було зараховано за дійсну службу.
13 грудня 1905 року був призначений командиром 75-ї артилерійської бригади, яка була перейменована в 7-у Східно-Сибірську стрілецьку артилерійську бригаду. У лютому 1906 року Мехмандаров був відряджений до Санкт-Петербурга для участі в роботі комісії з розгляду нагородних подань по Порт-Артуру. З липня 1906 року по липень 1907 року виконував обов'язки командира 7-ї Східно-Сибірської піхотної дивізії, а також начальника артилерії 3-го Сибірського армійського корпусу. 15 липня 1907 року найвищим наказом був призначений виконуючим справи начальника артилерії 3-го Сибірського армійського корпусу. Під час перебування з вересня 1907 року в шестимісячній відпустці в Санкт-Петербурзі наказом військового міністра він був призначений брати участь у засіданнях Верховного військово-кримінального суду у справі про здачу фортеці Порт-Артур японцям. 13 липня 1908 року найвищим наказом за відзнаку по службі Самедбек Мехмандаров був проведений в генерал-лейтенанти з затвердженням на посаді начальника артилерії 3-го Сибірського армійського корпусу. 24 травня 1910 року був призначений інспектором артилерії 1-го Кавказького армійського корпусу. Неодноразово виконував обов'язки командира корпусу. 6 грудня 1911 року удостоєний ордена Св. Анни 1-й ст. 31 грудня 1913 року був призначений командиром 21-ї піхотної дивізії 3-го Кавказького армійського корпусу.
Перша світова війна
Першу світову війну генерал Мехмандаров зустрів у Варшавському військовому окрузі, куди був передислокований з Кавказу 3-й Кавказький армійський корпус. Під командуванням Мехмандарова 21-а піхотна дивізія заслужила славу однієї з кращих в російській армії, особливо відзначилися 81-й піхотний Апшеронський і 83-й піхотний Самурський полки. За бої 27—29 вересня 1914 року нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня. З нагородної вистави:
У період Козеницьких боїв, під сильним вогнем противника, переправився з 2-ю бригадою ввіреної йому дивізії через річку Віслу і протягом трьох днів відокремлений від будь-якої підтримки річкою без всяких переправ, утримувався з названою бригадою на лівому березі річки, відбиваючи ряд атак гвардійського німецького корпусу, завдаючи своїми частинами могутні штикові удари і сам переходячи в наступ, незважаючи на те, що бригада буквально з усіх боків розстрілювалася жорстоким вогнем. |
11 грудня 1914 року генерал-лейтенант Мехмандаров був призначений командиром 2-го Кавказького армійського корпусу. У своєму останньому наказі 21-ї піхотної дивізії 10 грудня 1914 року він зазначав:
Доблесна 21-а дивізія. За вказівкою Верховного Головнокомандувача ... я призначений Командиром 2-го Кавказького армійського корпусу. З призначенням мене на високий відповідальний пост я повинен покинути ряди молодецької дивізії. Розлучаючись з Вами, доблесними героями, звертаюся до вас зі своїм прощальним словом. 11 місяців я командую Вами, причому останні 5 місяців в умовах бойових. За цей час, особливо в бойовій обстановці, я близько познайомився з Вами … Служба ваша відзначена в ряді милостей, звернених до Вас і відома всій Росії. Немає жодного куточка нашої великої Вітчизни, де б не був відомий наш корпус і зокрема 21-а дивізія. Командувати Вами, доблесними героями, вважаю честю. З сумом покидаю Вас, друзі мої … Розлучаючись з Вами, від щирого серця дякую доблесні частини дивізії за самовіддану роботу. |
2 січня 1915 року генерал Мехмандаров був нагороджений орденом Св. Володимира 2-го ступеня з мечами. Найвищим наказом 14 лютого 1915 року був удостоєний Георгіївського зброї, прикрашеного діамантами.
за те, що 9 і 10 жовтня 1914 р., переслідуючи у складі військ корпусу розбиту під Івангородом німецьку армію і зустрівши на лінії Полічно-Богуцинський ліс йшли їй на виручку чудові австрійські сили, які прагнули охопити фланг нашого бойового розташування, поруч багнетових ударів і рішучим наступом, особисто перебуваючи в бойовій лінії військ і неодноразово піддаючи життя своє явної небезпеки, зупинив рух противника і ударом у фланг звернув його у втечу. 11, 12, та 13 жовтня 1914 р. відбив з великою втратою для ворога неодноразові спроби чудових сил його обійти правий фланг нашого бойового порядку, примусивши противника до поспішного відступу по всьому фронту, причому за один день — 11 жовтня 1914 р. — нами було взято 1 штаб-офіцер, 16 обер-офіцерів, 670 нижніх чинів і 1 кулемет. |
Ця відмінність була дуже рідкісною, за всю Першу світову війну такої нагороди удостоїлися всього вісім осіб.
22 березня 1915 року Самедбек Мехмандаров був проведений в генерали від артилерії. Його корпус брав участь у найбільш важких боях проти німецьких військ, у тому числі у Прасниша, на Сяні, у Холма і Вільни і по ліквідації прориву німецьких військ в районі Свінтяни. 2-й Кавказький армійський корпус був посилений двома піхотними дивізіями, і це об'єднання отримало найменування «група генерала Мехмандарова». З наказу генерала Мехмандарова військам групи:
...від усіх начальницьких осіб вимагаю твердої волі, сміливості, рішучості, винахідливості, прояву приватної ініціативи та розумної розпорядливості; всім частинам групи доводити оборону ввірюваних ділянок до повної напруги сил і до виснаження всіх засобів; відповідальність покладаю на командирів частин і начальників дивізій; Звернути особливу увагу на розвиток в частинах дисципліни і на підтримку порядку, пам'ятаючи, що без цього не може бути ніякого успіху, командирам полків бути ближче до своїх частин і можливо частіше відвідувати окопи; У разі замішання під час бою негайно виїжджати для відновлення порядку начальникам дивізій або командирам бригад. |
9 квітня 1915 року Самедбек Мехмандаров був удостоєний ордена Білого Орла з мечами, а 15 жовтня того ж року, ордена Св. Олександра Невського з мечами.
За всю війну корпус Мехмандарова не здав противнику жодної гармати. Мехмандаров був удостоєний вищих військових нагород Великої Британії, Франції, Румунії.
Після Лютневої революції армія стала стрімко розкладатися. Різко зросло дезертирство, стало нормою насильницьке відсторонення командирів від управління армійськими підрозділами самозваними військовими комітетами. 28 березня 1917 року генерал від артилерії Мехмандаров був відсторонений комітетом офіцерських і солдатських депутатів від командування корпусом. 18 квітня 1917 року він був зарахований до резерву чинів при штабі Мінського військового округу, а 7 серпня 1917 року призначений членом Олександрівського комітету про поранених. У тому ж році Мехмандаров залишив військову службу, жив у Владикавказі в особняку по вулиці Воронцовській, що належав його товаришеві по службі підполковнику царської армії Ірзабеку Ахундову (внучатому племіннику Мірзи Фаталі Ахундова).
Служба в Азербайджані
На службі Азербайджанської Демократичної Республіки
Після проголошення Азербайджанської Демократичної Республіки в 1918 році він був запрошений на службу в уряд країни. 1 листопада постановою Ради Міністрів було засновано військове міністерство. Портфель міністра був наданий голові Ради Міністрів Фаталі-Хану Хойському, а помічником його був призначений генерал від артилерії С. Мехмандаров. По суті, c цього часу і починається планомірна і цілеспрямована робота по створенню національної армії. 15 листопада наказом товариша військового міністра генерала Мехмандарова було розпочато формування Головного штабу і Канцелярії військового міністра. 25 грудня 1918 року генерал від артилерії Мехмандаров був призначений військовим міністром.
3 січня 1919 року наказом військового міністра була створена комісія для вироблення штатів військових частин, управлінь і установ військового відомства Азербайджанської Республіки і табелі окладів утримання. В основу будівництва Збройних сил Азербайджанської Республіки були покладені принципи організації, комплектування, управління і бойової підготовки військ царської російської армії, з урахуванням місцевих умов. 10 січня наказом військового міністра було утворено Військову раду при міністерстві. На Військову раду покладалося розробка і вирішення питань військового законодавства, розміщення, постачання, навчання і виховання військ. Під безпосереднім керівництвом Мехмандарова була сформована національна армія Азербайджану. Обіймав посаду військового міністра до заняття Азербайджану XI Червоною Армією 28 квітня 1920 року.
Під час Більшовицького повстання
У ніч з 26 на 27 квітня 1920 року в Баку спалахнуло повстання більшовиків, які вдень пред'явили уряду і парламенту країни ультиматум про здачу влади АКП(б). Одночасно кордон перетнули бронепоїзди Радянською Росією, слідом за якими рухалися головні частини XI Червоної Армії. Події в столиці і на околиці розвивалися одночасно, але поведінка військ носило різний характер.
Перейшовши кордон бронепоїздам місцями чинився невеликий опір. С. Мехмандаров 27 числа навіть відправив термінову телеграму на західний фронт, де розташовувалися основні частини азербайджанської армії, повідомляючи: Більшовики напали на станцію Ялама, просуваються далі, зайняли Худат, становище критичне. Наказую сьогодні ж вислати в Кизилбурун з Казаха і з Гянджі по одному батальйону, по можливості кожен силою не менше 500 багнетів з кулеметами; рухомий склад вже поданий. Про час виступу телеграфуйте, очікую прибуття цих батальйонів завтра.. Наступного дня 28 квітня з Гянджі військовому міністру телеграфом було передано донесення, що о першій годині ночі зі станцій Акстафа і Гянджа виступлять батальйони з кулеметною ротою.
Однак події в Баку розвивалися зовсім по іншому. Деякі військові частини стали переходити на сторони повсталих. Так вчинив полк «Ярдим Алайї», що зайняв кілька кварталів Баку. У Завокзальному районі 5-а артбатарея і кінний загін без бою здалися повсталим. До вечора до повсталих приєднався 7-й Ширванський піхотний полк азербайджанської армії. Тоді ж увечері 28 квітня відкрилося екстрене засідання парламенту для обговорення ультиматуму про здачу влади. Мехмандаров, який виступив перед обговоренням питання, повідомив парламенту про неможливість збройного опору. Згідно комуністу А. Шахбазову, який служив зв'язківцем в штабі армії, вранці 28 квітня він чув як черговий прапорщик передав Мехмандарову, що робочі патрулі зупиняли йдуть на роботу офіцерів і наказували зняти погони. Мехмандаров через тридцять хвилин прибув до штабу і Шахбазов почув від нього, що той більше не військовий міністр і що цієї ночі уряд здав владу робітничо-селянського уряду.
Будучи досвідченим воєначальником, Мехмандаров оцінив як стан справ у місті, так і положення Бакинського гарнізону і не бажав проливати кров. Разом з тимчасово виконуючим посаду начальника штабу, генерал-майором А. Гайтабаші він підписав наказ № 237 про те, що «у всіх частинах, штабах, управліннях, установах і закладах військового відомства продовжувати роботу так само, як було досі, до передачі нової влади». Військовий міністр у своєму останньому наказі подякував військовослужбовцям за їх службу і висловив упевненість, що солдати і офіцери азербайджанської армії «і при новій владі будуть служити так само чесно і доблесно на благо всім нам дорого Азербайджану… Дай то Бог». Пізніше маршал авіації С. Я. Красовський у своїх спогадах протиставляв Мехмандарова поведінці членів азербайджанського парламенту, які перебралися в меншовицьку Грузію. Як підкреслював Красовський, «Мехмандаров залишився і згодом вірно служив своєму народу, віддавши багатий досвід і сили будівництву Червоної Армії».
На службі Радянського Азербайджану
Після жорстокого придушення антирадянського повстання в Гянджі в кінці травня 1920 року практично всі офіцери азербайджанської національної армії були заарештовані, в числі заарештованих були генерали С. Мехмандаров і А. Шихлінський. Їх утримували в Бакинській ЧК. За спогадами колишнього оберофіцера за дорученнями при військовому аташе АДР в Грузії, а з липня 1921 року, військового аташе Азербайджану в Туреччині А. Аскерова-Кенгерлінского, в ЧК генерали піддавалися різним знущанням і приниженням. Від репресій їх врятувало тільки втручання тодішнього керівника Раднаркому Азербайджану Н. Наріманова, який відправив генералів до Москви із супровідним листом на ім'я В. І. Леніна такого змісту:
Дорогий Володимир Ілліч! Під час гянджинського повстання всі офіцери старої азербайджанської армії були заарештовані, в числі їх були і подавці цього відомі генерали Мехмандаров і Шихлінський. Після ретельного розслідування виявилося, що ці генерали не причетні, але все ж до зміцнення нашого становища і з метою допомогти нашій спільній справі ми вирішили їх відправити у Ваше розпорядження для роботи в штабі, так як вони, як військові фахівці, є незамінними. Один з них, Шихлінський, в царській армії вважався «богом артилерії». До закінчення польського фронту нехай вони працюють в Москві, а потім попрошу відправити їх до нас для формування наших частин. Необхідно за цей час за ними позалицятися. Політичне переконання їх: вони ненавидять мусаватистів, переконані, що Азербайджан без Радянської Росії не може існувати, є ворогами Англії, люблять Росію. З комуністичним привітом Н. Наріманов. 1 серпня 1920 року |
На початку серпня 1920 року Мехмандаров прибув до Москви, де був призначений у розпорядження Всеросійського Головного штабу, а потім до складу Артилерійської статутної комісії.
В Азербайджані, тим часом, йшло формування Азербайджанської Червоної армії. Нарком з військових і морських справ (наркомвоєнмор) Алігейдар Караєв вирішив залучити до роботи військових фахівців, таких як генерали Шихлінський і Мехмандаров. Останнього він добре знав ще по парламенту Азербайджанської Демократичної Республіки.
Караєв висунув пропозицію, а уряд Радянського Азербайджану зі свого боку порушив питання про використання цих двох воєначальників в роботі по зміцненню військ Азербайджанської РСР. За клопотанням азербайджанського уряду, генерали Мехмандаров і Шихлінський спеціальною телеграмою Серго Орджонікідзе були відряджені в розпорядження азербайджанського наркомвоєнмора.
Їх зарахували до штабу Азербайджанської Червоної армії. Мехмандаров став працювати радником з особливих доручень в Наркомвоенморкомісаріаті і він був основним фахівцем з розвитку військової справи, формування нових підрозділів, родів військ і служб молодої Азербайджанської Червоної армії, як і з питань її структурної організації. Як зазначав заступник Караєва, майбутній генерал-лейтенант О. І. Тодорський: «У Головному штабі Наркомвоєнмора працювали два видатних військових фахівця — Мехмандаров і Шихлінський». Постановою Ради Народних Комісарів АРСР 24 жовтня 1922 року «складається для особливих доручень при Наркомвоєнморі т. Мехмандарову Самедбеку» була встановлена щомісячна надбавка до платні в розмірі п'ятдесяти рублів золотом, «зі збереженням цієї надбавки і після виходу з військової служби, довічно».
З 1924 по 1928 рік викладав в Азербайджанській зведеній школі комскладу. Був членом військово-наукового товариства бакинського гарнізону. Був радником в Комісаріаті військових і морських сил Азербайджану. 8 лютого 1928 року Реввійськрада Кавказької Червонопрапорної армії порушив клопотання про призначення Самедбеку Мехмандарову персональної державної пенсії.
1 червня 1928 Самедбек Мехмандаров за станом здоров'я наказом Реввійськради СРСР був звільнений з лав Червоної армії.
Помер 12 лютого 1931 року в Баку, був похований на Нагірному кладовищі. У 1939 році на місці кладовища був закладений парк імені С. М. Кірова (зараз Алея шахідів), і могила Мехмандарова загубилася.
Нагороди
- Медаль «За підкорення Ханства Кокандського»
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1876)
- Орден Святої Анни 3-го ступеня (1881)
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (1891)
- Орден Святої Анни 2-го ступеня (1896)
- Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III»
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня (1899)
- Орден Святого Володимира 3-го ступеня з мечами (1901)
- Медаль «За похід в Китай»
- Золота зброя «За хоробрість» (1903)
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня (1904)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня з мечами (1905)
- Медаль «У пам'ять російсько-японської війни» (1906)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (1911)
- Орден Святого Володимира 2-го ступеня з мечами (1915)
- Орден Святого Георгія 3-го ступеня (1915)
- Георгіївська зброя, діамантами прикрашена (1915)
- Орден Білого орла з мечами (1915)
- Орден Святого Олександра Невського з мечами (1915)
- Лицар Великого хреста Ордена Святого Михайла і Георгія (1915)
Сім'я
У 1903 році полковник Самедбек Мехмандаров одружився з вдовою Єлизаветою Миколаївною Малишевською, до шлюбу Тетеранською, лютеранського віросповідання.
Син Ігор Мехмандаров народився 18 листопада 1908 року в Іркутську. Після смерті батька в Баку, разом з матір'ю переїхав на проживання в Ленінград. Єлизавета отримувала за чоловіка пенсію, Ігор навчався і працював інженером.
Ігор Самедбекович Мехмандаров був одружений з Ізою Іванівною — дочкою Івана Яковича Кулагіна, який у складі XI-ї Червоної Армії брав участь у встановленні Радянської влади в Азербайджані. У роки Великої Вітчизняної війни генерал-майор І. Я. Кулагін командував 35-ю гвардійською Лозівською стрілецькою дивізією, а після війни проходив службу в Азербайджані.
У середині 70-х років Ігор Самедбекович Мехмандаров повернувся в Баку. Помер у 1989 році.
Пам'ять
Ім'ям генерала Мехмандарова названі вулиця в місті Баку і танкер Азербайджанського каспійського морського пароплавства. Він є одним з персонажів романів А. М. Степанова «Порт-Артур» і «Сім'я Звонарьових».
На фасаді особняка полковника царської армії Ірзабека Ахундова (внучатого племінника письменника і драматурга Мірзи Фаталі Ахундова), в якому Мехмандаров проживав на вулиці Воронцовській (нині — вул. Бутиріна) у Владикавказі, встановлена меморіальна дошка на честь Самедбека Мехмандарова.
Документальний фільм
- «Мусульмани, якими пишається Росія». Фільм п'ятий. Азербайджанська зірка російської артилерії [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Исмаилов Э. Э. Георгиевские кавалеры — азербайджанцы. — М., 2005. — С. 130.
- на 1851 год. — Тифлис, 1850, с. 23
- ƏFSANƏVI GENERAL SƏMƏD BƏY MEHMANDAROV [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Архив Политических Документов Управления делами Президента Азербайджанской Республики (азерб.)
- Мехмандаров, Самед-Бек-Садык-Бек // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Аттестационный список капитанам (по старшинству в чинах) 38 Артиллерийской бригады. Составлен к 1 сентября 1892 года. // Архив . Ф. 25, оп. 101, д. 140, c. 46 об.—47
- ВП по военному ведомству // Разведчик № 294, 14 мая 1896 г. с. 478
- Список (по старшинству в чинах) штаб и обер-офицерам и классным чиновникам Забайкальского артиллерийского дивизиона /За март месяц 1902 года // Архив Военно-исторического музея артиллерии, инженерных войск и войск связи. Ф. 25, оп. 98/2, д. 3969, c. 11 об.—12
- Служба на Дальнем Востоке и китайский поход [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.]. // Мои воспоминания.
- . Составлен по 1-е января 1903 г. — СПб., 1903, с. 719.
- Шихлинский А.-А. Мои воспоминания. — Баку, 1944. — С. 51.
- Э. Э. Исмаилов. Золотое оружие с надписью «За храбрость». Списки кавалеров 1788—1913. — Москва, 2007, с. 353
Посилання
- Самедбек Мехмандаров. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- Мехмандаров, Самед-Бек-Садык-Бек // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Мехмандаров, Самед Бек Садык Бек [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайте «ХРОНОС».
- Абасов А. Т. Генерал Мехмандаров. — Б., 1977.
- Гасанлы Дж. П. История дипломатии Азербайджанской Республики: Внешняя политика Азербайджанской Демократической Республики (1918—1920). — Флинта: Наука, 2010. — Т. I. — , 978-5-02-037268-9, УДК 94(479.24)"1918/1920" ББК 63.3(5Азе)-6.
- Ларенко П. Н. Страдные дни Порт-Артура. // Русско-японская война: Взгляд побеждённых. — М., 2005
- Чингиз Салахлы. К 150-летию со дня рождения генерала от артиллерии Самедбека Мехмандарова. [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] «Биржа Plus» 4, 11 ноября 2005 г.
- Дарабади П. Военно-политическая история Азербайджана (1917—1920 годы). — Б.: Изд.дом «Кавказ», 2013.
- Дарабади П. Военные проблемы политической истории Азербайджана начала XX века. — Б.: Элм, 1991.
- Гусейнов А. Алигейдар Караев (биографический очерк). — Б.: Азербайджанское гос. изд-во, 1976.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Samedbek Mehmandarov abo Samed Bek Sadih Bek ogli Mehmandarov takozh vidomij yak Samed bek Sadik bek Mehmandarov azerb Semed bey Sadix bey oglu Mehmandarov nar 16 zhovtnya 1856 Lenkoran pom 12 lyutogo 1931 Baku azerbajdzhanskij general vid artileriyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi vijskovij ministr Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki vijskovij diyach Radyanskoyi Rosiyi Radyanskogo Azerbajdzhanu i Radyanskogo Soyuzu Samedbek Mehmandarov azerb Semed bey Mehmandarov Prapor 3 j Vijskovij ministr Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 25 grudnya 1918 28 kvitnya 1920 Poperednik Fatali Han Hojskij Nastupnik posadu skasovano Narodzhennya 16 zhovtnya 1856 1856 10 16 Lenkoran Lankaran Uyezdd Shamahinska guberniya Rosijska imperiyaSmert 12 lyutogo 1931 1931 02 12 74 roki Baku Zakavkazka Socialistichna Federativna Radyanska Respublika SRSRKrayina SRSR i Rosijska imperiyaBatko Sadik bek MehmandarovMati Beyuknyanya hanumDiti Igor Mehmandarov Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1873 1917 1918 1920 1920 1922 1922 1928 Prinalezhnist Rosijska imperiya ADR RRFSR SRSR Rid vijsk artileriya Zvannya general vid artileriyi Komanduvav 7 j Shidno Sibirskij strileckij artilerijskij divizion 75 ta artilerijska brigada 21 a pihotna diviziya 3 go Kavkazkogo armijskogo korpusu 2 j Kavkazkij armijskij korpus Zbrojni sili Azerbajdzhanu Bitvi Turkestanski pohodi Kitajskij pohid 1900 1901 Rosijsko yaponska vijna Oborona Port Artura Persha svitova vijna Prasnishska operaciya Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni U 1904 1905 rokah komanduvav divizionom u forteci Port Artur Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni spochatku komanduvav diviziyeyu a potim korpusom Za sluzhbu v carskij armiyi buv nagorodzhenij riznimi ordenami i medalyami vklyuchayuchi bojovi ordeni Svyatogo Georgiya 3 go i 4 go stupeniv i Zolotu zbroyu Za horobrist Licar Velikogo Hresta britanskogo Ordena Svyatogo Mihajla i Georgiya Pislya progoloshennya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v 1918 roci vin buv zaproshenij na sluzhbu v uryad respubliki U tretomu chetvertomu i p yatomu kabinetah uryadu Azerbajdzhanu buv vijskovim ministrom Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani v 1920 roci Mehmandarov vikladav u vijskovih uchilishah buv radnikom z osoblivih doruchen v Narodnomu komisariati z vijskovih i morskih sprav Azerbajdzhanu U 1928 roci vijshov u vidstavku Zmist 1 Biografiya 1 1 Pochatok vijskovoyi kar yeri 2 Kitajskij pohid 1900 1901 rokiv 3 Rosijsko yaponska vijna 4 Persha svitova vijna 5 Sluzhba v Azerbajdzhani 5 1 Na sluzhbi Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 5 2 Pid chas Bilshovickogo povstannya 5 3 Na sluzhbi Radyanskogo Azerbajdzhanu 6 Nagorodi 7 Sim ya 8 Pam yat 9 Dokumentalnij film 10 Primitki 11 PosilannyaBiografiyared Pochatok vijskovoyi kar yerired Samed Bek Mehmandarov pohodiv zi znatnogo karabahskogo bejskogo rodu 1 Batko Samedbeka Mirza Sadihbek Mehmandariv za rodom sluzhbi na pochatku 1840 h rokiv pereyihav z Shushi v Lenkoran de obijmav posadu Muganskogo pristava Lenkoranskogo povitovogo upravlinnya 2 i mav chin titulyarnogo radnika Samedbek Mehmandarov narodivsya 16 zhovtnya 1855 roku v Lenkorani 3 Zagalnu osvitu zdobuv u Bakinskij gimnaziyi Vijskovu sluzhbu rozpochav 1 veresnya 1873 roku yunkerom 2 go Kostyantinivskogo vijskovogo uchilisha v Sankt Peterburzi 4 Pislya zakinchennya uchilisha v 1875 roci v chini praporshika buv napravlenij v 1 u Turkestansku artilerijsku brigadu v yakij komanduvav girskim vzvodom 3 yi batareyi Z listopada 1875 po lyutij 1876 roku brav uchast u pohodi v Kokandske hanstvo 12 zhovtnya 1876 roku za trudi i pozbavlennya poneseni v pohodi proti Matchinskih gorciv nagorodzhenij buv ordenom Sv Stanislava 3 go stupenya Mav medal Za pidkorennya Hanstva Kokandskogo U grudni 1876 roku provedenij v pidporuchniki a v grudni 1877 roku v poruchniki Voseni 1879 roku Samedbek buv prikomandirovanij do 2 yi artilerijskoyi brigadi dislokovanoyi v Sankt Peterburzi 13 bereznya 1881 roku nagorodzhenij ordenom Sv Anni 3 go stupenya 25 zhovtnya perevedenij u 2 u artilerijsku brigadu 29 listopada 1882 roku provedenij buv u shtabs kapitani 17 chervnya 1885 buv perevedenij na Kavkaz v 38 u artilerijsku brigadu de prosluzhiv dev yat rokiv Z 8 lipnya po 8 listopada 1887 roku chlen Kavkazkogo vijskovo okruzhnogo sudu Z 31 serpnya 1889 roku komandir 2 yi napivbatareyi i zaviduvach gospodarstvom 4 yi batareyi 16 grudnya 1890 roku Mehmandarov buv provedenij v kapitani 5 21 travnya 1891 roku nagorodzhenij ordenom Sv Stanislava 2 go stupenya 30 veresnya 1894 roku 38 ta artilerijska brigada bula peremishena do Varshavskogo vijskovogo okrugu Z 12 listopada 1894 roku po 25 lyutogo 1895 roku chlen brigadnogo sudu Z 25 lyutogo 1895 po 22 bereznya 1896 roku golova brigadnogo sudu Z 22 sichnya po 1 chervnya 1896 roku timchasovij chlen Varshavskogo vijskovo okruzhnogo sudu 14 travnya 1896 roku kapitan Mehmandarov buv udostoyenij ordena Sv Anni 2 go stupenya 6 22 lipnya dlya koristi sluzhbi prikomandirovanij do 6 yi batareyi 11 listopada perevedenij v 3 yu batareyu z priznachennyam na posadu zaviduvacha batarejnim gospodarstvom Timchasovo komanduvav 3 yu batareyeyu z 22 kvitnya po 26 veresnya 1897 roku 1 sichnya 1898 Samedbek buv provedenij v pidpolkovniki i priznachenij komandirom 2 yi batareyi 3 go strileckogo artilerijskogo divizionu 4 Zvazhayuchi na peremishennya 1 yi batareyi v Zabajkalli i perejmenuvannya yiyi v 2 u batareyu Zabajkalskogo artilerijskogo divizionu 17 kvitnya 1898 roku buv prikomandirovanij z batareyeyu do Zabajkalskogo artilerijskogo divizionu 7 23 serpnya 1898 roku pribuv z batareyeyu do miscya sluzhbi v misto Nerchinsk Zabajkalskoyi oblasti 24 veresnya 1899 roku buv nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 4 go stupenya Kitajskij pohid 1900 1901 rokivred Z 2 lipnya 1900 roku po 26 bereznya 1901 roku batareya Mehmandarova u skladi Zabajkalskogo artilerijskogo divizionu pridanogo zagonu pid zagalnim komanduvannyam general majora P Rennenkampfa brala uchast u tak zvanomu kitajskomu pohodi z metoyu pridushennya bokserskogo povstannya Za spogadami A Shihlinskogo v hodi ciyeyi kampaniyi Mehmandarov otrimav vid Rennenkampfa nakaz vstati zi svoyeyu batareyeyu bilya pivdennih vorit oblozhenogo mista Cicikara i znishuvati vijska yaki budut namagatisya vijti z nogo Odnak kitajski vijska vihodili bez zbroyi nbsp Povz Mehmandarova defilyuvali koloni kitajskih vijsk ale bez zbroyi Otrimavshi nakaz Rennenkampfa strilyati po nih Mehmandarov zaperechiv sho po bezzbrojnih strilyati vin ne mozhe Odnak posliduvav novij nakaz iz zagrozoyu prityagnennya do sudu yaksho vin bude porushenij Mehmandarov zrobiv kilka postriliv ale cherez golovi bezzbrojnih lyudej Kitajci tut zhe povernulisya v misto 8 nbsp Za vidminnosti v spravah proti kitajciv 31 sichnya 1901 roku najvishim nakazom Samedbek Mehmandarov buv provedenij v polkovniki 9 18 serpnya togo zh roku rozporyadzhennyam komanduvacha vijskami Priamurskogo vijskovogo okrugu vin buv vidryadzhenij do mista Hulanchen dlya komanduvannya chastinami Zasungarijskogo viddilu Z 14 travnya po 17 lipnya 1902 roku timchasovo komanduvav Zabajkalskim artilerijskim divizionom 1 lyutogo 1903 roku buv zarahovanij do zminnogo skladu Oficerskoyi artilerijskoyi shkoli v Carskomu Seli Pid chas jogo vidsutnosti batareyeyu timchasovo komanduvav kapitan Ali Aga Shihlinskij Zavershivshi z vidznakoyu kurs Oficerskoyi artilerijskoyi shkoli S Mehmandarov 1 zhovtnya 1903 roku povernuvsya do Zabajkallya i znovu vstupiv u komanduvannya 2 yu batareyeyu 10 14 zhovtnya za vidminnosti v spravah proti kitajciv buv nagorodzhenij zolotoyu zbroyeyu z napisom Za horobrist 11 Rosijsko yaponska vijnared nbsp General major Mehmandarov v 1904 roci Pislya pochatku rosijsko yaponskoyi vijni 18 lyutogo 1904 roku najvishim nakazom priznachenij komandirom 7 go Shidno Sibirskogo strileckogo artilerijskogo divizionu Osoblive misce v biografiyi S Mehmandarova zajmaye geroyichna oborona Port Artura Suhoputna liniya oboroni dililasya na tri fronti Z metoyu vdoskonalennya upravlinnya vognem artileriyi dlya kozhnogo frontu buli priznacheni nachalniki artileriyi i pri nih buli stvoreni shtabi Polkovnik Mehmandarov buv priznachenij nachalnikom artileriyi Shidnogo frontu Protyagom usogo periodu oboroni Port Artura Samedbek perebuvav na peredovih poziciyah Z shodennika spivrobitnika port arturskoyi gazeti Novij kraj P M Larenko nbsp Polkovnik Mehmandarov komand vsiyeyu artileriyeyu pravogo flangu i pidpolkovnik Stolnikov stavlyatsya z divnim prezirstvom do osobistoyi nebezpeki hodyat po batareyah pid chas bombarduvan nibi ne pomichayuchi rvutsya snaryadiv pidbadoryuyut cim inshih Pershij z nih licarski horobrij yak kavkazec drugij zhe yak bi spokijno bezzavitno pidkorenij doli yak lyudina religijna nbsp nbsp General major Samedbek Mehmandarov 13 zhovtnya 1904 roku pid chas chergovogo shturmu yaponciv znahodivsya v tretomu forti polkovnik Mehmandarov buv kontuzhenij Z shodennika P M Lavrenko nbsp Z besidi z poranenimi oficerami diznavsya she desho pro polkovnika Mehmandarova Vin lyudina samolyubnij horobrij i strogo vimoglivij po vidnoshennyu do svoyih pidleglih stavit yim v obov yazok pokazuvati prikladi osobistoyi muzhnosti Buduchi lyudinoyu garyachogo temperamentu vislovlyuyetsya dosit rizko Kazhe sho cinuye lishe lyudej rozumno samolyubnih yaki zdatni na podvigi i sho golovna mriya oficeriv kar yeristiv zberegti svoye zhittya i otrimati ordeni bez zaslugi Terpiti ne mozhe lyudej sho prikrivayut svoye boyaguztvo nibito shilyannyam pered ideyami L M Tolstogo pro neprotivlennya zlu pro te sho ne slid vbivati oburyuyetsya tim sho taki lyudi lizut u vijskovu sluzhbu nbsp 22 zhovtnya za vidznaki u spravah proti yaponciv Mehmandarov buv provedenij v general majori 24 zhovtnya 1904 roku S Mehmandarov buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya yak skazano v nagorodnih dokumentah u vidplatu vidminnoyi muzhnosti i horobrosti nadanih u spravah proti yaponciv v period bombarduvan i blokadi Port Artura Na vijskovij radi 16 grudnya 1904 roku Mehmandarov vislovivsya za prodovzhennya oboroni forteci bud sho Pislya kapitulyaciyi 20 grudnya ves rosijskij garnizon forteci opinivsya v poloni Generalam admiralam i oficeram yaponcyami bulo zaproponovano povernennya v Rosiyu za umovi nadannya pidpiski pro neuchast u vijni U toj chas yak bagato davshi pidpisku povernulisya na batkivshinu chastina generaliv i oficeriv v chisli yakih buv i Samed Bek Mehmandarov vidmovilisya vid podibnoyi pidpiski vvazhayuchi za krashe rozdiliti dolyu svoyih soldativ Z shodennika P M Lavrenko nbsp vchora pribuv do forteci nachalnik yaponskoyi artileriyi zi shtabom i rozshukav polkovnika viroblenogo pid chas oblogi v general majori Mehmandarova nachalnika artileriyi pravogo flangu forteci faktichno keruvav tam artileriyeyu z polovini serpnya misyacya Toj bulo obmovivsya sho pochesni gosti pomililisya sho voni napevno bazhayut bachiti nachalnika fortechnoyi artileriyi generala bilogo ale ti vidpovili jomu sho yim cikavo poznajomitisya same zi svoyim povazhnim protivnikom z yakim yim dovelosya tak vazhko borotisya Skazali masu duzhe vtishnih komplimentiv Ziznalisya sho vtrati yaponskoyi artileriyi pid Arturom veliki do 25 tisyach osib sho bagato yaponskih garmat bulo pidbito i sho yih zavdannya bulo polegshene lishe nedolikom v Arturi snaryadiv General Mehmandarov poyihav u polon vin odin z zatyatih suprotivnikiv zdachi i vidhodu dodomu pid chesnim slovom nbsp nbsp Pam yatna medal Za oboronu Port Artura vruchena Samedbeku Mehmandarovu Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Baku Z 23 grudnya 1904 roku po 18 listopada 1905 roku general major Mehmandarov perebuvav u poloni v Yaponiyi v misti Nagoya 4 sichnya 1905 za vidminnosti v spravah proti yaponciv buv udostoyenij ordena Sv Stanislava 1 j st z mechami Povernuvsya z yaponskogo polonu do Vladivostoka 20 listopada 1905 roku eshelonom na paroplavi Tambov Chas perebuvannya v poloni bulo zarahovano za dijsnu sluzhbu 13 grudnya 1905 roku buv priznachenij komandirom 75 yi artilerijskoyi brigadi yaka bula perejmenovana v 7 u Shidno Sibirsku strilecku artilerijsku brigadu U lyutomu 1906 roku Mehmandarov buv vidryadzhenij do Sankt Peterburga dlya uchasti v roboti komisiyi z rozglyadu nagorodnih podan po Port Arturu Z lipnya 1906 roku po lipen 1907 roku vikonuvav obov yazki komandira 7 yi Shidno Sibirskoyi pihotnoyi diviziyi a takozh nachalnika artileriyi 3 go Sibirskogo armijskogo korpusu 15 lipnya 1907 roku najvishim nakazom buv priznachenij vikonuyuchim spravi nachalnika artileriyi 3 go Sibirskogo armijskogo korpusu Pid chas perebuvannya z veresnya 1907 roku v shestimisyachnij vidpustci v Sankt Peterburzi nakazom vijskovogo ministra vin buv priznachenij brati uchast u zasidannyah Verhovnogo vijskovo kriminalnogo sudu u spravi pro zdachu forteci Port Artur yaponcyam 13 lipnya 1908 roku najvishim nakazom za vidznaku po sluzhbi Samedbek Mehmandarov buv provedenij v general lejtenanti z zatverdzhennyam na posadi nachalnika artileriyi 3 go Sibirskogo armijskogo korpusu 24 travnya 1910 roku buv priznachenij inspektorom artileriyi 1 go Kavkazkogo armijskogo korpusu Neodnorazovo vikonuvav obov yazki komandira korpusu 6 grudnya 1911 roku udostoyenij ordena Sv Anni 1 j st 31 grudnya 1913 roku buv priznachenij komandirom 21 yi pihotnoyi diviziyi 3 go Kavkazkogo armijskogo korpusu Persha svitova vijnared Pershu svitovu vijnu general Mehmandarov zustriv u Varshavskomu vijskovomu okruzi kudi buv peredislokovanij z Kavkazu 3 j Kavkazkij armijskij korpus Pid komanduvannyam Mehmandarova 21 a pihotna diviziya zasluzhila slavu odniyeyi z krashih v rosijskij armiyi osoblivo vidznachilisya 81 j pihotnij Apsheronskij i 83 j pihotnij Samurskij polki Za boyi 27 29 veresnya 1914 roku nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 3 go stupenya Z nagorodnoyi vistavi nbsp U period Kozenickih boyiv pid silnim vognem protivnika perepravivsya z 2 yu brigadoyu vvirenoyi jomu diviziyi cherez richku Vislu i protyagom troh dniv vidokremlenij vid bud yakoyi pidtrimki richkoyu bez vsyakih pereprav utrimuvavsya z nazvanoyu brigadoyu na livomu berezi richki vidbivayuchi ryad atak gvardijskogo nimeckogo korpusu zavdayuchi svoyimi chastinami mogutni shtikovi udari i sam perehodyachi v nastup nezvazhayuchi na te sho brigada bukvalno z usih bokiv rozstrilyuvalasya zhorstokim vognem nbsp 11 grudnya 1914 roku general lejtenant Mehmandarov buv priznachenij komandirom 2 go Kavkazkogo armijskogo korpusu U svoyemu ostannomu nakazi 21 yi pihotnoyi diviziyi 10 grudnya 1914 roku vin zaznachav nbsp Doblesna 21 a diviziya Za vkazivkoyu Verhovnogo Golovnokomanduvacha ya priznachenij Komandirom 2 go Kavkazkogo armijskogo korpusu Z priznachennyam mene na visokij vidpovidalnij post ya povinen pokinuti ryadi molodeckoyi diviziyi Rozluchayuchis z Vami doblesnimi geroyami zvertayusya do vas zi svoyim proshalnim slovom 11 misyaciv ya komanduyu Vami prichomu ostanni 5 misyaciv v umovah bojovih Za cej chas osoblivo v bojovij obstanovci ya blizko poznajomivsya z Vami Sluzhba vasha vidznachena v ryadi milostej zvernenih do Vas i vidoma vsij Rosiyi Nemaye zhodnogo kutochka nashoyi velikoyi Vitchizni de b ne buv vidomij nash korpus i zokrema 21 a diviziya Komanduvati Vami doblesnimi geroyami vvazhayu chestyu Z sumom pokidayu Vas druzi moyi Rozluchayuchis z Vami vid shirogo sercya dyakuyu doblesni chastini diviziyi za samoviddanu robotu nbsp nbsp Osobisti rechi Mehmandarova sidelna sumka i tarilka Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Baku 2 sichnya 1915 roku general Mehmandarov buv nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 2 go stupenya z mechami Najvishim nakazom 14 lyutogo 1915 roku buv udostoyenij Georgiyivskogo zbroyi prikrashenogo diamantami nbsp za te sho 9 i 10 zhovtnya 1914 r peresliduyuchi u skladi vijsk korpusu rozbitu pid Ivangorodom nimecku armiyu i zustrivshi na liniyi Polichno Bogucinskij lis jshli yij na viruchku chudovi avstrijski sili yaki pragnuli ohopiti flang nashogo bojovogo roztashuvannya poruch bagnetovih udariv i rishuchim nastupom osobisto perebuvayuchi v bojovij liniyi vijsk i neodnorazovo piddayuchi zhittya svoye yavnoyi nebezpeki zupiniv ruh protivnika i udarom u flang zvernuv jogo u vtechu 11 12 ta 13 zhovtnya 1914 r vidbiv z velikoyu vtratoyu dlya voroga neodnorazovi sprobi chudovih sil jogo obijti pravij flang nashogo bojovogo poryadku primusivshi protivnika do pospishnogo vidstupu po vsomu frontu prichomu za odin den 11 zhovtnya 1914 r nami bulo vzyato 1 shtab oficer 16 ober oficeriv 670 nizhnih chiniv i 1 kulemet nbsp Cya vidminnist bula duzhe ridkisnoyu za vsyu Pershu svitovu vijnu takoyi nagorodi udostoyilisya vsogo visim osib 22 bereznya 1915 roku Samedbek Mehmandarov buv provedenij v generali vid artileriyi Jogo korpus brav uchast u najbilsh vazhkih boyah proti nimeckih vijsk u tomu chisli u Prasnisha na Syani u Holma i Vilni i po likvidaciyi prorivu nimeckih vijsk v rajoni Svintyani 2 j Kavkazkij armijskij korpus buv posilenij dvoma pihotnimi diviziyami i ce ob yednannya otrimalo najmenuvannya grupa generala Mehmandarova Z nakazu generala Mehmandarova vijskam grupi nbsp vid usih nachalnickih osib vimagayu tverdoyi voli smilivosti rishuchosti vinahidlivosti proyavu privatnoyi iniciativi ta rozumnoyi rozporyadlivosti vsim chastinam grupi dovoditi oboronu vviryuvanih dilyanok do povnoyi naprugi sil i do visnazhennya vsih zasobiv vidpovidalnist pokladayu na komandiriv chastin i nachalnikiv divizij Zvernuti osoblivu uvagu na rozvitok v chastinah disciplini i na pidtrimku poryadku pam yatayuchi sho bez cogo ne mozhe buti niyakogo uspihu komandiram polkiv buti blizhche do svoyih chastin i mozhlivo chastishe vidviduvati okopi U razi zamishannya pid chas boyu negajno viyizhdzhati dlya vidnovlennya poryadku nachalnikam divizij abo komandiram brigad nbsp 9 kvitnya 1915 roku Samedbek Mehmandarov buv udostoyenij ordena Bilogo Orla z mechami a 15 zhovtnya togo zh roku ordena Sv Oleksandra Nevskogo z mechami Za vsyu vijnu korpus Mehmandarova ne zdav protivniku zhodnoyi garmati Mehmandarov buv udostoyenij vishih vijskovih nagorod Velikoyi Britaniyi Franciyi Rumuniyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi armiya stala strimko rozkladatisya Rizko zroslo dezertirstvo stalo normoyu nasilnicke vidstoronennya komandiriv vid upravlinnya armijskimi pidrozdilami samozvanimi vijskovimi komitetami 28 bereznya 1917 roku general vid artileriyi Mehmandarov buv vidstoronenij komitetom oficerskih i soldatskih deputativ vid komanduvannya korpusom 18 kvitnya 1917 roku vin buv zarahovanij do rezervu chiniv pri shtabi Minskogo vijskovogo okrugu a 7 serpnya 1917 roku priznachenij chlenom Oleksandrivskogo komitetu pro poranenih U tomu zh roci Mehmandarov zalishiv vijskovu sluzhbu zhiv u Vladikavkazi v osobnyaku po vulici Voroncovskij sho nalezhav jogo tovarishevi po sluzhbi pidpolkovniku carskoyi armiyi Irzabeku Ahundovu vnuchatomu pleminniku Mirzi Fatali Ahundova Sluzhba v Azerbajdzhanired Na sluzhbi Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respublikired nbsp Memorialna doshka na chest Samedbeka Mehmandarova na budinku v yakomu vin prozhivav u Vladikavkazi Pislya progoloshennya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v 1918 roci vin buv zaproshenij na sluzhbu v uryad krayini 1 listopada postanovoyu Radi Ministriv bulo zasnovano vijskove ministerstvo Portfel ministra buv nadanij golovi Radi Ministriv Fatali Hanu Hojskomu a pomichnikom jogo buv priznachenij general vid artileriyi S Mehmandarov Po suti c cogo chasu i pochinayetsya planomirna i cilespryamovana robota po stvorennyu nacionalnoyi armiyi 15 listopada nakazom tovarisha vijskovogo ministra generala Mehmandarova bulo rozpochato formuvannya Golovnogo shtabu i Kancelyariyi vijskovogo ministra 25 grudnya 1918 roku general vid artileriyi Mehmandarov buv priznachenij vijskovim ministrom 3 sichnya 1919 roku nakazom vijskovogo ministra bula stvorena komisiya dlya viroblennya shtativ vijskovih chastin upravlin i ustanov vijskovogo vidomstva Azerbajdzhanskoyi Respubliki i tabeli okladiv utrimannya V osnovu budivnictva Zbrojnih sil Azerbajdzhanskoyi Respubliki buli pokladeni principi organizaciyi komplektuvannya upravlinnya i bojovoyi pidgotovki vijsk carskoyi rosijskoyi armiyi z urahuvannyam miscevih umov 10 sichnya nakazom vijskovogo ministra bulo utvoreno Vijskovu radu pri ministerstvi Na Vijskovu radu pokladalosya rozrobka i virishennya pitan vijskovogo zakonodavstva rozmishennya postachannya navchannya i vihovannya vijsk Pid bezposerednim kerivnictvom Mehmandarova bula sformovana nacionalna armiya Azerbajdzhanu Obijmav posadu vijskovogo ministra do zanyattya Azerbajdzhanu XI Chervonoyu Armiyeyu 28 kvitnya 1920 roku Pid chas Bilshovickogo povstannyared U nich z 26 na 27 kvitnya 1920 roku v Baku spalahnulo povstannya bilshovikiv yaki vden pred yavili uryadu i parlamentu krayini ultimatum pro zdachu vladi AKP b Odnochasno kordon peretnuli bronepoyizdi Radyanskoyu Rosiyeyu slidom za yakimi ruhalisya golovni chastini XI Chervonoyi Armiyi Podiyi v stolici i na okolici rozvivalisya odnochasno ale povedinka vijsk nosilo riznij harakter nbsp S Mehmandarov sidit 3 j zliva u skladi Kabinetu Ministriv ADR IV go skladu Gruden 1919 Perejshovshi kordon bronepoyizdam miscyami chinivsya nevelikij opir S Mehmandarov 27 chisla navit vidpraviv terminovu telegramu na zahidnij front de roztashovuvalisya osnovni chastini azerbajdzhanskoyi armiyi povidomlyayuchi Bilshoviki napali na stanciyu Yalama prosuvayutsya dali zajnyali Hudat stanovishe kritichne Nakazuyu sogodni zh vislati v Kizilburun z Kazaha i z Gyandzhi po odnomu bataljonu po mozhlivosti kozhen siloyu ne menshe 500 bagnetiv z kulemetami ruhomij sklad vzhe podanij Pro chas vistupu telegrafujte ochikuyu pributtya cih bataljoniv zavtra Nastupnogo dnya 28 kvitnya z Gyandzhi vijskovomu ministru telegrafom bulo peredano donesennya sho o pershij godini nochi zi stancij Akstafa i Gyandzha vistuplyat bataljoni z kulemetnoyu rotoyu Odnak podiyi v Baku rozvivalisya zovsim po inshomu Deyaki vijskovi chastini stali perehoditi na storoni povstalih Tak vchiniv polk Yardim Alajyi sho zajnyav kilka kvartaliv Baku U Zavokzalnomu rajoni 5 a artbatareya i kinnij zagin bez boyu zdalisya povstalim Do vechora do povstalih priyednavsya 7 j Shirvanskij pihotnij polk azerbajdzhanskoyi armiyi Todi zh uvecheri 28 kvitnya vidkrilosya ekstrene zasidannya parlamentu dlya obgovorennya ultimatumu pro zdachu vladi Mehmandarov yakij vistupiv pered obgovorennyam pitannya povidomiv parlamentu pro nemozhlivist zbrojnogo oporu Zgidno komunistu A Shahbazovu yakij sluzhiv zv yazkivcem v shtabi armiyi vranci 28 kvitnya vin chuv yak chergovij praporshik peredav Mehmandarovu sho robochi patruli zupinyali jdut na robotu oficeriv i nakazuvali znyati pogoni Mehmandarov cherez tridcyat hvilin pribuv do shtabu i Shahbazov pochuv vid nogo sho toj bilshe ne vijskovij ministr i sho ciyeyi nochi uryad zdav vladu robitnicho selyanskogo uryadu Buduchi dosvidchenim voyenachalnikom Mehmandarov ociniv yak stan sprav u misti tak i polozhennya Bakinskogo garnizonu i ne bazhav prolivati krov Razom z timchasovo vikonuyuchim posadu nachalnika shtabu general majorom A Gajtabashi vin pidpisav nakaz 237 pro te sho u vsih chastinah shtabah upravlinnyah ustanovah i zakladah vijskovogo vidomstva prodovzhuvati robotu tak samo yak bulo dosi do peredachi novoyi vladi Vijskovij ministr u svoyemu ostannomu nakazi podyakuvav vijskovosluzhbovcyam za yih sluzhbu i visloviv upevnenist sho soldati i oficeri azerbajdzhanskoyi armiyi i pri novij vladi budut sluzhiti tak samo chesno i doblesno na blago vsim nam dorogo Azerbajdzhanu Daj to Bog Piznishe marshal aviaciyi S Ya Krasovskij u svoyih spogadah protistavlyav Mehmandarova povedinci chleniv azerbajdzhanskogo parlamentu yaki perebralisya v menshovicku Gruziyu Yak pidkreslyuvav Krasovskij Mehmandarov zalishivsya i zgodom virno sluzhiv svoyemu narodu viddavshi bagatij dosvid i sili budivnictvu Chervonoyi Armiyi Na sluzhbi Radyanskogo Azerbajdzhanured nbsp List N Narimanova V I Leninu pro generaliv S Mehmandarova i A Shihlinskomu 1920 r Pislya zhorstokogo pridushennya antiradyanskogo povstannya v Gyandzhi v kinci travnya 1920 roku praktichno vsi oficeri azerbajdzhanskoyi nacionalnoyi armiyi buli zaareshtovani v chisli zaareshtovanih buli generali S Mehmandarov i A Shihlinskij Yih utrimuvali v Bakinskij ChK Za spogadami kolishnogo oberoficera za doruchennyami pri vijskovomu atashe ADR v Gruziyi a z lipnya 1921 roku vijskovogo atashe Azerbajdzhanu v Turechchini A Askerova Kengerlinskogo v ChK generali piddavalisya riznim znushannyam i prinizhennyam Vid represij yih vryatuvalo tilki vtruchannya todishnogo kerivnika Radnarkomu Azerbajdzhanu N Narimanova yakij vidpraviv generaliv do Moskvi iz suprovidnim listom na im ya V I Lenina takogo zmistu nbsp Dorogij Volodimir Illich Pid chas gyandzhinskogo povstannya vsi oficeri staroyi azerbajdzhanskoyi armiyi buli zaareshtovani v chisli yih buli i podavci cogo vidomi generali Mehmandarov i Shihlinskij Pislya retelnogo rozsliduvannya viyavilosya sho ci generali ne prichetni ale vse zh do zmicnennya nashogo stanovisha i z metoyu dopomogti nashij spilnij spravi mi virishili yih vidpraviti u Vashe rozporyadzhennya dlya roboti v shtabi tak yak voni yak vijskovi fahivci ye nezaminnimi Odin z nih Shihlinskij v carskij armiyi vvazhavsya bogom artileriyi Do zakinchennya polskogo frontu nehaj voni pracyuyut v Moskvi a potim poproshu vidpraviti yih do nas dlya formuvannya nashih chastin Neobhidno za cej chas za nimi pozalicyatisya Politichne perekonannya yih voni nenavidyat musavatistiv perekonani sho Azerbajdzhan bez Radyanskoyi Rosiyi ne mozhe isnuvati ye vorogami Angliyi lyublyat Rosiyu Z komunistichnim privitom N Narimanov 1 serpnya 1920 roku nbsp nbsp Budinok v Baku v yakomu z 1918 po 1931 rik prozhivav Mehmandarov Na pochatku serpnya 1920 roku Mehmandarov pribuv do Moskvi de buv priznachenij u rozporyadzhennya Vserosijskogo Golovnogo shtabu a potim do skladu Artilerijskoyi statutnoyi komisiyi V Azerbajdzhani tim chasom jshlo formuvannya Azerbajdzhanskoyi Chervonoyi armiyi Narkom z vijskovih i morskih sprav narkomvoyenmor Aligejdar Karayev virishiv zaluchiti do roboti vijskovih fahivciv takih yak generali Shihlinskij i Mehmandarov Ostannogo vin dobre znav she po parlamentu Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Karayev visunuv propoziciyu a uryad Radyanskogo Azerbajdzhanu zi svogo boku porushiv pitannya pro vikoristannya cih dvoh voyenachalnikiv v roboti po zmicnennyu vijsk Azerbajdzhanskoyi RSR Za klopotannyam azerbajdzhanskogo uryadu generali Mehmandarov i Shihlinskij specialnoyu telegramoyu Sergo Ordzhonikidze buli vidryadzheni v rozporyadzhennya azerbajdzhanskogo narkomvoyenmora Yih zarahuvali do shtabu Azerbajdzhanskoyi Chervonoyi armiyi Mehmandarov stav pracyuvati radnikom z osoblivih doruchen v Narkomvoenmorkomisariati i vin buv osnovnim fahivcem z rozvitku vijskovoyi spravi formuvannya novih pidrozdiliv rodiv vijsk i sluzhb molodoyi Azerbajdzhanskoyi Chervonoyi armiyi yak i z pitan yiyi strukturnoyi organizaciyi Yak zaznachav zastupnik Karayeva majbutnij general lejtenant O I Todorskij U Golovnomu shtabi Narkomvoyenmora pracyuvali dva vidatnih vijskovih fahivcya Mehmandarov i Shihlinskij Postanovoyu Radi Narodnih Komisariv ARSR 24 zhovtnya 1922 roku skladayetsya dlya osoblivih doruchen pri Narkomvoyenmori t Mehmandarovu Samedbeku bula vstanovlena shomisyachna nadbavka do platni v rozmiri p yatdesyati rubliv zolotom zi zberezhennyam ciyeyi nadbavki i pislya vihodu z vijskovoyi sluzhbi dovichno Z 1924 po 1928 rik vikladav v Azerbajdzhanskij zvedenij shkoli komskladu Buv chlenom vijskovo naukovogo tovaristva bakinskogo garnizonu Buv radnikom v Komisariati vijskovih i morskih sil Azerbajdzhanu 8 lyutogo 1928 roku Revvijskrada Kavkazkoyi Chervonoprapornoyi armiyi porushiv klopotannya pro priznachennya Samedbeku Mehmandarovu personalnoyi derzhavnoyi pensiyi 1 chervnya 1928 Samedbek Mehmandarov za stanom zdorov ya nakazom Revvijskradi SRSR buv zvilnenij z lav Chervonoyi armiyi Pomer 12 lyutogo 1931 roku v Baku buv pohovanij na Nagirnomu kladovishi U 1939 roci na misci kladovisha buv zakladenij park imeni S M Kirova zaraz Aleya shahidiv i mogila Mehmandarova zagubilasya Nagorodired nbsp Vijskovij ministr ADR S Mehmandarov Medal Za pidkorennya Hanstva Kokandskogo Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya 1876 Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya 1881 Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya 1891 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1896 Medal U pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 1899 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya z mechami 1901 Medal Za pohid v Kitaj Zolota zbroya Za horobrist 1903 Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya 1904 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya z mechami 1905 Medal U pam yat rosijsko yaponskoyi vijni 1906 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1911 Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya z mechami 1915 Orden Svyatogo Georgiya 3 go stupenya 1915 Georgiyivska zbroya diamantami prikrashena 1915 Orden Bilogo orla z mechami 1915 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo z mechami 1915 Licar Velikogo hresta Ordena Svyatogo Mihajla i Georgiya 1915 Sim yared nbsp Memorialna doshka na stini budinku po vulici Istiglaliyat v Baku v yakomu zhiv Mehmandarov z 1918 po 1931 U 1903 roci polkovnik Samedbek Mehmandarov odruzhivsya z vdovoyu Yelizavetoyu Mikolayivnoyu Malishevskoyu do shlyubu Teteranskoyu lyuteranskogo virospovidannya Sin Igor Mehmandarov narodivsya 18 listopada 1908 roku v Irkutsku Pislya smerti batka v Baku razom z matir yu pereyihav na prozhivannya v Leningrad Yelizaveta otrimuvala za cholovika pensiyu Igor navchavsya i pracyuvav inzhenerom Igor Samedbekovich Mehmandarov buv odruzhenij z Izoyu Ivanivnoyu dochkoyu Ivana Yakovicha Kulagina yakij u skladi XI yi Chervonoyi Armiyi brav uchast u vstanovlenni Radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni general major I Ya Kulagin komanduvav 35 yu gvardijskoyu Lozivskoyu strileckoyu diviziyeyu a pislya vijni prohodiv sluzhbu v Azerbajdzhani U seredini 70 h rokiv Igor Samedbekovich Mehmandarov povernuvsya v Baku Pomer u 1989 roci Pam yatred Im yam generala Mehmandarova nazvani vulicya v misti Baku i tanker Azerbajdzhanskogo kaspijskogo morskogo paroplavstva Vin ye odnim z personazhiv romaniv A M Stepanova Port Artur i Sim ya Zvonarovih Na fasadi osobnyaka polkovnika carskoyi armiyi Irzabeka Ahundova vnuchatogo pleminnika pismennika i dramaturga Mirzi Fatali Ahundova v yakomu Mehmandarov prozhivav na vulici Voroncovskij nini vul Butirina u Vladikavkazi vstanovlena memorialna doshka na chest Samedbeka Mehmandarova Dokumentalnij filmred Musulmani yakimi pishayetsya Rosiya Film p yatij Azerbajdzhanska zirka rosijskoyi artileriyi Arhivovano 6 grudnya 2021 u Wayback Machine Primitkired Ismailov E E Georgievskie kavalery azerbajdzhancy M 2005 S 130 Kavkazskij kalendar na 1851 god Tiflis 1850 s 23 EFSANEVI GENERAL SEMED BEY MEHMANDAROV Arhivovano 6 grudnya 2021 u Wayback Machine Arhiv Politicheskih Dokumentov Upravleniya delami Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki azerb a b Mehmandarov Samed Bek Sadyk Bek Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Attestacionnyj spisok kapitanam po starshinstvu v chinah 38 Artillerijskoj brigady Sostavlen k 1 sentyabrya 1892 goda Arhiv Voenno istoricheskogo muzeya artillerii inzhenernyh vojsk i vojsk svyazi F 25 op 101 d 140 c 46 ob 47 VP po voennomu vedomstvu Razvedchik 294 14 maya 1896 g s 478 Spisok po starshinstvu v chinah shtab i ober oficeram i klassnym chinovnikam Zabajkalskogo artillerijskogo diviziona Za mart mesyac 1902 goda Arhiv Voenno istoricheskogo muzeya artillerii inzhenernyh vojsk i vojsk svyazi F 25 op 98 2 d 3969 c 11 ob 12 Shihlinskij A A Sluzhba na Dalnem Vostoke i kitajskij pohod Arhivovano 6 grudnya 2021 u Wayback Machine Moi vospominaniya Spisok polkovnikam po starshinstvu Sostavlen po 1 e yanvarya 1903 g SPb 1903 s 719 Shihlinskij A A Moi vospominaniya Baku 1944 S 51 E E Ismailov Zolotoe oruzhie s nadpisyu Za hrabrost Spiski kavalerov 1788 1913 Moskva 2007 s 353Posilannyared Samedbek Mehmandarov ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Mehmandarov Samed Bek Sadyk Bek Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Mehmandarov Samed Bek Sadyk Bek Arhivovano 6 grudnya 2021 u Wayback Machine na sajte HRONOS Abasov A T General Mehmandarov B 1977 Gasanly Dzh P Istoriya diplomatii Azerbajdzhanskoj Respubliki Vneshnyaya politika Azerbajdzhanskoj Demokraticheskoj Respubliki 1918 1920 Flinta Nauka 2010 T I ISBN 978 5 9765 0900 9 978 5 02 037268 9 UDK 94 479 24 1918 1920 BBK 63 3 5Aze 6 Larenko P N Stradnye dni Port Artura Russko yaponskaya vojna Vzglyad pobezhdyonnyh M 2005 Chingiz Salahly K 150 letiyu so dnya rozhdeniya generala ot artillerii Samedbeka Mehmandarova Arhivovano 29 sichnya 2020 u Wayback Machine Birzha Plus 4 11 noyabrya 2005 g Darabadi P Voenno politicheskaya istoriya Azerbajdzhana 1917 1920 gody B Izd dom Kavkaz 2013 Darabadi P Voennye problemy politicheskoj istorii Azerbajdzhana nachala XX veka B Elm 1991 Gusejnov A Aligejdar Karaev biograficheskij ocherk B Azerbajdzhanskoe gos izd vo 1976 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Samedbek Mehmandarov