Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рідколісся та степи Центральної Анатолії або Листяні ліси Центральної Анатолії (ідентифікатор WWF: PA0410) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований в Туреччині, в Центральній Анатолії.
 Вид на гору Ерджіяс (провінція Кайсері) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | PA0410 |
| Межі | Анатолійські хвойні та листяні мішані ліси Степ Центральної Анатолії Листяні ліси Східної Анатолії Хвойні та листяні ліси Північної Анатолії Гірські хвойні та листяні ліси Південної Анатолії |
| Площа, км² | 101 493 |
| Країни | Туреччина |
| Охороняється | 382 км² (>1 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон рідколісь та степів Центральної Анатолії розташований на Анатолійському плоскогір'ї в центральній частині Анатолії. Цей регіон оточують гірські хребти, порослі лісами. В горах і плоскогір'ях на захід від екорегіону поширені анатолійські хвойні та листяні мішані ліси, в Понтійських горах на північ від нього — хвойні та листяні ліси Північної Анатолії, а в Таврських горах на південь від нього — гірські хвойні та листяні ліси Південної Анатолії. На сході рідколісся і степи Центральної Анатолії переходять у листяні ліси Східної Анатолії. Біогеографічною межею між ними слугує [en]. Найпосушливіші частини Анатолійського плоскогір'я, включаючи територію навколо озера Туз, виділяють в окремий екорегіон степів Центральної Анатолії.
Північна частина регіону лежить в межах басейнів річок Сакар'я та Кизилиррмак, які разом зі своїми притоками течуть на північ та впадають в Чорне море. Південна частина регіону включає кілька внутрішніх басейнів, річки яких впадають у солоні озера, такі як Туз і [en].
В північній частині екорегіону розташована столиця Туреччини Анкара. Іншими містами екорегіону є Конья, Кайсері, Караман і Сівас.
Клімат
В межах екорегіону панує напівпосушливий клімат (BSk за класифікацією кліматів Кеппена), якому притаманне спекотне, сухе літо та холодна зима. Річна кількість опадів коливається від 400 до 600 мм.
Флора
Характерними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі листяні ліси, які чергуються з ділянками чагарникового степу. Діяльність людини перетворила більшу частину регіону на антропогенний степ або відкриті рідколісся. Ліси, які колись займали від 50 до 55 % території регіону, тепер займають менше 10 %. Переважаючими деревами в них є пухнасті дуби (Quercus pubescens). На більших висотах до них доєднуються чорні сосни (Pinus nigra), червоні яловці (Juniperus oxycedrus) та високі яловці (Juniperus excelsa). Степова рослинність представлена різноманітними трав'янистими рослинами та невисокими чагарниками, зокрема різними видами полина (Artemisia spp.), стоколоса (Bromus spp.), деревія (Achillea spp.), конюшини (Trifolium spp.) та астрагала (Astragalus spp.). Серед цих видів є чимало ендеміків, зокрема різновид гадючої цибульки Muscari adili та [tr], поширений в районі [en] поблизу Анкари.
В районах, де річна кількість опадів менша за 400 мм, дерева відсутні. Ці території охоплюються екорегіоном "справжніх" степів Центральної Анатолії.
Фауна
Високе Анатолійське плоскогір'я, оточене горами, історично було важливим коридором для тварин, що рухалися між Європою та Азією. Загалом в регіоні переважають види азійського походження. В минулому тут зустрічалися азійські леви (Panthera leo persica) та гірські куони (Cuon alpinus). До XX століття анатолійські леопарди (Panthera pardus tulliana) відпочивали в тіні дубів, а на річках будували греблі європейські бобри (Castor fiber), однак наразі ці види вимерли внаслідок полювання. Однак хижі птахи все ще ширяють в небесах. В регіоні мешкають ягнятники (Gypaetus barbatus), відомі тим, що скидають великі кістоки з висоти, розбиваючи їх об тверду скелю, після чого дістають з них поживний кістковий мозок. На півночі регіону, в долині річки [de] гніздиться близько 100 пар стерв'ятників (Neophron percnopterus), що перебувають під загрозою зникнення. На стрімких гірських схилах анатолійські козиці (Rupicapra rupicapra asiatica) живляться ніжними травами та пагонами. Водно-болотні угіддя екорегіону багаті на таких птахів, як річкові крячки (Sterna hirundo), товстодзьобі пісочники (Charadrius leschenaultii) та білолобі гуски (Anser albifrons). В степах регіону зустрічаються балабани (Falco cherrug), степові орли (Aquila nipalensis), степові чайки (Vanellus gregarius) та рідкісні євразійські дрохви (Otis tarda). Вночі звичайні широковухи (Barbastella barbastellus) ширяють у повітрі, полюючи на комах, а степові перегузні (Vormela peregusna) нишпорять у лісовій підстилці в пошуках гризунів, таких як лісова соня (Dryomys nitedula). В регіоні також зустрічаються деякі ендемічні види, такі як анатолійські полівки (Microtus anatolicus) та полівки Дограмаджи (Microtus dogramacii).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 382 км², або 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Національний парк Боздаг та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Central Anatolian deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Central Anatolian woodlands and steppe» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ridkolissya ta stepi Centralnoyi Anatoliyi abo Listyani lisi Centralnoyi Anatoliyi identifikator WWF PA0410 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij v Turechchini v Centralnij Anatoliyi Ridkolissya ta stepi Centralnoyi Anatoliyi Vid na goru Erdzhiyas provinciya Kajseri Ekozona Palearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF PA0410 Mezhi Anatolijski hvojni ta listyani mishani lisi Step Centralnoyi Anatoliyi Listyani lisi Shidnoyi Anatoliyi Hvojni ta listyani lisi Pivnichnoyi Anatoliyi Girski hvojni ta listyani lisi Pivdennoyi Anatoliyi Plosha km 101 493 Krayini Turechchina Ohoronyayetsya 382 km gt 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft v okolicyah KonyiGeografiyaEkoregion ridkolis ta stepiv Centralnoyi Anatoliyi roztashovanij na Anatolijskomu ploskogir yi v centralnij chastini Anatoliyi Cej region otochuyut girski hrebti porosli lisami V gorah i ploskogir yah na zahid vid ekoregionu poshireni anatolijski hvojni ta listyani mishani lisi v Pontijskih gorah na pivnich vid nogo hvojni ta listyani lisi Pivnichnoyi Anatoliyi a v Tavrskih gorah na pivden vid nogo girski hvojni ta listyani lisi Pivdennoyi Anatoliyi Na shodi ridkolissya i stepi Centralnoyi Anatoliyi perehodyat u listyani lisi Shidnoyi Anatoliyi Biogeografichnoyu mezheyu mizh nimi sluguye en Najposushlivishi chastini Anatolijskogo ploskogir ya vklyuchayuchi teritoriyu navkolo ozera Tuz vidilyayut v okremij ekoregion stepiv Centralnoyi Anatoliyi Pivnichna chastina regionu lezhit v mezhah basejniv richok Sakar ya ta Kizilirrmak yaki razom zi svoyimi pritokami techut na pivnich ta vpadayut v Chorne more Pivdenna chastina regionu vklyuchaye kilka vnutrishnih basejniv richki yakih vpadayut u soloni ozera taki yak Tuz i en V pivnichnij chastini ekoregionu roztashovana stolicya Turechchini Ankara Inshimi mistami ekoregionu ye Konya Kajseri Karaman i Sivas KlimatV mezhah ekoregionu panuye napivposushlivij klimat BSk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakomu pritamanne spekotne suhe lito ta holodna zima Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 400 do 600 mm FloraHarakternimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi listyani lisi yaki cherguyutsya z dilyankami chagarnikovogo stepu Diyalnist lyudini peretvorila bilshu chastinu regionu na antropogennij step abo vidkriti ridkolissya Lisi yaki kolis zajmali vid 50 do 55 teritoriyi regionu teper zajmayut menshe 10 Perevazhayuchimi derevami v nih ye puhnasti dubi Quercus pubescens Na bilshih visotah do nih doyednuyutsya chorni sosni Pinus nigra chervoni yalovci Juniperus oxycedrus ta visoki yalovci Juniperus excelsa Stepova roslinnist predstavlena riznomanitnimi trav yanistimi roslinami ta nevisokimi chagarnikami zokrema riznimi vidami polina Artemisia spp stokolosa Bromus spp dereviya Achillea spp konyushini Trifolium spp ta astragala Astragalus spp Sered cih vidiv ye chimalo endemikiv zokrema riznovid gadyuchoyi cibulki Muscari adili ta tr poshirenij v rajoni en poblizu Ankari V rajonah de richna kilkist opadiv mensha za 400 mm dereva vidsutni Ci teritoriyi ohoplyuyutsya ekoregionom spravzhnih stepiv Centralnoyi Anatoliyi FaunaVisoke Anatolijske ploskogir ya otochene gorami istorichno bulo vazhlivim koridorom dlya tvarin sho ruhalisya mizh Yevropoyu ta Aziyeyu Zagalom v regioni perevazhayut vidi azijskogo pohodzhennya V minulomu tut zustrichalisya azijski levi Panthera leo persica ta girski kuoni Cuon alpinus Do XX stolittya anatolijski leopardi Panthera pardus tulliana vidpochivali v tini dubiv a na richkah buduvali grebli yevropejski bobri Castor fiber odnak narazi ci vidi vimerli vnaslidok polyuvannya Odnak hizhi ptahi vse she shiryayut v nebesah V regioni meshkayut yagnyatniki Gypaetus barbatus vidomi tim sho skidayut veliki kistoki z visoti rozbivayuchi yih ob tverdu skelyu pislya chogo distayut z nih pozhivnij kistkovij mozok Na pivnochi regionu v dolini richki de gnizditsya blizko 100 par sterv yatnikiv Neophron percnopterus sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Na strimkih girskih shilah anatolijski kozici Rupicapra rupicapra asiatica zhivlyatsya nizhnimi travami ta pagonami Vodno bolotni ugiddya ekoregionu bagati na takih ptahiv yak richkovi kryachki Sterna hirundo tovstodzobi pisochniki Charadrius leschenaultii ta bilolobi guski Anser albifrons V stepah regionu zustrichayutsya balabani Falco cherrug stepovi orli Aquila nipalensis stepovi chajki Vanellus gregarius ta ridkisni yevrazijski drohvi Otis tarda Vnochi zvichajni shirokovuhi Barbastella barbastellus shiryayut u povitri polyuyuchi na komah a stepovi pereguzni Vormela peregusna nishporyat u lisovij pidstilci v poshukah grizuniv takih yak lisova sonya Dryomys nitedula V regioni takozh zustrichayutsya deyaki endemichni vidi taki yak anatolijski polivki Microtus anatolicus ta polivki Dogramadzhi Microtus dogramacii ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 382 km abo 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Bozdag ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannya Central Anatolian deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Central Anatolian woodlands and steppe One Earth