Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Риксдалер швед riksdaler rɪksˈdɑːlɛr шведська велика срібна монета талерного типу і одна з грошових одиниць мультивалютн

Ріксдалер

Ріксдалер

Риксдалер (швед. riksdaler [rɪksˈdɑːlɛr]) — шведська велика срібна монета талерного типу і одна з грошових одиниць мультивалютної грошової системи Швеції XVI—XIX століть. Перші далери викарбували в 1534 році за часів правління Густава I Ваза. Згодом, у міру псування дрібної розмінної монети, у країні виникли облікова грошова одиниця далер, що дорівнювала чотирьом маркам, і карбована велика срібна монета, названа риксдалер за аналогією з німецьким рейхсталером. Протягом наступних трьох століть вміст срібла у монеті був майже стабільним — близько 25,5 г. Також карбувались монети номіналом в 1⁄24 ,1⁄12 ,1⁄6 ,1⁄4 ,1⁄3, 1⁄2 та 2⁄3 риксдалера[2].

Шведський риксдалер

швед. Riksdaler

image
4 риксдалера риксмюнт 1870 року
Територія обігу
Емітент image Шведське королівство
Історія
Дата 1534
Початок вилучення 1875
Валюта-наступниця Шведська крона
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Риксбанк

Поруч із стабільною срібною монетою, у Швеції з'являлися й інші грошові одиниці, чию вартість безуспішно намагалися прирівняти до монети, такі як риксдалер банко, риксдалерплати, риксдалер риксгельди, риксдалер кароліни тощо.

27 травня 1873 року між Данією та Швецією було підписано Скандинавський монетний союз, який передбачав відмову від срібного стандарту та уніфікацію грошових одиниць обох країн на основі крони вартістю 0,4032 г чистого золота. Останні риксдалери були викарбувані в 1873 році, а їх обмін проводився до 1 січня 1875 року.

Передумови появи

У 1486 році ерцгерцог Тіроля Сигізмунд у зв'язку з нестачею золота і, водночас, наявністю срібних копалень у своїй державі випустив велику срібну монету. За вартістю металу, що міститься в ній (31,7 г срібла 935 проби), нова грошова одиниця була еквівалентна золотому рейнському гульдену. За своєю суттю карбування срібного гульдену стало першою у Священній Римській імперії спробою замінити золоті монети срібними аналогами. Нову монету називали «гульдинером» та «гульденгрошем». Поява великої срібної грошової одиниці відповідала потребам торгівлі тогочасної Європи . Спочатку великі срібні монети випускалися мізерними тиражами і були донативними, тобто подарунковими. У 1510—1512 роках в області Рудних гір на північному сході Богемії було відкрито багаті родовища срібла. За наказом місцевого правителя [it] у 1516 році було засновано селище рудокопів, яке отримало назву Таль, від нім. Tal — долина. Наступного, 1517 року, місто, що розрослося, отримало назву Йоахимсталь (на честь покровителя рудокопів святого Йоахима).

За середньовічними мірками, тираж карбування нових гульдинерів був величезний. Всього до 1545 з срібла копалень Йоахимсталю було викарбувано більше 3 млн екземплярів йоахимсталерів. Це не тільки принесло колосальний дохід сімейству Шликів, а й спричинило поширення нових монет по всій Німеччині, Богемії, Угорщини та інших країнах. Велика кількість характерних грошових знаків призвела до того, що їх почали називати за місцем карбування «йоахимсталерами», або скорочено «талерами». Назва талер пізніше перейшла на всі монети типу гульденгрошена (гульдинера). У Швеції вона трансформувалося в далер[9].

Перші далери

Вперше велику срібну монету у Швеції викарбували під час правління регента Стена Стуре Молодшого у 1512 році. Оскільки цей аристократ був регентом, а не королем, то на аверсі було розміщено не його портрет, а нейтральне зображення покровителя Стокгольма, святого короля Еріка. Монета не називалась далер і у нумізматичній літературі її називають «гуллен» (від «гульдинер») або «стормунт» (від швед. stormynt).

Перші далери було викарбувано в 1534 році за часів правління Густава I Ваза. На момент їх випуску на території Швеції діяла грошова система, що передбачала використання наступних одиниць (див. табл. 1):

Таблиця 1. Грошові одиниці, що використовувались у Швеції на початку XVI століття
Марка Ере Ертуг Пеннінг
1
8
24
192
1
3
24
1
8

Перші далери містили 28,06 г чистого срібла. Їх випускали зі срібла 953 проби, а загальна вага монети становила 29,44 р. На них зображений король у розкритій мантії з мечем у правій руці та державою у лівій. Нова монета відповідала 3 маркам. Вже 1540 року вміст срібла у монеті було знижено до 25,5—25,6 р.. Потім протягом трьох століть, аж до припинення існування, ця вага залишалася еталоном для риксдалера, хоч і була схильна до незначних коливань.

Поділ далера та риксдалера

Вміст срібла в інших шведських грошових одиницях був не настільки постійним, як в срібних далерах. У країні склалася характерна для Західної Європи практика одночасного обігу повноцінної великої та неповноцінної дрібної розмінної монети. На цьому фоні ринковий курс обміну девальвуючих марок на далери постійно знижувався. Так, під час правління Юхана III (1569—1592) реальний курс срібного далера виріс з 4,5 до 38 марок. Інфляційний пік припав на початок московсько-шведської війни 1590—1595 років. Його причинами стали псування дрібної розмінної монети для покриття військових потреб та слабкість фінансової системи держави.

Спроба встановити фіксований курс 1 далер = 4 марки призвела до формування двох грошових одиниць. Перша, реальна, була срібними монетами з фіксованою кількістю благородного металу, друга — розрахункова. Реальна монета, яка приблизно дорівнювала по вмісту чистого срібла німецьким рейхсталером (25,5 г у шведській, 25,98 г у німецькій монеті), за аналогією з ним отримала назву «риксдалер». Розрахункова грошова одиниця, рівна 4 маркам, зберегла назву «далер» і проіснувала до 1776.


У таблиці 2 наведено офіційні курси обміну одних шведських грошових одиниць на інші, що свідчить про наявність серйозних проблем грошової системи держави, постійне псування монети і частої заміни грошей, що знецінилися.

Таблиця 2. Офіційні курси обміну шведських грошових одиниць у 1575—1619 роках
Дата Офіційний курс обміну Причина
12 травня

1575 р.

1 далер = 4 новим маркам (діяло до 1589 року)
1 нова марка = 6,5 старих у монетах 1571—1574 років
1 нова марка = 3,25 старого в монетах 1570
1 нова марка = 2,375-2,75 старого в монетах 1569
1 нова марка = 1,25-1,625 старого в монетах часів правління Еріка XIV (1560—1568) 		Заміна старих марок на нові
12 січня

1593 р.

1 нова марка = 4 старим у монетах 1591—1592 років номіналом в 1 марку та 2 ери
1 нова марка = 2 старим у монетах номіналом у ½ ері
1 нова марка = 11⁄3 старого в монетах 1590 року, та монетам номіналом у 2 та ½ марки 1591—1592 років
1 нова марка = 1 стара в монетах до 1590 року
1 далер = 4 маркам
1 срібний далер = 4,5 марки = 1,125 далер 		Заміна старих марок на нові
7 вересня

1619 р.

1 риксдалер = 52 ери = 6,5 марки = 1,625 далера

Срібно-мідний стандарт 1624—1777 років

image
10 талерів сріблом

На початку XVII століття у Швеції виявили найбагатші поклади міді. Про їх розміри свідчить те, що країна стала основним світовим експортером металу. Перші мідні монети викарбували у 1624 році. Їхня номінальна вартість мала відповідати ціні металу. Держава стала єдиною в Європі, чия грошова система була заснована на мідно-срібному біметалізмі. Проблема, що викликала ускладнення торгових взаємин, полягала у непостійному співвідношенні ціни срібла та міді. 1633 року держава офіційно знизила курс міді до срібла вдвічі. Таким чином мідна монета номіналом в 1 ері стала відповідати ½ срібних ері. У 1643 році курс був знижений ще на 20 %, а в 1665 році — ще на1⁄6. У результаті сформувалися дві паралельні системи грошового обігу — срібна та мідна. Співвідношення срібного далера (daler silvermynt, dsm) та мідного (daler kopparmynt, dkm) після 1665 становило 1 до 3.

У державі карбували мідні ери із зазначенням «SM», що означало вміст у ній еквівалентної срібній монеті за ціною кількості міді. У 1644 році, при королеві Христині, почали виробляти великі мідні таблички з таврами монетного двору, що прирівнюють їх до певної кількості срібних талерів. Мідні зливки були досить важкими і відповідно непридатними щодо щоденних торгових операцій. Так, наприклад мідна плата, що дорівнює 10 риксдалерів, важила 19,715 кг. Випускали подібні гроші досить довго, аж до 1760. Співвідношення ціни срібла і міді було схильне до коливань. Плати з номінальною вартістю два талери сріблом отримали назву «риксдалерплот» (швед. Riksdalerplåt).

Внаслідок появи кількох систем фінансових розрахунків, наявності безлічі грошових одиниць, виникла потреба у спеціальних позначеннях різних типів риксдалерів. Повноважна срібна монета в першій половині XVII століття отримала назву «риксдалер спесі» (швед. riksdaler specie). При офіційному курсі 1 риксдалер — 6 марок — 48 ері, в 1660-х роках, лічильна одиниця, що позначала 6 марок, отримала назву «риксдалера каролін», а 48 ері — «риксдалера курант». Враховуючи, що реальний курс відрізнявся від офіційного, риксдалер спесі коштував більше риксдалера каролін, а останній більше риксдалера курант. Після 1665 терміном риксдалер каролін стали позначати ту кількість монет, яка містила 21,6684 г чистого срібла.

1661 року банк Стокгольма випустив перші шведські банкноти. Спочатку вони були популярні, оскільки їх було зручніше використовувати при розрахунках у порівнянні з важкими мідними платами. Однак перший досвід виявився невдалим. Неконтрольований випуск паперових грошей призвів до їхнього знецінення. У 1664 році банк змушений був припинити вільний обмін на металеві гроші. Риксдаг ухвалив припинити ходіння паперових грошей та обміняти їх на металеві за номінальною вартістю. Збанкрутілий банк закрили. В 1668 відкрили Риксбанк, найстаріший центральний державний банк, який знову налагодив випуск банкнот.

Під час правління Карла XII зробили спробу випуску кредитних мідних талерів, рівних за ціною срібних риксдалерів. Випуск призначався покриття витрат, що з веденням Північної війни. Спроба стабілізувати фінансовий стан держави примусовими заходами зазнала краху. Мідні аналоги срібних риксдалерів, на ім'я відповідального за їх випуск аристократа, отримали назву «далерів Герца». Випуск величезної (за різними оцінками від 20 до 40 млн) кількості цих монет призвів до повного розладу фінансової системи країни. Сам барон Герц був повішений у 1719.

Аж до реформи 1776 року грошовий обіг у Швеції відрізняло наявність безлічі грошових одиниць. Поряд із паперовими грошима в обороті перебували 5 основних типів монет — ери курант, кароліни, риксдалери, дукати та мідні плати. Курс обміну на інших постійно змінювався, що створювало безліч труднощів для торгівлі. Необхідність налагодження грошової системи призвело до реформи, реалізованої в 1777, що передбачала введення срібного монометалізму.

Риксдалер у 1777—1873 роках

У 1776 році проведено реформу, яка передбачала уніфікацію грошового обігу. Основною грошовою одиницею ставав стабільний риксдалер, що дорівнює 48 скілінгам по 12 [sv] кожен. Старі грошові одиниці підлягали обміну в 1777 році. Події, що відбулися незабаром, призвели до нового дисбалансу в системі грошового обігу. Для покриття військових потреб під час війни з Росією 1788—1790 років було створено [sv] (швед. Riksgäldskontoret). Він почав масово випускати цінні папери, номіновані в риксдалерах, що отримали назву «риксдалерів риксгельд» (швед. riksdaler riksgäld). Нові паперові гроші влилися в обіг, проте їхня реальна вартість сильно відрізнялася від номінальної. Поруч із риксдалерами риксгельд циркулювали банкноти центрального банку, також номіновані в риксдалерах. На відміну від цінних паперів кредитної спілки їх продовжували обмінювати на срібні монети за номіналом.

У 1808—1809 роках Густав IV Адольф, для покриття військових потреб під час чергової війни з Росією, був змушений вдатися до масової емісії риксдалерів центральним банком. У результаті їх курс знизився щодо срібної монети. Банкноти центрального банку одержали назву «риксдалери банко». Наслідки повалення короля та низка воєн призвели до банкрутства держави. Заходи, вжиті для нормалізації грошового обігу, дозволили випустити 1830 року нову серію монет, а вересні 1834 року центральний банк Швеції почав обмін дещо знецінених банкнот на срібні монети. У країні склалася практика одночасного обігу відразу трьох грошових одиниць, номінованих в риксдалерах. Монети, номіновані в риксдалерах, мали вагу 34 г срібла 750 проби[30]. У вересні 1834 року було встановлено курс в 22⁄3 риксдалер банко за 1 риксдалер спесі. Курс риксдалерів риксгельд становив 2⁄3 від банкнот центрального банку. Між ними склалося таке співвідношення: 1 риксдалер спесі= 22⁄3 риксдалер банко = 4 риксдалерів риксгельд.

image
Банкнота з подвійною вказівкою номіналу: 32 скілінги банко та ¼ риксдалер спесі

На банкнотах 1835—1855 років вказували два позначення — у риксдалерах банко та риксдалерах спесі. Серед них є навіть такі нестандартні номінали, як 62⁄3 риксдалери банко (2,5 риксдалери спесі) та 162⁄3 Риксдалери банко (61⁄4 риксдалери спесі). Ще однією особливістю стала поява двох типів розмінних грошових одиниць — скілінгів. Співвідношення 1 риксдалер — 48 скілінгів зберігалося, як для риксдалерів банко, так і риксдалерів спесі. Виходячи з вищевказаного курсу, Риксдалер пихою містив 128 скілінгів банко. З 1835 року карбували виключно «скілінги банко», до 1835 — «скілінги» без вказівки «спесі»[35].

В 1855 в країні була проведена реформа, що передбачала введення десяткової грошової системи[30]. Розмінною одиницею ставало ере. 100 ере становили один риксдалер риксмюнт (швед. Riksmönt — державна монета). Риксдалер риксмюнт містили 6,375 г чистого срібла (8,5 г срібла 750 проби). 4 риксдалери риксмюнт прирівнювалися до одного риксдалера спесі[30]. У країні діяв срібний стандарт. Золоті монети випускали лише з метою міжнародної торгівлі. До них відносять дукати і , поширені як торгові монети, що містили еквівалентне 10 французьким франкам кількість золота[37].

27 травня 1873 року між Данією та Швецією був підписаний Скандинавський монетний союз, який передбачав відмову від срібного стандарту та уніфікацію грошових одиниць обох країн на основі крони вартістю 0,4032 г чистого золота. Останні риксдалери викарбували в 1873[39]. Тоді ж з'явилися монети номіналом 10 і 20 крон[37]. Срібні крони вперше випустили в 1875[40]. Розмін старих грошей на нові у Швеції проводився за курсом «1 риксдалер риксмюнт — 1 крона» до 1 січня 1875.

У таблиці 3 наведено офіційні курси обміну одних шведських грошових одиниць інші в 1777—1873 роках.

Таблиця 3. Офіційні курси обміну шведських грошових одиниць у 1777—1873 роках
Дата Офіційний курс обміну
1 січня 1777 року 1 риксдалер = 48 скілінгів
1 скілінг = 12 рундштюків
1 дукат = 123⁄24 риксдалери = 94 скілінги
29 серпня 1803 року 1 риксдалер банко = 1,5 риксдалера риксгельд = 72 скіллінга риксгельд
7 квітня 1830 року 1 дукат = 2,125 риксдалерів спесі
1 жовтня 1834 року 1 риксдалер спесі = 22⁄3 риксдалер банко = 4 риксдалер риксгельд
1855 1 риксдалер риксмюнт = 100 ері = 32 скілінг банко
1 риксдалер риксмюнт = 1 риксдалер риксгельд
1 дукат = 8,25 риксдалера риксмюнт = 2,0625 риксдалера спесі
29 грудня 1871 1 золотий каролін = 7,1 риксдалера риксмюнт
30 травня 1873 1 крона = 1 риксдалер риксмюнт = 100 ері

Примітки

  1. РИКСДАЛЕР - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 16 листопада 2024.
  2. Krause 1601—1700, 2008, с. 1230—1231, "Sweden".
  3. Зварич, 1980, «Талер».
  4. Фенглер, 1993, «Талер».
  5. Махун, 2014, с. 25—26.
  6. Максимов, 1981.
  7. Махун, 2014, с. 26—28.
  8. Фенглер, 1993, «Иоахимсталер».
  9. Kahnt, 2005, "Daler".
  10. Edvinsson, 2010, с. 142.
  11. Махун, 2014, с. 340.
  12. Фенглер, 1993, «Риксдалер».
  13. Махун, 2014, с. 343.
  14. Künker 185, 2011.
  15. Махун, 2014, с. 344.
  16. Спасский каталог, 1971.
  17. Edvinsson, 2010, с. 145—146.
  18. Reichstaler (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 січня 2018.
  19. Edvinsson, 2010, с. 148.
  20. Махун, 2014, с. 346.
  21. Edvinsson, 2010, с. 150.
  22. Edvinsson, 2010, с. 151.
  23. Krause 1601—1700, 2008.
  24. Edvinsson monetary standards, 2010, с. 60.
  25. Edvinsson monetary standards, 2010, с. 59.
  26. Edvinsson, 2010, с. 163.
  27. Махун, 2014, с. 347.
  28. Edvinsson, 2010, с. 183.
  29. Edvinsson, 2010, с. 184—186.
  30. Krause 1801—1900, 2009, с. 1128, "Sweden".
  31. Lobell, 2010, с. 298.
  32. M`Culloch, 1844, с. 879.
  33. World Paper Money, 2008, с. 1114.
  34. Зварич, 1980, «Риксдалер».
  35. Krause 1801—1900, 2009, с. 1125—1127, "Sweden".
  36. Фенглер, 1993, «Скандинавский монетный союз».
  37. Krause 1801—1900, 2009, с. 1133—1134, "Sweden".
  38. Пётр Готфридович Ганзен. Швеция // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  39. Krause 1801—1900, 2009, с. 1130, "Sweden".
  40. Krause 1801—1900, 2009, с. 1132, "Sweden".
  41. Фенглер, 1993, «Скандинавский монетный союз».
  42. Edvinsson, 2010, с. 188.

Література

  • Зварич В.В. Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
  • Максимов М. М. Чехия // Очерк о серебре. — 3-е изд. перераб. и доп. — М. : Недра, 1981. — 207 с.
  • Махун С. Г., Пядышев Д. А. Шведский след в нумизматике: от Густава I Ваза до Карла XII // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 407 с. — .
  • Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — .
  • Bruce C. II., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700. — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — 1439 p. — .
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801—1900. — Iola, WI : Krause Publications, 2009. — 1296 с. — .
  • Edvinsson Rodney. Swedish monetary standards in a historical perspective // Historical Monetary and Financial Statistics for Sweden. Exchange rates, prices, and wages, 1277—2008 / edited by Rodney Edvinsson, Tor Jacobson and Daniel Waldenström. — Halmstad : Ekerlids Förlag, 2010. — P. 26—66. — .
  • Edvinsson Rodney. The multiple currencies of Sweden-Finland 1534—1803 // Historical Monetary and Financial Statistics for Sweden. Exchange rates, prices, and wages, 1277—2008 / edited by Rodney Edvinsson, Tor Jacobson and Daniel Waldenström. — Halmstad : Ekerlids Förlag, 2010. — P. 133—290. — .
  • Kahnt Helmut. Das große Münzlexikon von A bis Z. — 1. Auflage. — Regenstauf : Battenberg Verlag, 2005. — .
  • König Gustav Eriksson Vasa // Künker Auktion 185. — Numismatischer Verlag Künker, 2011.
  • Lobell Håkan. Foreign exchange rates 1804–1914 // Historical Monetary and Financial Statistics for Sweden. Exchange rates, prices, and wages, 1277—2008 / edited by Rodney Edvinsson, Tor Jacobson and Daniel Waldenström. — Halmstad : Ekerlids Förlag, 2010. — P. 291—339. — .
  • M`Culloch J. R. Sweden // M'Culloch's Universal Gazetteer: A Dictionary, Geographical, Statistical and Historical of the various Countries, Places, and Principal Natural Objects in the World. — New-York : Harper&Brothers, 1844. — Т. II.
  • Standard Catalogue of World Paper Money, General Issues — 1368 — 1960 / edited by George Cuhaj. — 12th edition. — Krause Publications, 2008. — 1224 p. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Riksdaler shved riksdaler rɪksˈdɑːlɛr shvedska velika sribna moneta talernogo tipu i odna z groshovih odinic multivalyutnoyi groshovoyi sistemi Shveciyi XVI XIX stolit Pershi daleri vikarbuvali v 1534 roci za chasiv pravlinnya Gustava I Vaza Zgodom u miru psuvannya dribnoyi rozminnoyi moneti u krayini vinikli oblikova groshova odinicya daler sho dorivnyuvala chotirom markam i karbovana velika sribna moneta nazvana riksdaler za analogiyeyu z nimeckim rejhstalerom Protyagom nastupnih troh stolit vmist sribla u moneti buv majzhe stabilnim blizko 25 5 g Takozh karbuvalis moneti nominalom v 1 24 1 12 1 6 1 4 1 3 1 2 ta 2 3 riksdalera 2 Shvedskij riksdaler shved Riksdaler 4 riksdalera riksmyunt 1870 roku Teritoriya obigu Emitent Shvedske korolivstvo Istoriya Data 1534 Pochatok viluchennya 1875 Valyuta nastupnicya Shvedska krona Virobnictvo monet ta banknot Emisijnij centr Riksbank Poruch iz stabilnoyu sribnoyu monetoyu u Shveciyi z yavlyalisya j inshi groshovi odinici chiyu vartist bezuspishno namagalisya pririvnyati do moneti taki yak riksdaler banko riksdalerplati riksdaler riksgeldi riksdaler karolini tosho 27 travnya 1873 roku mizh Daniyeyu ta Shveciyeyu bulo pidpisano Skandinavskij monetnij soyuz yakij peredbachav vidmovu vid sribnogo standartu ta unifikaciyu groshovih odinic oboh krayin na osnovi kroni vartistyu 0 4032 g chistogo zolota Ostanni riksdaleri buli vikarbuvani v 1873 roci a yih obmin provodivsya do 1 sichnya 1875 roku Peredumovi poyaviU 1486 roci ercgercog Tirolya Sigizmund u zv yazku z nestacheyu zolota i vodnochas nayavnistyu sribnih kopalen u svoyij derzhavi vipustiv veliku sribnu monetu Za vartistyu metalu sho mistitsya v nij 31 7 g sribla 935 probi nova groshova odinicya bula ekvivalentna zolotomu rejnskomu guldenu Za svoyeyu suttyu karbuvannya sribnogo guldenu stalo pershoyu u Svyashennij Rimskij imperiyi sproboyu zaminiti zoloti moneti sribnimi analogami Novu monetu nazivali guldinerom ta guldengroshem Poyava velikoyi sribnoyi groshovoyi odinici vidpovidala potrebam torgivli togochasnoyi Yevropi Spochatku veliki sribni moneti vipuskalisya mizernimi tirazhami i buli donativnimi tobto podarunkovimi U 1510 1512 rokah v oblasti Rudnih gir na pivnichnomu shodi Bogemiyi bulo vidkrito bagati rodovisha sribla Za nakazom miscevogo pravitelya it u 1516 roci bulo zasnovano selishe rudokopiv yake otrimalo nazvu Tal vid nim Tal dolina Nastupnogo 1517 roku misto sho rozroslosya otrimalo nazvu Joahimstal na chest pokrovitelya rudokopiv svyatogo Joahima Za serednovichnimi mirkami tirazh karbuvannya novih guldineriv buv velicheznij Vsogo do 1545 z sribla kopalen Joahimstalyu bulo vikarbuvano bilshe 3 mln ekzemplyariv joahimstaleriv Ce ne tilki prineslo kolosalnij dohid simejstvu Shlikiv a j sprichinilo poshirennya novih monet po vsij Nimechchini Bogemiyi Ugorshini ta inshih krayinah Velika kilkist harakternih groshovih znakiv prizvela do togo sho yih pochali nazivati za miscem karbuvannya joahimstalerami abo skorocheno talerami Nazva taler piznishe perejshla na vsi moneti tipu guldengroshena guldinera U Shveciyi vona transformuvalosya v daler 9 Pershi daleriVpershe veliku sribnu monetu u Shveciyi vikarbuvali pid chas pravlinnya regenta Stena Sture Molodshogo u 1512 roci Oskilki cej aristokrat buv regentom a ne korolem to na aversi bulo rozmisheno ne jogo portret a nejtralne zobrazhennya pokrovitelya Stokgolma svyatogo korolya Erika Moneta ne nazivalas daler i u numizmatichnij literaturi yiyi nazivayut gullen vid guldiner abo stormunt vid shved stormynt Pershi daleri bulo vikarbuvano v 1534 roci za chasiv pravlinnya Gustava I Vaza Na moment yih vipusku na teritoriyi Shveciyi diyala groshova sistema sho peredbachala vikoristannya nastupnih odinic div tabl 1 Tablicya 1 Groshovi odinici sho vikoristovuvalis u Shveciyi na pochatku XVI stolittya Marka Ere Ertug Penning 1 8 24 192 1 3 24 1 8 Pershi daleri mistili 28 06 g chistogo sribla Yih vipuskali zi sribla 953 probi a zagalna vaga moneti stanovila 29 44 r Na nih zobrazhenij korol u rozkritij mantiyi z mechem u pravij ruci ta derzhavoyu u livij Nova moneta vidpovidala 3 markam Vzhe 1540 roku vmist sribla u moneti bulo znizheno do 25 5 25 6 r Potim protyagom troh stolit azh do pripinennya isnuvannya cya vaga zalishalasya etalonom dlya riksdalera hoch i bula shilna do neznachnih kolivan Podil dalera ta riksdaleraVmist sribla v inshih shvedskih groshovih odinicyah buv ne nastilki postijnim yak v sribnih dalerah U krayini sklalasya harakterna dlya Zahidnoyi Yevropi praktika odnochasnogo obigu povnocinnoyi velikoyi ta nepovnocinnoyi dribnoyi rozminnoyi moneti Na comu foni rinkovij kurs obminu devalvuyuchih marok na daleri postijno znizhuvavsya Tak pid chas pravlinnya Yuhana III 1569 1592 realnij kurs sribnogo dalera viris z 4 5 do 38 marok Inflyacijnij pik pripav na pochatok moskovsko shvedskoyi vijni 1590 1595 rokiv Jogo prichinami stali psuvannya dribnoyi rozminnoyi moneti dlya pokrittya vijskovih potreb ta slabkist finansovoyi sistemi derzhavi Sproba vstanoviti fiksovanij kurs 1 daler 4 marki prizvela do formuvannya dvoh groshovih odinic Persha realna bula sribnimi monetami z fiksovanoyu kilkistyu blagorodnogo metalu druga rozrahunkova Realna moneta yaka priblizno dorivnyuvala po vmistu chistogo sribla nimeckim rejhstalerom 25 5 g u shvedskij 25 98 g u nimeckij moneti za analogiyeyu z nim otrimala nazvu riksdaler Rozrahunkova groshova odinicya rivna 4 markam zberegla nazvu daler i proisnuvala do 1776 U tablici 2 navedeno oficijni kursi obminu odnih shvedskih groshovih odinic na inshi sho svidchit pro nayavnist serjoznih problem groshovoyi sistemi derzhavi postijne psuvannya moneti i chastoyi zamini groshej sho znecinilisya Tablicya 2 Oficijni kursi obminu shvedskih groshovih odinic u 1575 1619 rokah Data Oficijnij kurs obminu Prichina 12 travnya 1575 r 1 daler 4 novim markam diyalo do 1589 roku 1 nova marka 6 5 starih u monetah 1571 1574 rokiv 1 nova marka 3 25 starogo v monetah 1570 1 nova marka 2 375 2 75 starogo v monetah 1569 1 nova marka 1 25 1 625 starogo v monetah chasiv pravlinnya Erika XIV 1560 1568 Zamina starih marok na novi 12 sichnya 1593 r 1 nova marka 4 starim u monetah 1591 1592 rokiv nominalom v 1 marku ta 2 eri 1 nova marka 2 starim u monetah nominalom u eri 1 nova marka 11 3 starogo v monetah 1590 roku ta monetam nominalom u 2 ta marki 1591 1592 rokiv 1 nova marka 1 stara v monetah do 1590 roku 1 daler 4 markam 1 sribnij daler 4 5 marki 1 125 daler Zamina starih marok na novi 7 veresnya 1619 r 1 riksdaler 52 eri 6 5 marki 1 625 daleraSribno midnij standart 1624 1777 rokiv10 taleriv sriblom Na pochatku XVII stolittya u Shveciyi viyavili najbagatshi pokladi midi Pro yih rozmiri svidchit te sho krayina stala osnovnim svitovim eksporterom metalu Pershi midni moneti vikarbuvali u 1624 roci Yihnya nominalna vartist mala vidpovidati cini metalu Derzhava stala yedinoyu v Yevropi chiya groshova sistema bula zasnovana na midno sribnomu bimetalizmi Problema sho viklikala uskladnennya torgovih vzayemin polyagala u nepostijnomu spivvidnoshenni cini sribla ta midi 1633 roku derzhava oficijno znizila kurs midi do sribla vdvichi Takim chinom midna moneta nominalom v 1 eri stala vidpovidati sribnih eri U 1643 roci kurs buv znizhenij she na 20 a v 1665 roci she na1 6 U rezultati sformuvalisya dvi paralelni sistemi groshovogo obigu sribna ta midna Spivvidnoshennya sribnogo dalera daler silvermynt dsm ta midnogo daler kopparmynt dkm pislya 1665 stanovilo 1 do 3 U derzhavi karbuvali midni eri iz zaznachennyam SM sho oznachalo vmist u nij ekvivalentnoyi sribnij moneti za cinoyu kilkosti midi U 1644 roci pri korolevi Hristini pochali viroblyati veliki midni tablichki z tavrami monetnogo dvoru sho pririvnyuyut yih do pevnoyi kilkosti sribnih taleriv Midni zlivki buli dosit vazhkimi i vidpovidno nepridatnimi shodo shodennih torgovih operacij Tak napriklad midna plata sho dorivnyuye 10 riksdaleriv vazhila 19 715 kg Vipuskali podibni groshi dosit dovgo azh do 1760 Spivvidnoshennya cini sribla i midi bulo shilne do kolivan Plati z nominalnoyu vartistyu dva taleri sriblom otrimali nazvu riksdalerplot shved Riksdalerplat Vnaslidok poyavi kilkoh sistem finansovih rozrahunkiv nayavnosti bezlichi groshovih odinic vinikla potreba u specialnih poznachennyah riznih tipiv riksdaleriv Povnovazhna sribna moneta v pershij polovini XVII stolittya otrimala nazvu riksdaler spesi shved riksdaler specie Pri oficijnomu kursi 1 riksdaler 6 marok 48 eri v 1660 h rokah lichilna odinicya sho poznachala 6 marok otrimala nazvu riksdalera karolin a 48 eri riksdalera kurant Vrahovuyuchi sho realnij kurs vidriznyavsya vid oficijnogo riksdaler spesi koshtuvav bilshe riksdalera karolin a ostannij bilshe riksdalera kurant Pislya 1665 terminom riksdaler karolin stali poznachati tu kilkist monet yaka mistila 21 6684 g chistogo sribla 1661 roku bank Stokgolma vipustiv pershi shvedski banknoti Spochatku voni buli populyarni oskilki yih bulo zruchnishe vikoristovuvati pri rozrahunkah u porivnyanni z vazhkimi midnimi platami Odnak pershij dosvid viyavivsya nevdalim Nekontrolovanij vipusk paperovih groshej prizviv do yihnogo znecinennya U 1664 roci bank zmushenij buv pripiniti vilnij obmin na metalevi groshi Riksdag uhvaliv pripiniti hodinnya paperovih groshej ta obminyati yih na metalevi za nominalnoyu vartistyu Zbankrutilij bank zakrili V 1668 vidkrili Riksbank najstarishij centralnij derzhavnij bank yakij znovu nalagodiv vipusk banknot Pid chas pravlinnya Karla XII zrobili sprobu vipusku kreditnih midnih taleriv rivnih za cinoyu sribnih riksdaleriv Vipusk priznachavsya pokrittya vitrat sho z vedennyam Pivnichnoyi vijni Sproba stabilizuvati finansovij stan derzhavi primusovimi zahodami zaznala krahu Midni analogi sribnih riksdaleriv na im ya vidpovidalnogo za yih vipusk aristokrata otrimali nazvu daleriv Gerca Vipusk velicheznoyi za riznimi ocinkami vid 20 do 40 mln kilkosti cih monet prizviv do povnogo rozladu finansovoyi sistemi krayini Sam baron Gerc buv povishenij u 1719 Azh do reformi 1776 roku groshovij obig u Shveciyi vidriznyalo nayavnist bezlichi groshovih odinic Poryad iz paperovimi groshima v oboroti perebuvali 5 osnovnih tipiv monet eri kurant karolini riksdaleri dukati ta midni plati Kurs obminu na inshih postijno zminyuvavsya sho stvoryuvalo bezlich trudnoshiv dlya torgivli Neobhidnist nalagodzhennya groshovoyi sistemi prizvelo do reformi realizovanoyi v 1777 sho peredbachala vvedennya sribnogo monometalizmu Riksdaler u 1777 1873 rokahU 1776 roci provedeno reformu yaka peredbachala unifikaciyu groshovogo obigu Osnovnoyu groshovoyu odiniceyu stavav stabilnij riksdaler sho dorivnyuye 48 skilingam po 12 sv kozhen Stari groshovi odinici pidlyagali obminu v 1777 roci Podiyi sho vidbulisya nezabarom prizveli do novogo disbalansu v sistemi groshovogo obigu Dlya pokrittya vijskovih potreb pid chas vijni z Rosiyeyu 1788 1790 rokiv bulo stvoreno sv shved Riksgaldskontoret Vin pochav masovo vipuskati cinni paperi nominovani v riksdalerah sho otrimali nazvu riksdaleriv riksgeld shved riksdaler riksgald Novi paperovi groshi vlilisya v obig prote yihnya realna vartist silno vidriznyalasya vid nominalnoyi Poruch iz riksdalerami riksgeld cirkulyuvali banknoti centralnogo banku takozh nominovani v riksdalerah Na vidminu vid cinnih paperiv kreditnoyi spilki yih prodovzhuvali obminyuvati na sribni moneti za nominalom U 1808 1809 rokah Gustav IV Adolf dlya pokrittya vijskovih potreb pid chas chergovoyi vijni z Rosiyeyu buv zmushenij vdatisya do masovoyi emisiyi riksdaleriv centralnim bankom U rezultati yih kurs znizivsya shodo sribnoyi moneti Banknoti centralnogo banku oderzhali nazvu riksdaleri banko Naslidki povalennya korolya ta nizka voyen prizveli do bankrutstva derzhavi Zahodi vzhiti dlya normalizaciyi groshovogo obigu dozvolili vipustiti 1830 roku novu seriyu monet a veresni 1834 roku centralnij bank Shveciyi pochav obmin desho znecinenih banknot na sribni moneti U krayini sklalasya praktika odnochasnogo obigu vidrazu troh groshovih odinic nominovanih v riksdalerah Moneti nominovani v riksdalerah mali vagu 34 g sribla 750 probi 30 U veresni 1834 roku bulo vstanovleno kurs v 22 3 riksdaler banko za 1 riksdaler spesi Kurs riksdaleriv riksgeld stanoviv 2 3 vid banknot centralnogo banku Mizh nimi sklalosya take spivvidnoshennya 1 riksdaler spesi 22 3 riksdaler banko 4 riksdaleriv riksgeld Banknota z podvijnoyu vkazivkoyu nominalu 32 skilingi banko ta riksdaler spesi Na banknotah 1835 1855 rokiv vkazuvali dva poznachennya u riksdalerah banko ta riksdalerah spesi Sered nih ye navit taki nestandartni nominali yak 62 3 riksdaleri banko 2 5 riksdaleri spesi ta 162 3 Riksdaleri banko 61 4 riksdaleri spesi She odniyeyu osoblivistyu stala poyava dvoh tipiv rozminnih groshovih odinic skilingiv Spivvidnoshennya 1 riksdaler 48 skilingiv zberigalosya yak dlya riksdaleriv banko tak i riksdaleriv spesi Vihodyachi z vishevkazanogo kursu Riksdaler pihoyu mistiv 128 skilingiv banko Z 1835 roku karbuvali viklyuchno skilingi banko do 1835 skilingi bez vkazivki spesi 35 V 1855 v krayini bula provedena reforma sho peredbachala vvedennya desyatkovoyi groshovoyi sistemi 30 Rozminnoyu odiniceyu stavalo ere 100 ere stanovili odin riksdaler riksmyunt shved Riksmont derzhavna moneta Riksdaler riksmyunt mistili 6 375 g chistogo sribla 8 5 g sribla 750 probi 4 riksdaleri riksmyunt pririvnyuvalisya do odnogo riksdalera spesi 30 U krayini diyav sribnij standart Zoloti moneti vipuskali lishe z metoyu mizhnarodnoyi torgivli Do nih vidnosyat dukati i poshireni yak torgovi moneti sho mistili ekvivalentne 10 francuzkim frankam kilkist zolota 37 27 travnya 1873 roku mizh Daniyeyu ta Shveciyeyu buv pidpisanij Skandinavskij monetnij soyuz yakij peredbachav vidmovu vid sribnogo standartu ta unifikaciyu groshovih odinic oboh krayin na osnovi kroni vartistyu 0 4032 g chistogo zolota Ostanni riksdaleri vikarbuvali v 1873 39 Todi zh z yavilisya moneti nominalom 10 i 20 kron 37 Sribni kroni vpershe vipustili v 1875 40 Rozmin starih groshej na novi u Shveciyi provodivsya za kursom 1 riksdaler riksmyunt 1 krona do 1 sichnya 1875 U tablici 3 navedeno oficijni kursi obminu odnih shvedskih groshovih odinic inshi v 1777 1873 rokah Tablicya 3 Oficijni kursi obminu shvedskih groshovih odinic u 1777 1873 rokah Data Oficijnij kurs obminu 1 sichnya 1777 roku 1 riksdaler 48 skilingiv 1 skiling 12 rundshtyukiv 1 dukat 123 24 riksdaleri 94 skilingi 29 serpnya 1803 roku 1 riksdaler banko 1 5 riksdalera riksgeld 72 skillinga riksgeld 7 kvitnya 1830 roku 1 dukat 2 125 riksdaleriv spesi 1 zhovtnya 1834 roku 1 riksdaler spesi 22 3 riksdaler banko 4 riksdaler riksgeld 1855 1 riksdaler riksmyunt 100 eri 32 skiling banko 1 riksdaler riksmyunt 1 riksdaler riksgeld 1 dukat 8 25 riksdalera riksmyunt 2 0625 riksdalera spesi 29 grudnya 1871 1 zolotij karolin 7 1 riksdalera riksmyunt 30 travnya 1873 1 krona 1 riksdaler riksmyunt 100 eriPrimitkiRIKSDALER tlumachennya orfografiya novij pravopis onlajn slovnyk ua Procitovano 16 listopada 2024 Krause 1601 1700 2008 s 1230 1231 Sweden Zvarich 1980 Taler Fengler 1993 Taler Mahun 2014 s 25 26 Maksimov 1981 Mahun 2014 s 26 28 Fengler 1993 Ioahimstaler Kahnt 2005 Daler Edvinsson 2010 s 142 Mahun 2014 s 340 Fengler 1993 Riksdaler Mahun 2014 s 343 Kunker 185 2011 Mahun 2014 s 344 Spasskij katalog 1971 Edvinsson 2010 s 145 146 Reichstaler nim Bolshoj leksikon monet nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 sichnya 2018 Edvinsson 2010 s 148 Mahun 2014 s 346 Edvinsson 2010 s 150 Edvinsson 2010 s 151 Krause 1601 1700 2008 Edvinsson monetary standards 2010 s 60 Edvinsson monetary standards 2010 s 59 Edvinsson 2010 s 163 Mahun 2014 s 347 Edvinsson 2010 s 183 Edvinsson 2010 s 184 186 Krause 1801 1900 2009 s 1128 Sweden Lobell 2010 s 298 M Culloch 1844 s 879 World Paper Money 2008 s 1114 Zvarich 1980 Riksdaler Krause 1801 1900 2009 s 1125 1127 Sweden Fengler 1993 Skandinavskij monetnyj soyuz Krause 1801 1900 2009 s 1133 1134 Sweden Pyotr Gotfridovich Ganzen Shveciya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Krause 1801 1900 2009 s 1130 Sweden Krause 1801 1900 2009 s 1132 Sweden Fengler 1993 Skandinavskij monetnyj soyuz Edvinsson 2010 s 188 LiteraturaZvarich V V Numizmaticheskij slovar 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 Maksimov M M Chehiya Ocherk o serebre 3 e izd pererab i dop M Nedra 1981 207 s Mahun S G Pyadyshev D A Shvedskij sled v numizmatike ot Gustava I Vaza do Karla XII Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 407 s ISBN 978 966 8153 84 6 Fengler H Girou G Unger V Slovar numizmata Otv red V M Potin 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 Bruce C II Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1601 1700 Iola WI Krause Publications 2008 1439 p ISBN 0 89689 708 7 Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1801 1900 Iola WI Krause Publications 2009 1296 s ISBN 0 89689 940 3 Edvinsson Rodney Swedish monetary standards in a historical perspective Historical Monetary and Financial Statistics for Sweden Exchange rates prices and wages 1277 2008 edited by Rodney Edvinsson Tor Jacobson and Daniel Waldenstrom Halmstad Ekerlids Forlag 2010 P 26 66 ISBN 978 91 7092 124 7 Edvinsson Rodney The multiple currencies of Sweden Finland 1534 1803 Historical Monetary and Financial Statistics for Sweden Exchange rates prices and wages 1277 2008 edited by Rodney Edvinsson Tor Jacobson and Daniel Waldenstrom Halmstad Ekerlids Forlag 2010 P 133 290 ISBN 978 91 7092 124 7 Kahnt Helmut Das grosse Munzlexikon von A bis Z 1 Auflage Regenstauf Battenberg Verlag 2005 ISBN 3 89441 550 9 Konig Gustav Eriksson Vasa Kunker Auktion 185 Numismatischer Verlag Kunker 2011 Lobell Hakan Foreign exchange rates 1804 1914 Historical Monetary and Financial Statistics for Sweden Exchange rates prices and wages 1277 2008 edited by Rodney Edvinsson Tor Jacobson and Daniel Waldenstrom Halmstad Ekerlids Forlag 2010 P 291 339 ISBN 978 91 7092 124 7 M Culloch J R Sweden M Culloch s Universal Gazetteer A Dictionary Geographical Statistical and Historical of the various Countries Places and Principal Natural Objects in the World New York Harper amp Brothers 1844 T II Standard Catalogue of World Paper Money General Issues 1368 1960 edited by George Cuhaj 12th edition Krause Publications 2008 1224 p ISBN 978 0 89689 730 4

Дата публікації:
Топ