Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Московсько-шведська війна 1590—1595 років — військовий конфлікт між Московським царством і Швецією за втрачені в роки Лівонської війни фортеці Нарву, Івангород, Ям (тепер Кингісепп), Копор'є і прилеглі території. У шведській і фінській історіографії — датою початку війни вважається 1570 рік і тому її називають як Двадцятип'ятирічна війна проти Росії (швед. 25-årskriget mot Ryssland) і Довга ворожнеча (фін. Pitkä viha).
| Московсько-шведська війна (1590—1595) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-шведські війни | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Швеція Річ Посполита |  Московське царство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Федір I Іванович Борис Годунов | |||||||
Передумови
Російський уряд Бориса Годунова намагався дипломатичними методами повернути захоплені Швецією в ході Лівонської війни землі в Прибалтиці (Нарва, Івангород, Ям, Копор'є) і Карелії (причому мирного договору з встановленням меж між Швецією і Росією укладено не було). Однак шведський король Юган III повертати землі відмовлявся і більше того — прагнув закріпити відібрані у російських території в складі Швеції новим договором. При цьому він сподівався на допомогу свого старшого сина Сигізмунда Вази, який після смерті Стефана Баторія зайняв польський престол і став в Речі Посполитій королем Сигізмундом III. Війна ставала неминучою, і діяти росіянам треба було швидко — поки Сигізмунд III не зміцнився на польському престолі.
Бойові дії
Війна почалася з серії шведських нападів на прикордонні російські гарнізони. У відповідь росіяни почали збирати армію. Загальний збір військ і розподіл воєвод по полках провели в Новгороді 4 січня 1590 року. Всього армія налічувала близько 35 тисяч чоловік під загальним командуванням царя Федора Івановича. З Новгорода полки рушили до Яму, при цьому один загін під командуванням А. Писемського і Л. Хрущова був відправлений на облогу Копор'я. 27 січня 1590 року Ям здався російським військам, які підійшли. Шведський гарнізон (всього 500 осіб) здав місто без бою і за умовами капітуляції був відпущений до своїх. Після цього росіяни залишили в Ямі свій гарнізон, а решта армії рушила на Івангород і Нарву. Слідом за армією з Пскова вийшов обоз з облоговою артилерією.
Справжні бої почалися саме при Івангороді. 30 січня шведський загін в 4 тисяч чоловік (за іншими даними, 20 тисяч осіб) атакував вийшовший до міста російський передовий полк на чолі з Дмитром Хворостініном. Однак росіяни відбили атаку і виграли битву під Івангородом — шведам довелося відступити до міста Раквере. 2 лютого до Івангороду і Нарви вийшли головні сили російських військ, 5 лютого вони встановили облогову артилерію і почали обстріл обох фортець (див. ). 19 лютого росіяни пішли на штурм, але шведи змогли відбити напад, при цьому росіяни зазнали великих втрат. Відразу після невдалого штурму було відновлене масове бомбардування фортець, і вже на наступний день, 20 лютого, шведи запропонували укласти перемир'я. Умови перемир'я обговорювалися кілька разів, і кожен раз, коли шведи починали стояти на своєму, росіяни знову приймалися за обстріл фортець. Нарешті, перемир'я було підписано 25 лютого терміном на один рік. Весь час облоги і обстрілів шведський командувач генерал Г. Байєр збирав свої війська в районі Раквере. Російська кіннота своїми набігами тримала шведів на місці і в постійній напрузі.
Згідно з умовами перемир'я, протягом року сторони повинні були обговорити і узгодити мирний договір. Однак Юган III відмовився укладати мир на російських умовах. Час який був відведений на переговори шведи використовували для посилення своєї армії. Чисельність корпусу в Прибалтиці вони довели до 18 тисяч осіб, нерішучого Байєра відправили у відставку, а замість нього командувати призначили маршала . Шведи порушили перемир'я в листопаді 1590 року. Вони спробували захопити Івангород, але їх напад було відбито. Переслідуючи втікаючих шведів, росіяни взяли в облогу Нарву, проте облога була знята за наказом з Москви — росіяни повернулися на вихідні позиції.
У грудні 1590 шведи намагалися невеликими загонами розоряти прикордонні російські землі. У січні 1591 на перехоплення 14-тисячного шведського війська, яке йшло до Копор'я, вийшли російські загони з Тесово і Орєшка. Бої навколо Копор'я йшли три тижні, в результаті шведів прогнали. Влітку 1591 шведам в бою під Гдовом вдалося розбити один з російських загонів і взяти в полон воєводу Долгорукова.
Основні сили Російської держави в цей час були зайняті відбиттям набігу кримського хана Гази II Гірея на Москву. Скориставшись цим, шведи почали війну на території північних волостей Росії. Їх війська дійшли до Білого моря, захопили Печенгський монастир, розорили околиці Кольської остроги і землі Соловецького монастиря (хоча ні сам острог, ні Соловки їм взяти так і не вдалося). У відповідь на це росіяни послали до Соловецького монастирю великий загін під командуванням братів Волконських, який разом з місцевим ополченням прогнав шведів. В якості відплати російські війська перейшли кордон і розорили шведські волості Олой, Ліінелу, Сиг.
Масштабні бойові дії російських в Естляндії і Карелії поновилися після розгрому татарського набігу. У грудні 1591 з Москви вийшло військо з шести полків. По дорозі його посилили козаками і кінними стрілецькими сотнями. 30 січня 1592 російські підійшли до Виборгу і були атаковані шведським гарнізоном. Однак шведи не витримали контратаки одного з російських полків, і бігли назад до фортеці. За тиждень росіяни розорили округу Виборга і вийшли до Кексгольму (Кореле). Зруйнувавши округу Кексгольма, росіяни в лютому вийшли до Орєшка. На північному ТВД в січні 1592 з Сумського острогу (що належав Соловецькому монастирю) вийшов загін воєводи Волконського з польовою артилерією, — розоривши прикордонні шведські райони, він повернувся назад. У відповідь шведи напали на Сумський острог влітку, але Волконський чекав їх, був готовий і розгромив їх.
20 січня 1593 року в Івангороді росіянами і шведами було укладено перемир'я на два роки. Однак в березні 1594 шведи порушили його і кілька разів нападали на російські прикордонні райони. Уряд Годунова на той час вже прагнув укласти мир і тому не став влаштовувати дій у відповідь. 9 листопада 1594 року в селі Тявзино поруч з Івангородом почалися мирні переговори. Вони йшли досить довго — мир був підписаний аж 18 травня 1595 року.
Закінчення війни
Війна закінчилася підписанням Тявзинського миру (зустрічається також написання «Тейсінскій»), підписаним в селищі Тявзине (Тейсіно, шведське найменування селища — Teusina) в 1595 році. Росіяни визнали права Шведського королівства на князівство Естляндське і відмовлялися від використання лісів у внутрішній Фінляндії. Шведи погодилися повернути Росії фортецю Кексгольм з повітом і визнали відійшовшими до Російського царства міста, взяті (звільнені) російськими військами на початку війни — Ям, Івангород, Копор'є (захоплені Швецією у Росії в ході Лівонської війни), крім того, Орєшок (Нотебург) і Ладога були також визнані російськими і також повернуті Росії. Кордон між Росією і Швецією, встановлений згідно з Тявзинським миром, вперше був визначений до самого Баренцева моря і встановив кордони держав після Лівонської війни 1558—1583 років. В результаті встановлення нового кордону північна частина Балтійського моря стала по суті внутрішнім шведським морем.
Дубинна війна
Одним з наслідків війни стала так звана Дубинна війна — селянське повстання в Фінляндії, що почалося в 1596 році. Важке становище селян в значній мірі було обумовлено діючою при Флемінгу постойною повинністю (військовим постоєм), яка продовжилася навіть після того, як був підписаний мирний договір з Росією: Флемінг посилався на те, що питання з кордонами ще до кінця не вирішене, але було очевидно, що справжня мета підтримки військ в бойовій готовності полягає в підготовці до відбиття можливого вторгнення до Фінляндії військ герцога Карла Седерманландського (майбутнього короля Швеції Карла IX). У 1597 році повстання було придушене, його керівники на чолі з Яакко Іллкой були схоплені і страчені.
Примітки
- Мейнандер, 2008, с. 32—34.
- Финляндия [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- , Таркиайнен К. Клаус Флеминг.
- Вихавайнен (ред.), 2004, Луукко А. Яакко Илкка.
Джерела
- Мейнандер, Хенрик. История Финляндии. — 3000 прим. — . — УДК 94 (480)
- Сто чудових фінів: Калейдоскоп біографій: [ Арх. 18 грудня 2012]/ Ред. Т. Віхавайнен [d] ; пер. з фін. І. М. Соломеща. — Гельсінкі: Суспільство фінської літератури, 2004.- 814 с. — ISBN 951-746-522X.
- Володихин Д. М. Цар Федір Іванович. — М .: Молода Гвардія, 2011. — 256 с. — (Життя чудових людей).
Посилання
- Російсько-шведська війна 1590—1595 рр .: стаття на сайті «Всесвітня історія» [ 16 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Карти XVI століття на сайті «Кольські карти» [ 5 червня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovsko shvedska vijna 1590 1595 rokiv vijskovij konflikt mizh Moskovskim carstvom i Shveciyeyu za vtracheni v roki Livonskoyi vijni forteci Narvu Ivangorod Yam teper Kingisepp Kopor ye i prilegli teritoriyi U shvedskij i finskij istoriografiyi datoyu pochatku vijni vvazhayetsya 1570 rik i tomu yiyi nazivayut yak Dvadcyatip yatirichna vijna proti Rosiyi shved 25 arskriget mot Ryssland i Dovga vorozhnecha fin Pitka viha Moskovsko shvedska vijna 1590 1595 Rosijsko shvedski vijni Data 1590 1595 roki Misce Rezultat Storoni Shveciya Rich Pospolita Moskovske carstvo Komanduvachi Fedir I Ivanovich Boris Godunov Ivangorodska fortecya v 1616 roci PeredumoviRosijskij uryad Borisa Godunova namagavsya diplomatichnimi metodami povernuti zahopleni Shveciyeyu v hodi Livonskoyi vijni zemli v Pribaltici Narva Ivangorod Yam Kopor ye i Kareliyi prichomu mirnogo dogovoru z vstanovlennyam mezh mizh Shveciyeyu i Rosiyeyu ukladeno ne bulo Odnak shvedskij korol Yugan III povertati zemli vidmovlyavsya i bilshe togo pragnuv zakripiti vidibrani u rosijskih teritoriyi v skladi Shveciyi novim dogovorom Pri comu vin spodivavsya na dopomogu svogo starshogo sina Sigizmunda Vazi yakij pislya smerti Stefana Batoriya zajnyav polskij prestol i stav v Rechi Pospolitij korolem Sigizmundom III Vijna stavala neminuchoyu i diyati rosiyanam treba bulo shvidko poki Sigizmund III ne zmicnivsya na polskomu prestoli Bojovi diyiVijna pochalasya z seriyi shvedskih napadiv na prikordonni rosijski garnizoni U vidpovid rosiyani pochali zbirati armiyu Zagalnij zbir vijsk i rozpodil voyevod po polkah proveli v Novgorodi 4 sichnya 1590 roku Vsogo armiya nalichuvala blizko 35 tisyach cholovik pid zagalnim komanduvannyam carya Fedora Ivanovicha Z Novgoroda polki rushili do Yamu pri comu odin zagin pid komanduvannyam A Pisemskogo i L Hrushova buv vidpravlenij na oblogu Kopor ya 27 sichnya 1590 roku Yam zdavsya rosijskim vijskam yaki pidijshli Shvedskij garnizon vsogo 500 osib zdav misto bez boyu i za umovami kapitulyaciyi buv vidpushenij do svoyih Pislya cogo rosiyani zalishili v Yami svij garnizon a reshta armiyi rushila na Ivangorod i Narvu Slidom za armiyeyu z Pskova vijshov oboz z oblogovoyu artileriyeyu Spravzhni boyi pochalisya same pri Ivangorodi 30 sichnya shvedskij zagin v 4 tisyach cholovik za inshimi danimi 20 tisyach osib atakuvav vijshovshij do mista rosijskij peredovij polk na choli z Dmitrom Hvorostininom Odnak rosiyani vidbili ataku i vigrali bitvu pid Ivangorodom shvedam dovelosya vidstupiti do mista Rakvere 2 lyutogo do Ivangorodu i Narvi vijshli golovni sili rosijskih vijsk 5 lyutogo voni vstanovili oblogovu artileriyu i pochali obstril oboh fortec div 19 lyutogo rosiyani pishli na shturm ale shvedi zmogli vidbiti napad pri comu rosiyani zaznali velikih vtrat Vidrazu pislya nevdalogo shturmu bulo vidnovlene masove bombarduvannya fortec i vzhe na nastupnij den 20 lyutogo shvedi zaproponuvali uklasti peremir ya Umovi peremir ya obgovoryuvalisya kilka raziv i kozhen raz koli shvedi pochinali stoyati na svoyemu rosiyani znovu prijmalisya za obstril fortec Nareshti peremir ya bulo pidpisano 25 lyutogo terminom na odin rik Ves chas oblogi i obstriliv shvedskij komanduvach general G Bajyer zbirav svoyi vijska v rajoni Rakvere Rosijska kinnota svoyimi nabigami trimala shvediv na misci i v postijnij napruzi Zgidno z umovami peremir ya protyagom roku storoni povinni buli obgovoriti i uzgoditi mirnij dogovir Odnak Yugan III vidmovivsya ukladati mir na rosijskih umovah Chas yakij buv vidvedenij na peregovori shvedi vikoristovuvali dlya posilennya svoyeyi armiyi Chiselnist korpusu v Pribaltici voni doveli do 18 tisyach osib nerishuchogo Bajyera vidpravili u vidstavku a zamist nogo komanduvati priznachili marshala Shvedi porushili peremir ya v listopadi 1590 roku Voni sprobuvali zahopiti Ivangorod ale yih napad bulo vidbito Peresliduyuchi vtikayuchih shvediv rosiyani vzyali v oblogu Narvu prote obloga bula znyata za nakazom z Moskvi rosiyani povernulisya na vihidni poziciyi U grudni 1590 shvedi namagalisya nevelikimi zagonami rozoryati prikordonni rosijski zemli U sichni 1591 na perehoplennya 14 tisyachnogo shvedskogo vijska yake jshlo do Kopor ya vijshli rosijski zagoni z Tesovo i Oryeshka Boyi navkolo Kopor ya jshli tri tizhni v rezultati shvediv prognali Vlitku 1591 shvedam v boyu pid Gdovom vdalosya rozbiti odin z rosijskih zagoniv i vzyati v polon voyevodu Dolgorukova Osnovni sili Rosijskoyi derzhavi v cej chas buli zajnyati vidbittyam nabigu krimskogo hana Gazi II Gireya na Moskvu Skoristavshis cim shvedi pochali vijnu na teritoriyi pivnichnih volostej Rosiyi Yih vijska dijshli do Bilogo morya zahopili Pechengskij monastir rozorili okolici Kolskoyi ostrogi i zemli Soloveckogo monastirya hocha ni sam ostrog ni Solovki yim vzyati tak i ne vdalosya U vidpovid na ce rosiyani poslali do Soloveckogo monastiryu velikij zagin pid komanduvannyam brativ Volkonskih yakij razom z miscevim opolchennyam prognav shvediv V yakosti vidplati rosijski vijska perejshli kordon i rozorili shvedski volosti Oloj Liinelu Sig Masshtabni bojovi diyi rosijskih v Estlyandiyi i Kareliyi ponovilisya pislya rozgromu tatarskogo nabigu U grudni 1591 z Moskvi vijshlo vijsko z shesti polkiv Po dorozi jogo posilili kozakami i kinnimi strileckimi sotnyami 30 sichnya 1592 rosijski pidijshli do Viborgu i buli atakovani shvedskim garnizonom Odnak shvedi ne vitrimali kontrataki odnogo z rosijskih polkiv i bigli nazad do forteci Za tizhden rosiyani rozorili okrugu Viborga i vijshli do Keksgolmu Korele Zrujnuvavshi okrugu Keksgolma rosiyani v lyutomu vijshli do Oryeshka Na pivnichnomu TVD v sichni 1592 z Sumskogo ostrogu sho nalezhav Soloveckomu monastiryu vijshov zagin voyevodi Volkonskogo z polovoyu artileriyeyu rozorivshi prikordonni shvedski rajoni vin povernuvsya nazad U vidpovid shvedi napali na Sumskij ostrog vlitku ale Volkonskij chekav yih buv gotovij i rozgromiv yih 20 sichnya 1593 roku v Ivangorodi rosiyanami i shvedami bulo ukladeno peremir ya na dva roki Odnak v berezni 1594 shvedi porushili jogo i kilka raziv napadali na rosijski prikordonni rajoni Uryad Godunova na toj chas vzhe pragnuv uklasti mir i tomu ne stav vlashtovuvati dij u vidpovid 9 listopada 1594 roku v seli Tyavzino poruch z Ivangorodom pochalisya mirni peregovori Voni jshli dosit dovgo mir buv pidpisanij azh 18 travnya 1595 roku Zakinchennya vijniVijna zakinchilasya pidpisannyam Tyavzinskogo miru zustrichayetsya takozh napisannya Tejsinskij pidpisanim v selishi Tyavzine Tejsino shvedske najmenuvannya selisha Teusina v 1595 roci Rosiyani viznali prava Shvedskogo korolivstva na knyazivstvo Estlyandske i vidmovlyalisya vid vikoristannya lisiv u vnutrishnij Finlyandiyi Shvedi pogodilisya povernuti Rosiyi fortecyu Keksgolm z povitom i viznali vidijshovshimi do Rosijskogo carstva mista vzyati zvilneni rosijskimi vijskami na pochatku vijni Yam Ivangorod Kopor ye zahopleni Shveciyeyu u Rosiyi v hodi Livonskoyi vijni krim togo Oryeshok Noteburg i Ladoga buli takozh viznani rosijskimi i takozh povernuti Rosiyi Kordon mizh Rosiyeyu i Shveciyeyu vstanovlenij zgidno z Tyavzinskim mirom vpershe buv viznachenij do samogo Barenceva morya i vstanoviv kordoni derzhav pislya Livonskoyi vijni 1558 1583 rokiv V rezultati vstanovlennya novogo kordonu pivnichna chastina Baltijskogo morya stala po suti vnutrishnim shvedskim morem Dubinna vijnaOdnim z naslidkiv vijni stala tak zvana Dubinna vijna selyanske povstannya v Finlyandiyi sho pochalosya v 1596 roci Vazhke stanovishe selyan v znachnij miri bulo obumovleno diyuchoyu pri Flemingu postojnoyu povinnistyu vijskovim postoyem yaka prodovzhilasya navit pislya togo yak buv pidpisanij mirnij dogovir z Rosiyeyu Fleming posilavsya na te sho pitannya z kordonami she do kincya ne virishene ale bulo ochevidno sho spravzhnya meta pidtrimki vijsk v bojovij gotovnosti polyagaye v pidgotovci do vidbittya mozhlivogo vtorgnennya do Finlyandiyi vijsk gercoga Karla Sedermanlandskogo majbutnogo korolya Shveciyi Karla IX U 1597 roci povstannya bulo pridushene jogo kerivniki na choli z Yaakko Illkoj buli shopleni i stracheni PrimitkiMejnander 2008 s 32 34 Finlyandiya Arhivovano 16 bereznya 2022 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Tarkiajnen K Klaus Fleming Vihavajnen red 2004 Luukko A Yaakko Ilkka DzherelaMejnander Henrik Istoriya Finlyandii 3000 prim ISBN 978 5 7777 0429 0 UDK 94 480 Sto chudovih finiv Kalejdoskop biografij Arh 18 grudnya 2012 Red T Vihavajnen d per z fin I M Solomesha Gelsinki Suspilstvo finskoyi literaturi 2004 814 s ISBN 951 746 522X Volodihin D M Car Fedir Ivanovich M Moloda Gvardiya 2011 256 s Zhittya chudovih lyudej PosilannyaRosijsko shvedska vijna 1590 1595 rr stattya na sajti Vsesvitnya istoriya 16 chervnya 2019 u Wayback Machine Karti XVI stolittya na sajti Kolski karti 5 chervnya 2019 u Wayback Machine