Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвойні та листяні ліси Північної Анатолії (ідентифікатор WWF: PA0515) — палеарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований в Туреччині, на півночі Анатолії.
 Національний парк [en] | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0515 |
| Межі | Евксинсько-Колхідські широколистяні ліси Кавказькі мішані ліси Листяні ліси Східної Анатолії Рідколісся та степи Центральної Анатолії Анатолійські хвойні та листяні мішані ліси |
| Площа, км² | 101 410 |
| Країни | Туреччина |
| Охороняється | 16 % |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон хвойних та листяних лісів Північної Анатолії розташований в горах на півночі півострова Анатолія. Ці гори тягнуються зі сходу на захід, паралельно узбережжю Чорного моря. Вони слугують бар'єром між сухими лісами, рідколіссями і степами Центральної Анатолії та евксинсько-колхідськими широколистяними лісами на чорноморському узбережжі. Західні і центральні гірські хребти екорегіону, такі як гори [en], є середньовисотними, їх висота рідко перевищує 2000 м. На північному сході регіону розташовані більш високі Понтійські гори, найвищою вершиною яких є Качкар-Даги висотою 3937 м.
Клімат
Клімат екорегіону є перехідним між вологим морським кліматом чорноморського узбережжя та сухішим континентальним кліматом внутрішніх районів Анатолії. Середньорічна кількість опадів коливається від 500 до 1000 мм. У західній і центральній частинах екорегіону найбільш дощовим сезоном є зима, а на сході — весна.
Флора
В лісах екорегону ростуть різноманітні хвойні та листопадні широколистяні дерева. На північно-західних схилах гірських хребтів домінують [en] (Abies nordmanniana subsp. equi-trojani) у поєднанні зі східними буками (Fagus orientalis) та/або звичайними соснами (Pinus sylvestris). На північно-східних схилах переважають східні ялини (Picea orientalis) та кавказькі ялиці (Abies nordmanniana). У глибоких долинах річок [en] і Чорох зустрічаються реліктові середземноморські ліси, де ростуть суничники (Arbutus spp.), турецькі сосни (Pinus brutia), високі яловці (Juniperus excelsa) та рідкісні ліванські кедри (Cedrus libani).
На південних схилах гір екорегіону, де панує посушливий степовий клімат, домінують різні види сосен (Pinus spp.). На південному заході частіше зустрічаються кримські сосни (Pinus nigra ssp. pallasiana), а на південному сході — звичайні сосни (Pinus sylvestris). Також в лісах на півдні екорегіону зустрічаються різноманітні види широколистяних дерев, зокрема дуби (Quercus spp.), клени (Acer spp.) та горобина (Sorbus spp.). У високогір'ях, особливо на сході екорегіону, зустрічаються відкриті чагарникові зарості або невеликі гаї, де ростуть червоні яловці (Juniperus oxycedrus) та звичайні яловці (Juniperus communis), а також берези (Betula spp.)
Лісові угруповання західної частини екорегіону вирізняються значним видовим різноманіттям. В провінціях Болу, Зонгулдак і Бартин на площі 500 м² може рости 12-15 різних видів дерев. Натомість східна частина екорегіону вирізняється значними площами перестійних лісів. Гірські масиви Качкар та Илгаз, а також гори в провінціях Гюмюшхане та Чанкири відомі як центри рослинного ендемізму.
Фауна
В незайманих лісових масивах на сході екорегіону мешкає багато диких тварин. Хоча [en] (Ursus arctos syriacus) зустрічаються як на сході, так і на заході регіону, більший лісовий покрив у його східній частині підтримує більшу популяцію цього хижака. Іншим широко поширеним в регіоні хижаком є азійський вовк (Canis lupus pallipes). В екорегіоні також широко поширені копитні; на сході можна зустріти анатолійську козицю (Rupicapra rupicapra asiatica) і безоарового козла (Capra aegagrus aegagrus), а на заході – благородного оленя (Cervus elaphus) і європейську сарну (Capreolus capreolus).
В межах екорегіону розташовані чотири важливі орнітологічні території (IBA). В горах Илгаз гніздяться ягнятники (Gypaetus barbatus), білоголові сипи (Gyps fulvus) і орли-карлики (Hieraaetus pennatus), а в [en] — друга за розмірами в Європі популяція рідкісних чорних грифів (Aegypius monachus). Північно-західна частина Понтійських гір лежить на головних міграційних шляхах багатьох хижих птахів, які часто зустрічаються в лісах цієї місцевості.
Збереження
Природоохоронні території екорегіону включають:
- Національний парк Качкар;
- [en];
- [en];
- Національний парк Едігьоллер;
- [en];
- [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Northern Anatolian conifer and deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvojni ta listyani lisi Pivnichnoyi Anatoliyi identifikator WWF PA0515 palearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij v Turechchini na pivnochi Anatoliyi Hvojni ta listyani lisi Pivnichnoyi Anatoliyi Nacionalnij park en Ekozona PalearktikaBiom Hvojni lisi pomirnoyi zoniStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0515Mezhi Evksinsko Kolhidski shirokolistyani lisi Kavkazki mishani lisi Listyani lisi Shidnoyi Anatoliyi Ridkolissya ta stepi Centralnoyi Anatoliyi Anatolijski hvojni ta listyani mishani lisiPlosha km 101 410Krayini TurechchinaOhoronyayetsya 16 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Lis shidnoyi yalini v okolicyah en provinciya Giresun GeografiyaEkoregion hvojnih ta listyanih lisiv Pivnichnoyi Anatoliyi roztashovanij v gorah na pivnochi pivostrova Anatoliya Ci gori tyagnuyutsya zi shodu na zahid paralelno uzberezhzhyu Chornogo morya Voni sluguyut bar yerom mizh suhimi lisami ridkolissyami i stepami Centralnoyi Anatoliyi ta evksinsko kolhidskimi shirokolistyanimi lisami na chornomorskomu uzberezhzhi Zahidni i centralni girski hrebti ekoregionu taki yak gori en ye serednovisotnimi yih visota ridko perevishuye 2000 m Na pivnichnomu shodi regionu roztashovani bilsh visoki Pontijski gori najvishoyu vershinoyu yakih ye Kachkar Dagi visotoyu 3937 m KlimatKlimat ekoregionu ye perehidnim mizh vologim morskim klimatom chornomorskogo uzberezhzhya ta suhishim kontinentalnim klimatom vnutrishnih rajoniv Anatoliyi Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 500 do 1000 mm U zahidnij i centralnij chastinah ekoregionu najbilsh doshovim sezonom ye zima a na shodi vesna FloraV lisah ekoregonu rostut riznomanitni hvojni ta listopadni shirokolistyani dereva Na pivnichno zahidnih shilah girskih hrebtiv dominuyut en Abies nordmanniana subsp equi trojani u poyednanni zi shidnimi bukami Fagus orientalis ta abo zvichajnimi sosnami Pinus sylvestris Na pivnichno shidnih shilah perevazhayut shidni yalini Picea orientalis ta kavkazki yalici Abies nordmanniana U glibokih dolinah richok en i Choroh zustrichayutsya reliktovi seredzemnomorski lisi de rostut sunichniki Arbutus spp turecki sosni Pinus brutia visoki yalovci Juniperus excelsa ta ridkisni livanski kedri Cedrus libani Na pivdennih shilah gir ekoregionu de panuye posushlivij stepovij klimat dominuyut rizni vidi sosen Pinus spp Na pivdennomu zahodi chastishe zustrichayutsya krimski sosni Pinus nigra ssp pallasiana a na pivdennomu shodi zvichajni sosni Pinus sylvestris Takozh v lisah na pivdni ekoregionu zustrichayutsya riznomanitni vidi shirokolistyanih derev zokrema dubi Quercus spp kleni Acer spp ta gorobina Sorbus spp U visokogir yah osoblivo na shodi ekoregionu zustrichayutsya vidkriti chagarnikovi zarosti abo neveliki gayi de rostut chervoni yalovci Juniperus oxycedrus ta zvichajni yalovci Juniperus communis a takozh berezi Betula spp Lisovi ugrupovannya zahidnoyi chastini ekoregionu viriznyayutsya znachnim vidovim riznomanittyam V provinciyah Bolu Zonguldak i Bartin na ploshi 500 m mozhe rosti 12 15 riznih vidiv derev Natomist shidna chastina ekoregionu viriznyayetsya znachnimi ploshami perestijnih lisiv Girski masivi Kachkar ta Ilgaz a takozh gori v provinciyah Gyumyushhane ta Chankiri vidomi yak centri roslinnogo endemizmu FaunaV nezajmanih lisovih masivah na shodi ekoregionu meshkaye bagato dikih tvarin Hocha en Ursus arctos syriacus zustrichayutsya yak na shodi tak i na zahodi regionu bilshij lisovij pokriv u jogo shidnij chastini pidtrimuye bilshu populyaciyu cogo hizhaka Inshim shiroko poshirenim v regioni hizhakom ye azijskij vovk Canis lupus pallipes V ekoregioni takozh shiroko poshireni kopitni na shodi mozhna zustriti anatolijsku kozicyu Rupicapra rupicapra asiatica i bezoarovogo kozla Capra aegagrus aegagrus a na zahodi blagorodnogo olenya Cervus elaphus i yevropejsku sarnu Capreolus capreolus V mezhah ekoregionu roztashovani chotiri vazhlivi ornitologichni teritoriyi IBA V gorah Ilgaz gnizdyatsya yagnyatniki Gypaetus barbatus bilogolovi sipi Gyps fulvus i orli karliki Hieraaetus pennatus a v en druga za rozmirami v Yevropi populyaciya ridkisnih chornih grifiv Aegypius monachus Pivnichno zahidna chastina Pontijskih gir lezhit na golovnih migracijnih shlyahah bagatoh hizhih ptahiv yaki chasto zustrichayutsya v lisah ciyeyi miscevosti ZberezhennyaPrirodoohoronni teritoriyi ekoregionu vklyuchayut Nacionalnij park Kachkar en en Nacionalnij park Edigoller en en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannya Northern Anatolian conifer and deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund