Антоніу ди Олівейра Салазар (порт. António de Oliveira Salazar; 28 квітня 1889 — 27 липня 1970) — португальський державний і політичний діяч, вчений-економіст. Засновник та лідер Нової Держави, прем'єр-міністр Португалії (1932—1968). Виконувач обов'язків президента Португалії (1951). Народився у Санта-Комба-Дані. Був сином дрібного землевласника Антоніу де Олівейри та Марії Салазар. Випускник Коїмберського університету. Співзасновник Національного союзу (1930). Домігся зміни конституції (1933), що надало йому широкі владні повноваження. Встановив правоконсервативний авторитарний режим. Репресивними заходами відновив суспільний порядок і португальську економіку. Вів курс на придушення комуністично-соціалістичних рухів, допомагав сусідній Іспанії в особі Франко боротися проти лівого уряду. Зберігав нейтралітет Португалії в Другій Світовій війні, залишаючись вірним португальсько-англійському альянсу. Долучився до західного протирадянського блоку від початку Холодної війни. Саме за часів його правління Португалія вступила до НАТО (1949), ООН (1955), ЄАВТ (1960) та ОЕСР (1961). Фактично виступав за збереження Португалією влади над своїми африканськими колоніями, що спричинило початок колоніальних війн, був прибічником лузотропікалізму. Помер у Лісабоні, похований у Санта-Комба-Дані.
Антоніу Салазар порт. António de Oliveira Salazar | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
5 липня 1932 — 25 вересня 1968 | ||||||||||||||||
Президент: | Ошкар Кармона (1926—1951) він сам (1951) Франсішку Кравейру Лопіш (1951—1958) Амеріку Томаш (1958—1974) | |||||||||||||||
Попередник: | ||||||||||||||||
Наступник: | Марселу Каетану | |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
18 квітня — 21 липня 1951 | ||||||||||||||||
Попередник: | Ошкар Кармона | |||||||||||||||
Наступник: | Кравейру Лопеш | |||||||||||||||
Народження: | 28 квітня 1889 Вімейру, Санта-Комба-Дан, Португальське королівство | |||||||||||||||
Смерть: | 27 липня 1970 (81 рік) Лісабон, Португалія | |||||||||||||||
Причина смерті: | тромбоемболія легеневої артерії | |||||||||||||||
Поховання: | Санта-Комба-Дан | |||||||||||||||
Національність: | португалець | |||||||||||||||
Країна: | Португальське королівство Перша Португальська Республіка Нова Держава | |||||||||||||||
Релігія: | католик | |||||||||||||||
Освіта: | Коїмбрський університет | |||||||||||||||
Ступінь: | доктор фінансових наук | |||||||||||||||
Партія: | Національна єдність | |||||||||||||||
Автограф: | ||||||||||||||||
Нагороди: | ||||||||||||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Раннє життя
Сім'я
Салазар народився 28 квітня 1889 року у Вімейру, поблизу Санта-Комба-Дан (округ Візеу), у сім'ї зі скромним достатком. Його батько, дрібний землевласник, починав як сільськогосподарський робітник, а потім став керівником у заможної родини сільських землевласників регіону Санта-Комба-Дан Перестрело, які володіли землями та іншими активами, розкиданими між Візеу та Коїмброю.
Він був єдиним хлопчиком у Антоніу де Олівейра (1839—1932) та його дружини Марії ду Ресгате Салазар (1845—1926). Згідно з португальськими правилами повного імені, за якими на першому місці стоїть прізвище матері, Салазара мали б звати «Антоніу Салазар де Олівейра» — як у його чотирьох сестер, але з незрозумілих причин порядок імен був змінений, і він став «Антоніу де Олівейра Салазар». Його чотирма старшими сестрами були Марія ду Ресгате Салазар де Олівейра, вчителька початкової школи; Еліза Салазар де Олівейра; Марія Леопольдіна Салазар де Олівейра; і Лаура Салазар де Олівейра, яка 1887 року вийшла заміж за Абеля Паїша де Соузу, брата Маріу Паїша де Соузу, який служив міністром внутрішніх справ при Салазарі.
Освіта
Салазар відвідував початкову школу у своєму маленькому селі, а згодом перейшов до іншої початкової школи у Візеу. У віці 11 років він виграв безплатне місце в семінарії Візеу, де навчався протягом восьми років, з 1900 по 1908 рік. Салазар думав стати священником, але, як і багато хто з тих, хто вступав до семінарії дуже молодим, вирішив не продовжувати священство після отримання сану. 1910 року, в перші роки Першої республіки, він поїхав до Коїмбри, щоб вивчати право в університеті. У ці студентські роки в Коїмбрі він виявив особливий інтерес до фінансів і закінчив юридичний факультет з відзнакою, спеціалізуючись на фінансах та економічній політиці. 1914 року він закінчив навчання, набравши 19 балів з 20, і став доцентом економічної політики на юридичному факультеті. 1917 року він очолив кафедри економічної політики та фінансів в університеті за призначенням професора Жозе Альберту душ Рейша. Наступного року Салазар здобув докторський ступінь.
Політика та Нова Держава
Передумови
Салазару був двадцять один рік, коли відбулася революція 5 жовтня 1910 року, яка повалила португальську монархію і встановила Першу Португальську Республіку. Політичні інститути Першої республіки проіснували до 1926 року, коли на зміну їй прийшла військова диктатура. Спочатку вона була відома як Військова диктатура, а потім, з 1928 року, як .
Епоху Першої республіки описували як епоху «безперервної анархії, корупції в уряді, заворушень і грабежів, вбивств, свавільних тюремних ув'язнень і релігійних переслідувань». Вона стала свідком інавгурації восьми президентів, 44 змін урядів і 21 революції. Перший уряд республіки проіснував менше ніж 10 тижнів, а уряд, що проіснував найдовше, протримався трохи понад рік. Революція в Португалії стала крилатим словом в Європі. Вартість життя зросла у двадцять п'ять разів, а валюта впала до 1⁄33 своєї вартості в золоті. Державні фінанси Португалії вступили в критичну фазу, перебуваючи під неминучою загрозою дефолту щонайменше з 1890-х років. Прірва між багатими і бідними продовжувала збільшуватися. Режим змусив Португалію 1916 року вступити в Першу світову війну, що лише погіршило загрозливий стан справ у країні. Одночасно з цим католицьку церкву переслідували антиклерикальні масони Республіки, а політичні вбивства і тероризм стали звичним явищем. За офіційними даними поліції, між 1920 і 1925 роками на вулицях Лісабона вибухнуло 325 бомб. Британський дипломат сер Джордж Рендел говорив, що він не може описати «політичне тло інакше, як жалюгідне … дуже відмінне від впорядкованої, успішної й добре керованої країни, якою вона згодом стала за часів правління сеньйора Салазара». Салазар пам'ятатиме про політичний хаос того часу, коли пізніше правитиме Португалією.
Громадське невдоволення призвело до державного перевороту 28 травня 1926 року, який вітала більшість цивільних класів. На той час у Португалії переважала думка, що політичні партії є елементом розколу і що парламентаризм перебуває в кризі. Це призвело до загальної підтримки або принаймні толерантності до авторитарного режиму.
Рання кар'єра
У молодості участь Салазара в політиці була зумовлена його католицькими поглядами, які були викликані новою антиклерикальною позицією Першої республіки. Він став членом неполітичного католицького руху «Академічний центр християнської демократії» (порт. Centro Académico de Democracia Cristã). Салазар відкидав монархістів, оскільки вважав, що вони протистоять соціальним доктринам папи римського Лева XIII, якому він дуже симпатизував. Він часто писав статті в журналах, присвячених соціальним дослідженням, особливо в щотижневику O Imparcial, яким керував його друг (а згодом кардинал-патріарх Лісабона) Мануел Гонсалвіш Сережейра. Місцева преса описувала його як «одного з найпотужніших умів нового покоління».
1921 року Салазара переконали висунути свою кандидатуру на виборах до парламенту, хоча він зробив це неохоче. Один раз він з'явився в парламенті й більше не повернувся, вражений безладом, свідком якого він став, і відчуттям марності своєї діяльності. Салазар був переконаний, що ліберальний індивідуалізм призвів до фрагментації суспільства і викривлення демократичного процесу. Після державного перевороту 28 травня 1926 року, який встановив режим Національної диктатури, Салазар на короткий час увійшов до уряду Жозе Мендіша Кабесадаша як міністр фінансів. 11 червня невелика група офіцерів вирушила з Лісабона до Санта-Комба-Дан, щоб переконати його стати міністром фінансів. Салазар провів у Лісабоні п'ять днів. Запропоновані ним умови контролю над витратами були відхилені, він швидко подав у відставку і вже через дві години їхав потягом назад до Коїмбрського університету, пояснивши, що через часті суперечки та загальний безлад в уряді він не може належним чином виконувати свою роботу.
Головною проблемою Португалії 1926 року був величезний державний борг. Кілька разів між 1926 і 1928 роками Салазар відмовлявся від призначення на посаду міністра фінансів. Він пояснював це поганим станом здоров'я, відданістю своїм старим батькам і тим, що віддає перевагу академічним монастирям. 1927 року, за часів міністра Сінеля де Кордеша, державний дефіцит продовжував зростати. Уряд намагався отримати кредити від під егідою Ліги Націй, але умови були визнані неприйнятними. Коли Португалія опинилася під загрозою неминучого фінансового краху, Салазар нарешті погодився стати міністром фінансів 26 квітня 1928 року після того, як республіканець і масон Ошкар Кармона був обраний президентом. Однак перед тим, як обійняти цю посаду, він особисто заручився від Кармони категоричним запевненням, що на посаді міністра фінансів він матиме право накладати вето на витрати в усіх урядових відомствах, а не лише у своєму власному. Протягом одного року, озброєний спеціальними повноваженнями, Салазар збалансував бюджет і стабілізував португальську валюту. Салазар створив перший з багатьох профіцитів бюджету у Португалії.
У липні 1929 року Салазар знову подав у відставку. Його друг Маріу де Фігейреду, міністр юстиції, прийняв нове законодавство, яке полегшувало організацію релігійних процесій. Новий закон обурив республіканців, спричинив урядову кризу, і Фігейреду погрожував піти у відставку. Салазар порадив Фігейреду не йти у відставку, але сказав своєму другові, що приєднається до його рішення. Фігейреду подав у відставку, а Салазар — на той час госпіталізований через перелом ноги — пішов у відставку 3 липня. Кармона особисто відвідав лікарню 4 липня і попросив Салазара передумати. Прем'єр-міністр , який не погоджувався з політикою Кармони, залишив уряд. Салазар залишився в уряді на посаді міністра фінансів, але з додатковими повноваженнями.
Салазар залишався на посаді міністра фінансів, в той час, як військові прем'єр-міністри приходили і йшли. Починаючи з першого успішного року перебування на посаді, він поступово став уособлювати фінансове та політичне розв'язання проблеми безладу військової диктатури, яка так і не змогла сформувати чіткого лідера. Нарешті, 5 липня 1932 року президент Кармона призначив Салазара прем'єр-міністром Португалії, після чого він почав діяти ближче до головного потоку політичних настроїв у своїй країні. Авторитарний уряд складався з правої коаліції, і він зміг залучити до себе поміркованих представників кожної політичної течії за допомогою цензури та репресій, спрямованих проти тих, хто не входив до неї. Ті, кого вважали справжніми фашистами, потрапляли до в'язниці або на заслання. Консервативні католики були найпершими і найвідданішими прихильниками Салазара, тоді як консервативні республіканці, яких не вдалося залучити на свій бік, стали його найнебезпечнішими опонентами в ранній період. Вони здійснили кілька спроб державного перевороту, але ніколи не виступали єдиним фронтом, тому ці спроби були легко придушені. Ніколи не бувши справжнім монархістом, Салазар, однак, здобув підтримку більшості монархістів, оскільки Мануел II, вигнаний і скинутий останній король Португалії, завжди підтримував Салазара. Пізніше, 1932 року, саме завдяки діям Салазара скинутий король був похований на державному рівні. розривалися між підтримкою режиму і засудженням його як буржуазного. Їм було надано достатньо символічних поступок, щоб Салазар здобув прихильність поміркованих, але решта була репресована політичною поліцією.
Прем'єр-міністр (1932—1968)
Утворення Нової Держави
Політична філософія Нової Держави ґрунтувалася на близькій інтерпретації католицької соціальної доктрини, як і тодішній режим Енгельберта Дольфуса в Австрії. Економічна система, відома як корпоратизм, базувалася на схожих інтерпретаціях папських енциклік Rerum novarum (Лев XIII, 1891) і Quadragesimo anno (Пій XI, 1931), які мали на меті запобігти класовій боротьбі та перетворити економічні проблеми на другорядні стосовно соціальних цінностей. Rerum novarum стверджувала, що трудові об'єднання є частиною природного порядку, як і сім'я. Таким чином, право людей об'єднуватися в профспілки та займатися трудовою діяльністю є невідчужуваним і не може бути заперечене ні роботодавцями, ні державою. Quadragesimo anno надала план для зведення корпоративістської системи.
Групою юристів, бізнесменів, священнослужителів та університетських професорів, під керівництвом Салазара, а також Марселу Каетану, який відігравав важливу роль, була розроблена нова конституція. Конституція створила Нову державу, теоретично корпоративістську державу, що представляє групи інтересів, а не окремих осіб. Лідери хотіли створити систему, в якій народ був би представлений через корпорації, а не через партії, що розколюють суспільство, і в якій національні інтереси були б пріоритетними над вимогами окремих груп. Салазар вважав, що партійна система в Португалії зазнала безповоротної поразки.
На відміну від Муссоліні чи Гітлера, Салазар ніколи не мав наміру створити партійну державу. Салазар був проти концепції цілої партії, і 1930 року він створив Національну єдність — де-факто однопартійну організацію, але він створив її як непартійну, оголосивши, що Національна єдність буде антиподом політичної партії. Національна єдність стала допоміжним органом, а не джерелом політичної влади. Національна єдність була створена для контролю і стримування громадської думки, а не для її мобілізації; її метою було зміцнення і збереження традиційних цінностей, а не встановлення нового суспільного ладу. На жодному етапі ситуація не виглядала так, що Салазар бажав, щоб вона виконувала центральну роль, яку набула фашистська партія Муссоліні в Італії, насправді вона мала бути платформою консерватизму, а не революційним авангардом. Міністри, дипломати та державні службовці ніколи не були змушені вступати до Національної єдності.
Законодавчий орган, Національна Асамблея, був обмежений членами Національної єдності. Вона могла ініціювати законопроєкти, але лише з питань, які не потребували державних витрат. Паралельна Корпоративна палата включала представників муніципалітетів, релігійних, культурних і професійних груп, а також офіційних робітничих синдикатів, які прийшли на зміну вільним профспілкам.
Нова конституція, запроваджена Салазаром, встановлювала антипарламентський і авторитарний уряд, який проіснував до 1974 року. Президент мав обиратися всенародним голосуванням строком на сім років. На папері новий документ наділяв президента широкими, майже диктаторськими повноваженнями, включаючи право призначати та звільняти прем'єр-міністра. Президент був піднесений до найвищого становища як «колесо рівноваги», захисник і верховний арбітр національної політики. Президент Кармона, однак, надав Салазару більш-менш повну свободу дій після призначення його прем'єр-міністром і продовжував робити це й надалі. Кармона і його наступники будуть здебільшого підставними особами, оскільки реальна влада належатиме Салазару. Віарда стверджує, що Салазар досяг свого становища не лише завдяки конституційним положенням, але й завдяки своєму характеру: владному, абсолютистському, амбітному, працьовитому та інтелектуально блискучому.
Корпоративістська конституція була схвалена на національному португальському конституційному референдумі 19 березня 1933 року. Проєкт був опублікований за рік до цього, і громадськості було запропоновано висловити свої заперечення в пресі. Ці заперечення, як правило, мали загальний характер, і лише невелика кількість людей, менш як 6000, проголосувала проти нової конституції. Нова конституція була схвалена 99,5 % голосів, але 488 840 утрималися (при зареєстрованому електораті в 1 330 258 осіб), що зарахувалося як «так». Г'ю Кей зазначає, що велика кількість тих, хто утримався, може бути пов'язана з тим, що виборцям було запропоновано пакетну угоду, на яку вони повинні були відповісти «так» або «ні» без можливості прийняти один пункт і відкинути інший. На цьому референдумі жінкам вперше в Португалії було дозволено голосувати. Їхнє право голосу не було отримано за часів Першої республіки, попри зусилля феміністок, і навіть під час голосування на референдумі вимогою для жінок-виборців була середня освіта, в той час, як чоловікам достатньо було вміти читати й писати.
1933 рік став переломним в історії законодавства Португалії. Під керівництвом Салазара Теотуніу Перейра, заступник державного секретаря з питань корпорацій та соціального забезпечення, який підпорядковувався безпосередньо Салазару, ухвалив широке законодавство, що сформувало корпоративістську структуру та започаткувало всеосяжну систему соціального забезпечення. Ця система була однаково антикапіталістичною та антисоціалістичною. Корпоратизація робітничого класу супроводжувалася суворим законодавством, що регулювало бізнес. Робітничі організації були підпорядковані державному контролю, але отримали легітимність, якої ніколи раніше не мали, і стали бенефіціарами різноманітних нових соціальних програм. Проте важливо зазначити, що навіть у перші роки, сповнені ентузіазму, корпоративістські організації не були в центрі влади, а отже, корпоратизм не був справжньою основою всієї системи.
Відносини з фашизмом
1934 року Салазар заслав в рамках чистки керівництва , також відомих як «сині сорочки» (порт. camisas azuis). Салазар засудив націонал-синдикалістів як таких, що «надихаються певними іноземними моделями» (маючи на увазі німецький нацизм), а їхнє «звеличення молоді, культ сили через пряму дію, принцип вищості державної політичної влади в суспільному житті, схильність до організації мас навколо одного лідера» — як фундаментальні відмінності між фашизмом і католицьким корпоративізмом Нової Держави. Власна партія Салазара, Національна єдність, була сформована як підпорядкована організація широкого профілю для підтримки самого режиму, а тому не мала власної філософії. У той час багато європейських країн побоювалися руйнівного потенціалу комунізму. Салазар заборонив не лише марксистські партії, але й революційні фашистсько-синдикалістські партії. Одна з головних критик його режиму полягає в тому, що стабільність була куплена і підтримувалася шляхом придушення прав і свобод людини.
Корпоративістська держава мала певну схожість з італійським фашизмом Беніто Муссоліні та його початковим корпоративізмом, але були значні відмінності в моральному підході до управління. Хоча Салазар захоплювався Муссоліні і перебував під впливом його , Салазар дистанціювався від фашистської диктатури, яку він вважав язичницькою цезаристською політичною системою, що не визнає ні правових, ні моральних обмежень. Салазар також розглядав німецький нацизм як такий, що сповідує язичницькі елементи, які він вважав огидними. Напередодні Другої світової війни Салазар зробив таку заяву:
Ми проти всіх форм інтернаціоналізму, комунізму, соціалізму, синдикалізму і всього, що може розділити, звести до мінімуму або розбити сім'ю. Ми проти класової війни, нерелігійності та нелояльності до своєї країни; проти кріпацтва, матеріалістичної концепції життя та превалювання сили над правом.
Такі вчені, як , Томас Джерард Ґаллахер, Хуан Хосе Лінц, Антоніу Кошта Пінту, Роджер Ґріффін, Роберт Пакстон і Говард Віарда, вважають за краще розглядати португальську Нову Державу як консервативний авторитарний режим, а не фашистський. З іншого боку, деякі португальські дослідники, такі як , Мануель Віллаверде Кабрал, Мануель де Лусена і Мануель Лофф, вважають, що Нову Державу слід вважати фашистським режимом. писав, що «систему Салазара найкраще можна описати як авторитарний корпоративізм або навіть авторитарний корпоративний лібералізм», а не як фашизм. Історик Хуан Хосе Лінц каже, що фашизм ніколи не пустив коріння в салазарівській Португалії. Португальська Нова Держава відрізнялася від фашизму ще глибше, ніж франкістська Іспанія. Салазар був, по суті, диктатором Португалії, але він віддавав перевагу пасивному суспільству й обмеженій державі, де соціальна влада залишалася в руках церкви, армії та великих землевласників.
Історик Роберт Пакстон зазначає, що однією з головних проблем у визначенні фашизму є те, що його широко імітували. Він пише: «У період розквіту фашизму, в 1930-х роках, багато режимів, які функціонально не були фашистськими, запозичили елементи фашистського декору, щоб надати собі аури сили, життєздатності та масової мобілізації». Далі він зауважив, що Салазар «розгромив португальський фашизм після того, як скопіював деякі з його методів народної мобілізації».
Охорона режиму
Салазар покладався на таємну поліцію, щоб забезпечити реалізацію своєї політики. 1933 року була створена Поліція державного нагляду та оборони (порт. Polícia de Vigilância e Defesa do Estado). 1945 року її замінила реорганізована Поліція міжнародної та державної оборони (порт. Polícia Internacional e de Defesa do Estado) (), яка проіснувала до 1969 року (а з цього року до 1974 року під керівництвом Марселу Каетану — Генеральна дирекція безпеки (порт. Direção-General de Segurança) (DGS). Таємна поліція існувала не лише для захисту національної безпеки в сучасному розумінні, але й для придушення політичних опонентів режиму, особливо тих, хто був пов'язаний з міжнародним комуністичним рухом або Радянським Союзом.
Громадянська війна в Іспанії
Громадянська війна в Іспанії, що розпочалася в липні 1936 року, стала очевидною причиною радикалізації режиму. Усередині країни режим зіткнувся з монархічним повстанням 1935 року, загрозою лівого перевороту 1936 року, кількома вибухами бомб і змовами в 1936 і 1937 роках, у тому числі спробою вбивства Салазара 1937 року. Водночас у Лісабоні активно діяли агенти іспанських республіканців, а іспанські війська були розгорнуті на вразливому португальському кордоні, що серйозно загрожувало португальському суверенітету.
На початку громадянської війни в Іспанії Салазар отримав додаткові портфелі військового міністра та міністра закордонних справ, зберігши при цьому керівництво міністерством фінансів, сконцентрувавши таким чином ще більше влади у своїх руках.
Салазар підтримував Франсіско Франко та націоналістів у їхній війні проти військ Другої республіки, а також анархістів і комуністів. Націоналісти спочатку не мали доступу до морських портів, тому салазарівська Португалія допомагала їм отримувати озброєння з-за кордону, в тому числі боєприпаси, коли у деяких націоналістичних сил їхні запаси практично закінчилися. Через це націоналісти називали Лісабон «портом Кастилії». Пізніше Франко в інтерв'ю газеті «Le Figaro» згадував про Салазара в захоплених тонах:
Найдосконаліший державний діяч, найбільш гідний поваги, якого я знав, — це Салазар. Я вважаю його надзвичайною особистістю за його інтелект, політичне чуття і скромність. Його єдиним недоліком, мабуть, є його скромність.
8 вересня 1936 року в Лісабоні відбувся військово-морський бунт. Екіпажі двох португальських військових кораблів — «Афонсу де Альбукерке» та «Дау» — підняли бунт. Матроси, пов'язані з Комуністичною партією, ув'язнили своїх офіцерів і спробували вивести кораблі з Лісабона, щоб приєднатися до республіканських сил, які воювали в Іспанії. Салазар наказав знищити кораблі вогнем. Наступного дня присяга на вірність стала обов'язковою для всіх державних службовців, а цензура була сильно посилена. Кожен державний службовець був змушений заявити, що він відрікається від комунізму. Цей хрестовий похід мав на меті викорінити не лише комуністів, але й демократичну опозицію. Засуджені моряки за військово-морське повстання 1936 року були першими, котрих відправили до табору , створеного Салазаром на островах Кабо-Верде для утримання політичних в'язнів. Його називали «табором повільної смерті», де десятки політичних в'язнів (переважно комуністів, але також і прихильників інших ідеологій) утримувалися в нелюдських нездорових умовах у надзвичайно спекотну погоду і помирали. Історики стверджують, що за майже 40-річний період правління Салазара у в'язницях з політичних мотивів померло 60 осіб.
У січні 1938 року Салазар призначив Педру Теотоніу Перейру спеціальним представником португальського уряду при уряді Франко, де він здобув великий авторитет і вплив. У квітні 1938 року Перейра офіційно став повноправним послом Португалії в Іспанії і залишався на цій посаді протягом усієї Другої світової війни.
Всього за кілька днів до закінчення громадянської війни в Іспанії, 17 березня 1939 року, Португалія та Іспанія підписали — договір про ненапад, який ознаменував початок нового етапу в іберійських відносинах. Зустрічі між Франко і Салазаром відіграли фундаментальну роль у цій новій політичній домовленості. Пакт виявився вирішальним інструментом у збереженні Піренейського півострова від гітлерівської континентальної системи.
Спроба вбивства
Рішучий консерватизм режиму, природно, викликав опозицію. Емідіу Сантана, засновник Національного синдикату металургів (порт. Sindicato Nacional dos Metalúrgicos) і анархо-синдикаліст, який брав участь у підпільній діяльності проти диктатури, здійснив замах на Салазара 4 липня 1937 року. Салазар прямував на месу до приватної каплиці в будинку свого друга на проспекті Барбоза дю Бокаж у Лісабоні. Коли він вийшов зі свого лімузина Buick, бомба, захована в залізному ящику, вибухнула всього за 3 метри від нього. Вибух не зачепив Салазара, але його шофер втратив слух. Через рік єпископи країни в колективному листі стверджували, що життя Салазара було збережене завдяки «Божому промислу». Службовий автомобіль був замінений на броньований Chrysler Imperial. Розшукуваний ПІДЕ, Емідіу Сантана втік до Великої Британії, де був заарештований британською поліцією і депортований до Португалії. Потім він був засуджений до 16 років ув'язнення.
Друга світова війна
Салазар пережив соціальні потрясіння, спричинені Першою світовою війною, в якій Португалія брала участь за часів Першої республіки, тому він не намагався брати участі у Другій світовій війні, коли був при владі. Від самого початку війни 1939 року Салазар був переконаний, що Британія зазнає втрат, але залишиться непереможеною, що Сполучені Штати втрутяться в конфлікт і що Антигітлерівська коаліція переможе. Американський журналіст Генрі Дж. Тейлор прокоментував це так: «Я не знайшов жодного іншого лідера континентальної Європи, який би тоді погодився з ним».
Нейтралітет
1934 року, за кілька років до початку війни, Салазар в офіційній промові пояснив, що португальський націоналізм не включає язичницький ідеал і антигуманне обожнювання раси чи імперії, а 1937 року Салазар опублікував книгу, в якій розкритикував Нюрнберзькі расові закони, прийняті 1935 року в Німеччині, вважаючи прикрим той факт, що німецький націоналізм був «зім'ятий настільки яскраво вираженими расовими характеристиками», які нав'язали «правову точку зору, відмінність між громадянами та підданими, що загрожує небезпечними наслідками». Щодо Другої світової війни Салазар вважав, що перемога Німеччини означала катастрофу для верховенства права і для периферійних, сільськогосподарських країн, таких як Португалія. Неприязнь Салазара до нацистського режиму в Німеччині та його імперських амбіцій пом'якшував лише його погляд на Третій Рейх як на бастіон проти поширення комунізму, а не як на країну-союзника. Він підтримував іспанських націоналістів через страх перед комуністичним вторгненням у Португалію, але його непокоїла перспектива іспанського уряду, який підтримував тісні зв'язки з державами Осі.
Таким чином, політика нейтралітету Португалії у Другій світовій війні, яку проводив Салазар, включала стратегічний компонент. Країна все ще володіла колоніями, які Португалія не могла захистити від військового нападу. Приєднання до Осі призвело б до конфлікту Португалії з Великою Британією, що, ймовірно, призвело б до втрати її колоній, тоді як приєднання до союзників загрожувало безпеці країни на материку. Конфлікт з Великою Британією був би економічно дорогим, оскільки Португалія покладалася на британські перевезення товарів з португальських колоній на материк. Як ціна за збереження нейтралітету Португалія продовжувала експортувати вольфрам та інші товари як до країн Осі (частково через Швейцарію), так і до країн-союзників. 1 вересня 1939 року, на початку Другої світової війни, португальський уряд оголосив, що 600-річний англо-португальський союз залишається непорушним, але оскільки британці не звертаються по допомогу до Португалії, вона може зберігати нейтралітет у війні, що вона і зробить. У пам'ятній записці від 5 вересня 1939 року британський уряд підтвердив це розуміння.
Реакція
Британські стратеги вважали, що португальська невойовничість необхідна для того, щоб утримати Іспанію від вступу у війну на боці Осі. Британія визнала важливу роль Салазара 15 травня 1940 року, коли ректор Оксфордського університету Дуглас Віл повідомив йому, що університетська Рада Гебдомадал «одноголосно вирішила на своєму засіданні минулого понеділка запросити Вас [Салазара] прийняти почесний ступінь доктора цивільного права». У вересні 1940 року Вінстон Черчилль написав Салазару листа, в якому привітав його з політикою утримання Португалії від участі у війні, запевняючи, що «як і раніше, протягом багатьох століть англо-португальського союзу, британські та португальські інтереси в цьому життєво важливому питанні збігаються». Британський посол у Мадриді з 1940 по 1944 рік сер Семюель Гор визнав вирішальну роль Салазара у збереженні нейтралітету Іберії під час Другої світової війни та вихваляв його за це. Гор стверджував, що Салазар ненавидів Гітлера і все, що він робив, і що його корпоративна держава принципово відрізнялася від нацистської чи фашистської, оскільки Салазар ніколи не залишав сумнівів у своєму прагненні до поразки нацистів. Історик , першопроходець у вивченні націоналізму, був американським послом в Іспанії під час війни. Він особисто зустрічався з Салазаром і також похвалив його, висловивши схожу з Гором думку у своїй книзі «Місія воєнного часу в Іспанії». У листопаді 1943 року британський посол у Лісабоні сер писав, перефразовуючи Салазара, що «суворий нейтралітет був ціною, яку союзники заплатили за стратегічні переваги, що випливають з нейтралітету Португалії, і що якби її нейтралітет замість того, щоб бути суворим, був більш прихильним на нашу користь, Іспанія неминуче кинулася б тілом і душею в обійми Німеччини. Якби це сталося, півострів був би окупований, а потім і Північна Африка, в результаті чого весь хід війни був би змінений на користь Осі».
Сер Рональд Кемпбелл вважав Салазара принципово лояльним до англо-португальського союзу. Коли в травні 1943 року на Третій Вашингтонській конференції учасники домовилися про окупацію Азорських островів (операція «Алакріті»), британський посол відреагував на пропозицію Державного департаменту США як особливо несвоєчасну і незрозумілу на даному етапі. Він нагадав, що на початку війни Салазар зберігав нейтралітет зі схвалення Великої Британії й заявив, що «він [Салазар] відповів би на заклик, якби це було викликано гострою потребою». Британський посол мав рацію, і коли в серпні 1943 року британці звернулися до Португалії з проханням про створення військової бази на Азорських островах, посилаючись на союз, Салазар відповів прихильно і швидко: Португалія дозволила створити ці бази, дозволивши британцям використовувати азорські порти Орта (на острові Фаял) і Понта-Делгада (на острові Сан-Мігел), а також аеродроми (на острові Тершейра) і Сантана-Філд (на острові Сан-Мігел). З листопада 1943 року, коли британці захопили Азорські острови, до червня 1945 року з аеродрому Лажеш вилетіло 8689 американських літаків, в тому числі 1200 бомбардувальників B-17 і B-24, які переправилися через Атлантику на поромах. Вантажні літаки перевозили життєво необхідний персонал і обладнання до Північної Африки, Великої Британії та — після того, як союзники закріпилися в Західній Європі — на аеродром Орлі поблизу Парижа. Літаки, що поверталися з Європи, перевозили поранених військовослужбовців. Медичний персонал аеродрому Лажеш обслужив близько 30 000 повітряних евакуацій на шляху до Сполучених Штатів для надання медичної допомоги й реабілітації. Використання аеродрому Лажеш скоротило час польоту між Бразилією і Західною Африкою з 70 годин до 40, що дозволило літакам здійснювати майже вдвічі більше перельотів, наочно продемонструвавши географічну цінність Азорських островів під час війни. Британський дипломат сер Джордж Ренделл заявив, що з португальським республіканським урядом Бернардіну Машаду було «набагато важче мати справу як з союзником під час Першої війни, ніж з набагато кращим урядом Салазара як з нейтралом під час Другої».
Подальші події
До 1945 року Португалія володіла доволі великою кількістю колоній (Азорськими островами, Мадейрою, Кабо-Верде, Сан-Томе і Принсіпі, Анголою, Гвінеєю-Бісау, Мозамбіком, Діу, Даманом, Гоа, Макао та Східним Тимором). Сам же Салазар не бачив жодної необхідності у розширенні цих володінь. Проте він бажав понад усе зберегти вже наявні території. Це сприяло неоднозначному ставленню світової спільноти до Португалії. Коли у світі розпочався процес деколонізації, режим Салазара відмовився від подібного кроку. Було спеціально створено Міністерство у справах заморських територій з метою створення видимості демократизму. Однак це сприяло масовому невдоволенню в самих колоніях, що спричинило початок колоніальних війн, які тривали до самого завершення правління Салазара.
Салазар понад усе прагнув створити для Португалії якомога престижніший імідж. Попри це, країна залишалася антидемократичною. Однак даний факт не завадив її вступу до ООН у 1949 році, що стало своєрідною нагородою за антикомуністичну діяльність прем'єр-міністра та його боротьбу з лівими силами в країні.
У 1968 році стан здоров'я Салазара було серйозно підірвано інсультом, спровокованим падінням зі стільця, і 27 вересня президент Португалії Америку Томаш відсторонив його від державних справ. Наступним очільником уряду став Марселу Каетану. Проте сам Салазар до кінця свого життя так і не дізнався про те, що він уже не є прем'єр-міністром. Очільники міністерств постійно навідували його в лікарні, подавали звіти та створювали ілюзію того, що Салазар залишається главою держави. Було навіть створено газету, яку випускали в єдиному екземплярі спеціально для самого Салазара, щоб він мав доступ лише до окремих «правильних» відомостей.
Салазар помер 27 липня 1970 року. Похований у рідному селі Вімейру, муніципалітет Санта-Комба-Дау. Режим, очолений його соратником Марселу Каетану, протримався лише чотири роки після смерті засновника. У 1974 році Нова держава припинила існування після чергової спроби перевороту, цього разу успішної. Жителі Лісабона зустрічали путчистів квітами, і переворот увійшов в історію як Революція гвоздик, після якої Португалія взяла курс на європейську інтеграцію. []
Особисте життя
Протягом свого життя Салазар ніколи не був одружений. Він був переконаним холостяком та мізантропом. Проте це не заважало йому часто відвідувати оперу, яку він щиро любив. Проте Салазар терпіти не міг публічних виступів, рідко виголошував промови.
Протягом 40 років у його будинку жила Марія де Жезуш, яка була його власною економкою, діловодом та секретаркою. Завдяки такому своєму статусу вона відігравала вагому роль у функціонуванні Нової держави. Була закоханою в Салазара, однак це почуття залишилося невзаємним.
Примітки
- Kay, Hugh (1970). Salazar and Modern Portugal. New York: Hawthorn Books.
- Filipe, de (23 червня 2010). Salazar: A Political Biography (англ.). Enigma Books. ISBN .
- Wiarda, Howard J. (1977). Corporatism and Development: The Portuguese Experience (англ.). University of Massachusetts Press. ISBN .
- LIFE - Google Books. web.archive.org. 13 червня 2021. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 16 січня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Universal Digital Library (1939). The Portugal Of Salazar. Campion Books, Ltd.
- Internet Archive, George (1957). The sword and the olive : recollections of diplomacy and the Foreign Service, 1913-1954. London : J. Murray.
- Gallagher, Tom; Salazar, António de Oliveira (2021). Salazar: the dictator who refused to die (вид. 3. Auflage). London: Hurst & Company. ISBN .
- Gallagher, Tom (1990). "Chapter 9: Conservatism, dictatorship and fascism in Portugal, 1914–45". In Blinkhorn, Martin (ed.). Fascists and Conservatives. Routledge. pp. 157–173.
- Nohlen, Dieter; Stöver, Philip, ред. (2010). Elections in Europe: a data handbook (вид. 1. ed). Baden-Baden: Nomos Verl.-Ges. ISBN .
- Adão, Áurea; José Remédios, Maria (2005-09). The educational narrativity in the first period of Oliveira Salazar’s government. Women’s voices in the National Assembly (1935–1945). History of Education (англ.). Т. 34, № 5. с. 547—559. doi:10.1080/00467600500221315. ISSN 0046-760X. Процитовано 9 січня 2024.
- Fernando Rosas (2019). Salazar e os Fascismos: Ensaio Breve de História Comparada. Edições Tinta-da-China.
- Internet Archive, Stanley G. (1995). A history of fascism, 1914-1945. University of Wisconsin Press. ISBN .
- Linz, Juan J. (2009). Totalitarian and authoritarian regimes (вид. Repr.). Boulder, Colo.: Rienner. ISBN .
- Paxton, Robert O. (2004). The anatomy of fascism. New York: Knopf. ISBN .
- Robert O. Paxton, "The five stages of fascism". Journal of Modern History 70.1 (1998): 1–23.
- Beevor, Antony (1983). The Spanish civil war. New York, NY: Bedrick Books. ISBN .
- Lochery, Neill (1 листопада 2011). Lisbon: War in the Shadows of the City of Light, 1939-45 (англ.). PublicAffairs. ISBN .
- Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 27 січня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Bilefsky, Dan (23 липня 2007). Nostalgia for António de Oliveira Salazar divides the Portuguese. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 27 січня 2024.
- Hoare, Samuel (1946). Ambassador on Special Mission. Collins; First Edition.
- e-journal of Portuguese History. web.archive.org. 24 лютого 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Correio da Manhã: Portugal, Mundo, Sociedade, Cultura. Classificados. web.archive.org. 2 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - "Emídio Santana" - Arquivo Nacional da Torre do Tombo - DigitArq. web.archive.org. 17 жовтня 2013. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 27 січня 2024.
- Henry Jay Taylor, Milwaukee Sentinel, 2 October 1968.
- António de Oliveira Salazar, "O Espírito da Revolução", промова під час офіційного візиту Салазара до Порту, 28 квітня 1934, у Discursos e Notas Políticas, Vol. 1, сс. 324–326.
- Salazar, António de Oliveira (1977). Como se Levanta um Estado. Lisbon: Golden Books. p. 69.
- Golson, Eric (2020-03). THE ALLIED NEUTRAL? PORTUGUESE BALANCE OF PAYMENTS WITH THE UK AND GERMANY IN THE SECOND WORLD WAR, 1939-1945. Revista de Historia Económica / Journal of Iberian and Latin American Economic History (англ.). Т. 38, № 1. с. 79—110. doi:10.1017/S0212610919000314. ISSN 0212-6109. Процитовано 31 січня 2024.
- Wheeler, Douglas L. (1986). The Price of Neutrality: Portugal, the Wolfram Question, and World War II. Luso-Brazilian Review. Т. 23, № 1. с. 107—127. ISSN 0024-7413. Процитовано 31 січня 2024.
- Leite, Joaquim da Costa (1998). "Neutrality by Agreement: Portugal and the British Alliance in World War II". American University International Law Review. 14 (1): 185–199.
- Oxford In Portugal - British Pathé. web.archive.org. 15 серпня 2020. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 31 січня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Templewood (Viscount), Samuel John Gurney Hoare (1946). Ambassador on Special Mission (англ.). Collins.
- Hayes, Carlton Joseph Huntley (1945). Wartime Mission in Spain, 1942-1945 (англ.). Macmillan.
- Leite, 'Document 2: Telegram From Sir Ronald Campbell'.
- 3-669 Editorial Note on the Third Washington Conference (TRIDENT), May 1943 - Library. web.archive.org. 23 листопада 2015. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 31 січня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
Джерела
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Феррарі М.Неймовірна історія Антоніу Салазара, диктатора, який помер двічі. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко; Київ: Ніка-Центр, 2023. — 192с.
- Українська радянська енциклопедія / АН УРСР; голов. ред. М. П. Бажан Т. 9: Маяк-Нахічевань.— К. : Гол. ред. УРЕ, 1962.— С. 555.
- Головченко В. І. Салазар Антоніу ді Олівера // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Салазар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія Салазара (порт.)
- Диктатура профессуры [Архівовано 12 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Antoniu Antoniu di Olivejra Salazar port Antonio de Oliveira Salazar 28 kvitnya 1889 18890428 27 lipnya 1970 portugalskij derzhavnij i politichnij diyach vchenij ekonomist Zasnovnik ta lider Novoyi Derzhavi prem yer ministr Portugaliyi 1932 1968 Vikonuvach obov yazkiv prezidenta Portugaliyi 1951 Narodivsya u Santa Komba Dani Buv sinom dribnogo zemlevlasnika Antoniu de Olivejri ta Mariyi Salazar Vipusknik Koyimberskogo universitetu Spivzasnovnik Nacionalnogo soyuzu 1930 Domigsya zmini konstituciyi 1933 sho nadalo jomu shiroki vladni povnovazhennya Vstanoviv pravokonservativnij avtoritarnij rezhim Represivnimi zahodami vidnoviv suspilnij poryadok i portugalsku ekonomiku Viv kurs na pridushennya komunistichno socialistichnih ruhiv dopomagav susidnij Ispaniyi v osobi Franko borotisya proti livogo uryadu Zberigav nejtralitet Portugaliyi v Drugij Svitovij vijni zalishayuchis virnim portugalsko anglijskomu alyansu Doluchivsya do zahidnogo protiradyanskogo bloku vid pochatku Holodnoyi vijni Same za chasiv jogo pravlinnya Portugaliya vstupila do NATO 1949 OON 1955 YeAVT 1960 ta OESR 1961 Faktichno vistupav za zberezhennya Portugaliyeyu vladi nad svoyimi afrikanskimi koloniyami sho sprichinilo pochatok kolonialnih vijn buv pribichnikom luzotropikalizmu Pomer u Lisaboni pohovanij u Santa Komba Dani Antoniu Salazar port Antonio de Oliveira SalazarAntoniu Salazar Prapor Prem yer ministr Portugaliyi Prapor 5 lipnya 1932 25 veresnya 1968 Prezident Oshkar Karmona 1926 1951 vin sam 1951 Fransishku Kravejru Lopish 1951 1958 Ameriku Tomash 1958 1974 Poperednik Domingush Olivejra Nastupnik Marselu Kaetanu Prapor v o prezidenta Portugaliyi Prapor 18 kvitnya 21 lipnya 1951 Poperednik Oshkar Karmona Nastupnik Kravejru Lopesh Narodzhennya 28 kvitnya 1889 1889 04 28 Vimejru Santa Komba Dan Portugalske korolivstvoSmert 27 lipnya 1970 1970 07 27 81 rik Lisabon PortugaliyaPrichina smerti tromboemboliya legenevoyi arteriyiPohovannya Santa Komba DanNacionalnist portugalecKrayina Portugalske korolivstvo Persha Portugalska Respublika Nova DerzhavaReligiya katolikOsvita Koyimbrskij universitetStupin doktor finansovih naukPartiya Nacionalna yednist Avtograf Nagorodi Orden Bilogo Orla Orden Vendskoyi koroni Orden Ceringenskogo leva Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Rannye zhittya 1 1 Sim ya 1 2 Osvita 2 Politika ta Nova Derzhava 2 1 Peredumovi 2 2 Rannya kar yera 3 Prem yer ministr 1932 1968 3 1 Utvorennya Novoyi Derzhavi 3 1 1 Vidnosini z fashizmom 3 2 Ohorona rezhimu 3 2 1 Gromadyanska vijna v Ispaniyi 3 2 2 Sproba vbivstva 3 3 Druga svitova vijna 3 3 1 Nejtralitet 3 3 2 Reakciya 3 3 3 Podalshi podiyi 4 Osobiste zhittya 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaRannye zhittyared Sim yared nbsp Ridnij dim Salazara Salazar narodivsya 28 kvitnya 1889 roku u Vimejru poblizu Santa Komba Dan okrug Vizeu u sim yi zi skromnim dostatkom 1 Jogo batko dribnij zemlevlasnik pochinav yak silskogospodarskij robitnik a potim stav kerivnikom u zamozhnoyi rodini silskih zemlevlasnikiv regionu Santa Komba Dan Perestrelo yaki volodili zemlyami ta inshimi aktivami rozkidanimi mizh Vizeu ta Koyimbroyu 2 Vin buv yedinim hlopchikom u Antoniu de Olivejra 1839 1932 ta jogo druzhini Mariyi du Resgate Salazar 1845 1926 1 Zgidno z portugalskimi pravilami povnogo imeni za yakimi na pershomu misci stoyit prizvishe materi Salazara mali b zvati Antoniu Salazar de Olivejra yak u jogo chotiroh sester ale z nezrozumilih prichin 2 poryadok imen buv zminenij i vin stav Antoniu de Olivejra Salazar 2 Jogo chotirma starshimi sestrami buli Mariya du Resgate Salazar de Olivejra vchitelka pochatkovoyi shkoli Eliza Salazar de Olivejra Mariya Leopoldina Salazar de Olivejra i Laura Salazar de Olivejra yaka 1887 roku vijshla zamizh za Abelya Payisha de Souzu brata Mariu Payisha de Souzu yakij sluzhiv ministrom vnutrishnih sprav pri Salazari Osvitared Salazar vidviduvav pochatkovu shkolu u svoyemu malenkomu seli a zgodom perejshov do inshoyi pochatkovoyi shkoli u Vizeu U vici 11 rokiv vin vigrav bezplatne misce v seminariyi Vizeu de navchavsya protyagom vosmi rokiv z 1900 po 1908 rik 1 Salazar dumav stati svyashennikom ale yak i bagato hto z tih hto vstupav do seminariyi duzhe molodim virishiv ne prodovzhuvati svyashenstvo pislya otrimannya sanu 1 1910 roku v pershi roki Pershoyi respubliki vin poyihav do Koyimbri shob vivchati pravo v universiteti 1 U ci studentski roki v Koyimbri vin viyaviv osoblivij interes do finansiv i zakinchiv yuridichnij fakultet z vidznakoyu specializuyuchis na finansah ta ekonomichnij politici 1914 roku vin zakinchiv navchannya nabravshi 19 baliv z 20 1 i stav docentom ekonomichnoyi politiki na yuridichnomu fakulteti 1917 roku vin ocholiv kafedri ekonomichnoyi politiki ta finansiv v universiteti za priznachennyam profesora Zhoze Albertu dush Rejsha Nastupnogo roku Salazar zdobuv doktorskij stupin 1 Politika ta Nova Derzhavared Peredumovired Salazaru buv dvadcyat odin rik koli vidbulasya revolyuciya 5 zhovtnya 1910 roku yaka povalila portugalsku monarhiyu i vstanovila Pershu Portugalsku Respubliku Politichni instituti Pershoyi respubliki proisnuvali do 1926 roku koli na zminu yij prijshla vijskova diktatura Spochatku vona bula vidoma yak Vijskova diktatura a potim z 1928 roku yak Nacionalna diktatura Epohu Pershoyi respubliki opisuvali yak epohu bezperervnoyi anarhiyi korupciyi v uryadi zavorushen i grabezhiv vbivstv svavilnih tyuremnih uv yaznen i religijnih peresliduvan 1 Vona stala svidkom inavguraciyi vosmi prezidentiv 44 zmin uryadiv i 21 revolyuciyi 3 1 Pershij uryad respubliki proisnuvav menshe nizh 10 tizhniv a uryad sho proisnuvav najdovshe protrimavsya trohi ponad rik Revolyuciya v Portugaliyi stala krilatim slovom v Yevropi Vartist zhittya zrosla u dvadcyat p yat raziv a valyuta vpala do 1 33 svoyeyi vartosti v zoloti Derzhavni finansi Portugaliyi vstupili v kritichnu fazu perebuvayuchi pid neminuchoyu zagrozoyu defoltu shonajmenshe z 1890 h rokiv 4 5 Prirva mizh bagatimi i bidnimi prodovzhuvala zbilshuvatisya Rezhim zmusiv Portugaliyu 1916 roku vstupiti v Pershu svitovu vijnu sho lishe pogirshilo zagrozlivij stan sprav u krayini Odnochasno z cim katolicku cerkvu peresliduvali antiklerikalni masoni Respubliki a politichni vbivstva i terorizm stali zvichnim yavishem Za oficijnimi danimi policiyi mizh 1920 i 1925 rokami na vulicyah Lisabona vibuhnulo 325 bomb 5 Britanskij diplomat ser Dzhordzh Rendel govoriv sho vin ne mozhe opisati politichne tlo inakshe yak zhalyugidne duzhe vidminne vid vporyadkovanoyi uspishnoyi j dobre kerovanoyi krayini yakoyu vona zgodom stala za chasiv pravlinnya senjora Salazara 6 Salazar pam yatatime pro politichnij haos togo chasu koli piznishe pravitime Portugaliyeyu Gromadske nevdovolennya prizvelo do derzhavnogo perevorotu 28 travnya 1926 roku yakij vitala bilshist civilnih klasiv 3 Na toj chas u Portugaliyi perevazhala dumka sho politichni partiyi ye elementom rozkolu i sho parlamentarizm perebuvaye v krizi Ce prizvelo do zagalnoyi pidtrimki abo prinajmni tolerantnosti do avtoritarnogo rezhimu 3 Rannya kar yerared nbsp Salazar zliva 1925 rik U molodosti uchast Salazara v politici bula zumovlena jogo katolickimi poglyadami yaki buli viklikani novoyu antiklerikalnoyu poziciyeyu Pershoyi respubliki Vin stav chlenom nepolitichnogo katolickogo ruhu Akademichnij centr hristiyanskoyi demokratiyi port Centro Academico de Democracia Crista 2 Salazar vidkidav monarhistiv oskilki vvazhav sho voni protistoyat socialnim doktrinam papi rimskogo Leva XIII yakomu vin duzhe simpatizuvav Vin chasto pisav statti v zhurnalah prisvyachenih socialnim doslidzhennyam osoblivo v shotizhneviku O Imparcial yakim keruvav jogo drug a zgodom kardinal patriarh Lisabona Manuel Gonsalvish Serezhejra 1 Misceva presa opisuvala jogo yak odnogo z najpotuzhnishih umiv novogo pokolinnya 1 1921 roku Salazara perekonali visunuti svoyu kandidaturu na viborah do parlamentu hocha vin zrobiv ce neohoche Odin raz vin z yavivsya v parlamenti j bilshe ne povernuvsya vrazhenij bezladom svidkom yakogo vin stav i vidchuttyam marnosti svoyeyi diyalnosti Salazar buv perekonanij sho liberalnij individualizm prizviv do fragmentaciyi suspilstva i vikrivlennya demokratichnogo procesu 1 Pislya derzhavnogo perevorotu 28 travnya 1926 roku yakij vstanoviv rezhim Nacionalnoyi diktaturi Salazar na korotkij chas uvijshov do uryadu Zhoze Mendisha Kabesadasha yak ministr finansiv 11 chervnya nevelika grupa oficeriv virushila z Lisabona do Santa Komba Dan shob perekonati jogo stati ministrom finansiv Salazar proviv u Lisaboni p yat dniv Zaproponovani nim umovi kontrolyu nad vitratami buli vidhileni vin shvidko podav u vidstavku i vzhe cherez dvi godini yihav potyagom nazad do Koyimbrskogo universitetu poyasnivshi sho cherez chasti superechki ta zagalnij bezlad v uryadi vin ne mozhe nalezhnim chinom vikonuvati svoyu robotu 1 Golovnoyu problemoyu Portugaliyi 1926 roku buv velicheznij derzhavnij borg Kilka raziv mizh 1926 i 1928 rokami Salazar vidmovlyavsya vid priznachennya na posadu ministra finansiv Vin poyasnyuvav ce poganim stanom zdorov ya viddanistyu svoyim starim batkam i tim sho viddaye perevagu akademichnim monastiryam 1927 roku za chasiv ministra Sinelya de Kordesha derzhavnij deficit prodovzhuvav zrostati Uryad namagavsya otrimati krediti vid Baring Brothers pid egidoyu Ligi Nacij ale umovi buli viznani neprijnyatnimi Koli Portugaliya opinilasya pid zagrozoyu neminuchogo finansovogo krahu Salazar nareshti pogodivsya stati ministrom finansiv 26 kvitnya 1928 roku pislya togo yak respublikanec i mason Oshkar Karmona buv obranij prezidentom Odnak pered tim yak obijnyati cyu posadu vin osobisto zaruchivsya vid Karmoni kategorichnim zapevnennyam sho na posadi ministra finansiv vin matime pravo nakladati veto na vitrati v usih uryadovih vidomstvah a ne lishe u svoyemu vlasnomu Protyagom odnogo roku ozbroyenij specialnimi povnovazhennyami Salazar zbalansuvav byudzhet i stabilizuvav portugalsku valyutu Salazar stvoriv pershij z bagatoh proficitiv byudzhetu u Portugaliyi 3 U lipni 1929 roku Salazar znovu podav u vidstavku Jogo drug Mariu de Figejredu ministr yusticiyi prijnyav nove zakonodavstvo yake polegshuvalo organizaciyu religijnih procesij Novij zakon oburiv respublikanciv sprichiniv uryadovu krizu i Figejredu pogrozhuvav piti u vidstavku Salazar poradiv Figejredu ne jti u vidstavku ale skazav svoyemu drugovi sho priyednayetsya do jogo rishennya Figejredu podav u vidstavku a Salazar na toj chas gospitalizovanij cherez perelom nogi pishov u vidstavku 3 lipnya Karmona osobisto vidvidav likarnyu 4 lipnya i poprosiv Salazara peredumati Prem yer ministr Zhoze Visente de Frejtash yakij ne pogodzhuvavsya z politikoyu Karmoni zalishiv uryad Salazar zalishivsya v uryadi na posadi ministra finansiv ale z dodatkovimi povnovazhennyami 2 Salazar zalishavsya na posadi ministra finansiv v toj chas yak vijskovi prem yer ministri prihodili i jshli Pochinayuchi z pershogo uspishnogo roku perebuvannya na posadi vin postupovo stav uosoblyuvati finansove ta politichne rozv yazannya problemi bezladu vijskovoyi diktaturi yaka tak i ne zmogla sformuvati chitkogo lidera Nareshti 5 lipnya 1932 roku prezident Karmona priznachiv Salazara prem yer ministrom Portugaliyi pislya chogo vin pochav diyati blizhche do golovnogo potoku politichnih nastroyiv u svoyij krayini 3 Avtoritarnij uryad skladavsya z pravoyi koaliciyi i vin zmig zaluchiti do sebe pomirkovanih predstavnikiv kozhnoyi politichnoyi techiyi za dopomogoyu cenzuri ta represij spryamovanih proti tih hto ne vhodiv do neyi Ti kogo vvazhali spravzhnimi fashistami potraplyali do v yaznici abo na zaslannya 3 Konservativni katoliki buli najpershimi i najviddanishimi prihilnikami Salazara todi yak konservativni respublikanci yakih ne vdalosya zaluchiti na svij bik stali jogo najnebezpechnishimi oponentami v rannij period Voni zdijsnili kilka sprob derzhavnogo perevorotu ale nikoli ne vistupali yedinim frontom tomu ci sprobi buli legko pridusheni Nikoli ne buvshi spravzhnim monarhistom Salazar odnak zdobuv pidtrimku bilshosti monarhistiv oskilki Manuel II vignanij i skinutij ostannij korol Portugaliyi zavzhdi pidtrimuvav Salazara Piznishe 1932 roku same zavdyaki diyam Salazara skinutij korol buv pohovanij na derzhavnomu rivni Nacional sindikalisti rozrivalisya mizh pidtrimkoyu rezhimu i zasudzhennyam jogo yak burzhuaznogo Yim bulo nadano dostatno simvolichnih postupok shob Salazar zdobuv prihilnist pomirkovanih ale reshta bula represovana politichnoyu policiyeyu Prem yer ministr 1932 1968 red Utvorennya Novoyi Derzhavired nbsp Salazar tretij zliva razom zi svoyim pershim uryadom sformovanogo 1932 roku u Belenskomu palaci Politichna filosofiya Novoyi Derzhavi gruntuvalasya na blizkij interpretaciyi katolickoyi socialnoyi doktrini yak i todishnij rezhim Engelberta Dolfusa v Avstriyi 2 Ekonomichna sistema vidoma yak korporatizm bazuvalasya na shozhih interpretaciyah papskih enciklik Rerum novarum Lev XIII 1891 1 i Quadragesimo anno Pij XI 1931 1 yaki mali na meti zapobigti klasovij borotbi ta peretvoriti ekonomichni problemi na drugoryadni stosovno socialnih cinnostej Rerum novarum stverdzhuvala sho trudovi ob yednannya ye chastinoyu prirodnogo poryadku yak i sim ya Takim chinom pravo lyudej ob yednuvatisya v profspilki ta zajmatisya trudovoyu diyalnistyu ye nevidchuzhuvanim i ne mozhe buti zaperechene ni robotodavcyami ni derzhavoyu Quadragesimo anno nadala plan dlya zvedennya korporativistskoyi sistemi 3 Grupoyu yuristiv biznesmeniv svyashennosluzhiteliv ta universitetskih profesoriv pid kerivnictvom Salazara a takozh Marselu Kaetanu yakij vidigravav vazhlivu rol bula rozroblena nova konstituciya 3 Konstituciya stvorila Novu derzhavu teoretichno korporativistsku derzhavu sho predstavlyaye grupi interesiv a ne okremih osib Lideri hotili stvoriti sistemu v yakij narod buv bi predstavlenij cherez korporaciyi a ne cherez partiyi sho rozkolyuyut suspilstvo i v yakij nacionalni interesi buli b prioritetnimi nad vimogami okremih grup Salazar vvazhav sho partijna sistema v Portugaliyi zaznala bezpovorotnoyi porazki 1 nbsp Salazar razom iz ochilnikom Sekretariatu nacionalnoyi propagandi Antoniu Ferro 1933 rik Na vidminu vid Mussolini chi Gitlera Salazar nikoli ne mav namiru stvoriti partijnu derzhavu Salazar buv proti koncepciyi ciloyi partiyi i 1930 roku vin stvoriv Nacionalnu yednist de fakto odnopartijnu organizaciyu ale vin stvoriv yiyi yak nepartijnu 7 ogolosivshi sho Nacionalna yednist bude antipodom politichnoyi partiyi 7 Nacionalna yednist stala dopomizhnim organom a ne dzherelom politichnoyi vladi 7 Nacionalna yednist bula stvorena dlya kontrolyu i strimuvannya gromadskoyi dumki a ne dlya yiyi mobilizaciyi yiyi metoyu bulo zmicnennya i zberezhennya tradicijnih cinnostej a ne vstanovlennya novogo suspilnogo ladu Na zhodnomu etapi situaciya ne viglyadala tak sho Salazar bazhav shob vona vikonuvala centralnu rol yaku nabula fashistska partiya Mussolini v Italiyi naspravdi vona mala buti platformoyu konservatizmu a ne revolyucijnim avangardom 7 Ministri diplomati ta derzhavni sluzhbovci nikoli ne buli zmusheni vstupati do Nacionalnoyi yednosti 8 Zakonodavchij organ Nacionalna Asambleya buv obmezhenij chlenami Nacionalnoyi yednosti Vona mogla iniciyuvati zakonoproyekti ale lishe z pitan yaki ne potrebuvali derzhavnih vitrat 1 Paralelna Korporativna palata vklyuchala predstavnikiv municipalitetiv religijnih kulturnih i profesijnih grup a takozh oficijnih robitnichih sindikativ yaki prijshli na zminu vilnim profspilkam 1 Nova konstituciya zaprovadzhena Salazarom vstanovlyuvala antiparlamentskij i avtoritarnij uryad yakij proisnuvav do 1974 roku Prezident mav obiratisya vsenarodnim golosuvannyam strokom na sim rokiv Na paperi novij dokument nadilyav prezidenta shirokimi majzhe diktatorskimi povnovazhennyami vklyuchayuchi pravo priznachati ta zvilnyati prem yer ministra 3 Prezident buv pidnesenij do najvishogo stanovisha yak koleso rivnovagi zahisnik i verhovnij arbitr nacionalnoyi politiki 3 Prezident Karmona odnak nadav Salazaru bilsh mensh povnu svobodu dij pislya priznachennya jogo prem yer ministrom i prodovzhuvav robiti ce j nadali Karmona i jogo nastupniki budut zdebilshogo pidstavnimi osobami oskilki realna vlada nalezhatime Salazaru Viarda stverdzhuye sho Salazar dosyag svogo stanovisha ne lishe zavdyaki konstitucijnim polozhennyam ale j zavdyaki svoyemu harakteru vladnomu absolyutistskomu ambitnomu pracovitomu ta intelektualno bliskuchomu 3 Korporativistska konstituciya bula shvalena na nacionalnomu portugalskomu konstitucijnomu referendumi 19 bereznya 1933 roku 3 1 Proyekt buv opublikovanij za rik do cogo i gromadskosti bulo zaproponovano visloviti svoyi zaperechennya v presi 1 Ci zaperechennya yak pravilo mali zagalnij harakter i lishe nevelika kilkist lyudej mensh yak 6000 progolosuvala proti novoyi konstituciyi 1 Nova konstituciya bula shvalena 99 5 golosiv ale 488 840 utrimalisya 1 pri zareyestrovanomu elektorati v 1 330 258 osib sho zarahuvalosya yak tak 9 G yu Kej zaznachaye sho velika kilkist tih hto utrimavsya mozhe buti pov yazana z tim sho viborcyam bulo zaproponovano paketnu ugodu na yaku voni povinni buli vidpovisti tak abo ni bez mozhlivosti prijnyati odin punkt i vidkinuti inshij 1 Na comu referendumi zhinkam vpershe v Portugaliyi bulo dozvoleno golosuvati Yihnye pravo golosu ne bulo otrimano za chasiv Pershoyi respubliki popri zusillya feministok i navit pid chas golosuvannya na referendumi vimogoyu dlya zhinok viborciv bula serednya osvita v toj chas yak cholovikam dostatno bulo vmiti chitati j pisati 10 nbsp Prapor Nacionalnoyi yednosti nbsp Prem yer ministr Salazar pidpisuye zakon u Palacio de Kristal 1934 rik 1933 rik stav perelomnim v istoriyi zakonodavstva Portugaliyi Pid kerivnictvom Salazara Teotuniu Perejra zastupnik derzhavnogo sekretarya z pitan korporacij ta socialnogo zabezpechennya yakij pidporyadkovuvavsya bezposeredno Salazaru uhvaliv shiroke zakonodavstvo sho sformuvalo korporativistsku strukturu ta zapochatkuvalo vseosyazhnu sistemu socialnogo zabezpechennya 3 Cya sistema bula odnakovo antikapitalistichnoyu ta antisocialistichnoyu Korporatizaciya robitnichogo klasu suprovodzhuvalasya suvorim zakonodavstvom sho regulyuvalo biznes Robitnichi organizaciyi buli pidporyadkovani derzhavnomu kontrolyu ale otrimali legitimnist yakoyi nikoli ranishe ne mali i stali beneficiarami riznomanitnih novih socialnih program 3 Prote vazhlivo zaznachiti sho navit u pershi roki spovneni entuziazmu korporativistski organizaciyi ne buli v centri vladi a otzhe korporatizm ne buv spravzhnoyu osnovoyu vsiyeyi sistemi 3 Vidnosini z fashizmomred 1934 roku Salazar zaslav Fransishku Rolana Pretu v ramkah chistki kerivnictva portugalskih nacional sindikalistiv takozh vidomih yak sini sorochki port camisas azuis Salazar zasudiv nacional sindikalistiv yak takih sho nadihayutsya pevnimi inozemnimi modelyami mayuchi na uvazi nimeckij nacizm a yihnye zvelichennya molodi kult sili cherez pryamu diyu princip vishosti derzhavnoyi politichnoyi vladi v suspilnomu zhitti shilnist do organizaciyi mas navkolo odnogo lidera yak fundamentalni vidminnosti mizh fashizmom i katolickim korporativizmom Novoyi Derzhavi Vlasna partiya Salazara Nacionalna yednist bula sformovana yak pidporyadkovana organizaciya shirokogo profilyu dlya pidtrimki samogo rezhimu a tomu ne mala vlasnoyi filosofiyi U toj chas bagato yevropejskih krayin poboyuvalisya rujnivnogo potencialu komunizmu Salazar zaboroniv ne lishe marksistski partiyi ale j revolyucijni fashistsko sindikalistski partiyi Odna z golovnih kritik jogo rezhimu polyagaye v tomu sho stabilnist bula kuplena i pidtrimuvalasya shlyahom pridushennya prav i svobod lyudini 1 nbsp Salazar u svoyemu kabineti Na stoli pered nim stoyit fotografiya Benito Mussolini Korporativistska derzhava mala pevnu shozhist z italijskim fashizmom Benito Mussolini ta jogo pochatkovim korporativizmom ale buli znachni vidminnosti v moralnomu pidhodi do upravlinnya 1 Hocha Salazar zahoplyuvavsya Mussolini i perebuvav pid vplivom jogo Hartiyi praci 1927 roku 3 Salazar distanciyuvavsya vid fashistskoyi diktaturi yaku vin vvazhav yazichnickoyu cezaristskoyu politichnoyu sistemoyu sho ne viznaye ni pravovih ni moralnih obmezhen Salazar takozh rozglyadav nimeckij nacizm yak takij sho spoviduye yazichnicki elementi yaki vin vvazhav ogidnimi Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Salazar zrobiv taku zayavu Mi proti vsih form internacionalizmu komunizmu socializmu sindikalizmu i vsogo sho mozhe rozdiliti zvesti do minimumu abo rozbiti sim yu Mi proti klasovoyi vijni nereligijnosti ta neloyalnosti do svoyeyi krayini proti kripactva materialistichnoyi koncepciyi zhittya ta prevalyuvannya sili nad pravom 1 Taki vcheni yak Stenli Pejn Tomas Dzherard Gallaher Huan Hose Linc Antoniu Koshta Pintu Rodzher Griffin Robert Pakston i Govard Viarda vvazhayut za krashe rozglyadati portugalsku Novu Derzhavu yak konservativnij avtoritarnij rezhim a ne fashistskij Z inshogo boku deyaki portugalski doslidniki taki yak Fernandu Rozash Manuel Villaverde Kabral Manuel de Lusena i Manuel Loff vvazhayut sho Novu Derzhavu slid vvazhati fashistskim rezhimom 11 Stenli Pejn pisav sho sistemu Salazara najkrashe mozhna opisati yak avtoritarnij korporativizm abo navit avtoritarnij korporativnij liberalizm a ne yak fashizm 12 Istorik Huan Hose Linc kazhe sho fashizm nikoli ne pustiv korinnya v salazarivskij Portugaliyi 13 Portugalska Nova Derzhava vidriznyalasya vid fashizmu she glibshe nizh frankistska Ispaniya Salazar buv po suti diktatorom Portugaliyi ale vin viddavav perevagu pasivnomu suspilstvu j obmezhenij derzhavi de socialna vlada zalishalasya v rukah cerkvi armiyi ta velikih zemlevlasnikiv 14 Istorik Robert Pakston zaznachaye sho odniyeyu z golovnih problem u viznachenni fashizmu ye te sho jogo shiroko imituvali Vin pishe U period rozkvitu fashizmu v 1930 h rokah bagato rezhimiv yaki funkcionalno ne buli fashistskimi zapozichili elementi fashistskogo dekoru shob nadati sobi auri sili zhittyezdatnosti ta masovoyi mobilizaciyi Dali vin zauvazhiv sho Salazar rozgromiv portugalskij fashizm pislya togo yak skopiyuvav deyaki z jogo metodiv narodnoyi mobilizaciyi 15 Ohorona rezhimured Salazar pokladavsya na tayemnu policiyu shob zabezpechiti realizaciyu svoyeyi politiki 1933 roku bula stvorena Policiya derzhavnogo naglyadu ta oboroni port Policia de Vigilancia e Defesa do Estado 1945 roku yiyi zaminila reorganizovana Policiya mizhnarodnoyi ta derzhavnoyi oboroni port Policia Internacional e de Defesa do Estado PIDE yaka proisnuvala do 1969 roku a z cogo roku do 1974 roku pid kerivnictvom Marselu Kaetanu Generalna direkciya bezpeki port Direcao General de Seguranca DGS Tayemna policiya isnuvala ne lishe dlya zahistu nacionalnoyi bezpeki v suchasnomu rozuminni ale j dlya pridushennya politichnih oponentiv rezhimu osoblivo tih hto buv pov yazanij z mizhnarodnim komunistichnim ruhom abo Radyanskim Soyuzom Gromadyanska vijna v Ispaniyired Gromadyanska vijna v Ispaniyi sho rozpochalasya v lipni 1936 roku stala ochevidnoyu prichinoyu radikalizaciyi rezhimu Useredini krayini rezhim zitknuvsya z monarhichnim povstannyam 1935 roku zagrozoyu livogo perevorotu 1936 roku kilkoma vibuhami bomb i zmovami v 1936 i 1937 rokah u tomu chisli sproboyu vbivstva Salazara 1937 roku Vodnochas u Lisaboni aktivno diyali agenti ispanskih respublikanciv a ispanski vijska buli rozgornuti na vrazlivomu portugalskomu kordoni sho serjozno zagrozhuvalo portugalskomu suverenitetu 3 Na pochatku gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Salazar otrimav dodatkovi portfeli vijskovogo ministra ta ministra zakordonnih sprav zberigshi pri comu kerivnictvo ministerstvom finansiv skoncentruvavshi takim chinom she bilshe vladi u svoyih rukah 3 nbsp Propagandistskij plakat zi zobrazhennyam Salazara yak korolya Afonsu I Napis na shiti Vse dlya naciyi nichogo proti naciyi Salazar pidtrimuvav Fransisko Franko ta nacionalistiv u yihnij vijni proti vijsk Drugoyi respubliki a takozh anarhistiv i komunistiv Nacionalisti spochatku ne mali dostupu do morskih portiv tomu salazarivska Portugaliya dopomagala yim otrimuvati ozbroyennya z za kordonu v tomu chisli boyepripasi koli u deyakih nacionalistichnih sil yihni zapasi praktichno zakinchilisya Cherez ce nacionalisti nazivali Lisabon portom Kastiliyi 16 Piznishe Franko v interv yu gazeti Le Figaro zgaduvav pro Salazara v zahoplenih tonah 17 Najdoskonalishij derzhavnij diyach najbilsh gidnij povagi yakogo ya znav ce Salazar Ya vvazhayu jogo nadzvichajnoyu osobististyu za jogo intelekt politichne chuttya i skromnist Jogo yedinim nedolikom mabut ye jogo skromnist 8 veresnya 1936 roku v Lisaboni vidbuvsya vijskovo morskij bunt Ekipazhi dvoh portugalskih vijskovih korabliv Afonsu de Albukerke ta Dau pidnyali bunt Matrosi pov yazani z Komunistichnoyu partiyeyu uv yaznili svoyih oficeriv i sprobuvali vivesti korabli z Lisabona shob priyednatisya do respublikanskih sil yaki voyuvali v Ispaniyi Salazar nakazav znishiti korabli vognem 3 2 Nastupnogo dnya prisyaga na virnist stala obov yazkovoyu dlya vsih derzhavnih sluzhbovciv a cenzura bula silno posilena Kozhen derzhavnij sluzhbovec buv zmushenij zayaviti sho vin vidrikayetsya vid komunizmu Cej hrestovij pohid mav na meti vikoriniti ne lishe komunistiv ale j demokratichnu opoziciyu 3 Zasudzheni moryaki za vijskovo morske povstannya 1936 roku buli pershimi kotrih vidpravili do taboru Tarrafal stvorenogo Salazarom na ostrovah Kabo Verde dlya utrimannya politichnih v yazniv Jogo nazivali taborom povilnoyi smerti de desyatki politichnih v yazniv perevazhno komunistiv ale takozh i prihilnikiv inshih ideologij utrimuvalisya v nelyudskih nezdorovih umovah u nadzvichajno spekotnu pogodu i pomirali 18 Istoriki stverdzhuyut sho za majzhe 40 richnij period pravlinnya Salazara u v yaznicyah z politichnih motiviv pomerlo 60 osib 19 nbsp Salazar vistupaye po radio 1938 rik U sichni 1938 roku Salazar priznachiv Pedru Teotoniu Perejru specialnim predstavnikom portugalskogo uryadu pri uryadi Franko de vin zdobuv velikij avtoritet i vpliv 20 U kvitni 1938 roku Perejra oficijno stav povnopravnim poslom Portugaliyi v Ispaniyi i zalishavsya na cij posadi protyagom usiyeyi Drugoyi svitovoyi vijni 1 Vsogo za kilka dniv do zakinchennya gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 17 bereznya 1939 roku Portugaliya ta Ispaniya pidpisali Iberijskij pakt dogovir pro nenapad yakij oznamenuvav pochatok novogo etapu v iberijskih vidnosinah Zustrichi mizh Franko i Salazarom vidigrali fundamentalnu rol u cij novij politichnij domovlenosti 21 Pakt viyavivsya virishalnim instrumentom u zberezhenni Pirenejskogo pivostrova vid gitlerivskoyi kontinentalnoyi sistemi 20 Sproba vbivstvared Rishuchij konservatizm rezhimu prirodno viklikav opoziciyu Emidiu Santana zasnovnik Nacionalnogo sindikatu metalurgiv port Sindicato Nacional dos Metalurgicos i anarho sindikalist yakij brav uchast u pidpilnij diyalnosti proti diktaturi zdijsniv zamah na Salazara 4 lipnya 1937 roku Salazar pryamuvav na mesu do privatnoyi kaplici v budinku svogo druga na prospekti Barboza dyu Bokazh u Lisaboni Koli vin vijshov zi svogo limuzina Buick bomba zahovana v zaliznomu yashiku vibuhnula vsogo za 3 metri vid nogo Vibuh ne zachepiv Salazara ale jogo shofer vtrativ sluh Cherez rik yepiskopi krayini v kolektivnomu listi stverdzhuvali sho zhittya Salazara bulo zberezhene zavdyaki Bozhomu promislu Sluzhbovij avtomobil buv zaminenij na bronovanij Chrysler Imperial 22 Rozshukuvanij PIDE Emidiu Santana vtik do Velikoyi Britaniyi de buv zaareshtovanij britanskoyu policiyeyu i deportovanij do Portugaliyi Potim vin buv zasudzhenij do 16 rokiv uv yaznennya 23 Druga svitova vijnared Salazar perezhiv socialni potryasinnya sprichineni Pershoyu svitovoyu vijnoyu v yakij Portugaliya brala uchast za chasiv Pershoyi respubliki tomu vin ne namagavsya brati uchasti u Drugij svitovij vijni koli buv pri vladi Vid samogo pochatku vijni 1939 roku Salazar buv perekonanij sho Britaniya zaznaye vtrat ale zalishitsya neperemozhenoyu sho Spolucheni Shtati vtrutyatsya v konflikt i sho Antigitlerivska koaliciya peremozhe Amerikanskij zhurnalist Genri Dzh Tejlor prokomentuvav ce tak Ya ne znajshov zhodnogo inshogo lidera kontinentalnoyi Yevropi yakij bi todi pogodivsya z nim 24 1 Nejtralitetred 1934 roku za kilka rokiv do pochatku vijni Salazar v oficijnij promovi poyasniv sho portugalskij nacionalizm ne vklyuchaye yazichnickij ideal i antigumanne obozhnyuvannya rasi chi imperiyi 25 a 1937 roku Salazar opublikuvav knigu v yakij rozkritikuvav Nyurnberzki rasovi zakoni prijnyati 1935 roku v Nimechchini vvazhayuchi prikrim toj fakt sho nimeckij nacionalizm buv zim yatij nastilki yaskravo virazhenimi rasovimi harakteristikami yaki nav yazali pravovu tochku zoru vidminnist mizh gromadyanami ta piddanimi sho zagrozhuye nebezpechnimi naslidkami 26 Shodo Drugoyi svitovoyi vijni Salazar vvazhav sho peremoga Nimechchini oznachala katastrofu dlya verhovenstva prava i dlya periferijnih silskogospodarskih krayin takih yak Portugaliya 2 Nepriyazn Salazara do nacistskogo rezhimu v Nimechchini ta jogo imperskih ambicij pom yakshuvav lishe jogo poglyad na Tretij Rejh yak na bastion proti poshirennya komunizmu a ne yak na krayinu soyuznika Vin pidtrimuvav ispanskih nacionalistiv cherez strah pered komunistichnim vtorgnennyam u Portugaliyu ale jogo nepokoyila perspektiva ispanskogo uryadu yakij pidtrimuvav tisni zv yazki z derzhavami Osi 1 Takim chinom politika nejtralitetu Portugaliyi u Drugij svitovij vijni yaku provodiv Salazar vklyuchala strategichnij komponent Krayina vse she volodila koloniyami yaki Portugaliya ne mogla zahistiti vid vijskovogo napadu Priyednannya do Osi prizvelo b do konfliktu Portugaliyi z Velikoyu Britaniyeyu sho jmovirno prizvelo b do vtrati yiyi kolonij todi yak priyednannya do soyuznikiv zagrozhuvalo bezpeci krayini na materiku Konflikt z Velikoyu Britaniyeyu buv bi ekonomichno dorogim oskilki Portugaliya pokladalasya na britanski perevezennya tovariv z portugalskih kolonij na materik 27 Yak cina za zberezhennya nejtralitetu Portugaliya prodovzhuvala eksportuvati volfram ta inshi tovari yak do krayin Osi chastkovo cherez Shvejcariyu tak i do krayin soyuznikiv 28 1 veresnya 1939 roku na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni portugalskij uryad ogolosiv sho 600 richnij anglo portugalskij soyuz zalishayetsya neporushnim ale oskilki britanci ne zvertayutsya po dopomogu do Portugaliyi vona mozhe zberigati nejtralitet u vijni sho vona i zrobit U pam yatnij zapisci vid 5 veresnya 1939 roku britanskij uryad pidtverdiv ce rozuminnya 29 Reakciyared nbsp Antoniu Salazar na svyatkuvanni z nagodi 15 richchya jogo perebuvannya na posadi ochilnika uryadu Britanski strategi vvazhali sho portugalska nevojovnichist neobhidna dlya togo shob utrimati Ispaniyu vid vstupu u vijnu na boci Osi 29 Britaniya viznala vazhlivu rol Salazara 15 travnya 1940 roku koli rektor Oksfordskogo universitetu Duglas Vil povidomiv jomu sho universitetska Rada Gebdomadal odnogolosno virishila na svoyemu zasidanni minulogo ponedilka zaprositi Vas Salazara prijnyati pochesnij stupin doktora civilnogo prava 2 30 U veresni 1940 roku Vinston Cherchill napisav Salazaru lista v yakomu privitav jogo z politikoyu utrimannya Portugaliyi vid uchasti u vijni zapevnyayuchi sho yak i ranishe protyagom bagatoh stolit anglo portugalskogo soyuzu britanski ta portugalski interesi v comu zhittyevo vazhlivomu pitanni zbigayutsya 2 Britanskij posol u Madridi z 1940 po 1944 rik ser Semyuel Gor viznav virishalnu rol Salazara u zberezhenni nejtralitetu Iberiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta vihvalyav jogo za ce Gor stverdzhuvav sho Salazar nenavidiv Gitlera i vse sho vin robiv i sho jogo korporativna derzhava principovo vidriznyalasya vid nacistskoyi chi fashistskoyi oskilki Salazar nikoli ne zalishav sumniviv u svoyemu pragnenni do porazki nacistiv 31 Istorik Karlton Gejs pershoprohodec u vivchenni nacionalizmu buv amerikanskim poslom v Ispaniyi pid chas vijni Vin osobisto zustrichavsya z Salazarom i takozh pohvaliv jogo vislovivshi shozhu z Gorom dumku u svoyij knizi Misiya voyennogo chasu v Ispaniyi 32 U listopadi 1943 roku britanskij posol u Lisaboni ser Ronald Kempbell pisav perefrazovuyuchi Salazara sho suvorij nejtralitet buv cinoyu yaku soyuzniki zaplatili za strategichni perevagi sho viplivayut z nejtralitetu Portugaliyi i sho yakbi yiyi nejtralitet zamist togo shob buti suvorim buv bilsh prihilnim na nashu korist Ispaniya neminuche kinulasya b tilom i dusheyu v obijmi Nimechchini Yakbi ce stalosya pivostriv buv bi okupovanij a potim i Pivnichna Afrika v rezultati chogo ves hid vijni buv bi zminenij na korist Osi 33 nbsp Litak Beregovogo komanduvannya Korolivskih VPS na Azorskih ostrovah Ser Ronald Kempbell vvazhav Salazara principovo loyalnim do anglo portugalskogo soyuzu Koli v travni 1943 roku na Tretij Vashingtonskij konferenciyi uchasniki domovilisya pro okupaciyu Azorskih ostroviv operaciya Alakriti 2 34 britanskij posol vidreaguvav na propoziciyu Derzhavnogo departamentu SShA yak osoblivo nesvoyechasnu i nezrozumilu na danomu etapi Vin nagadav sho na pochatku vijni Salazar zberigav nejtralitet zi shvalennya Velikoyi Britaniyi j zayaviv sho vin Salazar vidpoviv bi na zaklik yakbi ce bulo viklikano gostroyu potreboyu Britanskij posol mav raciyu i koli v serpni 1943 roku britanci zvernulisya do Portugaliyi z prohannyam pro stvorennya vijskovoyi bazi na Azorskih ostrovah posilayuchis na soyuz Salazar vidpoviv prihilno i shvidko 1 Portugaliya dozvolila stvoriti ci bazi dozvolivshi britancyam vikoristovuvati azorski porti Orta na ostrovi Fayal i Ponta Delgada na ostrovi San Migel a takozh aerodromi Lazhesh Fild na ostrovi Tershejra i Santana Fild na ostrovi San Migel 1 Z listopada 1943 roku koli britanci zahopili Azorski ostrovi do chervnya 1945 roku z aerodromu Lazhesh viletilo 8689 amerikanskih litakiv v tomu chisli 1200 bombarduvalnikiv B 17 i B 24 yaki perepravilisya cherez Atlantiku na poromah Vantazhni litaki perevozili zhittyevo neobhidnij personal i obladnannya do Pivnichnoyi Afriki Velikoyi Britaniyi ta pislya togo yak soyuzniki zakripilisya v Zahidnij Yevropi na aerodrom Orli poblizu Parizha Litaki sho povertalisya z Yevropi perevozili poranenih vijskovosluzhbovciv Medichnij personal aerodromu Lazhesh obsluzhiv blizko 30 000 povitryanih evakuacij na shlyahu do Spoluchenih Shtativ dlya nadannya medichnoyi dopomogi j reabilitaciyi Vikoristannya aerodromu Lazhesh skorotilo chas polotu mizh Braziliyeyu i Zahidnoyu Afrikoyu z 70 godin do 40 sho dozvolilo litakam zdijsnyuvati majzhe vdvichi bilshe perelotiv naochno prodemonstruvavshi geografichnu cinnist Azorskih ostroviv pid chas vijni Britanskij diplomat ser Dzhordzh Rendell zayaviv sho z portugalskim respublikanskim uryadom Bernardinu Mashadu bulo nabagato vazhche mati spravu yak z soyuznikom pid chas Pershoyi vijni nizh z nabagato krashim uryadom Salazara yak z nejtralom pid chas Drugoyi 6 nbsp Portugalski soldati v Angoli Podalshi podiyired nbsp Salazar ta Oshkar Karmona na bortu korablya D Fernando 1947 rik Do 1945 roku Portugaliya volodila dovoli velikoyu kilkistyu kolonij Azorskimi ostrovami Madejroyu Kabo Verde San Tome i Prinsipi Angoloyu Gvineyeyu Bisau Mozambikom Diu Damanom Goa Makao ta Shidnim Timorom Sam zhe Salazar ne bachiv zhodnoyi neobhidnosti u rozshirenni cih volodin Prote vin bazhav ponad use zberegti vzhe nayavni teritoriyi Ce spriyalo neodnoznachnomu stavlennyu svitovoyi spilnoti do Portugaliyi Koli u sviti rozpochavsya proces dekolonizaciyi rezhim Salazara vidmovivsya vid podibnogo kroku Bulo specialno stvoreno Ministerstvo u spravah zamorskih teritorij z metoyu stvorennya vidimosti demokratizmu Odnak ce spriyalo masovomu nevdovolennyu v samih koloniyah sho sprichinilo pochatok kolonialnih vijn yaki trivali do samogo zavershennya pravlinnya Salazara Salazar ponad use pragnuv stvoriti dlya Portugaliyi yakomoga prestizhnishij imidzh Popri ce krayina zalishalasya antidemokratichnoyu Odnak danij fakt ne zavadiv yiyi vstupu do OON u 1949 roci sho stalo svoyeridnoyu nagorodoyu za antikomunistichnu diyalnist prem yer ministra ta jogo borotbu z livimi silami v krayini U 1968 roci stan zdorov ya Salazara bulo serjozno pidirvano insultom sprovokovanim padinnyam zi stilcya i 27 veresnya prezident Portugaliyi Ameriku Tomash vidstoroniv jogo vid derzhavnih sprav Nastupnim ochilnikom uryadu stav Marselu Kaetanu Prote sam Salazar do kincya svogo zhittya tak i ne diznavsya pro te sho vin uzhe ne ye prem yer ministrom Ochilniki ministerstv postijno naviduvali jogo v likarni podavali zviti ta stvoryuvali ilyuziyu togo sho Salazar zalishayetsya glavoyu derzhavi Bulo navit stvoreno gazetu yaku vipuskali v yedinomu ekzemplyari specialno dlya samogo Salazara shob vin mav dostup lishe do okremih pravilnih vidomostej Salazar pomer 27 lipnya 1970 roku Pohovanij u ridnomu seli Vimejru municipalitet Santa Komba Dau Rezhim ocholenij jogo soratnikom Marselu Kaetanu protrimavsya lishe chotiri roki pislya smerti zasnovnika U 1974 roci Nova derzhava pripinila isnuvannya pislya chergovoyi sprobi perevorotu cogo razu uspishnoyi Zhiteli Lisabona zustrichali putchistiv kvitami i perevorot uvijshov v istoriyu yak Revolyuciya gvozdik pislya yakoyi Portugaliya vzyala kurs na yevropejsku integraciyu dzherelo Osobiste zhittyared Protyagom svogo zhittya Salazar nikoli ne buv odruzhenij Vin buv perekonanim holostyakom ta mizantropom Prote ce ne zavazhalo jomu chasto vidviduvati operu yaku vin shiro lyubiv Prote Salazar terpiti ne mig publichnih vistupiv ridko vigoloshuvav promovi Protyagom 40 rokiv u jogo budinku zhila Mariya de Zhezush yaka bula jogo vlasnoyu ekonomkoyu dilovodom ta sekretarkoyu Zavdyaki takomu svoyemu statusu vona vidigravala vagomu rol u funkcionuvanni Novoyi derzhavi Bula zakohanoyu v Salazara odnak ce pochuttya zalishilosya nevzayemnim Primitkired a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh Kay Hugh 1970 Salazar and Modern Portugal New York Hawthorn Books a b v g d e zh i k l m Filipe de 23 chervnya 2010 Salazar A Political Biography angl Enigma Books ISBN 978 1 929631 98 8 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c Wiarda Howard J 1977 Corporatism and Development The Portuguese Experience angl University of Massachusetts Press ISBN 978 0 87023 221 3 LIFE Google Books web archive org 13 chervnya 2021 Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya a b Universal Digital Library 1939 The Portugal Of Salazar Campion Books Ltd a b Internet Archive George 1957 The sword and the olive recollections of diplomacy and the Foreign Service 1913 1954 London J Murray a b v g Gallagher Tom Salazar Antonio de Oliveira 2021 Salazar the dictator who refused to die vid 3 Auflage London Hurst amp Company ISBN 978 1 78738 388 3 Gallagher Tom 1990 Chapter 9 Conservatism dictatorship and fascism in Portugal 1914 45 In Blinkhorn Martin ed Fascists and Conservatives Routledge pp 157 173 Nohlen Dieter Stover Philip red 2010 Elections in Europe a data handbook vid 1 ed Baden Baden Nomos Verl Ges ISBN 978 3 8329 5609 7 Adao Aurea Jose Remedios Maria 2005 09 The educational narrativity in the first period of Oliveira Salazar s government Women s voices in the National Assembly 1935 1945 History of Education angl T 34 5 s 547 559 doi 10 1080 00467600500221315 ISSN 0046 760X Procitovano 9 sichnya 2024 Fernando Rosas 2019 Salazar e os Fascismos Ensaio Breve de Historia Comparada Edicoes Tinta da China Internet Archive Stanley G 1995 A history of fascism 1914 1945 University of Wisconsin Press ISBN 978 0 299 14870 6 Linz Juan J 2009 Totalitarian and authoritarian regimes vid Repr Boulder Colo Rienner ISBN 978 1 55587 890 0 Paxton Robert O 2004 The anatomy of fascism New York Knopf ISBN 978 1 4000 4094 0 Robert O Paxton The five stages of fascism Journal of Modern History 70 1 1998 1 23 Beevor Antony 1983 The Spanish civil war New York NY Bedrick Books ISBN 978 0 911745 11 5 Lochery Neill 1 listopada 2011 Lisbon War in the Shadows of the City of Light 1939 45 angl PublicAffairs ISBN 978 1 58648 880 2 Wayback Machine PDF web archive org Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Bilefsky Dan 23 lipnya 2007 Nostalgia for Antonio de Oliveira Salazar divides the Portuguese The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 27 sichnya 2024 a b Hoare Samuel 1946 Ambassador on Special Mission Collins First Edition e journal of Portuguese History web archive org 24 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 27 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Correio da Manha Portugal Mundo Sociedade Cultura Classificados web archive org 2 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 27 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Emidio Santana Arquivo Nacional da Torre do Tombo DigitArq web archive org 17 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 27 sichnya 2024 Henry Jay Taylor Milwaukee Sentinel 2 October 1968 Antonio de Oliveira Salazar O Espirito da Revolucao promova pid chas oficijnogo vizitu Salazara do Portu 28 kvitnya 1934 u Discursos e Notas Politicas Vol 1 ss 324 326 Salazar Antonio de Oliveira 1977 Como se Levanta um Estado Lisbon Golden Books p 69 Golson Eric 2020 03 THE ALLIED NEUTRAL PORTUGUESE BALANCE OF PAYMENTS WITH THE UK AND GERMANY IN THE SECOND WORLD WAR 1939 1945 Revista de Historia Economica Journal of Iberian and Latin American Economic History angl T 38 1 s 79 110 doi 10 1017 S0212610919000314 ISSN 0212 6109 Procitovano 31 sichnya 2024 Wheeler Douglas L 1986 The Price of Neutrality Portugal the Wolfram Question and World War II Luso Brazilian Review T 23 1 s 107 127 ISSN 0024 7413 Procitovano 31 sichnya 2024 a b Leite Joaquim da Costa 1998 Neutrality by Agreement Portugal and the British Alliance in World War II American University International Law Review 14 1 185 199 Oxford In Portugal British Pathe web archive org 15 serpnya 2020 Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Templewood Viscount Samuel John Gurney Hoare 1946 Ambassador on Special Mission angl Collins Hayes Carlton Joseph Huntley 1945 Wartime Mission in Spain 1942 1945 angl Macmillan Leite Document 2 Telegram From Sir Ronald Campbell 3 669 Editorial Note on the Third Washington Conference TRIDENT May 1943 Library web archive org 23 listopada 2015 Arhiv originalu za 23 listopada 2015 Procitovano 31 sichnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Dzherelared Livermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Ferrari M Nejmovirna istoriya Antoniu Salazara diktatora yakij pomer dvichi Lviv Vidavnictvo Anetti Antonenko Kiyiv Nika Centr 2023 192s Ukrayinska radyanska enciklopediya AN URSR golov red M P Bazhan T 9 Mayak Nahichevan K Gol red URE 1962 S 555 Golovchenko V I Salazar Antoniu di Olivera Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannyared Salazar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biografiya Salazara port Diktatura professury Arhivovano 12 lipnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antoniu de Olivejra Salazar amp oldid 43962375