Респу́бліка Сьє́рра-Лео́не (англ. Republic of Sierra Leone, кріо Republic na Salone) — держава в Західній Африці, на узбережжі Атлантичного океану. На північному заході, півночі й північному сході межує з Гвінеєю, на південному сході — з Ліберією. Площа — 72 тис. км². Населення — 7,1 млн осіб (2015). Столиця — місто Фрітаун.
Республіка Сьєрра-Леоне | |||||
| |||||
Девіз: "Unity — Freedom — Justice" | |||||
Гімн: High We Exalt Thee, Realm of the Free англ. Ми високо прославляємо тебе, Царство свободи | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Фрітаун country H G O | ||||
Офіційні мови | Англійська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Етнос | |||||
Форма правління | Президентська республіка | ||||
- Президент | Джуліус Маада Біо | ||||
Незалежність | |||||
- від Великої Британії | 27 квітня 1961 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 71,740 км² (119) | ||||
- Внутр. води | 1.0 % | ||||
Населення | |||||
- перепис 2015 | 7 092 113 | ||||
- Густота | 98,9/км² | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | $4.921 млрд (151) | ||||
- На душу населення | $903 (172) | ||||
ІЛР (2004) | ▲ 0.335 (низька) (176) | ||||
Валюта | Леоне (SLL ) | ||||
Часовий пояс | GMT () | ||||
Коди ISO 3166 | SL / SLE / 694 | ||||
Домен | .sl | ||||
Телефонний код | +232 | ||||
|
Сьєрра-Леоне є членом ООН, СОТ, МВФ, ВООЗ, Організації Африканської Єдності, Британської Співдружності націй.
Історія
Перші португальські мореплавці відкрили півострів ще в XV столітті. Вони назвали його «Сьєрра-Леоне», що в перекладі з іспанської означає «Левові гори». Ця назва згодом поширилася на всю територію країни. У минулому територія країни поділялась на колонію (прибережні райони) і протекторат (внутрішні області) Великої Британії. 27 квітня 1961 Сьєрра-Леоне здобула незалежність.
Географія
Приатлантична частина Сьєрра-Леоне, найнаселеніша і найзручніша для сільського господарства, являє собою низовину, що полого спускається до океану. Однак на північному сході країни, на території Леон-ліберійського гірського масиву, рельєф більш нерівний, середньою висотою близько 600 м. Найвища точка країни — гора Бинтимані (1945 м). Північна частина країни також гориста, на її території розташовуються відроги масиву Фута-Джаллон.
Клімат субекваторіальний, жаркий і вологий (одна з найбільш дощовитих країн Західної Африки), із сухим сезоном узимку (листопад — квітень) і сезоном дощів улітку (травень — жовтень). Середньорічна кількість опадів на узбережжі, у тому числі й у Фрітауні, 4000—4500 мм, середньомісячна температура у межах від +24 до +27 °C. У внутрішніх районах країни клімат більш прохолодний (20—23 °C) і сухий (2000—2500 мм на рік). У зимовий сезон нерідкі посухи й піщані бурі, коли харматан різко підвищує температуру повітря і приносить із Сахари пісок і пил. Річкова мережа Сьєрра-Леоне значно розвинена. Головні річки — Великий Скарсієс (Колентьев), Малий Скарсієс (Каба), Рокель, Джонг, Маболе, Сева, Моа і Макона. На узбережжі багато зручних бухт, зокрема, порт Фрітауна. Уздовж узбережжя тягнеться смуга мангрів. Основний тип рослинності — високотравна савана з заростями чагарників і окремими деревами баобабів. Вологі екваторіальні ліси, що збереглися лише на східних схилах гір і височин і на півдні, займають менше 5 % площі країни. Лісові заповідники Мавнтінс, Мамунта-Майоза.
Довкілля
Неправильне використання сільськогосподарських земель, вирубка лісів і знищення природної рослинності, використання деревини на паливо і, меншою мірою, надмірний випас худоби і урбанізація сприяють деградації земель у Сьєрра-Леоне.
Вирубка лісів, як для отримання комерційної деревини, так і для вивільнення земель для ведення сільського господарства, є основною проблемою, яка веде до подальших втрат природного багатства країни. Усе це, а також видобуток корисних копалин, привели до різкого скорочення лісових площ в Сьєрра-Леоне. Ліси продовжують вирубувати все швидшими темпами, у тому числі в національних парках і заповідниках.
До 2002 року в Сьєрра-Леоне була відсутня система управління лісами через громадянську війну, унаслідок якої загинули десятки тисяч людей. Темпи знеліснення збільшилися на 7,3 % після закінчення громадянської війни. На папері 55 охоронних територій покривали 4,5 % території Сьєрра-Леоне станом на 2003 рік. У країні налічується 2090 відомих видів вищих рослин, 147 видів ссавців, 626 — птахів, 67 — плазунів, 35 — земноводних і 99 видів риб.
Фонд екологічної справедливости задокументував, що кількість нелегальних риболовних суден у водах Сьєрра-Леоне збільшилася за останні роки. Обсяг нелегального рибальства значно виснажив рибні запаси, що позбавило місцевих рибалок важливого ресурсу для виживання. Ситуація особливо серйозна, оскільки рибальство є єдиним джерелом доходу для багатьох громад у країні, яка все ще ледве оговталася від десятирічної громадянської війни.
Політична структура
Коли 27 квітня 1961 року Сьєрра-Леоне здобула незалежність, законодавча й виконавча влада в країні перебувала в руках парламенту і кабінету міністрів, а номінальним главою держави вважався британський монарх, представлений генерал-губернатором. Після внесення поправок до конституції 1971 року Сьєрра-Леоне була проголошена республікою, у якій виконавча влада покладалась на президента.
2000 року Тоні Блер відправив у Сьєрра-Леоне 1500 британських військовослужбовців, які взяли на себе захист столиці країни Фрітауна від повстанської армії . 30 травня 2007 року Тоні Блера урочисто проголосили верховним вождем Сьєрра-Леоне. Нове звання формально дало Тоні Блеру право засідати в парламенті Сьєрра-Леоне. Таким чином, як повідомляє The Daily Telegraph, влада країни відзначила його роль у припиненні громадянської війни.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
21 грудня 1991 року Сьєрра-Леоне першою з африканських країн (визнала незалежність України).
Економіка
Сьєрра-Леоне володіє істотними мінеральними, сільськогосподарськими та рибальськими ресурсами, але залишається однією з найбідніших країн світу. ВВП на душу населення 2009 року — 900 дол. (215-те місце у світі). Нижче рівня бідности — близько 70 % населення. Приблизно половина населення, що працює, займається натуральним сільським господарством. Культивуються рис, кава, какао, пальми (горіхи й олія), арахіс; розводиться худоба, є риболовля. Промисловість — видобуток алмазів, виробництво пива, цигарок, взуття.
Зовнішня торгівля
Експортні товари — алмази, какао, кава, риба. Основні покупці (у 2008):
- Бельгія — 39,2 %
- США — 22,1 %
- Індія — 7 %
- Франція — 5,4 %
- Нідерланди — 4,1 %.
Імпорт — продовольство, промислові товари, паливо. Основні постачальники (у 2008):
- Китай — 10,2 %
- США — 7,8 %
- Бельгія — 6,6 %
- Велика Британія — 6,5 %
- Кот-д'Івуар — 6,2 %
- Індія — 5,6 %
- Таїланд — 5,1 %.
Країна входить до міжнародної організації країн АКТ.
Адміністративний поділ
Сьєрра-Леоне поділяється на 3 провінції та одну область, які у свою чергу поділяються на 14 округів:
№ | Назва | Оригінальна назва | Адміністративний центр | Територія, км² | Населення, осіб (2015) | Округи | Вождівства | Секції |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Західна область | Western Area | Фрітаун | 696,7 | 1 500 234 | 2 | 12 | 87 |
2 | Східна провінція | Eastern Province | Кенема | 15 224,2 | 1 642 370 | 3 | 46 | 262 |
3 | Північна провінція | Northern Province | Макені | 36 097,4 | 2 508 201 | 5 | 54 | 545 |
4 | Південна провінція | Southern Province | Бо | 20 207,0 | 1 441 308 | 4 | 54 | 427 |
Населення
Чисельність населення — 7 092 113 осіб (2015; 4 976 871 в 2004-му, 3 515 812 в 1985-му, 2 735 159 в 1974-му, 2 180 355 в 1963-му).
Річний приріст — 2,2 % (фертильність — 5 народжень на жінку).
Середня тривалість життя — 53 роки у чоловіків, 58 років у жінок.
Зараженість вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 1,7 % (оцінка на 2007 рік).
Писемність — 46 % чоловіків, 24 % жінок (оцінка на 2004 рік).
Етнічний склад — близько 20 аборигенних племен складають приблизно 90 % населення ( — 30 %, менде — 30 %, інші ; — 30 %), креоли (нащадки звільнених рабів-негрів з островів Карибського моря) — близько 10 %, невелика кількість білих, арабів, індійців.
Мови — англійська (офіційна, більшість населення нею не володіє), (поширений на півдні), (поширений на півночі), кріо (креольська мова на основі англійської, мова міжнаціонального спілкування, її розуміє до 95 % населення).
Релігії: мусульмани — 60 %, аборигенні культи — 30 %, християни — 10 % (англікани, методисти, католики, адвентисти, парафіяни Асамблеї Бога тощо).
Культура
5 вересня 1607 року на території сучасної Сьєрра-Леоне поставили першу постановку шекспірівського «Гамлета», про яку до нас дійшло письмове свідоцтво. Британська Ост-Індська компанія проводила операції в Індії, а шлях до Індії у ті часи лежав навколо Африки. Біля узбережжя Сьєрра-Леоне 1607 року кілька великих суден компанії вимушено стали на якір, а капітан одного із суден, «Червоного Дракона», любив театр і вважав, що постановки п'єс для його команди краще, ніж неробство або азартні ігри.
Сучасна система народної освіти в Сьєрра-Леоне сягає своїм корінням до часу перших англійських поселень в цьому районі наприкінці XVIII — початку XIX ст. Для підготовки вчителів і священиків з-поміж африканців 1827 року відкрили перший вищий навчальний заклад — коледж Фура-Бей. До закінчення Першої світової війни всі навчальні заклади розташовувалися в прибережних районах. Хоча до кінця Другої світової війни система народної освіти охопила й унутрішні райони, більшість навчальних закладів, як і раніше, сконцентровано вздовж узбережжя. 1991 року в Сьєрра-Леоне було близько 2 тис. початкових шкіл (414,2 тис. учнів), 227 середніх шкіл (116 тис. учнів).
В університеті Сьєрра-Леоне, створеному на базі коледжу Фура-Бей і університетського коледжу Нджала, навчалися 2,3 тис. студентів. Крім того, у країні є 16 педагогічних і технічних коледжів. Після 1988 року будівлі коледжу Нджала і деяких інших середніх навчальних закладів були зруйновані. Багато шкіл не працювали через студентські хвилювання, страйки викладачів та загальну політичну нестабільність.
Вже у XIX ст. Фрітаун перетворився на західноафриканський центр розповсюдження європейської культури. Креольська громада дала країні відомих учених, включно з істориками А. Сібторпе і Джеймсом Афріканусом Хортоном. Серед сучасних представників інтелектуальної еліти заслуговують згадки біохімік Абіосе Дейвісон Ніколь і письменник Вільям Контон.
Найбільші міста Сьєрра-Леоне
Міста Сьєрра-Леоне | |||||
Номер | Місто | Населення | Провінція | ||
Перепис 1985 | Перепис 2004 | Оцінка 2010 | |||
1. | Фрітаун | 469 776 | 786 900 | 836 574 | Західна |
2. | Бо | 59 768 | 167 144 | 215 421 | Південна |
3. | Кенема | 52 473 | 137 696 | 169 937 | Східна |
4. | Макені | 40 038 | 85 017 | 102 648 | Північна |
5. | 82 474 | 87 789 | 91 603 | Східна | |
6. | 16 073 | н/д | 23 889 | ||
7. | 15 248 | н/д | 22 662 | ||
8. | 10 944 | н/д | 19 658 | Східна | |
9. | 13 923 | н/д | 18 770 | Північна | |
10. | Ватерлоо | 9 878 | н/д | 17 830 | Західна |
11. | 9 054 | н/д | 17 506 | Східна | |
12. | 8 267 | н/д | 15 985 | Східна | |
13. | 10 347 | н/д | 15 980 | Північна | |
14. | 8 238 | н/д | 15 928 | Східна | |
15. | 7 556 | н/д | 15 143 | Південна | |
16. | 12 938 | н/д | 13 269 | Східна | |
17. | Камбія | 7 631 | н/д | 12 471 | |
18. | 6 886 | н/д | 12 429 | Західна | |
19. | 8 283 | н/д | 12 311 | Північна | |
20. | 5 199 | н/д | 12 288 | Південна |
Література
- (англ.) LeVert, Suzanne (2007), Cultures of the World: Sierra Leone, Marshall Cavendish.
- (рос.) Сергеева И. С. Сьерра-Леоне. — М. : Мысль, 1984.
Посилання
- Сьєрра-Леоне // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - UNCCD (2004). (PDF). с. 39. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
- Butler, Rhett (2005). Sierra Leone: Environmental Profile, mongabay.com
- . Environmental Justice Foundation. 17 вересня 2009. Архів оригіналу за 10 October 2008.
- Sierra Leone: Administrative Division (Districts and Chiefdoms) — картографічний портал www.citypopulation.de (англ.)
- Sierra Leone:largest cities and towns and statistics of their population (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2023.
- Final Results 2004 population and housing census (PDF). Government of Sierra Leone. 2006. Процитовано 15 квітня 2023.
Гвінея | Гвінея | Гвінея |
Атлантичний океан | Гвінея | |
Атлантичний океан | Атлантичний океан | Ліберія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Syerra znachennya Respu blika Sye rra Leo ne angl Republic of Sierra Leone krio Republic na Salone derzhava v Zahidnij Africi na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu Na pivnichnomu zahodi pivnochi j pivnichnomu shodi mezhuye z Gvineyeyu na pivdennomu shodi z Liberiyeyu Plosha 72 tis km Naselennya 7 1 mln osib 2015 Stolicya misto Fritaun Respublika Syerra Leone angl Republic of Sierra Leone krio Republic na Salone Prapor Gerb Deviz Unity Freedom Justice Gimn High We Exalt Thee Realm of the Free angl Mi visoko proslavlyayemo tebe Carstvo svobodi Roztashuvannya Syerra Leone Stolicya ta najbilshe misto Fritaun 8 31 pn sh 13 15 zh d country H G O Oficijni movi Anglijska Etnos 35 31 8 5 8 Mandinka5 Kono3 2 2 Loko5 5 inshi Forma pravlinnya Prezidentska respublika Prezident Dzhulius Maada Bio Nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi 27 kvitnya 1961 Plosha Zagalom 71 740 km 119 Vnutr vodi 1 0 Naselennya perepis 2015 7 092 113 Gustota 98 9 km VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 4 921 mlrd 151 Na dushu naselennya 903 172 ILR 2004 0 335 nizka 176 Valyuta Leone a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 SLL a Chasovij poyas GMT UTC 0 Kodi ISO 3166 SL SLE 694 Domen sl Telefonnij kod 232 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Syerra Leone Syerra Leone ye chlenom OON SOT MVF VOOZ Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti Britanskoyi Spivdruzhnosti nacij IstoriyaDokladnishe Istoriya Syerra Leone Pershi portugalski moreplavci vidkrili pivostriv she v XV stolitti Voni nazvali jogo Syerra Leone sho v perekladi z ispanskoyi oznachaye Levovi gori Cya nazva zgodom poshirilasya na vsyu teritoriyu krayini U minulomu teritoriya krayini podilyalas na koloniyu priberezhni rajoni i protektorat vnutrishni oblasti Velikoyi Britaniyi 27 kvitnya 1961 Syerra Leone zdobula nezalezhnist GeografiyaDokladnishe Geografiya Syerra Leone Topografichna karta Syerra Leone Priatlantichna chastina Syerra Leone najnaselenisha i najzruchnisha dlya silskogo gospodarstva yavlyaye soboyu nizovinu sho pologo spuskayetsya do okeanu Odnak na pivnichnomu shodi krayini na teritoriyi Leon liberijskogo girskogo masivu relyef bilsh nerivnij serednoyu visotoyu blizko 600 m Najvisha tochka krayini gora Bintimani 1945 m Pivnichna chastina krayini takozh gorista na yiyi teritoriyi roztashovuyutsya vidrogi masivu Futa Dzhallon Klimat subekvatorialnij zharkij i vologij odna z najbilsh doshovitih krayin Zahidnoyi Afriki iz suhim sezonom uzimku listopad kviten i sezonom doshiv ulitku traven zhovten Serednorichna kilkist opadiv na uzberezhzhi u tomu chisli j u Fritauni 4000 4500 mm serednomisyachna temperatura u mezhah vid 24 do 27 C U vnutrishnih rajonah krayini klimat bilsh proholodnij 20 23 C i suhij 2000 2500 mm na rik U zimovij sezon neridki posuhi j pishani buri koli harmatan rizko pidvishuye temperaturu povitrya i prinosit iz Sahari pisok i pil Richkova merezha Syerra Leone znachno rozvinena Golovni richki Velikij Skarsiyes Kolentev Malij Skarsiyes Kaba Rokel Dzhong Mabole Seva Moa i Makona Na uzberezhzhi bagato zruchnih buht zokrema port Fritauna Uzdovzh uzberezhzhya tyagnetsya smuga mangriv Osnovnij tip roslinnosti visokotravna savana z zarostyami chagarnikiv i okremimi derevami baobabiv Vologi ekvatorialni lisi sho zbereglisya lishe na shidnih shilah gir i visochin i na pivdni zajmayut menshe 5 ploshi krayini Lisovi zapovidniki Mavntins Mamunta Majoza DovkillyaNepravilne vikoristannya silskogospodarskih zemel virubka lisiv i znishennya prirodnoyi roslinnosti vikoristannya derevini na palivo i menshoyu miroyu nadmirnij vipas hudobi i urbanizaciya spriyayut degradaciyi zemel u Syerra Leone Virubka lisiv yak dlya otrimannya komercijnoyi derevini tak i dlya vivilnennya zemel dlya vedennya silskogo gospodarstva ye osnovnoyu problemoyu yaka vede do podalshih vtrat prirodnogo bagatstva krayini Use ce a takozh vidobutok korisnih kopalin priveli do rizkogo skorochennya lisovih plosh v Syerra Leone Lisi prodovzhuyut virubuvati vse shvidshimi tempami u tomu chisli v nacionalnih parkah i zapovidnikah Do 2002 roku v Syerra Leone bula vidsutnya sistema upravlinnya lisami cherez gromadyansku vijnu unaslidok yakoyi zaginuli desyatki tisyach lyudej Tempi znelisnennya zbilshilisya na 7 3 pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni Na paperi 55 ohoronnih teritorij pokrivali 4 5 teritoriyi Syerra Leone stanom na 2003 rik U krayini nalichuyetsya 2090 vidomih vidiv vishih roslin 147 vidiv ssavciv 626 ptahiv 67 plazuniv 35 zemnovodnih i 99 vidiv rib Fond ekologichnoyi spravedlivosti zadokumentuvav sho kilkist nelegalnih ribolovnih suden u vodah Syerra Leone zbilshilasya za ostanni roki Obsyag nelegalnogo ribalstva znachno visnazhiv ribni zapasi sho pozbavilo miscevih ribalok vazhlivogo resursu dlya vizhivannya Situaciya osoblivo serjozna oskilki ribalstvo ye yedinim dzherelom dohodu dlya bagatoh gromad u krayini yaka vse she ledve ogovtalasya vid desyatirichnoyi gromadyanskoyi vijni Politichna strukturaKoli 27 kvitnya 1961 roku Syerra Leone zdobula nezalezhnist zakonodavcha j vikonavcha vlada v krayini perebuvala v rukah parlamentu i kabinetu ministriv a nominalnim glavoyu derzhavi vvazhavsya britanskij monarh predstavlenij general gubernatorom Pislya vnesennya popravok do konstituciyi 1971 roku Syerra Leone bula progoloshena respublikoyu u yakij vikonavcha vlada pokladalas na prezidenta 2000 roku Toni Bler vidpraviv u Syerra Leone 1500 britanskih vijskovosluzhbovciv yaki vzyali na sebe zahist stolici krayini Fritauna vid povstanskoyi armiyi 30 travnya 2007 roku Toni Blera urochisto progolosili verhovnim vozhdem Syerra Leone Nove zvannya formalno dalo Toni Bleru pravo zasidati v parlamenti Syerra Leone Takim chinom yak povidomlyaye The Daily Telegraph vlada krayini vidznachila jogo rol u pripinenni gromadyanskoyi vijni Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko syerraleonski vidnosini 21 grudnya 1991 roku Syerra Leone pershoyu z afrikanskih krayin viznala nezalezhnist Ukrayini EkonomikaDokladnishe Ekonomika Syerra Leone Rozrobka rozsipnogo rodovisha almaziv u Syerra Leone Syerra Leone volodiye istotnimi mineralnimi silskogospodarskimi ta ribalskimi resursami ale zalishayetsya odniyeyu z najbidnishih krayin svitu VVP na dushu naselennya 2009 roku 900 dol 215 te misce u sviti Nizhche rivnya bidnosti blizko 70 naselennya Priblizno polovina naselennya sho pracyuye zajmayetsya naturalnim silskim gospodarstvom Kultivuyutsya ris kava kakao palmi gorihi j oliya arahis rozvoditsya hudoba ye ribolovlya Promislovist vidobutok almaziv virobnictvo piva cigarok vzuttya Div takozh Korisni kopalini Syerra Leone ta Girnicha promislovist Syerra Leone Zovnishnya torgivlya Eksportni tovari almazi kakao kava riba Osnovni pokupci u 2008 Belgiya 39 2 SShA 22 1 Indiya 7 Franciya 5 4 Niderlandi 4 1 Import prodovolstvo promislovi tovari palivo Osnovni postachalniki u 2008 Kitaj 10 2 SShA 7 8 Belgiya 6 6 Velika Britaniya 6 5 Kot d Ivuar 6 2 Indiya 5 6 Tayiland 5 1 Krayina vhodit do mizhnarodnoyi organizaciyi krayin AKT Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Syerra Leone Provinciyi Syerra Leone Okrugi Syerra Leone Syerra Leone podilyayetsya na 3 provinciyi ta odnu oblast yaki u svoyu chergu podilyayutsya na 14 okrugiv Nazva Originalna nazva Administrativnij centr Teritoriya km Naselennya osib 2015 Okrugi Vozhdivstva Sekciyi 1 Zahidna oblast Western Area Fritaun 696 7 1 500 234 2 12 87 2 Shidna provinciya Eastern Province Kenema 15 224 2 1 642 370 3 46 262 3 Pivnichna provinciya Northern Province Makeni 36 097 4 2 508 201 5 54 545 4 Pivdenna provinciya Southern Province Bo 20 207 0 1 441 308 4 54 427NaselennyaDokladnishe Naselennya Syerra Leone Geografichnij rozpodil narodiv u Syerra Leone Chiselnist naselennya 7 092 113 osib 2015 4 976 871 v 2004 mu 3 515 812 v 1985 mu 2 735 159 v 1974 mu 2 180 355 v 1963 mu Richnij pririst 2 2 fertilnist 5 narodzhen na zhinku Serednya trivalist zhittya 53 roki u cholovikiv 58 rokiv u zhinok Zarazhenist virusom imunodeficitu VIL 1 7 ocinka na 2007 rik Pisemnist 46 cholovikiv 24 zhinok ocinka na 2004 rik Etnichnij sklad blizko 20 aborigennih plemen skladayut priblizno 90 naselennya 30 mende 30 inshi 30 kreoli nashadki zvilnenih rabiv negriv z ostroviv Karibskogo morya blizko 10 nevelika kilkist bilih arabiv indijciv Movi anglijska oficijna bilshist naselennya neyu ne volodiye poshirenij na pivdni poshirenij na pivnochi krio kreolska mova na osnovi anglijskoyi mova mizhnacionalnogo spilkuvannya yiyi rozumiye do 95 naselennya Religiyi musulmani 60 aborigenni kulti 30 hristiyani 10 anglikani metodisti katoliki adventisti parafiyani Asambleyi Boga tosho KulturaDokladnishe 5 veresnya 1607 roku na teritoriyi suchasnoyi Syerra Leone postavili pershu postanovku shekspirivskogo Gamleta pro yaku do nas dijshlo pismove svidoctvo Britanska Ost Indska kompaniya provodila operaciyi v Indiyi a shlyah do Indiyi u ti chasi lezhav navkolo Afriki Bilya uzberezhzhya Syerra Leone 1607 roku kilka velikih suden kompaniyi vimusheno stali na yakir a kapitan odnogo iz suden Chervonogo Drakona lyubiv teatr i vvazhav sho postanovki p yes dlya jogo komandi krashe nizh nerobstvo abo azartni igri Suchasna sistema narodnoyi osviti v Syerra Leone syagaye svoyim korinnyam do chasu pershih anglijskih poselen v comu rajoni naprikinci XVIII pochatku XIX st Dlya pidgotovki vchiteliv i svyashenikiv z pomizh afrikanciv 1827 roku vidkrili pershij vishij navchalnij zaklad koledzh Fura Bej Do zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni vsi navchalni zakladi roztashovuvalisya v priberezhnih rajonah Hocha do kincya Drugoyi svitovoyi vijni sistema narodnoyi osviti ohopila j unutrishni rajoni bilshist navchalnih zakladiv yak i ranishe skoncentrovano vzdovzh uzberezhzhya 1991 roku v Syerra Leone bulo blizko 2 tis pochatkovih shkil 414 2 tis uchniv 227 serednih shkil 116 tis uchniv V universiteti Syerra Leone stvorenomu na bazi koledzhu Fura Bej i universitetskogo koledzhu Ndzhala navchalisya 2 3 tis studentiv Krim togo u krayini ye 16 pedagogichnih i tehnichnih koledzhiv Pislya 1988 roku budivli koledzhu Ndzhala i deyakih inshih serednih navchalnih zakladiv buli zrujnovani Bagato shkil ne pracyuvali cherez studentski hvilyuvannya strajki vikladachiv ta zagalnu politichnu nestabilnist Vzhe u XIX st Fritaun peretvorivsya na zahidnoafrikanskij centr rozpovsyudzhennya yevropejskoyi kulturi Kreolska gromada dala krayini vidomih uchenih vklyuchno z istorikami A Sibtorpe i Dzhejmsom Afrikanusom Hortonom Sered suchasnih predstavnikiv intelektualnoyi eliti zaslugovuyut zgadki biohimik Abiose Dejvison Nikol i pismennik Vilyam Konton Najbilshi mista Syerra LeoneDokladnishe Mista Syerra Leone Mista Syerra Leone Misto Fritaun Mista Syerra Leone Nomer Misto Naselennya Provinciya Perepis 1985 Perepis 2004 Ocinka 2010 1 Fritaun 469 776 786 900 836 574 Zahidna 2 Bo 59 768 167 144 215 421 Pivdenna 3 Kenema 52 473 137 696 169 937 Shidna 4 Makeni 40 038 85 017 102 648 Pivnichna 5 82 474 87 789 91 603 Shidna 6 16 073 n d 23 889 7 15 248 n d 22 662 8 10 944 n d 19 658 Shidna 9 13 923 n d 18 770 Pivnichna 10 Vaterloo 9 878 n d 17 830 Zahidna 11 9 054 n d 17 506 Shidna 12 8 267 n d 15 985 Shidna 13 10 347 n d 15 980 Pivnichna 14 8 238 n d 15 928 Shidna 15 7 556 n d 15 143 Pivdenna 16 12 938 n d 13 269 Shidna 17 Kambiya 7 631 n d 12 471 18 6 886 n d 12 429 Zahidna 19 8 283 n d 12 311 Pivnichna 20 5 199 n d 12 288 PivdennaLiteratura angl LeVert Suzanne 2007 Cultures of the World Sierra Leone Marshall Cavendish ros Sergeeva I S Serra Leone M Mysl 1984 PosilannyaSyerra Leone Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 15 veresnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya UNCCD 2004 PDF s 39 Arhiv originalu PDF za 18 lyutogo 2012 Procitovano 24 listopada 2011 Butler Rhett 2005 Sierra Leone Environmental Profile mongabay com Environmental Justice Foundation 17 veresnya 2009 Arhiv originalu za 10 October 2008 Sierra Leone Administrative Division Districts and Chiefdoms kartografichnij portal www citypopulation de angl Sierra Leone largest cities and towns and statistics of their population angl Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2023 Final Results 2004 population and housing census PDF Government of Sierra Leone 2006 Procitovano 15 kvitnya 2023 Gvineya Gvineya Gvineya Atlantichnij okean Gvineya Atlantichnij okean Atlantichnij okean Liberiya