Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скілінг дан Skilling норв Skilling швед Skilling назва шилінга у скандинавських країнах а також історична грошова одиниц

Скілінг

Скілінг

Скілінг (дан. Skilling, норв. Skilling, швед. Skilling) — назва шилінга у скандинавських країнах, а також історична грошова одиниця Данії, Норвегії і Швеції.

Виникнення скілінга як грошової одиниці

Вперше скілінги викарбували в Данії 1442 року, як наслідування любецьким шилінгам[1][2]. Любек на той момент входив до складу , що включав низку ганзейських міст на півночі Німеччини. Його грошові одиниці набули значного поширення і були зразком для наслідування інших міст і країн. Так, перший шилінг Вендського союзу як реальну монету випущено 1432 року. Один скілінг дорівнював 12 [1]. Спочатку данська грошова система повторювала любецьку, за якою 16 скілінгів становили одну марку. На момент випуску перших скілінгів марка була лічильною одиницею. У міру псування монети данські марки і скілінги перестали відповідати любецьким. 1588 року вміст у них срібла становив ½ від первинних аналогів[1].

На момент випуску перших скілінгів діяла Кальмарська унія, яка передбачала об'єднання Данії, Норвегії та Швеції під верховною владою данських королів. 1523 року під керівництвом Густава I Вази Швеція здобула незалежність і сформувала власну систему грошового обігу. Скілінг залишився грошовою одиницею Данії і Норвегії.

Данські скілінги

image
Данський скілінг 1771 року

У Данії в міру псування монети, скілінг зі значної монети став розмінною грошовою одиницею. 1625 року склалася така система грошових одиниць: 1 далер — 6 марок — 96 скілінгів[5]. Одночасно з далером у країні циркулювали срібні крони, рівні 4 маркам[1][6]. Зазначені співвідношення проіснували до 1813 року[1].

Формування фіксованого обмінного курсу між різними грошовими одиницями не могло зупинити псування монети. Чергове істотне зниження вмісту срібла в скілінгу сталося під час Північної війни 1700—1721 років. Основними грошовими одиницями в цей період стали так звані «ригсорти» — монети номіналом 24, 8 і 4 скілінги, викарбувані за стопою 11 1⁄3 ригсдалера (1088 скілінгів) з однієї кельнської марки (233,855 г) чистого срібла[7]. Це було істотно нижче, ніж у наближених до вагових характеристик до рейхсталера ригсдалерів, що випускалися за стопою 9¼ монети з кельнської марки благородного металу[8].

5 січня 1813 року оголошено про створення нової грошової одиниці — . Ригсбанкдалер містив рівно вдвічі менше срібла, порівняно зі спесієсригсдалером[8]. Збережено колишні звичні пропорції з розмінними грошовими одиницями: ригсбанкдалер — 6 марок по 16 ригсбанкскілінгів[8]. 1854 року проведено реформу, яка передбачала перейменування ригсбанкдалерів на ригсдалери ригсмонт (дан. rigsdaler rigsmønt). Одночасно в державі відходили від терміна «спесієсригсдалер». В іншому грошовий обіг у цілому залишався незмінним: 1 ригсдалер ригсмонт — 96 скілінгів ригсмонт, 10 ригсдалерів ригсмонт — 1 фредерік- або крістіандор[10].

27 травня 1873 року, між Данією і Швецією підписано Скандинавський монетний союз, який передбачав відмову від срібного стандарту і уніфікацію грошових одиниць обох країн на основі крони вартістю 0,4032 г чистого золота. Розмін старих грошей на нові здійснювався за курсом «1 ригсдалер ригсмонт — 2 крони» до 1 січня 1875 року. Останні монети з позначенням номіналу в скілінгах викарбували 1874 року[10].

Колоніальні данські скілінги

image
6 гренландських скілінгів (1⁄12 ригсдалера) ригсмонт 1856 року Королівського гренландського торгового товариства

Гренландія від 1262 офіційно належала Норвегії. Після підписання Кальмарської унії 1397 року острів став частиною володінь данського короля. Після розірвання дансько-норвезької унії 1814 року Гренландія стала колонією Данського королівства[15]. Безпосереднім керуванням найбільшим у світі островом від 1774 року відало Королівське гренландське торгове товариство (дан. Den Kongelige Grønlandske Handel)[15].

Попри значні розміри, острів практично безлюдний. Так, за даними на 1888 рік, у підконтрольних Данії гренландських поселеннях проживало всього близько 10 тисяч осіб. Для забезпечення грошового обігу торгове товариство періодично від 1803 року випускало банкноти, номіновані, за аналогією з метрополією, в ригсдалерах і скілінгах. Написи на цінних паперах державної торгової компанії повторювали данські. 1803 року випущено банкноти номіналом 12 і 24 скілінги, 1804 — 6 і 12, 1819, 1837, 1841, 1844, 1848 і 1856 роках — 6, 12 і 24. Випуск 1856 року номіновано в скілінгах ригсмонт[17].

Крім банкнот випускалися токени англійської компанії [en] номіналом 1, 6 і 24, і данської Ересунн (дан. Øresund) номіналом 1, 4, 16 і 48 скілінгів[18]. За своєю суттю вони були приватними грошима на пред'явника, які позначали, що компанія-емітент винна їх власникові відповідну суму.

Данська Вест-Індія була колонією з трьох островів у Карибському морі — Санта-Крус, Сент-Джон і Сент-Томас. У другій половині XVII століття управляти островами стала Данська Вест-Індійська компанія, потім 1755 року вони перейшли у власність Данії. Для організації грошового обігу на їх території ввели місцеву грошову одиницю, яка, за аналогією з валютою метрополії, отримала назву ригсдалера. 1740 року викарбувано монети номіналом 1, 2, 12 скілінгів, а 1748 року — 12 скілінгів[20] .

Після переходу островів під пряме підпорядкування Данії в 1757—1767 роках на монетних дворах Копенгагена, Альтона і Конгсберг для заморських територій випустили 6, 12 і 24 скілінги. У XIX столітті в різні роки чеканили 2, 10 і 20 скілінгів. На всіх монетах була позначка «Dansk Amerik(ansk) M(ynt)» (Данське американське карбування)[20][21]. Першу банкноту номіналом 6¼ ригсдалери надрукували 1784 року [22] .

За аналогією з данським, вест-індський ригсдалер відповідав 96 скілінгам[20]. 1849 року в Данській Вест-Індії провели монетну реформу, що передбачала децималізацію основної грошової одиниці. Новий [ru] став рівним 100 центам[21].

Шведські скілінги

image
Банкнота з подвійним зазначенням номіналу: 32 скілінги банко й ¼ риксдалера спесіє

1776 року проведено реформу, яка мала метою уніфікацію грошового обігу. Основною грошовою одиницею ставав риксдалер, рівний 48 скілінгам по 12 кожен. Старі грошові одиниці підлягали обміну в 1777 році. Подальші події спричинили новий дисбаланс у системі грошового обігу. Для покриття військових потреб під час війни з Росією 1788—1790 років створено [sv] (швед. Riksgäldskontoret). Вона почала масово випускати цінні папери, номіновані в риксдалерах, що отримали назву «риксдалерів риксгельд» (швед. riksdaler riksgäld). Нові паперові гроші влилися в оборот, проте їх реальна вартість дуже відрізнялася від номінальної. Одночасно з риксдалерами риксгельд циркулювали банкноти центрального банку, також номіновані в риксдалерах. На відміну від цінних паперів кредитної спілки, їх продовжували обмінювати на срібні монети за номіналом.

У 1808—1809 роках Густав IV Адольф для покриття військових потреб під час чергової війни з Росією мусив вдатися до масової емісії риксдалерів центральним банком. Як наслідок, і їх курс знизився відносно срібної монети. Банкноти центрального банку отримали позначення «риксдалерів банко». Подальше скинення короля, низка воєн призвели до банкрутства держави. Заходи, вжиті для нормалізації грошового обігу, дозволили випустити 1830 року нову серію монет, а у вересні 1834 року центральний банк Швеції почав обмін дещо знецінених банкнот на срібні монети. У країні склалася практика одночасного обігу відразу трьох грошових одиниць, номінованих у риксдалер. Монети, номіновані в риксдалер, мали вагу 34 г срібла 750 проби[25]. У вересні 1834 року встановлено курс 22⁄3 риксдалер банко за 1 риксдалер спесіє. Курс риксдалерів риксгельд становив 2⁄3 від банкнот центрального банку. Між ними склалося таке співвідношення: 1 риксдалер спесіє = 22⁄3 риксдалера банко = 4 риксдалери риксгельд.

На банкнотах 1835—1855 років вказували два позначення — в риксдалерах банко і риксдалерах спесіє. Серед них траплялись навіть такі нестандартні номінали, як 62⁄3 риксдалера банко (2,5 риксдалера спесіє) і 162⁄3 риксдалера банко (61⁄4 риксдалер спесіє). Ще однією особливістю стала поява двох типів розмінних грошових одиниць — скілінгів. Співвідношення 1 риксдалер — 48 скілінгів зберігалося, як для риксдалера банко, так і для риксдалерів спесіє. Виходячи з вищевказаного курсу риксдалер спесіє містив 128 скілінгів банко. Від 1835 року карбували виключно «скілінги банко», до 1835 — «скілінги» без позначки «спесіє»[30].

1855 року в країні проведено реформу, яка передбачала введення [25]. Розмінною одиницею стало ере. Скілінг припинив своє існування.

Норвезькі скілінги

Протягом тривалого часу в Норвегії взагалі не карбували монет. 1628 року монетний двір відкрили в Християнії, а 1686 року він переїхав у Конгсберг. Від 1628 року завдяки відкриттю монетного двору, в Норвегії починають карбувати далери на регулярній основі. 1625 року в Данії склалися такі співвідношення між грошовими одиницями: 1 далер — 6 марок — 96 скілінгів[5]. Одночасно з далером у країні циркулювали срібні крони, рівні 4 маркам[1][6]. Саме цю систему інкорпорували й у Норвегії[33]. Норвезькі далери XVII століття містили ~ 25,18 г чистого срібла[34], що відповідало данським[35].

Проблеми, з якими зіткнулася Данія в період Наполеонівських воєн початку XIX століття, призвели її до банкрутства 1813 року. За Кільським договором 1814 року Норвегія переходила під владу шведського короля. У самій Норвегії вирішили чинити опір, прифняли конституцію і оголосили про незалежність. Проведена для цього нетривала шведсько-норвезька війна призвела до підписання унії. Згідно з угодою Норвегія була вільним і самостійним королівством, що має спільного зі Швецією короля. У всіх внутрішніх справах вона отримувала практично повну самостійність. Лише на цих умовах члени стортингу (парламенту) принесли присягу на вірність королю Швеції Карлу XIII, підкресливши, що роблять це не через кільські домовленості між Данією і Швецією, а згідно з норвезькою конституцією.

У 1816 році стортинг змінив попереднє співвідношення грошових одиниць. Один спесієсдалер ставав рівним 120 скілінгам або 5 ригсортам по 24 скілінги кожен. Таким чином зроблено спробу уніфікувати систему відношень грошових одиниць зі Швецією. Подальші зміни в грошовому обігу Швеції не позначилися на відношеннях норвезьких монет і банкнот. Так, у Швеції 1855 року проведено реформу з метою введення [25], тоді як у Норвегії продовжували випускати срібні далери і скілінги[38].

Примітки

  1. Kahnt, 2005, "Skilling".
  2. Кривцов, 2005, с. 421, "Скиллинг".
  3. Holtz Walter. Münzvereine, insbesondere der Wendische Münzverein // Money Trend. — 1975. — Nr. 11 (17 Juni). з джерела 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  4. Mark // Pierer's Universal-Lexikon. — Altenburg, 1860.
  5. Schrötter, 1970, "Rigsdaler".
  6. Krause, 2008, с. 190, "Denmark".
  7. Kahnt, 2005, "Rigsdaler".
  8. Kahnt, 2005, "Rigsbankdaler".
  9. Krause, 2009, с. 283.
  10. Krause, 2009, с. 283, "Denmark".
  11. Фенглер, 1993, «Скандинавский монетный союз».
  12. . Швеция // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  13. Фенглер, 1993, «Скандинавский монетный союз».
  14. Фенглер, 1993, «Риксдалер».
  15. БРЭ Гренландия, 2007, "Гренландия".
  16. Дмитро Миколайович Анучин. Гренландия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  17. World Paper Money, 2008, с. 624, "Greenland".
  18. Krause, 2009, с. 561, "Greenland".
  19. Возгрин, 2012, с. 85—86.
  20. Krause, 2010, с. 163, "Danish West Indies".
  21. Krause, 2009, с. 277—278, "Danish West Indies".
  22. World Paper Money, 2008, с. 430, "Danish West Indies".
  23. Edvinsson, 2010, с. 183.
  24. Edvinsson, 2010, с. 184—186.
  25. Krause, 2009, с. 1128, "Sweden".
  26. Lobell, 2010, с. 298.
  27. M`Culloch, 1844, с. 879.
  28. World Paper Money, 2008, с. 1114.
  29. Зварич, 1980, «Риксдалер».
  30. Krause, 2009, с. 1125—1127, "Sweden".
  31. . www.norges-bank.no. Норвезький банк. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  32. Krause, 2008, с. 1247—1251.
  33. Krause, 2008, с. 1242—1251, "Norway".
  34. Krause, 2008, с. 1248, "Norway".
  35. Krause, 2008, с. 203, "Denmark".
  36. Василий Васильевич Водовозов. Норвегия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXI. (рос. дореф.)
  37. Martin Frederick. Norway // [1] — 10th annual publication. — London : Macmillan and co, 1873. — P. 426. з джерела 27 травня 2021
  38. Krause, 2009, с. 1004—1008, "Norway".

Література

  • Возгрин В. Е,. Исчезнувшие острова (Скандинавская Вест-Индия) // Санкт-Петербург и страны Северной Европы: Материалы Четырнадцатой ежегодной международной научной конференции (11-12 апреля 2012 г.). — СПб. : Русская христианская гуманитарная академия, 2012. — № 13 (17 червня). — С. 81—109. — ISSN 2411-8796. з джерела 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  • Зварич В.В. Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980. з джерела 20 серпня 2011
  • Кондратьева Т. И., Рогинский В. В. Гренландия // Большая российская энциклопедия / Отв. ред. С. Л. Кравец. — Большая Российская энциклопедия, 2007. — Т. 7 (Гермафродит — Григорьев). — 767 с. — .
  • Кривцов В.В. Энциклопедический справочник для нумизматов. — М. : Аверс (№ 7), 2005. — 830 с.
  • Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. [2] / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — . з джерела 20 серпня 2011
  • Edvinsson Rodney. The multiple currencies of Sweden-Finland 1534—1803 // [3] / edited by Rodney Edvinsson, Tor Jacobson and Daniel Waldenström. — Halmstad : Ekerlids Förlag, 2010. — P. 133—290. — . з джерела 26 квітня 2021
  • Kahnt Helmut. Das große Münzlexikon von A bis Z. — 1. Auflage. — Regenstauf : Battenberg Verlag, 2005. — .
  • Bruce C. II., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700. — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — 1439 p. — .
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — Iola, WI : Krause Publications, 2010. — 1344 p. — .
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801—1900. — Iola, WI : Krause Publications, 2009. — 1296 p. — .
  • Lobell Håkan. Foreign exchange rates 1804–1914 // [4] / edited by Rodney Edvinsson, Tor Jacobson and Daniel Waldenström. — Halmstad : Ekerlids Förlag, 2010. — P. 291—339. — . з джерела 26 квітня 2021
  • M`Culloch J. R. Sweden // [5] — New-York : Harper&Brothers, 1844. — Т. II. з джерела 2 червня 2021
  • Schrötter Friedrich Freiherr von. Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin : J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — .
  • Standard Catalogue of World Paper Money, General Issues — 1368 — 1960 / edited by George Cuhaj. — 12th edition. — Krause Publications, 2008. — 1224 p. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skiling dan Skilling norv Skilling shved Skilling nazva shilinga u skandinavskih krayinah a takozh istorichna groshova odinicya Daniyi Norvegiyi i Shveciyi Viniknennya skilinga yak groshovoyi odiniciVpershe skilingi vikarbuvali v Daniyi 1442 roku yak nasliduvannya lyubeckim shilingam 1 2 Lyubek na toj moment vhodiv do skladu sho vklyuchav nizku ganzejskih mist na pivnochi Nimechchini Jogo groshovi odinici nabuli znachnogo poshirennya i buli zrazkom dlya nasliduvannya inshih mist i krayin Tak pershij shiling Vendskogo soyuzu yak realnu monetu vipusheno 1432 roku Odin skiling dorivnyuvav 12 1 Spochatku danska groshova sistema povtoryuvala lyubecku za yakoyu 16 skilingiv stanovili odnu marku Na moment vipusku pershih skilingiv marka bula lichilnoyu odiniceyu U miru psuvannya moneti danski marki i skilingi perestali vidpovidati lyubeckim 1588 roku vmist u nih sribla stanoviv vid pervinnih analogiv 1 Na moment vipusku pershih skilingiv diyala Kalmarska uniya yaka peredbachala ob yednannya Daniyi Norvegiyi ta Shveciyi pid verhovnoyu vladoyu danskih koroliv 1523 roku pid kerivnictvom Gustava I Vazi Shveciya zdobula nezalezhnist i sformuvala vlasnu sistemu groshovogo obigu Skiling zalishivsya groshovoyu odiniceyu Daniyi i Norvegiyi Danski skilingiDanskij skiling 1771 roku U Daniyi v miru psuvannya moneti skiling zi znachnoyi moneti stav rozminnoyu groshovoyu odiniceyu 1625 roku sklalasya taka sistema groshovih odinic 1 daler 6 marok 96 skilingiv 5 Odnochasno z dalerom u krayini cirkulyuvali sribni kroni rivni 4 markam 1 6 Zaznacheni spivvidnoshennya proisnuvali do 1813 roku 1 Formuvannya fiksovanogo obminnogo kursu mizh riznimi groshovimi odinicyami ne moglo zupiniti psuvannya moneti Chergove istotne znizhennya vmistu sribla v skilingu stalosya pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rokiv Osnovnimi groshovimi odinicyami v cej period stali tak zvani rigsorti moneti nominalom 24 8 i 4 skilingi vikarbuvani za stopoyu 11 1 3 rigsdalera 1088 skilingiv z odniyeyi kelnskoyi marki 233 855 g chistogo sribla 7 Ce bulo istotno nizhche nizh u nablizhenih do vagovih harakteristik do rejhstalera rigsdaleriv sho vipuskalisya za stopoyu 9 moneti z kelnskoyi marki blagorodnogo metalu 8 5 sichnya 1813 roku ogolosheno pro stvorennya novoyi groshovoyi odinici Rigsbankdaler mistiv rivno vdvichi menshe sribla porivnyano zi spesiyesrigsdalerom 8 Zberezheno kolishni zvichni proporciyi z rozminnimi groshovimi odinicyami rigsbankdaler 6 marok po 16 rigsbankskilingiv 8 1854 roku provedeno reformu yaka peredbachala perejmenuvannya rigsbankdaleriv na rigsdaleri rigsmont dan rigsdaler rigsmont Odnochasno v derzhavi vidhodili vid termina spesiyesrigsdaler V inshomu groshovij obig u cilomu zalishavsya nezminnim 1 rigsdaler rigsmont 96 skilingiv rigsmont 10 rigsdaleriv rigsmont 1 frederik abo kristiandor 10 27 travnya 1873 roku mizh Daniyeyu i Shveciyeyu pidpisano Skandinavskij monetnij soyuz yakij peredbachav vidmovu vid sribnogo standartu i unifikaciyu groshovih odinic oboh krayin na osnovi kroni vartistyu 0 4032 g chistogo zolota Rozmin starih groshej na novi zdijsnyuvavsya za kursom 1 rigsdaler rigsmont 2 kroni do 1 sichnya 1875 roku Ostanni moneti z poznachennyam nominalu v skilingah vikarbuvali 1874 roku 10 Kolonialni danski skilingi 6 grenlandskih skilingiv 1 12 rigsdalera rigsmont 1856 roku Korolivskogo grenlandskogo torgovogo tovaristva Grenlandiya vid 1262 oficijno nalezhala Norvegiyi Pislya pidpisannya Kalmarskoyi uniyi 1397 roku ostriv stav chastinoyu volodin danskogo korolya Pislya rozirvannya dansko norvezkoyi uniyi 1814 roku Grenlandiya stala koloniyeyu Danskogo korolivstva 15 Bezposerednim keruvannyam najbilshim u sviti ostrovom vid 1774 roku vidalo Korolivske grenlandske torgove tovaristvo dan Den Kongelige Gronlandske Handel 15 Popri znachni rozmiri ostriv praktichno bezlyudnij Tak za danimi na 1888 rik u pidkontrolnih Daniyi grenlandskih poselennyah prozhivalo vsogo blizko 10 tisyach osib Dlya zabezpechennya groshovogo obigu torgove tovaristvo periodichno vid 1803 roku vipuskalo banknoti nominovani za analogiyeyu z metropoliyeyu v rigsdalerah i skilingah Napisi na cinnih paperah derzhavnoyi torgovoyi kompaniyi povtoryuvali danski 1803 roku vipusheno banknoti nominalom 12 i 24 skilingi 1804 6 i 12 1819 1837 1841 1844 1848 i 1856 rokah 6 12 i 24 Vipusk 1856 roku nominovano v skilingah rigsmont 17 Krim banknot vipuskalisya tokeni anglijskoyi kompaniyi en nominalom 1 6 i 24 i danskoyi Eresunn dan Oresund nominalom 1 4 16 i 48 skilingiv 18 Za svoyeyu suttyu voni buli privatnimi groshima na pred yavnika yaki poznachali sho kompaniya emitent vinna yih vlasnikovi vidpovidnu sumu Danska Vest Indiya bula koloniyeyu z troh ostroviv u Karibskomu mori Santa Krus Sent Dzhon i Sent Tomas U drugij polovini XVII stolittya upravlyati ostrovami stala Danska Vest Indijska kompaniya potim 1755 roku voni perejshli u vlasnist Daniyi Dlya organizaciyi groshovogo obigu na yih teritoriyi vveli miscevu groshovu odinicyu yaka za analogiyeyu z valyutoyu metropoliyi otrimala nazvu rigsdalera 1740 roku vikarbuvano moneti nominalom 1 2 12 skilingiv a 1748 roku 12 skilingiv 20 Pislya perehodu ostroviv pid pryame pidporyadkuvannya Daniyi v 1757 1767 rokah na monetnih dvorah Kopengagena Altona i Kongsberg dlya zamorskih teritorij vipustili 6 12 i 24 skilingi U XIX stolitti v rizni roki chekanili 2 10 i 20 skilingiv Na vsih monetah bula poznachka Dansk Amerik ansk M ynt Danske amerikanske karbuvannya 20 21 Pershu banknotu nominalom 6 rigsdaleri nadrukuvali 1784 roku 22 Za analogiyeyu z danskim vest indskij rigsdaler vidpovidav 96 skilingam 20 1849 roku v Danskij Vest Indiyi proveli monetnu reformu sho peredbachala decimalizaciyu osnovnoyi groshovoyi odinici Novij ru stav rivnim 100 centam 21 Shvedski skilingiBanknota z podvijnim zaznachennyam nominalu 32 skilingi banko j riksdalera spesiye 1776 roku provedeno reformu yaka mala metoyu unifikaciyu groshovogo obigu Osnovnoyu groshovoyu odiniceyu stavav riksdaler rivnij 48 skilingam po 12 kozhen Stari groshovi odinici pidlyagali obminu v 1777 roci Podalshi podiyi sprichinili novij disbalans u sistemi groshovogo obigu Dlya pokrittya vijskovih potreb pid chas vijni z Rosiyeyu 1788 1790 rokiv stvoreno sv shved Riksgaldskontoret Vona pochala masovo vipuskati cinni paperi nominovani v riksdalerah sho otrimali nazvu riksdaleriv riksgeld shved riksdaler riksgald Novi paperovi groshi vlilisya v oborot prote yih realna vartist duzhe vidriznyalasya vid nominalnoyi Odnochasno z riksdalerami riksgeld cirkulyuvali banknoti centralnogo banku takozh nominovani v riksdalerah Na vidminu vid cinnih paperiv kreditnoyi spilki yih prodovzhuvali obminyuvati na sribni moneti za nominalom U 1808 1809 rokah Gustav IV Adolf dlya pokrittya vijskovih potreb pid chas chergovoyi vijni z Rosiyeyu musiv vdatisya do masovoyi emisiyi riksdaleriv centralnim bankom Yak naslidok i yih kurs znizivsya vidnosno sribnoyi moneti Banknoti centralnogo banku otrimali poznachennya riksdaleriv banko Podalshe skinennya korolya nizka voyen prizveli do bankrutstva derzhavi Zahodi vzhiti dlya normalizaciyi groshovogo obigu dozvolili vipustiti 1830 roku novu seriyu monet a u veresni 1834 roku centralnij bank Shveciyi pochav obmin desho znecinenih banknot na sribni moneti U krayini sklalasya praktika odnochasnogo obigu vidrazu troh groshovih odinic nominovanih u riksdaler Moneti nominovani v riksdaler mali vagu 34 g sribla 750 probi 25 U veresni 1834 roku vstanovleno kurs 22 3 riksdaler banko za 1 riksdaler spesiye Kurs riksdaleriv riksgeld stanoviv 2 3 vid banknot centralnogo banku Mizh nimi sklalosya take spivvidnoshennya 1 riksdaler spesiye 22 3 riksdalera banko 4 riksdaleri riksgeld Na banknotah 1835 1855 rokiv vkazuvali dva poznachennya v riksdalerah banko i riksdalerah spesiye Sered nih traplyalis navit taki nestandartni nominali yak 62 3 riksdalera banko 2 5 riksdalera spesiye i 162 3 riksdalera banko 61 4 riksdaler spesiye She odniyeyu osoblivistyu stala poyava dvoh tipiv rozminnih groshovih odinic skilingiv Spivvidnoshennya 1 riksdaler 48 skilingiv zberigalosya yak dlya riksdalera banko tak i dlya riksdaleriv spesiye Vihodyachi z vishevkazanogo kursu riksdaler spesiye mistiv 128 skilingiv banko Vid 1835 roku karbuvali viklyuchno skilingi banko do 1835 skilingi bez poznachki spesiye 30 1855 roku v krayini provedeno reformu yaka peredbachala vvedennya 25 Rozminnoyu odiniceyu stalo ere Skiling pripiniv svoye isnuvannya Norvezki skilingiProtyagom trivalogo chasu v Norvegiyi vzagali ne karbuvali monet 1628 roku monetnij dvir vidkrili v Hristiyaniyi a 1686 roku vin pereyihav u Kongsberg Vid 1628 roku zavdyaki vidkrittyu monetnogo dvoru v Norvegiyi pochinayut karbuvati daleri na regulyarnij osnovi 1625 roku v Daniyi sklalisya taki spivvidnoshennya mizh groshovimi odinicyami 1 daler 6 marok 96 skilingiv 5 Odnochasno z dalerom u krayini cirkulyuvali sribni kroni rivni 4 markam 1 6 Same cyu sistemu inkorporuvali j u Norvegiyi 33 Norvezki daleri XVII stolittya mistili 25 18 g chistogo sribla 34 sho vidpovidalo danskim 35 Problemi z yakimi zitknulasya Daniya v period Napoleonivskih voyen pochatku XIX stolittya prizveli yiyi do bankrutstva 1813 roku Za Kilskim dogovorom 1814 roku Norvegiya perehodila pid vladu shvedskogo korolya U samij Norvegiyi virishili chiniti opir prifnyali konstituciyu i ogolosili pro nezalezhnist Provedena dlya cogo netrivala shvedsko norvezka vijna prizvela do pidpisannya uniyi Zgidno z ugodoyu Norvegiya bula vilnim i samostijnim korolivstvom sho maye spilnogo zi Shveciyeyu korolya U vsih vnutrishnih spravah vona otrimuvala praktichno povnu samostijnist Lishe na cih umovah chleni stortingu parlamentu prinesli prisyagu na virnist korolyu Shveciyi Karlu XIII pidkreslivshi sho roblyat ce ne cherez kilski domovlenosti mizh Daniyeyu i Shveciyeyu a zgidno z norvezkoyu konstituciyeyu U 1816 roci storting zminiv poperednye spivvidnoshennya groshovih odinic Odin spesiyesdaler stavav rivnim 120 skilingam abo 5 rigsortam po 24 skilingi kozhen Takim chinom zrobleno sprobu unifikuvati sistemu vidnoshen groshovih odinic zi Shveciyeyu Podalshi zmini v groshovomu obigu Shveciyi ne poznachilisya na vidnoshennyah norvezkih monet i banknot Tak u Shveciyi 1855 roku provedeno reformu z metoyu vvedennya 25 todi yak u Norvegiyi prodovzhuvali vipuskati sribni daleri i skilingi 38 PrimitkiKahnt 2005 Skilling Krivcov 2005 s 421 Skilling Holtz Walter Munzvereine insbesondere der Wendische Munzverein Money Trend 1975 Nr 11 17 Juni z dzherela 2 chervnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 Mark Pierer s Universal Lexikon Altenburg 1860 Schrotter 1970 Rigsdaler Krause 2008 s 190 Denmark Kahnt 2005 Rigsdaler Kahnt 2005 Rigsbankdaler Krause 2009 s 283 Krause 2009 s 283 Denmark Fengler 1993 Skandinavskij monetnyj soyuz Shveciya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Fengler 1993 Skandinavskij monetnyj soyuz Fengler 1993 Riksdaler BRE Grenlandiya 2007 Grenlandiya Dmitro Mikolajovich Anuchin Grenlandiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref World Paper Money 2008 s 624 Greenland Krause 2009 s 561 Greenland Vozgrin 2012 s 85 86 Krause 2010 s 163 Danish West Indies Krause 2009 s 277 278 Danish West Indies World Paper Money 2008 s 430 Danish West Indies Edvinsson 2010 s 183 Edvinsson 2010 s 184 186 Krause 2009 s 1128 Sweden Lobell 2010 s 298 M Culloch 1844 s 879 World Paper Money 2008 s 1114 Zvarich 1980 Riksdaler Krause 2009 s 1125 1127 Sweden www norges bank no Norvezkij bank Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 13 lyutogo 2018 Krause 2008 s 1247 1251 Krause 2008 s 1242 1251 Norway Krause 2008 s 1248 Norway Krause 2008 s 203 Denmark Vasilij Vasilevich Vodovozov Norvegiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXI ros doref Martin Frederick Norway 1 10th annual publication London Macmillan and co 1873 P 426 z dzherela 27 travnya 2021 Krause 2009 s 1004 1008 Norway LiteraturaVozgrin V E Ischeznuvshie ostrova Skandinavskaya Vest Indiya Sankt Peterburg i strany Severnoj Evropy Materialy Chetyrnadcatoj ezhegodnoj mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii 11 12 aprelya 2012 g SPb Russkaya hristianskaya gumanitarnaya akademiya 2012 13 17 chervnya S 81 109 ISSN 2411 8796 z dzherela 2 chervnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 Zvarich V V Numizmaticheskij slovar 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 z dzherela 20 serpnya 2011 Kondrateva T I Roginskij V V Grenlandiya Bolshaya rossijskaya enciklopediya Otv red S L Kravec Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2007 T 7 Germafrodit Grigorev 767 s ISBN 978 5 85270 337 8 Krivcov V V Enciklopedicheskij spravochnik dlya numizmatov M Avers 7 2005 830 s Fengler H Girou G Unger V 2 Otv red V M Potin 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 z dzherela 20 serpnya 2011 Edvinsson Rodney The multiple currencies of Sweden Finland 1534 1803 3 edited by Rodney Edvinsson Tor Jacobson and Daniel Waldenstrom Halmstad Ekerlids Forlag 2010 P 133 290 ISBN 978 91 7092 124 7 z dzherela 26 kvitnya 2021 Kahnt Helmut Das grosse Munzlexikon von A bis Z 1 Auflage Regenstauf Battenberg Verlag 2005 ISBN 3 89441 550 9 Bruce C II Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1601 1700 Iola WI Krause Publications 2008 1439 p ISBN 0 89689 708 7 Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1701 1800 Iola WI Krause Publications 2010 1344 p ISBN 1 4402 1364 X Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1801 1900 Iola WI Krause Publications 2009 1296 p ISBN 0 89689 940 3 Lobell Hakan Foreign exchange rates 1804 1914 4 edited by Rodney Edvinsson Tor Jacobson and Daniel Waldenstrom Halmstad Ekerlids Forlag 2010 P 291 339 ISBN 978 91 7092 124 7 z dzherela 26 kvitnya 2021 M Culloch J R Sweden 5 New York Harper amp Brothers 1844 T II z dzherela 2 chervnya 2021 Schrotter Friedrich Freiherr von Worterbuch der Munzkunde zweite unveranderte Auflage Berlin J Guttenberg Verlagsbuchhandlung 1970 ISBN 978 3110012279 Standard Catalogue of World Paper Money General Issues 1368 1960 edited by George Cuhaj 12th edition Krause Publications 2008 1224 p ISBN 978 0 89689 730 4

Дата публікації:
Топ