Рутгер Хауер

Ру́тгер У́лсен Га́уер (нід. Rutger Oelsen Hauer, МФА: [ˈrʏtxər ˈulsə(n) ˈɦʌu̯wər] Рю́тгер У́лсен Га́вер, нар. 23 січня 1944(19440123) м. Брекелен, провінція Утрехт, Нідерланди — пом. 19 липня 2019, Нідерланди) — нідерландський і американський актор, продюсер, режисер та сценарист.

Рутгер Гауер
англ. Rutger Hauer
Ім'я при народженні	Рутгер Улсен Гауер Rutger Oelsen Hauer
Народився	23 січня 1944(1944-01-23)^[1]^[2]^[…] Брекелен, Утрехт, Нідерланди
Помер	19 липня 2019(2019-07-19)^[4]^[5]^[…] (75 років) (Бетстерзваг), Опстерланд, Фрисландія, Нідерланди^[7]
Громадянство	Нідерланди
Діяльність	актор, кіноактор, кінорежисер, телеактор
Роки діяльності	1969 — 2019
Дружина	Гайді Мерз (розлучення) Інеке тен Кате
Діти	^d
Батьки	^d ^d
IMDb	ID 442
Нагороди та премії
^d (2008) ^d (1981)
Рутгер Гауер у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Народився 23 січня 1944 року в акторській родині, в нідерландському містечку Брекелені, у кількох десятках кілометрів на південь від Амстердама. Батько, Аренд Гауер, викладав акторську майстерність у місцевому театральному коледжі, а мати, Тьонке Гауер, — драматургію. У ранньому дитинстві Рутгера і трьох його сестер виховувала нянька в Амстердамі — батьки постійно роз'їжджали по країні з гастролями. У 5 років Рутгер з'являється на театральній сцені, а перший його дебют у театрі відбувся 8 червня 1955 року в трагедії Софокла «Аякс». Помер 19 липня 2019 року у своєму будинку внаслідок нетривалої хвороби у місті Бістезваг (Нідерланди).

Юність

Рутгер був неслухняною дитиною. Якось, граючи з сірниками, підпалив копицю сіна. У 15 років втік із дому. Найнявся на торговельне судно свого діда і майже рік був у плаванні. Це дало йому можливість подивитися світ, побувати в Пакистані, Канаді, Сінгапурі, Сайгоні, Перській затоці, познайомитися зі вдачею та побутом різних народів. Тоді ж Рутгер виявив у собі здатність легко вивчати мови — володіє англійською, німецькою, французькою та італійською, крім своїх рідних — нідерландської та фризької.

Дальтонізм, успадкований від прадіда, завадив продовжити кар'єру моряка. Повернувшись додому, відвідує вечірню школу, а вдень працює (декоратор сцени, автомобільний , тесляр і т. д.). Його пристрасть до автомобілів і мотоциклів, що виникла в цей час, і навички, які одержав, пізніше дозволять робити найнебезпечніші автомобільні трюки в («попутнику») (Hitcher, 1986) без дублера.

Навчання та особисте життя

У 1962 році вступає до театрального інституту в Базелі (Швейцарія). Через 2 роки Хауер найнявся солдатом в армію. Два роки віддано десантним військам, але незабаром Рутгер удався до допомоги приятеля-лікаря — він симулював психічну неврівноваженість, щоб уникнути подальшої служби. Пробувши якийсь час у психлікарні, переконавши лікарів у своїй непридатності до військової служби, повертається до інституту. Потім була акторська школа в Амстердамі, після чого одержує місце в Королівському театрі. У Базелі Гауер одружився, від цього шлюбу з'явилася дочка Айша.

З 1967 року почав грати в театрі «Noorder Compagnie», де 1973 року сам поставив дві п'єси, а у 1968 — дебютував у кіно. Тоді ж зустрівся зі своєю майбутньою другою дружиною — Інеке, художницею та скульптором. Вони одружилися у 1985 році.

Кінокар'єра

Нідерланди

Його перша поява перед телекамерою відбулася ще 12 грудня 1956 року, коли проводили зйомки спектаклю «Асмодей» (Asmodee). Потім була епізодична роль у картині (Monsieur Hawarden, 1968), але в змонтовану версію кадри за участю Гауера не ввійшли. Перша популярність прийшла до молодого актора вже за рік, після участі в телесеріалі (Floris, 1969).

Так почалася його довголітня співпраця з нідерландським режисером Полом Верговеном, що тривала понад 10 років і принесла світове визнання. Цей режисер зміг угадати і втілити на екрані подвійність вигляду та суті Гауера, який може бути й «занепалим ангелом», і «диявольським поріддям», сполучати загадкову зовнішність і внутрішнє сум'яття, таїти в собі боріння різноспрямованих сил. Перший їхній фільм називався (1973) — драма за романом нідерландського автора (Яна Волкерса) (Jan Wolkers), яку номінували у 1974 році на премію «Оскар» у категорії «найкращий закордонний фільм».

Знявши Рутгера в п'ятьох відомих фільмах різних жанрів («Турецькі насолоди», 1973, , 1975, («Помаранчевий солдат»), 1977, («Лихачі»), 1980, («Плоть і кров»), 1985), Верховен уважав, що Гауер, на відміну від іншого протеже режисера Е. Краббе, виражає «світлу сторону єства».

Голлівуд

Пол Верговен також мав намір знімати Гауера і у своєму американському дебюті — фантастичному бойовику «Робокоп» (1987). Але перед зйомками посварився з актором — після його успіху у двох популярних картинах «Бігун по лезу» (1982) і («Попутник») (1986) (причини сварки не розголошувано).

У Голлівуді Рутгер Гауер уперше з'явивися у фільмі («Нічні яструби») (1981) з Сильвестром Сталлоне в головній ролі, де зіграв убивцю Вульфгара. В акторстві Рутгер побачив для себе нові можливості самовираження. Він наймає відомого репетитора, у якого бере уроки американського варіанта англійської мови, щоб американські глядачі в майбутньому не чули його європейський акцент.

Після кількох вдалих картин, Гауер стає відомим у США актором, чиє ім'я почали ставити першим на кіноафішах і плакатах. Фільм «Той, хто біжить по лезу» став класикою наукової фантастики — першу версію картини додали до Національного архіву фільмів (National Film Archives), який підтримує бібліотека Конгресу США. У цей час Хауер купує на Каліфорнійському узбережжі віллу і власноруч будує величезний трейлер, який використає під час зйомок на виїзді.

Наприкінці 1980-их років потрапив до п'ятдесяти «найпридатніших до обліку» акторів у світі в списку, зробленому елітним виданням «Hollywood Reporter».

Автограф Рутгера Гауера

Активно знімається в американських фільмах — «Взяти живим або мертвим» (Wanted: Dead or Alive, 1987), («Кров героїв») (The Blood of Heroes, 1989), («Сліпа лють») (Blind Fury, 1990), («Смертельні узи») (Deadlock, 1991), («Гра на виживання») (Survivimg the Game, 1993). Спроба поміняти амплуа і зіграти, наприклад, в Італії в проблемній мелодрамі («У місячну ніч») (In una notte di chiaro di luna, 1989) була невдалою. Виняток — лише одна робота актора: роль паризького пияка польського походження у філософській притчі (La Leggenda del santo bevitore, 1988) італійського режисера (Ерманно Ольмі) (у 1988 фільм отримав «Золотого лева» ).

Незалежні кіностудії

У 1990-х роках все частіше співпрацює з невеликими незалежними кіностудіями, намагаючись відійти від нав'язаного йому Голлівудом образу. Це зменшило його популярність у США, але у себе на батьківщині — у Нідерландах — залишається дуже популярним, про що свідчить гучне святкування його 50-річчя у 1994 році. Тоді показано ретроспективу його найвідоміших картин, перед якою йшов документальний фільм «Актор у жовтогарячому» (Acteur van Oranje). Через рік, до 100-річчя світового кінематографа, поштова служба Нідерландів випустила ювілейний набір марок, одна із яких зображала Гауера в ролі з картини .

Друга половина 1990-х років і початок нового тисячоліття для актора, який уклав контракт зі своїм новим агентом Джоан Гайлер (англ. Joan Hyler), почалися досить вдало. У цей період він знімається у фільмах кіностудії «Hallmark» — («Поклик предків») (The Call of the Wild: Dog of the Yukon, 1997) за романом Джека Лондона і «Мерлін» (Merlin, 1998). На телеканалі «NBC» — у фентезійній казці «Десяте королівство» (The 10th Kingdom, 1999), де зіграв роль злого Мисливця. Кінокартину (Simon Magus, 1998), де зіграв м'якого й доброго читця поезії Альбрехта (Count Albrecht), презентовано на декількох міжнародних кінофестивалях.

У квітні 1999 року одержує в Нідерландах звання «Найкращий актор століття». Святкування нагороди на нідерландському телебаченні вилилося в нову ретроспективу його фільмів, проведену без зупинок протягом цілого дня.

У 2000 році актор спробував себе в режисурі, в результаті чого на екрани вийшов короткометражний фільм «Кімната» (The Room), що одержав в наступному році Приз глядацьких симпатій на (Paris Film Festival) як «найкращий короткометражний фільм».

Фільмографія

Актор

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1968	ф		Monsieur Hawarden
1969	с		Floris	Флоріс
1972	с		The Pathfinders	Пітер Ван Пірсен
1973	с		Waaldrecht	Роже де Йонг
1973	ф	(Рахат-Лукум)	Turks fruit	Ерік Вонк, скульптор
1973	ф		Repelsteeltje	король
1974	ф		Pusteblume	Рік
1975	ф	(Змова Вілбі)	The Wilby Conspiracy	Блейн Ван Нікірк
1975	ф		Keetje Tippel	Хьюго
1975	ф	(Амулет смерті)	Das Amulett des Todes	Кріс
1975	ф		Het jaar van de kreeft	П'єр
1975	с		Floris von Rosemund	Флоріс
1975	тф		Cyrano de Bergerac	Де Валверт
1976	ф		Max Havelaar	Дулкарі
1976	ф		La donneuse
1977	ф	(Помаранчевий солдат)	Soldaat van Oranje	Ерік Ланшоф
1978	тф		Heilige Jeanne	Дуноіс
1978	ф	(Пастораль 1943)	Pastorale 1943	Август Шульц
1978	ф		Mysteries	Йохан Нагель
1979	ф		Een vrouw tussen hond en wolf	Адріан
1979	ф		Grijpstra & De Gier	Рінус де Гіер
1979	тф		Es begann bei Tiffany	Райдер
1979	с		Duel in de diepte	Джон ван дер Вельде
1980	ф	(Лихачі)	Spetters	Герріт Віткамп
1981	ф	(Нічні яструби)	Nighthawks	Хеймар Вулфгар Рейнхардт
1981	ф		Chanel Solitaire	Етьєн де Бальзан
1982	тф		Inside the Third Reich	Альберт Шпеер
1982	ф	Той, хто біжить по лезу	Blade Runner	Рой Беті
1983	ф	Еврика	Eureka	Клод Майлло Ван Горн
1983	ф		The Osterman Weekend	Джон Таннер
1984	ф	(Рідкісна порода)	A Breed Apart	Джим Молден
1985	ф	Леді-яструб	Ladyhawke	Етьєн Наваро
1985	ф	(Плоть і кров)	Flesh and Blood	Мартін
1986	ф	(Попутник)	The Hitcher	Джон Райдер
1987	ф	Взяти живим або мертвим	Wanted: Dead or Alive	Нік Рендалл
1987	тф		Escape from Sobibor	Олександра Печерський
1988	ф		La leggenda del santo bevitore	Андреас Картак
1989	ф		Bloodhounds of Broadway	Мозок
1989	ф	(Сліпа лють)	Blind Fury	Нік Паркер
1989	ф	(У місячну ніч)	In una notte di chiaro di luna	Джон Нотт
1989	ф	(Кров героїв)	The Blood of Heroes	Жовтяник
1989	тф	(На краю)	The Edge	шериф Еміль Абель
1991	ф	(Смертельні узи)	Wedlock	Френк Воррен
1991	ф	(Після опівночі)	Past Midnight	Бен Джордан
1991	ф	(Правосуддя безсиле)	Beyond Justice	Том Бартон
1992	ф	(Лічені секунди)	Split Second	Гарлі Стоун
1992	ф	(Баффі — винищувачка вампірів)	Buffy the Vampire Slayer	Лотос
1993	тф	(Наосліп)	Blind Side	Джейк Шелл
1993	тф	Подорож	Voyage	Морган Норвелл
1993	ф	(Крижана безмовність)	Arctic Blue	Бен Корбетт
1994	ф	(Гра на виживання)	Surviving the Game	Томас Бернс
1994	ф	(Нострадамус)	Nostradamus	чернець-містик
1994	ф		The Beans of Egypt, Maine	Рубен Бін
1994	тф	(Останній політ Амелії Ергарт)	Amelia Earhart: The Final Flight	Фред Нунан
1994	тф	(Фатерлянд)	Fatherland	штурмбанфюрер Ксавьє Марш
1995	тф	(Містер Стітч)	Mr. Stitch	доктор Рю Вейкман
1995	ф	Прощення немає	Blood of the Innocent	доктор Лем
1996	в	(Перехрестя світів)	Crossworlds	Ей Ті
1996	ф	(Дорогоцінна знахідка)	Precious Find	Армонд Крілл
1996	ф	(Солдат апокаліпсису)	Omega Doom	Омега Дум
1996	ф		Mariette in Ecstasy	капелан
1997	ф	(Достукатись до небес)	Knockin' On Heaven's Door	Куртіс
1997	ф	(Вибух)	Blast	Лео
1997	ф	(Гемоглобін)	Bleeders	доктор Марлоу
1997	ф	(Червоний слід)	Deathline	Джон Андерсон Вейд
1997	с	Лексс	Lexx	Бодж
1997	тф		Lexx: The Dark Zone	Бодж
1997	тф	(Поклик предків)	The Call of the Wild: Dog of the Yukon	Джон Торнтон
1997	тф	(Ворожі води)	Hostile Waters	капітан Британов
1997	тф	(Кільце з рубіном)	The Ruby Ring	Патрік Коллінз
1998	тф		Merlin	Король Вортигерн
1998	в	(Тактичний напад)	Tactical Assault	капітан Джон «Док» Голідей
1998	ф	(Збирач кісток)	Bone Daddy	Палмер
1999	ф		Simon Magus	граф Альберт, Сквайр
1999	ф		New World Disorder	Девід Маркс
2000	ф		Partners in Crime	Джин Рирдон
2000	с	Десяте королівство	The 10th Kingdom	мисливець
2000	ф	(Скажена)	Wilder	доктор Сем Денніс Чарні
2001	ф	(Кома)	Lying in Wait	Кейт Міллер
2001	в		Turbulence 3: Heavy Metal	другий пілот Макінтош
2001	кф	Кімната	The Room	Гаррі
2001	кф		The Last Words of Dutch Schultz	Голландець Шульц
2001	ф		Flying Virus	Єзекіїль
2002	ф		I banchieri di Dio	Кардинале Марцинкус
2002	ф		Scorcher	президент Нельсон
2002	ф		Warrior Angels	Греккор
2002	ф	(Сповідь небезпечної людини)	Confessions of a Dangerous Mind	Кілер
2003	с	(Шпигунка)	Alias	Ентоні Ґайґер
2003	с	Таємниці Смолвіля	Smallville	Морган Едж
2004	ф	(Темпеста: Порочна пристрасть)	Tempesta	Ван Бенінген
2004	ф		Camera ascunsa	Себастьян
2004	ф		In the Shadow of the Cobra	Галло
2004	с	(Салемз Лот)	'Salem's Lot	Курт Барлоу
2005	тф	(Пригоди «Посейдона»)	The Poseidon Adventure	єпископ Август Шмідт
2005	ф	Місто гріхів	Sin City	кардинал Рорк
2005	ф	Бетмен: Початок	Batman Begins	Ерл
2005	ф		Зеркальные войны. Отражение первое	Mysterious Man
2005	в		Dracula III: Legacy	Дракула III
2006	в	Місія порятунку	The Hunt for Eagle One	генерал Френк Льюїс
2006	ф		Minotaur	Кірнан
2006	ф		Mentor	Сенфорд Поллард
2007	ф	(Гол 2: Життя як мрія)	Goal II: Living the Dream	Руді ван дер Мерві
2007	ф	(Убити за 75 секунд)	7eventy 5ive	детектив Джон Крітон
2007	ф		Moving McAllister	Максвелл Макаллістер
2007	кф		Sweet Betty	психіатр
2007	тф		Starting Over	Пітер Росен
2008	тф		The Prince of Motor City	Вільям Гамільтон
2008	ф		Magic Flute Diaries	доктор Річард Нагель
2008	ф		Bride Flight	Старий Френк
2008	кф	Рапсодія	The Rhapsody
2009	кф	3	3	Батько
2009	ф		Oogverblindend
2009	ф		Barbarossa	Федеріко Барбаросса
2010	ф		Happiness Runs	Інслі
2010	ф		Life's a Beach	Жан-Люк
2010	ф	(Ключ Саламандри)	Пятая казнь (Ключ Саламандры)	Хант
2011	ф		Spoon	Віктор
2011	кф	Реквієм 2019	Requiem 2019
2011	ф	(Бомж із дробовиком)	Hobo with a Shotgun	Бомж
2011	ф		The Mill and the Cross	Пітер Брейгель
2011	ф	Обряд	The Rite	Іштван Ковак
2011	ф	(Чорні метелики)	Black Butterflies	Авраам Йонкер
2011	ф		Alle for én	Німейєр
2011	ф		Portable Life	Антоніо
2011	ф		Il villaggio di cartone	пономар
2011	ф		The Reverend	Withstander
2011	ф		De Heineken ontvoering	Альфред Гейнекен
2012	ф		Dracula 3D	Ван Хелсінг
2012	ф		Agent Ranjid rettet die Welt	Ван Дайк
2012	с		Metal Hurlant Chronicles	Керн
2012	тф		Michelangelo - Il cuore e la pietra	Мікеланджело
2013	тф		Flight of the Storks	Сондерман
2013	ф		Il futuro	Масісте
2013	ф		Real Playing Game	Стів Баттер
2013	кф		Isip the Warrior	католицький священик
2013—2014	с	Справжня кров	True Blood	Найл Брігант
2014	с		Wilfred	доктор Груммонс
2014	ф		2047 - Sights of Death	полковник Азімов
2014	ф		Drawing Home	Карл Рунгіс
2014	кф	Клони	Clones	доктор Річардс
2015	в		The Scorpion King: The Lost Throne	Король Закор
2015	тф		Francesco	Падре ді Франческо
2015	ф		The Letters	Бенджамін Преег
2015	ф		Admiral	Маартен Тромп
2015	ф		Emperor	Джон
2015	ф		Mata Hari	Столбаккен
2015	ф		Kickback	Сергій
2015	ф	(Переможниця)	Victrix	Деклан
2017	ф	(Ґанґстердам)	Gangsterdam	Дольф ван Таннен
2017	ф	(24 години на життя)	24 Hours to Liv	Френк
2017	вг	(Observer)	Observer	Детектив Даніель Лазарскі
2018	ф	(Брати Сістерс)	The Sisters Brothers	Коммодор
2019	вг		Kingdom Hearts III	Ксеанорт

Продюсер

1. «Oogverblindend» (2009)
2. «Містер Стітч» (ТВ) (Mr. Stitch, 1995)
3. «Крижана безмовність» (рос. — Ледяное безмолвие, англ. — Arctic Blue, 1993)
4. «Submitting» (1989)

Режисер

1. «Starfish Tango» (відео) (2006)
2. «Кімната» (Room, The, 2001)

Сценарист

1. «У місячну ніч» (In una notte di chiaro di luna, 1989)

Нагороди

• 2005 — За кар'єрні досягнення (Кінофестиваль в Сарасоте)
• 2004 — За кар'єрні досягнення (Montecatini Filmvideo — МКФ короткометражних фільмів)
• 2001 — Найкращий короткометражний фільм — «Кімната» ()
• 1997 — Приз глядацьких симпатій («Рембрандт»)
• 1989 — Найкращий актор — «La Leggenda del santo bevitore» (МКФ в Сієтлі)
• 1988 — Найкраща роль другого плану в серіалі — («Золотий глобус»)
• 1981 — Найкращий актор — За всі фільми в цілому («Золотий тілець» Нідерландський кінофестиваль)

Цікаві факти

Рутгер Гауер на червоній доріжці 1-го Одеського міжнародного кінофестивалю, 16 липня 2010, Одеса, Україна

• Рутгера Гауера називають «нідерландський Пол Ньюман».
• Зріст актора — 1,85 м.
• Він — . Цю ваду успадкував від свого прадіда.
• За заявою Енн Райс, коли вона писала , Лестата уявляла у вигляді Рутгера Гауера. Однак для екранізації пропонувала Джуліана Сендзу, бо Гауер був вже занадто старий для цієї ролі. Але врешті вампіра зіграв Том Круз.
• Спочатку Пол Верговен хотів, щоб саме Гауер зіграв головну роль у фільмі «Робокоп».
• Його ім'я й прізвище закінчується на «er». Він зіграв в 13 фільмах, назви яких закінчуються на «er» або «ers» і вісім персонажів, чиї імена закінчуються на «er».
• Рутгер Гауер — захисник довкілля. Боровся за звільнення співзасновника організації «Грінпіс» Пола Вотсона, засудженого за затоплення бракон'єрського норвезького судна-китобоя.
• Заснував фонд із дослідження  — "Фонд Рутгера Хауера «Морська зірка».
• Перш ніж присвятити себе акторській кар'єрі, п'ять років провів у трупі пантоміми.
• У липні 2010 року Рутгер Гауер відвідав Україну, ставши спеціальним гостем Першого одеського міжнародного кінофестивалю, який відбувся з 16 по 24 липня в Одесі. На фестивалі актор взяв участь у церемонії відкриття у Одеському оперному театрі, а також провів два майстер-класи для учасників «Літньої кіношколи». Відео з майстер-класів Рутгера Гауера в Одесі- відеоканал Одеського міжнародного кінофестивалю на You Tube [1] [ 17 липня 2010 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #13275357X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Discogs — 2000.
   d:Track:Q504063
4. Rutger Hauer, ‘Blade Runner’ Co-Star, Dies at 75 — 2019.
5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
6. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
   d:Track:Q83365652
7. https://nos.nl/artikel/2294924-acteur-rutger-hauer-75-overleden.html
8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
9. Morris, Chris; Morris, Chris (24 липня 2019). . Variety (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
10. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
11. . Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
12. Про Рутгера Хауера на сайті www.kinofilms.com.ua(укр.)

Посилання

• Рутгер Гауер на сайті IMDb (англ.)
• Рутгер Гауер на сайті All Movie Guide (англ.)
• Про Рутгера Гауера на сайті www.kinofilms.com.ua (укр.)
• Про Рутгера Гауера на сайті www.kinopoisk.ru [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)